Ухвала

від 22.04.2021 по справі 910/3749/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua УХВАЛА

про відмову в задоволенні скарги

м. Київ

22.04.2021Справа № 910/3749/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Селівона А.М., при секретарі судового засідання Стеренчук М.О. , розглянувши матеріали

скарги боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "САГ ЕНЕРДЖІ"

на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лисенко Сергія Олексійовича

у справі № 910/3749/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕДА КОНСТРАКШН" вул.Садова 57, с. Софіївська Борщагівка, Києво-Святошинський район, Київська область, 08131

до Товариства з обмеженою відповідальністю "САГ ЕНЕРДЖІ" вул.Драгоманова 3а кв.4, м.Київ,02068

про стягнення 183 961,11 грн.

Представники сторін:

Від стягувача Лютко А.Ф., довіреність б/н від 10.09.2020;

Від боржника не з`вилися.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.08.2020 року у справі №910/3749/20 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "САГ ЕНЕРДЖІ" (вул.Драгоманова 3а кв.4, м.Київ,02068; код ЄДРПОУ 40609633) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕДА КОНСТРАКШН" (вул.Садова 57, с. Софіївська Борщагівка, Києво-Святошинський район, Київська область, 08131; код ЄДРПОУ 42587748) 177387,58 грн. (сто сімдесят сім тисяч триста вісімдесят сім грн. 58 коп.) боргу, 159,94 грн. (сто п`ятдесят дев`ять грн. 94 коп.) процентів річних, 2663,23 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят три грн. 23 коп.) судового збору та 6000,00 грн. (шість тисяч грн. 00 коп.) витрат на правову допомогу.

На виконання вказаного рішення Господарського суду міста Києва 22.09.2020 року було видано відповідний наказ.

Не погодившись із зазначеним рішенням Товариством з обмеженою відповідальністю "САГ ЕНЕРДЖІ" подано апеляційну скаргу б/н від 05.10.2020 року, у зв`язку з чим згідно бази даних Діловодства спеціалізованого суду супровідним листом від 20.10.2020 року № 910/3749/20/6876/2020 матеріали справи № 910/3749/20 направлені до Північного апеляційного господарського суду.

Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 09.12.2020 року надійшла скарга від боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "САГ ЕНЕРДЖІ" на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лисенко Сергія Олексійовича при виконанні наказу у справі №910/3749/20 в межах виконавчого провадження № 63720213.

У поданій скарзі боржник просить суд: визнати протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лисенко Сергія Олексійовича, здійснені в межах виконавчого провадження № 63720213; скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 24.11.2020 року, постанову про арешт коштів та майна боржника та вимоги приватного виконавця, винесені з моменту відкриття виконавчого провадження № 63720213; зупинити стягнення на підставі судового наказу у справі № 910/3749/20 до завершення розгляду даної скарги.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 09.12.2020 року вищевказана скарга була передана на розгляд судді Селівону А.М.

Як встановлено судом згідно бази даних "Діловодство спеціалізованого суду", матеріали справи №910/3749/20, які були скеровані 20.10.2020 року до Північного апеляційного господарського суду для розгляду апеляційної скарги, поданої Товариством з обмеженою відповідальністю "САГ ЕНЕРДЖІ" на рішення суду у даній справі, станом на 10.12.2020 року до Господарського суду міста Києва не поверталися.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.2020 року відкладено вирішення питання про прийняття до розгляду скарги боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "САГ ЕНЕРДЖІ" на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лисенко Сергія Олексійовича при виконанні наказу у справі №910/3749/20 в межах виконавчого провадження № 63720213 до повернення матеріалів справи №910/13749/20 до Господарського суду міста Києва.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.01.2021 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "САГ ЕНЕРДЖІ" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2020 року - без змін.

16.02.2021 року до Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи № 910/3827/20.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.02.2021 року розгляд скарги призначено на 17.03.2021 року.

Проте судове засідання, призначене на 17.03.2021 року не відбулось, у зв`язку з направленням матеріалів справи до Касаційного господарського суду у складі Верховного суду.

Ухвалою Верховного суду у складі Касаційного господарського суду від 25.03.2021 року відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі № 910/3749/20 за касаційною скаргою ТОВ "Саг Енерджі" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.01.2021.

31.03.2021 року до Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи № 910/3479/20.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.04.2021 року розгляд скарги призначено на 22.04.2021 року.

У судове засідання 22.04.2021 року з`явився уповноважений представник стягувача.

Уповноважений представник боржника (скаржника) в судове засідання не з`явився.

Копія ухвали суду від 05.04.2021, яка направлялась боржника на вказану в позовній заяві повернулась на адресу суду не врученою.

Відповідно до пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Інші дані (адреси), за якими можна встановити місцезнаходження боржника, матеріали справи не містять та суду невідомі.

Суд зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Беручи до уваги конкретні обставини справи, вимоги процесуального законодавства та прецедентну практику Європейського суду з прав людини, суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на адресу, що відповідає місцезнаходженню відповідача згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі №800/547/17, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 27.11.2019 року у справі 913/879/17, постанові від 21.05.2020 року у справі 10/249-10/9, постанові від 15.06.2020 року у справі 24/260-23/52-б, постанові від 18.03.2021 року у справі № 911/3142/18).

При цьому судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час та місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення та підписання.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи.

В Єдиному державному реєстрі містяться, зокрема, відомості про місцезнаходження юридичної особи (п. 10 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань").

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Враховуючи наведе, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою суду про відкриття провадження у справі № 910/3749/20 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Судом доведено до відома, що до початку судового засідання 30.03.2021 року від приватного виконавця Лисенка С.О. надійшли пояснення на скаргу б/н від 23.02.2021 року; 22.04.2021 року від боржника надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Подані клопотання долучено судом до матеріалів справи.

Уповноважений представник стягувача щодо задоволення клопотання боржника про відкладення розгляду справи заперечив.

Розглянувши клопотання боржника про відкладення розгляду справи судом встановлено, що у поданому клопотанні останній просить відкласти розгляд скарги у зв`язку з перебуванням представника адвоката Чорного І.В. на самоізоляції після отриманих результатів дослідження від 15.04.2021 на антитіла коронавірусу IgG від 15.04.2021 року.

Суд зазначає, що відповідно до Наказу Міністерства охорони здоров`я від 07.01.2021 року № 10 Про затвердження Змін до Стандартів медичної допомоги "Коронавірусна хвороба (COVID-19)" пунктом 4 встановлено, що основне значення для етіологічної лабораторної діагностики COVID-19 має виявлення РНК SARS-CoV-2 з використанням методу ПЛР.

Виявлення антитіл до SARS-CoV-2 має допоміжне значення для діагностики COVID-19 та основне значення для оцінки імунної відповіді на існуючу чи перенесену інфекційну хворобу.

Враховуючи зазначене, розглянувши в судовому засіданні клопотання боржника від 22.04.2021 року про відкладення розгляду справи судом протокольно ухвалено про відмову в його задоволенні.

При цьому судом враховано, що відповідно до положень ч. 2 ст. 342 ГПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Зважаючи на те, що матеріали справи є достатніми для розгляду скарги та відсутність підстав для оголошення перерви або відкладення судового засідання, суд вважає за можливе розглянути скаргу без участі державного виконавця та боржника, за наявними у справі матеріалами.

Будь - яких інших заяв та клопотань від сторін та державного виконавця на час проведення судового засідання 22.04.2021 року до суду не надходило.

Так, в судовому засіданні 22.04.2021 року уповноваженим представником стягувача надано усні заперечення по суті скарги боржника.

Дослідивши матеріали скарги в їх сукупності, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду скарги, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.08.2020 року у справі №910/3749/20 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "САГ ЕНЕРДЖІ" (вул. Драгоманова 3а кв.4, м.Київ,02068; код ЄДРПОУ 40609633) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕДА КОНСТРАКШН" (вул. Садова 57, с. Софіївська Борщагівка, Києво-Святошинський район, Київська область, 08131; код ЄДРПОУ 42587748) 177387,58 грн. (сто сімдесят сім тисяч триста вісімдесят сім грн. 58 коп.) боргу, 159,94 грн. (сто п`ятдесят дев`ять грн. 94 коп.) процентів річних, 2663,23 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят три грн. 23 коп.) судового збору та 6000,00 грн. (шість тисяч грн. 00 коп.) витрат на правову допомогу.

На виконання вказаного рішення Господарського суду міста Києва 22.09.2020 року було видано відповідний наказ.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.01.2021 року колегія суддів погодилась з висновками Господарського суду міста Києва щодо часткового задоволення розміру позовних вимог, оскільки з матеріалів справи не вбачається та позивачем не доведено укладення між сторонами у справі письмового правочину щодо забезпечення виконання відповідачем грошового зобов`язання у вигляді неустойки (пені), а розмір пені актом цивільного законодавства у спірних правовідносинах не встановлено, тому апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "САГ ЕНЕРДЖІ" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2020 року - без змін.

Ухвалою Верховного суду у складі Касаційного господарського суду від 25.03.2021 року відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі № 910/3749/20 за касаційною скаргою ТОВ "Саг Енерджі" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.01.2021, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення у малозначній справі, що відповідно до п.1 ч. 1 ст. 296 ГПК України не підлягає касаційному оскарженню.

Суд зазначає, що згідно статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов`язковим до виконання.

У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду. Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Шмалько проти України" від 20 липня 2004 року вказано, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України "Про виконавче провадження" (далі - Закон), який регламентує порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій виконавців та є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державних та приватних виконавців.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Частиною 3 статті 327 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами.

Згідно ч.5 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих документів, в тому числі наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

У зв`язку з тим, що всі вимоги передбачені до виконавчого документа згідно ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" дотримано, судом виконавчий документ не скасовано та не визнано таким, що не підлягає виконанню, тому підстави для повернення виконавчого документу у приватного виконавця були відсутні.

Так, 24.11.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Лисенком С.О. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 63720213 з виконання наказу від 22.09.2020 року у справі № 910/3749/20, постанову про стягнення з боржника основної винагороди та постанову про арешт майна боржника, постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.

У силу ст. 74 вказаного Закону сторони виконавчого провадження мають право, між іншим, оскаржувати рішення, дії або бездіяльність приватного виконавця щодо виконання судового рішення до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до частини першої статті 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Як встановлено судом, в обґрунтування поданої скарги на дії приватного виконавця боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "САГ ЕНЕРДЖІ" посилається на незаконне відкриття виконавчого провадження та відповідно просить скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 24.11.2020, постанову про арешт коштів, рухомого та нерухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю Саг Енерджі , а також вимоги приватного виконавця винесені (прийняті) в межах виконавчого провадження, які мають ознаки протиправних дій та підлягають скасуванню.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності суд зазначає, що відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" (від 2 червня 2016 року № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частин 1 та статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем. Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом.

Стадія виконавчого провадження, як завершальна стадії судового процесу, має встановлені законом строкові межі.

Так, на день винесення приватним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження № 63720213 у останнього були відсутні підстави для відмови у відкритті чи повернення виконавчого документу стягувачу, оскільки ухвала Північного апеляційного господарського суду про відкриття апеляційного провадження у справі № 910/3749/20 та якою було зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2020 року було винесено 07.12.2020 року.

Згідно ст. 31 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" за вчинення виконавчих дій приватному виконавцю сплачується винагород, яка складається з основної та додаткової.

Основна винагорода приватного виконавця залежно від виконавчих дій, що підлягають вчиненню у виконавчому провадженні, встановлюється у вигляді:1) фіксованої суми - у разі виконання рішення немайнового характеру; 2) відсотка суми, що підлягає стягненню, або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.

Основна винагорода приватного виконавця, що встановлюється у відсотках, стягується з боржника разом із сумою, що підлягає стягненню за виконавчим документом (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) (ч. 4 ст. 31 вказаного Закону).

Відповідно до ч. 7 ст. 31 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" приватний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення основної винагороди, в якій наводить розрахунок та зазначає порядок стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Отже, у відповідності до вищенаведених приписів чинного законодавства одночасно із винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження № 63720213 від 24.11.2021 року приватним виконавцем було винесено постанову від 24.11.2021 року про стягнення основної грошової винагороди в сумі 18 621,07 грн., що становить 10% від суми, що підлягає стягненню за наказом від 22.09.2020 року у справі № 910/3749/20. Копію даної постанови направлено сторонам виконавчого провадження.

Щодо викладених в поданій боржником скарзі підстав для скасування постанови про накладення арешту суд зазнає, що згідно ч. 1 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в податкових органах, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов`язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

Разом з тим, виконавцем за постановою про відкриття виконавчого провадження або за постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження може бути накладений арешт у межах суми стягнення за виконавчими документами з урахуванням витрат, пов`язаних з проведенням виконавчих дій на виконання на все майно боржника або на окремо визначене майно боржника (ч. 3 ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно приписів ч. 2-4 ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження" постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься в день відкриття виконавчого провадження, для збереження майна боржника з метою забезпечення виконання рішення суду в майбутнього.

Тобто Закон України "Про виконавче провадження" імперативно встановлює обов`язок виконавця під час відкриття виконавчого провадження винести постанову про арешт майна (коштів) боржника, що, як свідчать матеріали справи, і було вчинено приватним виконавцем.

Зокрема, одночасно із винесення постанови про відкриття виконавчого провадження приватним виконавцем було направлено запит до Державної фіскальної служби та згідно відповіді останньої встановлено, що у боржника відкритий рахунок в Київському ГРУ АТ КБ "Приватбанк",номер рахунку НОМЕР_1 та НОМЕР_2 та винесено постанову про накладення арешту на кошти боржника.

Суд зазначає, що статтею 63 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.

За змістом ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Згідно із ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

З системного аналізу вищевказаних норм слідує, що вчинення окремих заходів, направлених на примусове виконання рішення суду, є правом виконавця, поряд із обов`язком щодо вжиття передбачених вказаним Законом та всіх можливих заходів для реального, своєчасного та ефективного виконання рішення суду.

Так, відповідно вимоги приватного виконавця № 3902 від 26.11.2020 року ТОВ "Саг Енерджі" було зобов`язно сплатити борг в розмірі 186210, 75 грн., 18621, 07 грн. основної винагороди, 1095, 35 грн. витрат на проведення виконавчих дій.

У зв`язку з відсутністю у приватного виконавця відомостей про добровільне виконання рішення суду у справі № 910/3749/20, за заявою стягувача приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Лисенко С.О. було відкрито виконавче провадження № 63720213 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Саг Енерджі" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕДА КОНСТРАКШН" 177387,58 грн. боргу, 159,94 грн. процентів річних, 2663,23 грн. судового збору та 6000,00 грн. витрат на правову допомогу.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення, згідно з виконавчим документом.

Згідно ч. 2 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.

Згідно статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд наголошує, що відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, обов`язок доказування, а отже і подання доказів відповідно до ст. 74 ГПК України, покладено саме на сторони та інших учасників судового процесу, а тому суд лише створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до п. 9.13 постанови Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов`язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

При цьому господарський суд не в праві самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов`язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов`язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Статтею 343 ГПК України встановлено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Згідно до частини 3 ст. 343 ГПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Приймаючи до уваги викладені вище обставини суд дійшов висновку про те, що дії приватного виконавця вчинені в межах наданих йому повноважень, а право скаржника жодним чином не порушене.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає скаргу боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "САГ Енерджі" на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лисенко Сергія Олексійовича у виконавчому провадженні № 63720213 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 22.09.2020 року у справі № 910/3749/20 необґрунтованою та такою, що не підтверджена відповідними доказами, в зв`язку з чим дійшов висновку про відмову в задоволенні скарги.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст. 231, 234, 235, 342, 339, 343 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "САГ Енерджі" на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лисенко Сергія Олексійовича у виконавчому провадженні № 63720213 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 22.09.2020 року у справі № 910/3749/20 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення 22.04.2021 року та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги в порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.М.Селівон