Рішення

від 27.04.2021 по справі 467/922/16-ц

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 467/922/16-ц

Провадження № 2/752/152/21

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

27.04.2021 року Голосіївський районний суд міста Києва

в складі: головуючого судді - Мазур Ю.Ю.,

за участі секретаря - Воробйова І.О.,

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу цивільну справу за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕРДИКТ КАПІТАЛ до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та звернення стягнення та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕРДИКТ КАПІТАЛ , Публічного акціонерного товариства УксСиббанк , третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 про визнання недійсним правочину, -

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2016 року ТОВ Кредекс Фінанс в особі представника звернувся до Арбузинського районного суду Миколаївської області із позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ Кредекс Фінанс 2000 грн заборгованість за кредитним зобов`язанням; в рахунок погашення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного майна № 11100222000 від 21.12.2006 року звернути стягнення на предмет застави автомобіль: Тип ТЗ: легковий універсал, Марка: Кіа, Модель: Carnival; Рік випуску: 2006; Номер кузова: НОМЕР_1 ; Державний реєстраційний номер: НОМЕР_2 , вартість якого за згодою сторін складала 174500,00 грн, що на праві власності належить ОСОБА_1 , шляхом продажу вказаного автотранспортного засобу ТОВ Кредекс Фінанс з укладанням від його імені договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою обосою-покупцем, зі зняттям вказаного автотранспортного засобу з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ТОВ Кредекс Фінанс всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу; вилучити у ОСОБА_1 предмет застави автомобіль: Тип ТЗ: легковий універсал, Марка: Кіа, Модель: Carnival; Рік випуску: 2006; Номер кузова: НОМЕР_1 ; Державний реєстраційний номер: НОМЕР_2 , що належить йому на праві власності та знаходиться у нього або інших осіб, а також комплект ключів від цього автотранспортного засобу, свідоцтво про реєстрацію автотранспортного засобу та технічний паспорт; судові витрати покласти на відповідачів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 21.12.2006 між Акціонерним комерційним банком УкрСиббанк та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту та заставу майна № 11100222000. Відповідно до вказаного договору Акціонерний комерційний банк УкрСиббанк зобов`язується надати ОСОБА_1 кредит 24188,00 доларів США, термін дії договору з 21.12.2006 до 21.12.2013. В порушення умов договору ОСОБА_1 свої зобов`язання належним чином не виконав, в результаті чого станом на 05.04.2016 має заборгованість за кредитом у розмірі 184696,12 грн. 20.04.2012 між ПАТ УкрСиббанк та ТОВ Кредекс Фінанс було укладено договір факторингу № 05/12, відповідно до умов якого ПАТ УкрСиббанк відступив на користь ТОВ Кредекс Фінанс своє право вимоги заборгованості за договорами кредиту. ТОВ Кредекс Фінанс та ОСОБА_2 уклали договір поруки № 11100222000-П. В забезпечення виконання зобовязань за договором № 11100222000 від 21.12.2006 АКІБ УкрСиббанк та ОСОБА_1 уклали договір застави № 11100222000 від 21.12.2006. Відповідно до договору забезпечення предметом застави є - автотранспортний засіб: автомобіль: Тип ТЗ: легковий універсал, Марка: Кіа, Модель: Carnival; Рік випуску: 2006; Номер кузова: НОМЕР_1 ; Державний реєстраційний номер: НОМЕР_2 . При укладенні договору забезпечення сторони визначили вартість предмета застави у розмірі 174500,00 грн.

Враховуючи викладене, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою Арбузинського районного суду Миколаївської області від 16.11.2016 заяву відповідача ОСОБА_1 про передачу справи до іншого суду задоволено. Ухвалено позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Кредекс Фінанс до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, звернення стягнення на предмет застави передано за підсудністю до Голосіївського районного суду м. Києва.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 15.05.2017 зупинено провадження у даній справі до вирішення Голосіївським районним судом м. Києва цивільної справи № 752/8419/14-ц за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк , ОСОБА_1 , третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю Кредекс Фінанс про визнання правочину частково недійсним.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 05.12.2017 відновлено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні.

У березні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою до ТОВ Кредекс Фінанс , ПАТ УкрСиббанк , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_2 про визнання недійсним правочину.

Зустрічна позовна заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 вважає, що договір факторингу № 05/12, в частині відступлення ПАТ УкрСиббанк новому кредитору ТОВ Кредекс Фінанс право вимоги до ОСОБА_4 за кредитним договором є недійсним з огляду на наступне, а саме договір факторингу від 20.04.2012 суперечить ст.ст. 91, 1079 ЦК України, Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг , Закону України Про ліцензування певних видів господарської діяльності , Положенню про порядок надання небанківським фінансовим установам, національному оператору поштового зв`язку генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій .

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 13.06.2018 прийнято зустрічний позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Кредекс Фінанс та Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк , ОСОБА_1 , третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю Кредекс Фінанс про визнання правочину частково недійсним із первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Кредекс Фінанс до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, звернення стягнення на предмет застави.

Відповідно до Розпорядження керівника апарату Голосіївського районного суду м. Києва № 422 від 23.06.2020 Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ здійснено повторний автоматизований розподіл даної справи у зв`язку із звільненням з посади судді Голосіївського районного суду м. Києва Шкірая М.І.

В червні 2020 року цивільну справу за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Кредекс Фінанс до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, звернення стягнення на предмет застави та за зустрічним ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Кредекс Фінанс та Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк , ОСОБА_1 , третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю Кредекс Фінанс про визнання правочину частково недійсним, розподілено в провадження судді Голосіївського районного суду м. Києва Мазур Ю.Ю.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 19.01.2021 замінено сторону позивача у цивільній справі №467/922/16 за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Кредекс фінанс до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та звернення стягнення, та відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Кредекс Фінанс та Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк , третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_2 про визнання недійсним правочину, а саме Товариство з обмеженою відповідальністю Кредекс фінанс (ідентифікаційний номер: 36799749; місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, поверх 6) на Товариство з обмеженою відповідальністю ВЕРДИКТ КАПІТАЛ (ідентифікаційний номер: 36799749; місцезнаходження: м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, буд. 5-Б).

Позивач за первісним позовом та відповідач-1 за зустрічним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю ВЕРДИКТ КАПІТАЛ в судове засідання не з`явилося, повідомлені про час, дату та місце розгляду справи належним чином, свого представника не направили. Надав до суду заяву, в якій просить провести розгляд справи за відсутності його представника, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 за первісним позовом в судове засідання не з`явився, повідомлений про час, дату та місце розгляду справи належним чином, свого представника не направив.

Відповідач за первісним позовом та третя особа за зустрічним позовом ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, повідомлена про час, дату та місце розгляду справи належним чином, свого представника не направила.

Відповідач-2 за зустрічним позовом Публічне акціонерне товариство УкрСиббанк в судове засідання не з`явилося, повідомлені про час, дату та місце розгляду справи належним чином, свого представника не направили.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, розглянувши подані сторонами документи, всебічно, повно та об`єктивно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, що мають істотне значення для правильного вирішення справи по суті та на яких ґрунтується позовні вимоги, оцінивши докази на предмет належності, достовірності та допустимості у їх сукупності, приходить до наступного.

Судом встановлено, що 21.12.2006 між Акціонерним комерційним банком УкрСиббанк та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту та заставу майна № 11100222000.

Відповідно до вказаного договору Акціонерний комерційний банк УкрСиббанк зобов`язується надати ОСОБА_1 кредит 24188,00 доларів США, термін дії договору з 21.12.2006 до 21.12.2013.

В порушення умов договору ОСОБА_1 свої зобов`язання належним чином не виконав, в результаті чого станом на 05.04.2016 має заборгованість за кредитом у розмірі 184696,12 грн, яка складається з: заборгованості по основній сумі - 101689,37 грн, заборгованості за нарахованими відсотками на дату відступлення права вимоги - 33728,67 грн, нараховані відсотки на дату подачі позову - 46219,04 грн, нараховані три відсотки річних від простроченої суми кредиту - 3059,04 грн.

Відповідно до договору забезпечення предметом застави є - автотранспортний засіб: автомобіль: Тип ТЗ: легковий універсал, Марка: Кіа, Модель: Carnival; Рік випуску: 2006; Номер кузова: НОМЕР_1 ; Державний реєстраційний номер: НОМЕР_2 . При укладенні договору забезпечення сторони визначили вартість предмета застави у розмірі 174500,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, автотранспортний засіб: автомобіль: Тип ТЗ: легковий універсал, Марка: Кіа, Модель: Carnival; Рік випуску: 2006; Номер кузова: НОМЕР_1 ; Державний реєстраційний номер: НОМЕР_2 , належить на праві власності ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію траснпортного засобу НОМЕР_3 .

Рішенням Загальних Зборів Акціонерів від 27.10.2009 АКІБ УкрСиббанк у зв`язку з приведенням своєї діяльності у відповідність до норм Закону України Про акціонерні товариства змінив своє найменування на Публічне акціонерне товариство УкрСиббанк .

Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику /грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем/ у строк та в порядку, що встановлені договором.

Ст.526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ст.ст. 19, 20 Закону України Про заставу , за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави. Реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем на підставі виконавчого листа, суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про необхідність звернути стягнення на предмет застави та стягнення заборгованості за кредитним договором в межах заявлених позовних вимог.

Щодо вимог зустрічного позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Кредекс Фінанс , Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк про визнання недійсним договору факторингу, суд приходить до наступного.

20.04.2012 між ПАТ УкрСиббанк та ТОВ Кредекс Фінанс було укладено договір факторингу № 05/12, відповідно до умов якого ПАТ УкрСиббанк відступив на користь ТОВ Кредекс Фінанс своє право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11100222000 від 21.12.2006.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю Кредекс Фінанс та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 11100222000-П, відповідно до якого ОСОБА_2 поручається за виконання ОСОБА_1 обов`язків, які виникли на підставі договору.

Обсяг відповідальності ОСОБА_2 перед позивачем за первісним позовом за порушення ОСОБА_1 обов`язків за договором відповідно до договору поруки складає 2000,00 грн.

14.05.2012 між Публічним акціонерним товариством Укрсиббанк та Товариством з обмеженою відповідальністю Кредекс Фінанс було укладено договір про внесення змін до договору факторингу № 05/12 від 20.04.2012, відповідно до якого сторони внесли зміни до Додатку № 1, що підтверджується Реєстром заборгованості боржників до договору факторингу.

14.05.2012 між сторонами було складено акт приймання-передачі прав вимоги за кредитами, 14.05.2012 між сторонами було укладено акт передачі інформації у відповідності до Реєстру заборгованостей боржників в електронній формі.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч1 ст.626 ЦК України).

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).

У відповідності до положень статті 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч.1 ст.638 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).

Стаття 215 ЦК України визначає, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

У відповідності до частин 1-3, 5 та 6 статті 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до п.7 постанови Пленуму ВСУ Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними № 9 від 06.11.2009 року, правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом. У разі якщо під час розгляду спору про визнання правочину недійсним як оспорюваного та застосування наслідків його недійсності буде встановлено наявність підстав, передбачених законодавством, вважати такий правочин нікчемним, суд, вказуючи про нікчемність такого правочину, одночасно застосовує наслідки недійсності нікчемного правочину.

Як роз`яснено в пункті 8 зазначеної Постанови, відповідно до частини першої статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено.

Частиною 1 ст 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 516 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом статті 1079 ЦК України, сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Відмежування вказаного договору від інших подібних договорів, зокрема договору відступлення права вимоги (цесії), визначає необхідність застосування спеціальних вимог законодавства, зокрема, щодо статусу боржника, право відступної вимоги до якого є предметом таких договорів.

Відповідно до підпункту а пункту 2 статті 1 Конвенції УНІДРУА про міжнародний факторинг визначено, що договір факторингу означає договір, укладений між однією стороною (позичальником) та іншою стороною (фактором), відповідно до якого, зокрема, постачальник відступає або може відступати фактору право грошової вимоги, яке випливає з договорів купівлі-продажу товарів, укладених між постачальником та його покупцями (боржниками), крім договорів купівлі-продажу товарів, придбаних в першу чергу для їхнього особистого, сімейного або домашнього використання. Для особистого, сімейного або домашнього використання товари можуть придбавати лише фізичні особи.

Зазначена Конвенція УНІДРУА про міжнародний факторинг поширюється на випадки, коли грошові вимоги, відступлені згідно з договором факторингу, випливають з договору купівлі-продажу товарів між постачальником та боржником, які здійснюють господарську діяльність на території різних держав. ЦК України не містить заборони відступлення кредитором права вимоги за кредитним договором іншій особі до фізичної особи, що не є суб`єктом підприємницької діяльності.

Позивач за зустрічним позовом не довів, що договір відступлення прав вимоги від 03.04.2014 року є таким, що порушує публічний порядок, тобто був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ст. 228 ЦК України).

Глава 73 розділу ІІІ книги п`ятої ЦК України не обмежує передачу прав кредитора у зобов`язанні за договором факторингу категорією боржників, право вимоги до яких відступається за цим договором.

Відповідно до положень статті 5 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг визначено право на здійснення операцій з надання фінансових послуг. Виключне право або інші обмеження щодо надання окремих фінансових послуг встановлюється законами про діяльність відповідно фінансової установи та нормативно-правовими актами державних органів, що здійснюють регулювання ринків фінансових послуг.

Статтею 23 цього Закону передбачено, що держане регулювання ринків фінансових послуг - спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг.

