ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
м. Київ
21.04.2021Справа № 910/11345/19 Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., за участю секретаря судового засідання Росущан К.О., розглядаючи у відкритому судовому засіданні
справу 910/11345/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГОВО-ЛОГІСТИЧНИЙ КОМПЛЕКС АРКТИКА (04086, місто Київ, ВУЛИЦЯ ОЛЕНИ ТЕЛІГИ, будинок 41; ідентифікаційний код 37075024)
до Товариства з обмеженою відповідальністю УКРЛОГІСТИКА (03058, місто Київ, ВУЛИЦЯ ГАРМАТНА, будинок 39-В; ідентифікаційний код 36040006)
про стягнення 174 205,88 грн за договором користування холодильною камерою та надання вантажних послуг від 25.12.2014 № 25/12/14-1
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю УКРЛОГІСТИКА
до Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГОВО-ЛОГІСТИЧНИЙ КОМПЛЕКС АРКТИКА
про визнання Договору № 25/12/14-1 припиненим
за участі представників:
ТОВ "ТЛК "Арктика", Аветян А.Г., ордер серії КС №178293 від 22.02.21, ;
ТОВ "Укрлогістика", Бєлкін М.Л., ордер серії КС№629377 від 16.01.20, ;
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
20 серпня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю ТОРГОВО-ЛОГІСТИЧНИЙ КОМПЛЕКС АРКТИКА звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю УКРЛОГІСТИКА про стягнення 174 205,88 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено грошове зобов`язання за укладеним між сторонами спору договором користування холодильною камерою та надання вантажних послуг від 25.12.2014 № 25/12/14-1, що призвело до звернення позивача до господарського суду із вимогами про стягнення 174 205,88 грн. як 3% річних та інфляційних нарахувань нарахованих за період з 06.07.2016 по 01.02.2017 на суму заборгованості 1 747 092,57 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/11345/19; судом постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
11.09.2019р. через відділ діловодства суду Відповідачем подано відзив на позовну заяву. Згідно поданого відзиву, Відповідач в повному обсязі заперечує проти задоволення позовних вимог з огляду на те що Договір про відступлення прав вимоги від 13.03.2017 підтверджує факт відступлення права вимоги на суму основної заборгованості на користь третьої особи, а отже, зазначений документ спростовує право Позивача на звернення із даним позовом про стягнення штрафних санкцій.
Крім того, у поданому відзиві Відповідач просив суд закрити провадження у справі за відсутністю предмета спору, а також, здійснювати розгляд даної справи в порядку загального позовного провадження.
11.09.2019 Відповідачем через відділ діловодства суду подано заяву про застосування строків позовної давності до вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат.
17.09.2019 до суду надійшла зустрічна позовна заява ТОВ УКРЛОГІСТИКА про визнання припиненим виконанням Договору користування холодильною камерою та надання вантажних послуг від 25.12.2014 № 25/12/14-1 починаючи з 15.08.2016р. (із врахуванням заяви про виправлення описки від 04.10.19).
Зустрічний позов обґрунтований тим, що у зв`язку з виконанням свого обов`язку зі сплати заборгованості за Договором від 25.12.2014 № 25/12/14-1 на користь ТОВ Нагваль-Фіш , як особи, якій ТОВ Арктика переуступило право вимоги за Договором переуступки від 26.07.2016р., ТОВ Укрлогістика , як позивач за зустрічним позовом, вважає, що Договір користування холодильною камерою та надання вантажних послуг від 25.12.2014 № 25/12/14-1 є припиненим, належним виконанням.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2019 зустрічну позовну заяву залишено без руху із встановленням ТОВ УКРЛОГІСТИКА строку для усунення недоліків зустрічної позовної заяви.
Ухвалою суду від 04.10.2019 залишено без задоволення заяву ТОВ Арктика про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
04.10.2019 до суду надійшла заява ТОВ УКРЛОГІСТИКА про усунення недоліків з долученням до матеріалів зустрічної позовної заяви необхідних документів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.11.2019 прийнято зустрічний позов до спільного розгляду з первісним позовом. Об`єднано в одне провадження вимоги за зустрічним позовом ТОВ УКРЛОГІСТИКА до ТОВ ТЛК АРКТИКА про визнання Договору № 25/12/14-1 припиненим з первісним позовом ТОВ ТЛК АРКТИКА до ТОВ УКРЛОГІСТИКА про стягнення 174 205,88 грн. у справі №910/11345/19. Розгляд справи №910/11345/19 постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 21.11.2019.
У зв`язку із задоволенням у підготовчому засіданні 21.11.2019р. клопотання ТОВ ТЛК АРКТИКА про відкладення розгляду справи, судом відкладено підготовче засідання на 10.12.2019р.
10.12.2019р. ТОВ УКРЛОГІСТИКА , як Позивач за зустрічним позовом подав Заяву про зміну предмету позову, згідно якої, не змінюючи підстав позову, просить суд:
- Визнати припиненими з 15.08.2016 правовідносини (зобов`язання), що виникли між ТОВ ТЛК АРКТИКА та ТОВ УКРЛОГІСТИКА на підставі Договору користування холодильною камерою та надання вантажних послуг від 25.12.2014 № 25/12/14-1.
Також, 10.12.2019 від ТОВ УКРЛОГІСТИКА надійшли узагальнені письмові пояснення та від ТОВ ТЛК АРКТИКА надійшли пояснення по справі.
У підготовчому засіданні 10.12.2019р. оголошено перерву до 16.01.2020р.
16.01.2020р. ТОВ УКРЛОГІСТИКА до суду подано Пояснення по справі.
16.01.2020р. представником ТОВ ТЛК АРКТИКА подано клопотання про відкладення розгляду справи.
Також, 16.01.2020р. ТОВ УКРЛОГІСТИКА подано клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі 910/378/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Укрлогістика до Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-логістичний комплекс Арктика та до Приватного підприємства Дніпровський краєвид 07 про визнання недійсними додаткових угод № 1 та № 2 від 13.03.2017 до договору відступлення прав вимоги від 13.03.2017, що укладені між відповідачами (провадження відкрито 13.01.2020).
У підготовчому засіданні 16.01.2020, у зв`язку із неявкою представника Позивача суд ухвалив відкласти розгляд справи на 12.02.2020р.
У підготовчому засіданні 12.02.2020 судом розглянуто клопотання ТОВ УКРЛОГІСТИКА про зупинення провадження у даній справі, за наслідками чого, ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.02.2020 провадження у справі №910/11345/19 зупинено до набрання судовим рішенням у господарській справі №910/378/20 законної сили.
23.12.2020 представником ТОВ УКРЛОГІСТИКА подано заяву про поновлення провадження у справі у зв`язку із тим, що обставини які зумовили зупинення провадження у справі відпали, а саме, набрання судовим рішенням у господарській справі №910/378/20 законної сили (Постанова Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2020 (повний текс складено 14.12.2020).
За таких обставин, ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.2020р. поновлено провадження у справі № 910/111345/19. Підготовче засідання призначено на 27.01.2021р.
27.01.2021р. ТОВ УКРЛОГІСТИКА подано суду Пояснення щодо обставин, встановлених судовими рішеннями.
За наслідками підготовчого засідання 27.01.2021р. суд протокольною ухвалою постановив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 23.02.2021р.
22.02.2021 від представника ТОВ ТЛК АРКТИКА надійшло клопотання про зупинення провадження у справі №910/11345/19 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №910/15092/20, а також, клопотання про відкладення розгляду справи.
За наслідками судового засідання 23.02.2021р. суд ухвалив відкласти розгляд справи по суті в судовому засіданні на 23.03.21. Також, зобов`язати ТОВ ТЛК АРКТИКА (адвокатів Аветяна Артура Георгійовича та Яценка Сергія Анатолійовича ) надати суду для дослідження позовну заяву подану у справі 910/15092/20 та докази непрацездатності станом на дату судового засідання 23.02.2021. Повідомлено, що клопотання про зупинення провадження буде розглянуто у судовому засіданні 23.03.21р.
22.03.2021 представником ТОВ УКРЛОГІСТИКА подано суду Заперечення проти зупинення провадження у справі.
Ухвалою про повідомлення від 31.03.2021 повідомлено сторін про призначення розгляду справи по суті в судовому засіданні 14.04.2021р.
У судовому засіданні 14.04.2021 оголошено перерву до 20.04.2021р.
У судовому засіданні 20.04.2021 судом розглянуто клопотання ТОВ ТЛК АРКТИКА про зупинення провадження у справі та після повернення з нарадчої кімнати оголошено протокольну ухвалу про залишення даного клопотання без задоволення з підстав його необґрунтованості.
У судовому засіданні 20.04.2021 оголошено перерву до 22.04.2021р.
Суд, у судовому засіданні 22.04.2021 після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами перейшов до судових дебатів.
Представники сторін виступили з промовами (заключним словом), в якому посились на обставини і докази досліджені у судовому засіданні.
У судовому засіданні 22.04.2021 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складене 21.05.2021, оскільки суддя перебував у відпустці з 29.04.2021 по 17.05.2021 включно.
Судом, відповідно до вимог статей 222-223 Господарського процесуального кодексу України, здійснювалося повне фіксування судового засідання технічними засобами та секретарем судового засідання велися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується первісний та зустрічний позови, відзиви та письмові пояснення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
ВСТАНОВИВ:
25.12.2014 ТОВ "ТЛК "Арктика" та ТОВ "Укрлогістика" було укладено договір користування холодильною камерою та надання вантажних послуг № 25/12/14-1, за умовами якого розпорядник передав, а користувач прийняв в строкове платне користування холодильні камери.
26.07.2016р. між ТОВ "ТЛК "Арктика" та ТОВ "Укрлогістика" як між сторонами Договору користування, підписано акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.07.2016 по 26.07.2016, з якого вбачається, що заборгованість ТОВ "Укрлогістика" перед ТОВ "ТЛК "Арктика" за Договором користування становила 1 465 303,45 грн. станом на 26.07.2016.
Того ж дня, 26.07.2016р. між ТОВ "ТЛК "Арктика" та ТОВ "Укрлогістика" було укладено Договір про розірвання договору №25/12/14-1, та складено акт від 26.07.2016 прийому-передачі повернення з користування.
Крім того, 26.07.2016 між ТОВ "ТЛК "Арктика" як первісним кредитором та Товариством обмеженою відповідальністю "Нагваль-Фіш" як новим кредитором було укладено договір відступлення права вимоги, за умовами якого первісний кредитор відступає новому кредитору, а новий кредитор набуває права вимоги до боржника. Під терміном "боржник" сторони розуміли ТОВ "Укрлогістика". Під "правом вимоги до боржника" сторони розуміли права грошових вимог первісного кредитора до боржника з оплати орендної плати на суму 1 465 303,45 грн. (заборгованість нарахована з 01.07.2016 по 26.07.2016) відповідно Договору користування холодильною камерою та надання вантажних послуг № 25/12/14-1 25.12.2014.
ТОВ "Укрлогістика", з урахуванням укладеного договору відступлення права вимоги від 26.07.2016 сплатило на користь ТОВ Нагваль-Фіш" - 1 465 303,45 грн. (на підставі платіжних доручень № 3679, №3680, №3704, №3711). Останній платіж здійснено 15.08.2016.
У подальшому, Постановою Верховного суду від 20.06.2018 року у справі №910/19198/16 задоволено позовні вимоги ТОВ "ТЛК "Арктика" та визнано недійсним договір про відступлення права вимоги від 26.07.2016, укладений ТОВ "ТЛК "Арктика" та ТОВ "Нагваль-Фіш".
13.03.2017 між ТОВ ТЛК Арктика (цедент) та ПП Дніпровський краєвид 07 (цесіонарій) був укладений договір про відступлення права вимоги, за умовами п.1.1 якого цедент передає цесіонарію право вимоги до ТОВ Укрлогістика (боржника) зі сплати заборгованості у розмірі 1 465 303,45 грн. за договором користування холодильною камерою та надання вантажних послуг № 25/12/14-1 від 25.12.2014, що утворилася за період з 01.07.2016 по 26.07.2016 та підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків за період з 01.07.2016 по 26.07.2016, складений між ТОВ ТЛК Арктика та ТОВ Укрлогістика за договором № 25/12/14-1 від 25.12.2014 (основний борг).
Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.01.2019 у справі № 910/14240/18, яке залишене без змін Постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2019, та Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30.07.2019 позовні вимоги ПП "Дніпровський краєвид 07"до ТОВ "Укрлогістика" про стягнення заборгованості в розмірі 1 747 092,57 грн, за період з 01.07.2016 по 31.07.2016 за укладеним між ТОВ "Укрлогістика" та ТОВ "ТЛК "Арктика" за договором користування холодильною камерою та надання вантажних послуг від 25.12.2014 № 25/12/14-1 задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "Укрлогістика" на користь ПП "Дніпровський краєвид 07" 1 747 092,57 грн. заборгованості.
Позивач за первісним позовом (ТОВ ТЛК Арктика ), звернувся до суду із даним позовом до ТОВ УКРЛОГІСТИКА про стягнення 174 205,88 грн. як 3% річних та інфляційних нарахувань нарахованих за період з 06.07.2016 по 01.02.2017 на суму заборгованості 1 747 092,57 грн., мотивуючи позов тим, що відповідачем порушено грошове зобов`язання за укладеним між сторонами спору договором користування холодильною камерою та надання вантажних послуг від 25.12.2014 № 25/12/14-1.
Відповідач за первісним позовом та Позивач за зустрічним, ТОВ Укрлогістика , заперечуючи проти первісного позову та обґрунтовуючи позовні вимоги за зустрічним позовом вказує, що ним в повному обсязі виконано обов`язок зі сплати суми основної заборгованості за договором користування холодильною камерою та надання вантажних послуг від 25.12.2014 № 25/12/14-1.
Зокрема, з урахуванням укладеного між ТОВ "ТЛК "Арктика" ТОВ "Нагваль-Фіш" договору відступлення права вимоги від 26.07.2016, сплатило на користь ТОВ Нагваль-Фіш" - 1 465 303,45 грн. заборгованості. Останній платіж здійснено 15.08.2016.
З огляду на наведене у поданому суду зустрічному позові просить суд: визнати припиненими з 15.08.2016 правовідносини (зобов`язання), що виникли між ТОВ ТЛК АРКТИКА та ТОВ УКРЛОГІСТИКА на підставі Договору користування холодильною камерою та надання вантажних послуг від 25.12.2014 № 25/12/14-1.
Крім того, заперечуючи проти задоволення первісного позову ТОВ Укрлогістика зазначає, що Договір про відступлення прав вимоги від 13.03.2017 підтверджує факт відступлення права вимоги на суму основної заборгованості на користь третьої особи, а отже, зазначений документ спростовує право Позивача на звернення із даним позовом про стягнення штрафних санкцій.
Також, Відповідачем за первісним позовом подано заяву про застосування наслідків спливу строків позовної давності до вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат.
Здійснивши аналіз матеріалів справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що первісні позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а вимоги за зустрічним позовом задоволенню не підлягають з огляду на таке.
Згідно з ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Положеннями частини 7 статті 179 Господарського кодексу України визначено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, встановлених Господарським кодексом .
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України один суб`єкт господарського зобов`язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб`єкта, а інший суб`єкт має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
При вирішенні даного спору сторонами надавались численні рішення господарських судів якими встановлювались обставини, що мають відношення до даних правовідносин, при цьому, має місце суперечлива та неоднакова практика трактування правовідносин що склались та суперечливі позиції судів в оцінці доказів та правовідносин.
Частиною 4 ст. 75 ГПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії. (постанова Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 11.12.2018 у справі № 910/3055/18).
За таких обставин, суд, для правильного вирішення даного спору, суд керується преюдиціальними фактами, встановленими судами, що викладені хронологічно пізніше у часі.
На думку суду, першочерговим при вирішенні даного спору є з`ясування обставин переходу права вимоги зі стягнення заборгованості за договором користування холодильною камерою та надання вантажних послуг № 25/12/14-1 від ТОВ ТЛК АРКТИКА на користь:
- ТОВ Нагваль-Фіш (договір відступлення права вимоги від 26.07.2016);
- ПП Дніпровський краєвид 07 (договір про відступлення права вимоги 13.03.2017);
а також, обставини припинення правовідносин за договором № 25/12/14-1 їх належним виконанням з 15.08.2016, що є предметом розгляду за зустрічним позовом .
ТОВ Укрлогістика посилається на те, що останнім погашена заборгованість по основному зобов`язанню, тобто з оплати орендної плати на суму 1 465 303,45 грн. відповідно до Договору користування холодильною камерою та надання вантажних послуг № 25/12/14-1 від 25.12.2014, шляхом сплати на користь ТОВ Нагваль-Фіш у період з 03.08.2016 по 15.08.2016 вказаної суми коштів.
Як вказує ТОВ Укрлогістика дана обставина встановлена в рішенні Господарського суду міста Києва від 18.05.2018р. у справі №910/2611/18, яке набрало законної сили.
Суд оцінює критично дані доводи з огляду на таке.
Вказані аргументи та твердження ТОВ Укрлогістика вже були оцінені судом при розгляді справи № 910/14240/18.
Так, рішенням Господарського суду міста Києва від 24.01.2019 у справі №910/14240/18, залишеним без змін Постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2019, позовні вимоги Приватного підприємства "Дніпровський краєвид 07" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрлогістика", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю Торгово-логістичний комплекс Арктика , про стягнення 1 747 092, 57 грн., право вимоги на яку набуто на підставі договору про відступлення права вимоги від 13.03.2017, задоволено.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.01.2019 у справі № 910/14240/18 встановлено існування обов`язку ТОВ "Укрлогістика" по оплаті орендної плати на підставі Договору оренди за користування спірним майном у період з 01.07.2016 по 31.07.2016 у розмірі 1 747 092,57 грн.; також встановлено, що надані ТОВ "Укрлогістика" докази перерахування на користь ТОВ "Нагваль-Фіш" коштів у розмірі 1 465 303,45 грн. не можуть підтверджувати виконання ТОВ "Укрлогістика" взятих на себе зобов`язань по сплаті орендної плати за Договором оренди, адже в силу встановлених постановою Верховного Суд від 20.06.2018 у справі №910/19198/16 обставин, таке перерахування здійснено за відсутності правових підстав для цього; факт невиконання ТОВ "Укрлогістика" грошового зобов`язання по сплаті орендних платежів за користування спірним майном на підставі Договору оренди у період з 01.07.2016 по 31.07.2016 у розмірі 1 747 092,57 грн. є достеменним.
Також, вказаним судовим актом підтверджено, що ПП"Дніпровський краєвид 07" на адресу ТОВ "Укрлогістика" направлялася претензія № 14/08/18-03, в якій позивачем було повідомлено відповідача, що внаслідок укладення між Приватним підприємством "Дніпровський краєвид 07" та Товариством з обмеженою відповідальністю Торгово-логістичний комплекс Арктика договору про відступлення права вимоги від 13.03.2017 майнові права грошової вимоги ТОВ "ТЛК "Арктика" до ТОВ "Укрлогістика" з оплати орендної плати на суму сукупно 1 465 303,45 грн. відповідно до договору користування були відступлені на користь Приватного підприємства "Дніпровський краєвид 07", у зв`язку з чим просив відповідача здійснити погашення зазначеної заборгованості за договором користування холодильною камерою та надання вантажних послуг № 25/12/14-1 від 25.12.2014, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок відповідача, що підтверджується описом вкладення у цінний лист з відтиском штемпеля поштового відділення - 15.08.2018, копією фіскального чеку від 15.08.2018 та згідно відстеження пересилання поштових відправлень за штрих кодовим ідентифікатором: 0407133996187 отримано відповідачем 20.08.2018.
Рішення Господарського суду міста Києва від 24.01.2019 у справі № 910/14240/18, та Постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2019 залишені без змін постановою Верховного Суду від 30.07.2019.
Тож, твердження ТОВ Укрлогістика про виконання ним зобов`язань та сплату заборгованості за договором користування холодильною камерою та надання вантажних послуг № 25/12/14-1 від 25.12.2014 є необґрунтованими та спростовуються протилежними висновками, викладеними у рішення суду № 910/14240/18, які відповідно до ст. 75 ГПК України є преюдиціальними для даної справи та не підлягають повторному доказуванню.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що у задоволенні зустрічного позову про визнання припиненим правовідносин за договором № 25/12/14-1 від 25.12.2014 з 15.08.2016, слід відмовити у повному обсязі.
Щодо позовних вимог за первісним позовом ТОВ ТЛК Арктика про стягнення з ТОВ УКРЛОГІСТИКА 174 205,88 грн. як 3% річних та інфляційних нарахувань нарахованих за період з 06.07.2016 по 01.02.2017 на суму заборгованості 1 747 092,57 грн., у зв`язку із порушенням грошового зобов`язання за договором від 25.12.2014 № 25/12/14-1 суд зазначає таке.
За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Як встановлено судом, 13.03.2017 між ТОВ ТЛК Арктика (цедент) та ПП Дніпровський краєвид 07 (цесіонарій) був укладений договір про відступлення права вимоги, за умовами п.1.1 якого цедент передає цесіонарію право вимоги до ТОВ Укрлогістика (боржника) зі сплати заборгованості у розмірі 1 465 303,45 грн. за договором користування холодильною камерою та надання вантажних послуг № 25/12/14-1 від 25.12.2014, що утворилася за період з 01.07.2016 по 26.07.2016 та підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків за період з 01.07.2016 по 26.07.2016, складений між ТОВ ТЛК Арктика та ТОВ Укрлогістика за договором № 25/12/14-1 від 25.12.2014 (основний борг).
Отже, фактичну оплату за надані послуги ТОВ ТЛК Арктика отримало за наслідком угоди про відступлення права вимоги від ПП Дніпровський краєвид 07 .
Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем нараховано 3% річних та інфляційні витрати за період з 06.07.2016р. по 01.02.2017р., тобто, до моменту відступлення права вимоги на користь ПП Дніпровський краєвид 07 яке відбулось 13.03.2017р.
У зазначений період право вимоги за грошовим зобов`язанням належало саме Позивачу ТОВ ТЛК Арктика , а отже, і право на стягнення штрафних санкцій та інших нарахувань у т.ч. встановлених положеннями ст. 625 Цивільного кодексу України належить саме ТОВ ТЛК Арктика .
ТОВ ТЛК Арктика скористалось своїм правом та звернулось до суду із даним позовом.
Перевіривши здійснені Позивачем розрахунки інфляційних нарахувань та 3% річних, Господарський суд міста Києва дійшов висновку, що вони не вірні з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, договір користування холодильною камерою та надання вантажних послуг № 25/12/14-1 від 25.12.2014, укладений між ТОВ ТЛК Арктика та ТОВ Укрлогістика , був припинений за згодою його сторін шляхом укладення угоди про його розірвання від 26.07.2016.
При цьому, укладаючи вказану угоду про розірвання договору № 25/12/14-1 від 25.12.2014, сторони погодили, що вказаний договір є розірваним з 27.07.2016, а останнім днем надання послуг за вказаним договором є 26.07.2016.
Також, 26.07.2016р. між сторонами підписано акт звірки взаєморозрахунків з якого вбачається, що заборгованість ТОВ "Укрлогістика" перед ТОВ "ТЛК "Арктика" за Договором користування станом на 26.07.2016р. становила 1 465 303,45 грн.
Частинами 2, 3 ст. 653 Цивільного кодексу України закріплено, що у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Оскільки, правовідносини між ТОВ ТЛК Арктика та ТОВ Укрлогістика , що виникали з укладеного ними договору користування холодильною камерою та надання вантажних послуг № 25/12/14-1 від 25.12.2014, припинились 26.07.2016, то й сума заборгованості, на яку вправі нараховувати 3% річних та інфляційні нарахування становить 1 465 303,45 грн. визначена станом на 26.07.2016.
Здійснивши власний розрахунок інфляційних нарахувань та 3% річних за допомогою програмного комплексу "Ліга Закон", суд зазначає що до стягнення за період з 06.07.2016 по 01.02.2017 підлягає сума 3% річних в розмір 25 353,07 грн. та інфляційні витрати в сумі 120 755,08 грн. розрахованих на суму основної заборгованості - 1 465 303,45 грн.
Щодо поданої ТОВ Укрлогістика заяви про застосування строку позовної давності суд вказує наступне.
Главою 19 ЦК визначено строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, тобто позовну давність.
Аналіз змісту наведених норм матеріального права у їх сукупності дає підстави для висновку, що до правових наслідків порушення грошового зобов`язання, передбачених статтею 625 ЦК , застосовується загальний строк позовної давності тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК ).
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (стаття 267 ЦК ).
Порядок відліку позовної давності наведено у статті 261 ЦК .
Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК , за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.
У постанові Верховного Суду (у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду) від 26.10.2018 у справі № 922/4099/17 з огляду на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду України від 26.04.2017 у справі № 918/329/16, наведено висновок про те, що вимоги про стягнення грошових коштів, передбачених статтею 625 ЦК , не є додатковими вимогами в розумінні статті 266 ЦК , а тому закінчення перебігу позовної давності за основною вимогою не впливає на обчислення позовної давності за вимогою про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат. Стягнення 3% річних та інфляційних витрат можливе до моменту фактичного виконання зобов`язання та обмежується останніми 3 роками, які передували подачі позову.
Аналогічні за змістом висновки сформульовано у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/16945/14, від 27.04.2018 у справі № 908/1394/17, від 21.11.2018 у справі № 642/493/17-ц.
Оскільки, стягнення 3% річних та інфляційних витрат можливе до моменту фактичного виконання зобов`язання та обмежується останніми 3 роками, які передували подачі позову, строк в межах якого підлягають до стягнення суми 3% річних та інфляційної складової заборгованості, судом розраховується наступним чином.
Згідно відмітки відділу діловодства Господарського суду міста Києва на першому аркуші позовної заяви, останню до суду подано 20.08.2019р.
Отже, днем звернення Позивача до суду із вказаним позовом слід вважати 20.08.2019р.
Трирічний термін, що передує зверненню визначається судом з 20.08.2016р.
Здійснивши розрахунок 3% річних та інфляційної складової боргу за період з 20.08.2016 по 01.02.2017 за допомогою програмного комплексу "Ліга Закон", суд зазначає що до стягнення підлягає сума 3% річних в розмірі 19 948,27 грн. та інфляційні витрати в сумі 127 120,00 грн. розрахованих на суму основної заборгованості - 1 465 303,45 грн.
Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги за первісним позовом підлягають частковому задоволенню, а саме, стягнення інфляційних нарахувань у розмірі 127 120,00 грн. та 3% річних у розмірі 19 948,27 грн. грн.
Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно із статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За таких обставин, враховуючи подані учасниками справи докази, які оцінені судом у порядку статті 86 Господарського процесуального кодексу України, первісний позов підлягає задоволенню частково, у задоволенні зустрічного позову судом відмовлено.
За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору слід покласти на ТОВ Укрлогістика .
Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
ВИРІШИВ:
1. Первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГОВО-ЛОГІСТИЧНИЙ КОМПЛЕКС АРКТИКА до Товариства з обмеженою відповідальністю УКРЛОГІСТИКА про стягнення 174 205,88 грн. за договором користування холодильною камерою та надання вантажних послуг від 25.12.2014 № 25/12/14-1 задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю УКРЛОГІСТИКА (03058, місто Київ, ВУЛИЦЯ ГАРМАТНА, будинок 39-В; ідентифікаційний код 36040006) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГОВО-ЛОГІСТИЧНИЙ КОМПЛЕКС АРКТИКА (04086, місто Київ, ВУЛИЦЯ ОЛЕНИ ТЕЛІГИ, будинок 41; ідентифікаційний код 37075024) 127 120,00 (сто двадцять сім тисяч сто двадцять) грн. інфляційного збільшення суми боргу, 19 948,27 (дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот сорок сім) 3% річних.
Судові витрати залишити за позивачем.
3. У задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю УКРЛОГІСТИКА до Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГОВО-ЛОГІСТИЧНИЙ КОМПЛЕКС АРКТИКА про визнання припиненими з 15.08.2016 правовідносин (зобов`язань) , що виникли між Тов УКРЛОГІСТИКА до Тов ТОРГОВО-ЛОГІСТИЧНИЙ КОМПЛЕКС АРКТИКА`з Договору № 25/12/14-1 відмовити повністю.
Судові витрати залишити за ТОВ Укрлогістика .
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 21.05.2021.
Суддя І.Д. Курдельчук
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 21.04.2021 |
Оприлюднено | 24.05.2021 |
Номер документу | 97069810 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Курдельчук І.Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні