Постанова

від 03.03.2010 по справі 12/499

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИ ВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03 березня 2010 року 09:11 № 12/499

Окружний адміністрати вний суд міста Києва у складі головуючого судді Шейко Т.І. при секретарі судового засі дання Прокопюк В.О. розгляну вши у відкритому судовому за сіданні адміністративну спр аву

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фон ду України в Солом"янському р айоні міста Києва

Київськ ий міський центр по нарахува нню та здійсненню соціальних виплат

про донарахування підвищення пенсії та відшкодуваня недоп лаченої одноразової щорічно ї грошової допомоги

за участю представникі в сторін:

за участю сторін:

позивач: ОСОБА_1,

відповідач 1: не з' явивс я,

відповідач 2: Федорчук Н.С. - за довіреністю.

встановив:

Позивач звернувся до Окруж ного адміністративного суду міста Києва з позовом до Відп овідачів, в якому просив стяг нути з Відповідача 1 суму недо плаченої за 2005-2006 роки пенсії у р озмірі 5761,56 грн., з Відповідача 2 суму недоплаченої одноразо вої щорічної допомоги учасни кам бойових дій та інвалідам за 1996-2006 роки у розмірі 5089,25 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що під час нарахування По зивачеві щорічної разової гр ошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій і потім як інваліду війни III групи та п ри нарахуванні пенсії як інв аліду війни III групи відповід но до норм Закону України „Пр о статус ветеранів війни, гар антії їх соціального захисту ” Відповідачами неправомірн о був визначений розмір міні мальної пенсії за віком, що пр извело до значного зменшення виплат пенсії та разової доп омоги. Встановлений постанов ою Кабінету Міністрів Україн и № 1/2002 розрахунковий розмір (19,9 1 грн.) підвищення пенсії, який застосовувався Відповідача ми, зменшив Позивачу від 2 до 17 р азів в місяць підвищення пен сії відповідно до законодавс тва, що на думку Позивача, супе речить нормам Конституції Ук раїни.

На думку Позивача, при здійс ненні нарахувань щомісячног о підвищення пенсій та щоріч ної разової грошової допомог и до 5 травня необхідно було за стосовувати нормативно-прав ові акти, згідно яких розмір м інімальної пенсії за віком в изначався в залежності від п рожиткового мінімуму для осі б, які втратили працездатніс ть, а тому просив здійснити пе рерахування разової грошово ї допомоги за період з 1999 року п о 2007 рік включно та перерахува ння пенсії у 2005 та 2006 роках.

Як на підставу для подання а дміністративного позову, Поз ивач посилався на рішення Ко нституційного Суду України в ід 09.07.2007 року № 6-рп/2007, від 01.12.2004 року № 20-рп/2004, від 17.03.2004 року № 7-рп/2004, від 2 0.03.2002 № 5-рп/2002.

Відповідачі позов не визна ли. В своїх запереченнях зазн ачили, що нарахування здійсн ювали відповідно до діючого законодавства, виходячи з ви датків, встановлених державн им бюджетом на відповідний р ік. Крім того, вказали на поруш ення Позивачем строків для з вернення до суду за захистом своїх прав та наполягали на з астосуванні наслідків пропу ску Позивачем строку, визнач ених ст. 100 Кодексу адміністра тивного судочинства України .

Суд, заслухавши думку сторі н, дослідивши матеріали спра ви, вважає, що позов задоволен ню не підлягає з огляду на нас тупне.

Позивач є учасником бойови х дій і з 13.04.2005 року інвалідом ві йни III групи, що підтверджуєть ся посвідченням інваліда вій ни III групи Серія Є № 035036, виданог о 29.08.2005 року та пенсійним посвід ченням Серії АЗ № 220475, виданим 19. 12.2005 року.

Пільги, що надаються учасни кам бойових дій та особам, при рівняних до них, інвалідам пе редбачені ст.ст. 12, 13 Закону Укр аїни „Про статус ветеранів в ійни, гарантії їх соціальног о захисту”.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону України „Про статус ветеран ів війни, гарантії їх соціаль ного захисту” в редакції від 22.12.1995 р., що набрала чинності 02.01.1996 року, а в редакції від 04.07.2002 року , що набрала чинності 31.07.2002 р. від повідно до ч. 4 цієї статті Поз ивачу, як учаснику бойових ді й пенсія, або довічне грошове утримання, що виплачується з амість пенсії, підвищувались на 150 % мінімальної пенсії за ві ком.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону в редакції від 25.12.1998 року, що наб рала чинності 27.05.1999 року, а з 31.07.2002 року відповідно до ч. 5, Позива чу виплачувалась щорічно до 5 травня разова грошова допом ога у розмірі 5-ти мінімальних пенсій за віком.

Як інвалід війни III групи з 13.04 .2005 року, Позивач набув пільги, передбачені ст. 13 Закону Украї ни „Про статус ветеранів вій ни, гарантії їх соціального з ахисту”. Зокрема, відповідно до ч. 4 цієї статті в редакції в ід 04.07.2002 року, яка набрала чинно сті 31.07.2002 року і діяла на час при значення пенсії Позивачу, ін валідам війни III групи пенсії підвищуються у розмірі 200 % мін імальної пенсії за віком.

Відповідно до ч. 5 цієї статт і в редакції, чинній на час при значення пенсії Позивачу, ін валідам війни III групи передба чалась виплата щорічної разо вої допомоги до 5 травня у розм ірі 7-ми мінімальних пенсій за віком.

Як було встановлено судом, П озивачу у 1999, 2000, 2001, 2002, 2003, 2004, 2005 роках в иплачувалась разова допомог а до 5 травня у розмірі 5 мініма льних пенсій за віком, при цьо му критерієм визначення для таких виплат був розмір вида тків, які здійснюються з держ авного бюджету на відповідни й рік.

З часу набуття Позивачем ст атусу інваліда війни III групи, з 13.04.2005 року Позивач мав пільги , визначені частинами 4, 5 статт і 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” у вигл яді доплати до пенсії 200 % мінім альної пенсії за віком до 01.01.2006 року і разової грошової допо моги до 5 травня - 7-ми мінімал ьних пенсій за віком.

З 01.01.2006 року інвалідам війни п енсія підвищувалась на 30 проц ентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працез датність.

Здійснення підвищення пен сій та інших соціальних випл ат у період з 1999 по 2005 рік включн о, виходячи з розмірів видатк ів, визначених державним бюд жетом на відповідний рік, суд вважає помилковим. На думку с уду мінімальний розмір пенсі й за віком мав обраховуватис ь в залежності від розміру пр ожиткового мінімуму для осіб , які втратили працездатніст ь.

Абзацом 2 ч.1 ст. 2 Закону Украї ни „Про прожитковий мінімум” передбачено, що для встановл ення розмірів мінімальної пе нсії за віком застосовується прожитковий мінімум.

Статтею 67 зазначеного Закон у передбачено, що конкретні р озміри всіх доплат, пенсій і к омпенсацій підвищуються Каб інетом Міністрів України від повідно до зміни індексу вар тості життя і зростання міні мальної заробітної плати. Та ким чином, даний припис щодо н адання повноважень Кабінету Міністрів України в сфері со ціального забезпечення, зокр ема осіб, що мають статус учас ників бойових дій та інвалід ів війни, стосується здійсне ння підвищення розмірів допл ат, пенсій та компенсацій, а не визначення величини , з якої здійснюється розраху нок таких доплат, пенсій та ко мпенсацій.

Разом з тим, суд звертає ува гу на те, що закони та інші нор мативно-правові акти підляга ють опублікуванню в офіційни х виданнях (Відомостях Верхо вної Ради України, газетах „Г олос України”, „Урядовий кур ' єр”). Зазначене стосується і рішень Конституційного Су ду України від 01.12.2004 року № 20-рп/2004 , від 17.03.2004 року № 7-рп/2004, від 20.03.2002 № 5-р п/2002, на які, як на підставу пода ння адміністративного позов у, посилається Позивач.

Таким чином, інформація про наявність у Позивача права н а отримання підвищення пенсі ї та разової допомоги, виходя чи з величини, встановленої З аконом України „Про статус в етеранів війни, гарантії їх с оціального захисту” була дос тупна останньому, у зв' язку з чим він мав можливість оска ржити дії Відповідачів в меж ах встановленого строку позо вної давності.

Згідно зі ст. 99 Кодексу адмін істративного судочинства Ук раїни встановлено річний стр ок для звернення до суду за за хистом порушених прав, свобо д та інтересів, який обчислює ться з дня, коли особа дізнала ся або повинна була дізнатис я про порушення своїх прав, св обод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 100 Кодекс у адміністративного судочин ства України пропущення стро ку звернення до адміністрати вного суду є підставою для ві дмови у задоволенні адмініст ративного позову, якщо на цьо му наполягає одна із сторін.

