Постанова

від 18.09.2007 по справі 18/258

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/258

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  РІВНЕНСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

33001, м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

 "18" вересня 2007 р.                                                                  Справа №  18/258

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Василишина А.Р. за участю секретаря судового засідання помічника судді Сокола Ф.Г.

за участю представників сторін:

позивача: Кот В.А. (дов. № 4465/10 від 16.08.2007р.);

відповідача: не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державної податкової інспекції у Радивилівському районі

до відповідача Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Стир”

про стягнення в сумі 113 555 грн. 00 коп.

Статті  27, 29, 49, 51, 127 Кодексу адміністративного судочинства України роз'яснені.

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Радивилівському районі звернулася в господарський суд з позовом про стягнення з Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Стир” (надалі –Відповідач) податкового боргу в сумі 113 555 (сто тринадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят п'ять) грн. 00 коп..

25 жовтня 2006 року у даній справі винесено постанову (а.с. 47; суддя Юрчук М.І.), якою позовні вимоги в частині стягнення суми штрафу в сумі 2 400 (дві тисячі чотириста) грн. 00 коп., який визначений податковим повідомленням-рішенням № 00002412450/0 від 16 травня 2006 року (а.с. 36), задоволені.

25 жовтня 2006 року ухвалою провадження у даній справі зупинено в частині вимог про стягнення 111 115 (сто одинадцять тисяч сто п'ятнадцять) грн. 00 коп. до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 10/218 за позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Стир” до Державної податкової інспекції у Радивилівському районі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22 лютого 2006 року № 0000212350/0 (ухвала на      а.с. 43).

Розпорядженням Голови господарського суду Рівненської області від 12 квітня 2007 року (а.с. 45), в зв'язку з прийняттям Постанови ВРУ від 22 березня 2007 року № 814-V “Про обрання суддів”, якою суддю Юрчука М.І. обрано суддею Рівненського окружного адміністративного суду, справу № 18/258 передано на розгляд судді Василишину А.Р.

Представник Позивача 8 серпня 2007 року через канцелярію господарського суду Рівненської області подав клопотання про поновлення провадження у зв'язку з набранням законної сили судовим рішенням у справі № 10/218, яким в задоволені позовних вимог відмовлено.

Ухвалою суду від 3 вересня 2007 року (а.с. 53) судом поновлено провадження у справі № 18/258.

Представник Відповідача в судове засідання не з'явився. Письмових заперечень Відповідач не подав, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення № 2850536 (а.с. 55).

В судовому засіданні від 18 вересня 2007 року представник Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції заявив усне клопотання про заміну первинного позивача Державної податкової інспекції у Радивилівському районі на її правонаступника: Дубенську об'єднану державну податкову інспекцію. Суддя допускає заміну первинного позивача на належного - Дубенську об'єднану державну податкову інспекцію.

Заслухавши пояснення представника Позивача та оцінивши наявні в матеріалах справи і досліджені в судовому засіданні докази, суд встановив наступне.

Згідно статті 4 Закону України „Про систему оподаткування” платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено  обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові  платежі).

Судовим рішенням  від 22 грудня 2006 року у справі № 10/218 встановлено, шо позивач допустив виникнення заборгованості по сплаті податків, обов'язкових зборах та платежах у сумі 4 857 (чотири тисячі вісімсот п'ятдесят сім) грн.00 коп., про що йому було повідомлено першою податковою вимогою № 1/102, яка для бухгалтера господарства була вручена 5 жовтня 2001 року. Перша податкова вимога задоволена не була.

Друга податкова вимога за № 2/199, яка була вручена виконавчому директору 8 листопада 2001 року, позивачем також задоволена не була.

4 лютого 2002 року на адресу позивача податковим керуючим направлено повідомлення-інформацію про наявність податкового боргу та заборону без дозволу податкового керуючого здійснювати відчуження майна.

31 липня 2002 року податковим органом було зареєстровано податкову заставу в Державному реєстрі застав рухомого майна (запис про заставу за № 890-359). Запис про реєстрацію застави дійсний до 30 липня 2007р.

За змістом абзацу 4 підпункту 8.2.1. пункту 8.2. статті 8 Закону України  “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Законом, суми податкового зобов'язання, визначеної контролюючим органом, - з дня, наступного за останнім днем граничного строку такого погашення, визначеного у податковому повідомленні.

В силу підпункту 8.2.2. пункту 8.2. статті 8 Закону України  “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” право податкової застави поширюється на будь-які види активів платника податків, які перебували в його власності (повному господарському віданні) у день виникнення такого права, а також на будь-які інші активи, на які платник податків набуде прав власності у майбутньому, до моменту погашення його податкових зобов'язань або податкового боргу.

Відповідно до підпункту 8.6.1. пункту 8.6. статті 8 Закону України  “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, здійснює вільне розпорядження ними, за винятком операцій, що підлягають письмовому узгодженню з податковим органом, купівлі чи продажу, інших видів відчуження або оренди (лізингу) нерухомого та рухомого майна, майнових чи немайнових прав, за винятком майна, майнових та немайнових прав, що використовується у підприємницькій діяльності платника податків (інших видах діяльності, які за умовами оподаткування прирівнюються до підприємницької), а саме готової продукції, товарів і товарних запасів, робіт та послуг за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні.

На підставі акта перевірки № 43/2330563732 від 17 лютого 2006 року Позивачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000212350/0 від 22 лютого 2006 року (а.с. 22), в якому на підставі підпункту 17.1.8 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначено штраф в сумі 111 115 (сто одинадцять тисяч сто п'ятнадцять) грн. 00 коп..

В процесі реалізації консервного заводу, як об'єкта податкової застави, будь-якої згоди податковим органом для позивача не надавалося.

Платник податку до податкового органу не звертався із запитом про можливість звільнення окремих видів активів.

Таким чином позивачем здійснено реалізацію майна - консервного заводу, що перебувало у податковій заставі без дозволу та попереднього узгодження із податковим органом.

У даному випадку таке узгодження повинно позивачем отримано в обов'язковому порядку.

Згідно із підпунктом 17.1.8. пункту 17.1 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі коли платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, відчужив такі активи без попередньої згоди податкового органу, якщо отримання такої згоди є обов'язковим згідно з цим Законом, платник податків додатково сплачує штраф у розмірі суми такого відчуження, визначеної за звичайними цінами.

Таким чином, податковим органом правомірно встановлено наявність порушень вимог позивачем статті 8 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, а податкове повідомлення-рішення № 0000212350/0 від 22 лютого 2006 року є чинним.

Як вбачається із матеріалів справи (позовна заява позивача а.с. 5-6; акт перевірки від 17 лютого 2006 року - а.с. 12) вартість відчуженого майна - консервного заводу - становить 111 155 (сто одинадцять тисяч сто п'ятнадцять) грн. 00 коп..

У відповідності до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України: обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постанова господарського суду Рівненської області від 22 грудня 2006 року у справі № 10/218 оскаржувалася Сільськогосподарським виробничим кооперативом “Стир”. Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 31 травня 2007 року (а.с. 48) дана постанова залишена без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

          На підставі викладеного господарський суд Рівненської області прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення в частині стягнення штрафу в сумі 111 155 (сто одинадцять тисяч сто п'ятнадцять) грн. 00 коп..

У відповідності до частини 1 статті 88 КАС України, суд, враховуючи важким майновий стан Відповідача (на активи платника податку накладено публічне обтяження у вигляді податкової застави     (а.с. 19) ухвалює звільнити Відповідача від сплати судових витрат (судового збору) повністю.

Керуючись статтями  87-88, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.   Позов задоволити в частині вимог.

2. Стягнути з відповідача –Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Стир”, 35521, Рівненська область, Радивилівський район, с. Березини, р/р № 260053031019 в філії Рівненського ОУ ВАТ “Державний ощадний банк україни”, МФО 333368, ЄДРПОУ 30563734, штраф в сумі 111 155 (сто одинадцять тисяч сто п'ятнадцять) грн. 00 коп. шляхом звернення стягнення на активи платника податків.

3. Постанову направити сторонам у справі.

4. Виконавчий лист видати після набрання постановою законної сили.

5. Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови оформлено та підписано 21.09.2007р.

     Суддя                                                           Василишин А.Р.