Ухвала

від 22.04.2021 по справі 701/1339/19

МОНАСТИРИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 701/1339/19

Провадження №1-і/702/2/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е МУ К Р А Ї Н И

19.04.2021 м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянув в порядку абз. 5 п. 20-5 Перехідних положень КПК України у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань м. Монастирище клопотання прокурора відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 у кримінальній справі про обвинувачення ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 206-2, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 366 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.08.2019 за № 12019250000000227, ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 206-2, ч. 1, 3, 4 ст. 358 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.10.2018 за № 12018250000000233,

за участю сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження:

прокурора - ОСОБА_3 ,

представника потерпілих - ОСОБА_6 ,

представника потерпілих ОСОБА_7 ,

захисника обвинуваченого - ОСОБА_8 ,

обвинуваченого ОСОБА_4

в с т а н о в и в :

На адресу суду 19.04.2021 надійшло клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 .

Підставою для звернення з клопотанням вважає те, що у провадженні Монастирищенського районного суду Черкаської області перебуває об`єднане кримінальне провадження № 701/1339/19.

Органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 у вересні 2018 року, діючи умисно, разом та за попередньою змовою з ОСОБА_5 із корисливих мотивів, протиправно заволодів майном ТОВ «Вікторія.» (код ЄДРПОУ 38543846) в тому числі часткою його засновника шляхом вчинення правочинів з використанням підроблених документів, що заподіяло велику шкоду ТОВ «Вікторія» (ЄДРПОУ 32860788), за наступних обставин.

Відповідно до наказу № 13/12 від 19.06.2012 ОСОБА_4 призначений на посаду директора ТОВ «Вікторія», код ЄДРПОУ 32860788.

Так, протягом 2018 року, точної дати в ході розслідування не встановлено, ОСОБА_5 вступив у злочинну змову з ОСОБА_4 , метою якої було незаконне заволодіння майном ТОВ «Вікторія.», код ЄДРПОУ 38543846, в тому числі часткою його засновника.

В подальшому, 24.09.2018 ОСОБА_4 не маючи відповідних повноважень, діючи в інтересах ОСОБА_5 всупереч інтересам засновника та в порушення положень Статуту ТОВ «Вікторія», перебуваючи у м. Черкаси склав Рішення учасника ТОВ «Вікторія.», код ЄДРПОУ 38543846, № 1/09 від 24.09.2019, в яке вніс завідомо неправдиві відомості щодо місця та часу проведення загальних зборів Товариства, а саме: АДРЕСА_1 , а також часу початку зборів 09 год. 00 хв. 24.09.2018.

Відповідно до Рішення № 1/09 від 24.09.2019 на зборах вирішили: дозволити продаж частки учасника ТОВ «Вікторія.» (код ЄДРПОУ 38543846), належної ТОВ «Вікторія» (ЄДРПОУ 32860788) у розмірі 100 % статутного капіталу, фізичній особі ОСОБА_5 ; змінити склад учасників ТОВ «Вікторія.» (код ЄДРПОУ 38543846) на наступний: ТОВ «Вікторія» (код ЄДРПОУ 32860788) виходить зі складу учасників ТОВ «Вікторія.» (код ЄДРПОУ 38543846), а ОСОБА_5 входить до складу учасників ТОВ «Вікторія.» (код ЄДРПОУ 38543846), з часткою володіння 100 % статутного капіталу.

Продовжуючи свій злочинний умисел на підставі вказаного рішення 24.09.2018 ОСОБА_4 разом з ОСОБА_5 перебуваючи в м. Черкаси склали фіктивний договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Вікторія.» (далі Договір купівлі-продажу частки), умови якого в частині внесення коштів на розрахункові рахунки, відкриті на ТОВ «Вікторія», за купівлю корпоративних прав товариства не мали намір виконувати.

У подальшому, в цей же день ОСОБА_4 разом з ОСОБА_5 склали акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «Вікторія.» (ЄДРПОУ 38543846), який було посвідчено приватним нотаріусом ОСОБА_9 , відповідно до якого: ТОВ «Вікторія» на виконання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Вікторія.» від 24.09.2018 передало, а ОСОБА_5 прийняв частку у статутному капіталі ТОВ «Вікторія.», код ЄДРПОУ 38543846, у розмірі 100 %. Номінальна вартість цієї частки складає 2029 800,00 гривень; Сторони не мають одна до одної матеріальних претензій у зв`язку з передачею зазначеної у акті частки статутного капіталу ТОВ «Вікторія.».

Після цього, переслідуючи свій злочинний умисел спрямований на заволодіння майном ТОВ «Вікторія.» ОСОБА_5 , перебуваючи в м. Черкаси, склав Рішення учасника ТОВ «Вікторія.», код ЄДРПОУ 38543846, № 2/09 від 24.09.2019, в яке вніс завідомо неправдиві відомості щодо місця та часу проведення загальних зборів Товариства, а саме: АДРЕСА_1 , часу початку зборів 10 год. 00 хв. 24.09.2018, а також факту присутності під час зборів діючого на той час директора ТОВ «Вікторія.» ОСОБА_10 , який підтвердив свій намір щодо свого звільнення з посади і запропонував обрати на цю посаду ОСОБА_5 .

Ураховуючи вказані факти, зазначеним рішенням було призначено директором Товариства ОСОБА_5 , а також затверджена нова редакція Статуту ТОВ «Вікторія.».

Після затвердження Рішення учасника ТОВ «Вікторія.», код ЄДРПОУ 38543846, № 2/09 від 24.09.2019, а також нової редакції Статуту Товариства ОСОБА_5 та ОСОБА_4 близько 14.05 год. прибули до Маньківської районної державної адміністрації, де ОСОБА_5 в присутності ОСОБА_4 подав державному реєстратору наступні документи: Рішення учасника ТОВ «Вікторія.», код ЄДРПОУ 38543846, № 1/09 від 24.09.2019, Рішення учасника ТОВ «Вікторія.», код ЄДРПОУ 38543846, № 2/09 від 24.09.2019, нову редакцію Статуту ТОВ «Вікторія.», акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «Вікторія.» (ЄДРПОУ 38543846) від 24.09.2018.

На підставі зазначених документів державний реєстратор Маньківської районної державної адміністрації ОСОБА_11 здійснила наступні реєстраційні дії щодо ТОВ «Вікторія.»: державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи: 24.09.2018 10121050006000608: зміна місцезнаходження, зміна складу або інформації про засновників; внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах: 24.09.2018 10121070007000608; зміна додаткової інформації, зміна керівника юридичної особи.

У подальшому, з метою надання вказаним протиправним діям законного характеру ОСОБА_5 та ОСОБА_4 складено фіктивний акт звірки розрахунків від 08.10.2018 за Договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Вікторія.» від 24.09.2018, в який внесли неправдиві відомості про те, що станом на 08.10.2018 покупець, в особі ОСОБА_5 здійснив повний розрахунок із Продавцем ТОВ «Вікторія», в особі ОСОБА_4 за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Вікторія.» від 24.09.2018, шляхом передачі готівкових грошових коштів у розмірі 2029 800,00 гривень.

Однак, відповідно до висновку судово-економічної експертизи №СЕ2019/121 від 12.07.2019 факту отримання коштів від ОСОБА_5 за Договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Вікторія.» від 24.09.2018 за період з 01.09.2018 по 31.03.2019 не встановлено.

Таким чином, ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_4 заволодів майном товариства, в тому числі часткою 100 % статутного капіталу ТОВ «Вікторія.», засновником якого є ТОВ «Вікторія», що складає відповідно до висновку судово-економічної експертизи №СЕ2019/121 від 12.07.2019 10118 500,00 гривень, чим завдав шкоди ТОВ «Вікторія» (ЄДРПОУ 32860788) на вказану суму, що більш ніж в 11485 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на час вчинення кримінального правопорушення, тим самим заподіяв останньому велику шкоду.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 за попередньою змовою з директором ТОВ «Вікторія.» ОСОБА_5 , знаходячись у невстановленому в ході досудового розслідування місці на території м. Черкаси, в листопаді 2018 року, але не пізніше 13.11.2018, переслідуючи умисел на розірвання договорів суборенди 159 земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих в адміністративних межах с. Зюбриха Монастирищенського району Черкаської області, склали завідомо підроблені офіційні документи, які посвідчують факти, що мають юридичне значення, а саме 159 угод б/н від 13.11.2018 про дострокове розірвання договорів суборенди земельних ділянок, укладених у 2016 році між ТОВ «Вікторія.» код ЄДРПОУ 38543846 (суборендодавець) та ТОВ «Вікторія» код ЄДРПОУ 32860788 (суборендар), в реквізити яких, достовірно знаючи, що з 10.10.2018 ОСОБА_4 не є керівником ТОВ «Вікторія» та не має законних повноважень підписувати офіційні документи від імені даного товариства, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 внесли недостовірні відомості про те, що ОСОБА_4 є директором ТОВ «Вікторія». Після цього вищевказані 159 угод б/н про дострокове розірвання договорів суборенди земельних ділянок від 13.11.2018 були підписані ОСОБА_4 від імені ТОВ «Вікторія» та ОСОБА_5 від імені ТОВ «Вікторія.», а також посвідчені печатками вказаних підприємств.

В подальшому, 13.11.2018 зазначені 159 угод б/н про дострокове розірвання договорів суборенди земельних ділянок були подані ОСОБА_5 приватному нотаріусу Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_12 для внесення відповідних змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

02.03.2021 Монастирищенським районним судом Черкаської області винесено ухвалу, якою задоволено клопотання прокурора та продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_4 строком на 60 діб до 30.04.2021 з визначенням можливості внесення застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, у розмірі 1050 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 2 017 050 грн.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосовується до раніше судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за яким законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Санкцією злочину, передбаченого ч. 3 ст. 206-2 КК України, який відноситься до категорії тяжких, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років та з конфіскацією майна.

Метою обрання запобіжного заходу стосовно ОСОБА_4 є не тільки порушення вимог ч. 6 ст. 182 КПК України, а і забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам з його боку переховуватися від органу досудового розслідування та суду. Таку поведінку можливо спрогнозувати, враховуючи попередні дії підозрюваного, які полягали у систематичній неявці для проведення слідчих (процесуальних) дій до органу досудового розслідування та суду.

Крім того, встановлено, що ОСОБА_4 офіційно не зареєстрований за жодним місцем проживання, у останнього відсутнє постійне місце роботи чи навчання, що вказує на відсутність у нього міцних соціальних зв`язків, в тому числі, відсутність у нього родини та утриманців.

ОСОБА_4 раніше притягувався до кримінальної відповідальності (засуджений Любомльським районним судом Волинської області 28.03.2017 за ч. 1 ст. 305, ч. 1 ст. 309, ст. 70 КК України до штрафу у розмірі 30005 грн.) Також, ОСОБА_4 має документи для виїзду за кордон та у 2019 році виїжджав за межі України.

Установлено, що обвинувачений ОСОБА_4 ухилявся від явки до органу досудового розслідування для проведення слідчих та процесуальних дій, перебував у розшуку, не має міцних соціальних зв`язків, раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину, виїжджав за межі України у 2019 році, порушував вимоги ухвали слідчого судді від 16.10.2019 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому є достатньо підстав вважати, що останній може продовжити переховуватись від суду в тому числі шляхом виїзду за межі України, а також вчиняти нові злочини.

Вказані обставини в сукупності з іншими обставинами дають підстави вважати про можливу негативну поведінку обвинуваченого у разі застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

Станом на час звернення до суду з вказаним клопотанням, ризики, наведені у ньому, які передбачено ст. 177 КПК України мають місце та продовжують існувати. Враховуючи той факт, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, окрім як, тримання під вартою не може запобігти ризикам, наведеним у клопотанні, виникла необхідність у продовженні стосовно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

На підставі викладеного та враховуючи той факт, що строк запобіжного заходу стосовно ОСОБА_4 закінчується 30.04.2021, з метою проведення об`єктивного, повного та всебічного судового розгляду по даному кримінальному провадженню просить продовжити стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 206-2, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 366 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Черкаський слідчий ізолятор» строком на 60 діб з визначенням можливості внесення застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, у розмірі 1050 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 2 017 050 грн.

В судовомузасіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання пропродовження строкузапобіжного заходуу видітримання підвартою обвинуваченому ОСОБА_4 підтримав повністю,просить йогозадовольнити зпідстав викладениху клопотанніта пояснив,що уклопотанні допущенотехнічну помилкупри викладеннізмісту п.4ч.2ст.183КПК Українита вказав,що клопотанняпро триманняпід вартоюзастосовується до ОСОБА_4 як дораніше несудимої особи,яка підозрюєтьсяабо обвинувачуєтьсяу вчиненнізлочину,за якимпередбачено покаранняу видіпозбавлення воліна строкпонад п`ятьроків. На даний час не зменшились ризики встановленні рішеннями суду щодо обрання запобіжного заходу та продовження їх строку, обвинувачений може переховуватись від суду, перешкоджати кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення, інші більш м`які запобіжні заходи не можуть запобігти ризикам встановленим на досудовому розслідуванні та слідчим суддею при обранні запобіжного заходу.

Представники потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 клопотання прокурора підтримали, просили його задовольнити.

В судовомузасіданні обвинувачений ОСОБА_4 проти клопотанняпрокурора заперечував,просить змінити йому запобіжний захід на більш м`який, який не пов`язаний з триманням під вартою, а також зменшити розмір застави та пояснив, що за викликами до органу досудового розслідування він з`являвся, розмір застави для нього є непомірним.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_8 підтримав позицію обвинуваченого ОСОБА_4 , заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 , вважає, що в клопотанні прокурором не доведено існування ризиків на які він вказує.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, суд приходить до наступних висновків.

Згідно з ч.1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Судом встановлено, що станом на 19.04.2021 кримінальне провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_4 не завершено та не може бути завершено до спливу строку тримання ОСОБА_4 під вартою.

Згідно з ч.2 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченомуглавою 18цього Кодексу.

За змістом ст. 131, 132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід увигляді триманняпідвартоюнеможе бутизастосований, окрім якдоранішене судимої особи,якапідозрюєтьсяабообвинувачуєтьсяувчиненні злочину,за який законом передбачено покаранняувиді позбавленняволінастрокпонад п`ятьроків.

Так, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 206 2, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 366 КК України.

Санкція ч. 3 ст. 206 2 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна та відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

Згідно зіст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченимст. 177 КПК України.

За змістом ст. 177КПКУкраїни підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При розгляді клопотання про продовження строку запобіжного заходу мають враховуватись обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують застосування запобіжного заходу (ч. 3ст. 199 КПК України).

Судом встановлено, що відносно ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України та з урахуванням ухвали Черкаського апеляційного суду від 02.12.2019 визначено розмір застави 1050 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 2017050 грн.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 06.02.2020 скасовано ухвалу про відмову у задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підзрюваного ОСОБА_4 та постановлено нову ухвалу, якою клопотання задоволено частково, застосовано до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави в сумі 1050 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 2 017 050 грн та встановлено наявність ризиків передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

В подальшому ризики, які існували під час обрання запобіжного заходу підтверджувалися: ухвалою Монастирищенського районного суду Черкаської області про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою від 23.06.2020, що залишена без змін ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 26.08.2020; ухвалами Монастирищенського районного суду Черкаської області про продовження тримання під вартою від 17.08.2020, 05.10.2020, 23.11.2020, 14.01.2021. Зокрема, відповідно до ухвали Монастирищенського районного суду Черкаської області про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою від 14.01.2021 судом підтверджено ризики, передбачені п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Таким чином, під час обрання запобіжного заходу ОСОБА_4 органом досудового розслідування доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.206 - 2, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 366 КК України доказами, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що ОСОБА_4 міг вчинити кримінальні правопорушення, передбачені ч. 3 ст.206 - 2, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 366 КК України та наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, що в подальшому підтверджено ухвалами про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Отже, з урахуванням змісту долучених до клопотання матеріалів у їх сукупності, судом встановлено, що зазначені у клопотанні обставини обвинувачення мають місце, прокурором доведено існування ризиків того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, для запобігання яким ОСОБА_4 був обраний запобіжний захід. Дані ризики не зменшились та продовжують існувати і надалі.

Так, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, за одне із яких передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Зазначена обставина може бути мотивом та підставою для обвинуваченого переховуватися від суду. Таке твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, висловленою у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.07.2001), де Суд зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Судом встановлено, що у даному кримінальному провадженні ОСОБА_4 не з`являвся за викликом для проведення слідчих дій до органу досудового розслідування у зв`язку з чим оголошувався в розшук.

Крім цього, в умовах безвізового режиму України з країнами Європейського Союзу обвинувачений може швидко та безперешкодно виїхати за межі України і таким чином переховуватись від органів досудового розслідування та суду. А доводи обвинуваченого ОСОБА_4 про здачу ним закордонного паспорту слідчому не є безумовною підставою для зменшення чи відсутності ризику переховуватись від суду. Відтак суд погоджується з доводами сторони обвинувачення, що такий ризик, заявлений під час застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу, не зменшився.

Крім цього, суд вважає, що не перестала існувати можливість того, що обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується. Вказане підтверджується способом вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу, крім наявності ризиків, передбачених у ст. 177 КПК України суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів враховує тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання його винуватим, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків, відсутність у обвинуваченого зареєстрованого місця проживання чи перебування, відсутність осіб, що перебувають на його утриманні, розмір майнової шкоди у кримінальному провадженні, який становить понад 2000 000 грн.

Доводи обвинуваченого щодо наявності у нього місця проживання, відповідно до укладеного в його інтересах договору оренди житла, самі по собі не можуть гарантувати належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

З урахуванням викладеного вище, а також враховуючи особу обвинуваченого, суд вважає, що прокурором доведено існування ризиків, передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які продовжують існувати.

Вирішуючи питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою та доцільності зміни запобіжного заходу на більш м`який запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, зменшення розміру застави, оцінивши доводи всіх учасників судового засідання, з огляду на наведені обставини обвинувачення, тяжкості покарання, яке загрожує ОСОБА_4 в разі визнання його винуватим, переконливість наявних ризиків, які не зменшились та продовжують існувати, з урахуванням обставин наданих сторонами кримінального провадження, суд вважає, що прокурором доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може забезпечити належну поведінку обвинуваченого та запобігти вказаним вище ризикам, а тому вважає за необхідне продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, застосованого до ОСОБА_4 , на строк 60 діб із визначенням розміру застави, відповідно до ст. 182, 183 КПК України.

Відповідно до ч. 3ст. 183 КПК Українислідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

У рішенні від 12.03.2009 у справі «Олександр Макаров проти Росії» №152117/07 ЄСПЛ вказав, що «... сума застави повинна оцінюватися головним чином по відношенню заінтересованої особи, його активів... іншими словами, ступенем впевненості, яка можлива в тому, що перспектива втрати забезпечення у випадку його неявки в суд послужить достатнім фактором, виключаючи з його сторони будь-яке бажання зникнути».

Розмір застави, згідно вимог ч.4 ст. 182 КПК України та практики ЄСПЛ, повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб у особи, щодо якої застосовано заставу, не виникало бажання сховатися.

Виходячи зі змісту ч. 4ст. 182 КПК Українирозмір застави визначається судом і повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим, покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

При вирішенні даного питання стороною захисту не надано будь-яких даних про матеріальний стан обвинуваченого, зокрема про відсутність в нього доходу, заощаджень, коштів на банківських рахунках тощо, які б свідчили про неможливість сплати ним застави у визначеному судом розмірі.

Суд вважає, що саме лише посилання обвинуваченого на непомірність застави з підстав її не сплати протягом тривалого часу, без надання належних чи допустимих доказів для підтвердження даного факту не може бути підставою для її зменшення та не свідчить про відсутність коштів в обвинуваченого для її сплати, а тому вважає, що посилання сторони захисту на непомірність застави та її зменшення судом не підлягає до задоволення.

Частиною 5ст. 182 КПК Українипередбачено, що розмір застави визначається у межах, щодо особи обвинуваченого у вчиненні тяжкого злочину.

На підставі ст. 182,183 КПК Українизаставу необхідно визначити в розмірі 1050 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 2 017 050 грн, яка буде достатньою для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків передбаченихКПК України,з покладенням на обвинуваченого у разі внесення застави обов`язків, передбачених ч. 5ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. 3, 176, 177, 181, 183, 184, 193, 194, 196, 331, 369-372, 392 КПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Клопотання прокурора відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 , задовольнити повністю.

Продовжити застосування обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 206-2, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 366 КК України запобіжний захід у виді тримання під вартою з утриманням в Державній установі «Черкаський слідчий ізолятор» строком на 60 діб, починаючи з 19.04.2021 до 17.06.2021.

Визначити заставу в розмірі 1050 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 2 017 050 грн, у випадку внесення якої, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити з- під варти.

У випадку внесення застави ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважати таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави з покладенням на нього наступних обов`язків строком на 60 днів з дня внесення застави:

1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду у провадженні якого перебуває кримінальне провадження відносно нього;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду у провадженні яких перебуває кримінальне провадження відносно нього;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) носити електронний засіб контролю.

Роз`яснити ОСОБА_4 та заставодавцю (якщо заставодавцем буде інша особа), що у разі якщо ОСОБА_4 , будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього цією ухвалою обов`язки застава звертається в дохід держави. Питання про звернення застави в дохід держави вирішується судом.

Копію ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_4 , захиснику обвинуваченого ОСОБА_4 адвокату ОСОБА_8 , прокурору та направити уповноваженій службовій особі Державної установи "Черкаський слідчий ізолятор", начальнику ІТТ № 2 ГУНП в Черкаській області.

Ухвала про продовження строку тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду на протязі 5 днів з дня її оголошення.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Повний текст ухвали складено та оголошено о 08 год 00 хв 22.04.2021.

Суддя ОСОБА_1