Ухвала

від 20.04.2021 по справі 755/7413/18

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/7413/18

Провадження №: 1-кс/755/1531/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" квітня 2021 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна, у кримінальному провадженні №120181100040003080 від 29.03.2018 року,

в с т а н о в и в:

адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді із клопотанням в порядку ст. 174 КПК України, в якому просить скасувати арешт, накладеного ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 17 травня 2018 року.

Заявник просив скасувати арешт, з огляду на те, що арешт накладався з метою досягнення дієвості кримінального провадження, чого станом на кінець березня 2021 року відповідним органом досудового розслідування реалізовано не було. З часу застосування заходу забезпечення кримінального провадження пройшло більше двох років, заявнику не було повідомлено про підозру в рамках даного кримінального провадження. Наявні підстави для закриття кримінального провадження, а відтак існування арешту нерухомого майна не вбачається за можливе.

У судове засідання заявник та адвокат ОСОБА_3 не з`явились, були повідомлені судом про дату та час судового розгляду належним чином.

Прокурор надіслав клопотання в якому заперечив проти задоволення клопотання та додав копію витягу з ЄРДР пом кримінальному провадженню №12018100040003080 від 29.03.2018 року за ч. 4 ст. 190 КК України, з якого вбачається, що на підставі п. 10 ч.1 ст. 284 КПК України закрито відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , однак досудове розслідування триває.

Слідчий суддя, у світлі норм ст.ст. 22, 26, 174 КПК України, уважає за можливе перейти до розгляду клопотання у відсутність сторін та дослідивши наявні матеріали, приходить до наступного.

Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 17 травня 2018 року задоволено клопотання слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_7 про арешт майна, в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018100040003080 від 29.03.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України та накладено арешт на майно, а саме на об`єкт нерухомого майна: квартири АДРЕСА_1 .

Відповідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Так яквідповідно доч.3ст.170КПК Україниу випадку,передбаченому пунктом1частини другоїцієї статті,арешт накладаєтьсяна майнобудь-якоїфізичної абоюридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, яка регламентує, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Отже, майно, яке за обґрунтованої підозри органу досудового розслідування, має одну або декілька ознак, наведених у ст. 98 КПК, може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого, яке відповідно до вимог ч. 3 ст. 110 КПК приймається у формі постанови і з наведенням мотивів такого рішення.

Постановою слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_7 від 11.05.2018 квартиру АДРЕСА_1 визнано речовим доказом по кримінальному провадженню №12018100040003080 від 29.03.2018 року.

Дані обставини у сукупності свідчить про обґрунтованість постанови слідчого про приєднання до справи речових доказів від 11 травня 2018 року.

Статтею 174 КПК України встановлено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчий суддя враховує ту обставину, що на даний момент в кримінальному провадженні №12018100040003080 від 29.03.2018 року здійснюється досудове розслідування, майно є речовим доказом, тому вважаю, що потреба в подальшому застосуванні арешту не зникла, у зв`язку із чим у задоволенні клопотання слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст. 170-174 КПК України, слідчий суддя,

ухвалив:

у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна, у кримінальному провадженні №120181100040003080 від 29.03.2018 року - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя