Постанова

від 18.05.2021 по справі 466/1896/13-ц

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 466/1896/13-ц Головуючий у 1 інстанції: Свірідова В.В.

Провадження № 22-ц/811/3150/20 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.

Категорія:39

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого судді - Шандри М.М.

суддів: Левика Я.А., Савуляка Р.В.

секретаря: Бадівської О.О.

за участю: представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 22 листопада 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства АПЕКС-БАНК до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , Товариства з обмеженою відповідальністю УкрСпецБуд-Монтаж про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на майно,,

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2013 року ПАТ АПЕКС-БАНК звернулось в суд з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ТзОВ УкрСпецБуд-Монтаж про стягнення солідарно з відповідачів ОСОБА_5 та ТзОВ УкрСпецБуд-Монтаж заборгованості за кредитним договором № В6-ЮКЛ/300312/1 від 30.03.201 в розмірі 872 430 грн 76 коп. та судовий збір в розмірі 3 441 грн 00 коп. Також позивач просив в рахунок погашення заборгованості за даним кредитним договором та відшкодування витрат по оплаті судового збору звернути стягнення на квартиру АДРЕСА_1 , що належить на праві власності відповідачеві ОСОБА_3 , шляхом її продажу на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження за ціною, яка буде встановлена на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності в рамках виконавчого провадження. 03.09.2013 до суду поступила заява позивача про збільшення позовних вимог, у якій позивач вказував на те, що з огляду на невиконання відповідачами зобов`язань, передбачених кредитним договором, сума заборгованості зросла та станом на 27.08.2013 складає 1 049 267 грн 44 коп. Тому дану суму позивач просив стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_5 та ТзОВ УкрСпецБуд-Монтаж , а також звернути стягнення на предмет іпотеки, що належить відповідачеві ОСОБА_3 , в рахунок погашення даної суми заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що 30.03.2012 між позивачем та відповідачем ТзОВ УкрСпецБуд-Монтаж було укладено кредитний договір № В6-ЮКЛ/300312/1, згідно п. 1.1 якого банк надає позичальнику кредит у вигляді відновлювальної відкличної кредитної лінії, при виконанні умов, визначених у пункті 3.1.2 договору, в межах встановленого ліміту кредитування, а позичальник зобов`язується повернути у повному обсязі кредит і сплатити проценти та комісії за користування кредитними коштами. Істотні умови кредитного договору були наступними: ліміт кредитування встановлений в розмірі 700 000 гривень; плата за користування кредитними коштами складає 22 % річних; термін повного повернення кредиту - 27.09.2013. Умовами кредитного договору передбачена сплата позичальником пені за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань по кредитному договору в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення та комісії при несвоєчасному поверненні кредиту, процентів за користування кредитом та комісій в розмірі 5 % від суми непогашеного боргу. Позивачем було в повному обсязі виконано свої зобов`язання за кредитним договором, що підтверджується випискою по позичковому рахунку відповідача ТзОВ УкрСпецБуд-Монтаж , відкритому у позивача. Відповідач з липня 2012 року грубо порушує взяті на себе зобов`язання щодо своєчасної та повної сплати процентів за користування кредитом та погашення основної суми кредиту, що відповідно до п. 5.1 кредитного договору є подією невиконання зобов`язань позичальником. Пунктом 5.2 кредитного договору встановлено наслідки такої події, зокрема: якщо виникла і триває подія невиконання зобов`язань, сума кредиту, проценти за користування кредитом, а також інші суми, нараховані згідно з договором, підлягають достроковому поверненню згідно з повідомленням, яке банк надає позичальнику. Листом № 185/30-6 від 16.10.2012 позичальника було повідомлено, що у разі непогашення до 05.11.2012 включно простроченої заборгованості в розмірі 198 864,19 грн, термін виконання позичальником усіх зобов`язань за кредитним договором вважатиметься таким, що настав 06.11.2012, отже до сплати підлягатиме 758 864,19 грн, який згідно повідомлення відділення поштового зв`язку було вручено представнику позичальника 22.10.2012. Згодом позичальникові було повторно направлено листа, а саме: лист № 01/30-6 від 04.01.2013, який вручено представнику позичальника 08.01.2013, з вимогою про сплату боргу в сумі станом на 04.01.2013 - 846 590,50 грн. Проте, позичальником не було вжито жодних заходів з метою погашення заборгованості.

Для забезпечення виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором було укладено договір іпотеки з відповідачем ОСОБА_3 , посвідчений 30.03.2012 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Новосад О.П., зареєстровано в реєстрі за № 1111, відповідно до якого відповідач ОСОБА_3 передала в іпотеку банку квартиру АДРЕСА_1 . Згідно умов договору іпотекою забезпечене виконання в повному обсязі зобов`язань позичальника за кредитним договором (зі всіма можливими змінами та доповненнями до нього, включаючи також ті, що можуть бути укладені сторонами в майбутньому), а також вимоги банку щодо відшкодування в повному розмірі понесених ним витрат, пов`язаних з пред`явленням вимоги за основним зобов`язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки, витрат, пов`язаних з утриманням, охороною, збереженням та продажем предмету іпотеки, витрат на страхування предмету іпотеки та ін. Підпунктом 4.1.1 договору іпотеки передбачено момент виникнення у банку права на задоволення вимог по основному зобов`язанню шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема, передбачено, що таке право виникає у разі порушення позичальником умов основного зобов`язання. Листом № 187/30-6 від 16.10.2012 позивачем повідомлено відповідача ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки у випадку непогашення заборгованості за кредитним договором, проте такий залишено іпотекодавцем без реагування.

Крім того, зобов`язання позичальника - відповідача ТзОВ УкрСпецБуд-Монтаж забезпечені порукою відповідача ОСОБА_5 згідно з договором поруки № В6-ФК/300312/1/Р від 30.03.2012. За умовами договору поруки поручитель зобов`язався відповідати перед кредитором всім належним йому майном за виконання позичальником в повному обсязі зобов`язань, що випливають з кредитного договору та усіх додаткових договорів до нього, у тому ж обсязі, що і позичальник, солідарно з останнім. Також поручитель зобов`язався у разі невиконання або неналежного виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором погасити зобов`язання позичальника протягом трьох робочих днів із дня одержання повідомлення кредитора. Відповідачеві ОСОБА_5 направлялося повідомлення за № 186/30-6 від 16.10.2012 про погашення боргу позичальника за кредитним договором, яке ним отримано 18.10.2012, проте заборгованість не погашено.

В результаті невиконання відповідачами договірних зобов`язань виникла заборгованість, сума якої станом на 27.08.2013 складає 1 049 267 грн 44 коп. З огляду на такі обставини, на підставі умов кредитного договору, договору іпотеки та договору поруки, а також положень чинного законодавства, позивач вважає, що має право на задоволення своїх вимог щодо погашення заборгованості за кредитним договором, відповідачами ТзОВ УкрСпецБуд-Монтаж та ОСОБА_5 , які є солідарними боржниками, та на звернення стягнення в рахунок погашення заборгованості на предмет іпотеки - квартиру, власником якої є відповідач ОСОБА_3 .

Рішенням Шевченківського районного суду Львівської області від 22 листопада 2013 року позовні вимоги задоволено повністю.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ( та Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія УкрСпецБуд-Монтаж (ідентифікаційний номер 36593696) на користь Публічного акціонерного товариства АПЕКС-БАНК ( ідентифікаційний номер 36482677) заборгованість за кредитним договором №В6-ЮКЛ/300312/1 від 30.03.2012 р. в розмірі 1 049 267(один мільйон сорок дев`ять тисяч двісті шістдесят сім) грн. 44 коп.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ( та Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія УкрСпецБуд-Монтаж (ідентифікаційний номер 36593696) на користь Публічного акціонерного товариства АПЕКС-БАНК ( ідентифікаційний номер 36482677) судові витрати-судовий збір в розмірі 3441 грн.00 коп. та витрати - повідомлення в пресі в розмірі 840 грн. ,а всього 4281 грн.

В рахунок погашення заборгованості перед ПАТ`АПЕКС-БАНК за кредитним договором №В6-ЮКЛ/300312/1 від 30.03.2012р. в розмірі 1 049 267(один мільйон сорок дев`ять тисяч двісті шістдесят сім) грн. 44 коп. звернуто стягнення на квартиру АДРЕСА_1 ,що належить на праві власності ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ),шляхом її продажу на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження за ціною,яке буде встановлена на підставі оцінки,проведеної суб`єктом оціночної діяльності в рамках виконавчого провадження.

Рішення суду оскаржила ОСОБА_1 , яка не брала участі у справі, подавши на нього апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вказує на те, що суд першої інстанції безпідставно не залучив до участі в справі, як сторону чи третю особу орган опіки та піклування, хоча своїм рішенням звернув стягнення на житло, де проживали троє неповнолітніх дітей. Також, зазначає, що суд вирішив як звернути стягнення на предмет іпотеки, так і стягнення грошових коштів, чим фактично допустив подвійне одночасне стягнення боргу з відповідачів.

Просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов залишити без задоволення.

У судовому засіданні апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 апеляційну скаргу підтримали, покликаючись на доводи, викладені у скарзі.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, були належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, тому розгляд справи проводиться в їх відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Згідно із ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.1, ч.6 ст. 81 ЦПК України).

Згідно із 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що рішення суду таким вимогам відповідає.

Встановлено, що 30 березня 2012 року між публічним акціонерним товариством АПЕКС-БАНК та відповідачем - товариством з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія УкрСпецБуд-Монтаж було укладено кредитний договір № В6-ЮКЛ/300312/1.

Відповідно до п. 1.1 кредитного договору банк надає позичальнику кредит у вигляді відновлювальної відкличної кредитної лінії, при виконанні умов, визначених в пункті 3.1.2 договору в межах встановленого ліміту кредитування, а позичальник зобов`язується повернути у повному обсязі кредит і сплатити проценти та комісії за користування кредитними коштами. Термін кредитування з 30.03.2012 по 27.09.2013 включно, термін повного повернення кредиту - 27.09.2013. Ліміт кредитування встановлено у розмірі 700000 грн. Плата за користування кредитом у вигляді процентів становить 22 % річних, порядок розрахунку яких визначено у п. 1.3 кредитного договору.

Позивач виконав свої зобов`язання за кредитним договором шляхом перерахування кредиту на позичковий рахунок відповідача ТзОВ УкрСпецБуд-Монтаж за № НОМЕР_3 , відкритий у позивача.

Крім повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами, відповідач ТзОВ УкрСпецБуд-Монтаж також взяв на себе такі зобов`язання (пункти 4.1, 4.2 кредитного договору): за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань по кредитному договору сплачувати банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє протягом періоду прострочення відповідного грошового зобов`язання, від суми простроченої заборгованості, за кожний день прострочення (з дати виникнення простроченої заборгованості по дату погашення простроченої заборгованості, включаючи дату погашення); при несвоєчасному поверненні кредиту, процентів за користування кредитом та комісій сплачувати банку штраф в розмірі 5% від суми непогашеного боргу.

Суд також встановив, що в порушення умов кредитного договору відповідач ТзОВ УкрСпецБуд-Монтаж з липня 2012 порушував зобов`язання за кредитним договором щодо своєчасної та повної сплати процентів за користування кредитом та погашення основної суми кредиту, що у відповідності до п. 5.1 договору є подією невиконання зобов`язань позичальником. Пунктом 5.2 кредитного договору передбачено наслідки існування події невиконання зобов`язань, зокрема: якщо виникла і триває подія невиконання зобов`язань, сума кредиту, проценти за користування кредитом, а також інші суми, нараховані згідно з договором, підлягають достроковому поверненню згідно з повідомленням, яке банк надає позичальнику.

Врезультаті невиконання відповідачем умов кредитного договору сума заборгованості станом на 27.08.2013 складає 1 0492 67 грн 44 коп.

Виконання зобов`язань відповідача ТзОВ УкрСпецБуд-Монтаж за кредитним договором забезпечено іпотекою квартири загальною площею 138,2 м2, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності майновому поручителю - відповідачеві ОСОБА_3 , та фінансовою порукою відповідача ОСОБА_5 . Договір іпотеки між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 було укладено 30.03.2012, посвідчено приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Новосад О.П., зареєстровано в реєстрі за № 1111.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.3 договору іпотеки іпотекою забезпечене виконання в повному обсязі зобов`язань відповідача ТзОВ УкрСпецБуд-Монтаж за кредитним договором зі всіма можливими змінами та доповненнями до нього, включаючи також ті, що можуть бути укладені сторонами в майбутньому, щодо вчасного та у повному обсязі погашення основної суми боргу за кредитом та будь-якого збільшення цієї суми, яке прямо передбачене умовами кредитного договору, сплати процентів та/або комісій у розмірі, строки, в порядку та на умовах, передбачених кредитним договором, сплати неустойки (штрафу, пені) у розмірі та у випадках, передбачених кредитним договором, відшкодування збитків та витрат, іншої заборгованості, що можуть виникнути у банка в зв`язку з укладенням та виконанням кредитного договору, а також вимоги банку щодо відшкодування в повному розмірі понесених витрат, пов`язаних з пред`явленням вимоги за основним зобов`язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки; витрат, пов`язаних з утриманням, охороною, збереженням та продажем предмету іпотеки в будь-який спосіб; витрат на страхування предмету іпотеки; збитків, завданих порушенням іпотекодавцем умов договору.

Згідно з п. 4.1.1 договору іпотеки у позивача (іпотекодержателя) виникає право задоволення вимог по основному зобов`язанню шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки в передбаченому законодавством порядку у разі порушення позичальником умов основного зобов`язання щодо строків погашення заборгованості по кредиту, сплати процентів та/або комісій за користування кредитом, відшкодування збитків, неустойки, штрафів, пені та іншої заборгованості, а також при порушенні іпотекодавцем зобов`язань та умов договору іпотеки та у випадках встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Встановивши, що відповідач ТзОВ УкрСпецБуд-Монтаж в порушення умов укладеного з позивачем кредитного договору не виконував зобов`язання по погашенню кредиту та сплаті процентів за користування кредитними коштами, у зв`язку з чим утворилася заборгованість, суд прийшов до обгрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1 ,що належить на праві власності ОСОБА_3 , шляхом її продажу на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження за ціною,яке буде встановлена на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності в рамках виконавчого провадження, в рахунок погашення заборгованості перед ПАТ`АПЕКС-БАНК за кредитним договором №В6-ЮКЛ/300312/1 від 30.03.2012 в розмірі 1 049 267,44 грн.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції безпідставно не залучив до участі у справі орган опіки ті піклування, хоча своїм рішенням звернув стягнення на житло, де проживали троє неповнолітніх дітей, не заслуговують на увагу, з огляду на те, що норми ч.4 ст. 19 СК України, на яку посилається апелянт, не підлягають застосуванню, оскільки даний спір не віднесений цією нормою закону до таких, що обов`язково потребують участі органу опіки та піклування.

Відповідно до норм ч.1 ст. 242 ЦК України батьки (усиновлювачі) є законними представниками своїх малолітніх і неповнолітніх дітей.

У даній справі батьки ОСОБА_1 є відповідачами.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обгрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо обґрунтування , що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі Проніна проти України ).

Згідно із ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

При вирішенні справи суд першої інстанції правильно визначив характер правовідносин між сторонами, застосував закон, що їх регулює, повно і всебічно дослідив матеріали справи та надав належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 22 листопада 2013 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повний текст постанови складено:28.05.2021

Головуючий

Судді