Відповідно до п. 1 Положення про державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2010 року № 157, Держфінпослуг є спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг у межах, визначених законодавством.

Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03 квітня 2009 року № 231 Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг (далі - Розпорядження № 231), на недотримання якого посилався позивач, як на підставу недійсності договорів факторингу, прийнято у відповідності з пунктом 6 частини першої статті 28 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг , за яким Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України дає висновки про віднесення операцій до того чи іншого виду фінансових послуг.

Тобто, підпунктом 2 пункту 1 Розпорядження № 231 операцію щодо набуття відступленого права грошової вимоги до боржників - суб`єктів господарювання віднесено до фінансової послуги факторингу (набуття відступленого права грошової вимоги до боржників - суб`єктів господарювання є фінансовою послугою факторингу, а не будь-якою іншою фінансовою послугою).

Поняття факторингу не обмежується, а доповнюється вчиненням операцій з фінансовими активами, що визначені пунктом 1 вказаного розпорядження.

Враховуючи викладене, Розпорядження № 231 не встановлює вимог, які мали бути додержані сторонами спірних договорів факторингу при їх вчиненні.

Крім того, пункт 1 Розпорядження № 231 виключено на підставі розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, від 06 лютого 2014 року № 352.

Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Натомість договір факторингу має на меті фінансування однієї сторони договору іншою стороною шляхом надання їй визначеної суми грошових коштів. Ця послуга згідно з договором факторингу надається фактором клієнту за плату, розмір якої визначається договором. При цьому право грошової вимоги, передане фактору, не є платою за надану останнім фінансову послугу.

Судом не встановлено підстав недійсності правочину, укладеному між сторонами під час його вчинення.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч. 1 ст. 15 ЦК України).

Частино 1 ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

При здійсненні правосуддя у цивільних справах суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом (ст. 4 ЦПК України).

Частиною 2 ст. 16 ЦК України встановлено способи захисту цивільних прав та інтересів судом.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. Разом з тим перелік способів захисту цивільних прав чи інтересів не є вичерпним. Відповідно до ч. 2 ст.16 ЦК України, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1,2,3 ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. (ст.81 ЦПК України).

Отже, в силу вимог ст.ст. 2, 4, 12, 76-81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Даючи юридичну оцінку поясненням та наданим по справі доказам, оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що відповідачами за зустрічним позовом під час укладення оспорюваного договору було дотримано вимог цивільного законодавства щодо змісту та форми вчиненого правочину, їх воля була спрямована на реальне настання правових наслідків, що обумовлені договором, а доводи позивача за зустрічним позовом про визнання оспорюваного правочину недійсним не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, тому суд дійшов до висновку, що в задоволенні зустрічних позовних вимог необхідно відмовити в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 258-259 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕРДИКТ КАПІТАЛ до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та звернення стягнення - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕРДИКТ КАПІТАЛ (ідентифікаційний номер: 36799749; місцезнаходження: м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, буд. 5-Б) заборгованість за кредитним зобов`язанням в розмірі 2000 (дві тисячі) грн 00 коп.

В рахунок погашення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного майна № 11100222000 від 21.12.2006 року звернути стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕРДИКТ КАПІТАЛ (ідентифікаційний номер: 36799749; місцезнаходження: м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, буд. 5-Б) предмет застави автомобіль: Тип ТЗ: легковий універсал, Марка: Кіа, Модель: Carnival; Рік випуску: 2006; Номер кузова: НОМЕР_1 ; Державний реєстраційний номер: НОМЕР_2 , вартість якого за згодою сторін складала 174500,00 грн, що на праві власності належить ОСОБА_1 , шляхом продажу вказаного автотранспортного засобу ТОВ ВЕРДИКТ КАПІТАЛ з укладанням від його імені договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою обосою-покупцем, зі зняттям вказаного автотранспортного засобу з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ТОВ ВЕРДИКТ КАПІТАЛ всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Вилучити у ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) предмет застави автомобіль: Тип ТЗ: легковий універсал, Марка: Кіа, Модель: Carnival; Рік випуску: 2006; Номер кузова: НОМЕР_1 ; Державний реєстраційний номер: НОМЕР_2 , що належить йому на праві власності та знаходиться у нього або інших осіб, а також комплект ключів від цього автотранспортного засобу, свідоцтво про реєстрацію автотранспортного засобу та технічний паспорт.

У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕРДИКТ КАПІТАЛ , Публічного акціонерного товариства УксСиббанк , третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 про визнання недійсним правочину - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Голосіївський районний суд м. Києва

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ю.Ю.Мазур