Ухвала

від 19.05.2021 по справі 160/8422/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

19 травня 2021 року м. Дніпросправа № 160/8422/20

Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Білак С.В., перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року по справі №160/8422/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Квадранс-М до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Третього апеляційного адміністративного суду надійшла адміністративна справа №160/8422/20 з апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року.

Перевіривши апеляційну скаргу головуючий суддя встановив, що вона не відповідає вимогам КАС України, з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст.295 КАС України (в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення суду першої інстанції), апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Як свідчать матеріали справи, Дніпропетровським окружним адміністративним судом ухвалено рішення 06.10.2020 року, повний текст якого складено 12.10.2020 року.

Апеляційну скаргу на рішення від 06.10.2020 року апелянт подав 09.04.2021 року.

Одночасно скаржник просить поновити строки подання апеляційної скарги посилаючись на те, що вперше з апеляційною скаргою до суду заявник звернувся в межах строку встановленого КАС України, проте ухвалою суду скаргу було повернуто заявнику у зв`язку з тим, що апеляційна скарга не підписана скаржником. Вказує, що копію ухвали суду апеляційної інстанції від 21.12.2020 року про повернення апеляційної скарги скаржник не отримував, однак про її існування стало відомо з Єдиного державного реєстру судових рішень. Вважає наведені підстави поважними для поновлення такого строку, оскільки він звернувся у найкоротший строк з дня повернення первинної апеляційної скарги.

Надаючи оцінку вказаним доводам суд апеляційної інстанції виходить з такого.

Згідно з частиною 2 статті 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Як свідчать матеріали справи, скаржник вперше звернувся до суду з апеляційною скаргою 26.11.2020 року, що підтверджується відповідною датою, проставленою ПАТ Укрпошта на конверті, в якому була направлена апеляційна скарга. (а.с. 59)

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 21.12.2020 року апеляційну скаргу повернуто заявнику у зв`язку з тим, що апеляційна скарга не підписана скаржником.

Згідно з ч. 8 ст. 169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Так, в разі повернення апеляційної скарги особа має право повторно подати апеляційну скаргу, але в межах строку звернення до суду з апеляційною скаргою встановленого статтею 295 КАС України, або у разі поновлення пропущеного строку з причин, які будуть визнані судом поважними.

При цьому, до повторної апеляційної скарги застосовуються вимоги КАС України, як до нової апеляційної скарги.

09.04.2021 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області повторно подано до суду апеляційну скаргу на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року, тобто поза межами строку встановленого статтею 295 КАС України.

Судом встановлено, що скаржником не було реалізовано право на касаційне оскарження ухвали суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги.

При цьому, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Як зазначалося вище, повернення первинної апеляційної скарги зумовлено відсутністю підпису особи на апеляційній скарзі, яка має право на її підписання.

Між тим, такі підстави (причини) для поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження спірного судового рішення, як, зокрема неналежне виконання службових обов`язків відповідальної особи не можуть бути підставами для поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження.

Твердження скаржника про те, що він звернувся до суду апеляційної інстанції з повторною апеляційною скаргою у найкоротший строк, оскільки копію ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 21.12.2020 року про повернення апеляційної скарги скаржник не отримував спростовуються матеріалами справи, а саме реєстраційною карткою поштового повідомлення, з якої вбачається, що скаржник отримав копію ухвали апеляційного суду від 21.12.2020 року нарочно 19.01.2021 року.

Проте, з повторною апеляційною скаргою апелянт звернувся 09.04.2021 року, тобто майже через три місяці з дня отримання ухвали апеляційного суду від 21.12.2020 року про повернення первинної апеляційної скарги.

Інших підстав для поновлення строку апеляційного оскарження скаржником не зазначено.

Відповідно до ч. 2 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

В силу закону, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

У пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини Лелас проти Хорватії Суд звертав увагу на те, що держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу .

У справі Рисовський проти України Європейський Суд з прав людини ... підкреслює особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси… .

Тобто, виходячи з принципу належного урядування , державні органи зобов`язані діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно (у даному випадку - за рахунок позивача у зв`язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, прийнятого на користь останнього).

Отже, такі підстави (причини) для поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження спірного судового рішення, як, зокрема неналежне виконання службових обов`язків відповідальної особи не можуть бути підставами для поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження.

На думку суду, внутрішня організація роботи щодо підготовки апеляційної скарги (належна або неналежна) не може вважатись поважною причиною пропуску процесуального строку апеляційного оскарження та, відповідно, не є доказом того, що скаржник з об`єктивних причин був позбавлений можливості подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з моменту отримання копії рішення, а навпаки, свідчить про неналежну організацію роботи на підприємстві, безвідповідальність працівників та відсутність вимогливості і контролю за підлеглими з боку адміністрації.

Згідно з частиною 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу, тобто суддя, встановивши, невідповідність матеріалів поданої скарги вимогам, встановленим цим Кодексом, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху.

Враховуючи, що апеляційна скарга подана після закінчення строку, встановленого статтею 295 КАС України і підстави, вказані апелянтом у клопотанні про поновлення такого строку є неповажними, головуючий суддя дійшов висновку, що апеляційна скарга подана без додержання вимог, встановлених КАС України, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року по справі №160/8422/20 - залишити без руху.

Встановити скаржнику строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом надіслання на адресу Третього апеляційного адміністративного суду:

- заяви із зазначенням інших поважних підстав для поновлення строку встановленого для апеляційного оскарження з наданням доказів на підтвердження обставин викладених у такій заяві.

Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.

Роз`яснити скаржнику, що відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя С.В. Білак