Рішення

від 16.04.2021 по справі 922/3948/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

(додаткове)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" квітня 2021 р.Справа № 922/3948/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Смірнової О.В.

при секретарі судового засідання Деньковичі А.Й.

за участю представників:

позивача - Судакова Д.О., посв. № 3726;

відповідача - Чоломбитько Ю.О. ордер серії ХВ № 000 0 5 202В від 24.07.2020,

розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Новаагро Україна" про винесення додаткового рішення по справі

за позовом Харківської міської ради, м.Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новаагро Україна", м.Харків про стягнення 141696,44 грн.

ВСТАНОВИВ:

Харківська міська рада звернулася до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новаагро Україна" про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 141696,44 грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач, набувши право власності на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці комунальної форми власності по вул. Чернишевського, 66 у м. Харкові, з кадастровим номером 6310136600:02:012:0037, належним чином у встановленому законом порядку не оформило речового права на вказану земельну ділянку та протягом періоду з 01.01.2018 по 30.11.2020 не сплачувало плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, у зв`язку з чим у позивача наявні підстави для застосування ст.ст. 1212-1214 ЦК України.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 09.04.2021 року позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Новаагро Україна" на користь Харківської міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати в сумі 41287,65 грн. та судовий збір в сумі 619,32 грн.

Під час судового засідання 09.04.2021 року представник відповідача зробив заяву про те, що протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду ним будуть надані суду всі докази, які підтверджують розмір понесених ним витрат на професійну правничу допомогу.

12.04.2021 року відповідач звернувся з клопотанням про розподіл судових витрат (вх.№ 8276), в якому просить ухвалити додаткове рішення про розподіл судових витрат та стягнути з Харківської міської ради витрати на професійну правничу допомогу в сумі 78000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.04.2021 року розгляд клопотання (вх.№ 8276) призначено в судове засідання на 16.04.2021 року.

Представник позивача в судовому засіданні 16.04.2021 року підтримав свої заперечення (вх.№ 8563 від 15.04.2021 року), в яких заявив про неспівмірність заявлених відповідачем витрат.

Представник відповідача в судовому засіданні 16.04.2021 року підтримав своє клопотання.

Розглянувши клопотання відповідача про розподіл судових витрат (вх.№ 8276), суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Суд установив, що 09.04.2021 року, тобто до закінчення судових дебатів у справі, до суду надійшла заява представника відповідача про те, що протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду ним буде надано суду заяву про ухвалення додаткового рішення та додаткові докази, що підтверджують розмір витрат на професійну правничу допомогу.

Заява відповідача про ухвалення додаткового рішення подано до суду 12.04.2021 року. Відтак, враховуючи приписи ч. 7 ст. 116 ГПК України, вказана заява подана до суду з дотриманням п`яти-денного строку з дня ухвалення рішення суду (09.04.2021 року).

За приписами ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Оскільки у рішенні господарського суду Харківської області від 09.04.2021 року по справі № 922/3948/20 не було здійснено розподіл витрат на професійну правничу допомогу, які поніс відповідач, суд вважає за необхідне вирішити заяву сторони про ухвалення додаткового рішення.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

При ухваленні додаткового рішення суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами ч. ч. 1, 2, 3 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 8 ст.129 ГПК України, передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Суд також враховує правові висновки, що викладені в постанові Верховного Суду від 03.05.2018 року у справі №372/1010/16-ц, де зазначено наступне.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність") або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

В якості доказів понесених витрат на оплату послуг адвоката в сумі 78000,00 грн. відповідач надав суду копії:

- договору про надання правової допомоги № 1-НАУ від 26 грудня 2019 року;

- додаткової угоди № б/н від 10 грудня 2020 року до договору про надання правової допомоги № 1-НАУ від 26 грудня 2019 року;

- додаткової угоди від 30 червня 2020 року до договору про надання правової допомоги № 1-НАУ від 26 грудня 2019 року;

- акту приймання-передачі наданих послуг від 09 квітня 2021 року за договором про надання правової допомоги № 1-НАУ від 26 грудня 2019 року на суму 75000,00 грн.;

- платіжного доручення № 1589 від 12 квітня 2021 року на суму 75000,00 грн.;

- платіжного доручення № 1153 від 29 січня 2021 року на суму 3000 грн.

Відповідно до частини першої статті 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Суд зауважує, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути не лише доведеним, а й документально обґрунтованим та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини: у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009 (п.п.34-36), у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 заява №66561/01 (п.88), у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006 заява №72277/01 (п.80), у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23.01.2014 заява №19336/04 (п.268), у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015 заява №71660/11 (п.95), у справі "Чернега та інші проти України" від 18.06.2019 заява №74768/10 (п.294) заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справі "Щукін проти України" від 28.02.2006 заява №16329/03 (п.28) та у справі "Козинець проти України" від 06.12.2007 заява №75520/01 (п.76) зазначено, що відшкодовуються лише ті витрати, які мають розумний розмір.

Документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, на користь якої ухвалено рішення. При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо (аналогічна правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.01.2020 року у справі № 910/16322/18, від 26.02.2020 року у справі №910/5744/18, від 07.04.2020 року у справі №910/11310/18).

Так, заявлені відповідачем витрати на професійну правничу допомогу в сумі 78000,00 грн. складаються з:

- 75000,00 грн. за договором про надання правової допомоги № 1-НАУ від 26 грудня 2019 року;

- 3000,00 грн. за проведення топографо-геодезичних вишукувальних робіт щодо спірних нежитлових будівель.

Суд зазначає, що витрати, понесенні відповідачем на оплату топографо-геодезичних вишукувальних робіт не входять до витрат на професійну правничу допомогу, а входять до витрат, пов`язаних із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи. Отже, сторона має доводити понесення цих витрат за загальним правилом.

Відповідачем в підтвердження понесення витрат в сумі 3000,00 грн. надано платіжне доручення № 1153 від 29.01.2021 року, в якому в графі "Призначення платежу" вказано "Сплата за послуги зг. дог. № 008/21 від 27.01.2021р. від 27.01.2021р., без ПДВ". Водночас матеріали справи не містять зазначеного в платіжному доручені договору, а тому неможливо встановити зв`язок понесених відповідачем витрат з розглядом саме цієї справи. Отже, надане відповідачем платіжне доручення не є належним та достатнім доказом понесення відповідачем витрат, пов`язаних із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи, під час розгляду справи №922/3948/20.

Що стосується акту приймання-передання наданих послуг від 09.04.2021 року на суму 75000,00 грн., суд зазначає таке.

Так, сума 75000,00 грн. складається з:

- складання відзиву та заперечення на відповідь на відзив (3,5 години, коефіцієнт складності справи "х2") - 42000,00 грн.;

- участь в судових засіданнях (2 години 45 хвилин, коефіцієнт складності справи "х2") - 33000,00 грн.

Також актом передбачено, що вартість 1 години наданих послуг становить 6000,00 грн.

Крім того, відповідачем застосовано коефіцієнт складності справи "х2", у зв`язку з тим, що ціна позову перевищує 100000,00 грн.

Втім, суд вважає, що в даному випадку відсутні підстави для застосування коефіцієнту складності справи "х2", оскільки сума заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу є надмірною порівняно з сумою позову. А саме, сума заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу сягає більше 50-ти відсотків від суми позову, що явно є надмірним.

Суд наголошує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, однак, суд має оцінити рівень адвокатських витрат з урахуванням того, чи є їх сума обґрунтованою.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/WestAllianceLimited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

Таким чином, суд вважає доведеним факт понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу в сумі 37500,00 грн.

Враховуючи вищевикладене та часткове задоволення позову, керуючись приписами ст.129 ГПК України, оцінивши відповідність обсягу роботи адвоката з підготовки позовної заяви з додатками, з огляду на розумну необхідність відповідних судових витрат для даної справи, господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з позивача 26573,21 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Новаагро Україна" (вх.№8276 від 12.04.2021 року) про винесення додаткового рішення - задовольнити частково.

Ухвалити додаткове рішення у справі № 922/3948/20.

Стягнути з Харківської міської ради (61003, м.Харків, м-н Конституції, буд. 7, ідентифікаційний код 04059243) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Новаагро Україна" (61002, м.Харків, вул. Чернишевська, 66, ідентифікаційний код 34631027) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 26573,21 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні решти заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Новаагро Україна" (вх.№8276 від 12.04.2021 року) про винесення додаткового рішення - відмовити.

Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту додаткового рішення до суду апеляційної інстанції.

Повний текст додаткового рішення складено 16.04.2021 року.

Суддя О.В. Смірнова