Постанова

від 20.04.2021 по справі 920/739/19 (5021/2509/2011)

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" квітня 2021 р.е Справа№ 920/739/19 (5021/2509/2011)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Верховця А.А.

суддів: Гарник Л.Л.

Пантелієнка В.О.

В судовому засіданні за участю секретаря судового засідання Брунько А.І.

та представників сторін:

прокурор Київської міської прокуратури Греськів І.І. (посв. №058309 від 01.12.2020)

розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" на рішення Господарського суду Сумської області від 10.12.2020

у справі №920/739/19 (5021/2509/2011) (суддя - Яковенко В.В.)

за позовом Керівника Сумської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Сумській області

до Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Нижньосироватської об`єднаної територіальної громади

про стягнення 792 644, 27 грн шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2019 року Прокурор звернувся до Господарського суду Сумської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Сумській області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" про стягнення шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства у розмірі 792 644,27 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за результатами планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства встановлено, що ПАТ "Сумихімпром" протягом 2018 року здійснювалось скидання забруднюючих речовин зі зворотними водами в поверхневий водний об`єкт по випуску №2 з перевищенням встановлених нормативів ГДС та встановленого дозволом на спеціальне водокористування лімітів БСК5, сульфатам, хлоридам, азоту амонійному, марганцю, чим порушено вимоги Водного кодексу України. Зазначені обставини підтверджено актом перевірки від 07.05.2019 №187/06, звітом про проведення скиду освітлених зворотніх вод в річку Псел з 3-ї секції шламонакопичувача ПАТ "Сумихімпром" в період весняного водопілля 2018, 2019 років, складеного та затвердженого відповідальними особами відповідача.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 10.12.2020 у справі №920/739/19 (5021/2509/2011) (повний текст складено 17.12.2020) позовні вимоги задоволено.

Присуджено до стягнення з відповідача збитки в сумі 792 644,27 грн, завдані внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства України, а саме: 237 793,28 грн - до спеціального фонду Державного бюджету України, 158 528,85 грн - до спеціального фонду обласного бюджету Сумської обласної ради, 396 322,14 грн - до спеціального фонду місцевого бюджету Нижньосироватської сільської ради, з початковим зарахуванням стягуваної суми на рахунок Нижньосироватської сільської ради.

Присуджено до стягнення з відповідача на користь Сумської обласної прокуратури 11 889,66 грн судового збору.

Судове рішення мотивовано доведеністю позовних вимог і наявністю правових підстав для покладення на відповідача обов`язку з відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства України.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство "Сумихімпром" (далі - ПАТ "Сумихімпром") звернулось до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, згідно з якою просить скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 10.12.2020 у справі №920/739/19 (5021/2509/2011).

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права.

Мотивуючи вимоги апеляційної скарги, ПАТ "Сумихімпром" відмічає наступне:

- у прокуратури відсутня процесуальна дієздатність для звернення з даним позовом;

- нараховані Державною екологічною інспекцією у Сумській області відповідачу збитки підлягають під ознаки адміністративно-господарський санкцій, оскільки нараховані за порушення правил спеціального водокористування, є засобами майнового характеру з метою покриття завданої державі шкоди, а відтак, враховуючи положення ст. 250 ГК України, позовні вимоги у сумі 420 416,99 грн задоволенню не підлягають;

- позивачем невірно здійснено розрахунок розміру заподіяних збитків та застосовано коефіцієнт Ккат (категорія водного обєкту) в розмірі 1,6, тоді як вірно 1,0;

- в порушення норм процесуального права місцевий господарський суд безпідставно залишив без розгляду клопотання відповідача про призначення судової екологічної експертизи.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.01.2021 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуюча суддя (суддя-доповідач) - Зубець Л.П., судді: Мартюк А.І., Владимиренко С.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2021 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" на рішення Господарського суду Сумської області від 10.12.2020 у справі №920/739/19 (5021/2509/2011) залишено без руху, надано скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

При вирішенні питання щодо подальшого руху апеляційної скарги колегією суддів встановлені обставини, що виключають можливість участі суддів Зубець Л.П., Мартюк А.І., Владимиренко С.В. при розгляді справи №920/739/19 (5021/2509/2011), у зв`язку з чим вказаною колегією суддів заявлено самовідвід у даній справі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2021 заяву про самовідвід колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючої судді - Зубець Л.П., суддів: Мартюк А.І., Владимиренко С.В. від розгляду справи №920/739/19(5021/2509/2011) за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" на рішення Господарського суду Сумської області від 10.12.2020 - задоволено; матеріали справи №920/739/19(5021/2509/2011) передано на повторний автоматизований розподіл для визначення складу суду.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.02.2021 апеляційна скарга ПАТ "Сумихімпром" у справі №920/739/19(5021/2509/2011) передана на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Верховця А.А., суддів: Полякова Б.М., Остапенка О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2021 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" на рішення Господарського суду Сумської області від 10.12.2020 у справі №920/739/19(5021/2509/2011) прийнято до провадження визначеною колегією суддів; відкрито апеляційне провадження; розгляд апеляційної скарги ПАТ "Сумихімпром" призначено на 09.03.2021.

22.02.2021 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярія) від Державної екологічної інспекції у Сумській області надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідно до якого позивач просить суд апеляційну скаргу ПАТ "Сумихімпром" залишити без задоволення, рішення Господарського суду Сумської області від 10.12.2020 по справі №920/739/19 залишити без змін, оскільки оскаржуване рішення прийнято у відповідності до норм матеріального та процесуального права, за повного з`ясування всіх обставин справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.03.2021, здійсненого у зв`язку із перебуванням з 01.03.2021 по 05.03.2021 судді Остапенка О.М., який входить до складу колегії суддів і не є суддєю-доповідачем, у відпустці, апеляційну скаргу ПАТ "Сумихімпром" передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Верховець А.А. (головуючий суддя), Поляков Б.М., Пантелієнко В.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.03.2021 апеляційну скаргу ПАТ "Сумихімпром" на рішення Господарського суду Сумської області від 10.12.2020 у справі №920/739/19 (5021/2509/2011) прийнято до провадження визначеною колегією суддів.

05.03.2021 та 09.03.2021 до суду апеляційної інстанції від Сумської місцевої прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу, згідно якого Прокуратура просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги ПАТ "Сумихімпром", рішення Господарського суду Сумської області від 10.12.2020 по справі №920/739/19 залишити без змін.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.03.2021, здійсненого у зв`язку із перебуванням судді Полякова Б.М., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці, у справі №920/739/19 (5021/2509/2011) сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Верховця А.А., суддів Гарник Л.Л., Пантелієнка В.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.03.2021 апеляційну скаргу ПАТ "Сумихімпром" на рішення Господарського суду Сумської області від 10.12.2020 у справі №920/739/19 (5021/2509/2011) прийнято до провадження у визначеному складі колегії суддів.

09.03.2021 до суду апеляційної інстанції від ПАТ "Сумихімпром" надійшли пояснення у справі до яких додано:

- копію висновку складеного за результатами проведення комплексної комісійної судової інженерно-екологічної та економічної експертизи №2355/2540/2541-2545 від 03.03.2021;

- розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних водним об`єктам (крім морських вод) внаслідок скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами з перевищенням встановленого нормативу ГДС по випуску №2, ПАТ "Сумихімпром", м. Суми за 2018 рік;

- розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних водним об`єктам (крім морських вод) внаслідок скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами з перевищенням встановленого нормативу ГДС по випуску №2, ПАТ "Сумихімпром", м. Суми за 2019 рік;

- заяву про виклик експерта.

В судовому засіданні 09.03.2021 представники ПАТ "Сумихімпром" просили суд долучити до матеріалів справи висновок комісійної судової інженерно-екологічної та економічної експертизи №2355/2540/2541-2545 від 03.03.2021 складений на замовлення відповідача.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.03.2021 відкладено розгляд справи №920/739/19 (5021/2509/2011) за апеляційною скаргою ПАТ "Сумихімпром" на рішення Господарського суду Сумської області від 10.12.2020 на 23.03.2021; запропоновано сторонам надати суду до 19.03.2021 обґрунтовані письмові пояснення щодо заявленого клопотання ПАТ "Сумихімпром" про долучення до матеріалів справи висновку комісійної судової інженерно-екологічної та економічної експертизи №2355/2540/2541-2545 від 03.03.2021.

09.03.2021 до суду апеляційної інстанції від Сумської місцевої прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу ПАТ "Сумихімпром", згідно якого прокуратура просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, оскаржуване судове рішення залишити без змін.

11.03.2021 на електронну адресу суду апеляційної інстанції та 16.03.2021 через відділ канцелярії суду від Державної екологічної інспекції у Сумській області надійшла заява про участь в судовому засіданні 23.03.2021 в режимі відеоконференції.

Враховуючи технічну неможливість проведення відеоконференцї 23.03.2021 об 15:00, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2021 відмовлено в задоволенні заяви Державної екологічної інспекції у Сумській області про участь у судовому засіданні 23.03.2021 в режимі відеоконференції.

19.03.2021 на електронну адресу суду апеляційної інстанції від ПАТ "Сумихімпром" надійшли додаткові пояснення по справі, відповідно до яких відповідач, виходячи з експертного висновку №2355/2540/2541-2545 від 03.03.2021, повідомляє суд про те, що ним проведено нові розрахунки розмірів відшкодування збитків, заподіяних водним об`єктам внаслідок скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами з перевищенням встановленого нормативу ГДС по випуску №2, ПАТ "Сумихімпром". м. Суми, з коректним визначенням категорії водного об`єкта та показника маси нормативного скиду забруднюючої речовини, відповідно до яких розмір такого відшкодування складає за 2018 рік - 48 713,00 грн., а за 2019 рік - 34 204,55 грн.

22.03.2021 до суду апеляційної інстанції від Державної екологічної інспекції у Сумській області надійшли пояснення по справі, згідно яких позивач просить суд відмовити ПАТ "Сумихімпром" в долученні висновку за результатами проведеної комплексної комісійної судової інженерно-екологічної та економічної експертизи №2355/2540/2541-2545 від 03.03.2021.

Так, позивач відмічає, що відповідач не обґрунтував причини неподання висновку експерта до суду першої інстанції та не заявив клопотання про поновлення строків для подачі такого доказу.

В судовому засіданні 23.03.2021 колегія суддів заслухавши думку присутніх представників сторін та прокурорку щодо залучення до матеріалів справи висновку судової експертизи, дійшла висновку, що клопотання скаржника про долучення до матеріалів справи висновку комісійної судової інженерно-екологічної та економічної експертизи №2355/2540/2541-2545 від 03.03.2021 слід залишити відкритим з метою додаткового дослідження матеріалів справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2021 відкладено розгляд справи №920/739/19 (5021/2509/2011) за апеляційною скаргою ПАТ "Сумихімпром" на рішення Господарського суду Сумської області від 10.12.2020 на 20.04.2021.

06.04.2021 до суду апеляційної інстанції від Окружної прокуратури міста Суми надійшли заперечення на пояснення ПАТ "Сумихімпром", відповідно до яких Прокуратура зазначає, що висновок експертів наданий відповідачем не можна вважати належним і допустимим доказом у справі, оскільки висновок експерта від 03.03.2021 підготовлений уже після ухвалення рішення у справі (10.12.2020), без зазначення причин невжиття заходів до підготовки такого доказу під час розгляду справи судом першої інстанції.

15.04.2021 на електронну адресу суду апеляційної інстанції від ПАТ "Сумихімпром" надійшли додаткові пояснення по справі, згідно яких відповідач просить суд долучити до матеріалів справи додатки до пояснень відповідача наданих до суду 09.03.2021.

19.04.2021 до суду апеляційної інстанції від Окружної прокуратури міста Суми надійшли заперечення на додаткові пояснення ПАТ "Сумихімпром".

20.04.2021 на електронну адресу суду апеляційної інстанції від ПАТ "Сумихімпром" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, згідно якого відповідач просив суд перенести розгляд справи на іншу дату.

В обґрунтування даного клопотання представник відповідача відмітив, що представниками ПАТ "Сумихімпром" у зазначеній справі є Фанта Т.О. та Ільєнок Є.М. Станом на 20.04.2021 ведення справи доручено адвокату Шевцову П.В. Однак він не може бути присутнім у судовому засіданні 20.04.2021 у зв`язку з прийманням участі у проведенні слідчих дій на ПАТ "Сумихімпром".

В судовому засіданні 20.04.2021 головуючий суддя поставив на обговорення клопотання скаржника про відкладення розгляду справи.

Прокурорка заперечувала проти задоволення клопотання скаржника про відкладення розгляду справи вказавши на строк розгляду справи та зазначивши, що представниками ПАТ "Сумихімпром" у справі яка розглядається виступають адвокати Фанта Т.О. та Ільєнок Є.М.

Заслухавши думку прокурорки, дослідивши клопотання скаржника про відкладення розгляду справи, суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГПК України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених ч. 2 ст. 202 цього Кодексу .

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку у разі першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Тобто підставою для відкладення розгляду справи за клопотанням учасника справи у випадку неможливості його явки у судове засідання є наявність обґрунтованих причин такої неявки.

З клопотання ПАТ "Сумихімпром" про відкладення розгляду справи слідує, що однією із підстав для відкладення розгляду справи є участь представника скаржника адвоката Шевцова П.В. 20.04.2021 у слідчих діях на ПАТ "Сумихімпром". Однак з долучених до клопотання документів не вбачається за можливе встановити, що слідчі дії на підприємстві будуть проводитись саме 20.04.2021. Тоді як згідно доданої до клопотання ухвали Зарічного районного суду м. Суми від 19.04.2021 слідчі дії можуть бути проведені до 19.05.2021.

Відтак неявка в судове засідання 20.04.2021 представника скаржника, з наведеної вище підстави, не визнається судом поважною.

Разом з тим слід звернути увагу, що інтереси скаржника під час розгляду даної справи в суді апеляційної інстанції здійснювали адвокати Фанта Т.О. та Ільєнок Є.М. При цьому у клопотанні відповідача про відкладення розгляду справи не наведено обґрунтувань неможливості вказаних представників брати участь під час розгляду справи.

Застосовуючи, згідно з частиною 1 статті 3 ГПК України , статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" , при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , враховуючи, що явка сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась, участь в судовому засіданні є правом, а не обов`язком сторін, беручи до уваги строк розгляду справи, а також з урахуванням того, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представника сторони, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу ПАТ "Сумихімпром" за відсутності представника скаржника за наявними матеріалами справи, які є достатніми для розгляду справи по суті.

В судовому засіданні прокурорка просила суд відмовити ПАТ "Сумихімпром" в долученні висновку експертизи з підстав наведених у поданих до суду поясненнях.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи, клопотання скаржника про долучення висновку експертизи та розрахунки розмірів відшкодування збитків здійснених з урахування висновку експертизи, заслухавши думку прокурорки, дійшла висновку про відмову у задоволенні вказаного клопотання, оскільки висновок експертів від 03.03.2021 був підготовлений вже після прийняття місцевим господарським судом рішення у даній справі (10.12.2020), а скаржником не доведено неможливість подання вказаного висновку до суду першої інстанції. При цьому слід зазначити, що Прокуратура звернулась до Господарського суду Сумської області з даним позовом 11.07.2019, рішення у справі ухвалене 10.12.2020 та лише 02.02.2021 ПАТ "Сумихімпром" звернулось до експертної установи із заявою про проведення судової екологічної експертизи. Таким чином, враховуючи, що розгляд справи в суді першої інстанції тривав майже півтора роки, слід дійти висновку, що у сторін було достатньо часу для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій.

В ході розгляду апеляційної скарги прокурорка надала пояснення по суті спору, просила суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, оскаржуване рішення залишити без змін.

В судовому засіданні 20.04.2021, згідно ст. 240 Господарського процесуального кодексу (далі за текстом - ГПК) України, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Досліджуючи питання наявності підстав представництва органами прокуратури інтересів держави в особі Державної екологічної інспекції у Сумській області, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до частин 3, 4, 5 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Системне тлумачення ч. 4 ст. 53 ГПК України та абз.1 ч. 3 ст. 23 Закону дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Згідно з п. 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 №275, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністерство екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію у Сумській області від 28.09.2017 №652 (чинного на момент виявленого порушення водного законодавства), Державна екологічна інспекція у Сумській області є територіальним органом Державної екологічної інспекції України та їй підпорядковується. Отже, Державна екологічна інспекція у Сумській області є належним органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах.

В обґрунтування підстав представництва прокурора в суді керівник Сумської місцевої прокуратури, посилаючись на ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", зазначає, що заходи щодо стягнення з відповідача в судовому порядку збитків не вжито, що свідчить про неналежний захист інспекцією законних інтересів держави та відповідно до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" є підставою для вжиття прокурором заходів представницького характеру та пред`явлення відповідного позову.

Так, прокуратура повідомляє, що 11.06.2019 Державна екологічна інспекція у Сумській області звернулася з листом до Сумської місцевої прокуратури щодо вжиття заходів прокурорського реагування до ПАТ "Сумихімпром", захисту інтересів держави та представництва інтересів в суді.

25.06.2019 Сумською місцевою прокуратурою до Державної екологічної інспекції у Сумській області направлено лист про необхідність вжиття указаним органом державного контролю заходів до стягнення вказаних коштів у судовому порядку.

Проте, Державна екологічна інспекція у Сумській області листом від 26.06.2019 повідомила про неможливість самостійного звернення до суду у зв`язку із відсутністю коштів на сплату судового збору.

З огляду на бездіяльність Держекоінспеції у Сумській області, що виразилася у невжитті необхідних заходів до стягнення із заподіювача шкоди довкіллю спричинених збитків, Сумською місцевою прокуратурою підготовлено позовну заяву та на виконання абз. 3 ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру попередньо, до звернення до суду, повідомлено Державну екологічну інспекцію у Сумській області про представництво інтересів держави в суді.

Отже, вказані обставини беззаперечно свідчать про бездіяльність Державної екологічної інспекції у Сумській області та про наявність підстав для застосування прокурором представницьких повноважень.

Аналогічна правова позиція, викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, у якій суд зазначив, що бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Факт незвернення до суду вже свідчить про те, що указаний орган неналежно виконує свої повноваження, у зв язку із чим у прокурора виникають обгрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з відповідним позовом.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції відхиляє як безпідставні доводи скаржника про відсутність у прокурора процесуальної дієздатність для звернення до суду з даним позовом.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд вважає, що вимоги апеляційної скарги ПАТ "Сумихімпром" не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, відповідно до Плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державною екологічною інспекцією України на 2019 рік, затвердженого наказом №262 від 30.11.2019, посадовими особами Державної екологічної інспекції у Сумській області в період з 22.04.2019 по 07.05.2019 проведено планову перевірку ПАТ "Сумихімпром" на предмет дотримання вимог природоохоронного законодавства.

За результатами перевірки складено акт від 07.05.2019 №187/06 в присутності посадових осіб органу державного нагляду, директора з охорони праці та цивільного захисту ПАТ "Сумихімпром", начальника відділу охорони навколишнього середовища ПАТ "Сумихімпром", виконавчого директора ПАТ "Сумихімпром", в якому зазначені порушення водного законодавства. Перевіркою встановлено, що ПАТ "Сумихімпром" протягом 2018 року здійснювало скидання забруднюючих речовин зі зворотними водами в поверхневий водний об`єкт по випуску №2 з перевищенням встановлених нормативів ГДС та встановленого дозволом на спеціальне водокористування лімітів БСК5, сульфатам, хлоридам, азоту амонійному, марганцю.

За вказаними порушеннями Державна екологічна інспекція у Сумській області здійснила розрахунок у відповідності з Методикою розрахунків розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів п. 7.1, затвердженої наказом Мінприроди України №389 від 20.07.2009 та зареєстрованої Мін`юстом України №767/16783 від 14.08.2009. У результаті скиду забруднюючих речовин розмір заподіяної навколишньому природному середовищу шкоди становить 420 416,99 грн.

Крім того в ході перевірки з`ясовано, що ПАТ "Сумихімпром" у паводковий період 2019 року (з 12.03.2019 по 26.03.2019) здійснювало скидання забруднюючих речовин зі зворотними водами в поверхневий водний об`єкт по випуску №2 з перевищенням встановлених нормативів ГДС по БСК5, ХСК, сульфатам, азоту амонійному, нітратам, марганцю, кадмію. По факту порушення позивачем був проведений розрахунок заподіяних збитків на суму 372 227,28 грн. У вказаному розрахунку зазначається, що маса наднормативно скинутих забруднюючих речовин була розрахована на підставі звіту ПАТ "Сумихімпром" про проведення скиду освітлених зворотних вод у річку Псел з 3-ї секції шламонакопичувача у період весняного водопілля 2019 року.

Аналогічний звіт про використання води ПАТ "Сумихімпром" було складено в 2018 році та затверджено відповідальними особами відповідача.

08.05.2019 позивачем складено припис №158/06 згідно з яким, з метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, проведеної на ПАТ "Сумихімпром" 24.04 - 07.05.2019, зокрема, приписано розробити заходи по усуненню виявлених порушень, провести роботи з налагодження функціонування очисних споруд та вжити заходів відповідно до регламенту роботи виробництва з метою недопущення скидання зворотних вод з перевищенням нормативів ГДС по випускам №1 та №3 (пункти 1, 4). Тобто, вказаним приписом констатовано факт виявлення порушень природоохоронного законодавства. Суд апеляційної інстанції відмічає, що ПАТ "Сумихімпром" було оскаржено вказаний припис, однак рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 10.10.2019 у справі №480/2569/19 в задоволенні позову було відмовлено (рішення залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 02.03.2020).

Акт перевірки №187/06 від 22.04-07.05.2019 та припис №158/06 від 08.05.2019 підписані представниками позивача без зауважень.

За наслідками перевірки Державна екологічна інспекція у Сумській області направляла на адресу відповідача претензії (від 03.06.2019 №79/05 та 10.06.2019 №85/05) щодо добровільного відшкодування нанесених державі збитків внаслідок скидання забруднюючих речовин зі зворотними водами в поверхневий водний об`єкт, до якої були додані необхідні документи, в тому числі розрахунок.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Водні відносини в Україні регулюються Водним Кодексом України (далі - ВК України), Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" та іншими актами законодавства.

Завданням водного законодавства є регулювання правових відносин з метою забезпечення збереження, науково обґрунтованого, раціонального використання вод для потреб населення і галузей економіки, відтворення водних ресурсів, охорони вод від забруднення, засмічення та вичерпання, запобігання шкідливим діям вод та ліквідації їх наслідків, поліпшення стану водних об`єктів, а також охорони прав підприємств, установ, організацій і громадян на водокористування (ст. 2 ВК України).

Усі води (водні об`єкти) на території України становлять її водний фонд (ст.3 Водного кодексу України).

Відповідно до ст. 1 ВК України водокористуванням є використання вод (водних об`єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об`єктів); використання води - процес вилучення води для використання у виробництві з метою отримання продукції та для господарсько-питних потреб населення, а також без її вилучення для потреб гідроенергетики, рибництва, водного, повітряного транспорту та інших потреб.

Водокористування може бути загальним або спеціальним (ст. 46 ВК України).

Нормами ч.ч. 1, 2 ст. 48 ВК України передбачено, що спеціальне водокористування - це забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.

Відповідно до ст. 49 ВК України спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу.

Статтею 70 ВК України передбачено, що скидання стічних вод у водні об`єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин. Водокористувачі зобов`язані здійснювати заходи щодо запобігання скиданню стічних вод чи його припинення, якщо вони перевищують гранично допустимі скиди токсичних речовин та містять збудників інфекційних захворювань та за обсягом скидання забруднюючих речовин перевищують гранично допустимі нормативи.

За змістом статей 68 , 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Отже, чинним законодавством встановлено самостійні підстави для відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом даного спору є стягнення збитків, завданих державі внаслідок завдання шкоди навколишньому природному середовищу, яка полягає у вчинені відповідачем дій пов`язаних із скидом зворотних вод з перевищенням нормативів ГДС, що встановлено за результатами проведеної позивачем перевірки.

Матеріалами справи підтверджено, що 30.12.2013 відповідачем був отриманий дозвіл на спеціальне водокористування УКР 0024 СУМ терміном дії до 30.12.2018 та дозвіл на спеціальне водокористування №351/см/49-д-18 від 26.12.2018 терміном дії до 26.12.2021.

В дозволі встановлені наступні об`єми водокористування:

забір підземних вод 1807,321 тис.м 3 /рік;

забір поверхневих вод 9858,676 тис.м 3 /рік;

відведення зворотних вод випуск № 1 (буферний став) - 2757,136 тис.м 3 /рік;

відведення зворотних вод випуск № 2 (шламонакопичувач) - 1200,0 тис.м 3 /рік;

відведення зворотних вод випуск № 3 (очисні споруди) - 1096,889 тис.м 3 /рік.

У зазначений дозвіл на спеціальне водокористування внесені всі об`єкти підприємства.

Факт використання води у 2018 році та здійснення скидів зворотних вод в річку Псел у період весняного водопілля 2019 року підтверджується звітами відповідача про використання води за 2018 рік та за період весняного водопілля 2019 року, складеними та підписаними відповідачем, в яких зафіксовано кількість вод та вміст основних забруднюючих речовин у зворотних (стічних) водах.

Суд зауважує, що відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди втілено у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Наявність всіх вищезазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність одного з елементів складу цивільного правопорушення, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за заподіяну шкоду, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, зібрані у справі докази свідчать про порушення відповідачем природоохоронного законодавства протягом 2018 року та в паводковий період з 12.03.2019 по 26.03.2019, що зафіксовано в акті перевірки, що в свою чергу надає можливість притягнення відповідача до відповідальності у відповідності до ст. 1166 ЦК України.

Разом з тим суд вважає безпідставним посилання скаржника щодо можливості застосування у цьому спорі статті 250 Господарського кодексу України (далі - ГК України), оскільки предметом спору є стягнення майнової шкода, що є відмінною від правової природи адміністративно-господарських санкцій.

Відповідно до ст. 238 ГК України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Статтею 239 ГК України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб`єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції: вилучення прибутку (доходу); адміністративно-господарський штраф; стягнення зборів (обов`язкових платежів); застосування антидемпінгових заходів; припинення експортно-імпортних операцій; застосування індивідуального режиму ліцензування на умовах та в порядку, визначених законом; зупинення дії ліцензії (патенту) на здійснення суб`єктом господарювання певних видів господарської діяльності; анулювання ліцензії (патенту) на здійснення суб`єктом господарювання окремих видів господарської діяльності; обмеження або зупинення діяльності суб`єкта господарювання; ліквідація суб`єкта господарювання; інші адміністративно-господарські санкції, встановлені цим Кодексом та іншими законами.

Згідно ст. 250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб`єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб`єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків передбачених законом.

При цьому, відповідно до ст. 4 ГК України, не є предметом регулювання цього Кодексу, зокрема, земельні, гірничі, лісові та водні відносини, відносини щодо використання й охорони рослинного і тваринного світу, територій та об`єктів природно-заповідного фонду, атмосферного повітря.

Отже, відшкодування шкоди (збитків) за порушення водного законодавства, не є адміністративно-господарською санкцією в розумінні ст.ст. 238, 239 ГК України, тому помилковим є наполягання скаржника на необхідності застосування ст. 250 ГК України.

За змістом ч. 1 ст. 69 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Як було зазначено вище, наказом Міністерства охорони навколишнього середовища України від 20.07.2009 №389 (із змінами та доповненнями), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 за №767/16783, затверджено Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів (далі Методика №389).

Згідно з п. 1.2 Методики №389 вона встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, у разі, зокрема, забруднення водних обєктів, у т.ч. пов`язаного із самовільними та аварійними скидами у водний обєкт забруднюючих речовин та фізико-хімічних показників (забруднюючі речовини) із зворотними водами або забруднюючих речовин у чистому вигляді, у складі сировини, продукції чи відходів, крім випадків забруднення територіальних і внутрішніх морських вод та виключної морської економічної зони України із суден, кораблів та інших плавучих засобів.

Відповідно до п. 1.7. Методики №389 граничнодопустимий скид (ГДС) це маса речовини у зворотній воді, що є максимально допустимою для відведення за встановленим режимом для цього пункту водного об`єкта за одиницю часу.

Наднормативний скид забруднюючих речовин у водний об`єкт це частина маси фактично скинутої речовини у зворотних водах, що перевищує масу речовини, максимально допустиму для відведення за розрахунковий період.

Інспекція здійснила розрахунок збитків причинених відповідачем на підставі пункту 7.1. (формула 12) Методики №389, яка передбачає розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних водним об`єктам (крім морських вод) внаслідок скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами з перевищенням встановленого нормативу ГДС, грн, за формулою:

З = Ккат х Кр х Кз х [(М i1 х y i1 ) + (М i2 х y i2 ) + ... (М mi х y im )], де Ккат - коефіцієнт, що враховує категорію водного обєкта, який визначається згідно з додатком 2 рибогосподарський - 1,6; Кр - регіональний коефіцієнт дефіцитності водних ресурсів поверхневих вод, який визначається згідно з додатком 3 -1,10; Кз = 1,5 коефіцієнт ураженості водної екосистеми; m - кількість забруднюючих речовин у зворотних водах; М i - маса наднормативного скиду i-ї забруднюючої речовини у водний обєкт зі зворотними водами, т; y i - визначається за формулою (13).

Відповідно до п. 2.1. Методики №389 наднормативними скидами забруднюючих речовин у водний об`єкт з перевищенням ГДС вважаються скиди зі зворотними водами забруднюючих речовин з перевищенням встановлених нормативів ГДС, що підлягають нормуванню згідно із законодавством, або таких, що не підлягають нормуванню згідно із законодавством.

Пунктом 2.2. Методики №389 встановлено, що факт наднормативного скиду забруднюючих речовин у водний об`єкт зі зворотними водами встановлюється державними інспекторами за результатами інструментально- лабораторних методів контролю, документальної перевірки фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб та розрахунковим методом.

Під час розрахунку розміру відшкодування збитків позивачем взято показники маси фактичного скиду по кожній забруднюючій речовині згідно з даними звітів відповідача про використання води за 2018 рік та про проведення скиду освітлених зворотних вод в р. Псел у період весняного водопілля 2019 року.

Факт наднормативного скиду відповідачем забруднюючих речовин визначених в розрахунках розміру заподіяних збитків у водний об`єкт зі зворотними водами у річку Псел встановлений актом перевірки від 07.05.2019, дозволом на спеціальне водокористування УКР 0024 СУМ від 30.12.2013, дозволом на спеціальне водокористування №351/СМ/49д-18 від 26.12.2018, статистичним звітом ПАТ Сумихімпром про використання води по формі №2П-водгосп (річна) за 2018 рік, звітом ПАТ Сумихімпром про проведення скиду освітлених зворотних вод в р. Псел у період водопілля 2019 року.

З наведеного слідує, що позивачем було вірно застосовано зазначені положення Методики №389 при розрахунку збитків, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції, здійснивши арифметичну перевірку нарахувань, погоджується з місцевим господарським судом та вважає, що розмір відшкодування збитків є правомірним та обґрунтованим у сумі 792644,27 грн, а саме: 420416,99 грн внаслідок скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами з перевищенням встановленого нормативу гранично допустимого скиду протягом паводкового періоду 2018 року та 372227,28 грн внаслідок скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами з перевищенням встановленого нормативу гранично допустимого скиду протягом паводкового періоду 2019 року.

Щодо доводів апелянта про те, що позивачем невірно здійснено розрахунок розміру заподіяних збитків та застосовано коефіцієнт Ккат (категорія водного обєкту) в розмірі 1,6, тоді як вірно 1,0, слід відмітити наступне.

Позивач в розрахунку розміру заподіяних збитків застосував коефіцієнт Ккат (категорія водного об`єкту) в розмірі 1,6, як для поверхневого водного об`єкту рибогосподарського використання ІІ категорії.

Відповідач зазначає, що при розрахунку позивач мав би застосувати Ккат в розмірі 1,0 як для поверхневого водного об`єкту господарсько-побутового використання, оскільки річка Псел не є рибогосподарським водним об`єктом.

Відповідно до ст. 1 ВК України водний об`єкт - це природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, лиман, річка, струмок, озеро, водосховище, ставок, канал, а також водоносний горизонт).

Згідно з ч. 1 ст. 25 Закону України "Про тваринний світ" рибальством вважається добування риби та водних безхребетних.

Частиною 2 статті 26 Закону України "Про тваринний світ" визначено, що до рибогосподарських водних об`єктів належать усі поверхневі, територіальні і внутрішні морські води, які використовуються (можуть використовуватися) для промислового добування, вирощування чи розведення риби та інших об`єктів водного промислу або мають значення для природного відтворення їх запасів, а також виключна (морська) економічна зона та акваторія у межах континентального шельфу України.

Постановою Кабінету Міністрів України №1126 від 18.07.1998 затверджений Порядок здійснення любительського і спортивного рибальства (далі Порядок).

Пунктом 2 Порядку визначені наступні терміни:

рибогосподарські водойми - це водні об`єкти, які використовуються чи можуть використовуватися для вирощування та лову (добування) водних живих ресурсів або мають значення для відтворення їх запасів;

рибогосподарські водойми загального користування - це водні об`єкти, на яких здійснюється любительське і спортивне рибальство на умовах загального використання водних живих ресурсів без надання спеціального дозволу на їх використання та без закріплення цих водних об`єктів за окремими особами.

