Рішення

від 23.04.2021 по справі 144/1606/17

ТЕПЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 144/1606/17

Провадження № 2/144/67/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2021 р. Теплицький районний суд Вінницької області

в складі: головуючого - судді Германа О.С.,

секретаря - Пігулі А.А.,

за участю представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Мельник Т.Б., представника відповідача - ТОВ Теплик-Агро - Шандурського Б.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Теплик цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ Теплик-Агро про усунення перешкод в користуванні власною земельною ділянкою шляхом її повернення, -

В С Т А Н О В И В:

В листопаді 2017 року до суду з позовом звернувся ОСОБА_1 до ТОВ Теплик-Агро про визнання договору оренди землі недійсним. Будучи власником земельної ділянки, відповідно державного акту на право приватної власності на землю серії ВН № 1951, позивач надав її в оренду відповідачу, про що 20 грудня 2010 року між ними було укладено договір оренди землі, який підписаний ними та 23 березня 2012 року зареєстрований у відділі Держкомзему у Теплицькому районі за № 052370004004823. Згідно п. 8 умов договору оренди землі, строк дії договору складає 5 років. Так як строк договору спливав 23 березня 2017 року і наміру продовжувати орендні відносини позивач з відповідачем не мав, то 28 вересня 2016 року він звернувся до відповідача з письмовим повідомленням, про те що у зв`язку із закінченням строку договору оренди землі просить належну йому земельну ділянку не обробляти та вважати договір оренди припиненим. Відповідь від ТОВ Теплик-Агро не отримав. З 2016 року позивачу стало відомо про те, що існує новий договір оренди землі. Так відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зареєстровано договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 0523782600:03:000:0437, укладений 11.03.2016 між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ТОВ Теплик-Агро , строком 10 років. Але даного договору позивач не підписував, нікого не уповноважував на здійснення таких дій від його імені. Згоду на продовження договору оренди не надавав. У позивача відсутнє волевиявлення на укладання даного договору. У договорі оренди землі, в графі орендодавець, міститься не його підпис. На час підписання даного договору позивач був відсутній за постійним місцем свого проживання, так як перебував на військовій службі у зв`язку із мобілізацією. Примірник даного договору у позивача відсутній, оскільки його укладання проходило в односторонньому порядку. Починаючи з 2016 року, відповідач не повертає земельну ділянку позивачу, тому просить суд визнати договір оренди землі від 11.03.2016, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Теплик-Агро , недійсним.

Позивачем було подано заяву про зміну предмету позову, а саме просить змінити спосіб захисту. Замість визнання договору оренди недійсним, просить усунути позивачу перешкоди у користуванні земельною ділянкою, кадастровий номер 0523782600:03:000:0437, площею 2,20 га, що розташована на території Кивачівської сільської ради Теплицького району Вінницької області, шляхом зобов`язання відповідача ТОВ Теплик-Агро повернути позивачу його земельну ділянку. Ухвалою суду дану заяву було задоволено.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Мельник Т.Б., яка діє на підставі ордеру серії ЧК № 78430, який видано на підставі договору про надання правової допомоги від 22.11.2017, позовні вимоги підтримала в повному обсязі. Пояснила, що все викладено у позовній заяві. Також додала, що позивач на час укладання договору, перебував на військовій службі, а тому його не підписував. Зазначила, що перешкоди у користуванні земельною ділянкою чиняться відповідачем, шляхом укладення в односторонньому порядку без волевиявлення позивача, договору оренди землі. Будь яких інших доказів, щодо здійснення перешкод у користуванні земельною ділянкою відповідачем у позивача та його представника відсутні.

Представник відповідача ТОВ Теплик-Агро - Шандурський Б.В., який діє на підставі довіреності від 02.11.2020, заперечив проти задоволення позовних вимог. Пояснив, що ТОВ Теплик-Агро ніколи не вчиняло будь-яких дій, які б могли порушити права позивача, щодо земельної ділянки, яку товариство орендувало. Після закінчення строку договору оренди землі, тобто з 2017 року та по даний час відповідач, жодних дій щодо користування земельною ділянкою позивача не проводить, тому не чинить жодних перешкод. Позивач не надав суду жодних доказів, що підтверджують факт порушення закону, а також доказів порушення прав позивача. Крім того, незрозумілим залишається, яким чином позивач встановив факт порушення своїх прав не знаючи межі орендованої земельної ділянки, не маючи відповідної кваліфікації та об`єму необхідних знань для прийняття такого висновку. Існування зареєстрованого договору оренди землі від 11 березня 2016 року, саме по собі не є перешкодою для вільного користування даною земельною ділянкою.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши надані документи і матеріали, відзив, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд вважає, що позов ОСОБА_1 до ТОВ Теплик-Агро про усунення перешкод в користуванні власною земельною ділянкою шляхом її повернення, не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Дані правовідносини регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України та Законом України Про оренду землі .

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , є власником земельної ділянки кадастровий номер 0523782600:03:000:0437, відповідно державного акту на право приватної власності на землю серії ВН № 1951(а.с. 11). Між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди землі від 20 грудня 2010 року, строком на 5 років, який зареєстровано 23 березня 2012 року за № 052370004004823(а.с. 13). Строк даного договору закінчився 23 березня 2017 року. Після чого позивач ОСОБА_1 звернувся до відповідача ТОВ Теплик-Агро із письмовою заявою про припинення використання його земельної ділянки у зв`язку з припиненням договору оренди землі(а.с. 18). Згодом позивачу стало відомо про існування нового договору оренди землі від 11 березня 2016 року, укладеного між сторонами, строком 10 років. Тоді позивач звернувся до відповідача із заявою про розірвання договору оренди землі, який зареєстровано відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, кадастровий номер 0523782600:03:000:0437, укладений 11.03.2016 між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ТОВ Теплик-Агро , строком на 10 років, який фактично укладений не був, так як договір позивач не підписував, волевиявлення на вчинення даного правочину у нього було відсутнє, оскільки він був відсутній за місцем реєстрації у зв`язку із проходженням військової служби. Дана обставина підтверджується довідкою № 30/424 від 07 грудня 2017 року, відповідно до якої позивач ОСОБА_1 перебував на військовій службі з 12.02.2015 по 08.04.2016(а.с. 88). Відповідно до довідки № 30/2778 від 16 березня 2018 року позивач у будь-яких відпустках не перебував(а.с. 87). Відповідачем дана інформація не спростована.

Відповідачем не заперечується існування договору оренди землі від 11 березня 2016 року, про те вони заперечують що позивач не підписував даного договору, а також ту обставину, що ТОВ Теплик-Агро , на даний час будь-яким чином чинить перешкоди відповідачу у користуванні його земельною ділянкою(не здійснює будь-яких сільськогосподарських робіт та не використовує її взагалі).

Згідно ст. 15 ЦК України - кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання..

Відповідно ст. 391 ЦК України - власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

У відповідності до ч. 2 ст. 152 ЗК України - власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом ст. 5 ЦПК України - застосований судом спосіб захисту цивільного права має відповідати критерію ефективності, тобто цей спосіб має бути дієвим, а його реалізація повинна мати наслідком відновлення порушених майнових або немайнових прав та інтересів особи.

Відповідно до п. 7.23 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020(справа № 145/2047/16-ц) - Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала про те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Тобто обраний спосіб захисту позивачем, свого порушеного права, а саме усунення перешкод в користуванні власною земельною ділянкою шляхом її повернення, в даному випадку не забезпечить поновлення порушеного права, оскільки позивач не погоджується саме з існуванням зареєстрованого договору оренди землі від 11 березня 2016 року, а не з існуванням перешкод у користуванні земельною ділянкою. У разі не згоди із даним договором у позивача є інші ефективні способи захисту.

Відповідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч. 2 ст. 82 ЦПК України - обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Згідно ст. 187 ЗК України - контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 188 ЗК України - державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

У відповідності ст. 190 ЗК України - громадський контроль за використанням та охороною земель здійснюється громадськими інспекторами, які призначаються відповідними органами місцевого самоврядування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, і діють на підставі положення, затвердженого центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, охорони навколишнього природного середовища.

Тобто для встановлення порушення права, щодо використання земельної ділянки є відповідні державні органи, які мають право фіксувати відповідні порушення, в тому числі і чинення перешкод будь-якими особами. Позивачем такі докази суду не надані.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивачем обрано неефективний спосіб захисту порушеного цивільного права, не надано належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів, щодо протиправності дій відповідача, а також не доведено факт здійснення відповідачем перешкод у реалізації його права користування та розпорядження майном, а також не підтверджено факти на які позивач посилається у позовній заяві, щодо перешкоджання в користуванні відповідачем спірною земельною ділянкою, яка належить позивачу на праві власності, тому відсутні підстави для задоволення вимог про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом її повернення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 81, 141, 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

В позові ОСОБА_1 до ТОВ Теплик-Агро про усунення перешкод в користуванні власною земельною ділянкою шляхом її повернення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скарги не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Вінницького апеляційного суду. Учасники справи, яким повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення буде виготовлено 05.05.2021.

Суддя