Ухвала

від 24.05.2021 по справі 686/5224/14-ц

ТЛУМАЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/5224/14-ц

Провадження № 6/353/12/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2021 рокум.Тлумач

Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючої - судді Луковкіної У.Ю.,

з участю: cекретаря судового засідання (помічника судді) - Грошева В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тлумач заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Довіра та Гарантія , заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство Кредобанк , ОСОБА_1 , про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, -

В С Т А Н О В И В:

ТзОВ Фінансова компанія Довіра та Гарантія звернулось до суду із заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання по справі № 686/5224/14-ц від 27.05.2014 року, виданого Тлумацьким районним судом Івано-Франківської області 08.08.2014 року, про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ Кредобанк 193220,69 грн. заборгованості за договором № А010053 від 13.08.2008 року та 1932,21 грн. сплаченого судового збору. Зазначило, що 25.07.2018 року між ПАТ Кредобанк та ТзОВ Фінансова компанія Довіра та Гарантія було укладено договір факторингу із відступленням грошової вимоги за кредитними договорами та прав за забезпечувальними договорами № 25/07-01, на підставі яких 06.12.2018 року ухвалою Тлумацького районного суду Івано-Франківської області замінено стягувача за виконавчим листом № 686/5224/14-ц від 27.05.2014 року. 30.12.2017 року ДВС виконавчий лист повернуто стягувачу. Строк пред`явлення до виконання виконавчого листа № 686/5224/14-ц - до 30.12.2020 року. Оскільки ТзОВ Фінансова компанія Довіра та Гарантія отримало виконавчі листи від первісного стягувача строк пред`явлення яких до виконання вже сплинув, то вважає поважними причини пропуску строку пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Ухвалою Тлумацького районного суджу Івано-Франківської області від 26.03.2021 року для вирішення заяви призначено судове засідання, яке неодноразово відкладалось в зв`язку з відсутністю підтверджень про вчасне повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду справи.

Представник заявника ТзОВ Фінансова компанія Довіра та Гарантія , представник заінтересованої особи ПАТ Кредобанк та заінтересована особа ОСОБА_1 в судове засідання не з`явились, причин неявки суду не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

У відповідності до ч. 3 ст. 433 ЦПК України неявка учасників справи не перешкоджає розгляду заяви.

Оглянувши матеріали справи № 686/5224/14-ц, судом встановлено, що рішенням Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 27.05.2014 року позов ПАТ Кредобанк до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ Кредобанк 193 220 грн. 69 коп. заборгованості за договором №А010053 від 13.08.2008 року, а також 1932 грн. 21 коп. сплаченого судового збору.

Ухвалою Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 06.12.2018 року (по справі № 686/5224/14-ц, провадження № 6/353/21/18) проведено заміну сторони виконавчого провадження по примусовому виконанню рішення Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 27.05.2014 року по справі № 686/5224/14-ц за позовом ПАТ Кредобанк про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ПАТ Кредобанк 193220 грн. 69 коп. заборгованості за договором №А010053 від 13.08.2008 року та 1932 грн. 21 коп. сплаченого судового збору, а саме: замінено ПАТ Кредобанк , як стягувача, на його правонаступника - ТзОВ Фінансова компанія Довіра та Гарантія .

Стаття 129-1 Конституції України визначає, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Основними засадами судочинства є обов`язковість судового рішення (стаття 129 Конституції України).

Зазначене конституційне положення кореспондується та відображено у частині першій статті 18 ЦПК України, згідно якої судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ч. 1 ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Поважність причин пропуску строку є оціночним поняттям та має встановлюватися в кожному окремому випадку на підставі відповідних доказів, які у свою чергу оцінюються судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Поважними причинами пропуску строку можуть бути визнані лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії, та підтверджені належними доказами.

Згідно вимог ч.ч. 1, 7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України Про виконавче провадження (№ 606-XIV), чинної на час прийняття рішення суду та видачі виконавчого листа, виконавчі листи могли бути пред`явлені для виконання протягом року.

У чинній редакції Закону України Про виконавче провадження (ч. 1 ст. 12) зазначено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Відповідно до п. 5 Розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про виконавче провадження , виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

У пунктах 44 - 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року в справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) зроблено висновок, що стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону № 1404-VIII). У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України; близький за змістом припис відображений у частині першій статті 329 ГПК України).

Виходячи з аналізу зазначених норм права, суд при вирішенні питання про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, повинен з`ясувати питання щодо причин пропуску цього строку та залежно від обставин та характеру цих причин зробити висновок про їх поважність чи поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Заявник ТзОВ Фінансова компанія Довіра та Гарантія у своїй заяві просить поновити пропущений строк для пред`явлення виконавчого документу до виконання по справі № 686/5224/14-ц від 27.05.2014 року, виданого Тлумацьким районним судом Івано-Франківської області 08.08.2014 року, про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ Кредобанк 193220,69 грн. заборгованості за договором № А010053 від 13.08.2008 року та 1932,21 грн. сплаченого судового збору. При цьому, заявником до заяви було додано лише копію виконавчого листа № 686/5224/14-ц, виданого Тлумацьким районним судом Івано-Франківської області 08.08.2014 року, де боржником зазначено ОСОБА_1 (а.с. 5). Будь-яких належних та допустимих доказів, які б свічили про видачу виконавчого листа та відкриття виконавчого провадження з приводу вищевказаного рішення суду, де боржником зазначено ОСОБА_2 , заявником до справи не додано.

В тому числі, як вбачається з копії виконавчого листа № 686/5224/14-ц, виданого Тлумацьким районним судом Івано-Франківської області 08.08.2014 року, де боржником зазначено ОСОБА_1 , строк пред`явлення виконавчого листа до виконання встановлено до 07.06.2015 року (а.с. 5). Відповідно до відміток державного виконавця про виконання рішення, які містяться у вказаному виконавчому листі, встановлено, що 30.12.2017 року виконавчий лист був повернутий стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження .

Так, суд зауважує, що порядок повернення виконавчого листа без виконання станом на 30.12.2017 року регулювався ст. 37 Закону України Про виконавче провадження . Зокрема, п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження (в редакції від 15.12.2017 року, чинній на момент повернення виконавчого листа), встановлено, що виконавчий документ повертається стягувачу якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

При цьому, цією ж статтею передбачено, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону, тобто протягом трьох років з врахуванням п. 5 Розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про виконавче провадження .

Також слід зазначити, що ст. 12 Закону України Про виконавче провадження (в редакції від 15.12.2017 року, чинній на момент повернення виконавчого листа), встановлено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

Аналогічне положення міститься також і в ч. 5 ст. 12 Закону України Про виконавче провадження в діючій редакції Закону.

Отже, стягувач вправі був повторно пред`явити виконавчий документ де боржником є ОСОБА_1 до виконання протягом трьох років з дня його повернення, тобто до 30.12.2020 року.

З матеріалів справи вбачається, що заяву про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання представником стягувача ТзОВ Фінансова компанія Довіра та Гарантія направлено до суду тільки 22.03.2021 року, тобто після спливу 3-х річного строку для його пред`явлення. Отже, на даний час строк пред`явлення виконавчого листа № 686/5224/14-ц, виданого Тлумацьким районним судом Івано-Франківської області 08.08.2014 року, хоча переривався, але станом на день звернення до суду сплив.

В рішеннях Європейського Суду з прав людини визначено, що вирішення питання щодо поновлення пропущеного процесуального строку перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів. Однак, такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією з таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте, навіть тоді можливість поновлення строку не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм провадження (справи: "Олександр Шевченко проти України", "Трух проти України"). Поновлення процесуального строку зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, може порушити принцип юридичної визначеності (справа "Пономарьов проти України").

Суд критично оцінює доводи заявника стосовно того, що ТзОВ Фінансова компанія Довіра та Гарантія отримало виконавчі листи від первісного стягувача поза межами строку пред`явлення їх до виконання, оскільки дані обставини та факт відступлення права вимоги не можуть бути поважними причинами для поновлення пропущеного строку та не доведені належними доказами. Також суду не надано належних та допустимих доказів, що підтверджували б об`єктивну неможливість первісного стягувача та його правонаступника вчинити всі можливі дії, спрямовані на пред`явлення виконавчого документа до виконання у строки, визначені чинним законодавством України. Таким чином, заявник як стягувач мав можливість протягом встановленого законом строку використовувати права, надані законом, контролювати процес стягнення, робити відповідні запити, подавати скарги та інше. Цього заявником не було зроблено.

Враховуючи те, що заявником та його представником не надано суду належних та допустимих доказів щодо поважних причин для поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, у передбаченому ст.ст. 12, 81 ЦПК України порядку, а саме по собі твердження представника стягувача ТзОВ Фінансова компанія Довіра та Гарантія не є таким доказом, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 258, 260-261, 433 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Довіра та Гарантія , заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство Кредобанк , ОСОБА_1 , про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду через Тлумацький районний суд Івано-Франківської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, що є датою її ухвалення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

ГоловуючийУ. Ю. Луковкіна