Постанова

від 28.04.2021 по справі 922/509/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" квітня 2021 р. Справа № 922/509/21

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В.О. , суддя Крестьянінов О.О. , суддя Шевель О.В.

за участю секретаря судового засідання Курченко В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Київської окружної прокуратури м. Харкова (вх. №970 Х/2) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 09.03.2021 постановлену у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Калініченко Н.В. у справі № 922/509/21

за позовом заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 2

до 1) Харківської міської ради, місто Харків

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Evci Рlastic", місто Харків

про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору оренди та повернення земельної ділянки, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.03.2021 у справі №922/509/21 позовну заяву заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 2 повернуто заявнику на підставі ч.4 ст. 174 ГПК України.

Вказана ухвала мотивована тим, що прокурором не усунено недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 22.02.2021 у даній справі.

Керівник Київської окружної прокуратури звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 09.03.2021 у даній справі та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В апеляційній скарзі прокурор зазначає, що ухвала Господарського суду Харківської області від 22.02.2021 про залишення позовної заяви без руху до прокуратури не надходила, у зв`язку з чим прокуратура була позбавлена можливості усунути недоліки позовної заяви. Також по суті недоліків, прокурор зазначив, що не погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно підписання позовної заяви неуповноваженою особою, з огляду на приписи статей 15, 23, 24 Закону України Про прокуратуру .

Крім того, прокурор повідомляє суд, що у зв`язку з утворенням відповідно до наказів Генерального прокурора від 17.02.2021 №39, 2ш окружних прокуратур та затвердженням їх переліку та територіальної юрисдикції, визначенням згідно з наказом Генерального прокурора від 17.02.2021 №40 днем початку роботи окружних прокуратур - 15.03.2021, наказом керівника Харківської обласної прокуратури від 15.03.2021 №19 здійснено передачу справ, документів Харківської місцевої прокуратури №2 та прийняття їх Київською окружною прокуратурою м. Харкова. У зв`язку з чим, представництво інтересів держави в даній справі здійснюється Київською окружною прокуратурою м. Харкова.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.04.2021 у даній справі відкрито апеляційне провадження, повідомлено учасників справи, що розгляд справи відбудеться 22.04.2021.

16.04.2021 від ТОВ "Evci Рlastic" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому товариство погоджується з оскаржуваною ухвалою, просить залишити її без змін, апеляційну скаргу прокуратури - без задоволення.

22.04.2021 від Харківської міської ради надійшли пояснення на апеляційну скаргу.

В судовому засіданні 22.04.2021 оголошено перерву до 28.04.2021.

27.04.2021 від прокурора надійшов оригінал позовної заяви з додатками до неї.

28.04.2021 від Харківської міської ради надійшли письмові пояснення.

В судовому засіданні 28.04.2021 прокурор підтримав апеляційну скаргу, просив суд скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 09.03.2021, справу направити до Господарського суду Харківської області для розгляду. Представник 2-го відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив суд оскаржувану ухвалу залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення. Присутній в судовому засіданні представник Харківської міської ради також заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив суд залишити її без задоволення, оскаржувану ухвалу без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення апелянта та інших представників сторін, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах, встановлених статтею 269 ГПК України, а також перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, встановила наступне.

17.02.2021 заступник керівника Харківської місцевої прокуратури № 2 звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідачів, Харківської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Evci Рlastic", про визнання незаконним та скасування пункту 19 додатку 4 до рішення 33 сесії 7 скликання Харківської міської ради "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд" від 26 лютого 202 0року № 2018/20, яким надано Товариству з обмеженою відповідальністю "Evci Рlastic" в оренду строком до 01 березня 2025 року земельну ділянку комунальної власності площею 0,8521 га (кадастровий номер 6310137900:11:001:0033) за рахунок земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. "С-1", літ. "С1-1", літ. "Л1-1" по проспекту Любові Малої, будинок 93, у місті Харкові; визнати недійсним договір оренди від 07 квітня 2020 року, укладений між Харківською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Evci Рlastic", яким надано останньому в оренду земельну ділянку 6310137900:11:001:0033, площею 0,8521 га за адресою: місто Харків, проспект Любові Малої, будинок 93, посвідчений державним реєстратором Департаменту реєстрації Харківської міської ради Гвоздович А.І., та зареєстрований в реєстрі 14 квітня 2020 року № 51969318, а також зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Evci Рlastic" повернути територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради земельну ділянку площею 0,8521 га з кадастровим номером 6310137900:11:001:0033, розташовану за адресою: місто Харків, проспект Любові Малої, будинок 93.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22 лютого 2021 року залишено позовну заяву Заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 2 без руху із наданням строку на усунення недоліків позовної заяви - п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Вказана ухвала мотивована тим, що позовну заяву від імені Харківської місцевої прокуратури № 2 підписано В. Мацегорою, який обіймає посаду заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 2, та не надано доказів неможливості підписати 17 лютого 2021 року позовну заяву керівником місцевої прокуратури або його першим заступником.

З посиланням на приписи Закону України Про прокуратуру суд першої інстанції вказав, що керівник окружної прокуратури представляє окружну прокуратуру у зносинах з органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, особами, підприємствами, установами та організаціями. У разі відсутності керівника окружної прокуратури його повноваження здійснює перший заступник керівника окружної прокуратури.

Представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

На думку суду першої інстанції, за загальним правилом повноваження щодо здійснення представництва окружної прокуратури у відносинах надані її керівнику і лише в разі відсутності останнього такі повноваження може виконувати перший заступник (частина 3 статті 13 Закону № 1697-VII).

Отже, судом першої інстанції встановлено порушення заявником приписів статті 162 ГПК України, а тому застосовано наслідки передбачені ч. 1 статті 174 ГПК України.

Вказана ухвала надіслана рекомендованим листом на адресу прокуратури, що зазначена у позовній заяві, а саме: 61002, місто Харків, вулиця Сумська, будинок 76.

Станом на 09.03.2021 прокурором не усунено недоліків позовної заяви, внаслідок чого ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.03.2021 позовну заяву повернуто прокурору на підставі ч.4 статті 174 ГПК України.

Надаючи оцінку аргументам місцевого господарського суду у відповідності до підпункту б) пункту 3 частини 1 статті 282 ГПК України, з урахуванням меж апеляційного перегляду, встановлених ст.269 ГПК України, колегія суддів зазначає, що не погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог частини 2 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Щодо наявності у заступника прокурора повноважень на підписання позовної заяви у даній справі, колегія суддів зазначає, що таке право прокурора на звернення до суду регламентовано положеннями статті 131-1 Конституції України, статті 53 ГПК України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Статтею 131-1 Конституції України унормовано, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює: 1) підтримання публічного обвинувачення в суді; 2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; 3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Відповідно до статті 53 Господарського процесуального кодексу України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Отже, прокурор, який здійснює в господарському судочинстві представництво інтересів держави діє в межах повноважень наданих зазначеними нормами ГПК України та Законом України Про прокуратуру .

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 2 Закону України Про прокуратуру , на прокуратуру покладається функція щодо представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом.

За змістом частин 1 та 2 статті 12 цього закону, у системі прокуратури України діють окружні прокуратури, перелік та територіальна юрисдикція яких визначається наказом Генерального прокурора. Утворення, реорганізація та ліквідація окружних прокуратур, визначення їхньої компетенції, структури і штатного розпису здійснюються Генеральним прокурором. Окружну прокуратуру очолює керівник окружної прокуратури, який має першого заступника та не більше двох заступників.

Станом на прийняття оскаржуваної ухвали відсутній наказ Генерального прокурора про початок роботи окружних прокуратур.

Однак, пунктом 3 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" від 19 вересня 2019 року № 113-IX передбачено, що до дня початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур їх повноваження здійснюють відповідно Генеральна прокуратура України, регіональні прокуратури, місцеві прокуратури.

Відповідно до ч.1 ст. 15 Закону України Про прокуратуру , яка визначає статус прокурора, зазначено, що прокурором органу прокуратури є, зокрема, заступник керівника окружної прокуратури.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що прокурори в Україні мають єдиний статус незалежно від місця прокуратури в системі прокуратури України чи адміністративної посади, яку прокурор обіймає у прокуратурі.

Так, представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом (ч. 1 ст. 23 Закону України Про прокуратуру ).

Відповідно до ч. 6 ст. 23 Закону України Про прокуратуру , під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження, серед іншого, звертатися до суду з позовом (заявою, поданням); вступати у справу, порушену за позовом (заявою, поданням) іншої особи, на будь-якому етапі судового провадження; ініціювати перегляд судових рішень, у тому числі у справі, порушеній за позовом (заявою, поданням) іншої особи; брати участь у розгляді справи.

Згідно частини першої статті 24 Закону України "Про прокуратуру" право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Як встановлено, позов у даній справі підписаний заступником керівника Мацегорою В.О., який на час внесення позову обіймав посаду заступника керівника Харківської місцевої прокуратури №2 та відповідно до вимог Закону України Про прокуратуру , положень Господарського процесуального кодексу України наділений правом підпису позовних заяв.

З урахуванням наведеного, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про необхідність доведення заступником прокурора місцевої прокуратури наявність у нього повноважень на підписання позову, адже Законом України Про прокуратуру ніяких обмежень щодо підписання позову тільки керівником місцевої (окружної) прокуратури або його першим заступником в справах, що підлягають розгляду в порядку господарського судочинства не має, та визначено право звернення з позовом в господарському судочинстві заступником місцевої (окружної) прокуратури.

При цьому, відсутність на час прийняття ухвали про залишення позову без руху наказу Генерального прокурора про початок роботи окружних прокуратур не змінює статус прокурора органу прокуратури місцевої чи окружної, оскільки, як зазначалось, до дня початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур їх повноваження здійснюють відповідно Генеральна прокуратура України, регіональні прокуратури, місцеві прокуратури.

Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції зазначає, що заступник прокурора у цій справі подав позовну заяву, діючи у статусі прокурора, якому надані такі повноваження, а отже доводи суду першої інстанції про те, що позов заступника керівника Харківської місцевої прокуратури №2, без надання доказів щодо відсутності керівника прокуратури, пред`явлений неуповноваженою особою, є помилковим.

Колегія суддів також вважає помилковим врахування судом першої інстанції при залишенні позову без руху правових позицій, викладених у постановах Верховного Суду від 25.09.2019 у справі № 819/198/17 та від 27.05.2020 у справі №819/478/17, з огляду на таке.

У справі № 819/198/17 прокуратура Тернопільської області звернулася до суду з позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про скасування постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання цього Департаменту Рагімової А. Н. від 02.02.2017 у виконавчому провадженні № 52876084. Позовну заяву було підписано заступником прокурора регіональної прокуратури. Суд касаційної інстанції, скасовуючи судові рішення, залишив позовну заяву без розгляду. Суд касаційної інстанції виходив із того, що позовна заява в межах цієї справи була подана на захист прав, свобод та інтересів прокуратури як самостійного позивача у статусі юридичної особи, а не на виконання прокуратурою функції щодо представництва інтересів громадянина або держави в суді, тому повноваження щодо здійснення представництва регіональної прокуратури надані її керівнику і лише в разі відсутності останнього такі повноваження може виконувати перший заступник, а у разі відсутності першого заступника - один із заступників, відповідно.

У справі №819/478/17 прокуратура Тернопільської області звернулася до Тернопільського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії. Позовну заяву підписано та подано заступником прокурора регіональної прокуратури. Постановою Верховного Суду у справі №819/478/17 залишено без задоволення касаційну скаргу прокуратури Тернопільської області. Ухвалюючи постанову у цій справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що позовну заяву від імені прокуратури підписано заступником прокурора області, який не мав на це відповідних повноважень, оскільки, підписуючи позов, діяв від імені органу прокуратури як юридичної особи, а не реалізовував конституційну функцію представництва інтересів держави.

