Ухвала

від 27.04.2021 по справі 1-26

ВЕЛИКА ПАЛАТА ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 квітня 2021 року

м. Київ

Справа № 1-26

Провадження № 13-61зво21

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ,

перевірила заяву засудженого ОСОБА_17 про перегляд вироку Апеляційного суду Сумської області від 15 грудня 2004 року за виключними обставинами і

ВСТАНОВИЛА:

Вироком Апеляційного суду Сумської області від 15 грудня 2004 року, залишеним без змін ухвалою Верховного Суду України від 22 березня 2005 року, ОСОБА_17 засуджено за сукупністю злочинів (ч. 1 ст. 70 Кримінального кодексу України, далі КК), передбачених пунктами 1, 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289, ч. 2 ст. 194, ч. 3 ст. 357 КК, до покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

Цим же вироком засуджено ОСОБА_18 , питання про перегляд судових рішень щодо якого не порушується.

Ухвалами Великої Палати Верховного Суду (далі Велика Палата) від 01 вересня 2020 та 09 лютого 2021 року відмовлено у відкритті провадження за заявами засудженого ОСОБА_17 про перегляд вищевказаних судових рішень за виключними обставинами. Заяви повернуто засудженому на підставі п. 2 ч. 3 ст.429, п. 2 ч. 5 ст. 461 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК).

11 березня 2021 року Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) ухвалив остаточне рішення у справі «Дембо та інші проти України», яким констатував порушення щодо ОСОБА_17 (заява 55254/18) ст. 3 Конвенції з захисту прав людини та основоположних свобод 1950 року (далі Конвенція) стосовно покарання у виді довічного позбавлення волі без перспективи звільнення.

У зв`язку з встановленими порушеннями прав заявника ЄСПЛ було постановлено, що визнання порушень становить достатню справедливу сатисфакцію.

26 квітня 2021 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_17 від 21 квітня 2021 року (зареєстрована у цей день Державною установою «Сумський слідчий ізолятор»), у якій він просить переглянути вирок апеляційного суду щодо нього за виключними обставинами у зв`язку з ухваленням ЄСПЛ рішення щодо нього, та ухвалити рішення, яким змінити призначене покарання з довічного позбавлення волі на позбавлення волі на певний строк, й звільнити його з-під варти.

Перевіривши наведені у заяві доводи, Велика Палата вважає, що у відкритті провадження за заявою ОСОБА_17 необхідно відмовити з огляду на таке.

Згідно з ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 459 КПК судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за виключними обставинами, однією з яких є встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні даної справи судом.

11 березня 2021 року рішенням ЄСПЛ у справі «Дембо та інші проти України» встановлено порушення Україною ст. 3 Конвенції щодо деяких осіб, зокрема і ОСОБА_17 (заява 55254/18), стосовно довічного ув`язнення без перспективи звільнення.

Загальні принципи, яких дотримувався ЄСПЛ при ухваленні цього рішення, - оцінка та аналіз наведених ним фактів, констатований зміст порушення Конвенції та визнання порушення достатньо справедливою сатисфакцією - свідчать про допущення щодо ОСОБА_17 таких порушень Конвенції, які за цих обставин неможливо відновити у вигляді того стану чи становища, що існували до вчинення порушень.

У таких випадках засобами компенсації можуть бути: сплата присудженого відшкодування моральної шкоди, аналіз причин порушення Конвенції та пошук шляхів усунення цих порушень, вжиття інших заходів загального характеру. Виконання цих заходів покладається на компетентні органи державної влади.

З урахуванням Рекомендації №R(2000)2 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо повторного розгляду або поновлення провадження у певних справах на національному рівні після прийняття рішень Європейським судом з прав людини від 19 січня 2000 року встановлене ЄСПЛ порушення Україною міжнародних зобов`язань може бути підставою для перегляду судових рішень лише в тому випадку, якщо можна досягти на національному рівні restitutio in integrum (повного відновлення), тобто відновлення настільки, наскільки це можливо, попереднього юридичного стану, який особа мала до порушення Конвенції.

Щодо ОСОБА_17 таке повне відновлення попереднього юридичного стану, зокрема шляхом перегляду судових рішень та заміни довічного позбавлення волі на позбавлення волі на певний строк, та звільнення його з-під варти, не є можливим, оскільки ЄСПЛ констатував порушення Конвенції лише щодо довічного ув`язнення без перспективи звільнення та не зробив висновку про порушення конвенційних прав заявника під час розгляду в судах справи щодо нього.

Констатоване порушення Конвенції щодо заявника може бути усунуто лише шляхом вжиття заходів загального характеру з боку держави (внесення змін у відповідне законодавство).

Отже, підстави для відкриття провадження за заявою ОСОБА_17 про перегляд судових рішень щодо нього за виключними обставинами у зв`язку із встановленням міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні справи судом відсутні.

Керуючись статтями 459, 463, 464 Кримінального процесуального кодексу України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

Відмовити у відкритті провадження за заявою засудженого ОСОБА_17 про перегляд вироку Апеляційного суду Сумської області від 15 грудня 2004 року з підстав встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні справи судом.

Заяву з усіма доданими матеріалами повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач ОСОБА_1 Судді:

ОСОБА_19 ОСОБА_10

ОСОБА_3 ОСОБА_11

ОСОБА_4 ОСОБА_12

ОСОБА_5 ОСОБА_13

ОСОБА_6 ОСОБА_14

ОСОБА_7 ОСОБА_15

ОСОБА_8 ОСОБА_16

ОСОБА_9