Постанова

від 18.05.2021 по справі 904/2524/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.05.2021 року м.Дніпро Справа № 904/2524/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач)

суддів Вечірка І.О., Чередка А.Є.

при секретарі судового засідання Михайловій К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фонду державного майна України на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.11.2020 (прийняте суддею Петренко Н.Е., повне судове рішення складено 26.11.2020) у справі № 904/2524/19

за позовом Фонду державного майна України

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Енергоінвест"

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "ФГІ"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство "Дніпровський машинобудівний завод"

про розірвання договору купівлі-продажу та повернення пакета акцій

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий зміст позовних вимог.

Фонд Державного майна України звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Енергоінвест" та відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "ФГІ" і просить суд:

- розірвати договір від 03.07.2012 № КПП-600 купівлі-продажу пакета акцій Публічного акціонерного товариства "Дніпровський машинобудівний завод", що підлягав продажу за конкурсом, укладений між Фондом державного майна України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вест Енергоінвест";

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "ФГІ" списати з рахунка Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Енергоінвест" № 030124 пакет акцій Публічного акціонерного товариства "Дніпровський машинобудівний завод" у кількості 35 652 250 штук простих іменних акцій, випущених у бездокументарній формі, що становить 25% статутного капіталу Публічного акціонерного товариства "Дніпровський машинобудівний завод" та зарахувати на рахунок Держави Україна.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач-1 не виконав умови пунктів 11.1., 11.3.1., 11.3.3., 13 та 14 договору купівлі-продажу пакета акцій № КПП-600 від 03.07.2012, що є порушенням умов зазначеного договору та підставою для його розірвання в судовому порядку відповідно до статей 611, 651 Цивільного кодексу України, частини 5 статті 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" та пунктів 28, 29 спірного договору. Вимоги до відповідача-2 обґрунтовані тим, що у разі розірвання договору, саме на відповідача-2 як зберігача спірного пакета акцій буде покладений обов`язок щодо повернення пакета акцій у власність держави в особі позивача.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05.09.2019, яке залишено без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 11.12.2019, у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.05.2020 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.09.2019 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 11.12.2019 у справі № 904/2524/19 скасовано; справу № 904/2524/19 передано на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.

Скасовуючи попередні судові рішення Верховний Суд зазначив про передчасність висновків судів попередніх інстанцій про те, що перевірка дотримання покупцем (відповідачем-1) умов договору купівлі-продажу пакета акцій Публічного акціонерного товариства "Дніпровський машинобудівний завод" за конкурсом від 03.07.2012 № КПП-600 була проведена позивачем з порушенням п. 2.2. Порядку контролю за виконанням умов договорів купівлі-продажу об`єктів приватизації державними органами приватизації, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 10.05.2012 № 631 (у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин (надалі за текстом - Порядок), оскільки суди не з`ясували з достовірністю, на підставі яких наказів Фонду державного майна України (надалі за текстом - Фонд) була проведена перевірка стану виконання відповідачем-1 спірного договору.

Суди попередніх інстанцій не надали оцінку доводам позивача про те, що наказом від 20.11.2017 № 1752 не встановлювалися строки проведення перевірки, жодних строків цей наказ не містить, а основним наказом, який передбачав плановий контроль за виконанням умов договору, в якому були встановлені строки проведення перевірки та на виконання якого позивач надіслав відповідачу-1 повідомлення про проведення перевірки стану виконання умов спірного договору від 03.07.2012 № КПП-600, був саме наказ Фонду від 19.10.2017 № 1581 "Про організацію перевірок виконання умов договорів купівлі-продажу державного майна у ІV кв. 2017р.". Суди залишили поза увагою доводи позивача, які фактично зводяться до того, що наказ № 1752 був похідним від наказу № 1581, був виданий на виконання наказу № 1581.

Верховний Суд зазначає і про передчасність висновків судів попередніх інстанцій про порушення позивачем під час проведення перевірки пунктів 2.4., 2.6. Порядку, положення яких стосуються документів, обов`язок надання яких державному органу приватизації на його запит покладений на власника. Суди не з`ясували, чи звертався позивач як державний орган приватизації до відповідача-1 із запитом про надання документів, необхідних для підтвердження виконання умов спірного договору, чи виконав власник свої передбачені пунктом 2.6. Порядку зобов`язання з надання таких документів органу приватизації (позивачу), які були б достатніми для підтвердження стану виконання умов договору.

Суди попередніх інстанцій при вирішенні спору у цій справі не застосували норми, які передбачають право державного органу приватизації користуватися інформацією відповідних органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо виконання власником зобов`язань, передбачених договором, а саме ст. 10 Закону України "Про Фонд державного майна України" і п. 3.3. Порядку.

Суди попередніх інстанцій не застосували до спірних правовідносин положення пункту 2.10. Порядку, не з`ясували причини складання Фондом акта перевірки від 01.03.2018 не в останній день перевірки, а лише після спливу 3-х місяців після перевірки, не дослідили обставини наявності у Фонду підстав, передбачених пунктом 2.10. Порядку, для складання акта перевірки виконання умов договору купівлі-продажу пакета акцій без участі власника та уповноваженого представника господарського товариства, акції якого є предметом приватизації, не з`ясували, чи були дотримані Фондом умови, передбачені пунктом 2.10. Порядку, які дозволяли йому оформити акт без участі власника та представника господарського товариства, зокрема не з`ясували, чи брав власник участь у перевірці, чи відмовлявся уповноважений представник господарського товариства надати представнику державного органу приватизації документи, які підтверджують виконання умов договору, та чи відмовлявся він від підпису акта, чи направлявся акт власнику (відповідачу-1) в порядку, передбаченому пунктом 2.10. Порядку, чи отримував власник цей акт та чи надавав власник свої зауваження чи заперечення на акт.

Суди попередніх інстанцій не застосували положення щодо правил оскарження висновків державного органу приватизації, а саме, п. 2.15. Порядку та Порядок оскарження результатів перевірки виконання умов договору купівлі-продажу об`єкта приватизації у державному органі приватизації, затверджений наказом Фонду державного майна України від 07.04.2005 № 878, та не дослідили, чи були оскаржені відповідачем-1 висновки Фонду державного майна України, зроблені в акті перевірки від 01.03.2018, чи був зазначений акт скасований, чи є цей акт дійсним. З огляду на викладене, Верховний Суд вважає передчасним висновок судів попередніх інстанцій про те, що акт перевірки є неналежним доказом у справі. Верховний Суд указує, що акт перевірки, висновки якого не оскаржені до органу приватизації в порядку, передбаченому Порядком оскарження результатів перевірки, який не скасований та є дійсним, є належним та допустимим доказом в розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження обставин виявлення державним органом приватизації невиконання власником умов договору купівлі-продажу пакета акцій, створює правові наслідки у вигляді виникнення, зміни чи припинення прав та/або обов`язків власника, є підставою для застосування до власника санкцій, визначених договором та чинним законодавством.

Верховний Суд зазначає, що подібні висновки Верховного Суду викладені у постанові від 30.10.2019 у справі № 922/4684/16. Однак суди попередніх інстанцій не врахували висновки Верховного Суду викладені у постанові у справі № 922/4684/16 про необхідність дослідження обставин щодо оскарження висновків акта.

Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що порушення умов договору, про які зазначає позивач, не є безумовними підставами для розірвання спірного договору, не відносяться до виключних умов, передбачених частиною 2 статті 27 Закону України "Про приватизацію державного майна".

Однак Верховний Суд зазначає, що застосувавши до спірних правовідносин положення спеціального Закону, суди залишили поза увагою положення загальних норм чинного законодавства, які урегульовують правовідносини щодо розірвання правочинів, зокрема положення статті 651 Цивільного кодексу України, яка також була визначена позивачем підставою позову.

Суди попередніх інстанцій не надали оцінку та не дослідили, чи були дійсно допущені відповідачем-1 порушення умов спірного договору, про які зазначає позивач, звертаючись з позовом у цій справі, не з`ясували, якими доказами підтверджуються обставини невиконання відповідачем-1 умов спірного договору, про які зазначає позивач, чи є ці доказами належними, допустимими, достовірними та вірогідними в розумінні статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України. У зв`язку з цим, у разі доведення обставин невиконання відповідачем-1 умов спірного договору суди також мали б надати оцінку істотності допущених відповідачем-1 порушень умов спірного договору, про які зазначає позивач, в розумінні статті 651 Цивільного кодексу України.

