Постанова

від 22.04.2021 по справі 911/3059/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" квітня 2021 р. м.Київ Справа№ 911/3059/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Дикунської С.Я.

Тарасенко К.В.

за участю секретаря судового засідання Салій І.О.

за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 22.04.2021

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги

Приватного акціонерного товариства "Київсоцбуд"

на рішення Господарського суду Київської області

від 10.02.2021 (повне рішення складено 22.02.2021)

у справі № 911/3059/20 (суддя Грабець С.Ю.)

за позовом Вишгородської міської ради

до Приватного акціонерного товариства "Київсоцбуд"

про визнання договору про внесення змін до договору укладеним,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Вишгородська міська рада (далі - позивач) звернулась до Господарського суду Київської області з позовом до приватного акціонерного товариства "Київсоцбуд" (далі - відповідач) про визнання додаткової угоди до договору укладеною в редакції позивача.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачем був укладений договір оренди земельної ділянки №374 від 01.06.2011, згідно з умовами якого позивач зобов`язувався передати відповідачу у строкове платне користування земельну ділянку, загальною площею 7,6971 га, розташовану за адресою: 07300, Київська область, місто Вишгород, вулиця Шолуденка, а відповідач зобов`язувався прийняти її та вчасно сплачувати орендну плату. 21.06.2019 позивачем було прийнято рішення "Про орендну плату за землю у м. Вишгороді" №53/7, відповідно до якого затверджено Положення про оренду земельних ділянок у м. Вишгороді та порядок розрахунку орендної плати за земельні ділянки. У зв`язку з цим, 15.04.2020 позивач звернувся до відповідача з листом №2-29/612 щодо необхідності внесення змін до договору оренди земельної ділянки №374 від 01 червня 2011 року, проте, відповідач відмовився вносити зміни до відповідного договору. Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив визнати укладеною додаткову угоду до договору про внесення змін до договору оренди земельної ділянки №374 від 01.06.2011 в редакції позивача.

Короткий зміст заперечень на позов

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що одностороння зміна умов договору оренди не допускається. При цьому, положеннями укладеного між сторонами договору не передбачено ні права позивача на односторонню зміну розміру орендної плати, ні такої підстави для внесення змін до договору як прийняття відповідачем рішенян про зміну розміру орендної плати. Позивач не обгрунтоваує наявність наявність будь-якого юридичного складу, визначеного ст. 651, ст. 652 Цивільного кодексу України, що могло бути підставою для внесення змін до договору.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду Київської області від 10.02.2021 у справі №911/3059/20 позов Вишгородської міської ради до Приватного акціонерного товариства "Київсоцбуд" про визнання договору про внесення змін до договору оренди земельної ділянки №374 від 01 червня 2011 року укладеним, - задоволено повністю, а саме:

- визнано укладеним договір про внесення змін до договору оренди земельної ділянки №374 від 01 червня 2011 року, укладеного між Вишгородською міською радою та Приватним акціонерним товариством "Київсоцбуд" зареєстрованого в управлінні Держкомзему у Вишгородському районі Київської області в книзі записів державної реєстрації договорів оренди за №322180004000067 від 06.06.2011;

- стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Київсоцбуд" на користь Вишгородської міської ради 2 102,00 грн. (дві тисячі сто дві грн. 00 коп.) витрат на сплату судового збору.

Рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог мотивовано тим, що умовами договору була передбачена така підстава зміни розміру орендної плати, як зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки, рішення Вишгородської міської ради "Про орендну плату за землю у м. Вишгороді" №53/7 від 21.06.2019 було прийнято у встановленому законом порядку, тому вимога позивача про визнання укладеним договору про внесення змін до договору оренди земельної ділянки №374 від 01.06.2011 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з вказаним рішенням, Приватне акціонерне товариство "Київсоцбуд" 10.03.2021 (згідно відомостей відмітки печатки суду першої інстанції), тобто у строк, встановлений ст. 116, ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, визначеному п. 17.5 Перехідних положень розділу ХІ Господарського процесуального кодексу України, звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 10.02.2021 у справі №911/3059/20 та ухвалити нове рішення, яким позов Вишгородської міської ради залишити без задоволення.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом при ухваленні оскаржуваного рішення порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, рішення суду першої інстанції ухвалено при неповному дослідженні доказів та з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, а зроблені судом висновки не відповідають обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення неправильно застосував приписи ст. ст. 632, 651 Цивільного кодексу України, ст. 288 Податкового кодексу України. ст. 30 Закону України Про оренду землі , якими встановлено заборону одностороннього внесення змін до договору, зокрема щодо істотної умови договору, як ціна.

Крім того, скаржник посилався на те, що суд першої інстанції:

- безпідставно не врахував тих обставин, що пункт 4.6 укладеного договору не вказує на необхідність перегляду сторонами саме відсоткової ставки та про внесення змін до договору;

- не встановив факту зміни нормативної грошової оцінки;

- в матеріалах справи наявна копія витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 02.04.2020, проте, в матеріалах справи відсутні докази затвердження вказаної нормативно - грошової оцінки, а також умови її проведення;

- рішення органу місцевого самоврядування, яким би була затверджена нормативна грошова оцінка земельної ділянки, на яку послався суд першої інстанції - відсутнє;

- рішенням Вишгородської міської ради від 14.07.2020 № 65/1 затверджено нормативну грошову оцінку земель м.Вишгорода, встановивши середню базову вартість 1 квадратного метра земель м.Вишгород у розмірі 232,11 грн/м2, проте, вказане рішення набрало чинності з 01.01.2021 і не було підставою позову при зверненін до суду з відповідним позовом;

- розмір середньої базової вартості 1 м.кв. земель м. Вишгород, відповідно до технічної документації, на яку послався суд першої інстанції, становить 148,65 грн./м2, тоді як згідно з рішенням Вишгородської міської ради від 14.07.2020 № 65/1 - 232,11 грн./м2, що додатково свідчить про те, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки, відповідно до технічної документації, на яку послався суд першої інстанції, не була належним чином затвердженя позивачем;

- сам лише витяг з технічної документації від 02.04.2020 про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 322181010001:198:0103 - не може вважатися належним та допустимим доказом зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Короткий зміст заперечень проти апеляційної скарги

05.04.2021 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від позивача засобами електроного зв`язку (а в подальшому - і поштовим зв`язком) надійшов відзив на апеляційну скаргу, який прийнято судом апеляційної інстанції до розгляду згідно з приписами ст. 263 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вказував на те, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим підстави для його скасування в апеляційному порядку - відсутні.

Зокрема, позивач посилався на те, що умова перегляду розміру ставки орендної плати, як рішення міської ради, визначена сторонами в договорі підставою для зміни ставки орендної плати - п. 4.6 договору. При цьому, на підставі ст. 288 Податкового кодексу України, ст. 12 Зеельного кодексу України, ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , ст. ст. 21-23 Закону України Про оренду землі , рішення Вишгородської міської ради № 53/7 від 21.06.2019, Положення про оренду земельних ділянок у м.Вишгород та порядку розрахунку орендної плати за земельні ділянки, позивач листом № 2-29/612 від 15.04.2020 направив відповідачу пропозицію про внесення змін до договору із доданим до нього проектом, проте, відповідач листом № 06/19-01-20 від 19.06.2020 необгрунтовано відмовився від зазначеної пропозиції.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.03.2021 для розгляду апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Київсоцбуд" сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Станік С.Р., судді Дикунська С.Я., Тарасенко К.В.

Північний апеляційний господарський суд визнав подані матеріали достатніми для відкриття апеляційного провадження. Заперечень проти відкриття апеляційного провадження на час постановлення ухвали до суду не надійшло. Підстав для повернення апеляційної скарги або залишення без руху апеляційної скарги - не встановлено.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.03.2021 відкрито апеляційне провадження у справі №911/3059/20 за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Київсоцбуд"на рішення Господарського суду Київської області від 10.02.2021 у справі № 911/3059/20, розгляд справи призначено на 22.04.2021.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

У судове засідання 22.04.2021 з`явився представник відповідача (скаржника) та позивача.

