Ухвала

від 22.04.2021 по справі 1-330/11

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАНИ

22 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 1-330/11

провадження № 51-4387ск19

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Черкаського апеляційного суду від 14 січня 2021 року,

встановив:

Ухвалою Соснівського районного суду міста Черкаси від 07 липня 2020 року заяву ОСОБА_4 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Соснівського районного суду міста Черкаси від 12 жовтня 2011 року, яким ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 368 Кримінального кодексу України (далі КК), залишено без задоволення.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 14 січня 2021 року ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 не погоджується із ухвалою апеляційного суду, просить її скасувати та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції. Вобґрунтування своїх вимог стверджує про істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, допущені під час розгляду кримінального провадження стосовно нього Соснівським районним судом міста Черкаси, та неправильне застосовування цим судом закону України про кримінальну відповідальність. На переконання скаржника, його дії були невірно кваліфіковані за частиною 1 статті 368 КК, оскільки на момент слухання справи він володів 73, 2 % статутного фонду ТОВ «Корсунь-Шевченківська міжгосподарська пересувна механізована колона» та 100% майнових паїв (виділених в натурі), які орендувало товариство, що виключає відповідальність за інкримінований йому злочин.

Стверджує, що вказані факти, хоча і були йому відомі на момент розгляду кримінальної справи, однак внаслідок юридичної необізнаності не дали йому змоги здійснювати належний захист від пред`явленого йому обвинувачення. Поміж іншого, місцевим судом належно не враховано недопустимості ряду доказів, покладених в основу обвинувального вироку.

Попри посилання на вказані факти, апеляційний суд, який здійснював перевірку законності ухвали Соснівського районного суду міста Черкаси від 07 липня 2020 року, належним чином їх не врахував та не переглянув вироку місцевого суду у порядку, визначеному Главою 34 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК).

Перевіривши доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з наступних міркувань.

Відповідно до статті 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення умежах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і немає права досліджувати докази, встановлювати тавизнавати доведеними обставини, що не були встановлені воскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чиіншого доказу.

Як убачається з долучених до касаційної скарги додатків, апеляційний суд, переглядаючи провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_4 на ухвалу Соснівського районного суду міста Черкаси від 07 липня 2020 року, якою залишено без задоволення його заяву про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Соснівського районного суду м. Черкаси від 12 жовтня 2011 року, ретельно перевірив доводи викладені у ній, аналогічні зазначеним у касаційній скарзі, дав на них вичерпні відповіді, зазначивши в ухвалі достатні підстави, через які визнав їхнеобґрунтованими, при цьому належним чином умотивував своє рішення відповідно до вимог статті 419 КПК, з чим погоджується іколегія суддів.

Зокрема, суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого суду про відсутність у заяві ОСОБА_4 вказівок на нововиявлені обставини, перелік яких, визначено у статті 459 КПК.

Підстави перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами визначені у статті 459 КПК, згідно з якою нововиявленими обставинами визнаються:

1) штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку іпояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок;

2) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чипостановлення ухвали, що належить переглянути;

3) інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.

Як обґрунтовано зазначено апеляційним судом, ОСОБА_4 як на підставу для перегляду судового рішення в порядку «екстраординарної» процедури, визначеною главою 34 КПК посилався на покладення в основу обвинувального вироку суду низки недопустимих доказів, отриманих з порушенням встановленої КПК процедури, та неправильну кваліфікацію його дій. Однак, такі порушення, допущені на думку скаржника, можуть слугувати підставою для перегляду судового рішення у порядку апеляційної чи касаційної процедури, однак не свідчать про можливість здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

Факт належності ОСОБА_4 майна, про який наголошувалося у його заяві, відомий йому на момент розгляду справи, був предметом розгляду та оцінки місцевого та апеляційного судів у кримінальному провадженні, у порядку статті 91 КПК.

При цьому, як вірно зауважено апеляційним судом, захист ОСОБА_5 під час судового провадження в суді першої інстанції здійснювали професійні адвокати ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , що спростовує його твердження про порушення права на захист та відсутність у нього об`єктивної можливості бути обізнаним у тому, як наявність чи відсутність певних обставин може вплинути на кваліфікацію його дій.

Крім того, зловживання прокурора, слідчого, про що поміж іншого наголошується скаржником, згідно з приписами частини 4 статті 459 КПК, мають підтверджуватися вироком суду, що набрав законної сили, а у разі неможливості його ухвалення постановою або ухвалою про закриття кримінального провадження, ухвалою про застосування примусових заходів медичного характеру.

Враховуючи викладене, апеляційним судом прийнято обґрунтоване рішення про залишення без змін ухвали місцевого суду, підстав для його перегляду у касаційному порядку, як на тому наполягає ОСОБА_4 у касаційній скарзі, колегія суддів не вбачає.

Згідно пункту 2 частини 2статті 428 КПКсуд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо зкасаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Керуючись статтею 428 КПК, Верховний Суд

постановив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Черкаського апеляційного суду від 14 січня 2021року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3