При цьому Верховний Суд зазначає, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що зобов`язання, передбачені абзацом 2 пункту 11.1. спірного договору є інвестиційними зобов`язаннями, невиконання яких не є безумовною підставою для розірвання договору відповідно до частини 2 статті 27 Закону України "Про приватизацію державного майна". Проте суди не застосували положення статті 651 Цивільного кодексу України та не дослідили обставин виконання цих зобов`язань відповідачем-1 та істотності цих порушень в розумінні статті 651 Цивільного кодексу України, а також залишили поза увагою те, що ці зобов`язання обумовлені строком їх виконання, з огляду на що до них застосовуються положення частини 5 статті 27 Закону України "Про приватизацію державного майна", відповідно до якої на вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано за рішенням суду в разі невиконання іншою стороною зобов`язань передбачених договором у визначені строки.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене вище, вжити всі передбачені законом засоби для всебічного, повного і об`єктивного встановлення обставин справи, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, дати їм належну юридичну оцінку, і в залежності від встановлених обставин вирішити спір у відповідності до норм чинного законодавства, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, з дотриманням норм процесуального права, та ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

2.Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття.

Під час нового розгляду справи рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 23.11.2020 у справі № 904/2524/19 у задоволенні позову відмовлено повністю; судові витрати покладено на Фонд державного майна України.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з тих обставин, що акт поточної перевірки від 01.03.2018 не створює жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення будь-яких прав відповідача-1, тобто не змінює стану його суб`єктивних прав та не створює жодних додаткових обов`язків у зв`язку з наступним:

- наказ Фонду від 19.10.2017 № 1581 містить інформацію про загальний строк проведення перевірок (IV квартал 2017 року), при цьому перевірку виконання умов спірного договору не включено до графіку перевірок на IV квартал 2017 року. А в наказі від 20.11.2017 № 1752, яким вирішено здійснити безпосередньо на об`єкті приватизації перевірку виконання умов договору купівлі-продажу пакета акцій Публічного акціонерного товариства "Дніпровський машинобудівний завод" від 03.07.2012 № КПП-600 у IV кварталі 2017 року, не зазначені строки проведення перевірки.

- позивачем були порушені положення п. 2.2. Порядку, оскільки повідомлення Фонду від 10.11.2017 № 10-45-21176, адресоване Товариству з обмеженою відповідальністю "Вест Енергоінвест" і Публічному акціонерному товариству "Дніпровський машинобудівний завод" не може вважатися належним і допустимим доказом повідомлення відповідача-1 і третьої особи про проведення із 27.11.2017 по 30.11.2017 перевірки дотримання відповідачем-1 умов спірного договору, оскільки наказом від 19.10.2017 № 1581 не передбачено перевірку дотримання умов спірного договору, а наказ № 1752 видано 20.11.2017, тобто, через 10 днів після такого повідомлення. До того ж, наказ № 1752 від 20.11.2017 видано за сім календарних днів до початку перевірки.

- перевірка дотримання умов спірного договору була проведена у період з 27.11.2017 по 30.11.2017, у свою чергу матеріали справи містять листи Фонду від 28.12.2017 № 10-23-24828, від 19.02.2018 № 10-23-3288, адресовані Товариству з обмеженою відповідальністю "Вест Енергоінвест" і Публічному акціонерному товариству "Дніпровський машинобудівний завод", у яких Фонд ставить вимогу про направлення зазначеними товариствами завірених копій документів, які підтверджують виконання умов спірного договору. Також, на підставі інформації Державної податкової інспекції у Чечелівському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (лист від 27.12.2017 № 3484/04-66-10-20) про наявність у відповідача-1 податкового боргу позивач зробив висновок про невиконання відповідачем-1 умов спірного договору. За такою інформацією Фонд звернувся до податкових органів листом від 04.12.2017 № 10-45-23022. Отже, з вимогою про надання документів та інформації Фонд звернувся до відповідача-1, третьої особи і податкової інспекції поза строками проведення перевірки.

- орган приватизації підписує акт в останній день перевірки як у випадку присутності власника під час проведення перевірки, так і у разі його неявки для участі у перевірці. Якщо власник або господарське товариство, акції якого є об`єктом приватизації, відмовляються надати представнику державного органу приватизації матеріали (документи), які підтверджують виконання умов договору, представник державного органу приватизації оформлює (складає) акт перевірки, який підписується на підставі наявних матеріалів (документів), також в останній день перевірки. При цьому, якщо власник або представник господарського товариства відмовляються підписати акт, представник органу приватизації робить запис в акті про відмову власника або представника господарського товариства від підписання акта. Проте, акт поточної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу пакета акцій Публічного акціонерного товариства "Дніпровський машинобудівний завод" від 03.07.2012 № КПП-600 складений не в останній день перевірки (30.11.2017), а через три місяці - 01.03.2018. Згідно з актом, перевірка проведена безпосередньо на об`єкті приватизації, яким є Публічне акціонерне товариство "Дніпровський машинобудівний завод", за участю представника власника і представника господарського товариства. Однак, акт складений у м. Києві, а не за місцем проведення перевірки. Отже, Фондом не були дотримані вимоги Порядку щодо процедури і порядку оформлення результатів проведеної перевірки.

- у межах даної справи не додано доказів оскарження акту від 01.03.2018 поточної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу пакета акцій Публічного акціонерного товариства "Дніпровський машинобудівний завод" від 03.07.2012 № КПП-600 і відповідно доказів про його скасування повністю чи частково або залишення його без змін. Натомість, у даній справі, на відміну від справи № 922/4684/16, установлені численні порушення під час перевірки виконання умов договору купівлі-продажу пакета акцій Публічного акціонерного товариства "Дніпровський машинобудівний завод" від 03.07.2012 № КПП-600, здійсненої Фондом державного майна України.

Також, суд зазначив, що порушення умов договору (абзац 2 пункту 11.1., підпункт "б" пункту 11.3.1., підпункт "а" пункту 11.3.3.), на які посилається позивач, не можуть бути підставами для розірвання договору:

- згідно з абзацем 2 пункту 11.1. договору, покупець зобов`язаний забезпечити погашення кредиторської заборгованості товариства у терміни, визначені відповідно договорами та рішенням про розстрочення. Проте, таких договорів та рішень про розстрочення наведених зобов`язань, у яких би зазначались терміни їх виконання, до матеріалів справи не надано.

- щодо підпункту "б" пункту 11.3.1., підпункту "а" пункту 11.3.3. договору - недопущення появи нової простроченої заборгованості товариства за платежами до бюджетів усіх рівнів та заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, недопущення утворення простроченої заборгованості підприємства перед працівниками із заробітної плати, суд зазначив, що їх порушення покупцем не може бути кваліфіковане як істотне порушення умов договору, оскільки за цими умовами позивач взагалі не мав отримувати будь-який правовий результат. Враховуючи належний відповідачу-1 пакет акцій (25,0000%), відповідач-1 фактично не має можливості самостійно вирішувати питання поточної фінансово-господарської діяльності Публічного акціонерного товариства "Дніпровський машинобудівний завод" та одноособово впливати на його органи управління. Оскільки відповідач-1 як акціонер має лише корпоративні права відносно Публічного акціонерного товариства "Дніпровський машинобудівний завод", тому не є власником або розпорядником даних первинного бухгалтерського обліку акціонерного товариства та не може самостійно сплачувати податкові зобов`язання, податковий борг, інші фінансові зобов`язання, а в силу ч. 2 ст. 152 Цивільного кодексу України, ст. 3 Закону України "Про акціонерні товариства" не відповідає за його зобов`язаннями. Таким чином, відсутня вина відповідача-1 у допущенні нової простроченої заборгованості.

- пунктом 30 договору передбачено, що підставою для розірвання договору є невиконання покупцем зобов`язань, визначених у підпунктах "а", "б", "в", "г" пункту 11.3.5. Доказів порушення відповідачем-1 умов наведених підпунктів пункту 11.3.5. договору позивачем не надано.

3.Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Фонд державного майна України звернувся до Центрального апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.11.2020 у справі № 904/2524/19, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається, що пунктом 2.2 Порядку передбачено, що орган приватизації письмово повідомляє власника пакета акцій та господарське товариство про проведення перевірки у строк не пізніше 10 днів до початку проведення перевірки. Вимог щодо видачі відповідного наказу, а також направлення повідомлення на виконання саме такого наказу, у даному Порядку не міститься. Зважаючи на те, що повідомлення про проведення перевірки у період з 27.11.2017 по 30.11.2017 було направлено власнику та господарському товариству 10.11.2017, а також те, що наказом Фонду від 20.11.2017 № 1752 не встановлювались інші строки здійснення перевірки, окрім тих, що були зазначені в повідомленні, апелянт вважає, що порушення строків повідомлення про проведення перевірки Фондом допущено не було.

Також, апелянт зазначає, що за вимогами абз. 3 п. 2.9. та абз. 3 п. 2.10. Порядку, у випадку неявки власника для участі у перевірці представник державного органу приватизації робить запис про неявку власника для здійснення перевірки у третьому примірнику акта, при цьому Порядком не передбачено скріплення підписами представників Фонду, які проводили перевірку напису про відмову від підпису повноважних представників власника та господарського товариства.

Згідно з п. 2.16 Порядку документарний контроль здійснюється шляхом направлення державним органом приватизації письмового запиту власнику об`єкта про надання документів щодо стану виконання умов договору. В зазначеному запиті встановлюється строк для надання документів, який не може бути меншим ніж 10 календарних днів з дати отримання власником запиту. Отже, вказаною нормою не передбачено необхідності видання наказу про проведення документарного контролю, а також не передбачено завчасне направлення повідомлень про проведення такого контролю.

Апелянт зазначає, що висновки, наведені в Акті поточної перевірки від 01.03.2018, не було оскаржено ані власником пакета акцій ПАТ "ДМЗ", ані керівником підприємства, що свідчить про їх законність та обґрунтованість.

Судом не було досліджено та надано оцінку листу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 08.07.2019 № 78262/10/04-36-50-60-15, яким встановлено наявність податкового боргу, розстроченого постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.05.2016 у справі № 804/2162/16 у сумі 1 505 857,56 грн (терміни сплати червень 2018 року - червень 2019 року). При цьому в листі зазначено про те, що платежів в рахунок погашення податкового боргу, розстроченого вищевказаною постановою, за період з червня 2018 року до сьогодні, АТ "ДМЗ" не здійснювало. Отже, Покупцем було порушено строк виконання зобов`язання щодо погашення розстроченого податкового боргу, оскільки у встановлений рішенням суду строк вказаний борг погашено не було.

Обґрунтовуючи підстави для розірвання договору відповідно до ст. 651 ЦК України "значна міра" необхідно розглядати через призму зобов`язань, які Покупець повинен був виконати згідно з умовами спірного договору та, відповідно, на виконання яких розраховував продавець - позивач. Отже, невиконання зобов`язань, передбачених договором, а значить, істотне порушення договору є підставою для його розірвання за рішенням суду на вимогу продавця як сторони договору на підставі ст. 651 ЦК України.

Твердження суду про те, що акціонери не відповідають за зобов`язаннями товариства відповідно до ч. 2 ст. 152 ЦК України, нівелює природу спірного договору та суть зобов`язань, взятих на себе стороною - відповідачем-1.

5.Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Відповідач-1 та третя особа проти задоволення апеляційної скарги заперечують та наводять аналогічні доводи в обґрунтування відзивів на апеляційну скаргу.

Так, всупереч пункту 1.7.1 Порядку контролю за виконанням умов спірний договір не включено до графіку перевірок виконання умов договорів купівлі-продажу державного майна, укладених Фондом державного майна України на IV квартал 2017 року (пункт 1 наказу від 19.10.2017 № 1581), а тому підстави для проведення такої перевірки у IV кварталі 2017 року - відсутні. Всупереч пункту 2.2 Порядку контролю позивач про проведення перевірки письмово не повідомив (не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку її проведення) шляхом направлення рекомендованого листа ТОВ "ВЕСТ ЕНЕРГОІНВЕСТ" та АТ "ДМЗ", а також його профспілковому комітету, а докази, які б свідчили про протилежне в матеріалах справи відсутні.

У процесі проведення контролю за виконанням умов договору використовуються документи, які можуть підтверджувати стан їх виконання (пункт 2.4 Порядку контролю), а тому - оцінка стану виконання умов договору могла бути надана виключно на підставі документів отриманих позивачем під час проведення такого контролю, тобто отриманих в період з 27 листопада 2017 року по 30 листопада 2017 року. Проте, документи на яких гуртується перевірка отримані за межами строку перевірки.

З листа Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 08 липня 2019 року №78262/10/04-36-50-60-15 стало відомо про бездіяльність позивача при вирішенні питання щодо погашення податкового боргу АТ "ДМЗ". Так, Головне управління ДФС у Дніпропетровській області неодноразово зверталось до Фонду державного майна України (є акціонером АТ "ДМЗ", 25,00% + 1 акція) щодо отримання згоди на продаж майна, яке знаходиться у податковій заставі, але згоду на реалізацію заставного майна так і не отримано.

При цьому, всупереч пункту 2.4 Порядку контролю, позивач зробив висновок щодо стану виконання зобов`язань за договором без врахування того, чи мало можливість ТОВ "ВЕСТ ЕНЕРГОІНВЕСТ" (у межах належних йому корпоративних прав) забезпечити їх виконання.

В наданому позивачем Акті поточної перевірки підписи від імені ТОВ "ВЕСТ ЕНЕРГОІНВСЕТ", АТ "ДМЗ" та його профспілкового комітету відсутні, як і записи про відмову від такого підписання та неявку відповідача-1 для здійснення перевірки, що є порушенням Порядку.

У відзивах наведені доводи, що дана справа та справа №922/4684/16 не є подібними, оскільки у даній справі, на відміну від справи №922/4684/16, як слушно зауважив суд першої інстанції установлені численні порушення під час перевірки виконання умов договору, здійсненої Фондом державного майна України.

Відповідно до пункту 30 договору підставою для його розірвання є невиконання покупцем виключно зобов`язань, визначених у підпунктах "а" та "б", "в", "г" пункту 11.3.5. Відтак, порушення умов абзацу 2 пункту 11.1, підпункту "б" пункту 11.3.1 та підпункту "а" пункту 11.3.3 договору, не можуть бути кваліфіковані як істотне порушення договору в розумінні приписів частини 2 статті 651 ЦК України.

З матеріалів справи не вбачається порушення умов підпунктів "а" та "б", "в", "г" пункту 11.3.5 договору, а сторонами не заперечується повний розрахунок ТОВ "ВЕСТ ЕНЕРГОІНВЕСТ" за придбаний пакет акцій в сумі 14 521 000,00 грн. Тобто має місце отримання правового результату, який очікувався при відчуженні пакету акцій АТ "ДМЗ". Таким чином, позивачем не доведено обставин істотного порушення ТОВ "ВЕСТ ЕНЕРГОІНВЕСТ" зобов`язань за договором, внаслідок якого інша сторона зазнала б збитків. Порушення або невиконання умов абзацу 2 пункту 11.1, підпункту "б" пункту 11.3.1 та підпункту "а" пункту' 11.3.3 договору, не можуть призводити до правового наслідку у вигляді позбавлення іншої сторони договору того, на що вона розраховувала під час укладення договору, оскільки за вказаними пунктами договору позивач не повинен був нічого отримувати.

Позивачем не заперечується, а матеріалами справи не спростовується факт належного виконання ТОВ "ВЕСТ ЕНЕРГОІНВЕСТ" інших обов`язків за договором, які складають значну частину всіх зобов`язань в порівнянні з обсягом невиконаних. З матеріалів справи не вбачається як обставин невиконання ТОВ "ВЕСТ ЕНЕРГОІНВЕСТ" зобов`язань, передбачених договором, так і його вини в допущенні появи нової простроченої заборгованості АТ "ДМЗ" за платежами до бюджетів усіх рівнів та заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а також утворення простроченої заборгованості підприємства перед працівниками із заробітної плати.

З аналізу змісту абзацу 2 пункту 11.1, підпункту "б" пункту 11.3.1 та підпункту "а" пункту 11.3.3 договору вбачається, що такими пунктами не визначено способу їх виконання. При цьому, Актом поточної перевірки не визначено в чому саме полягає невиконання зазначених зобов`язань. Крім того, з абзацу 2 пункту 11.1 договору не зрозуміло, про які податкові зобов`язання йде мова, як і не зазначено конкретні договори та рішення про їх розстрочення. Фактично, невиконання договору спричинено некоректністю викладення його умов, що була допущена в момент укладення договору. Порушення умов договору, які були сформульовані без достатньої ясності, що спричинило неможливість їх належного виконання у встановлений строк, не може бути підставою для розірвання такого договору.

Відповідач-2 своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

6.Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.03.2021 відкрито апеляційне провадження у справі № 904/2524/19; розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 20.04.2021 о 14:30 год.

20.04.2021 розгляд апеляційної скарги відкладено у судове засідання до 18.05.2021 о 17:00 год.

В судовому засіданні 18.05.2021 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

7.Встановлені судом обставини справи.

03.07.2012 між Фондом державного майна України (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вест Енергоінвест" (покупець) укладено договір № КПП-600 купівлі-продажу пакета акцій Публічного акціонерного товариства "Дніпровський машинобудівний завод" за конкурсом (далі - договір).

За умовами договору продавець зобов`язується передати у власність покупцю пакет акцій Публічного акціонерного товариства "Дніпровський машинобудівний завод", розташованого за адресою: вулиця Будівельників, 34, місто Дніпропетровськ, Україна, 49055, а покупець зобов`язується сплатити за вказаний пакет акцій ціну пакета акцій, прийняти цей пакет акцій і виконати обов`язки, передбачені договором.

Відповідно до п. 1 договору, предметом договору є пакет акцій Публічного акціонерного товариства "Дніпровський машинобудівний завод" кількістю 35 652 250 штук простих іменних акцій, випущених у бездокументарній формі, що становить 25% статутного капіталу, номінальною вартістю однієї акції 0,25 гривні та номінальною вартістю пакета акцій 8 913 062,50 грн (згідно з уточненим планом розміщення акцій товариства, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 31.01.2012 № 158), який за результатами конкурсу продано за 14 521 000 грн.

Згідно з п. 7 договору, передача пакета акцій продавцем покупцю здійснюється протягом трьох робочих днів від дати надходження всіх коштів, сплачених за пакет акцій, на рахунок продавця, а у випадках, в яких необхідне отримання дозволу на концентрацію суб`єктів господарювання - протягом трьох робочих днів після надходження коштів, сплачених за пакет акцій, та одержання дозволу Антимонопольного комітету України (адміністративної колегії Антимонопольного комітету України) і засвідчується актом приймання-передавання пакета акцій товариства, який підписується сторонами договору.

На виконання умов договору, 21.08.2012 продавець передав, а покупець прийняв пакет акцій Публічного акціонерного товариства "Дніпровський машинобудівний завод" кількістю 35 652 250 штук простих іменних акцій, випущених у бездокументарній формі, що становить 25% статутного капіталу товариства, що підтверджується актом № 438 приймання-передавання пакета акцій Публічного акціонерного товариства "Дніпровський машинобудівний завод" від 21.08.2012.

Пакет акцій сплачено відповідачем у повному обсязі на суму 14 521 000 грн, що не заперечується сторонами.

Відповідно до пункту 8 договору, кожна сторона зобов`язується виконувати обов`язки, покладені на неї договором, сприяти іншій стороні у виконанні її обов`язків та має право вимагати від іншої сторони виконання належним чином її обов`язків.

Пунктом 21 договору встановлено, що продавець (позивач) має право перевіряти дотримання покупцем умов договору протягом періоду, передбаченого чинним законодавством України, як шляхом запитів до покупця щодо виконання умов договору, так і шляхом перевірок безпосередньо у товаристві.

У пунктах 22-30 договору сторони визначили відповідальність покупця. Так відповідно до пункту 24 договору, у разі розірвання договору у зв`язку з невиконанням інвестиційних зобов`язань (грошових зобов`язань), визначених пунктом 11.1., частково внесені кошти не повертаються, а невнесення інвестицій (грошових зобов`язань) на день подання позову про розірвання договору покупець сплачує до Державного бюджету України 10 відсотків загальної суми інвестицій (грошових зобов`язань). При цьому пакет акцій, придбаний покупцем за договором, підлягає поверненню у державну власність у визначеному законодавством порядку.

Згідно п. 23 договору, у разі порушення встановлених умовами договору строків та обсягів унесення інвестицій (грошових коштів), визначених пунктом 11.1., покупцем сплачується пеня на користь продавця у розмірі 0,1 відсотка вартості невнесених інвестицій (грошових зобов`язань) за кожний день прострочення.

Невиконання покупцем зобов`язань, визначених у підпунктах "а", "б", "в", "г" пункту 11.3.5. є підставою для розірвання договору (п.30 договору).

У пункті 29 договору сторони встановили, що у разі невиконання покупцем зобов`язань за договором продавець має право в установленому законодавством порядку порушити питання про його розірвання та повернення пакета акцій за актом приймання-передавання у державну власність.

19.10.2017 Фондом державного майна України був виданий наказ № 1581 "Про організацію перевірок виконання умов договорів купівлі-продажу державного майна у ІV кв. 2017 р.". Цим наказом затверджено графік перевірок виконання умов договорів купівлі-продажу державного майна, укладених Фондом державного майна України на ІV квартал 2017 р. (додається).

Згідно з наказом від 19.10.2017 № 1581, вирішено забезпечити проведення перевірок згідно з графіком на підставі окремого наказу Фонду щодо кожного договору купівлі-продажу.

20.11.2017 Фондом державного майна України був виданий наказ № 1752 "Про проведення перевірки виконання умов договору купівлі-продажу пакета акцій Публічного акціонерного товариства "Дніпровський машинобудівний завод" від 03.07.2012 № КПП-600", яким вирішено здійснити безпосередньо на об`єкті приватизації перевірку виконання умов договору купівлі-продажу пакета акцій Публічного акціонерного товариства "Дніпровський машинобудівний завод" від 03.07.2012 № КПП-600 у IV кварталі 2017 р.

Матеріали справи містять повідомлення Фонду від 10.11.2017 № 10-45-21176, адресоване Товариству з обмеженою відповідальністю "Вест Енергоінвест" і Публічному акціонерному товариству "Дніпровський машинобудівний завод", яким Фонд повідомляє зазначені товариства про проведення з 27.11.2017 по 30.11.2017 перевірки стану виконання умов договору купівлі-продажу від 03.07.2012 № КПП-600 пакета акцій Публічного акціонерного товариства "Дніпровський машинобудівний завод". Для проведення перевірки необхідно забезпечити присутність уповноваженого представника та підготувати належним чином завірені документи, які підтверджують виконання умов зазначеного договору купівлі-продажу.

У період із 27.11.2017 по 30.11.2017 Фондом була проведена перевірка стану виконання відповідачем-1 умов спірного договору, що не заперечується сторонами.

Листом від 04.12.2017 № 10-45-23022 Фонд державного майна України звернувся із запитом до Державної податкової інспекції у Чечелівському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просив надати інформацію щодо податкового боргу Публічного акціонерного товариства "Дніпровський машинобудівний завод".

Державна податкова інспекція у Чечелівському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області у листі від 27.12.2017 № 3484/04-66-10-20 у відповідь на запит Фонду зазначила про те, що станом на 01.12.2017 Публічне акціонерне товариство "Дніпровський машинобудівний завод" має податковий борг в сумі 15648,0 тис. грн, у тому числі: земельний податок з юридичних осіб - 15395,1 тис. грн, податок на нерухоме майно - 100,7 тис. грн, податок на доходи фізичних осіб -116,9 тис. грн, податок на додану вартість - 35,3 тис. грн.

Листами від 28.12.2017 вих. № 10-23-24828, від 19.02.2018 вих. № 10-23-3288 позивач звернувся до відповідача-1 з вимогою надати документи, які підтверджують виконання умов спірного договору.

01.03.2018 у м. Києві позивачем складений акт поточної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу пакета акцій Публічного акціонерного товариства "Дніпровський машинобудівний завод" від 03.07.2012 № КПП-600. Акт підписано лише зі сторони Фонду та наявна помітка, що "від підписання акта перевірки власник представник покупця відмовився".

За висновками позивача, відповідач-1 не виконав умови абзацу 2 пункту 11.1. договору, підпункт "б" пункту 11.3.1. договору, підпункт "а" пункту 11.3.3. договору, пункт 13 договору, пункт 14 договору.

Так, згідно з абзацем 2 пункту 11.1. договору, покупець зобов`язаний забезпечити погашення кредиторської заборгованості товариства, а саме: по розстрочених податкових зобов`язаннях з податку на землю у сумі 10791,216 тис. грн та зобов`язаннях перед Пенсійним фондом у сумі 2 016,0 тис. грн. у терміни, визначені відповідно договорами та рішенням про розстрочення.

Відповідно до підпункту "б" пункту 11.3.1. договору, покупець зобов`язаний забезпечити у межах корпоративних прав придбаних за договором купівлі-продажу пакета акцій ПАТ "Дніпровський машинобудівний завод", що укладений за результатами конкурсу: в економічній діяльності товариства: недопущення появи нової простроченої заборгованості товариства за платежами до бюджетів усіх рівнів та заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Згідно з підпунктом "а" пункту 11.3.3. договору, у соціальній діяльності товариства недопущення утворення простроченої заборгованості підприємства перед працівниками із заробітної плати.

Пунктом 13 договору передбачено, що покупець зобов`язується надавати продавцю на його запити та у визначені ним строки необхідні матеріали, відомості, документи щодо виконання умов Договору.

Пунктом 14 договору встановлено, що покупець у разі зміни свого місцезнаходження та банківських реквізитів повинен повідомити про це продавця протягом 5 робочих днів.

Позивач зазначає, що виявлені під час перевірки порушення відповідачем-1 умов спірного договору є підставою для його розірвання і повернення відповідачем-1, як покупцем, і відповідачем-2, як зберігачем, у власність держави пакета акцій.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 3 ст. 7, ч. 2 ст. 27 Закону України "Про приватизацію державного майна", контроль за виконанням умов договору купівлі-продажу здійснює державний орган приватизації.

Процедуру організації та здійснення державними органами приватизації контролю за виконанням власниками об`єктів приватизації умов договорів купівлі-продажу цих об`єктів приватизації встановлював Порядок контролю за виконанням умов договорів купівлі-продажу об`єктів приватизації державними органами приватизації, затверджений наказом Фонду державного майна України від 10.05.2012 № 631 (у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п. 1.3. Порядку контроль за виконанням умов договорів купівлі-продажу об`єктів приватизації включає:

проведення державними органами приватизації безпосередньо на об`єктах приватизації або в господарських товариствах, акції (частки, паї) яких є об`єктом приватизації, перевірок виконання власниками цих об`єктів зобов`язань, визначених у договорах купівлі-продажу;

опрацювання документів щодо стану виконання умов договорів купівлі-продажу об`єктів приватизації, отриманих від власників цих об`єктів на запит державних органів приватизації;

застосування санкцій, передбачених чинним законодавством і умовами договорів купівлі-продажу за невиконання та/або неналежне виконання зобов`язань, визначених договорами купівлі-продажу об`єктів приватизації.

Відповідно до п. 1.7. Порядку, контроль може бути:

1.7.1. Плановим, що здійснюється відповідно до щоквартальних графіків, які затверджуються наказами державних органів приватизації.

1.7.2. Позаплановим, що здійснюється за рішенням державного органу приватизації для підтвердження усунення власником недоліків та порушень, виявлених під час проведення планового контролю, та на підставі звернень органів державної влади, судів, а також подання власником об`єкта приватизації заяви до державного органу приватизації про здійснення перевірки на його бажання.

Згідно з п. 2.1. Порядку, державний орган приватизації здійснює плановий та позаплановий контроль за виконанням умов договору шляхом:

- проведення перевірок безпосередньо на об`єкті приватизації або у господарському товаристві, акції (частки, паї) якого є об`єктом приватизації;

- письмового запиту щодо стану виконання умов договору та подальшого опрацювання наданих власником об`єкта приватизації документів (документарний контроль).

Отже, Порядок виокремлює поняття проведення перевірок безпосередньо на об`єкті приватизації та документарний контроль. По різному Порядок визначає і процедуру проведення цих двох видів контролю (перевірки безпосередньо на об`єкті приватизації п. 2.2.-2.15, а документарний контроль - п. 2.16-2.17).

Пунктом 2.3. Порядку передбачено, що строк проведення перевірки на підприємстві не може перевищувати 10 календарних днів.

Таким чином, державні органи приватизації (Фонд державного майна України) наділені повноваженнями проводити плановий і позаплановий контроль за виконанням умов договорів, як шляхом здійснення контролю безпосередньо на об`єкті приватизації, так і шляхом документарного контролю. При цьому, згідно з наведеними вище нормами законодавства орган приватизації повинен установити строки проведення перевірки, які не можуть перевищувати 10 календарних днів.

19.10.2017 Фондом державного майна України виданий наказ № 1581 "Про організацію перевірок виконання умов договорів купівлі-продажу державного майна у ІV кв. 2017 р." (а.с. 73, т. 3).

Цим наказом затверджено графік перевірок виконання умов договорів купівлі-продажу державного майна, укладених Фондом державного майна України на ІV квартал 2017 р. згідно додатку.

Відповідно до цього графіку, у Дніпропетровській області перевірці підлягали договори, укладені із ПАТ "Український науково-дослідний інститут технології машинобудування" і ПАТ "Дніпропетровськгаз".

Проте, до графіку не було включено перевірку виконання умов договору від 03.07.2012 № КПП-600 купівлі-продажу пакета акцій Публічного акціонерного товариства "Дніпровський машинобудівний завод" за конкурсом, укладеного між Фондом державного майна України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вест Енергоінвест".

Згідно з наказом від 19.10.2017 № 1581, вирішено забезпечити проведення перевірок згідно з графіком на підставі окремого наказу Фонду щодо кожного договору купівлі-продажу.

20.11.2017 Фондом державного майна України був виданий наказ № 1752 "Про проведення перевірки виконання умов договору купівлі-продажу пакета акцій Публічного акціонерного товариства "Дніпровський машинобудівний завод" від 03.07.2012 № КПП-600", яким вирішено здійснити безпосередньо на об`єкті приватизації перевірку виконання умов договору купівлі-продажу пакета акцій Публічного акціонерного товариства "Дніпровський машинобудівний завод" від 03.07.2012 № КПП-600 у IV кварталі 2017 р. (а.с. 58, т. 1)

Наказ від 20.11.2017 № 1752 видано відповідно до ст. ст. 7, 27 Закону України "Про приватизацію державного майна", Порядку контролю за виконанням умов договорів купівлі-продажу об`єктів приватизації державними органами приватизації, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 10.05.2012 № 631, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.05.2012 за № 815/21127, та наказу Фонду державного майна України від 19.10.2017 № 1581 "Про організацію перевірок виконання умов договорів купівлі-продажу державного майна у ІV кв. 2017 р.".

Однак, наказ від 19.10.2017 № 1581 містить інформацію про загальний строк проведення перевірок (IV квартал 2017 року), проте, як зазначено вище, перевірку виконання умов спірного договору не включено до графіку перевірок на IV квартал 2017 року. В наказі від 20.11.2017 № 1752 не зазначені строки проведення перевірки.

Інші накази, які могли б бути підставою для проведення у період з 27.11.2017 по 30.11.2017 перевірки дотримання відповідачем-1 умов спірного договору до матеріалів справи не надано.

Отже, відповідно до наказу від 20.11.2017 № 1752 щодо відповідача-1 проводилась перевірка безпосередньо на об`єкті приватизації за результатами якої складено акт від 01.03.2018, а не документарний контроль відповідно до п. 2.16-2.17 Порядку.

Відповідно до п. 2.2. Порядку, про проведення перевірки державний орган приватизації письмово повідомляє (не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку її проведення) шляхом направлення рекомендованого листа:

- власнику (якщо об`єктом приватизації є об`єкт малої приватизації або єдиний майновий комплекс);

- власнику та господарському товариству (якщо об`єктом приватизації є акції (частки, паї);

- профспілковому комітету господарського товариства (якщо об`єктом приватизації є акції (частки, паї), який від імені трудового колективу підписав колективний договір.

Матеріали справи містять повідомлення Фонду від 10.11.2017 № 10-45-21176, адресоване Товариству з обмеженою відповідальністю "Вест Енергоінвест" і Публічному акціонерному товариству "Дніпровський машинобудівний завод" (а.с. 60, т. 1).

У цьому повідомленні Фонд зазначає про те, що на виконання наказу Фонду державного майна України від 19.10.2017 № 1581 "Про організацію перевірок виконання умов договорів купівлі-продажу державного майна у ІV кв. 2017 р.", Фондом державного майна України, відповідно до діючих нормативно-правових актів та чинного законодавства України з 27.11.2017 по 30.11.2017 безпосередньо на підприємстві буде здійснена перевірка стану виконання умов договору купівлі-продажу від 03.07.2012 № КПП-600 пакета акцій Публічного акціонерного товариства "Дніпровський машинобудівний завод", укладеного між Фондом державного майна України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вест Енергоінвест" за період 2016 та 7 місяців 2017 року. Також, зазначено про необхідність забезпечення присутності уповноваженого представника та підготовку належним чином завірених документів, які підтверджують виконання умов зазначеного договору купівлі-продажу.

Однак, як вказано вище наказом від 19.10.2017 № 1581 не передбачено перевірку дотримання умов спірного договору, а наказ № 1752 видано 20.11.2017, тобто, через 10 днів після зазначеного повідомлення.

Згідно з п. 2.4. Порядку, у процесі проведення контролю за виконанням умов договору використовуються документи, які можуть підтверджувати стан їх виконання. При цьому власник зобов`язаний забезпечити надання державному органу приватизації або представнику державного органу приватизації документів, які він вважає необхідними для підтвердження виконання умов договору. Власник забезпечує достовірність наданих документів.

Відповідно до п. 2.6. Порядку, достатність документів для підтвердження стану виконання умов договору визначається представником державного органу приватизації, що здійснює контроль за виконанням умов договору.

Відповідно до п. 2.11. Порядку, у разі відмови власника під час здійснення перевірки надати документи, які підтверджують виконання умов договору, представником державного органу приватизації в останній день перевірки складаються два примірники акта на підставі наявних документів. Складені примірники акта підписуються представником державного органу приватизації та власником об`єкта приватизації. При цьому в акті робиться запис про відмову власника надати документи. У разі відмови власника від підписання акта робиться запис в акті про відмову власника від підписання акта. Складений відповідно до вимог цього пункту акт є підставою для застосування до власника санкцій, визначених договором та чинним законодавством.

Статтею 10 Закону України "Про Фонд державного майна України" передбачено, що Фонд державного майна України для виконання покладених на нього завдань має право в установленому порядку: одержувати інформацію, документи і матеріали від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності та їх посадових осіб; користуватися відповідними інформаційними базами даних державних органів, державними, у тому числі урядовими, системами зв`язку і комунікацій, мережами спеціального зв`язку та іншими технічними засобами.

Отже, органи приватизації під час здійснення контролю за виконанням умов договорів мають право отримувати від власника, який зобов`язаний надати документи, органів державної влади і місцевого самоврядування інформацію і документи, що стосуються виконання власником умов договору. Однак, такі документи і інформація запитуються (отримуються) органами приватизації саме у період проведення перевірки.

Сторони не заперечують, що перевірка дотримання умов спірного договору була проведена у період з 27.11.2017 по 30.11.2017.

Матеріали справи містять листи Фонду від 28.12.2017 № 10-23-24828, від 19.02.2018 № 10-23-3288, адресовані Товариству з обмеженою відповідальністю "Вест Енергоінвест" і Публічному акціонерному товариству "Дніпровський машинобудівний завод", у яких Фонд ставить вимогу про направлення зазначеними товариствами завірених копій документів, які підтверджують виконання умов спірного договору.

Також, на підставі інформації Державної податкової інспекції у Чечелівському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (лист від 27.12.2017 № 3484/04-66-10-20) про наявність у ПАТ "ДМЗ" податкового боргу позивач зробив висновок про невиконання відповідачем-1 умов спірного договору.

За такою інформацією Фонд звернувся до податкових органів листом від 04.12.2017 № 10-45-23022

Отже, з вимогою про надання документів та інформації Фонд звернувся до відповідача-1, третьої особи і податкової інспекції поза строками проведення перевірки, розпочавши документарний контроль без своєчасного оформлення результатів проведеної перевірки безпосередньо на об`єкті приватизації.

Інших підстав, чому спірний акт перевірки складено несвоєчасно, позивач не наводить.

Згідно з ч. 2 ст. 27 Закону України "Про приватизацію державного майна", за результатами перевірки виконання умов договору купівлі-продажу складається акт за формою, встановленою Фондом державного майна України.

Відповідно до п. 2.7. Порядку, за результатами перевірки складається акт за формою згідно з наказом Фонду державного майна України від 09.04.2012 № 472 "Про затвердження форм актів перевірки виконання умов договорів купівлі-продажу", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.04.2012 за № 642/20955. Усі складені та підписані примірники акта мають однакову юридичну силу.

Пунктом 2.8. Порядку передбачено, що складений за результатами перевірки акт підписується в останній день перевірки представником державного органу приватизації, власником або уповноваженою ним особою та керівником господарського товариства, якщо об`єктом приватизації за договором є акції (частки, паї).

У випадку, коли об`єктом приватизації за договором є акції (частки, паї), акт складається у трьох примірниках. Перший примірник акта залишається у державному органі приватизації, другий примірник - у власника об`єкта приватизації, третій примірник залишається у керівника господарського товариства.

Згідно з п. 2.10. Порядку, у разі неявки власника для участі у перевірці виконання умов договору купівлі-продажу пакета акцій (частки, паю) представник державного органу приватизації в останній день перевірки оформлює акт перевірки за своїм підписом та підписом уповноваженого представника господарського товариства, акції (частки, паї) якого є об`єктом приватизації.

Якщо уповноважений представник господарського товариства відмовляється надати представнику державного органу приватизації документи, які підтверджують виконання умов договору, представник державного органу приватизації в останній день перевірки оформлює акт перевірки, який підписується на підставі наявних матеріалів.

Якщо уповноважений представник господарського товариства відмовляється підписувати акт перевірки, представник державного органу приватизації робить в акті запис про відмову уповноваженого представника підприємства від підписання акта.

Акт складається в чотирьох примірниках. Три примірники акта в триденний строк з дати завершення перевірки надсилаються рекомендованим листом для підписання власнику.

Якщо в тридцятиденний строк з дати відправлення акта державним органом приватизації не отримано підписаного власником примірника акта та/або зауважень чи заперечень до нього, представник державного органу приватизації робить запис у четвертому примірнику акта про неявку власника для здійснення перевірки. До акта долучаються документи, які підтверджують направлення трьох примірників акта для підписання власнику. Складений відповідно до вимог цього пункту акт є підставою для застосування до власника санкцій, визначених договором та чинним законодавством.

Відповідно до п. 2.11. Порядку, у разі відмови власника під час здійснення перевірки надати документи, які підтверджують виконання умов договору, представником державного органу приватизації в останній день перевірки складаються два примірники акта на підставі наявних документів. Складені примірники акта підписуються представником державного органу приватизації та власником об`єкта приватизації. При цьому в акті робиться запис про відмову власника надати документи. У разі відмови власника від підписання акта робиться запис в акті про відмову власника від підписання акта. Складений відповідно до вимог цього пункту акт є підставою для застосування до власника санкцій, визначених договором та чинним законодавством.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що орган приватизації підписує акт в останній день перевірки як у випадку присутності власника під час проведення перевірки, так і у разі його неявки для участі у перевірці. Якщо власник або господарське товариство, акції якого є об`єктом приватизації, відмовляються надати представнику державного органу приватизації матеріали (документи), які підтверджують виконання умов договору, представник державного органу приватизації оформлює (складає) акт перевірки, який підписується на підставі наявних матеріалів (документів), також в останній день перевірки. При цьому, якщо власник або представник господарського товариства відмовляються підписати акт, представник органу приватизації робить запис в акті про відмову власника або представника господарського товариства від підписання акта.

У порушення наведених пунктів Порядку, акт поточної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу пакета акцій Публічного акціонерного товариства "Дніпровський машинобудівний завод" від 03.07.2012 № КПП-600 складений не в останній день перевірки (30.11.2017), а через три місяці - 01.03.2018.

В акті зазначено, що поточна виїзна перевірка виконання умов спірного договору проводилась безпосередньо на об`єкті приватизації. Однак, акт складений у м. Києві, а не за місцем проведення перевірки. Також в акті є інформація про те, що перевірку провели представники Фонду державного майна України Попруга Я.О. і Прокопюк В.О., представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Енергоінвест" Величкін О.В. та представник Публічного акціонерного товариства "Дніпровський машинобудівний завод" Нікітін Д.С.

Тобто, згідно з актом, перевірка проведена безпосередньо на об`єкті приватизації, яким є Публічне акціонерне товариство "Дніпровський машинобудівний завод", за участю представника власника і представника господарського товариства, проте зазначено, що власник (представник покупця) відмовився від підписання акту; інформації про підписання або відмови від підписання акту зі сторони ПАТ "Дніпровський машинобудівний завод" наявний у справі акт не містить.

В матеріалах справи наявне рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яким направлявся спірний акт перевірки Товариству з обмеженою відповідальністю "Вест Енергоінвест", дата отримання - 30.03.2018 (а.с. 56, т. 2) . Доказів подання відповідачем-1 зауважень чи заперечень на акт матеріали справи не містять.

За викладеного, Фондом не були дотримані вимоги Порядку щодо процедури проведення перевірки і порядку оформлення результатів проведеної перевірки.

Відповідно до п. 2.15. Порядку, у разі незгоди власника або керівника підприємства з висновками, зробленими представником державного органу приватизації в акті, їх оскарження здійснюється згідно з наказом Фонду державного майна України від 07.04.2005 № 878 "Про затвердження Порядку оскарження результатів перевірки виконання умов договору купівлі-продажу об`єкта приватизації у державному органі приватизації", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.04.2005 за № 436/10716 (надалі - Порядок оскарження № 878).

Цей Порядок оскарження № 878 розроблено з метою створення для заявника можливості врегулювання спірних питань, пов`язаних з його незгодою з результатами перевірки виконання умов договору купівлі-продажу, в органі приватизації попередньо перед ужиттям інших заходів щодо захисту своїх прав згідно із законодавством. Це не унеможливлює вжиття ним інших заходів без звернення до органу приватизації (п. 1.2. Порядку оскарження № 878).

Надсилаючи справу на новий розгляд Верховний Суд у постанові від 21.05.2020 у справі № 904/2524/19 зазначив, що акт перевірки, висновки якого не оскаржені до органу приватизації в порядку, передбаченому Порядком № 878 від 07.04.2005, який не скасований та є дійсним, є належним та допустимим доказом в розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження обставин виявлення державним органом приватизації невиконання власником умов договору купівлі-продажу пакета акцій, створює правові наслідки у вигляді виникнення, зміни чи припинення прав та/або обов`язків власника, є підставою для застосування до власника санкцій, визначених договором та чинним законодавством.

При цьому Верховний Суд послався на подібні висновки викладені у постанові від 30.10.2019 у справі № 922/4684/16 за позовом Фонду державного майна України до Приватного акціонерного товариства "Бізнес - Центр" "Лідер Клас", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Відкрите акціонерне товариство "Харківський завод тракторних двигунів" про розірвання договору купівлі-продажу. У цій постанові Верховний Суд зазначив, що оскільки складений позивачем акт перевірки від 10.01.2014 не скасований і є дійсним, аргументи заявника касаційної скарги про порушення вимог Порядку №631 при проведенні перевірки відхиляються колегією суддів як безпідставні та такі, що зводяться до переоцінки дій відповідача при складанні вказаного акту.

Надавши оцінку наведеним вище обставинам у справі № 922/4684/16, виконавши вказівки постанови суду касаційної інстанції від 23.05.2018 у даній справі, встановивши, що перевірка та оформлення її результатів у вигляді акту проведені з дотриманням Порядку контролю за виконанням умов договорів купівлі-продажу об`єктів приватизації державними органами приватизації, місцевий та апеляційний суди дійшли обґрунтованого висновку, що акт перевірки від 10.01.2014 є належним та допустимим доказом в розумінні ст. ст. 76, 77 ГПК України на підтвердження факту порушення відповідачем умов договору купівлі-продажу пакета акцій ВАТ "Харківський завод тракторних двигунів" від 02.10.2007 № КПП-522 та є підставою для застосування до власника санкцій, визначених договором та чинним законодавством (висновки Верховного Суду у справі № 922/4684/16).

У матеріалах справи № 904/2524/19 відсутні докази оскарження акту від 01.03.2018 поточної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу пакета акцій Публічного акціонерного товариства "Дніпровський машинобудівний завод" від 03.07.2012 № КПП-600 і відповідно докази про його скасування повністю чи частково або залишення його без змін.

Натомість, у справі № 904/2524/19, на відміну від справи № 922/4684/16, установлені численні порушення під час перевірки виконання умов договору купівлі-продажу пакета акцій Публічного акціонерного товариства "Дніпровський машинобудівний завод" від 03.07.2012 № КПП-600, здійсненої Фондом державного майна України.

Відсутність доказів оскарження спірного акту не перешкоджає стороні навести свої заперечення щодо такого акту у даній справі та наданню їх оцінки у даній справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 27 Закону України "Про приватизацію державного майна", на вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано або визнано недійсним за рішенням суду в разі невиконання іншою стороною зобов`язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки.

Згідно з п. 29 договору, сторони встановили, що у разі невиконання покупцем зобов`язань за договором продавець має право в установленому законодавством порядку порушити питання про його розірвання та повернення пакета акцій за актом приймання-передавання у державну власність.

Відповідно до п. 39 договору, у разі невиконання однією із сторін умов договору він може бути розірваний за згодою сторін або на вимогу іншої сторони за рішенням суду або господарського суду з поверненням пакета акцій продавцю за актом приймання-передавання протягом трьох робочих днів від дати набрання чинності рішенням суду, господарського суду.

Як встановлено вище, позивач вимагає розірвання договору у зв`язку з невиконанням відповідачем-1 умов абзацу 2 пункту 11.1. договору, підпункт "б" пункту 11.3.1. договору, підпункт "а" пункту 11.3.3. договору, пункт 13 договору, пункт 14 договору.

Верховний Суд у даній справі погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що порушення умов договору, про які зазначає позивач, не є безумовними підставами для розірвання спірного договору, не відносяться до виключних умов, передбачених частиною 2 статті 27 Закону України "Про приватизацію державного майна".

Однак Верховний Суд зазначив, що судами не досліджено наявність підстав для розірвання договору керуючись статтею 651 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 5 ст. 27 Закону України "Про приватизацію державного майна", на вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано або визнано недійсним за рішенням суду в разі невиконання іншою стороною зобов`язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки.

Згідно з п. 29 договору у разі невиконання покупцем зобов`язань за договором продавець має право в установленому законодавством порядку порушити питання про його розірвання та повернення пакета акцій за актом приймання-передавання у державну власність.

Відповідно до п. 39 договору, у разі невиконання однією із сторін умов договору він може бути розірваний за згодою сторін або на вимогу іншої сторони за рішенням суду або господарського суду з поверненням пакета акцій продавцю за актом приймання-передавання протягом трьох робочих днів від дати набрання чинності рішенням суду, господарського суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору.

За положеннями ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Істотність порушення визначається виключно за обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору.

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.

Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення повинне вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Так, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору; а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Так, згідно з абзацем 2 пункту 11.1. договору, покупець зобов`язаний забезпечити погашення кредиторської заборгованості товариства, а саме: по розстрочених податкових зобов`язаннях з податку на землю у сумі 10791,216 тис. грн. та зобов`язаннях перед Пенсійним фондом у сумі 2 016,0 тис. грн. у терміни, визначені відповідно договорами та рішенням про розстрочення.

Проте, як правильно зазначено судом першої інстанції таких договорів та рішень про розстрочення наведених зобов`язань, у яких би зазначались терміни їх виконання, до матеріалів справи не надано. Не містять матеріали справи і доказів обізнаності відповідача-1 про існування судових рішень, якими встановлювалися розстрочення податкових зобов`язань.

Спірний договір було укладено у 2012 році, відповідно станом на дату укладення договору могло бути зазначено про наявність кредиторської заборгованості товариства у визначених у п. 11.1. договору сумах.

У листі Державної податкової інспекції у Чечелівському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 27.12.2017 № 3484/04-66-10-20 зазначено про наявність у ПАТ "ДМЗ" податкового боргу у сумі 15648,0 тис грн, який виник у 2013 році внаслідок несплати поточних узгоджених податкових зобов`язань та має тенденцію до щомісячного зростання за рахунок несплати поточних нарахувань по земельному податку (борг по земельному податку складає 15395,1 тис. грн, з податку на доходи фізичних осіб складає 116,9 тис. грн, з податку на нерухоме майно - 100,7 тис грн, з податку на додану вартість - 35,3 тис. грн).

Тобто, з вказаного листа податкової неможливо дійти висновку, що ПАТ "ДМЗ" має непогашений податковий борг по земельному податку до 2013 року, також лист не підтверджує, що борг зазначений у договорі станом на 2012 рік по земельному податку у сумі 10791,216 тис. грн. продовжує існувати.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 травня 2016 року по справі № 804/2162/16 розстрочено сплату Публічним акціонерним товариством "Дніпровський машинобудівний завод" податкового боргу з земельного податку у загальному розмірі 3 011 715, 14 грн, який утворився внаслідок несплати грошових зобов`язань з цього податку за серпень-грудень 2015 року та за січень-лютий 2016 року.

Тобто, у вказаній постанові також не йде мова про розстрочення боргу з земельного податку зазначеного у п. 11.1 договору, що виник станом на 2012 рік.

Окрім того, п. 23 договору передбачена окрема відповідальність покупця за порушення строків та обсягів внесення інвестицій, визначених п. 11.1. договору у вигляді пені, яку позивач вправі застосувати як наслідок порушення вказаних умов договору при їх встановленні.

Відповідно до підпункту "б" пункту 11.3.1. договору, покупець зобов`язаний забезпечити у межах корпоративних прав придбаних за договором купівлі-продажу пакета акцій ПАТ "Дніпровський машинобудівний завод", що укладений за результатами конкурсу: в економічній діяльності товариства: недопущення появи нової простроченої заборгованості товариства за платежами до бюджетів усіх рівнів та заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Згідно з підпунктом "а" пункту 11.3.3. договору, у соціальній діяльності товариства недопущення утворення простроченої заборгованості підприємства перед працівниками із заробітної плати.

З огляду на зазначені положення законодавства та умови договору, їх порушення покупцем не може бути кваліфіковане як істотне порушення умов договору, оскільки за цими умовами позивач взагалі не мав отримувати будь-який правовий результат.

Окрім того, пунктом 87.7 ст. 87 Податкового кодексу України встановлено заборону будь-якої уступки грошового зобов`язання або податкового боргу платника податків третім особам.

Згідно зі ст. 36 Податкового кодексу України, виконання податкового обов`язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

До матеріалів справи не надано доказів, які б підтверджували те, що відповідач-1 є податковим агентом або представником Публічного акціонерного товариства "Дніпровський машинобудівний завод" з питань виконання податкового обов`язку.

Також, відповідно ст. 1 Закону України "Про оплату праці" вбачається, що саме роботодавець виплачує заробітну плату працівникові за виконану ним роботу.

Висновку про порушення підпункту "б" пункту 11.3.1. та підпункту "а" пункту 11.3.3. договору позивач дійшов з посиланням на лист Державної податкової інспекції у Чечелівському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 27.12.2017 № 3484/04-66-10-20, проте інформації про наявність заборгованості з заробітної плати лист не містить, наявність заборгованості з податку на доходи фізичних осіб не свідчить прямо про наявність заборгованості по заробітній платі.

Враховуючи належний відповідачу-1 пакет акцій Публічного акціонерного товариства "Дніпровський машинобудівний завод" та його розмір (25,0000%), відповідач-1 фактично не має можливості самостійно вирішувати питання поточної фінансово-господарської діяльності Публічного акціонерного товариства "Дніпровський машинобудівний завод" та одноособово впливати на його органи управління. Так само, відповідач-1 не має права вирішального впливу на формування складу, результати голосування та прийняття рішення органами управління суб`єкта господарювання (у тому числі, на загальних зборах акціонерів), давати обов`язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління суб`єкта господарювання.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Цивільного кодексу України, ст. 3 Закону України "Про акціонерні товариства" акціонерне товариство самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями усім своїм майном. Акціонери не відповідають за зобов`язаннями товариства.

Про обмеженість відповідача-1 складом корпоративних прав при виконанні пунктів 11.3. договору зазначено і у самому договорі.

Відповідно до п. 2.4. Порядку при проведенні контролю за станом виконання зобов`язань, визначених умовами договорів, забезпечення яких з боку власників передбачається в рамках корпоративних прав, набутих за договорами, Фонд проводить оцінку стану виконання умов договору без врахування конкретних заходів власника, вжитих ним у межах його корпоративних прав. У разі виявлення фактів неналежного виконання або невиконання зобов`язань, визначених умовами договорів, Фонд вимагає від власника документального підтвердження здійснення ним залежних від нього заходів в рамках належних йому корпоративних прав. У таких випадках висновок щодо стану виконання зобов`язань власника робиться з урахуванням доведення власником вжиття усіх залежних від нього заходів відповідно до Закону України "Про акціонерні товариства" щодо належного виконання зобов`язань у межах належних йому корпоративних прав.

Згідно ст. 58 Закону України "Про акціонерні товариства" виконавчий орган акціонерного товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства, а не акціонери шляхом участі у загальних зборах.

При цьому колегія суддів враховує правову позицію Верховного Суду викладену в постанові від 25.03.2020 у справі № 756/1381/17-ц, в якій застосовано принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав). Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови. При цьому це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які "не були індивідуально узгоджені" (no individually negotiated), але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір "під переважним впливом однієї зі сторін" (under the diminant sinfluence of the party)".

Умовами Договору не деталізовано, які саме обов`язки на відповідача-1, як акціонера, покладено для забезпечення виконання умов п. 11.3. договору у межах корпоративних прав придбаних за спірним договором купівлі-продажу пакета акцій, позивач не зазначає, які заходи відповідач-1, як акціонер, повинен був здійснити, але не здійснив або здійснив неналежним чином.

Отже, порушення умови договору, яка була сформульована без достатньої ясності, що спричинило неможливість її належного виконання, не може бути підставою для розірвання такого договору.

Пунктом 13 договору передбачено, що покупець зобов`язується надавати продавцю на його запити та у визначені ним строки необхідні матеріали, відомості, документи щодо виконання умов Договору; пунктом 14 договору встановлено, що покупець у разі зміни свого місцезнаходження та банківських реквізитів повинен повідомити про це продавця протягом 5 робочих днів.

Порушення відповідачем-1 вказаних пунктів договору також не є істотним в розумінні ст. 651 ЦК України.

Водночас пунктом 30 договору передбачено, що підставою для розірвання договору є невиконання покупцем зобов`язань, визначених у підпунктах "а", "б", "в", "г" пункту 11.3.5.

Доказів порушення відповідачем-1 умов наведених підпунктів пункту 11.3.5. договору позивачем не надано.

Із матеріалів справи убачається, що дії відповідача-1 з часу укладення спірного договору були направлені на його виконання, а підстав стверджувати про бездіяльність відповідача чи спроб ухилитися від такого виконання немає.

Враховуючи, що шкода є однією з обставин, що підлягає доказуванню під час розгляду справ про розірвання договорів на підставі статті 651 ЦК України, а позивач ні під час розгляду справи в суді першої інстанції, ні під час розгляду її в суді апеляційної інстанції не наводив будь-яких обґрунтувань щодо характеру та розміру такої шкоди, не надавав відповідні докази, позивач відповідно до частини четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України має нести ризик настання наслідків невчинення ним відповідних процесуальних дій.

У зв`язку з цим суд погоджується із висновками суду першої інстанції про відсутність істотного порушення відповідачем-1 умов Договору за приписами частини 2 статті 651 ЦК України, та, відповідно, про відсутність підстав для розірвання Договору та повернення пакета акцій. Позивач не був значною мірою позбавлений того, на що він розраховував при укладенні Договору, у розумінні положень частини 2 статті 651 ЦК України.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За викладеного вище, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного судового рішення Господарського суду Дніпропетровської області у даній справі відсутні.

10. Судові витрати.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 278, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фонду державного майна України на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.11.2020 у справі № 904/2524/19 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.11.2020 у справі № 904/2524/19 залишити без змін.

Витрати з оплати судового збору за подання апеляційної скарги віднести на апелянта.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 24.05.2021

Головуючий суддя Л.А. Коваль

Суддя І.О. Вечірко

Суддя А.Є. Чередко