Представник відповідача в судовому засіданні 22.04.2021 підтримав доводи апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення Господарського суду Київської області від 10.02.2021 у справі № 911/3059/20 та постановити нове, яким у задоволенні позовних відмовити.

Представник позивача в судовому засіданні 22.04.2021 проти заявлених вимог заперечував, просив суд апеляційної інстанції відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване рішення Господарського суду Київської області від 10.02.2021 у справі № 911/3059/20 залишити без змін як таке, що ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як підтверджується наявними матеріалами справи, 01.06.2011 між Вишгородською міською радою (далі - позивач) та приватним акціонерним товариством "Київсоцбуд" (далі - відповідач) був укладений договір оренди земельної ділянки №374 (далі - договір), згідно з умовами якого позивач зобов`язувався передати відповідачу в строкове платне користування земельну ділянку, загальною площею 7,6971 га, розташовану за адресою: 07300, Київська область, місто Вишгород, вулиця Шолуденка, цільове призначення - для будівництва багатоповерхових жилих будинків, кадастровий номер - 322181010001:198:01:03 (далі - земельна ділянка), а відповідач зобов`язувався прийняти її та вчасно сплачувати орендну плату.

Укладений між торонами договір зареєстровано в управлінні Держкомзему у Вишгородському районі Київської областів книзі записів державної реєстрації договорів оренди за № 322180004000067 від 06.06.2011.

Пунктом 3.1 договору встановлено, що договір укладено на 15 років.

Згідно з п. 4.1 договору, визначена цим договором орендна плата за земельну ділянку становить платіж, який відповідач вносить позивачу за користування земельною ділянкою у грошовій формі.

Відповідно до п. 4.2 договору, річна орендна плата за земельну ділянку, відповідно до рішення Вишгородської міської ради від 06.04.2011 року №4/10 "Про орендну плату за землю у м. Вишгороді" встановлюється у розмірі 3 (три) відсотки від її нормативної грошової оцінки.

Пунктом 4.3 договору встановлено, що зміна грошової оцінки земельної ділянки та її індексація проводиться без внесення змін та доповнень до цього договору у порядку та у випадках, передбачених законодавством України.

Згідно з п. 4.6 договору, розмір орендної плати змінюється за умови зміни нормативної грошової оцінки землі, на підставі прийняття Вишгородською міською радою відповідного рішення, але не частіше, ніж один раз у рік.

31.01.2017 між Вишгородською міською радою та приватним акціонерним товариством "Київсоцбуд" укладено договір про внесення змін до договору оренди земельної ділянки №374 від 01 червня 2011 року, згідно з яким змінено п. 4.2 договору та викладено його в наступній редакції: "4.2. Річна орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 4% від її нормативної грошової оцінки".

21.06.2019 Вишгородською міською радою прийнято рішення №53/7 "Про орендну плату за землю у м. Вишгороді", відповідно до якого затверджено Положення про оренду земельних ділянок у м. Вишгороді та порядок розрахунку орендної плати за земельні ділянки (далі - Положення).

Відповідно до п. 7.8. Положення, ставка орендної плати за земельні ділянки з цільовим призначенням "Для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку" (код 02, підрозділ 02.03) становить 12% від грошової оцінки землі.

15.04.2020 позивач звернувся до відповідача з листом №2-29/612 щодо необхідності внесення змін до договору оренди земельної ділянки №374 від 01.06.2011, посилаючись, зокрема, на ст. 288 Податкового кодексу України, ст. 12 Зеельного кодексу України, ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , ст. ст. 21-23 Закону України Про оренду землі , рішення Вишгородської міської ради № 53/7 від 21.06.2019, Положення про оренду земельних ділянок у м.Вишгород та порядку розрахунку орендної плати за земельні ділянки.

Відповідач від внесення змін до договору оренди земельної ділянки №374 від 01.06.2011 відмовився, вважаючи, що рішення Вишгородської міської ради №53/7 від 21.06.2019 не може бути законодавчою підставою для зміни розміру орендної плати, про що нзазначено у листі № 06/19-01-20 від 19.06.2020.

У зв`язку з наведеними обставинами, позивач звернувся до суду, просив визнати укладеним договір про внесення змін до договору оренди земельної ділянки №374 від 01.06.2011 в наступній редакції позивача:

Договір про внесення змін до договору оренди земельної ділянки №374 від 01.06.2011:

м. Вишгород

---

року

Орендодавець - Вишгородська міська рада, в особі міського голови Момота Олексія Вікторовича, який діє на підставі Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" з одного боку, та орендар - приватне акціонерне товариство "Київсоцбуд", (код ЄДРПОУ 32426467, місцезнаходження: 04050, м. Київ, вул. Білоруська, 30), в особі керівника Гребенюка Богдана Олеговича, який діє на підставі статуту, з другого боку, уклали цей договір про внесення змін про нижче наведене:

До договору оренди земельної ділянки №374 від 01 червня 2011 року, надалі договір, вносяться наступні зміни:

1. Внести зміни до п. 4.2. договору та викласти його в наступній редакції:

"4.2. Річна орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 12% (дванадцять відсотків) від її нормативної грошової оцінки".

2. Інші умови договору залишаються без змін.

3. Цей договір про внесення змін є невід`ємною частиною договору оренди земельної ділянки №374 від 01 червня 2011 року.

4. Орендодавець зобов`язаний у п`ятиденний строк з дня укладення цього договору про внесення змін надати його копію відповідному органу державної податкової служби.

5. Цей договір укладено у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, по одному для кожної сторони.

Підписи сторін

Орендодавець Орендар

Вишгородська міська рада ПрАТ "Київсоцбуд"

код ЄДРПОУ 04054866 код ЄДРПОУ 32426467

м. Вишгород, пл. Шевченка, 1 м. Київ, вул. Білоруська, 30

О. Момот Б. Гребенюк

---

---

МП МП

Відповідач, заперечуючи проте укладення вказаної угоди в судовому порядку, посилався на те, що положеннями укладеного між сторонами договору не передбачено ні права позивача на односторонню зміну умов договору щодо розміру орендної плати, ні такої підстави для внесення змін до договору, як прийняття відповідачем рішення про зміну орендної плати (у відсотках від нормативно-грошової оцінки). Крім того, позивач не обґрунтовує наявність будь-якого юридичного складу, визначеного ст. ст. 651, 652 Цивільного кодексу України, що могло б бути підставою для внесення змін до договору.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України , суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до статей 11 , 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

При цьому, зобов`язання в силу вимог статей 525 , 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у ст. 193 Господарського кодексу України .

Предметом позову у справі, яка розглядається, є вимога позивача про внесення змін до договору оренди землі від 01.0006.2011 (з урахуванням додаткової угодивід 31.01.2017), із зазначенням нормативної грошової оцінки земельної ділянки і розміру орендної плати за землю, з посиланням на положення пункту 274.1 статті 274, підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288, статті 284 Податкового кодексу України та на рішення Вишгородської міської ради від 21.06.2019 №53/7 "Про орендну плату за землю у м. Вишгороді", згідно з яким за твердженнями позивача, передбачено встановлення розміру орендної плати за використання земельних ділянок, зокрема, стосовно орендованої відповідачем - на рівні 12 % від їх нормативної грошової оцінки.

За змістом частини 1 статті 632 Цивільного кодексу України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, передбачених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки, тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди, крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України (частини 1 та 2 статті 21 Закону України "Про оренду землі").

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 15 Закону України "Про оренду землі", істотною умовою договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення, перегляду та відповідальності за її несплату.

За правилами частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 632 цього Кодексу, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

У статті 30 Закону України "Про оренду землі" визначено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Зважаючи на положення статей 632, 651 Цивільного кодексу України та статті 30 Закону України "Про оренду землі", суд апеляційної інстанції враховує, що за загальним правилом зміна умов договору, у тому числі стосовно розміру орендної плати, здійснюється за взаємною згодою сторін. За відсутності такої згоди договір може бути змінено за рішенням суду лише у випадках, установлених умовами договору або в силу закону.

При цьому, згідно з пунктом 10.1 договору, всі зміни та/або доповнення цього договору вносяться за згодою сторін.

Згідно приписів пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України та статті 21 Закону України "Про оренду землі", орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, встановлюється у договорі оренди.

Отже, вище наведене свідчить про те, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, а нормативна грошова оцінка земель становить основу для визначення розміру орендної плати, зміна розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, визначеної сторонами у договорі оренди землі.

Водночас, за змістом статті 1 Закону України "Про оцінку земель" - нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

В силу вимог пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Тобто нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки - підставою для перегляду розміру орендної плати.

За змістом частини 1 статті 15 Закону України "Про оцінку земель", підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5 -7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7 - 10 років (стаття 18 Закону України "Про оцінку земель").

У частинах 1, 2 статті 20 цього Закону передбачено, що за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до частин 1, 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель", технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

За правилами частини 4 статті 23 цього Закону України "Про оцінку земель", рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України, якою, в свою чергу, передбачено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Згідно з пунктами 34, 35 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", до виключної компетенції міської ради належить вирішення на пленарних засіданнях питань регулювання земельних відносин; затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України.

У статті 144 Конституції України і статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Колегія суддів встановила, що позивач не надав належних та допустимих доказів прийняття Вишгородською міською радою чи її виконавчим органом рішення про проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок), а також рішення уповноваженого органу про затвердження нормативної грошової оцінки земель та введення її в дію станом на момент ініціювання позивачем внесенян відповідних змін до договору.

Зокрема, згідно з п. 4.6 договору, розмір орендної плати змінюється за умови зміни нормативної грошової оцінки землі, на підставі прийняття Вишгородською міською радою відповідного рішення, але не частіше, ніж один раз у рік.

Отже, оскільки сторони договору не передбачили можливості перегляду і зміни розміру орендної плати у разі прийняття позивачем рішення про встановлення місцевих податків і зборів, відповідне рішення уповноваженого органу (у цьому випадку рішення Вишгородської міської ради Київської області від 21.06.2019 № 53/7) може бути самостійною підставою для внесення змін до договору оренди, якщо сторони цього договору визначили безпосередньо в самому договорі таку підставу для внесення змін до нього, що відповідає принципу свободи договору, передбаченому згідно зі статтями 3 , 6 , 627 Цивільного кодексу України .

Близька за змістом правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 03.03.2020 у справі № 924/328/19.

Ураховуючи зміст пункту 4.6 договору, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що підставою для перегляду розміру орендної плати, визначеної за умовами цього договору, має бути саме зміна нормативної грошової оцінки землі, а не визначення у додатку до рішення органу місцевого самоврядування розміру орендної плати за землю шляхом можливого запровадження нових орендних ставок залежно від видів економічної діяльності землекористувача.

У зв`язку із недоведеністю позивачем прийняття рішення про проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки та затвердження такої оцінки і введення її у дію (набрання чинності) станом на момент ініціювання внесення відповідних змін до договору (зокрема, станом на момент направлення листа № 2-29/612 від 15.04.2020, звернення з відповідним позовом з підстав прийняття рішення Вишгородської міської ради Київської області від 21.06.2019 № 53/7, складення витягу від 02.04.2020), судова колегія не приймає до уваги витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 02.04.2020 №1636 (на підставі якого був здійснений розрахунок розміру орендної плати), оскільки вказаний витяг - не може вважатися належним та допустимим доказом зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка виступає предметом договору від 01.06.2011 (з урахуванням додаткової угоди від 31.01.2017).

Враховуючи вищевикладене, судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для внесення змін до договору оренди землі, з мотивів, наведених у позовній заяві, адже сторони договору не досягли згоди щодо приведення умов договору у відповідність до умов, які істотно змінилися, і позивач не навів виняткових випадків, з якими законодавець пов`язує можливість примусу сторони договору до продовження дії цього договору на змінених умовах, за наведених у позові підстав.

За відсутності відповідного договірного чи законодавчого обґрунтування внесення відповідних змін у судовому порядку та за відсутності згоди іншої сторони, у позові слід відмовити.

Аналогічна правова позиція сформована Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.02.2019 по справі №914/2649/17.

Крім того, суд апеляційної інстанції враховує, що рішенням Вишгородської міської ради від 14.07.2020 № 65/1 Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Вишгород затверджено нормативну грошову оцінку земель м.Вишгорода, встановивши середню базову вартість 1 квадратного метра земель м.Вишгород у розмірі 232,11 грн/м2, проте, вказане рішення набрало чинності з 01.01.2021, а у пункті 4 вказаного рішення зазначено, що воно набуває чинності з 01.01.2021. При цьому, як свідчать матеріали справи, з відповідним позовом у справі № 911/3059/20 позивач звернувся 09.10.2020 (згідно відомостей поштового штемпеля на конверті, в якому позов скеровано до суду першої інстанції), тобто до набрання чинності вказаним рішенням, яке в свою чергу, не виступало підставою заявленого позову, а позов ініційовано позивачем саме з тих підстав, що станом на момент направлення листа № 2-29/612 від 15.04.2020 та звернення з відповідним позовом, відповідач не погодився укладати додаткову угоду внаслідок прийняття рішення Вишгородською міською радою Київської області від 21.06.2019 № 53/7 Про орендну плату за землю .

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що позивач не позбавлений реалізувати обумовлені законом права щодо ініціювання внесення відповідних змін до укладеного договору за наявності визначених законом підстав та на підставі документів, які набрали чинності у встановленому законом порядку на момент відповідного звернення.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню, як таке, що прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права, яке в свою чергу унеможливило встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору, за визначеними позивачем підставами та предметом позову.

Наведені відповідачем в апеляційній скарзі доводи є документально обґрунтованими та такими, що не належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді даної справи, а також без врахування підстав позову.

Твердження позивача, зазначені у відзиві на апеляційну скаргу та письмових поясненнях, спростовуються матеріалами справи.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з`ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в апеляційному порядку, рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ухвалено при нез`ясуванні обставин, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам справи, а також при ухваленні рішення судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права (ст. ст. 14, 75, 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України) та неправильно застосовані норми матеріального права (пункт 3 частини 1 ст.15, ст. 30 Закону України "Про оренду землі", ст. 632, 651 Цивільного кодексу України), у зв`язку з чим на підставі п. 1-4 ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України оскаржуване рішення підлягає скасуванню в апеляційному порядку з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі за наведених у даній постанові підстав.

Таким чином, суд апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду справи дійшов висновку, що у задоволенні позову Вишгородської міської ради до Приватного акціонерного товариства "Київсоцбуд" про визнання укладеною додаткової угоди до договору про внесення змін до договору оренди земельної ділянки №374 від 01.06.2011 в редакції позивача - слід відмовити повністю за наведених у даній постанові підстав.

Розподіл судових витрат

Пунктом 2 ч. 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

На підставі п. 2 ч. 1, ч. 14 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції здійснює розподіл судових витрат наступним чином: судовий збір за подачу апеляційної скарги підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, а судовий збір за подачу позову залишається за позивачем.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київсоцбуд" на рішення Господарського суду Київської області від 10.02.2021 у справі № 910/3059/20 - задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 10.02.2021 у справі № 910/3059/20 - скасувати.

3. Ухвалити нове рішення.

4. У задоволенні позовних вимог Вишгородської міської ради до Приватного акціонерного товариства "Київсоцбуд" про визнання договору про внесення змін до договору укладеним - відмовити повністю.

5. Судовий збір за подачу позову залишити за Вишгородською міською радою.

6. Стягнути з Вишгородської міської ради (код ЄДРПОУ 04054866, 07300 Київська обл., Вишгородський район, м. Вишгород, пл.. Шевченка, 1) на користь Приватного акціонерного товариства "Київсоцбуд" (код ЄДРПОУ 32426467, 04050 м.Київ, вул. Білоруська, 30) 3 153 (три тисячі сто п`ятдесят три) грн. 00 коп. судового збору за подачу апеляційної скарги.

7. Матеріали справи № 910/3059/20 повернути до Господарського суду міста Києва, доручивши останньому видати накази на виконання даної постанови.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата підписання повного тексту постанови: 21.05.2021.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді С.Я. Дикунська

К.В. Тарасенко