Рішення

від 02.06.2021 по справі 467/922/16-ц

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cправа № 467/922/16-ц

провадження №: 2/752/152/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.06.2021 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Мазур Ю.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Альфа-Банк , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Юхименко Ольга Леонідівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

В С Т А Н О В И В :

У січні 2021 року позивач в особі представника, звернулася до Голосіївського районного суду м. Києва із позовом до Акціонерного товариства Альфа-Банк , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Юхименко Ольга Леонідівна про визнання виконавчого напису № 26870 від 11.11.2019, вчиненим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною, таким, що не підлягає виконанню.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що 11.11.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною було вчинено виконавчий напис № 26870 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 13090,36 грн. Позивач зазначає, що жодних повідомлень про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса не отримував. Крім того, вважає, що при вчиненні оспорюваного виконавчого напису приватному нотаріусу не було надано доказів безспірності боргу.

Враховуючи зазначене, позивач вважає, що виконавчий напис вчинено з порушенням норм чинного законодавства України та є підстави для визнання його таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 20.01.2021, відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Згідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ст. 274 ЦПК України, в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За змістом ст. 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Судом було вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про розгляд даної справи, відповідач не скористався своїм процесуальним правом та відзив не подав.

Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна на виконання ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 20.01.2020 не направлено до суду належним чином завірені копії документів, на підставі яких був вчинений виконавчий напис № 26870 від 11.11.2019.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає необхідним позов задовольнити, виходячи з наступного.

У відповідності до ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч.ч. 1, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Згідно із ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

На підставі ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що 28.08.2017 між ПАТ Альфа-Банк , правонаступником усіх прав та обов`язків якого є АТ Альфа-Банк та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір та договір страхування № 630723663, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав у користування кошти в розмірі 17000,00 грн на строк з 14.12.2017 по 14.12.2018.

11.11.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною було вчинено виконавчий напис № 26870 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 13090,36 грн, в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 5263,97 грн, прострочена заборгованість за процентами та комісіями - 7774,49 грн, строкова заборгованість за пропуск мінімальних платежів - 51,90 грн. Стягнення заборгованості проводиться в період з 28.04.2019 по 08.10.2019. Загальна сума заборгованості, яка підлягає стягненню з позивача (включаючи плату за вчинення виконавчого напису у розмірі 650 грн) складає 13740,36 грн.

25.11.2019 постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Юхименко Ольгою Леонідівною було відкрито виконавче провадження № 60702991 з виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського нотаріального округу Хара Наталії Станіславівни № 26870 від 28.08.2017.

25.11.2019 приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Юхименко О.Л. постановила стягнути з позивача основну винагороду у розмірі 10% від суми стягнення за виконавчим документом, що становить 1374,04 грн.

Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України, визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна сторона має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення та інші.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Відповідно до ч.1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст. 626 ЦК України).

Згідно зі статтею 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом (стаття 18 ЦК України).

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України Про нотаріат та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України Про нотаріат ). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України Про нотаріат ). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України Про нотаріат та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Статтею 88 Закону України Про нотаріат , визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України Про нотаріат та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Стаття 50 Закону України Про нотаріат передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Так, згідно зі статтею 87 Закону України Про нотаріат , для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України від 29.06.1999 № 1172.

Згідно пункту 1 цього Переліку, виконавчі написи на договорах, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, вчиняються лише тоді, коли такі договори посвідчені нотаріально.

Пункт 2 Переліку, на підставі якого вчинено спірний виконавчий напис на договорі кредиту, що не є нотаріально посвідченим, втратив свою силу згідно Постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14, якою визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 662 Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів .

Отже, безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком. Нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов`язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів.

Такого правового висновку дійшов Верховний Суд України у справі №6-158цс15 від 20.05.2015.

Разом з тим, ст. 88 Закону України Про нотаріат містить імперативну норму про те, що виконавчий напис нотаріуса видається лише якщо з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, у відносинах під юридичними особами - не більше року, або ж законом встановлений більший строк давності для певної конкретної вимоги.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частина 6 цієї статті передбачає, що Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд зазначає, що заперечень чи доказів на спростування викладених позивачем обставин, відповідачем не надано.

Наявні в матеріалах надані банківські виписки не розшифровані за кожний місяць зазначеного періоду заборгованості, відповідно до ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , з яких можливо встановити розмір заборгованості за кредитним договором.

Так, позивачем вказано, що для вчинення виконавчого напису представником АТ Альфа-Банк надано нотаріусу виписку з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення без доказів направлення боржнику письмової вимоги про усунення порушень, тобто такий виконавчий напис вчинений на підставі наданого банком одностороннього розрахунку, який не є первинним бухгалтерським документом.

Суд зазначає, що заперечень чи доказів на спростування викладених позивачем обставин, відповідачем не надано.

При цьому, в матеріалах справи відсутні банківські виписки за період заборгованості, який зазначений в оспорюваному виконавчому написі, а також і розрахунок суми по відсотках за період заборгованості виконавчого напису № 26870 від 11.11.2019, копія виписки з ЄДОЮО, копія довіреності на представництво інтересів заявника, повідомлення про порушення основного зобов`язання, докази про належне повідомлення боржника щодо заборгованості, довідка про відсутність спору на момент звернення з заявою про вчинення виконавчого напису нотаріусу.

Окрім того, приватний нотаріус Київського міського нотаріального оругу Хара Наталія Станіславівна не виконала вимоги ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 20.01.2020, не надала пояснення та докази, що при вчиненні оспорюваного виконавчого напису належним чином переконалася у безспірності розміру сум, встановила у якому розмірі виникла заборгованість, як по тілу кредиту так і по відсоткам, тому за встановлених обставин, суд приходить висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Альфа-Банк , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Юхименко Ольга Леонідівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, який вчинений 11.11.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. та зареєстрований в реєстрі за № 26870.

Щодо решти доводів сторін суд відзначає, що Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

За таких обставин суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис слід визнати таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ст.ст. 133, 141 ЦПК України, з відповідача Акціонерного товариства Альфа-Банк підлягає стягненню судовий збір на користь позивача у розмірі 840 грн. 80 коп.

Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Альфа-Банк , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Юхименко Ольга Леонідівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною, зареєстрований в реєстрі за № 26870 від 11.11.2019 року про стягнення заборгованості в сумі 13090,36 грн, а також витрат за вчинення виконавчого напису в розмірі 650,00 грн.

Стягнути з Акціонерного товариства Альфа-Банк (ідентифікаційний код: 23494714, місцезнаходження: 03150, м.Київ, вул. В.Васильківська, 100) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Суддя Ю.Ю.Мазур