УХВАЛА
21 вересня 2021 року
м. Київ
cправа № 911/3059/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Могил С.К. - головуючий, Волковицька Н.О., Случ О.В.,
за участю секретаря судового засідання Кравчук О.І.
та представників
позивача: Приходько І.А.,
відповідача: Бородкін Д.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Вишгородської міської ради
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2021
у справі № 911/3059/20
за позовом Вишгородської міської ради
до Приватного акціонерного товариства "Київсоцбуд"
про визнання договору про внесення змін до договору укладеним,
В С Т А Н О В И В:
Вишгородська міська рада звернулась до Господарського суду Київської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Київсоцбуд" (далі - ПрАТ "Київсоцбуд") про визнання додаткової угоди до договору укладеною в редакції позивача (зміни щодо розміру орендної плати).
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що між ним та відповідачем був укладений договір оренди земельної ділянки. Позивачем 21.06.2019 прийнято рішення "Про орендну плату за землю у м. Вишгороді" №53/7, яким затверджено Положення про оренду земельних ділянок у м. Вишгороді та порядок розрахунку орендної плати за земельні ділянки. У зв`язку з цим, 15.04.2020 позивач звернувся до відповідача з листом щодо необхідності внесення змін до договору оренди земельної ділянки, проте відповідач відмовився вносити зміни до відповідного договору.
Рішенням Господарського суду Київської області від 10.02.2021 (суддя Грабець С.Ю.) позов задоволено повністю. Визнано укладеним договір про внесення змін до договору оренди земельної ділянки №374 від 01.06.2011 в редакції, наведеній у резолютивній частині рішення.
Задовольняючи позовні вимоги місцевий господарський суд виходив з того, що умовами договору була передбачена така підстава зміни розміру орендної плати, як зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Рішення Вишгородської міської ради "Про орендну плату за землю у м. Вишгороді" №53/7 від 21.06.2019 прийнято у встановленому законом порядку, тому вимога позивача про визнання укладеним договору про внесення змін до договору оренди земельної ділянки №374 від 01.06.2011 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2021 (колегія суддів у складі: Станік С.Р. - головуючий, Дикунська С.Я., Тарасенко К.В.) рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове, яким у задоволенні позову відмовлено повністю.
Скасовуючи рішення місцевого господарського суду та постановляючи нове - про відмову в позові, апеляційний господарський суд виходив з того, що позивач не надав належних та допустимих доказів прийняття Вишгородською міською радою чи її виконавчим органом рішення про проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок), а також рішення уповноваженого органу про затвердження нормативної грошової оцінки земель та введення її в дію станом на момент ініціювання позивачем внесення відповідних змін до договору. При цьому сторони договору не передбачили можливості перегляду і зміни розміру орендної плати у разі прийняття позивачем рішення про встановлення місцевих податків і зборів, а відповідне рішення уповноваженого органу (у цьому випадку рішення Вишгородської міської ради Київської області від 21.06.2019 № 53/7) може бути самостійною підставою для внесення змін до договору оренди, якщо сторони цього договору визначили безпосередньо в самому договорі таку підставу для внесення змін до нього. У зв`язку з недоведеністю позивачем прийняття рішення про проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки та затвердження такої оцінки і введення її у дію (набрання чинності) станом на момент ініціювання внесення відповідних змін до договору та звернення з відповідним позовом у цій справі, апеляційний суд не прийняв до уваги витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 02.04.2020 №1636 (на підставі якого був здійснений розрахунок розміру орендної плати), оскільки вказаний витяг - не може вважатися належним та допустимим доказом зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка виступає предметом договору від 01.06.2011 (з урахуванням додаткової угоди від 31.01.2017). Також апеляційним судом зауважено, що рішенням Вишгородської міської ради від 14.07.2020 № 65/1 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Вишгород" затверджено нормативну грошову оцінку земель м. Вишгорода, встановивши середню базову вартість 1 квадратного метра земель м. Вишгород у розмірі 232,11 грн/м 2 , проте, вказане рішення набрало чинності з 01.01.2021, а у пункті 4 вказаного рішення зазначено, що воно набуває чинності з 01.01.2021. При цьому, як свідчать матеріали справи, з відповідним позовом у справі № 911/3059/20 позивач звернувся 09.10.2020, тобто до набрання чинності вказаним рішенням, яке в свою чергу, не виступало підставою заявленого позову, а позов ініційовано позивачем саме з тих підстав, що станом на момент направлення листа № 2-29/612 від 15.04.2020 та звернення з відповідним позовом відповідач не погодився укладати додаткову угоду внаслідок прийняття рішення Вишгородською міською радою Київської області від 21.06.2019 № 53/7 "Про орендну плату за землю".
Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду, позивач звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що оскаржувана постанова прийнята за помилкового тлумачення п. 4.6. договору щодо підстав зміни розміру орендної плати, і апеляційним судом не застосовано п. 3 ч. 1 ст. 15, ст. 30 Закону України "Про оренду землі", ст.ст. 632, 651 ЦК України, що підлягали застосуванню у цьому спорі.
Скаржником вмотивовано подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, а саме - апеляційний господарський суд не врахував висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 16.04.2018 у справі № 910/7905/17, від 14.02.2018 у справі № 910/10936/17, від 20.09.2018 у справі № 911/3626/17.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.07.2021 відкрито провадження за касаційною скаргою з підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, призначено останню до розгляду у відкритому судовому засіданні на 21.09.2021 та надано строк на подання відзиву на касаційну скаргу до 16.08.2021.
До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 13.08.2021 від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому представник просить оскаржувану постанову залишити без змін, посилаючись на правильність викладених у ній висновків та помилковість доводів скаржника, та зазначає, що зазначені у касаційній скарзі постанови Верховного Суду, на неврахування висновків яких посилається скаржник, прийняті у правовідносинах, відмінних від тих, що виникли у розглядуваній справі.
Розглядаючи касаційну скаргу у даній справі, колегія суддів з`ясувала, що ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 02.09.2020 справу №635/4233/19 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстав існування неоднакового тлумачення та застосування норм матеріального права у спірних правовідносинах у Касаційному господарському суді та Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду щодо обов`язковості рішень органів місцевого самоврядування для внесення змін до договорів оренди землі в частині перегляду розміру орендної плати, з урахуванням принципу свободи договору та наявності чи відсутності у договорах оренди погодженої сторонами підстави для такого перегляду, а саме відповідного рішення органу місцевого самоврядування.
Колегія суддів вбачала підстави для часткового відступлення від висновків Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 910/7905/17 в частині відсутності законодавчих підстав для внесення змін до договору оренди землі щодо розміру орендної плати при зміні нормативної грошової оцінки землі, застосованих судом апеляційної інстанції під час розгляду даної справи.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 27.10.2020 справу № 635/4233/19 прийнято до розгляду.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
У такому випадку згідно з приписами п. 11 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Враховуючи вищевикладене, з метою дотримання єдності судової практики та зважаючи, що у справі № 911/3059/20 як на підставу касаційного оскарження скаржник посилається на висновок КГС ВС у справі № 910/7905/17, від якого вважав за необхідне відступити КЦС ВС у справі № 635/4233/19, висновок у вказаній справі має суттєве значення для вирішення спору в цій справі, тому колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зупинення даного касаційного провадження до закінчення перегляду справи № 635/4233/19 Великою Палатою Верховного Суду.
Керуючись ст.ст. 228, 229, 233, 234 ГПК України, Суд
У Х В А Л И В:
Зупинити касаційне провадження у справі № 911/3059/20 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 635/4233/19.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Могил С.К.
Судді: Волковицька Н.О.
Случ О.В.
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 21.09.2021 |
Оприлюднено | 24.09.2021 |
Номер документу | 99818493 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Могил С.К.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні