Рішення

від 25.08.2020 по справі 752/2601/17

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №752/2601/17

Провадження № 2/752/270/20

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

25.08.2020 року Голосіївський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді - Колдіної О.О.

з участю секретаря - Медведєвої К.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог: державний нотаріус Олешківської державної нотаріальної контори Херсонської області Чернікова Тетяна Володимирівна про встановлення факту та визнання права власності в порядку спадкування за заповітом,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання недійсним заповіту ОСОБА_3 , посвідченого приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Волкодав В.Г. 03.08.2016 р. за реєстровим номером 4372.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 на території АР Крим в м.Ялта померла мати позивача - ОСОБА_3 .

Позивач посилається на те, що його сестра - ОСОБА_1 примусово вивезла матір до м.Ялта з метою переоформлення права власності на нерухоме майна, не дозволила лікарям швидкої допомоги госпіталізувати її до лікарні, що призвело до смерті, в подальшому відмовилась здійснювати її поховання.

Звернувшись після смерті матері до Цюрупинської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини позивач дізнався, що ОСОБА_3 11.04.2012 р. склала заповіт, який посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Кличановською С.І., відповідно до якого вона заповідала ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 , а належні їй на праві приватної власності частини житлових будинків АДРЕСА_2 і частину житлового будинку АДРЕСА_3 , заповідала в рівних частинах позивачу та відповідачу.

В подальшому, 03.08.2016 р. ОСОБА_3 склала інший заповіт, яким заповідала своє майно в м.Ялта, АР Крим, ОСОБА_1 .

В обґрунтування позову позивач зазначає, що його мати страждала на онкологічне захворювання з лютого 2016 р. і після виписки з лікарні вона відмовилась проходили лікування, у неї спостерігались порушення сприйняття мислення, емоцій, інтелекту та пам`яті, постійно змінювався настрій, відношення до життя, суспільство, самої себе.

Оскільки на час складання заповіту внаслідок хвороби ОСОБА_3 не могла усвідомлювати значення своїх дій, перебувала в хворобливому стані, позивач просить визнати недійсним заповіт, складений ОСОБА_3 03.08.2016 р., посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Волкодав В.Г. за реєстровим № 4372.

Ухвалою Голосіївського районного суду м.Києва від 10.02.2017 р. відкрито провадження у справі.

ОСОБА_1 подані письмові заперечення з приводу заявлених вимог, відповідно до яких вона заперечує недійсністю складеного її померлою матір`ю заповіту, зазначаючи, що до дня смерті вона не була прикута до ліжка, не перебувала на обліку у психіатра, самостійно перетинала кордон України з територією АР Крим і за власною волею склала оспорюваний заповіт, а документи, що надані позивачем про стан її здоров`я з районної лікарні є недостовірними. Також відповідач зазначила, що позивач ще за життя матері мав намір заволодіти її майном у незаконний спосіб. В подальшому зазначені заперечення викладені у формі відзиву на позовну заяву.

Третьою особою - надані письмові пояснення, відповідно до яких при вчиненні заповіту ОСОБА_3 була дієздатною особою, розуміла значення своїх дій, була впевнена у своїх намірах, її волевиявлення було вільним та відповідало внутрішній волі. Сумнівів щодо її недієздатності не виникало. нотаріусом

01.11.2018 р. відповідачем подана зустрічна позовна заява до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог: державний нотаріус Олешківської державної нотаріальної контори Чернікова Т.В.

Відповідно до зустрічного позову ОСОБА_1 просить визнати за нею право власності в порядку спадкування за заповітом на 3/8 частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 , визнати за нею в порядку спадкування за заповітом право власності на ѕ частини земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_3 .

Зустрічна позовна заява обґрунтована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мама ОСОБА_3 , яка 03.08.2016 р. склала заповіт, відповідно до якого заповідала своє майно, що знаходиться на території м.Ялта АР Крим ОСОБА_1 . Однак, оформити у визначеному законом порядку своє право власності на зазначене майно вона позбавлена можливості, оскільки документи, необхідні для оформлення такого права державним нотаріусом знаходяться на тимчасово окупованій території і не можуть бути отримані, а також вони можуть бути видані органами влади на тимчасово окупованій території, що не породжує будь-яких правових наслідків.

Позивачем подано відзив на зустрічну позовну заяву та просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на відсутність доказів, які підтверджують право власності спадкодавця на майно, а також доказів порушення права позивача за зустрічним позовом.

13.02.2019 р. відповідачем подана заява про зміну предмету позову, відповідно до якої вона просить встановити факт смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в м.Ялта АР Крим, визнати за нею право власності в порядку спадкування за заповітом на 3/8 частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 , визнати за нею в порядку спадкування за заповітом право власності на ѕ частини земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_3 , посилаючись на те, що визнання права власності на спадкове майно не можливе без встановлення факту смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на території АР Крим в м.Ялта і документ, що підтверджує такі обставини відсутній.

14.08.2019 р. первісний позов ОСОБА_2 залишено без розгляду та вирішено питання про закриття підготовчого провадження.

Позивач подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність.

Відповідач повторно в судове засідання не з`явився, про місце і час судового розгляду повідомлявся у спосіб, передбачений ст.128 ЦПК України. В зв`язку з повторною неявкою відповідача в судове засідання суд вважає за можливе провести розгляд справи у його відсутність.

Третя особа в судове засідання не з`явилась, подавши до суду клопотання про розгляд справи у її відсутність.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень п.8 ч.1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.

Справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.

Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.

Рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

В силу ч.2 ст.319 ЦПК України рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

Згідно до п. 6, п. 9 Про затвердження правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні від 18.10.2000 року № 52/5, реєстрація смерті проводиться за місцем проживання заявника у разі: якщо заява надійшла після закінчення одного року з дня настання смерті; встановлення в судовому порядку факту смерті, звернення для реєстрації смерті особи, оголошеною судом померлою.

Державна реєстрація факту смерті, встановленого в судовому порядку, проводиться за заявою осіб, що були позивачами при розгляді судом справи, а також спадкоємців померлого при поданні рішення суду. Складений актовий запис про смерть включається до книги державної реєстрації смерті за поточний рік, якщо з часу настання смерті не минуло одного року, або до книги поновлених записів цивільного стану за поточний рік, якщо минуло більше року.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (копія Свідоцтва про народження, видане 26.05.1979 р. Щасливською сільською радою Цюрупинського району Херсонської області).

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Ялта АР Крим, що підтверджується копією Свідоцтва про смерть, яке видане Ялтинським міським відділом записів актів цивільного стану23.09.2016 р.

Як встановлено судом, 30.09.2016 р. Цюрупинським районним судом Херсонської області ухвалено рішення, яким встановлено факт смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Ялта, АР Крим, Україна, однак в подальшому на підставі постанови Верховного Суду від 16.01.2018 р. зазначене рішення було скасовано в зв`язку з наявністю спору про право та необхідністю встановлення даного факту в позовному провадженні.

Документ, що підтверджує факт смерті ОСОБА_3 , видано органами влади, що розміщені на неконтрольованій Україною території.

Відповідно до Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Згідно з ст.17 Закону України Про державну реєстрацію актів цивільного стану державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1)документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Підставою звернення заявниці до суду є неможливість встановлення і підтвердження факту смерті своєї матері у інший спосіб для вирішення питання про право на спадщину.

В силу положень Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України основою гуманітарної, соціальної та економічної політики держави Україна стосовно населення тимчасово окупованої території України є захист і повноцінна реалізація національно-культурних, соціальних та політичних прав громадян України, у тому числі корінних народів та національних меншин.

Виходячи з викладеного, оцінюючи всі досліджені судом докази в їх сукупності, беручи до уваги те, що заявниця не може у інший спосіб підтвердити факт смерті своєї матері, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог, доведеність заявницею факту смерті ОСОБА_3 , в зв`язку з чим позов в цій частині підлягає задоволенню.

Крім того, звертаючись до суду, позивач просить визнати за нею право власності в поряду спадкування за заповітом на38/ частини будинку та ѕ земельної ділянки, що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 , оскільки у визначений законом спосіб вона не може оформити свої спадкові права в зв`язку з неможливістю надання документів, що можуть видати лише органи влади на тимчасово окупованій території.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У відповідності до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

В силу положень ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно з ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкоємцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постіно із спадкодавцм, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Згідно з ст.1299 ЦК України, якщо у складі спадщини, яку прийняв спадкоємець, є нерухоме майно, спадкоємець зобов`язаний зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна.

Судом встановлено, що 03.08.2016 р. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , склала заповіт, що посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Волкодав В.Г. за № 4372, відповідно до якого вона заповідала належну їй на праві приватної власності частину житлового будинку та частку земельної ділянки площею 0,0656 гектарів, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер №0111900000:01:022:0096, що знаходиться в АДРЕСА_3 , а також речі домашнього вжитку своїй доньці ОСОБА_1 .

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майна про реєстрацію прав та їх обтяжень ОСОБА_3 на праві власності належало ѕ земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер №0111900000:01:022:0096 на підставі Свідоцтва про право на спадщину, виданого 27.01.2012 р. державним нотаріусом Максимцевою О.С.

Крім того, відповідно до Витягу з Державного реєстру про державну реєстрацію прав КП Ялтинської міської ради Бюро технічної інвентаризації ОСОБА_3 на праві власності належала 3/8 частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 .

Як вбачається з копії матеріалів спадкової справи, ОСОБА_1 звернулась у визначений законом спосіб до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини і Олешківською державною нотаріальною конторою Херсонської області заведена спадкова справа після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Листом від 21.03.2017 р. № 348/02-14 державний нотаріус Олешківської державної нотаріальної контори Херсонської області Чернікова Т.В. повідомила позивача про необхідність подання довідки про місце реєстрації спадкодавця, оригіналів документів, що підтверджують право власності спадкодавця на спадкове майно та родинні стосунки.

Оскільки ОСОБА_3 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ) позивач позбавлена можливості підтвердити належними документами реєстрацію місця проживання спадкодавця за даною адресою.

АР Крим є тимчасово окупованою територією.

В силу положень ст. 3 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина.

Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.

Згідно з ст.9 Закону будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною першою статті 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з частиною другою статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів)

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його невизнання та право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, примусове виконання обов`язку в натурі, визнання незаконними дії чи бездіяльності органу місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Зважаючи на те, що у визначений законом спосіб позивач позбавлена можливості отримати свідоцтва про право на спадщину за законом, в зв`язку з відсутністю можливості підтвердити місце реєстрації спадкодавця на території АР Крим, що є тимчасово окупованою територією, суд приходить до висновку, що таке право підлягає захисту в судовому порядку шляхом визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом.

З огляду на викладене вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Питання щодо судових витрат суд вирішує на підставі положень ст.141 ЦПК України,та вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені нею судові витрати при зверненні до суду.

Керуючись ст.ст. 12 , 13 , 76 , 77 , 78 , 81 , 259 , 261 , 265 , 273 , 354 ЦПК України , суд

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог: державний нотаріус Олешківської державної нотаріальної контори Херсонської області Чернікова Тетяна Володимирівна про встановлення факту та визнання права власності в порядку спадкування за заповітом задовольнити.

Встановити факт смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянки України, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Ялта, Автономна Республіка Крим, Україна у віці 67 років.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 3/8 частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на ѕ частини земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_3 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1537 гривень 33 копійки.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя