Постанова

від 22.04.2021 по справі 2-1143/10

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/2639/21

Номер справи місцевого суду: 2-1143/10

Головуючий у першій інстанції Адамов А. С.

Доповідач Князюк О. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.04.2021 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії:

головуючого Князюка О. В.,

суддів: Таварткіладзе О. М., Погорєлової С.О.,

за участю секретаря - Дерезюк В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника акціонерного товариства Державний ощадний банк України в особі філії - Одеське обласне управління АТ "Ощадбанк" на ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 22.09.2020 року у справі за позовом Ізмаїльського міжрайонного прокурора в інтересах відкритого акціонерного товариства Державний ощадний банк України в особі філії - Одеського міського відділення №7860 відкритого акціонерного товариства Державний ощадний банк України до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

21.07.2020 року представник товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Алькор Інвест - адвокат Чуйко Я.В. звернувся до суду з заявою, якою просить: визнати поважною причину пропуску строку, який надається для пред`явлення виконавчого документа до виконання та поновити пропущений строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа по цивільній справі № 2-1143/10, на виконання заочного рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 25.02.2010р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь відкритого акціонерного товариства Державний ощадний банк України в особі філії - Одеського міського відділення № 7860 ВАТ Державний ощадний банк України заборгованості в сумі 316791,40 грн.

В обґрунтування поданої заяви зазначає, що 25.02.2010 р. рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області по справі №2-1143/10 позовні вимоги Ізмаїльського міжрайонного прокурора в інтересах відкритого акціонерного товариства Державний ощадний банк України в особі філії-Одеського міського відділення №7860 ВАТ Державний ощадний банк України до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 316791,40 грн. було задоволено повністю.

19.09.2011 р. на підставі вищевказаного рішення Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області видано виконавчий лист по справі № 2-1143/2010. 04.10.2011р. Ізмаїльським міжрайонним прокурором подано заяву про примусове виконання рішення суду до відділу державної виконавчої служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції.

06.10.2011 р. відділ державної виконавчої служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції відмовив у відкритті виконавчого провадження, оскільки виконавчий документ може бути пред`явлений до виконання протягом року, а у виконавчому листі виданому Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області вказано строк пред`явлення до виконання три роки.

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 20.07.2012 поновлено строк пред`явлення до виконання документа по цивільній справі № 2-1143/10.

Надалі було встановлено, що у заочному рішенні від 25 лютого 2010 року та у виконавчому листі по справі помилково вказано номер справи 2-4456/10 , замість вірного 2-1143/10 .

У зв`язку з наведеним, представник АТ Ощадбанк звернувся до Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області із заявою про виправлення описки.

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 04.06.2020 по справі № 2-1143/10 було внесено виправлення у заочне рішення Ізмаїльського міськрайонного суду від 25 лютого 2010 року та у виконавчий лист, виданий на його виконання, із виправлення номеру справи, а саме 2-1143/10 замість 2-4456/10 .

Вказані обставини, на думку заявника, в сукупності свідчать про поважність причин пропуску строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 22 вересня 2020 року в задоволенні заяви представника акціонерного товариства Державний ощадний банк України про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання за рішенням суду по справі №2-1143/10 за позовом Ізмаїльського міжрайонного прокурора в інтересах відкритого акціонерного товариства Державний ощадний банк України в особі філії - Одеського міського відділення №7860 відкритого акціонерного товариства Державний ощадний банк України до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовлено.

Ухвалу суду обґрунтовано тим, скаржником не надано жодних доказів поважності причин пропуску строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання за такий занадто тривалий проміжок часу. Відсутні належні докази, які б підтверджували зацікавленість стягувача у виконанні рішення суду та те, що в нього були об`єктивно непереборні труднощі для здійснення дій, пов`язаних з виконанням рішення.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції представником Акціонерного товариства Державний ощадний банк - адвокатом Поплавською Оленою Вадимівною подано апеляційну скаргу, відповідно до якої апелянт з посиланням на розгляд справи судом першої інстанції з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушення норм процесуального права на підставі неповного з`ясування обставин справи, що мають значення просить суд скасувати ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 22.09.2020 року та постановити нове рішення яким, заяву представника ПАТ Ощадбанк про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа на виконання задовольнити. Визнати поважною причину пропуску строку, який надається для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Поновити пропущений строк для пред`явлення виконавчого листа по цивільній справі № 2-1143/10, для виконання заочного рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 25.02.2010 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь відкритого акціонерного товариства Державний ощадний банк України в особі філії Одеського міського відділення № 7860 ВАТ Державний ощадний банк України заборгованості в сумі 316 791,40 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства Державний ощадний банк України в особі філії Одеського міського відділення № 7860 ВАТ Державний ощадний банк України суові витрати по сплаті судового збору в суді апеляційної інстанції в розмірі 2 102.02 грн.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

В обґрунтування поданої апеляційної скарги представник заявника зазначає наступне:

-виконавчий лист № 2-4456/10 від 19 вересня 2011 року що виданий на примусове виконання заочного рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 25 лютого 2010 року, пред`явлено Ізмаїльською міжрайонною прокуратурою до ВДВС Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції 04 жовтня 2011 року.

-у зв`язку з невідповідністю виконавчого листа статті 22 Закону України про виконавче провадження постановою ДВС від 06 жовтня 2011 року відмовлено в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання.

-саме у зв`язку з вищенаведеними обставинами АТ Ощадбанк звернулося до Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області з заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання. Проте, судом не було повідомлено заявника ні про час, дату та місце розгляду вказаної заяви ні про постановлену ухвалу за результатами розгляду.

-у зв`язку з наведеним Банк звернувся до Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області з запитом про результат розгляду заяви від 15 травня 2012 року.

- 17 серпня 2017 року на адресу АТ Ощадбанк надійшла ухвала по справі від 20 липня 2012 року та було повернуто оригінал виконавчого листа № 2-4456/10 від 19 вересня 2011 року.

Апелянт звертає увагу суду на те, що так як ухвалу про поновлення строку судом було надіслано Банку лише через п`ять років з часу її постановлення, та через розбіжність номеру справи в ухвалі від 20 липня 2012 року, заочному рішенні від 25 лютого 2010 року та виконавчому листі від 19 вересня 2011 року, АТ Ощадбанк втратило можливість вчасно пред`явити виконавчий документ до примусового виконання.

Також представник Банку зазначає, що рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області у справі № 12-1143/10 від 25 лютого 2010 року не виконане, отже, виконавчий документ необхідно пред`явити до примусового виконання.

Апелянт вважає, що вищевикладені обставини є поважними підставами для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Відзиву на апеляційну скаргу до суду не надходило

Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 10.12.2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника акціонерного товариства Державний ощадний банк України в особі філії - Одеське обласне управління АТ "Ощадбанк" на ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 22.09.2020 року у справі за позовом Ізмаїльського міжрайонного прокурора в інтересах відкритого акціонерного товариства Державний ощадний банк України в особі філії - Одеського міського відділення №7860 відкритого акціонерного товариства Державний ощадний банк України до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 10.12.2021 року у складі колегії суддів: головуючого Князюка О.В., суддів Таварткіладзе О.М., Погорєлової С.О. справу було призначено до розгляду в приміщенні Одеського апеляційного суду на 22.04.2021 року на 11:15 год.

22.04.2021 року в судове засідання з`явився представник апелянта - адвокат Поплавська О.В.

Апеляційну скаргу підтримала в повному обсязі, просила суд ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 22.09.2020 року та постановити нове рішення яким, заяву представника ПАТ Ощадбанк про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа на виконання задовольнити.

Інші учасники в судове засідання не з`явилися, причини неявки суду не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Апеляційний суд розглядає цивільні справи, які не віднесені до справ, зазначених у ч. ч. 1, 2 ст. 369 ЦПК України, у відсутності учасників справи та осіб, які не залучалися до участі у справі судом першої інстанції, за наявності відомостей про їх повідомлення про дату, час і місце розгляду справи. У разі відсутності таких даних, а також у разі подання заяви (заяв) про бажання прийняти участь у справі особисто, суд відкладає судове засідання на іншу дату.

Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у її якнайшвидшому розгляді, усвідомленість учасників справи про розгляд справи, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, наявності у справі достатніх матеріалів для її розгляду по суті, колегія суддів ухвалила справу розглянути за відповідною явкою сторін.

Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини.

Судом встановлено, що заочним рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 25.02.2010 року по справі №2-1143/10 за позовом Ізмаїльського міжрайонного прокурора в інтересах відкритого акціонерного товариства Державний ощадний банк України в особі філії-Одеського міського відділення №7860 ВАТ Державний ощадний банк України до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь відкритого акціонерного товариства Державний ощадний банк України в особі філії - Одеського міського відділення №7860 відкритого акціонерного товариства Державний ощадний банк України заборгованість у розмірі 316791,40 грн.

19.09.2011 року Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області видано виконавчий лист по справі та за №2-1143-10.

06.10.2011 року відділом державної виконавчої служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції відмовлено у відкритті виконавчого провадження, оскільки виконавчий документ може бути пред`явлений до виконання протягом року, а у виконавчому листі Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області вказано строк пред`явлення до виконання три роки.

Як вбачається із листу Ізмаїльського міськрайонного відділу державної виконавчої служби №37889 від 27.07.2020р., повторно виконавчий лист про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на виконання не пред`являвся.

15.05.2012 року представник АТ Ощадбанк звернувся до суду із заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання.

20.07.2012 року ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області поновлено строк пред`явлення до виконання виконавчого документа по цивільній справі № 2-1143/10.

Лише 10.08.2017р. представник АТ Ощадбанк звернувся до суду із заявою, в якій просив суд надати відомості щодо стану розгляду заяви про поновлення строку пред`явлення до виконання виконавчого документа.

22.05.2020р. представником АТ Ощадбанк було подано до суду заяву про виправлення описки в ухвалі суду в частині зазначення номеру справи.

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 04.06.2020 по справі №2-1143/10 було внесено виправлення у заочне рішення Ізмаїльського міськрайонного суду від 25 лютого 2010 року та у виконавчий лист, виданий на його виконання, із виправлення номеру справи, а саме на привільний номер 2-1143/10 замість 2-4456/10 .

Мотивувальна частина

Застосовані норми права та висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню підлягає з наступних підстав.

За змістом п.1 ст.6, ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до ст.ст.1,3 ЦК України, ст.ст.2,4-5,12-13,19 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також справ, розгляд яких, в порядку цивільного судочинства, прямо передбачено законом.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повного і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до частин першої та другої статті 22 Закону України Про виконавче провадження (у редакції, чинній на момент видачі наказу суду) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

За змістом пункту 1 частини другої статті 22 названого Закону строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

У частині першій статті 370 ЦПК України визначено, що замість втраченого оригіналу виконавчого листа або судового наказу суд, який видав виконавчий лист або судовий наказ, має право за заявою стягувача або поданням державного виконавця видати його дублікат.

Згідно з частиною першою статті 371 ЦПК України стягувачам, які пропустили строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Водночас, обов`язковою умовою видачі дубліката наказу є звернення до суду із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.

Згідно зі статтею 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Видача дубліката виконавчого листа за ЦПК України у редакції Закону від 03 жовтня 2017 № 2147-VIII року не передбачена, однак відповідно до пункту 4 частини 17 Перехідних положень ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Отже, за змістом вищезазначених норм закону дублікат виконавчого листа може видаватись у випадках втрати його оригіналу в межах строку пред`явлення його до виконання.

Строк пред`явлення виконавчого документа до виконання є одним із видів процесуальних строків, які передбачені статтею 120 ЦПК України.

Згідно зі статтею 127 ЦПК України суд поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно законом або судом, за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин.

Суд при вирішенні питання про поновлення строку для пред`явлення до виконання виконавчого документа повинен з`ясувати питання щодо причин пропуску цього строку та залежно від характеру цих причин зробити висновок про їх поважність чи неповажність, дійти висновку про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання . Поважними можуть бути визнані лише ті причини, що виникли внаслідок обставин, об`єктивно незалежних від волі заінтересованої особи, які безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк.

Обґрунтовуючи поважність причини строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, представник АТ Ощадбанк посилається на те, що 20.07.2012 року ухвалою суду поновлено строк пред`явлення до виконання виконавчого документу, 04.06.2020 по справі № 2-1143/10 було внесено виправлення у заочне рішення Ізмаїльського міськрайонного суду від 25 лютого 2010 року та у виконавчий лист, виданий на його виконання, із виправлення номеру справи, а саме на привільний номер 2-1143/10 замість 2-4456/10 .

Однак як вбачається із матеріалів справи та згідно листа Ізмаїльського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) за №37889 від 27.07.2020 року 06.10.2011 року відділом прийнято постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження, у зв`язку з пропущенням строку для пред`явлення на примусове виконання та виконавчий лист з постановою про відмову повернуто Ізмаїльській міжрайонній прокуратурі. На повторне виконання виконавчий лист не пред`являвся.

15.05.2012 року представник АТ Ощадбанк звернувся до суду із заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання, яку було задоволено ухвалою від 20.07.2012р.

З часу подання такої заяви стягувач не виявляв жодної зацікавленості станом її розгляду та вказаною справою та лише через майже 5 років (10.08.2017 р.) звернувся до суду із заявою, в якій просив суд надати відомості щодо стану розгляду заяви про поновлення строку пред`явлення до виконання виконавчого документа.

Після подання заяви від 10.08.2017 р. стягував також майже 3 роки не цікавився долею справи та лише 22.05.2020р. було подано до суду заяву про виправлення описки в ухвалі суду в частині зазначення номеру справи.

Отже апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо того, що з 2012 р. по 2017р. та з 2017 р. по 2020 р. стягувач бездіяв та без будь-яких поважних причин не вчиняв жодних дій, направлених на виконання судового рішення по справі.

Метою статті 433 ЦПК України про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання є захист інтересів добросовісного стягувача, який пропустив строк з поважних причин . Поважними можна вважати причини, які не залежали від волі стягувача.

Питання про поважність пропуску строків є оціночним. Поважність причин може залежати від таких обставин як поведінка заявника (бездіяльність або незаінтересованість в питаннях звернення судового рішення до виконання), інших осіб, обставин, які безпосередньо унеможливлюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, які виникли об`єктивно, так і від чинників, що не пов`язані з людським фактором, що підтверджуються належними і допустимими засобами доказування.

У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання, шляхом застосування національного законодавства. Суд приймає рішення щодо дотримання вимог Конвенції, переконавшись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою.

Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Європейський суд з прав людини зауважив, що вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (Пономарьов проти України, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 3 квітня 2008 року).

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду з прав людини вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Каракуця проти України" Європейський суд прийшов до висновку про те, що права скаржників на справедливий розгляд справи не були порушені у зв`язку з тим, що вони не проявляли належної зацікавленості у результатах розгляду їх справи протягом тривалого строку, не звертаючись до суду за інформацією щодо стану розгляду їх скарги, незважаючи на те, що суд не повідомив їх про винесене рішення, що й унеможливило їх звернення зі скаргою у встановлені законом строки. Неналежна зацікавленість у розгляді справи може бути підставою для процесуальних наслідків

Крім того, в рішенні Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 року у справі Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії зазначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Таким чином, з огляду на вищевказане, а також враховуючи те, що АТ Ощадбанк було відомо про наявність вказаного рішення суду, наявність виконавчого провадження, про підстави його закриття, про наявність ухвали Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 20.07.2012 року про поновлення строку пред`явлення до виконання виконавчого документу та після прийняття ухвали судом від 20.07.2012 року про поновлення строку пред`явлення до виконання виконавчого документу заявник не пред`явив до виконання виконавчий лист, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви представника акціонерного товариства Державний ощадний банк України про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання за рішенням суду по справі №2-1143/10 за позовом Ізмаїльського міжрайонного прокурора в інтересах відкритого акціонерного товариства Державний ощадний банк України в особі філії - Одеського міського відділення №7860 відкритого акціонерного товариства Державний ощадний банк України до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі "Проніна проти України", N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Отже, за результатами апеляційного розгляду колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги представника акціонерного товариства Державний ощадний банк України в особі філії - Одеське обласне управління АТ "Ощадбанк" на ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 22.09.2020 року .

РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА

Керуючись ст. ст. 374 , 376 , 382 , 383 , 384 ЦПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу представника акціонерного товариства Державний ощадний банк України в особі філії - Одеське обласне управління АТ "Ощадбанк" - залишити без задоволення.

Ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 22.09.2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 26.04.2021 року.

Головуючий: О. В. Князюк

Судді: С.О. Погорєлова

О. М. Таварткіладзе