Ухвала

від 27.05.2021 по справі 619/683/21

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 619/683/21 (1-кс/619/276/21)

Провадження № 11-сс/818/656/21 Суддя доповідач ОСОБА_1

Категорія: арешт майна

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:

головуючого - ОСОБА_1 ,

суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 19 березня 2021 року, якою частково задоволено клопотання заступника керівника Дергачівської місцевої прокуратури ОСОБА_7 про арешт майна по кримінальному провадженню №42020221280000211 від 17.12.2020 року за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 191 КК України,-

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 19 березня 2021 року частково задоволено клопотання заступника керівника Дергачівської місцевої прокуратури ОСОБА_7 про арешт майна по кримінальному провадженню №42020221280000211 від 17.12.2020 року за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 191 КК України.

Згідно оскаржуваної ухвали накладено арешт на тимчасово вилучене майно, яке було вилучене 11.02.2021, під час обшуку проведеного за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:нотатник в обкладинці зеленого кольору з чорновими записами рукописними; файл полімерний з копіями документів, які стосуються споживача електричної енергії фізичної особи - підприємця ОСОБА_8 , а саме: договір №5-8482С з додатками на 16 аркушах; чорнові рукописні записи на двох аркушах, які належать ОСОБА_5 .

Мобільний телефон Iphone, рожевого кольору, без сім картки, заблокований; ноутбук Dell чорного кольору (наклейка з серійним номером відсутня) не вмикається вирішено повернути власнику, після копіювання інформації, що міститься на них із залученням спеціаліста.

В іншій частині клопотання відмовлено.

Ухвалою слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 31 березня 2021 року виправлено описку, допущену в ухвалі слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 19.03.2021 та у резолютивній частині ухвали додатково зазначено: мобільний телефон BlackBerry, чорного кольору, без сім карти, заблокований, у чохлі -повернути власнику, після копіювання інформації, що міститься на ньому із залученням спеціаліста.

На зазначену ухвалу слідчого судді представник власника майна ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити йому строк на апеляційнеоскарження вказаноїухвали,копію якоївін отримавлише 24.03.2021,що підтверджуєтьсярозпискою,а такожскасувати ухвалуслідчого суддівід 19.03.2021року та постановити нову ухвалу, якою задоволенні клопотання прокурора в частині накладення арешту на тимчасово вилучене майно - відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_6 зазначає, що вважає ухвалу слідчого судді такою, що постановлена із порушенням норм процесуального права, є незаконною та необґрунтованою, оскільки на цей час відсутні будь-які підстави для накладення арешту на вилучене майно. Посилається на те, що слідчий не мав тих відомостей, що дають підстави зробити висновок про наявність ознак злочину чи про вірогідність вчинення суспільно-небезпечного діяння. Також зазначає, що у витягу є ЄРДР відсутні необхідні інформативні та нормативні дані про наявність злочину або його ознак. Стверджує, що стосовно майна, вилученого під час обшуку 11.02.2021 року за адресою: АДРЕСА_1 , не існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Всі вилучені предмети не містять інформацію, яка має доказове значення в цьому кримінальному провадженні.

Прокурор та представник власника майна ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_6 , відповідно до ч.1 ст. 135 КПК України, були належним чином повідомлені засобами телефонного зв`язку про дату та час та місце розгляду справи (а.с.88, 89). Однак у судове засідання не з`явилися. Представник власника майна ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_6 надав досуду заяву,в якійпросить розглядатиапеляційну скаргубез йогоучасті,вимоги апеляційноїскарги підтримуєв повномуобсязі іпросить їїзадовольнити.Прокурор причин неявки суду не повідомив.

Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 405, ч.2 ст. 422 КПК України, колегія суддів вважає за можливе проведення апеляційного перегляду ухвали слідчого суддіза відсутностіпрокурора тапредставникавласника, оскільки неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття.

На підставі ч.4 ст.107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про можливість проведення розгляду без участі сторін та без фіксування судового засідання технічними засобами.

Заслухавши доповідь судді, колегія суддів визнає поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, передбачений п.3 ч.2ст. 395 КПК України,у зв`язкуз чим,строк підлягаєпоновленню,а апеляційнаскарга задоволеннюне підлягаєз наступнихпідстав.

З матеріалів провадження вбачається, що Дергачівською місцевою прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42020221280000211 від 17.12.2020, за фактом вчинення кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України.

03.03.2021 року прокурор звернувсядо слідчогосудді Дергачівського районного суду Харківської області з клопотанням про арешт майна по кримінальному провадженню № 42020221280000211 від 17.12.2020, що було вилучено під час проведеного 11.02.2021 року обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що 11 лютого 2021 року, по вказаному кримінальному провадженню, слідчим СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_9 , на підставі ухвали слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 10.02.2021 року було проведено обшук у домоволодінні, що належить ОСОБА_5 і знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого вилучено: нотатник в обкладинці зеленого кольору з чорновими записами рукописними; файл полімерний з копіями документів, які стосуються споживача електричної енергії фізичної особи - підприємця ОСОБА_8 , а саме: договір №5-8482С з додатками на 16 аркушах; мобільний телефон BlackBerry чорного кольору, без сім картки, заблокований; мобільний телефон Iphone, рожевого кольору, без сім картки, заблокований; ноутбук Dell чорного кольору (наклейка з серійним номером відсутня) не вмикається; чорнові рукописні записи на двох аркушах, які належать ОСОБА_5 .

Зазначене майно має значення для забезпечення цього кримінального провадження, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Метою накладення арешту на вищезазначене майно є забезпечення кримінального провадження, зокрема, необхідність його використання під час досудового розслідування в якості речового доказу, для призначення судових експертиз. Оскільки досудове розслідування у кримінальному провадженні триває та необхідно провести ряд експертиз, з метою збереження речових доказів прокурор просив накласти арешт на вищезазначене майно.

Постановляючи рішення про часткове задоволення клопотання прокурора, слідчий суддя суду першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання прокурора про арешт майна у вказаній частині, адже прокурором доведено наявність достатніх підстав вважати, що вони відповідають критеріям зазначеним в ст. 98 КПК України.

Водночас,слідчий суддязазначив,що клопотання в частині накладення арешту на мобільні телефони та ноутбук підлягає частковому задоволенню, оскільки, у вилучених мобільних телефонах та ноутбуці можуть міститися відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а саме про спосіб вчинення кримінального правопорушення та причетність до нього конкретних осіб, тому слідчому та прокурору, у разі необхідності, потрібно здійснити копіювання інформації, що міститься в зазначених мобільних телефонах із залученням спеціаліста, після чого повернути їх власникам (володільцям).

Колегія суддів погоджується з таким висновком слідчого судді виходячи з наступного.

Відповідно до положень статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Як зазначено в ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно вимог ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна в порядку п.1 ч.2 ст.170 КПК України, слідчий суддя повинен враховувати можливість використання майна, як доказу у кримінальному провадженні.

Відомості клопотання про арешт майна свідчать про відповідність вилученого майна, на які слідчим суддею накладено арешт, ознакам речових доказів, оскільки вони можуть містити на собі сліди скоєння злочину або інформацію щодо обставин вчинення злочину, яка має значення для цього кримінального провадження і ці обставини стануть предметом перевірки під час досудового розслідування в тому числі для проведення експертних досліджень. Тому, не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню, оскільки існує ризик того, що у разі не накладення арешту існує можливість відчужити, змінити, переробити, зіпсувати, передати вказане майно іншим особам до закінчення досудового розслідування. Вимоги клопотання, на цій стадії досудового розслідування, виправдовують втручання у права і інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, що чітко узгоджується з нормами ст. 170 КПК України.

З урахуванням вказаних обставин та з метою уникнення негативних наслідків, які можуть перешкодити проведенню всебічного та повного досудового розслідування, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження майна в цьому кримінальному провадженні, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність правових підстав щодо арешту майна, враховуючи можливість використання його як доказу у цьому кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Отже, слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначає лише, чи може майно бути предметом або доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, або воно набуте злочинним шляхом чи є доходом від вчиненого злочину та чи містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Майно, на яке спрямоване кримінальне правопорушення підлягає арешту незалежно від того, хто є його власником, де знаходиться і незалежно від того, чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування запобіжного заходу, а саме: запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховування) на певне майно, що перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Доводи адвоката ОСОБА_6 , що містяться в апеляційній скарзі стосовно того, що слідчий немав тихвідомостей,що даютьпідстави зробитивисновок пронаявність ознакзлочину чипро вірогідністьвчинення суспільно-небезпечногодіяннята про те, що вилучені предмети не містять інформацію, яка має доказове значення в цьому кримінальному провадженні, не свідчать на цьому етапі досудового розслідування про необґрунтованість або незаконність рішення слідчого судді щодо накладення арешту на майно, оскільки такі доводи обов`язково будуть перевірятись в порядку чинного КПК України під час досудового розслідування, а обставини, на які посилається ОСОБА_6 є предметом доказування по цьому кримінальному провадженню.

Крім того, відомості щодо кваліфікації злочину, який внесений до ЄРДР не є остаточними, оскільки пов`язаний з попередньою кваліфікацією дій, який може в подальшому уточнюватись. Також, в межах досудового розслідування можуть бути виявленими нові епізоди протиправної діяльності певних службових осіб.

Решта доводів, на які посилається в апеляційній скарзі представник власника майна адвокат ОСОБА_6 також не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки вони не спростовують правильність висновків зазначених в ній, а ґрунтуються лише на суб`єктивних оціночних судженнях, тобто без врахування об`єктивних відомостей.

Слідчий суддя на цій стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті і не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких є накладення арешту на майно.

Зважаючи на вищевикладене, в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя суду першої інстанції, накладаючи арешт на вищевказане вилучене майно, діяв у спосіб і у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому доводи апеляційної скарги стосовно незаконності ухвали слідчого судді слід визнати необґрунтованими.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, ані власником, ані його представником не надано та колегією суддів не встановлено.

Крім цього, істотних порушень нормКПК України, що можуть стати підставою для скасування ухвали слідчого судді не встановлено.

Колегія суддів також враховує, що обраний судом захід забезпечення кримінального провадження є тимчасовим, обумовлений метою проведення відповідних експертиз, його межі у часі окреслені строками досудового розслідування, які в свою чергу чітко регламентуються нормами ст. 219 КПК України.

У подальшому, за відсутністю певних процесуальних підстав та фактичних обставин, що будуть встановлені під час досудового розслідування, власник майна має право звернутися із клопотанням про скасування цього арешту і вилучене майно йому може бути повернуто, згідно положень ст. 174 КПК України.

За таких обставин, оскаржувана ухвала слідчого судді, відповідно до вимогст. 370 КПК України, є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 98, 170, 171, 172, 376, 392, 395, 404, 405, 407 ч.3 п.1, 418, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Поновити представнику власника майна ОСОБА_5 адвокату ОСОБА_6 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 19 березня 2021 року.

Апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 19 березня 2021 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає, але в частині поновлення строку на апеляційне оскарження може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Головуючий

Судді