Зважаючи на вищевикладене , а також на те, що Відповідачі наполягають на застосуванні наслідків пропуску строку н а звернення до адміністратив ного суду за захистом поруше них прав, свобод та інтересів , а також те, що Позивач не наві в суду обґрунтованих причин пропуску ним встановленого с троку на звернення до суду, су д вважає за необхідне задово льнити заяви Відповідачів пр о застосування наслідків про пуску строку звернення до су ду.

Щодо нарахувань Позивачу п ідвищення пенсії та щорічної разової допомоги до 5 травня у 2006-2007 роках, то дії Відповідачів суд вважає правомірними.

Як було зазначено вище, з 01.01.20 06 року відповідно до ч. 4 ст. 13 Зак ону України „Про статус вете ранів війни, гарантії їх соці ального захисту” в редакції від 05.10.2005 року, що набрала чинно сті 01.01.2006 року, інвалідам війни III групи пенсії або щомісячне довічне грошове утримання, щ о виплачується замість пенсі ї, підвищується на 30 % прожитко вого мінімуму для осіб, які вт ратили працездатність. Судом встановлено, що таке підвище ння нараховувалось Управлін ням Пенсійного фонду України в Солом' янському районі мі ста Києва відповідно до норм цього Закону.

Стосовно разової допомоги до 5 травня суд зазначає насту пне.

Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України „Про статус ветеран ів війни, гарантії їх соціаль ного захисту” в редакції від 04.07.2002 року, яка набрала чинност і 31.07.2002 року, щорічно до 5 травня і нвалідам війни виплачується разова грошова допомога у ро змірах, зокрема, інвалідам III г рупи - 7 мінімальних пенсій з а віком.

Проте, згідно із Законом Укр аїни від 20.12.2005 № 3235-IV „Про Державни й бюджет України на 2006 рік” дію зазначених норм у частині ви значення розміру виплат щорі чної разової допомоги ветера нам війни зупинено на 2006 рік. Ст аттею 30 цього Закону установл ено, що у 2006 році виплата щорічн ої разової допомоги відповід но до Закону України „Про ста тус ветеранів війни, гаранті ї їх соціального захисту” ін валідам війни III групи здійсню ється у розмірі 270 гривень.

При нарахуванні щорічної р азової допомоги слід застосо вувати Закон України № 3235-IV від 20.12.2005 року виходячи з наступног о.

Згідно зі статтею 75 Констит уції України єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України. У Конституції та зак онах України немає норм, які в становлювали б пріоритет зас тосування того чи іншого зак ону та які б регулювали б пита ння вирішення колізії норм з аконів, які мають однакову юр идичну силу.

Відповідно до статті 147 Конс титуції України вирішення пи тань про відповідність закон ів та інших правових актів Ко нституції України і офіційне тлумачення Конституції Укра їни та законів України належ ить до повноважень Конституц ійного Суду України.

Конституційний Суд Украї ни в Рішенні від 03.10.1997 № 4-зп у спр аві про набуття чинності Кон ституцією України зазначив, що конкретна сфера суспільни х відносин не може бути водно час врегульована однопредме тними нормативними правовим и актами однакової сили, які з а змістом суперечать один од ному. Звичайною є практика, ко ли наступний у часі акт місти ть пряме застереження щодо п овного або часткового скасув ання попереднього. Загальнов изнаним є і те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не пере дбачено самим цим актом, авто матично скасовується однопр едметний акт, який діяв у часі раніше.

Закон України „Про Державн ий бюджет України на 2006 рік” бу в прийнятий пізніше за Закон України „Про статус ветеран ів війни, гарантії їх соціаль ного захисту” та не визнавав ся Конституційним Судом Укра їни таким, що не відповідає Ко нституції України.

Закон України „Про статус в етеранів війни, гарантії їх с оціального захисту” та Закон України „Про Державний бюдж ет України на 2006 рік” в період з 5 травня по 30 вересня відповід ного року, протягом якого Поз ивач міг отримати грошову до помогу, не визнані неконстит уційними. Тобто на період вин икнення спірних правовіднос ин були наявні нормативно-пр авові акти, які мають одноков у юридичну силу, але по-різном у встановлювали розмір щоріч ної допомоги до 5 травня.

За наявності декількох зак онів, норми яких по-різному ре гулюють конкретну сферу сусп ільних відносин, під час вирі шення спорів у цих відносина х необхідно застосовувати по ложення закону з урахуванням дії закону в часі за принципо м пріоритету тієї норми, яка п рийнята пізніше.

