Постанова
від 11.05.2021 по справі 910/14846/19
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" травня 2021 р. Справа№ 910/14846/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коробенка Г.П.

суддів: Кравчука Г.А.

Козир Т.П.

за участю секретаря судового засідання Огірко А.О.

за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 11.05.2021

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріара"

на рішення Господарського суду міста Києва від 29.01.2020

у справі №910/14846/19 (суддя Данилова М.В.)

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріара"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛ МОУШН ГРУП"

про стягнення грошових коштів

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛ МОУШН ГРУП"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріара"

про стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріара" (далі - позивач/ТОВ "Ріара") звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛ МОУШН ГРУП" (далі -відповідач/ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП") про стягнення заборгованості за договором на виготовлення рекламної продукції №060519 від 06.05.2019 в розмірі 649100,39 грн, з яких: заборгованість за виконані роботи та надані послуги в розмірі 370551,46 грн, з якої 342859,67 грн (основний борг), 2254,42 грн (3% річних), 25437,37 грн (пеня у розмірі подвійної облікової ставки) та вартість привласнених матеріалів в розмірі 278548,93 грн, з яких: 251435,26 грн (основний борг), 2190,58 грн (3% річних), 24923,09 грн (пеня у розмірі подвійної облікової ставки). Також позивач просив стягнути з відповідача судові витрати на правову допомогу в розмірі 15000 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 9961,51 грн.

Позовні вимоги, з посиланням на положення статей 525, 526, 549, 611, 612, 625, 651 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статей 188, 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), мотивовано тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання за договором щодо сплати грошових коштів у встановлений строк та розмірі, внаслідок чого утворилась заборгованість та право на стягнення вартості привласнених матеріалів у розмірі 251435,26 грн.

18.11.2019 до Господарського суду міста Києва від ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" надійшла зустрічна позовна заява до ТОВ "Ріара" про стягнення збитків у розмірі 285000,00 грн та витрат на зберігання матеріалів у розмірі 191199,60 грн.

Зустрічні позовні вимоги, з посиланням на положення статей 173, 174, 180, 193, 218, 224 ГК України та статей 22, 611, 623, 629, 846, 849, 852, 853, 857 ЦК України, обґрунтовані тим, що ТОВ "Ріара" не виконало своїх зобов`язань за Договором, чим завдало позивачу за зустрічним позовом збитків та витрат, пов`язаних зі збереженням майна ТОВ "Ріара".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.01.2020 у справі №910/14846/19 первісний позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" на користь ТОВ "Ріара" грошові кошти, а саме: вартість виконаних робіт у розмірі 57 859,67 грн, 3% річних - 380,44 грн та пеню - 4292,71 грн. Зустрічні позовні вимоги ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" до ТОВ "Ріара" задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Ріара" на користь ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" грошові кошти, а саме: витрати на зберігання матеріалів у розмірі 191199,60 грн та судовий збір у розмірі 1908,33 грн.

Суд першої інстанції, дійшов висновку, що як замовником, так і виконавцем було порушено принцип зустрічного виконання зобов`язання, у зв`язку з чим склалась ситуація, при якій виконавцем не отримано передбачену договором оплату за виконані роботи в розмірі 342859,67 грн, а замовнику завдано збитки у розмірі 285000 грн. Зазначене, є підставою для застосування положень статті 601 ЦК України. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що стягненню з ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" на користь ТОВ "Ріара" підлягає 57859,67 грн. Здійснивши власний перерахунок заявлених позивачем штрафних санкцій, суд першої інстанції дійшов до висновку про їх часткове задоволення. Відмовляючи у стягненні з ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" вартості привласнених матеріалів у розмірі 278 548,93 грн, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" не було привласнено матеріали ТОВ "Ріара", а відповідач за первісним позовом зберігав зазначені матеріали за власний рахунок. Задовольняючи зустрічні позовні вимоги в частині стягнення з ТОВ "Ріара" 191199,60 грн, місцевий господарський суд встановив, що витрати ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" на зберігання матеріалів за період з 27.05.2019 по 15.11.2019 підтверджені належними та допустимими доказами.

Не погодившись із вказаним рішенням, ТОВ "Ріара" (далі - скаржник) звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило оскаржуване рішення скасувати повністю та прийняти нове оішення про задоволення первісного позову у повному обсязі та відмови у задоволенні зустрічного позову у повному обсязі.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому скаржник посилався на наступне:

- судом першої інстанції не було враховано те, що відповідачем за первісним позовом не було підписано направлені ТОВ "Ріара" акти та не надано жодних зауважень, мотивованої відмови чи претензій щодо якості наданих послуг не було, тому з урахуванням положень п. 2.3.4. Договору на виготовлення рекламної продукції № 060519 від 06.05.2019 такі акти є прийняті і підписані сторонами, а послуги прийняті 10.06.2019 та підлягають оплаті з 24.06.2019;

- місцевим господарським судом залишено поза увагою той факт, що відповідачем за первісним позовом не надано належних та допустимих доказів того, що фізична особа-підприємець Ковалевська Я.П. реально виконувала роботи з монтажу та демонтажу рекламних конструкцій, а також доказів оплати виконаних робіт фізичною особою-підприємцем Ковалевською Я.П.;

- є хибними та такими, що не відповідають дійсності твердження відповідача за первісним позовом про те, що для завершення у строк монтажу та демонтажу рекламних конструкцій було залучено фізичну особу-підприємця Ковалевську Я.П., відповідно до договору про надання послуг №24052019 від 24.05.2019 щодо виконання робіт по монтажу рекламної конструкції "Ферма", що підтверджується актом здачі-прийняття виконаних робіт (послуг) від 27.05.2019 на зальну суму 210000,00 грн та актом здачі-прийняття виконаних робіт (послуг) від 30.05.2019 на загальну суму 75000,00 грн, оскільки зазначена робота була виконана ТОВ "Ріара", і таке виконання позивачем за первісним позовом підтверджується, зокрема, відомостями про трекінг про фактичне знаходження транспортного засобу ТОВ "Ріара" за місцем виконання робіт у період з 24-25 травня 2019 року та світлинами (фото) фактично виконаних робіт;

- поза увагою суду першої інстанції залишився той факт, що у акті демонтажу рекламних конструкцій відсутнє посилання, які саме матеріали було демонтовано та передано на зберігання відповідача за первісним позовом;

- місцевим господарським судом не було надано належної оцінки доказам, які були надані позивачем за первісним позовом по факту незаконного привласнення відповідачем за первісним позовом матеріалів, які використовувалися ТОВ "Ріара".

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" просить рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на те, що мотиви та підстави, зазначені в ній щодо скасування рішення суду є безпідставними та необґрунтованими, а рішення суду постановлено у відповідності до вимог чинного законодавства. Зокрема, ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" вказує, що позивач, ухиляючись від виконання своїх зобов`язань за договором на виготовлення рекламної продукції № 060519 від 06.05.2019, завдав відповідачу за первісним позовом реальних збитків у розмірі 285000,00 грн, які ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" поніс усуваючи несвоєчасне виконання робіт та недоліків по зазначеному правочину, оскільки для завершення в строк монтажу та демонтажу рекламних конструкцій ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" було залучено фізичну особу-підприємця Ковалевську Я.П., відповідно до договору про надання послуг №24052019 від 24.05.2019 щодо виконання робіт по монтажу та демонтажу рекламної конструкції "Ферма".

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2020 скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 29.01.2020 у справі №910/14846/19 та прийнято нове рішення, яким первісні позовні вимоги ТОВ "Ріара" до ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" про стягнення заборгованості за виконані роботи у розмірі 342859,67 грн, 3% річних у розмірі 2254,42 грн, пені у розмірі 25437,37 грн задоволено, стягнуто витрати по сплаті судового збору у розмірі 5 558,57 грн; у задоволенні первісного позову ТОВ "Ріара" до ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" про стягнення вартості привласнених матеріалів у розмірі 251 435,26 грн, пені у розмірі 24923,09 грн, 3% річних у розмірі 2190,58 грн відмовлено; зустрічний позов ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" до ТОВ "Ріара" про стягнення збитків у розмірі 75000,00 грн та судового збору у розмірі 1 125,02 грн задоволено; у задоволенні зустрічного позову ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" до ТОВ "Ріара" про стягнення збитків у розмірі 210000,00 грн, витрат на зберігання матеріалів у розмірі 191199,60 грн відмовлено; проведено зустрічне зарахування грошових сум, присуджених до стягнення з кожної із сторін за результатами розгляду первісного та зустрічного позовів, на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму: стягнуто з ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" на користь ТОВ "Ріара" 295551,46 грн заборгованості, 4433,55 грн судового збору, 8337,85 грн за розгляд справи у суді апеляційної інстанції та 10000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2020 у справі №910/14846/19, а рішення Господарського суду міста Києва від 29.01.2020 у справі №910/14846/19 залишити в силі.

Постановою Верховного Суду від 21.12.2020 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛ МОУШН ГРУП" задоволено частково. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2020 у справі №910/14846/19 скасовано. Справу №910/14846/19 передано на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

Скасовуючи постанову суду апеляційної інстанції у справі №910/14846/19, суд касаційної інстанції виходив з того, що суди попередніх інстанцій не досліджували та не встановили обставин щодо наявності/відсутності відмови ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" (замовника) від договору підряду, а саме здійснення/нездійснення її в порядку частини 2 статті 849 Цивільного кодексу України; водночас ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" позовні вимоги за зустрічним позовом заявило саме на підставі частини 2 статті 849 Цивільного кодексу України, за змістом якої якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

При цьому Верховний Суд зазначив, що суди мають надати належну оцінку актам виконаних робіт №20 від 24.05.2019, №21 від 24.05.2019, №23 від 24.05.2019, надісланих підрядником у контексті умов договору підряду №060519 від 06.05.2019 з додатками до нього, договорам №24052019 від 24.05.2019, №27052019 від 27.05.2019 з актами здачі-приймання виконаних робіт до них, та з`ясувати, чи є акт про недоліки від 24.04.2019 з додатками відмовою замовника від договору підряду, здійсненою ним у порядку частини другої статті 849 ЦК України, положення якої визначено як підставу позову, з урахуванням умов договору та обставин справи, а отже і правову природу заявлених до стягнення сум визначену ним як збитки і як витрати, які пов`язані зі збереженням майна, належного ТОВ "Ріара". Для правильного вирішення спору у справі, яка розглядається, за вимогами ТОВ "Ріара" і ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" за договором підряду, необхідно з`ясувати обставини належного/неналежного виконання як замовником так і підрядником умов договору підряду, в тому числі і щодо виникнення/не виникнення у замовника (ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП") права на відмову від договору підряду, яке відповідно до частини другої статті 849 ЦК України не є безумовним і пов`язано із діями підрядника (своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим), ти чи належним чином воно (право на відмову) реалізовано ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП". Щодо вирішення питання за вимогами ТОВ "Ріара" про стягнення вартості привласнених матеріалів, та за вимогами ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" про стягнення збитків та витрат, пов`язаних з утриманням матеріалів, які на думку ТОВ "Ріара" привласнені ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП", суду необхідно встановити правову природу, (сутність) підстав виникнення/чи не виникнення права на їх стягнення і в залежності від цього правильно кваліфікувати ці грошові суми (збитки, необхідні витрати на збереження/утримання майна, вартість майна як сума збитків тощо). У разі якщо грошова сума є сумою збитків необхідно встановити наявність у діях винної особи чотирьох елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки заподіювача шкоди, причинного зв`язку між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача і вини.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.12.2020 для розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріара" у справі №910/14846/19 сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Коробенка Г.П., суддів Козир Т.П., Кравчука Г.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.01.2021 прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріара" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.01.2020 у справі №910/14846/19 колегією суддів у складі: суддів Коробенка Г.П. (головуючий, доповідач), Козир Т.П., Кравчук Г.А.; призначено розгляд апеляційної скарги.

02.02.2021 через канцелярію суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріара" надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи електронних доказів: акту надання послуг №21 від 24.05.2019, квитанції про підписання акту від 26.01.2021, Інструкції, електронного цифрового підпису 20190524 ОЛ МОУШН ГРУП акт 21 ОЛ МОУШН ГРУП, електронної печатки 20190524 ОЛ МОУШН ГРУП акт 21 ОЛ МОУШН ГРУП, витягів з Центрального засвідчу вального органу 20190524 ОЛ МОУШН ГРУП акт 21 ОЛ МОУШН ГРУП, флеш-накопичувача №G985E3213, на якому містяться електронні докази, які на думку позивача за первісним позовом підтверджують визнання відповідачем за зустрічним позовом вимог за первісним позовом про стягнення коштів в сумі 664100,39 грн. В обґрунтування неможливості надання додаткових доказів суду першої інстанції, заявник посилається на неможливість надання таких доказів з причин, що не залежали від нього, оскільки докази, які додаються, підписані директором ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" 26.01.2021.

18.03.2021 через канцелярію суду від відповідача надійшла заява, в якій ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" просить не приймати та не розглядати клопотання ТОВ "Ріара"про приєднання електронних доказів.

18.03.2021 через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи копії вимоги ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" про відшкодування витрат на усунення недоліків вих.№02/03 від 02.03.2021, копії фіскальних чеків 0306708768318, 0306708787843 від 09.03.2021, опис вкладення до поштового відправлення від 09.03.2021. В обґрунтування неможливості надання додаткових доказів суду першої інстанції, заявник посилається на неможливість надання таких доказів з причин, що не залежали від нього, оскільки докази, які додаються, були оформлені в березні 2021 р. вже під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

23.03.2021 через канцелярію суду від ТОВ "Ріара" надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів: копію акту звірки взаєморозрахунків станом на 2019 р., підписаного директором ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" 26.01.2021, копію квитанції про підписання акту звірки взаєморозрахунків станом на 2019 р., копію листа ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" вих. №07/02 від 07.02.2020. В обґрунтування неможливості надання цих доказів суду першої інстанції, заявник посилається на неможливість надання таких доказів з причин, що не залежали від нього, оскільки доказів, які додаються, не існувало на момент звернення до суду із позовом у даній справі.

Колегією суддів не приймаються до уваги додаткові докази, які надійшли до суду апеляційної інстанції 02.02.2021, 18.03.2021, 23.03.2021, оскільки їх не існувало на момент прийняття місцевим господарським судом оскаржуваного рішення; дана обставина виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку ст. 269 ГПК України незалежно від причин неподання таких доказів.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом при розгляді справи №908/1908/19.

31.03.2021 через канцелярію суду від ТОВ "Ріара" надійшли письмові пояснення, в яких позивач зазначив про те, що при підготовці апеляційної скарги, позивачем допущено технічні помилки в прохальній частині скарги, а саме зазначено: Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ОЛ МОУШН ГРУП на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Ріара ... заборгованість у розмірі 354911,42 грн (триста п`ятдесят чотири тисячі дев`ятсот одинадцять грн. 42 коп.), з якої 342859,67 грн (основний борг), 986,31 грн. (3% річних), 11065,44 грн. (пеня у розмірі подвійної ставки НБУ) замість: Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ОЛ МОУШН ГРУП на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Ріара заборгованість за виконані роботи та надані послуги у розмірі 370551,46 грн (триста сімдесят тисяч п`ятсот п`ятдесят одна грн. 46 коп.), з якої 342859,67 грн (основний борг), 2254,42 грн. (3% річних), 25437,37 грн. (пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ);

зазначено: Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ОЛ МОУШНГРУП на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Ріара заборгованість у розмірі 267079,36 грн (двісті шістдесят сім тисяч сімдесят дев`ять грн. 35 коп.), з якої 251435,26 грн (основного боргу), 1260,62 грн, 14383,47 грн (пеня у розмірі подвійної ставки НБУ) замість: Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ОЛ МОУШН ГРУП на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Ріара вартість привласнених матеріалів у розмірі 278548,93 грн (двісті сімдесят вісім тисяч п`ятсот сорок вісім грн. 93 коп.), з яких 251435,26 грн. (основного боргу), 2190,58 грн., 24923,09 грн. (пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ) .

У зв`язку з викладеним, позивач просить позовні вимоги ТОВ РІАРА враховувати відповідно до тексту позовної заяви та цих письмових пояснень, врахувати наявність технічної описки в прохальній частині апеляційної скарги та прохальну частину апеляційної скарги ТОВ РІАРА на рішення Господарського суду міста Києва від 29.01.2020 вважати наступною:

1. Прийняти апеляційну скаргу до розгляду та відкрити апеляційне провадження.

Скасувати судове рішення Господарського суду міста Києва від 29.01.2020 у справі №910/14846/19 повністю і ухвалити нове рішення яким повністю задовольнити позовні вимоги ТОВ РІАРА , а саме:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ОЛ МОУШН ГРУП на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Ріара заборгованість за виконані роботи та надані послуги у розмірі 370 551,46 грн (триста сімдесят тисяч п`ятсот п`ятдесят одна грн. 46 коп.), з якої 342859,67 грн (основний борг), 2254,42 грн (3% річних), 25437,37 грн (пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ОЛ МОУШН ГРУП на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Ріара вартість привласнених матеріалів у розмірі 278548,93 грн (двісті сімдесят вісім тисяч п`ятсот сорок вісім грн. 93 коп.), з яких 251435,26 грн (основного боргу), 2190,58 грн, 24923,09 грн (пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ОЛ МОУШН ГРУП на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Ріара понесені додаткові витрати на правову допомогу у розмірі 15000,00 грн. та сплачений позивачем судовий збір.

В задоволенні зустрічних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю ОЛ МОУШН ГРУП до Товариства з обмеженою відповідальністю Ріара відмовити в повному обсязі.

В судове засідання апеляційної інстанції 11.05.2021 представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) не з`явився.

Колегія суддів звертає увагу на те, що учасники у справі належним чином повідомлені про місце, дату і час судового розгляду, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення сторонам.

Враховуючи те, що явка представників учасників справи в судове засідання не була визнана обов`язковою, судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість здійснення розгляду апеляційної скарги у даній справі за відсутності представника відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом).

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив її задовольнити. Скасувати судове рішення Господарського суду міста Києва від 29.01.2020 у справі №910/14846/19 повністю і ухвалити нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги ТОВ Ріара , а саме:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ОЛ МОУШН ГРУП на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Ріара вартість привласнених матеріалів у розмірі 278548,93 грн (двісті сімдесят вісім тисяч п`ятсот сорок вісім грн. 93 коп.), з яких 251435,26 грн (основного боргу), 2190,58 грн (3% річних), 24923,09 грн (пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ).

У задоволенні зустрічних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю ОЛ МОУШН ГРУП до Товариства з обмеженою відповідальністю Ріара відмовити в повному обсязі.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, спірні правовідносини у цій справі виникли із укладеного між ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП", як замовником, та ТОВ "Ріара", як виконавцем, договору на виготовлення рекламної продукції №060519 від 06.05.2019 (далі - Договір).

При цьому, як стверджує відповідач за первісним позовом, цей правочин було укладено товариством "ОЛ МОУШН ГРУП" з метою взятих на себе зобов`язань за договором про надання послуг з популяризації знаку для товарів і послуг № 12/04-19, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "БАКАРДІ-МАРТІНІ ЮКРЕЙН" та ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" 12.04.2019 (за умовами якого ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" було взято на себе зобов`язання з організації та проведення заходу "Martini Food Love" в рамках Фестивалю Food Love 2019, який проводився з 25.05.2019 по 26.05.2019 на Арт-заводі Платформа (вул. Біломорська, 1 м. Київ)).

У відповідності до пунктів 1.1, 1.2 Договору виконавець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених в цьому Договорі, виготовити та встановити рекламу продукцію з використанням своїх матеріалів. Замовник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених в Договорі, прийняти і оплатити виготовлення рекламної продукції, перелік та характеристика якої зазначені у відповідних Додатках до Договору, які є невід`ємною частиною Договору.

Виконавець зобов`язаний виконати виготовлення печатної продукції в обсягах і в строки, що передбачені цим договором та відповідними Додатками до Договору, і передати результат робіт замовнику (п.2.1.2 Договору).

Замовник зобов`язаний оплатити виконавцю рекламну продукцію в розмірах і в строки, встановлені цим Договором та відповідними Додатками до цього Договору. Передати виконавцю матеріали оригінал-макету для друку, вказані у відповідних Додатках, в належному стані. Протягом одного дня з моменту підписання цього Договору передати виконавцю всі матеріали для друку та макети в електронному та роздрукованому вигляді для виготовлення продукції. У випадку затримки передання цих матеріалів виконавець передає замовникові готову продукцію у строк, який складається із зазначеного в Договорі строку та строку затримки передання вищевказаних матеріалів (пункти 2.3., 2.3.1, 2.3.2., 2.3.5 Договору).

У п. 2.3.4. Договору сторони погодили, що замовник зобов`язаний протягом 3-х (трьох) робочих днів з моменту одержання Акта приймання-передачі послуг за цим Договором, підписати і направити виконавцеві (позивачу за первісним позовом) зазначений Акт або мотивовану відмову в прийнятті наданих послуг з переліком необхідних дороблень. У випадку відмови від підписання замовником (відповідачем з первісним позовом) акта виконаних робіт без мотивованої відмови від прийняття послуг по закінченні строку, вищевказаного строку, Акт вважається підписаним, а послуги - прийнятими та підлягають оплаті.

Ціна продукції становить суму, зазначену у відповідних Додатках до цього Договору (п. 3.1. Договору).

Порядок оплати зазначено у відповідних Додатках до цього Договору (п. 3.2. Договору).

Відповідно до п. 3.3. Договору строки виготовлення зазначаються у відповідних Додатках до цього Договору.

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2019, але у будь-якому випадку до виконання сторонами своїх зобов`язань за цим Договором (п. 5.1. Договору).

У п. 6.1. Договору сторони передбачили, що за порушення строків оплати, передбачених цим Договором, замовник (відповідач за первісним позовом) сплачує виконавцю (позивачу за первісним позовом) неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який нараховується неустойка, від вартості продукції. Сплата неустойки не звільняє замовника (відповідача за первісним позовом) від виконання зобов`язань за Договором.

06.05.2019 ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" та ТОВ "Ріара" було складено та підписано Додаток № 1 до Договору, в якому сторонами затверджено оригінал-макет рекламної конструкції "Мартіні Бар", кількістю 1 шт., вартістю - 87 019,74 грн (п. 2. Додатку № 1 до Договору).

В порядку та на умовах, визначених Договором та цим Додатком, виконавець (позивач за первісним позовом) зобов`язується виконати, а замовник (відповідач за первісним позовом) зобов`язується прийняти та оплатити послуги, в повному розмірі вартість робіт (п. 3. 2. Додатку № 1 до Договору).

Пунктом 4. Додатку № 1 до Договору сторони визначили, що роботи по монтажу проводяться виконавцем (позивачем за первісним позовом) за адресою: Арт-завод Платформа, вулиця Біломорська, 1. Роботи з монтажу проводяться с 21.05.2019 по 24.05.2019 включно.

У п. 6. Додатку № 1 до Договору сторони домовилися, що розрахунки по цьому Договору проводяться у національній валюті України шляхом банківського переказу коштів на поточний рахунок виконавця (позивача за первісним позовом) у наступному порядку:

- передоплата в розмірі 70% від загальної вартості робіт, становить 60913,82 грн, в тому числі ПДВ - 10152,30 грн сплачується замовником на підставі рахунку-фактури, виставленої виконавцем (позивачем за первісним позовом) (п. 6.1. Додатку № 1 до Договору);

- оплата у розмірі 30% від загальної вартості, що становить 26105,92 грн, в т.ч. ПДВ - 4350,99 грн сплачується замовником (відповідачем за первісним позовом) протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дня підписання Акта приймання-передачі робіт (п. 6.2. Додатку № 1 до Договору).

В п.7 Додатку № 1 до Договору сторони погодили, що гарантійний строк на роботи та матеріали надається терміном на 6 календарних місяців з дня підписання сторонами Акту приймання-передачі результатів робіт.

На виконання Договору позивачем за первісним позовом виготовлено та встановлено рекламну конструкцію "Мартіні бар", виставлено відповідачу за первісним позовом рахунок на оплату № 27 від 06.05.2019 на суму 87019,74 грн; направлено відповідачу за первісним позовом затверджений та підписаний виконавцем Акт наданих послуг № 20 від 24.05.2019 - виготовлення та монтаж рекламної конструкції; вартість послуги - 87019,74 грн.

06.05.2019 ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" здійснив частину передоплати послуг у розмірі 43509,88 грн.

Тобто, не сплаченими ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" згідно з Додатком № 1 до Договору є 43509,88 грн.

07.05.2019 ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" та ТОВ "Ріара" було складено та підписано Додаток № 2 до Договору, в якому сторонами затверджено оригінал-макет рекламної конструкції "Ферма", кількістю 7 шт., вартість 1 шт. - 134957,20 грн, загальна вартість - 944700,41 грн.

У п. 4. Додатку № 2 до Договору сторони визначили, що роботи по монтажу проводяться виконавцем (позивачем за первісним позовом) за адресою: Арт-завод Платформа, вулиця Біломорська, 1. Роботи з монтажу проводяться с 21.05.2019 по 24.05.2019 включно.

За умовами п. 5. Додатку № 2 до Договору роботи з демонтажу проводяться за рахунок виконавця (позивача за первісним позовом у період з 26.05.2019 по 29.05.2019 включно. Матеріали у асортименті та у кількості, що зазначені у специфікації у п. 2 (ЛДСП, декор масив дерева фарбований, терасна дошка палісандр, акрил молочний 4 мм, LED стрічка, блок живлення, банер ПВХ, труба хромова) передаються у власність виконавця (позивача за первісним позовом).

У п. 7. Додатку № 2 до Договору сторони домовилися, що розрахунки по цьому Договору проводяться у національній валюті України шляхом банківського переказу коштів на поточний рахунок виконавця (позивача за первісним позовом) у наступному порядку:

- передоплата в розмірі 70% від загальної вартості робіт, становить 661290,29 грн, в тому числі ПДВ - 110215,30 грн сплачується замовником на підставі рахунку-фактури, виставленої виконавцем (позивачем за первісним позовом) (п. 6.1. Додатку № 2 до Договору);

- оплата у розмірі 30% від загальної вартості, що становить 283410,12 грн, в т.ч. ПДВ 47235,02 грн сплачується замовником (відповідачем за первісним позовом) протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дня підписання Акта приймання-передачі робіт (п. 6.2. Додатку № 2 до Договору).

В п.9 Додатку № 2 до Договору сторони погодили, що гарантійний строк на роботи та матеріали надається терміном на 6 календарних місяців з дня підписання сторонами Акту приймання-передачі результатів робіт.

На виконання Договору ТОВ "Ріара" виготовлено та встановлено рекламну конструкцію "Ферма", виставлено відповідачу за первісним позовом рахунок на оплату № 28 від 06.05.2019 на суму 944700,41 грн, направлено відповідачу за первісним позовом затверджений та підписаний виконавцем Акт наданих послуг № 21 від 24.05.2019 - виготовлення та монтаж рекламної конструкції; загальна вартість послуги - 944700,41 грн.

08.05.2019 ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" здійснило частину передоплати послуг у розмірі 472350,20 грн.

21.05.2019 відповідач за первісним позовом здійснив часткову оплату наданих послуг у розмірі 188940,08 грн.

Відтак, не сплаченими ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" згідно з Додатком № 2 до Договору є 283410,13 грн.

Також як зазначено в позовній заяві, 14.05.2019 ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" замовлено, а ТОВ "Ріара" прийнято до виконання додаткові послуги з виготовлення лайтбоксу.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Ріара" виставлено відповідачу за первісним позовом рахунок на оплату № 31 від 14.05.2019 на суму 53132,21 грн, направлено відповідачу за первісним позовом затверджений та підписаний виконавцем Акт наданих послуг № 24 від 24.05.2019 - виготовлення та монтаж рекламної конструкції; вартість послуги - 53132,21 грн.

15.05.2019 ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" здійснено акцепт пропозиції та умов надання послуг з виготовлення лайтбоксу шляхом здійснення передоплати у розмірі 37192,55 грн.

Тобто, не сплаченими ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" за надання послуг з виготовлення лайтбоксу на рекламну конструкцію є 15 939,66 грн.

Направлення ТОВ "Ріара" вищевказаних Актів наданих послуг відповідачу за первісним позовом підтверджується описом вкладення у лист 0408000840342 від 30.05.2019 та поштовою накладною 0408000840342 від 30.05.2019, копії яких містяться в матеріалах справи.

Однак зазначені акти з боку ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" не були підписані. Мотивованої відмови у передбаченим Договором строк відповідачем за первісним позовом надано не було.

Як стверджує позивач за зустрічним позовом, листом № 24/7 від 24.05.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "БАКАРДІ-МАРТІНІ ЮКРЕЙН" повідомило, що в результаті огляду об`єкту виявлено, що станом на 24.05.2019 роботи ще не закінчені - не працює вивіска Фестивалю "Martini Food Love", не зібрані конструкції "Ферм", відсутні зовнішні елементи рекламних конструкцій, полки.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОЛ МОУШН ГРУП" з метою мінімізації збитків та виконання зобов`язань перед Товариством з обмеженою відповідальністю "БАКАРДІ-МАРТІНІ ЮКРЕИН" було змушено в терміновому порядку із залученням іншої підрядної організації усувати недоліки.

Позивач за зустрічним позовом залучив для завершення в строк монтажу рекламних конструкцій фізичну особу-підприємця Ковалевську Я.П. (т. 1, а.с. 108-110).

24.05.2019 між ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" та фізичною особою-підприємцем Ковалевською Я.П. було укладено договір про надання послуг № 24052019, відповідно до п. 1.1. якого фізична особа-підприємець Ковалевська Я.П., як виконавець зобов`язується надати замовнику (відповідач за зустрічним позовом) послуги по монтажу рекламних конструкцій та закупівлі матеріалів для їх монтажу, для забезпечення проведення заходу "Martini Food Love" (який відбудеться 25-26 травня 2019 року за адресою: м. Київ, вул. Біломорська, 1. Арт-завод "Платформа") клієнта замовника ТОВ "БАКАРДІ-МАРТІНІ ЮКРЕЙН" в порядку та відповідно до умов визначених цим Договором, а замовник (відповідач за первісним позовом) зобов`язується прийняти та оплатити надані послуги.

Згідно із п. 1.2. Договору про надання послуг № 24052019 від 24.05.2019 дата та адреса надання послуг: 24-25 травня 2019 року м. Київ, вул. Біломорська, 1. Арт-завод "Платформа".

Відповідно до п.п. 2.1., 2.1.3. Договору про надання послуг № 24052019 від 24.05.2019 виконавець зобов`язується забезпечити монтаж рекламної конструкції "Ферма" 4200х6000х4000 мм (в кількості сім штук) в період з 24.05.2019 до 09:00 г. 25.05.2019.

На підтвердження виконання робіт за Договором про надання послуг № 24052019 від 24.05.2019 відповідачем надано акт здачі-приймання виконаних робіт (послуг) від 27.05.2019 на загальну суму 210 000,00 грн (т. 1, а.с. 111).

Як вбачається з матеріалів справи, 27.05.2019 ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" залучило для виконання демонтажу рекламних конструкцій фізичну особу-підприємця Ковалевську Я.П. (т. 1, а.с. 112-114).

27.05.2019 між ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" та фізичною особою-підприємцем Ковалевською Я.П. було укладено Договір про надання послуг № 27052019, за умовами якого Фізична особа-підприємець Ковалевська Я.П., як виконавець зобов`язується надати замовнику (відповідач за зустрічним позовом) послуги демонтажу рекламних конструкцій після проведення заходу "Martini Food Love" (який відбудеться 25-26 травня 2019 року за адресою: м. Київ, вул. Біломорська, 1. Арт-завод "Платформа") клієнта замовника ТОВ "БАКАРДІ-МАРТІНІ ЮКРЕЙН" в порядку та відповідно до умов визначених цим Договором, а замовник (відповідач за первісним позовом) зобов`язується прийняти та оплатити надані послуги (п. 1. Договору про надання послуг № 27052019 від 27.05.2019).

Відповідно до п. 1.2. Договору про надання послуг № 27052019 від 27.05.2019 дата та адреса надання послуг: 27-29 травня 2019 року м. Київ, вул. Біломорська, 1. Арт-завод "Платформа".

За умовами п.п. 2.1., 2.1.3. Договору про надання послуг № 27052019 від 27.05.2019 виконавець зобов`язується забезпечити демонтаж рекламної конструкції "Ферма" 4200х6000х4000 мм (в кількості сім штук) в період з 27 по 29 травня 2019 року.

Відповідач за зустрічним позовом зазначає, що 01.08.2018 між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю "Раббіер" було підписано Договір складського зберігання та комплексної обробки вантажів.

30.05.2019 демонтаж рекламних конструкцій було здійснено фізичною особою-підприємцем Ковалевською Я.П., що підтверджується актом здачі-приймання виконаних робіт (послуг) від 30.05.2019 на загальну суму 75000,00 грн (т. 1 а.с. 115).

Предметом розгляду цієї справи є питання щодо:

- наявності/відсутності підстав для стягнення з відповідача за первісним позовом суми основного боргу, 3% річних, та пені за договором підряду та наявності/відсутності підстав для стягнення вартості привласнених матеріалів;

- наявності/відсутності підстав для стягнення з відповідача за зустрічним позовом збитків, завданих неналежним виконанням договірних зобов`язань за договором підряду та стягнення витрат за зберігання матеріалів, належних позивачу за первісним позовом.

Позивач за первісним позовом зазначає, що оскільки відповідачем за первісним позовом було отримано акти 05.06.2019, що підтверджується роздруківкою з офіційного сайту Публічного акціонерного товариства "Укрпоршта", тому відповідно до умов п. 2.3.4. Договору роботи та послуги прийняті відповідачем за зустрічним позовом 10.06.2019 та підлягають оплаті з 24.05.2019.

Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" умов Договору на виготовлення рекламної продукції № 060519 від 06.05.2019 ТОВ "Ріара" були нараховані штрафні санкції - пеню відповідно до п. 6.1. зазначеного правочину та 3% річних за період 24.06.2019 по 12.09.2019.

Також, позивач за первісним позовом просить суд стягнути заборгованість за привласнені відповідачем за первісним позовом матеріали у розмірі 278 548,93 грн та штрафні санкції за привласнення ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" матеріалів пеню та 3% річних, нарахованих за період з 29.05.2019 по 12.09.2019.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОЛ МОУШН ГРУП" звертаючись із зустрічною позовною заявою до ТОВ "Ріара" про стягнення збитків у розмірі 285000,00 грн та витрат на зберігання матеріалів у розмірі 191199,60 грн зазначає, що відповідач за зустрічним позовом ухиляючись від виконання своїх зобов`язань за Договором на виготовлення рекламної продукції № 060519 від 06.05.2019 завдав позивачу за зустрічним позовом реальних збитків у розмірі 285000,00 грн (210000,00 грн - роботи по монтажу рекламних конструкцій, 75000,00 грн - роботи з демонтажу рекламної конструкції "Ферма), які ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" поніс виправляючи несвоєчасне виконання робіт та недоліків по зазначеному правочину, оскільки, по-перше, для завершення в строк монтажу рекламних конструкцій ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" було залучено Фізичну особу - підприємця Ковалевську Я.П., відповідно до Договору про надання послуг № 24052019 від 24.05.2019 щодо виконання робіт по монтажу рекламної конструкції "Ферма", по - друге, для демонтажу рекламної конструкції "Ферма" 27.05.2019 ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" було залучено для виконання демонтажу рекламних конструкцій фізичну особу-підприємця Ковалевську Я.П. на підставі Договору про надання послуг № 27052019 від 27.05.2019.

Крім того, позивач за зустрічним позовом вказує, що відповідно до п. 5. Додатку № 2 до Договору роботи з демонтажу проводяться за рахунок виконавця (позивача за первісним позовом у період з 26.05.2019 по 29.05.2019 включно. Матеріали у асортименті та у кількості, що зазначені у специфікації у п. 2 передаються у власність виконавця (позивача за первісним позовом). Оскільки, ТОВ "Ріара" не виконало жодних дій щодо прийняття матеріалів, залишених після демонтажу 7 рекламних конструкцій "Ферма" позивач за зустрічним позовом вимушений був передати дані конструкції на зберігання Товариству з обмеженою відповідальністю "Раббіер" відповідно до Договору № 010218-01 від 01.02.2018 та акта прийому-передачі матеріальних цінностей для відповідного зберігання № 00039-000121 від 27.05.2019. Ціна зберігання матеріалів становить 1 105,20 грн за добу. Таким чином, витрати на зберігання матеріалів за період з 27.05.2019 по 15.11.2019 становить 191199,60 грн.

На підтвердження зазначених обставин позивачем за зустрічним позовом було надано акти здачі-прийняття робіт (наданих послуг) та копії платіжних доручень з оплати за зберігання.

Отже, між сторонами виникли правовідносини у сфері виконання підрядних робіт на підставі укладеного ними договору.

У статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Відповідно до вимог статей 11, 509 ЦК України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Згідно зі статтею 526 ЦК України та статтею 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом частин першої, другої статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

За приписами частини першої статті 853 ЦК України, замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Згідно з частиною четвертою статті 882 ЦК України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Відтак, договір підряду складається із двох пов`язаних між собою зобов`язань: 1) правовідношення, в якому виконавець має виконати певну роботу, а замовник наділений правом вимагати виконання цього обов`язку; 2) правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити виконану роботу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати.

Згідно з частиною першою статті 849 ЦК України замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника.

Відповідно до частини другої статті 849 ЦК України (яку визначено підставою позову) якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника (частина третя статті 849 ЦК України).

За змістом частини четвертої статті 849 цього Кодексу замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Отже, у статті 849 ЦК України передбачено три окремі (самостійні) підстави для відмови замовника від договору підряду, а саме:

- підрядник несвоєчасно розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим (частина друга);

- очевидність для замовника невиконання роботи належним чином та невиконання підрядником у визначений замовником строк вимоги про усунення недоліків (частина третя);

- відмова замовника від договору до закінчення робіт з виплатою підрядникові плати за виконану частину робіт та відшкодуванням збитків, завданих розірванням договору (частина четверта).

Відповідно, правові наслідки відмови замовника від договору підряду на підставі статті 849 ЦК України є різними.

Аналогічна права позиція щодо застосування статті 849 ЦК України висловлена об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у постанові від 06.03.2020 у справі №910/2051/19.

Законність відмови замовника від договору підряду на підставі частини другої статті 849 ЦК України у випадку недоведеності порушень умов договору підряду зі сторони підрядника не може "виправдовуватись" безумовним правом замовника відмовитися від договору підряду на підставі її частини четвертої. Обставини наявності або відсутності порушення умов договору підряду зі сторони підрядника мають безпосереднє значення для правильного вирішення судами спорів про визнання недійсною відмови замовника від договору підряду в порядку, передбаченому частиною другою статті 849 ЦК України, та підлягають з`ясуванню судами при вирішенні таких спорів.

Аналогічна права позиція щодо застосування статті 849 ЦК України висловлена Верховним Судом у постанові від 13.09.2019 у справі №911/1433/18.

З огляду на те, що ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" заявило позовні вимоги за зустрічним позовом саме на підставі частини 2 статті 849 Цивільного кодексу України, за змістом якої, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків, підлягають дослідженню та встановленню обставини щодо наявності/відсутності відмови ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" (замовника) від договору підряду, а саме здійснення/нездійснення її в порядку частини 2 статті 849 Цивільного кодексу України.

При цьому, під час розгляду спору між сторонами, який стосується виконання умов договорів підряду, до предмета дослідження, серед іншого, входить встановлення обставин щодо характеру, обсягу, якості робіт, що є предметом Договору, строків їх виконання та порядок їх прийняття, аналіз доказів, поданих на підтвердження виконання та передання цих робіт, встановленню підлягає також відповідність визначеної в Договорі вартості робіт фактично виконаним роботам.

Як встановлено вище, у Додатку № 1 до Договору сторонами було визначено, що позивач за первісним позовом повинен виконати роботи по виготовленню та монтажу рекламної конструкції "Мартіні Бар", кількістю 1 шт., вартістю - 87 019,74 грн.

Додатком № 2 до Договору сторони визначили, що позивач за первісним позовом повинен виконати роботи по виготовленню та монтажу рекламної конструкції "Ферма", кількістю 7 шт., вартість 1 шт. - 134 957,20 грн, загальною вартістю - 944 700,41 грн.

Додатково ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" замовило, а ТОВ "Ріара" прийняло до виконання додаткові послуги з виготовлення лайтбоксу на суму 53 132,21 грн.

За наслідками виконання робіт обумовлених сторонами у Додатку № 1 до Договору, Додатку № 2 до Договору ТОВ "Ріара" та додатковому замовленні були складені акти наданих послуг № 20 від 24.05.2019, № 21 від 24.05.2019 та № 23 від 24.05.2019 на загальну суму 1084852,36 грн.

Як стверджує позивач за первісним позовом та не заперечує відповідач за первісним позовом, ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" частково розрахувалося за надані ТОВ "Ріара" послуги з виготовлення та монтажу рекламних конструкцій на суму 741992,69 грн.

Неоплаченими з боку відповідача за первісним позовом за надані позивачем за первісним позовом послуги з виготовлення та монтажу рекламних конструкцій за Договором залишились грошові кошти у розмірі 342859,67 грн.

30.05.2019 ТОВ "Ріара" були направлені відповідачу за первісним позовом акти, що підтверджується описом вкладення у лист та фіскальним чеком від 30.05.2019.

У відзиві на позовну заяву ТОВ "Ріара" відповідач за первісним позовом зазначає, що ним 07.06.2019 було направлено лист вих. № 1/07/06/2019 про недоліки наданих послуг позивачем за первісним позовом (т. 1 а.с. 140-141), в якому, зокрема, зазначено про отримання ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" відповідних актів та рахунків на оплату послуг 05.06.2019. При цьому, на вказаному листі міститься відмітка про отримання кур`єром позивача за первісним позовом 07.06.2019 - ОСОБА_1 .

Натомість, ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" не було надано належних та допустимих доказів щодо перебування ОСОБА_1 у трудових чи будь-яких інших відносинах із позивачем за первісним позовом, що вказує на безпідставність доводів відповідача за первісним позовом про отримання позивачем за первісним позовом вказаного листа.

Лист відповідача за первісним позовом від 11.09.2019 вих. № 2-11/09/19 також не може вважатися мотивованою відмовою від підписання актів наданих послуг, оскільки такий лист не направлений ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" у визначений п. 2.3.4. Договору строк.

Отже, у відповідності до положень п. 2.3.4. Договору на виготовлення рекламної продукції № 060519 від 06.05.2019 та з огляду на відсутність вмотивованої відмови замовника від прийняття наданих позивачем за первісним позовом послуг за Договором щодо виготовлення та монтажу рекламних конструкцій згідно з актами наданих послуг № 20 від 24.05.2019, № 21 від 24.05.2019 та № 23 від 24.05.2019 на загальну суму 1084852,36 грн, по закінченню 3-денного строку з моменту одержання цих Актів, відповідні акти наданих послуг є прийнятими та підписаними сторонами, а послуги прийнятими 10.06.2019 у повному обсязі і такими, що підлягають оплаті (протягом 14 днів після підписання актів, тобто до 24.06.2019).

Враховуючи вищевикладене, надані позивачем за первісним позовом послуги за Договором щодо виготовлення та монтажу рекламних конструкцій згідно з актами наданих послуг № 20 від 24.05.2019, № 21 від 24.05.2019 та № 23 від 24.05.2019 вважаються виконаними у повному обсязі та прийнятими відповідачем за первісним позовом і підлягають оплаті.

Як зазначалось вище, доказів повної оплати за надані позивачем за первісним позовом послуги щодо виготовлення та монтажу рекламних конструкцій відповідачем за первісним позовом не надано.

Отже, в порушення зазначених вимог процесуального закону, відповідачем за первісним позовом не доведено обставин належного виконання ним умов Договору.

Відтак, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача за первісним позовом заборгованості за надані позивачем за первісним позовом послуги за договором по виготовленню та монтажу рекламних конструкцій у розмірі 342859,67 грн.

Згідно із ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частина 1 ст. 546 ЦК України визначає, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.

Згідно із ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Положеннями ч. 1 ст. 231 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Положеннями пункту 6.1. Договору передбачено, що за порушення строків оплати, передбачених цим Договором, замовник (відповідач за первісним позовом) сплачує виконавцю (позивачу за первісним позовом) неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який нараховується неустойка, від вартості продукції. Сплата неустойки не звільняє замовника (відповідача за первісним позовом) від виконання зобов`язань за Договором.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши заявлені до стягнення суми пені, 3% річних, суд апеляційної інстанції вважає розрахунок, здійснений позивачем за первісним позовом, є арифметично правильним, відповідно до якого загальний розмір пені від суми основної заборгованості за Договором (заборгованість замовника за надані виконавцем послуги за Договором по виготовленню та монтажу рекламних конструкцій) за період з 24.06.2019 по 12.09.2019 становить 25437,37 грн, а розмір 3% річних у вказаний період становить 2 254,42 грн, а тому позовні вимоги в частині стягнення пені від суми основної заборгованості за Договором (заборгованість замовника за надані виконавцем послуги за Договором по виготовленню та монтажу рекламних конструкцій) за період з 24.06.2019 по 12.09.2019 в розмірі 25437,37 грн, 3% річних в розмірі 2254,42 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивач, в обґрунтування правових підстав вимоги про стягнення вартості привласнених матеріалів, посилався на норми ст. 224 ГК України, якими врегульовані порядок відшкодування шкоди.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Зазначена норма кореспондується з положеннями статей 224, 225 ГК України, за змістом яких учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Таким чином, з урахуванням вимог вказаної статті 224 ГК України, відшкодування збитків є видом господарських санкцій, під якими розуміються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування котрих для нього настають несприятливі економічні наслідки. Одночасно, для учасника господарських відносин, який потерпів від правопорушення, відшкодування збитків є способом захисту його прав та законних інтересів.

Відшкодування збитків є наслідком порушення зобов`язання. За таких обставин, можливість використовувати відшкодування збитків як засіб захисту порушених прав виникає у юридичних осіб із самого факту невиконання обов`язку, порушення цивільних прав.

Збитки - це зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Причинний зв`язок, як елемент цивільного правопорушення виражає зв`язок протиправної поведінки і збитків, що настали, при якому протиправність є причиною, а збитки - наслідком.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків необхідною є наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника і збитками, вина боржника.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо).

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Обов`язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто обов`язок доказування покладається на сторони. Докази повинні бути належними та допустимими (ст.ст.74, 76, 77, 79 ГПК України).

За таких обставин, приймаючи до уваги вищезазначені положення чинного законодавства, позивачем при зверненні до суду з вимогами про стягнення збитків повинно бути доведено наявність протиправної поведінки відповідача, збитки, причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою та збитками, вина відповідача.

Відсутність хоча б одного з перелічених елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов`язань.

Так, у п. 5. Додатку № 2 до Договору сторони визначили, що роботи з демонтажу проводяться за рахунок виконавця (позивача за первісним позовом) у період з 26.05.2019 по 29.05.2019 включно. Матеріали у асортименті та у кількості, що зазначені у специфікації у п. 2 передаються у власність виконавця (позивача за первісним позовом).

Тобто, враховуючи умови п. 5. Додатку № 2 до Договору після здійснення позивачем за первісним позовом за власний рахунок демонтажу 7 (семи) рекламних конструкцій "Ферма", він набував у власність матеріали для їх виготовлення.

Однак, як зазначав позивач за первісним позовом та підтверджував відповідач за первісним позовом, виконавець за Договором демонтаж 7 (семи) рекламних конструкцій "Ферма" не здійснив через залучення відповідачем за первісним позовом інших осіб для здійснення демонтажу вищевказаних конструкцій, як встановлено судом вище за відсутності мотивованої відмови від Договору, що вказує на неправомірні дії відповідача за первісним позовом та відповідно вказані обставини свідчать про фактичну неможливість здійснення позивачем за первісним позовом виконання зобов`язання з демонтажу 7 (семи) рекламних конструкцій "Ферма", матеріали яких він набував у власність у відповідності до п. 5. Додатку № 2 до Договору, та відповідно привласнення відповідачем за первісним позовом цих матеріалів, чим позивачу за первісним позовом завдано збитків в розмірі 251435,26 грн - вартості привласнених матеріалів.

З огляду на викладене, з урахуванням доведеності позивачем наявності складу цивільного правопорушення для стягнення збитків в порядку статей 224 Господарського кодексу України, колегія суддів вважає, що позовна вимога за первісним позовом про стягнення збитків в розмірі 251435,26 грн - вартості привласнених матеріалів є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Перевіривши заявлені до стягнення суми пені, 3% річних, суд апеляційної інстанції вважає розрахунок, здійснений позивачем за первісним позовом, арифметично правильним, відповідно до якого загальний розмір пені від суми вартості привласнених матеріалів за період з 29.05.2019 по 29.07.2019 становить 24923,09 грн, а розмір 3% річних у вказаний період становить 2109,58 грн, а тому позовні вимоги в частині стягнення пені від суми вартості привласнених матеріалів за період з 29.05.2019 по 29.07.2019 в розмірі 24923,09 грн, 3% річних в розмірі 2109,58 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо зустрічних позовних вимог в частині стягнення з ТОВ "Ріара" збитків у розмірі 285000,00 грн, колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено вище, зустрічні позовні вимоги в частині стягнення 285000,00 грн збитків обґрунтовані тим, що відповідач за зустрічним позовом ухиляючись від виконання своїх зобов`язань за Договором на виготовлення рекламної продукції № 060519 від 06.05.2019 завдав позивачу за зустрічним позовом реальних збитків у розмірі 285000,00 грн (210000,00 грн - роботи по монтажу рекламних конструкцій, 75000,00 грн - роботи з демонтажу рекламних конструкцій "Ферма), які ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" поніс виправляючи несвоєчасне виконання робіт та недоліки по зазначеному правочину, оскільки, для завершення в строк монтажу рекламних конструкцій демонтажу рекламних конструкцій "Ферма" ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" було залучено фізичну особу-підприємця Ковалевську Я.П., відповідно до Договору про надання послуг № 24052019 від 24.05.2019 та Договору про надання послуг № 27052019 від 27.05.2019.

Так, 24.05.2019 між ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" та фізичною особою-підприємцем Ковалевською Я.П. було укладено Договір про надання послуг № 24052019, відповідно до п. 1.1. якого Фізична особа-підприємець Ковалевська Я.П., як виконавець зобов`язується надати замовнику (відповідач за зустрічним позовом) послуги по монтажу рекламних конструкцій та закупівлі матеріалів для їх монтажу, для забезпечення проведення заходу "Martini Food Love" (який відбудеться 25-26 травня 2019 року за адресою: м. Київ, вул. Біломорська, 1. Арт-завод "Платформа") клієнта замовника ТОВ "БАКАРДІ-МАРТІНІ ЮКРЕЙН" в порядку та відповідно до умов визначених цим Договором, а замовник (відповідач за первісним позовом) зобов`язується прийняти та оплатити надані послуги.

Також, 27.05.2019 між ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" та фізичною особою-підприємцем Ковалевською Я.П. було укладено Договір про надання послуг № 27052019, за умовами якого Фізична особа-підприємець Ковалевська Я.П., як виконавець зобов`язується надати замовнику (відповідач за зустрічним позовом) послуги демонтажу рекламних конструкцій після проведення заходу "Martini Food Love" (який відбудеться 25-26 травня 2019 року за адресою: м. Київ, вул. Біломорська, 1. Арт-завод "Платформа") клієнта замовника ТОВ "БАКАРДІ-МАРТІНІ ЮКРЕЙН" в порядку та відповідно до умов визначених цим Договором, а замовник (відповідач за первісним позовом) зобов`язується прийняти та оплатити надані послуги (п. 1. Договору про надання послуг № 27052019 від 27.05.2019).

Як зазначалося вище у даній постанові, позивачем при зверненні до суду з вимогами про стягнення збитків повинно бути доведено наявність протиправної поведінки відповідача, збитки, причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою та збитками, вина відповідача.

Як встановлено вище, відповідачем за первісним позовом залучено інших осіб для здійснення демонтажу вищевказаних конструкцій за відсутності мотивованої відмови від договору №060519 на виготовлення рекламної продукції від 06.05.2019. Тобто позивачем за зустрічним позовом не доведено факту неналежного виконання підрядником умов Договору та відповідно виникнення у замовника права на відмову від договору у відповідності до частини другої статті 849 ЦК України, на яку посилається позивач за зустрічним позовом.

Посилання позивача за зустрічним позовом на Акт про недоліки за договором №060519 на виготовлення рекламної продукції від 06.05.2019, складений 24.05.2019 (а.с.94 т.1), в якому зазначено про виявлені недоліки послуг виконавця за договором, з додатками (світлинами), як на підставу для відмови від договору у відповідності до положень частини другої статті 849 ЦК України, є безпідставними, оскільки з даного акту не вбачається відмови замовника від договору №060519 на виготовлення рекламної продукції від 06.05.2019. Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що даний акт підписано в односторонньому порядку ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП"; в матеріалах справи відсутні докази надсилання/надання даного акту виконавцю за Договором.

Таким чином, судом апеляційної інстанції встановлено недоведеність позивачем за зустрічним позовом всіх елементів складу цивільного правопорушення, з огляду на що вимоги позивача за зустрічним позовом про стягнення з стягнення з ТОВ "Ріара" збитків у розмірі 285000,00 грн є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Судом апеляційної інстанції встановлено, про що зазначено вище у даній постанові, що виконавцем послуги за Договором щодо виготовлення та монтажу рекламних конструкцій виконано у повному обсязі та прийнято замовником.

Тобто, судом апеляційної інстанції встановлено відсутність порушення виконавцем своїх зобов`язань за Договором щодо виготовлення та монтажу рекламних конструкцій.

Зазначені обставини спростовують твердження позивача за зустрічним позовом про те, що внаслідок неналежного виконання відповідачем за зустрічним позовом зобов`язань за Договором щодо виготовлення та монтажу рекламних конструкцій замовник поніс збитки у розмірі 210000,00 грн, залучивши фізичну особу-підприємця Ковалевську Я.П., відповідно до Договору про надання послуг № 24052019 від 24.05.2019 для виконання робіт по монтажу рекламних конструкцій.

Щодо зустрічних позовних вимог в частині стягнення з ТОВ "Ріара" витрат на зберігання матеріалів слід зазначити наступне.

Зустрічні позовні вимоги в частині стягнення витрат на зберігання матеріалів у розмірі 191199,60 грн обґрунтовані тим, що внаслідок нездійснення відповідачем за зустрічним позовом демонтажу 7 (семи) рекламних конструкцій "Ферма", що передбачено п. 5. Додатку № 2 до Договору, та неприйняттю матеріалів для їх виготовлення, позивач за зустрічним позовом вимушений був передати дані конструкції на зберігання Товариству з обмеженою відповідальністю "Раббіер" відповідно до Договору № 010218-01 від 01.02.2018 та акта прийому-передачі матеріальних цінностей для відповідного зберігання № 00039-000121 від 27.05.2019 внаслідок чого поніс витрати на зберігання матеріалів за період з 27.05.2019 по 15.11.2019 у розмірі 191199,60 грн.

При цьому, правовою підставою таких вимог, позивачем за зустрічним позовом визначено ч. 3 ст. 947 ЦК України.

Так, 01.02.2018 між ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Раббіер" було укладено Договір складського зберігання та комплексної обробки вантажів № 010218-01, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Раббіер" надає ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" послуги зі складського зберігання вантажів та їх комплексної обробки. Для складського зберігання матеріалів ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП", Товариство з обмеженою відповідальністю "Раббіер" надає простір в 300 кв. м. Вартість надання послуг зі складського зберігання становить 7000,00 грн з ПДВ у місяць. Вартість надання послуг з складської обробки вантажів становить 3250,00 грн з ПАДВ у місяць (п.п. 1.1., 2.1., 3.1, 3.2 Договору складського зберігання та комплексної обробки вантажів№ 010218-01 від 01.02.2018).

27.05.2019 між ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Раббіер" було підписано акт прийняття матеріальних цінностей для відповідального зберігання №00039 - 000121, у якому сторони визначили найменування матеріалів, кількість, об`єм та вартість зберігання за добу.

Суд апеляційної інстанції, дослідивши вказаний акт встановив, що матеріали передані згідно з даним актом ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" на зберігання не є ідентичними матеріалами, визначеними сторонами у п. 2 Додатку № 2 до Договору. Тобто, передані ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" на зберігання матеріали не є матеріалами для виготовлення 7 (семи) рекламних конструкцій "Ферма", які передавались ТОВ "Ріара" у власність, відповідно до п. 5. Додатку № 2 до Договору.

Крім того, застосування приписів ч. 3 ст. 947 ЦК України до даних правовідносин неможливо, оскільки ТОВ "Ріара" не є стороною Договору складського зберігання та комплексної обробки вантажів № 010218-01 від 01.02.2018. Натомість саме ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" є поклажодавцем за вказаним договором, у розумінні ч. 1 ст. 936 ЦК України, та саме він повинен відшкодувати зберігачу витрати на зберігання, у розумінні ч. 3 ст. 947 ЦК України.

Таким чином, позивачем за зустрічним позовом не доведено обставин понесення ним витрат на зберігання матеріалів саме внаслідок неналежного виконання ТОВ "Ріара" своїх зобов`язань, передбачених п. 5. Додатку № 2 до Договору.

З огляду на що, вимоги позивача за зустрічним позовом в частині стягнення з ТОВ "Ріара" витрат на зберігання матеріалів у розмірі 191199,60 грн не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до ч.1 ст.277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За результатами перегляду даної справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріара" підлягає задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 29.01.2020 у справі №910/14846/19 - скасуванню, з прийняттям нового рішення про задоволення первісного позову та відмови у задоволенні зустрічного позову.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання первісної позовної заяви, зустрічної позовної заяви та судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги, касаційної скарги покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог, у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛ МОУШН ГРУП" в дохід Державного бюджету України підлягають 10377 грн судового збору за подання апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріара" у справі №910/14846/19, з огляду на те, що при поданні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріара" скаржником було сплачено судовий збір у розмірі 14942,25 грн, тоді як з урахуванням приписів Закону України "Про судовий збір", з урахуванням ціни позову та вимог скаржника (скасування рішення суду в повному обсязі), сума судового збору, яка повинна бути сплачена скаржником за подання даної апеляційної скарги, становить 25319,25 грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем за первісним позовом, колегія суддів зазначає наступне .

29.09.2019 між ТОВ "Ріара", як клієнтом та Борисовим М.П. , як адвокатом було укладено договір про надання правової допомоги.

Предметом даного Договору (п. 1.1.) є надання адвокатом усіма законними методами та способами правової допомоги клієнту у всіх справах, які пов`язані чи можуть бути пов`язані зі захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних його прав та законних інтересів.

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до " 31" грудня 2021 року (п. 3. 1. Договору).

У п. 4.1. Договору сторони визначили, що гонорар адвоката за цим Договором становить 15000,00 грн, податок на додану вартість не передбачений.

Відповідно до п. 4.2. Договору клієнт здійснює оплату послуг по факту наданих послуг, на підставі актів наданих послуг та рахунку виконавця.

Пунктом 4.3. Договору визначено, що адвокат зобов`язаний направити клієнту акт наданих послуг та рахунок по факту надання послуг.

Також, 29.09.2019 між ТОВ "Ріара", як клієнтом та Бондаренком І.В. , як адвокатом було укладено Договір про надання правової допомоги.

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до " 31" грудня 2021 року (п. 3. 1. Договору).

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 28).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з пунктом 4 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини 1 статті 1 вказаного Закону встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону).

Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону ).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим, чинне господарське процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Згідно зі ст. 12 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами ч. 1 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2 статті 126 Кодексу).

У ч. 3 ст. 126 ГПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 Кодексу).

Положеннями ч.ч.1 та 3 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторони у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги (ч. 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

В позовній заяві, апеляційній скарзі позивач просив стягнути з відповідача судові витрати на правову допомогу в розмірі 15000 грн. Водночас до ухвалення місцевим господарським судом оскаржуваного рішення позивачем за первісним позовом не було надано належних доказів на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу.

Також 29.09.2020 представниками (адвокатами) ТОВ "Ріара" - Борисовим В.П. та Бондаренком І.В. були подані клопотання про розподіл понесених позивачем за первісним позовом витрат на професійну правничу допомогу.

Частиною 5 ст. 129 ГПК України визначено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета

спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 28.11.2019 у справі № 914/1605/18).

15.09.2020 ТОВ "Ріара" та адвокат Борисов М.П. підписали акт приймання-передачі наданих послуг № 1 до Договору про надання правової допомоги від 29.07.2019 (далі за текстом - акт), згідно з п. 1 якого адвокат з 29.07.2019 по 15.09.2020 надав клієнту правову допомогу в рамках господарської справи №910/14846/19, відповідно до Договору про надання правничої допомоги від 29.07.2019, а клієнт прийняв допомогу, а саме:

1. вивчення та аналіз поданої клієнтом первинної документації з правовідносин останнього з ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" - 1 година;

2. підготовка та подання позовної заяви про стягнення з ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" заборгованості - 1,5 години;

3. підготовка та подання відповіді на відзив ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" - 1 година;

4. підготовка та подання апеляційної скарги - 2 години;

5. участь у судовому засіданні Північного апеляційного господарського суду в якості представника ТОВ "Ріара" - 1 година;

6. участь у судовому засіданні Північного апеляційного господарського суду в якості представника ТОВ "Ріара" - 1 година.

Загальна кількість витрачених годин, відповідно до даного акта - 7,5 годин.

Вартість послуг за період вказаних у п. 1 цього акта становить 15000,00 грн без ПДВ. Всього до сплати - 15 000,00 грн без ПДВ (п. 2. акта).

Умовами п. 3 цього акта сторони підтвердили, що жодних претензій по якості, повноті, строках та обсягу в цілому правової допомоги клієнта до адвоката немає.

Вказаний акт підписаний представниками обох сторін договору.

15.09.2020 адвокат Борисов М.П. виписав рахунок на оплату № 1 на суму 15000,00 грн.

Окрім того, в матеріалах справи наявні наступні документи, які підтверджують повноваження адвоката Борисова М.П. на вчинення ним дій як адвоката від імені ТОВ "Ріара", а саме: свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 5151 від 28.08.2012 на Борисова М.П. (т. 1, а.с. 78), ордер на надання правової допомоги ТОВ "Ріара", зокрема, у Північному апеляційному господарському суді адвокатом Борисовим М.П. (т. 1, а.с. 79) та Договір про надання правової допомоги від 29.07.2019.

Суд апеляційної інстанції, проаналізувавши додані до заяви вказані документи, встановив, що вони підтверджують та охоплюють період надання юридичних послуг Борисов М.П. ТОВ "Ріара" з 29.07.2019 по 15.09.2020.

Водночас, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що у наданому акті послуг № 1 від 15.09.2020 до Договору про надання правової допомоги від 29.07.2019, до витрат на професійну правничу допомогу, які були заявлені у суді апеляційної інстанції, були також віднесені витрати на професійну правничу допомогу, які надавалися адвокатом клієнту у суді першої інстанції, а саме: вивчення та аналіз поданої клієнтом первинної документації з правовідносин останнього з ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП", підготовка та подання позовної заяви про стягнення з ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" заборгованості та підготовка та подання відповіді на відзив ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП".

Також, 15.09.2020 ТОВ "Ріара" та адвокат Бондаренко І.В. підписали акт приймання - передачі наданих послуг № 1 до Договору про надання правової допомоги від 29.07.2019 (далі за текстом - акт), згідно з п. 1 якого адвокат з 29.07.2019 по 15.09.2020 надав клієнту правову допомогу в рамках господарської справи № 910/14846/19, відповідно до Договору про надання правничої допомоги від 29.07.2019, а клієнт прийняв допомогу, а саме:

1. вивчення та аналіз поданої клієнтом первинної документації з правовідносин останнього з ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" - 2 години;

2. зібрання доказів необхідних для подання позовної заяви про стягнення з ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" заборгованості - 1,5 години;

3. участь у судовому засіданні в Господарському суді міста Києва в якості представника ТОВ "Ріара" - 2 години;

4. участь у судовому засіданні Північного апеляційного господарського суду в якості представника ТОВ "Ріара" -2 години;

5. участь у судовому засіданні Північного апеляційного господарського суду в якості представника ТОВ "Ріара" - 1 година.

Загальна кількість витрачених годин, відповідно до даного акта - 7,5 годин.

Вартість послуг за період вказаних у п. 1 цього акта становить 15 000,00 грн без ПДВ. Всього до сплати - 15 000,00 грн без ПДВ ( п. 2. акта).

Вказаний акт підписаний представниками обох сторін договору.

15.09.2020 адвокат Бондаренко І.В. виписав рахунок на оплату № 1 на суму 15 000,00 грн.

Так, у матеріалах справи наявні наступні документи, які підтверджують повноваження адвоката Бондаренка І.В. на вчинення ним дій як адвоката від імені ТОВ "Ріара", а саме: свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 4376 від 22.02.2011 на Бондаренка І.В. ( т. 1, а.с. 163) та Договір про надання правової допомоги від 29.07.2019.

Поряд з цим, судом апеляційної інстанції було досліджено представлений акт послуг № 1 від 15.09.2020 до Договору про надання правової допомоги від 29.07.2019 та встановлено, що до витрат на професійну правничу допомогу які були заявлені у суді апеляційної інстанції, були також віднесені витрати на професійну правничу допомогу, які надавалися адвокатом клієнту у суді першої інстанції, а саме: вивчення та аналіз поданої клієнтом первинної документації з правовідносин останнього з ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП", зібрання доказів необхідних для подання позовної заяви про стягнення з ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" заборгованості та участь у судовому засіданні в Господарському суді міста Києва в якості представника ТОВ "Ріара".

Разом з тим, чинним законодавством не передбачено вирішення судом апеляційної інстанції витрат на понесення на професійну правову допомогу, які були надані у суді першої інстанції та, які у суді першої інстанції не заявлялись у встановленому ГПК України порядку.

Як встановлено вище, в первісній позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача судові витрати на правову допомогу в розмірі 15000 грн. Водночас до ухвалення місцевим господарським судом оскаржуваного рішення позивачем за первісним позовом не було надано належних доказів на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу. З заявою до місцевого господарського суду про ухвалення додаткового рішення для вирішення питання про судові витрати, понесені в суді першої інстанції позивач за первісним позовом не звертався.

Від ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, не надходило.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Вказана правова позиція щодо застосування норм права викладена у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, та враховується судом під час розгляду апеляційної скарги.

З огляду на викладене, керуючись принципами верховенства права та пропорційності, з огляду на розумність та доцільність витрат на професійну правничу допомогу для даної справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування позивачу витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді апеляційної інстанції при перегляді рішення Господарського суду міста Києва від 29.01.2020 у справі №910/14846/19, в розмірі 8000 грн. В іншій частині в задоволенні заяви необхідно відмовити, з огляду на її недоведеність та необґрунтованість.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст. ст. 277, 281 - 283 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріара" задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 29.01.2020 у справі №910/14846/19 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким первісний позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛ МОУШН ГРУП" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріара" 342859,67 грн заборгованості - вартості наданих послуг за договором на виготовлення рекламної продукції №060519 від 06.05.2019, 3% річних в розмірі 2254,42 грн, пені в розмірі 25437,37 грн, 251435,26 грн заборгованості - вартості привласнених матеріалів, 3% річних в розмірі 2190 грн, пені в розмірі 24923,09 грн, 9736,51 грн витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви.

Відмовити у задоволенні зустрічного позову.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛ МОУШН ГРУП" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріара" 14942,25 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги, 8000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛ МОУШН ГРУП" в дохід Державного бюджету України 10377 грн судового збору за подання апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріара" у справі №910/14846/19.

Доручити суду першої інстанції видати відповідні накази з зазначенням необхідних реквізитів.

Матеріали справи №910/14846/19 повернути Господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено та підписано 28.05.2021 після виходу з відпустки судді Козир Т.П.

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді Г.А. Кравчук

Т.П. Козир


Суд	Північний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення	11.05.2021
Оприлюднено	31.05.2021
Номер документу	97240830
Судочинство	Господарське

Судовий реєстр по справі —910/14846/19

Ухвала від 01.12.2021

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Алданова С.О.

Ухвала від 01.12.2021

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Алданова С.О.

Ухвала від 27.10.2021

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Алданова С.О.

Ухвала від 31.08.2021

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Дикунська С.Я.

Постанова від 27.07.2021

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Селіваненко В.П.

Ухвала від 29.06.2021

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Дикунська С.Я.

Ухвала від 23.06.2021

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Разіна Т.І.

Ухвала від 08.06.2021

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Селіваненко В.П.

Ухвала від 02.06.2021

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Селіваненко В.П.

Постанова від 11.05.2021

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Коробенко Г.П.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 11.05.2021 по справі 910/14846/19ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —910/14846/19

Постанова від 11.05.2021

Постанова
від 11.05.2021 по справі 910/14846/19
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД