Постанова

від 13.05.2021 по справі 911/2040/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" травня 2021 р. Справа№ 911/2040/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Суліма В.В.

Майданевича А.Г.

за участю секретаря судового засідання: Нікітенко А.В.

за участю представників сторін згідно із протоколом судового засідання від 13.05.2021

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пекарня "Коперше"

на рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2021 (повний текст рішення складено 22.02.2021)

у справі № 911/2040/20 (суддя Спичак О.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Профітекс-Сервіс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пекарня "Коперше"

про стягнення 137 520,57 грн.

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пекарня "Коперше"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Профітекс-Сервіс"

про зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

17.07.2020 до Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Профітекс-Сервіс" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пекарня "Коперше" про стягнення 137 520,57 грн., з яких 120 000,00 грн. основного боргу, 13 397,02 грн. пені, 2 042,53 грн. 3% річних та 2 081,02 грн. інфляційних втрат.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору №1-11/18-1П поставки обладнання від 01.11.2018 не у повному обсязі оплатив поставлений позивачем товар, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 120 000,00 грн. Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 13 397,02 грн. пені, 2 042,53 грн. 3% річних та 2 081,02 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.07.2020 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Профітекс-Сервіс" передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

14.09.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Пекарня "Коперше" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Профітекс-Сервіс" про зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги у зустрічній позовній заяві обґрунтовані тими обставинами, що на виконання умов Договору №1-11/18-1П поставки обладнання від 01.11.2018 позивач за зустрічним позовом отримав від відповідача товар на загальну суму 4232726,19 грн. Зокрема, 01.03.2019 за накладною №УППС0000062. Однак, технологічних креслень обладнання за вказаною накладною з технічними даними для експлуатації (підведення води, виходу стоків в каналізацію, електричну потужність, силу току, напруги) із точною вказівкою усіх необхідних параметрів комунікацій відповідач за зустрічним позовом не передав. За наведених обставин, позивач за зустрічним позовом зазначає, що він позбавлений можливості належним чином ввести в експлуатацію та використовувати обладнання. Враховуючи викладені обставини, позивач за зустрічним позовом просить суд спонукати відповідача до виконання умов Договору №1-11/18-1П поставки обладнання від 01.11.2018, а саме зобов`язати надати технологічні креслення з зазначенням всіх необхідних технічних даних для експлуатації (підведення води, виходу стоків в каналізацію, електричну потужність, силу току, напруги) із точною вказівкою всіх необхідних параметрів комунікацій обладнання.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.02.2021 у справі № 911/2040/20 первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Профітекс-Сервіс" задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пекарня "Коперше" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Профітекс-Сервіс" суму основного боргу у розмірі 110 000,00 грн., пеню у розмірі 12 300,18 грн., 3% річних у розмірі 2 010,53 грн., інфляційні втрати у розмірі 2 081,02 грн. та судовий збір у розмірі 1 931,90 грн. В іншій частині первісного позову відмовлено. У зустрічному позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Пекарня "Коперше" відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджується факт поставки позивачем за первісним позовом на користь відповідача товару (обладнання) на загальну суму 4 232 727,06 грн. У зв`язку з укладенням між сторонами Додаткової угоди №1 від 18.06.2019 п.п. 4.1.4 Договору №1-11/18-1П поставки обладнання від 01.11.2018 було виключено, а п. 4.1.3 договору викладено у новій редакції з зазначенням графіку сплати покупцем платежу у сумі 308 638,01 грн., тобто, виконання відповідачем за первісним позовом обов`язку з оплати вартості обладнання не пов`язане з будь-якими іншими умовами, окрім факту поставки обладнання (прийняття його покупцем). Доказів сплати грошових коштів у розмірі 110 000,00 грн станом на дату розгляду справи у суді Товариством з обмеженою відповідальністю "Пекарня "Коперше" суду не надано. Перевіривши розрахунки пені, 3% річних, долучені позивачем за первісним позовом до позовної заяви, суд дійшов висновку щодо їх необґрунтованості, оскільки позивачем не враховано вимоги ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України (якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день) та не було дотримано вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України та, при цьому, умовами Договору №1-11/18-1П поставки обладнання від 01.11.2018 не встановлено іншого періоду нарахування пені, ніж той, що визначений у ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України (протягом 6 місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано). За таких обставин, суд здійснив власний розрахунок пені (в межах заявлених позивачем за первісним позовом позовних вимог) та дійшов висновку, що обґрунтованим розміром пені та 3% річних, що підлягають стягненню з відповідача, є 12 300,18 грн. та 2 010,53 грн, відповідно, а перевіривши розрахунки інфляційних втрат, долучені позивачем за первісним позовом до позовної заяви, суд дійшов висновку щодо їх обгрунтованості, у зв`язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Профітекс-Сервіс" в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пекарня "Коперше" інфляційних втрат у розмірі 2 081,02 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Пекарня "Коперше" звернулось до суду із апеляційної скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2021 у справі № 911/2040/20 скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Профітекс-Сервіс" повністю у задоволенні первісного позову до Товариства з обмеженою відповідальністю "Коперше" та задовольнити повністю зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Коперше" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Профітекс-Сервіс"до виконання умов договору № 1-11/18-1П постачання обладнання від 01.11.2018, а саме, зобов`язати надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Коперше" технологічні креслення з зазначенням усіх необхідних технічних даних для експлуатації (підведення води, виходу стоків в каналізацію, електричну потужність, силу току, напруги) із точною вказівкою усіх необхідних параметрів комунікацій обладнання: Розстійна камера, тунельна з анодованого алюмінію виробництва Arte Bianka модель Profing cabinet габаритні розміри 1540*1650/2250мм потужністю 4,5 кВт; ротаційна піч виробництва Moretti Forni vjtkm R14E/18 габаритні розміри 1150*1500*2490мм потужністю 25,5 кВт, 280в/3ф; Апарат шокового охолодження/заморозки на 20 рівнів під гастроємності GN1/1і600х400 продуктивність - 110 кг (охолодження)/90кг(заморозка) і клімат клас +43С, виконання - нержавіюча сталь AISI304, халодогент R404a габаритні розміри 890*1320*2440мм потужність 3,6 кВт, 380в/3ф; судові витрати, пов`язані з розглядом справи покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Профітекс-Сервіс".

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Скаржник вказує на те, що постачальник зобов`язаний не тільки поставити обладнання та передати технологічні креслення, а й виконати роботи з певним майновим результатом (ввести обладнання в експлуатацію), надати послуги з навчання персоналу покупця, при цьому і вартість обладнання, і технологічної документації, і вартість робіт та послуг складають ціну договору.

Також скаржник вказує на те, що до відносин, що виникли за договором, регулюються, зокрема, приписами ст.ст. 628, 837, 854 ЦК України, натомість суд першої інстанції ці норми не застосовує.

Скаржник вважає, що у покупця обов`язок зі сплати остаточного платежу мав виникнути після введення Обладнання в експлуатацію та підписання відповідного акту введення обладнання в експлуатацію (акта приймання-передачі обладнання), зобов`язання покупця щодо оплати вартості обладнання, а також вартості технологічної документації, робіт з монтажу, введення в експлуатацію обладнання, послуг з навчання персоналу та зобов`язання продавця передати технологічну документацію, ввести в експлуатацію обладнання, провести навчання персоналу за своєю правовою природою є зустрічними, а з урахуванням того, що продавець технологічні креслення не передав, роботи, пов`язані з введенням в експлуатацію обладнання не виконав, навчання персоналу не провів, то у покупця, відповідно до ст.ст. 538, 615, 854 ЦК України, ст. 193 ГК України, виникло право частково відмовитись від виконання зобов`язання з оплати обладнання, однак, суд першої інстанції ці приписи до спірних відносин не застосував.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, відповідач за первісним позовом у відзиві на апеляційну скаргу, поданому до суду 12.04.2021, вказує на те, що додатковою угодою № 1 до договору поставки п. 4.1.4 договору видалено, а п. 4.1.3 договору викладено у новій редакції з зазначенням календарного графіку сплати відповідачем за первісним позовом платежу у сумі 308 638,01 грн. (неоплаченого залишку вартості обладнання), тобто, як вірно встановлено судом першої інстанції, виконання відповідачем за первісним позовом обов`язку з оплати вартості обладнання не пов`язане з будь-якими іншими умовами, окрім факту поставки обладнання (його прийняття покупцем). Факт прийняття відповідачем за первісним позовом обладнання, підписання без зауважень видаткових накладних, а також відсутність будь-яких претензій зі сторони відповідача за первісним позовом до моменту звернення позивача за первісним позовом до суду, свідчить про належне виконання позивачем умов договору поставки щодо передання відповідачу разом з обладнанням технічної, гарантійної та іншої визначеної договором поставки документації. Натомість позивач за первісним позовом належним чином виконано монтажні роботи з підключення поставленого відповідачу за первісним позовом обладнанням, яке останнім вже тривалий час використовується за цільовим призначенням.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Відповідно до витягу із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 911/2040/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Сулім В.В., Ткаченко Б.О.

Розпорядженням керівника апарату суду № 09.1-08/1222/21 від 29.03.2021, у зв`язку з перебуванням судді Ткаченка Б.О. на лікарняному, відповідно до підпунктів 2.3.25., 2.3.49. пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 911/2040/21.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.03.2021, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Сулім В.В., Майданевич А.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Пекарня "Коперше" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2021 у справі № 911/2040/20. Призначено справу № 911/2040/20 до розгляду у судовому засіданні 29.04.2021

Судове засідання 29.04.2021 не відбулося, у зв`язку із перебуванням головуючого судді Гаврилюка О.М. з 15.04.2021 на лікарняному.

30.04.2021, після виходу головуючого судді Гаврилюка О.М. з лікарняного, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про призначення справи № 911/2040/20 до розгляду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.04.2021 призначено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Пекарня "Коперше" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2021 у справі № 911/2040/20 у судовому засіданні 13.05.2021.

05.05.2021 від представника позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.05.2021 клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Профітекс-Сервіс" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено. Судове засідання по справі № 911/2040/20 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду відбудеться 13.05.2021 о 12 год. 15 хв. в приміщенні Північного апеляційного господарського суду за адресою: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, літера А. (зал судових засідань № 2, 1 поверх).

Позиції учасників справи

Представник позивача за первісним позовом в судовому засіданні, в режимі відеоконференції, 13.05.2021 заперечив проти доводів апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, просив рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2021 у справі № 911/2040/20 залишити без змін, вимоги апеляційної скарги без задоволення.

Представник відповідача за первісним позовом у судовому засіданні 13.05.2021 підтримав вимоги апеляційної скарги, просив рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2021 скасувати, відмовити повністю у задоволенні первісного позову та задовольнити повністю зустрічний позов.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

01.11.2018 між позивачем за первісним позовом та відповідачем за первісним позовом укладено договір №1-11/18-1П поставки обладнання, відповідно до умов якого постачальник приймає на себе зобов`язання здійснити поставку технологічного обладнання, асортимент та кількість якого вказані в специфікації (додаток №1), яка є невід`ємною частиною даного договору, а покупець зобов`язується прийняти обладнання та сплатити за нього ціну у відповідності до умов цього договору.

Відповідно до п. 1.3 договору №1-11/18-1П поставки обладнання від 01.11.2018 до зобов`язань позивач за первісним позовом, за договором постачальник, за цим договором входить обов`язок здійснити монтаж, введення обладнання в експлуатацію та навчання персоналу.

Згідно з п. 2.1 договору №1-11/18-1П поставки обладнання від 01.11.2018 позивач за первісним позовом зобов`язаний здійснити поставку обладнання на умовах та у відповідності до порядку, що встановлений цим договором, здійснити монтаж обладнання та ввести його в експлуатацію належним чином та згідно з положеннями договору; провести навчання персоналу відповідача за первісним позовом, за договором покупця, з питань роботи з обладнанням та додержанням техніки безпеки в порядку п. 2.2.5 договору; забезпечити передачу покупцю технологічних креслень обладнання з зазначенням усіх необхідних технічних даних для експлуатації (підведення води, виходу стоків в каналізацію, електричну потужність, силу току, напруги) із точною вказівкою усіх необхідних параметрів комунікацій.

У п. 3.2 договору №1-11/18-1П поставки обладнання від 01.11.2018 вказано, що ціна договору встановлена в специфікації (додаток №1), що є невід`ємною частиною цього договору.

Ціна договору складається з ціни обладнання, вартості монтажних та пусконалагоджувальних робіт, вартості навчання персоналу (п. 3.3 договору №1-11/18-1П поставки обладнання від 01.11.2018).

Згідно з п. 3.3.1 договору №1-11/18-1П поставки обладнання від 01.11.2018 ціна обладнання та монтажних і пусконалагоджувальних робіт становить 4 314 212,00 грн.

У п. 6.2 договору №1-11/18-1П поставки обладнання від 01.11.2018 сторонами погоджено, що відповідач за первісним позовом зобов`язаний впродовж 24 годин з моменту доставки обладнання позивача за первісним позовом прийняти обладнання. При цьому, якщо відповідач за первісним позовом з будь-яких причин не в змозі прийняти обладнання, то він зобов`язаний одночасно підписати видаткові накладні та договір відповідального зберігання та оплатити позивачу за первісним позовом за зберігання обладнання, право власності на яке перейшло відповідачу за первісним позовом, відповідно до виставленого рахунку.

Згідно з п. 6.5 договору №1-11/18-1П поставки обладнання від 01.11.2018 право власності на товар переходить від позивача за первісним позовом до покупця з моменту підписання повноваженими представниками сторін видаткових накладних.

Відповідно до п. 7.2 договору №1-11/18-1П поставки обладнання від 01.11.2018 приймання-передача здійснюється уповноваженими представниками сторін за видатковою накладною на обладнання, проект якої надається позивачем за первісним позовом до підписання відповідачем за первісним позовом. Підписання видаткової накладної здійснюється в момент прийняття обладнання на місці, вказаному у п. 6.1 договору.

Приймання обладнання здійснюється за кількістю у відповідності до кількості, що вказана у специфікації до договору, разом з оформленням гарантійного талону якості на товар (п. 7.3 договору №1-11/18-1П поставки обладнання від 01.11.2018).

Відповідно до п. 7.4 договору №1-11/18-1П поставки обладнання від 01.11.2018 обладнання передається від подачу за первісним позовом разом з наступними документами: інструкція з експлуатації, технічний паспорт на обладнання, видаткова та податкова накладні, інші товарно-транспортні документи, що зазвичай оформлюються в таких випадках.

У п. 8.1 договору №1-11/18-1П поставки обладнання від 01.11.2018 сторонами погоджено, що позивач за первісним позовом зобов`язаний впродовж 2-х робочих днів з моменту підписання видаткових накладних ввести обладнання в експлуатацію.

Під введенням обладнання в експлуатацію у відповідності до умов цього договору розуміється здійснення позивачем за первісним позовом дій зі збирання конструкції обладнання, приведення її до робочого стану, запуску робочих механізмів обладнання в роботу (п. 8.2 договору №1-11/18-1П поставки обладнання від 01.11.2018).

Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором (п. 13.1 договору №1-11/18-1П поставки обладнання від 01.11.2018).

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач за первісним позовом вказує на те, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами договору №1-11/18-1П поставки обладнання від 01.11.2018 не у повному обсязі оплатив поставлений позивачем за первісним позовом товар, у зв`язку з чим у відповідача за первісним позовом виникла заборгованість у розмірі 120 000,00 грн. Крім того, позивачем за первісним позовом нараховано та заявлено до стягнення з відповідача за первісним позовом 13 397,02 грн. пені, 2 042,53 грн. 3% річних та 2 081,02 грн. інфляційних втрат.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно із статтею 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму; до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У Додатку №1 до Договору №1-11/18-1П поставки обладнання від 01.11.2018 (Специфікація) сторони погодили найменування товару, що поставляється позивачем, його характеристики, кількість, ціну та загальну вартість - 4314212,00 грн.

Так, 28.02.2019 позивач за первісним позовом поставив відповідачу на умовах договору №1-11/18-1П поставки обладнання від 01.11.2018 обладнання на суму 1 080 807,38 грн. (відповідно до видаткової накладної №УППС0000059 від 28.02.2019); 01.03.2019 - обладнання на суму 1 967 476,87 грн. (відповідно до видаткової накладної №УППС0000062 від 01.032.2019); 06.03.2019 - обладнання на суму 516 040,28 грн. (відповідно до видаткової накладної №УППС0000071 від 06.03.2019); 18.03.2019 - обладнання на суму 172 924,58 грн. (відповідно до видаткової накладної №УППС0000092 від 18.03.2019); 21.03.2019 - обладнання на суму 68 611,13 грн. (відповідно до видаткової накладної №УППС0000105 від 21.03.2019); 22.03.2019 - обладнання на суму 20 892,84 грн. (відповідно до видаткової накладної №99 від 22.03.2019); 22.03.2019 - обладнання на суму 2 902,80 грн. (відповідно до видаткової накладної №108 від 22.03.2019); 25.03.2019 - обладнання на суму 17 854,01 грн. (відповідно до видаткової накладної №УППС0000104 від 25.03.2019); 26.03.2019 - обладнання на суму 384 017,17 грн. (відповідно до видаткової накладної №УППС0000119 від 26.03.2019); 04.04.2019 - обладнання на суму 1 200,00 грн. (відповідно до видаткової накладної №186 від 04.04.2019), зазначені накладні підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені відбитками печаток позивача та відповідача за первісним позовом та містять посилання на реквізити договору №1-11/18-1П поставки обладнання від 01.11.2018.

Таким чином, наявними в матеріалах справи доказами підтверджується факт поставки позивачем за первісним позовом на користь відповідача за первісним позовом товару (обладнання) на загальну суму 4 232 727,06 грн.

Відповідно до п. 4.1 договору №1-11/18-1П поставки обладнання від 01.11.2018 оплата за даним договором здійснюється наступним чином:

- відповідач за первісним позовом в порядку передплати сплачує позивачу за первісним позовом 60% ціни обладнання, що вказана у п. 3.3.1 договору, впродовж 1 банківського дня з моменту підписання цього договору на підставі рахунку позивача за первісним позовом, який належним чином передається останнім не пізніше 1 доби до моменту підписання договору (п.п. 4.1.1);

- наступний платіж, що становить 30% від суми відповідної до п. 3.3.1 цього договору, відповідач за первісним позовом сплачує позивачу за первісним позовом впродовж 1 банківського дня з моменту інформування покупця про готовність обладнання до відвантаження зі складу виробника на основі відповідного листа, на підставі рахунку позивача за первісним позовом, який належним чином передається останнім не пізніше 1 доби з моменту такого інформування (п.п. 4.1.2);

- наступний платіж, що становить 5% від суми договору, що виникла у зв`язку з підписанням видаткових накладних, відповідач за первісним позовом сплачує позивачу за первісним позовом впродовж 1 банківського дня з моменту здійснення поставки та підпитання сторонами видаткових накладних у відповідності до порядку, що встановлений цим договором, на підставі рахунку постачальника, який належним чином передається останнім не пізніше 1 доби з моменту здійснення поставки та підписання сторонами акту приймання-передачі обладнання (п.п. 4.1.3);

- решту ціни обладнання, що становить 5% від суми договору, що виникла у зв`язку з підписанням видаткових накладних, відповідач за первісним позовом сплачує позивачу за первісним позовом впродовж 1 банківського дня з моменту вводу обладнання в експлуатацію та підписання сторонами акту вводу обладнання в експлуатацію у відповідності до порядку, що встановлений цим договором, на підставі рахунку постачальника, який належним чином передається останнім не пізніше 1 доби з моменту здійснення вводу обладнання в експлуатацію та підписання сторонами акту вводу обладнання в експлуатацію (п.п. 4.1.4).

Так, 13.12.2018 відповідачем за первісним позовом сплачено на користь позивача за первісним позовом грошові кошти у розмірі 2 568 460,80 грн., 14.12.2018 - грошові кошти у розмірі 900 000,00 грн., 27.02.2019 - грошові кошти у розмірі 364 164,30 грн., 19.03.2019 - грошові кошти у розмірі 91 463,95 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача, копії яких долучено позивачем до позовної заяви, та платіжними дорученнями, які долучені відповідачем за первісним позовом до матеріалів справи (разом - 3 924 089,05 грн).

В подальшому, 18.06.2019 між сторонами укладено додаткову угоду №1, у п. 1 якої сторонами визначено, що станом на дату підписання цієї угоди загальна сума сплачених відповідачем за первісним позовом грошових коштів становить 3 924 089,05 грн.; загальна вартість поставленого товару складає 4 232 727,06 грн. та відповідно до п. 1 цієї угоди сторони домовились викласти п. 3.3.1 договору у наступній редакції: "ціна обладнання та монтажних і пусконалагоджувальних робіт становить 4 232 727,06 грн. При цьому, на момент здійснення платежів сума оплати повинна складати еквівалент євро, але проводитися національній валюті України".

Також сторони домовились викласти п. 4.1.3 договору у наступній редакції: "наступний платіж, що становить 308 638,01 грн. відповідач за первісним позовом покупець сплачує позивачу за первісним позовом з моменту підписання сторонами видаткових накладних та акту приймання-передачі обладнання у відповідності до порядку, що встановлений договором, за наступним графіком погашення:

- в строк до 31.07.2019 - 18 638,01 грн.,

- в строк до 31.08.2019 - 30 000,00 грн.,

- в строк до 30.09.2019 - 40 000,00 грн.,

- в строк до 31.10.2019 - 70 000,00 грн.,

- в строк до 30.11.2019 - 75 000,00 грн.,

- в строк до 31.12.2019 - 75 000,00 грн.".

Згідно із п. 4 додаткової угоди, сторони домовились видалити п.п. 4.1.4 - 4.1.5 договору №1-11/18-1П поставки обладнання від 01.11.2018.

Отже, до дати укладення між сторонами додаткової угоди (18.06.2019) виконання відповідачем за первісним позовом обов`язку остаточно здійснити розрахунки за обладнання, поставлене позивачем за первісним позовом, залежало від моменту вводу обладнання в експлуатацію та підписання сторонами акту вводу обладнання в експлуатацію у відповідності до порядку, що встановлений договором, а у зв`язку з укладенням між сторонами додаткової угоди № 1 від 18.06.2019 п.п. 4.1.4 договору № 1-11/18-1П поставки обладнання від 01.11.2018 було виключено, а п. 4.1.3 договору викладено у новій редакції з зазначенням графіку сплати відповідачем за первісним позовом платежу у сумі 308 638,01 грн.

Таким чином, виконання відповідачем за первісним позовом обов`язку з оплати вартості обладнання не пов`язане з будь-якими іншими умовами, окрім факту поставки обладнання (прийняття його відповідачем за первісним позовом).

У зв`язку із чим, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про необґрунтованість тверджень відповідача за первісним позовом про те, що його обов`язок здійснити остаточний розрахунок виникає лише після введення обладнання в експлуатацію та підписання відповідного акту, однак позивачем за первісним позовом фактично не приведено обладнання до робочого стану, запуску робочих механізмів обладнання в роботу не здійснено, навчання персоналу не проведено (зі слів відповідача за первісним позовом).

Так, як вбачається із матеріалів справи, відповідачем за первісним позовом сплачено на користь позивача за первісним позовом грошові кошти на загальну суму у розмірі 198 638,01 грн., що підтверджується витягами з особового рахунку позивача за первісним позовом, копії яких долучено позивачем за первісним позовом до позовної заяви, та платіжними дорученнями, які долучені відповідачем за первісним позовом до матеріалів справи, а саме:

- 31.07.2019 у розмірі 18 638,01 грн.;

- 16.10.2019 у розмірі 70 000,00 грн.;

- 31.10.2019 у розмірі 70 000,00 грн.;

- 29.11.2019 у розмірі 30 000,00 грн.;

- 30.06.2020 у розмірі 10 000,00 грн.

Тобто, оскільки позивачем за первісним позовом було поставлено відповідачу за первісним позовом обладнання на суму 4 232 727,06 грн., тоді як відповідачем за первісним позовом були сплачені грошові кошти у загальному розмірі 4 122 727,06 грн, у відповідача виникла заборгованість у розмірі 110 000,00 грн.

Доказів повної оплати за поставлений позивачем за первісним позовом товар згідно із договором №1-11/18-1П у розмірі 110 000,00 грн., відповідачем за первісним позовом не надано.

Таким чином, апеляційний господарський суд, враховуючи часткові сплати відповідачем за первісним позовом заборгованості, погоджується із висновком господарського суду першої інстанції, що вимога позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача за первісним позовом заборгованості у розмірі 110 000,00 грн., за поставлений товар згідно із договором №1-11/18-1П, є такою, що підтверджена матеріалами справи та відповідає чинному законодавству.

Згідно із ч. 2 ст. 193, ч. 1. ст. 216 ГК України порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором; учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

В ст. 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до п. 10.3 договору №1-11/18-1П поставки обладнання від 01.11.2018 у разі несвоєчасної оплати відповідачем за первісним позовом платежів, що передбачені цим договором, відповідач за первісним позовом сплачує позивачу за первісним позовом пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної суми прострочення за кожен день прострочення сплати відповідного платежу.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання, здійснивши перерахунок сум пені, 3% річних та інфляційних нарахувань, враховуючи умови п. 10.3 договору №1-11/18-1П, вимоги ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України та вимоги ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, апеляційний господарський суд погоджується із висновками суду першої інстанції та вважає, що суми пені у розмірі 12 300,18 грн., 3% річних у розмірі 2 010,53 грн. та інфляційних нарахувань у розмірі 2 081,02 грн., є правильними та такими, що підлягають стягненню з відповідача.

Щодо зустрічних позовних вимог

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вже зазначалось, 01.11.2018 між позивачем за первісним позовом та відповідачем за первісним позовом укладено договір №1-11/18-1П поставки обладнання, відповідно до умов якого постачальник приймає на себе зобов`язання здійснити поставку технологічного обладнання, асортимент та кількість якого вказані в специфікації (додаток №1), яка є невід`ємною частиною даного договору, а покупець зобов`язується прийняти обладнання та сплатити за нього ціну у відповідності до умов цього договору.

Згідно з п. 2.1 договору №1-11/18-1П поставки обладнання від 01.11.2018 позивач за первісним позовом зобов`язаний здійснити поставку обладнання на умовах та у відповідності до порядку, що встановлений цим договором, здійснити монтаж обладнання та ввести його в експлуатацію належним чином та згідно з положеннями договору; провести навчання персоналу відповідача за первісним позовом, за договором покупця, з питань роботи з обладнанням та додержанням техніки безпеки в порядку п. 2.2.5 договору; забезпечити передачу покупцю технологічних креслень обладнання з зазначенням усіх необхідних технічних даних для експлуатації (підведення води, виходу стоків в каналізацію, електричну потужність, силу току, напруги) із точною вказівкою усіх необхідних параметрів комунікацій.

Так, 01.03.2019 відповідач за зустрічним позовом поставив позивачу за первісним позовом наступний товар:

- розстійна камера тунельна, виконана з анодованого алюмінію 4 візки 600*400, підлога з нерж. сталі, вітрове вікно, панель управління включає: регулювання вентилятора, регулювання температури, регулювання пари, регулювання вологості, освітлення, терморегулятор, виробник Arte Bianka (2 одиниці);

- шафа холодильна на 1 двері однокамерний, об`ємом 700 л, температурний режим роботи -2/+8 градусів, інтуїтивна цифрова панель управління, автоматичне розморожування гарячим газом, клімат клас 4 рівня, агрегат з сучасної вентильованої системою охолодження, камери з рівномірним розподілом холоду, верхнє розташування агрегату, конденсатор з антикорозійним покриттям і захистом від попадання пилу і вологи, енергоклас С (середньорічне споживання 548 кВт/до 69% економії електроенергії), ізоляція 80 мм з щільністю поліуретану 46 кг/м.куб, в комплекті 3 пластифіковані полки на одні двері, штамповані двері з доводчиком, штампована камера з 23 напрямними з навантаженням на підлог до 40 кг і кроком 55 мм (1 одиниця);

- шафа морозильна на 1 двері об`ємом 700л,, Температурний режим роботи -18/-22 градуст, клімат клас 4 рівня, енергоклас С (середньорічне споживання 54В кВт / до 69% економії електроенергії), ізоляція 60 мм з плотністю поліуретану 45 кг/м.куб, штампована камера з 23 направляючими з кроком 55 мм, екохладогент (1 одиниця);

- ротаційна піч на і візок 600*400, на 18 рівнів, змінний поворотний візок, 2 вентилятора з обертанням реверсії, моторизований витяжний зонт, програми з автоматичним управлінням, піч має ексклюзивну цифрову панель управління з рідкокристалічним графічним дисплеєм, внутрішня і зовнішня збірка повністю виконана з нержавіючої сталі і оснащена подвійними скляними дверима, ізоляція високої щільності, внутрішнє освітлення галогенними лампами, самодіагностика (2 одиниці);

- візок 400*600 на 18 рівнів (1 одиниця);

- візок 400*600 на 14 рівнів (1 одиниця);

- тісторозкаточна машина напольного типу, на 2 крила розмір 600x1400 кожне, варіатор швидкості, діаметр циліндра 80 мм, бункер для посипання борошном, захисні накрилки, регулювання роскатки 0-48 мм, реверс напрямку руху стрічки педаллю (1 одиниця);

- апарат шокового охолодження/заморозки на 20 рівнів (1 одиниця).

Відповідно до п. 1.3 договору №1-11/18-1П поставки обладнання від 01.11.2018 до зобов`язань відповідача за зустрічним позовом за цим договором входить обов`язок здійснити монтаж, введення обладнання в експлуатацію та навчання персоналу.

Згідно з п. 2.1 договору № 1-11/18-1П поставки обладнання від 01.11.2018 відповідач за зустрічним позовом зобов`язаний здійснити поставку обладнання на умовах та у відповідності до порядку, що встановлений цим договором, здійснити монтаж обладнання та ввести його в експлуатацію належним чином та згідно з положеннями договору; провести навчання персоналу позивача за зустрічним позовом з питань роботи з обладнанням та додержанням техніки безпеки в порядку п. 2.2.5 договору; забезпечити передачу позивачем за зустрічним позовом технологічних креслень обладнання з зазначенням усіх необхідних технічних даних для експлуатації (підведення води, виходу стоків в каналізацію, електричну потужність, силу току, напруги) із точною вказівкою усіх необхідних параметрів комунікацій.

Відповідно до п. 7.4 договору №1-11/18-1П поставки обладнання від 01.11.2018 обладнання передається позивачу за первісним позовом разом з наступними документами: інструкція з експлуатації, технічний паспорт на обладнання, видаткова та податкова накладні, інші товарно-транспортні документи, що зазвичай оформлюються в таких випадках.

Позовні вимоги у зустрічній позовній заяві обґрунтовані тими обставинами, що на виконання умов договору №1-11/18-1П поставки обладнання від 01.11.2018 позивач за зустрічним позовом отримав від відповідача товар на загальну суму 4 232 726,19 грн. зокрема, 01.03.2019 за накладною №УППС0000062. Однак, технологічних креслень обладнання за вказаною накладною з технічними даними для експлуатації (підведення води, виходу стоків в каналізацію, електричну потужність, силу току, напруги) із точною вказівкою усіх необхідних параметрів комунікацій відповідач за зустрічним позовом не передав.

За наведених обставин, позивач за зустрічним позовом зазначає, що він позбавлений можливості належним чином ввести в експлуатацію та використовувати обладнання.

Враховуючи викладені обставини, позивач за зустрічним позовом просить суд спонукати відповідача до виконання умов договору №1-11/18-1П поставки обладнання від 01.11.2018, а саме зобов`язати надати технологічні креслення з зазначенням всіх необхідних технічних даних для експлуатації (підведення води, виходу стоків в каналізацію, електричну потужність, силу току, напруги) із точною вказівкою всіх необхідних параметрів комунікацій обладнання.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

У ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України зазначено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Такий спосіб захисту як примусове виконання обов`язку в натурі застосовується у тих випадках, коли відповідач зобов`язаний був вчинити певні дії по відношенню до позивача, але відмовився або уникає можливості виконати свій обов`язок.

Тобто цей засіб захисту застосовується за наявності зобов`язальних правовідносин між позивачем та відповідачем.

Так, він може мати місце при невиконанні обов`язку сплатити кошти, передати річ кредитору, виконати роботи чи надати послуги.

Обов`язок боржника виконати певні дії повинен бути встановлений договором або актом цивільного законодавства.

Зокрема, у ч. 1 ст. 14 Цивільного кодексу України вказано, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

У ч. 2 ст. 14 Цивільного кодексу України зазначено, що особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Як вже зазначалось, із укладеного між сторонами договору №1-11/18-1П поставки обладнання від 01.11.2018 вбачається, що відповідач за зустрічним позовом за первісним позовом, зобов`язаний був забезпечити передачу позивачу за первісним позовом технологічні креслення обладнання з зазначенням усіх необхідних технічних даних для експлуатації (підведення води, виходу стоків в каналізацію, електричну потужність, силу току, напруги) із точною вказівкою усіх необхідних параметрів комунікацій.

Так, 16.11.2020 до Господарського суду міста Києва від відповідача за зустрічним позовом надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зауважив, що ним було повністю виконано зобов`язання щодо монтажу, введення обладнання в експлуатацію, навчання персоналу та забезпечено передання позивачу (покупцю) технологічних креслень. Вже близько півтора року позивач за зустрічним позовом користується обладнанням, його працівники працюють на ньому, обладнання підключене, змонтоване, використовується в повній мірі в господарській діяльності позивача за первісним позовом.

Натомість, як вбачається із матеріалів справи та не заперечується позивачем за зустрічним позовом, з дати отримання останнім від відповідача за зустрічним позовом вказаного обладнання (01.03.2019) будь-яких заперечень, звернень чи вимог, які б стосувались невиконання відповідачем за зустрічним позовом обов`язку, встановленого у п. 2.1.4 договору, до відповідача за зустрічним позовом позивачем за зустрічним позовом не висувалось (доказів протилежного матеріли справи не містять).

Також матеріали справи не містять доказів, що позивачем за зустрічним позовом, з дати отримання обладнання - 01.03.2019, вчинялись будь-які дії, спрямовані на отримання від продавця документів, вказаних у п. 2.1.4 договору, що могло б свідчити, що відповідачем за зустрічним позовом дійсно не було передано позивачу технологічні креслення обладнання з зазначенням усіх необхідних технічних даних для експлуатації (підведення води, виходу стоків в каналізацію, електричну потужність, силу току, напруги) із точною вказівкою усіх необхідних параметрів комунікацій.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду, керуючись принципами рівності та змагальності, погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що позивачем за зустрічним позовом не доведено суду належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст. 76-79 ГПК України, невиконання відповідачем за зустрічним позовом обов`язку, встановленого у п. 2.1.4 договору №1-11/18-1П поставки обладнання від 01.11.2018, у зв`язку із чим, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Пекарня "Коперше" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Профітекс-Сервіс" про зобов`язання вчинити дії не підлягають задоволенню.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно із ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст.ст. 73, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Колегія судів апеляційного господарського суду вказує на те, що за укладеним між позивачем за первісним позовом та відповідачем за первісним позовом договором поставки, з урахуванням додаткової угоди № 1, зобов`язання з оплати вартості обладнання не пов`язане з будь-якими іншими умовами, окрім факту поставки обладнання та прийняття його відповідачем за первісним позовом, календарний графік остаточного розрахунку за поставлене обладнання сторонами чітко узгоджено, а отже, зобов`язання відповідача за первісним позовом щодо оплати прийнятого обладнання не може бути зустрічним, оскільки не обумовлене умовами укладеного між сторонами договору поставки.

Посилання скаржника на те, що договір №1-11/18-1П є змішаним договором, та, відповідно, необхідно було застосовувати ст.ст. 628, 837, 854 ЦК України, спростовуються умовами вказаного вище договору.

З приводу решти доводів скаржника, викладених в його скарзі, колегія суддів звертає увагу, такі аргументи були почуті, враховані апеляційним судом, при цьому зазначає, що оскаржене рішення є вмотивованим, місцевим судом зазначено з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтуються його висновки, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Хаджинастасиу проти Греції", "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації").

Зміст оскаржуваного судового рішення містить підстави та нормативне обґрунтування, з яких виходив суд, дійшовши висновків про задоволення позову, тому твердження скаржника про їх невмотивованість є безпідставними.

Скаржниками не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення суду прийнято відповідно до вимог матеріального та процесуального права, підстав його зміни або скасування не вбачається.

Таким чином, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Пекарня "Коперше" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2021 у справі № 911/2040/20 задоволенню не підлягає. Рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2021 у справі № 911/2040/20 слід залишити без змін.

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на скаржника, в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 8, 11, 74, 129, 240, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пекарня "Коперше" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2021 у справі № 911/2040/20 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2021 у справі № 911/2040/20 залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Пекарня "Коперше".

4. Справу № 911/2040/20 повернути до Господарського суду міста Києва.

Повний текст постанови складено 18.05.2021.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням приписів п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді В.В. Сулім

А.Г. Майданевич