Ухвала

від 21.04.2021 по справі 523/6437/14-к

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-кп/813/445/21

Номер справи місцевого суду: 523/6437/14-к

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.04.2021 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

за участю прокурора ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_7 на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 26.09.2019 про зобов`язання вчинити дії в рамках кримінального провадження № 12012170110000055 від 12.11.2012 відносно:

ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Сміла Черкаської області, громадянина України, одруженого, пенсіонера, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

- обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 366, ч. 4 ст. 190 КК України

установив:

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом 1-ої інстанції.

Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 26.09.2019 ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні діянь, за ознаками ч.3 ст.358 (в редакції статті від 5.06.2001), ч.2 ст.366, ч.4 ст.190 КК України, на підставі ст.49 КК України, ч.2 ст.284 КПК України звільнено від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до даного виду відповідальності, а кримінальне провадження №12012170110000055 від 21.11.2012 - закрито.

Застосований в порядку КПК України (в ред. 1960 року) до ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд скасований.

Вирішено питання щодо судових витрат та цивільних позовів та арешту майна.

Вказана ухвала суду 1-ої інстанції учасниками провадження не оскаржувалась та набрала законної сили.

Окрім того, оскаржуваною ухвалою суду 1-ої інстанції частково задоволено клопотання обвинуваченого ОСОБА_8 про закриття кримінального провадження із скасуванням запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд, застосованого до його сина - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та зобов`язання уповноважених органів внутрішніх справ видалити із інформаційних баз дані про пред`явлення останній особі в порядку КПК України (в ред. 1960 року) обвинувачення і застосування заходів забезпечення в рамках кримінального провадження № 12012170110000055 від 12.11.2012 відносно ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 366 КК України.

Зобов`язано Департамент інформатизації МВС України та Управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУНП в Одеській області внести наступні відомості до картотек (баз даних) Єдиної інформаційної системи МВС України стосовно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 :

«21 червня 2012 р. постановою слідчого СУ ГУМВС України в Одеській області кримінальну справу № 001201200034 об`єднано із кримінальною справою № 060200600171, об`єднаній справі присвоєно № 060200600171.

21 листопада 2012 р. відомості стосовно кримінальної справи № 060200600171 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 366, ч. 4 ст. 190 КК України, за № 12012170110000055.

Пред`явлене в порядку КПК України (в ред. 1960 року) обвинувачення не скасовувалося, підозра в порядку ст.ст. 276-278 КПК України в кримінальному провадженні № 12012170110000055 не повідомлялася, подальше кримінальне переслідування не здійснюється.

Станом на 26.09.2019 кримінальне провадження № 12012170110000055 закрито на підставі ст. 49 КК України та ч. 2 ст. 284 КПК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення іншої особи до даного виду відповідальності».

В задоволенні іншої частини клопотання обвинуваченого ОСОБА_8 про закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_7 із скасуванням запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд, та зобов`язання уповноважених осіб органів внутрішніх справ видалити із інформаційних баз дані про пред`явлення останній особі в порядку КПК України (в ред. 1960 року) обвинувачення і застосування заходів забезпечення відмовлено.

Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.

В апеляційній скарзі ОСОБА_7 не погоджується з ухвалою суду 1-ої інстанції та вважає її такою, що постановлена з чисельними порушеннями вимог кримінального процесуального законодавства, посилаючись на наступне.

- суд 1-ої інстанції зазначив про надходження клопотання від обвинуваченого ОСОБА_8 , підтримане захисником ОСОБА_9 , що не відповідає дійсності, адже дане клопотання було заявлене саме ОСОБА_7 через свого представника - адвоката ОСОБА_10 і зареєстроване в канцелярії Суворовського райсуду м. Одеси 18.09.2019 під вх.№ 26051, а обвинувачений ніколи не заявляв і не може заявляти ніякі вимоги в інтересах ОСОБА_7 та не є його представником;

- суд 1-ої інстанції при постановленні ухвали порушив вимоги ст. 370 КПК України про законність, обґрунтованість та вмотивованість судового рішення, а саме відносно клопотання ОСОБА_7 вказав, що воно розглядається за клопотанням обвинуваченого ОСОБА_8 , фактично не розглянувши клопотання ОСОБА_7 , не дослідив всі докази, викладені в клопотанні, що є порушенням вимог ч. 1 ст. 94 КПК України про оцінку доказів, а також проігнорував вимоги клопотання, чим фактично позбавив ОСОБА_7 права на захист своїх конституційних прав і свобод;

- суд 1-ої інстанції фактично вийшов за межі вимог клопотання ОСОБА_7 , задовольнивши незаявлені вимоги, зазначені в резолютивній частині ухвали, викладені з третього по шостий абзац;

- суд 1-ої інстанції помилково зазначив, що в даний час у кримінальному провадженні № 12012170110000055 від 12.11.2012 жодних процесуальних дій та рішень стосовно ОСОБА_7 органом досудового розслідування та судом не приймалось, оскільки ухвалою слідчого судді Приморського райсуду м. Одеси по справі №522/4323/14к/1 кс/522/3843/14 р. від 22.04.2014 встановлено, що заявник ОСОБА_7 не є підозрюваним або обвинуваченим у даному кримінальному провадженні, відсутня потреба застосування запобіжного заходу у виді арешту майна, належного заявнику;

- поза увагою суду 1-ої інстанції залишилось те, що під час проведення підготовчого засідання по справі № 523/6437/14-к, яке відбулося 23.09.2019, при встановленні осіб, які приймали участь при розгляді справи, секретар судового засідання, на підставі наданого ОСОБА_7 документа, що посвідчує особу, внесла до протоколу судового засідання особу ОСОБА_7 як свідка. Проте на запит ФОП ОСОБА_7 про отримання довідки про відсутність судимості для участі в процедурах закупівлях до Департаменту інформатизації МВС України, він отримав довідку та лист в яких вказувалось, що станом на 02.08.2019 він є особою, яка з 30.05.2012 притягується до кримінальної відповідальності за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України, запобіжний захід з тримання під вартою змінено на підписку про невиїзд, відомості про результати розгляду справи до МВС не надходили;

- під час ознайомлення в Суворовському райсуді м. Одеси з матеріалами справи, ОСОБА_7 встановлено, що в них не містяться офіційні документи про скасування постанови про притягнення в якості обвинуваченого ОСОБА_7 , а слідчим СУ ГУ МВС України в Одеській області ОСОБА_11 не було винесено належних процесуальних документів, передбачених законодавством.

Посилаючись на такі доводи, ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу суду 1-ої інстанції про зобов`язання вчинити дії повністю та постановити нову ухвалу, якою задовольнити його клопотання в повному обсязі, а саме закрити кримінальне провадження № 12012170110000055 від 12.11.2012 відносно ОСОБА_7 , у зв`язку із відсутністю в діянні складу злочину, скасувати запобіжний захід у виді підписки про невиїзд, зобов`язати Департамент інформатизації МВС України та Управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУНП в Одеській області видалити з картотек Єдиної інформаційної системи МВС України наявні на даний час відомості відносно статусу ОСОБА_7 в даному кримінальному провадженні, направити копію ухвали Одеського апеляційного суду до Департаменту інформатизації МВС України та Управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУНП в Одеській області.

В судове засідання апеляційного суду заявник ОСОБА_7 та його представник не з`явились, надіслали клопотання про розгляд провадження за їх відсутності, доводи апеляційної скарги підтримали, натомість обвинувачений ОСОБА_8 та йогозахисник ОСОБА_9 також не з`явились до суду апеляційної інстанції, про місце та час апеляційного розгляду повідомлені належним чином.

Від захисника ОСОБА_9 надійшла заява, в якій він повідомив апеляційний суд про те, що договір між ним та ОСОБА_8 припинив свою дію, у зв`язку з чим він не має повноважень приймати участь в апеляційному розгляді.

Заслухавши суддю доповідача, думку прокурора, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження, апеляційний суд приходить до висновків про таке.

Мотиви суду апеляційної інстанції.

Відповідно до приписів ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Статтею 370КПК Українипередбачено,що судоверішення повиннобути законним,обґрунтованим івмотивованим.

Відповідно до ч. 2 ст. 369 КПК України суд постановляє судове рішення з питань, не пов`язаних з вирішенням обвинувачення по суті, у формі ухвали.

Аналізуючи доводи апеляційної скарги про те, що суд 1-ої інстанції не вірно зазначив чиє саме клопотання було розглянуто, апеляційний суд вважає слушними, водночас представник ОСОБА_7 може звернутись до суду 1-ої інстанції з заявою про виправлення описки, оскільки зі змісту оскаржувано ухвали вбачається що судом розглянута заява саме ОСОБА_7 .

В апеляційній скарзі ОСОБА_7 вказує на те, що фактично суд 1-ої інстанції не розглянув клопотання ОСОБА_7 , не дослідив всі докази, викладені в клопотанні, що є порушенням вимог ч. 1 ст. 94 КПК України про оцінку доказів, а також проігнорував вимоги клопотання, чим фактично позбавив ОСОБА_7 права на захист своїх конституційних прав і свобод.

Аналізуючи вказані доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає їх необґрунтованими, оскільки в ухвалі суд 1-ої інстанції вказав та послався на дослідження матеріалів провадження, надав оцінку доводам клопотання.

В апеляційній скарзі вказано, що поза увагою суду 1-ої інстанції залишилось те, що під час проведення підготовчого засідання по справі № 523/6437/14-к, яке відбулося 23.09.2019, при встановленні осіб, які приймали участь при розгляді справи, секретар судового засідання, на підставі наданого ОСОБА_7 документа, що посвідчує особу, внесла до протоколу судового засідання особу ОСОБА_7 як свідка. Проте на запит ФОП ОСОБА_7 про отримання довідки про відсутність судимості для участі в процедурах закупівлях до Департаменту інформатизації МВС України, він отримав довідку та лист в яких вказувалось, що станом на 02.08.2019 він є особою, яка з 30.05.2012 притягується до кримінальної відповідальності за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України.

Відповідно дост.108КПК Українипід чассудового засіданняведеться журналсудового засідання,в якомузазначаються таківідомості: 1)найменування тасклад суду(слідчийсуддя); 2)реквізити кримінальногопровадження тавідомості щодойого учасників; 3)дата ічас початкута закінченнясудового засідання; 4)час,номер танайменування процесуальноїдії,що проводитьсяпід чассудового засідання,а такожпередані судупід часпроцесуальної діїречі,документи,протоколи слідчих(розшукових)дій ідодатки доних; 5)ухвали,постановлені судом(слідчимсуддею)без виходудо нарадчоїкімнати; 6)інші відомостіу випадках,передбачених цимКодексом. Журнал судового засідання ведеться та підписується секретарем судового засідання.

Натомість, апеляційний суд, враховуючи вимоги КПК України, щодо змісту журналу судового засідання, вважає, що у даному випадку ОСОБА_7 має право у процесуальний спосіб звернутись до суду 1-ої інстанції із зауваженнями на журнал судового засідання.

Аналізуючи доводи апеляційної скарги про те, що під час ознайомлення в Суворовському райсуді м. Одеси з матеріалами справи, ОСОБА_7 встановлено, що в них не містяться офіційні документи про скасування постанови про притягнення в якості обвинуваченого ОСОБА_7 , а слідчим СУ ГУ МВС України в Одеській області ОСОБА_11 не було винесено належних процесуальних документів, передбачених законодавством, апеляційний суд зауважує, що оскарження дій або бездіяльності посадових осіб органів внутрішніх справ не відноситься до предмету розгляду в суді апеляційної інстанції, а повинно розглядатись в іншому процесуальному порядку.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_7 в кримінальній справі №060200600171, об`єднаній 21.06.2012 із кримінальною справою №001201200034, було пред`явлено обвинувачення у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190 та ч. 3 ст. 358 КК України.

Згодом, 21.11.2012 відомості стосовно цієї кримінальної справи були внесені до ЄРДР за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 366, ч. 4 ст. 190 КК України, за №12012170110000055 (в порядку КПК України в ред 2012 року).

На теперішній час у зазначеному кримінальному провадженні жодних процесуальних дій та рішень стосовно ОСОБА_7 органом досудового розслідування та судом не приймалося, що підтверджується, окрім змісту обвинувального акту, доданими до клопотання копіями листів Слідчого управління ГУМВС України в Одеській області від 05.03.2014 б/н, а також від 08.05.2014 №4/5289.

З огляду на встановлені фактичні обставини, апеляційний суд вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що суд 1-ої інстанції фактично вийшов за межі вимог клопотання ОСОБА_7 , задовольнивши незаявлені вимоги, зазначені в резолютивній частині ухвали, викладені з третього по шостий абзац, оскільки клопотання було задоволено частково та зобов`язання Департаменту інформатизації МВС України та Управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУНП в Одеській області внести відомості до картотек (баз даних) Єдиної інформаційної системи МВС України стосовно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 судом вирішено з урахуванням матеріалів справи та встановлених обставин.

За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновком суду 1-ої інстанції про те, що заява підлягала частковому задоволенню із необхідністю внесення інформаційних баз уповноваженого органу внутрішніх справ відповідних викладеному доповнень.

Разом з тим, оскільки судом 1-ої інстанції не розглядалось кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 , то у нього не було передбачених законом підстав для постановлення будь-яких інших процесуальних рішень стосовно останнього.

Відповідно до приписів п. 1 ч. 1 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити вирок або ухвалу без змін.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_7 є безпідставними, а підстави для скасування або зміни оскаржуваної ухвали - відсутні.

Отже, апеляційний суд вважає оскаржувану ухвалу обґрунтованою, у зв`язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 24, 370, 404, 405, 407, 419, 424, 532 КПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 - залишити без задоволення.

Ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 26.09.2019 про зобов`язання вчинити дії в рамках кримінального провадження № 12012170110000055 від 12.11.2012 року відносно ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 366, ч. 4 ст. 190 КК України залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня набрання законної сили.

Судді Одеського апеляційного суду:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4