Враховуючи те, що стаття 30 За кону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік” факт ично змінила положення Закон у України „Про статус ветера нів війни, гарантії їх соціал ьного захисту”, який діяв у ча сі раніше, пріоритетним в цьо му випадку є положення статт і 30 Закону України „Про Держав ний бюджет України” на 2006 рік” .

З матеріалів справи вбачає ться, що Позивачу була виплач ена допомога у 2006 році у розмір і 270 гривень.

Згідно із Законом України в ід 19.12.2006 № 489-V „Про Державний бюдж ет України на 2007 рік” дію норм З акону України „Про статус ве теранів війни, гарантії їх со ціального захисту” щодо розм іру виплат щорічної разової грошової допомоги на 2007 рік зу пинено також.

Статтею 29 цього Закону вста новлено нові розміри виплат такої допомоги. Так, зокрема, інвалідам війни III групи встан овлювалась виплата у розмірі 300 гривень.

Згідно з Рішенням Конститу ційного Суду України від 09.07.2007 № 6-рп/2007 положення статті 29 Зако ну України „Про Державний бю джет України на 2007 рік” визнан о таким, що не відповідає Конс титуції України (є неконстит уційним). Дане рішення Консти туційним Судом України було прийняте 09.07.2007 року.

Згідно зі статтею 58 Констит уції України закони та інші н ормативно-правові акти не ма ють зворотної дії в часі. Відп овідно до частини другої ста тті 152 Конституції України зак они, інші правові акти або їх о кремі положення, що визнані н еконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Кон ституційним Судом України рі шення про їх неконституційні сть.

Відповідно в період з 01.01.2007 до 08.07.2007 року Закон України „Про Д ержавний бюджет України на 2007 рік” був чинний та підлягав в иконанню, а органи, уповноваж ені на здійснення цих виплат , у цей час діяли на підставі, у межах повноважень та у спосі б, що передбачені Конституці єю та законами України. Із дат и прийняття Рішення Конститу ційного Суду України, з 09.07.2007 ро ку, особи мають право на випла ту допомоги до 5 травня у розмі рах, визначених Законом Укра їни „Про статус ветеранів ві йни, гарантії їх соціального захисту”.

Водночас слід зазначити, що статтею 17-1 Закону України „Пр о статус ветеранів війни, гар антії їх соціального захисту ” передбачено право осіб, які не отримали разової грошово ї допомоги до 5 травня, звернут ися за нею та отримати її до 30 в ересня відповідного року, в я кому здійснюється виплата до помоги.

Із системного аналізу зазн ачених нормативних актів вип ливає, що право на отримання щ орічної одноразової допомог и до 5 травня у розмірах, встан овлених Законом України „Про статус ветеранів війни, гара нтії їх соціального захисту” мають особи, які взагалі не от римали її з різних причин до 5 травня, у разі їх звернення за отриманням такої допомоги п ісля поновлення дії норм цьо го Закону у зв' язку з визнан ням неконституційними змін д о нього, у строк до 30 вересня ві дповідного року.

Позивач отримав щорічну од норазову допомогу до 5 травня у 2007 році у встановлений термі н у розмірі 300 гривень і вказан у суму не оспорював.

Таким чином, враховуючи всі наведені обставини в їх суку пності та керуючись ст. 124 Конс титуції України, ст.ст. 69-71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміні стративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У позові ОСОБА_1 до П енсійного Фонду Солом' янсь кого району міста Києва, Київ ського міського центру по на рахуванню та здійсненню соці альних виплат про донарахува ння підвищення пенсії інвалі ду війни III групи та відшкодув ання недоплаченої одноразов ої щорічної допомоги відмови ти повністю.

Постанова набирає зако нної сили після закінчення с троку подання заяви про апел яційне оскарження, встановле ного Кодексом адміністратив ного судочинства України, як що таку заяву не було подано. Я кщо було подано заяву про апе ляційне оскарження, але апел яційна скарга не була подана у встановлений строк постан ова набирає законної сили пі сля закінчення цього строку.

Постанова може бути оскар жена до суду апеляційної інс танції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України шляхом по дання через суд першої інста нції заяви про апеляційне ос карження з наступним подання м протягом двадцяти днів апе ляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без п опереднього подання заяви пр о апеляційне оскарження, якщ о скарга подається у строк, вс тановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Т.І. Шейко