Таким чином, річка Псел є рибогосподарським водним об`єктом загального користування, який може використовуватись для вирощування та лову водних живих ресурсів, що підтверджує правомірність застосування позивачем при розрахунку коефіцієнт Ккат в розмірі 1,6 та ГДК речовин для поверхневих водних об`єктів (стовпчик 3 таблиці 2.2 до Звіту про науково-дослідну роботу "Розробка проекту нормативів гранично допустимого скиду (ГДС) для двох випусків зворотних вод ПАТ "Сумихімпром") як до категорії рибогосподарського використання.

Відтак, зазначені доводи скаржника є необгрунтованими та спростовуються наведеним вище.

Крім того колегія суддів критично сприймає доводи скаржника щодо безпідставності залишення без розгляду клопотання відповідача про призначення судової екологічної експертизи, враховуючи слідуюче.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

В свою чергу, згідно з ч. 3 ст. 2 ГПК України серед основних засад (принципів), засад господарського судочинства є саме розумність строків розгляду справи.

Відповідно до матеріалів справи, 19.07.2019 ухвалою Господарського суду Сумської області відкрито провадження у справі №920/739/19.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 17.08.2020 призначено підготовче засідання на 17.09.2020.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 17.09.2020 продовжено строк підготовчого провадження до 26.10.2020 та відкладено підготовче засідання на 08.10.2020.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 08.10.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 03.11.2020.

Однак, 03.11.2020 розгляд справи не відбувся, оскільки суддя Яковенко В.В. перебував на навчанні у Київському регіональному відділенні Національної школи суддів України в режимі онлайн-трансляції.

Ухвалою суду від 09.11.2020 призначено справу до судового розгляду по суті на 26.11.2020.

Ухвалою суду від 26.11.2020 відкладено розгляд справи по суті на 10.12.2020.

10.12.2020 до місцевого госпродарського суду надійшло клопотання №15-4775 від 10.12.2020 представника відповідача про призначення судової екологічної експертизи.

У судовому засіданні Господарського суду Сумської області 10.12.2020 протокольною ухвалою клопотання представника відповідача про призначення судової екологічної експертизи залишено без розгляду.

Суд апеляційної інстанції відмічає, що згідно ч. 1 ст. 177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Відповідно до п. 8 ч. 2 ст.182 ГПК України у підготовчому засіданні суд вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста.

Відтак норми ГПК України встановлюють стадію судового процесу на якій може заявлятися клопотання про проведення експертизи. Разом з тим, як встановлено судом та підтверджено прокуроркою в судовому засіданні, під час підготовчого провадження відповідачем не ставилося питання про призначення експертизи, як і не було заявлено означеного клопотання в судовому засіданні 08.10.2020 (яким закрито підготовче провадження), у відповідності до норм ч. 1 ст. 207 ГПК України. При цьому, представники відповідача були присутні у всіх судових засіданнях суду першої інстанції, проте не заявляли жодних клопотань про призначення судової експертизи, а також не зазначали на необхідності часу чи бажанні заявити вказане клопотання.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 113 ГПК України строки в межах яких вчиняються процесуальні дії встановлюється законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюється судом.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

З урахуванням означеної норми, зважаючи на те, що в передбачений законом строк відповідачем не було подано клопотання про призначення експертизи, як і не порушувалось питання про надання строку для його подання, клопотання відповідача про призначення експертизи по справі подане з пропуском строку встановленого законом для подання означеного клопотання (після закриття підготовчого провадження), враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, Господарський суд Сумскої області правомірно залишив вказане клопотання відповідача без розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Зважаючи на викладене в постанові, оскільки фактичні обставини у справі, встановлені під час її вирішення, підтверджують покладені в основу Господарського суду Сумської області висновки щодо порушення відповідачем чинного законодавства про охорону навколишнього природного середовища, а, відтак, і наявність правових підстав для застосування до відповідача такого заходу відповідальності, як відшкодування шкоди, завданої водним об`єктам внаслідок скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами з перевищенням нормативу гранично допустимого скиду, відсутні підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду Сумської області від 10.12.2020 у справі №920/739/19 (5021/2509/2011), яке прийняте при повному та всебічному дослідженні обставин справи, за вірного застосування до спірних правовідносин норм права.

Наведені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування оскаржуваного рішення, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права, а тому не вбачається підстав для задоволення апеляційної скарги ПАТ "Сумихімпром".

У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 282, 283 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" на рішення Господарського суду Сумської області від 10.12.2020 у справі №920/739/19 (5021/2509/2011) залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Сумської області від 10.12.2020 у справі №920/739/19 (5021/2509/2011) залишити без змін.

3. Матеріали справи №920/739/19 (5021/2509/2011) повернути до Господарського суду Сумської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Cторони мають право оскаржити постанову до Верховного Суду в порядку, передбаченому ст.ст. 286-291 ГПК України.

Повний текст постанови складено 23.04.2021.

Головуючий суддя А.А. Верховець

Судді Л.Л. Гарник

В.О. Пантелієнко