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин).

Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності у різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду України від 06.09.2017 у справі № 910/3040/16).

Оскільки висновки, викладені Верховним Судом у цих справах, стосуються правовідносин, в яких позовна заява була подана заступником керівника прокуратури на захист прав, свобод та інтересів прокуратури як самостійного позивача у статусі юридичної особи, а не на виконання прокуратурою функції щодо представництва інтересів громадянина або держави в суді, суд першої інстанції помилково послався на правову позицію, висловлену в постановах Верховного Суду від 25 вересня 2019 року у справі № 819/198/17 та від 27 травня 2020 року у справі № 819/478/17.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 24.02.2021 у справі № 906/366/20, від 14.01.2021 у справі № 927/26/18.

Разом з тим, не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи доводи прокуратури, викладені в апеляційній скарзі щодо неотримання прокуратурою ухвали Господарського суду Харківської області про залишення позову без руху, оскільки згідно поштового відправлення про направлення Харківській місцевій прокуратурі №2 ухвали суду від 22.02.2021 (а.с. 15 т.1) вказана ухвала отримана адресатом (представником Красноярською ) 25.02.2021.

Таким чином, враховуючи встановлені колегією суддів обставини щодо відсутності підстав для залишення позову заступника керівника Харківської місцевої прокуратури №2 без руху з підстав відсутності повноважень на підписання позову заступником прокуратури Мацегорою В.О., судом першої інстанції порушені приписи статей 162, 164, ч.1 ст. 174 ГПК України.

Частиною 4 статті 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких установлена в належній судовій процедурі та формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному обсязі та забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмежене, особливо щодо умов прийнятності скарги. Проте право доступу до суду не може бути обмежене таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати легітимну мету та гарантувати пропорційність між їх використанням і такою метою (mutatis mutandis, рішення Європейського суду з прав людини у справі Мельник проти України ( Melnyk v. Ukraine заява № 23436/03, § 22, від 28 березня 2006 року).

З огляду на вищевикладене та враховуючи той факт, що судом першої інстанції залишено позовну заяву заступника прокурора без руху з порушенням процесуальних норм, колегія суддів зазначає про відсутність правових підстав для повернення позовної заяви, у зв`язку з чим, ухвала Господарського суду Харківської області від 09.03.20211 підлягає скасуванню, з передачею справи на розгляд суду першої інстанції.

Відповідно, доводи апеляційної скарги є обгрунтованими та знайшли своє підтвердження в матеріалах справи, у зв`язку з чим апеляційна скарга Київської окружної прокуратури підлягає задоволенню.

Згідно частини 3 статті 271 ГПК України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

У справі «Устименко проти України» (заява № 32053/13) Європейський суд з прав людини констатував, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом першим статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Процедура розгляду справи судами повинна відповідати вимогам статті 6 Конвенції та положенням законодавства України та має бути збалансована з реальністю правового захисту та ефективністю рішень судів усіх інстанцій, як найважливіших аспектів реалізації принципу верховенства права.

Керуючись практикою Європейського Суду з прав людини, колегія суддів зазначає, що у Рішенні «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року) Високий Суд вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Статтею 236 ГПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Як встановлено, оскаржувана ухвала таким вимогам не відповідає.

Керуючись ст.ст. 269, 270, п. 2 ст. 275, ст. 277, ст. 282, ст. 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу Київської окружної прокуратури м. Харкова задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 09.03.2021 у справі № 922/509/21 скасувати.

Справу №922/509/21 передати на розгляд Господарському суду Харківської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені ст. ст. 286- 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 30.04.2021

Головуючий суддя В.О. Фоміна

Суддя О.О. Крестьянінов

Суддя О.В. Шевель