Рішення

від 30.03.2021 по справі 183/4449/20

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/4449/20

№ 2/183/945/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2021 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Сороки О.В.,

секретаря судового засідання Устименко М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Новомосковського районного нотаріального округу Ріхтер Н.В. про визнання права власності на земельну ділянку, в порядку спадкування за законом, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Губиниської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області, ОСОБА_1 , третя особа - приватний нотаріус Новомосковського районного нотаріального округу Ріхтер Н.В. про визнання права власності на земельну ділянку, в порядку спадкування за законом,-

за участю представника позивача ОСОБА_3 ,

відповідача ОСОБА_2 , -

в с т а н о в и в :

17 серпня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Вільненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, який в подальшому був уточнений та пред`явлений до ОСОБА_2 , в якому просив визнати за ним право власності на земельну ділянку, площею 4,13 га, кадастровий номер 1223281500:02:007:1160, яка знаходиться на території Вільненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позову ОСОБА_1 посилався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після смерті якого відкрилася спадщина на усе належне йому майно. Так, на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ІІ - ДП № 018407 померлий ОСОБА_4 є власником земельної ділянки, кадастровий номер 1223281500:02:007:1160, розташованої на території Вільненскої сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, яка є об`єктом спадкування. Батько на випадок своєї смерті заповітів не складав. ОСОБА_1 , як спадкоємець першої черги за законом, прийняв спадщину, звернувшись з заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори. Приватним нотаріусом Новомосковського РНО Ріхтер Н.В. було відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв`язку з відсутністю оригіналу правовстановлювального документа на ім`я спадкодавця на зазначену земельну ділянку.

Через те, що позивач позбавлений іншим чином, ніж в судовому порядку, оформити право власності на спадкове майно, - звернувся до суду з означеним позовом, до ОСОБА_5 , яка звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , як спадкоємець четвертої черги.

Відзиву ОСОБА_2 не подала, надала суду письмові пояснення, в яких у задоволенні позову ОСОБА_1 просила відмовити, через те, що ОСОБА_6 отримав земельну ділянку у власність ще у 2001 році, коли мешкав разом з її матір`ю у цивільному шлюбі. Позивач за первісним позовом знав де мешкав останні 39 років його батько, однак він з ним не спілкувався, як і померлий з сином. Оригінал правовстановлювального документу на землю у неї, як і інші документи ОСОБА_4 . В задоволенні позову ОСОБА_1 просила відмовити.

В свою чергу, ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом до Вільненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, правонаступником якої є Губиниська селищна рада Новомосковського району Дніпропетровської області, в якому просила визнати за нею право власності на земельну ділянку, площею 4,13 га, кадастровий номер 1223281500:02:007:1160, яка знаходиться на території Вільненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області.

В обґрунтування позову посилалася на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з яким вона проживала однією сім`єю більше п`яти років за адресою: АДРЕСА_1 . За вказаною адресою ОСОБА_4 мешкав з 21 березня 1981 року, тому як перебував у цивільному шлюбі з матір`ю ОСОБА_2 - ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , а ОСОБА_4 залишився проживати разом з позивачем за зустрічним позовом. Зі своїми дітьми та колишньою дружиною ОСОБА_9 будь-яких стосунків не підтримував. ОСОБА_9 мав на праві приватної власності земельну ділянку, кадастровий номер 1223281500:02:007:1160, розташовану на території Вільненскої сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, що належала йому на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ІІ ДП № 018407. У зв`язку з тим, що ОСОБА_4 , на випадок своєї смерті заповітів не складав, ОСОБА_2 , як спадкоємець четвертої черги за законом, звернулася із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори. Постановою приватного нотаріуса Новомосковського РНО Ріхтер Н.В. було відмовлено ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв`язку з відсутністю документів, що дають можливість встановити факт родинних відносин між нею та спадкодавцем ОСОБА_4 . А тому ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом про визнання права власності на зазначену земельну ділянку.

Вільненська сільська рада правонаступником якої є Губиниська селищна рада Новомосковського району Дніпропетровської області відзиву на позов не надали.

У своєму відзиві на зустрічний позов ОСОБА_1 заперечував проти задоволення позову ОСОБА_2 , тому як спадкування за законом здійснюється почергово. Він є спадкоємцем першої черги, при чому єдиним. Не заперечує, що його батько ОСОБА_4 не менше п`яти років проживав однією сім`єю з ОСОБА_2 , яка може вважатися спадкоємцем четвертої черги, однак у зв`язку з тим, що він не відмовлявся від спадкування після смерті батька, єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_9 - є він. А тому в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 просив відмовити.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 позовні вимоги за первісним позовом підтримав в повному обсязі та, посилаюсь на ті ж підстави просив його задовольнити. У задоволенні зустрічного позову просив відмовити, з підстав зазначених у відзиві.

ОСОБА_2 в судовому засіданні первісний позов не визнала з тих же підстав, що нею зазначені в письмових поясненнях, та просила відмовити у його задоволенні. Зустрічний позов підтримала та, посилаючись на підставі зазначені в ньому, просила суд задовольнити його.

Представник Губиниської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області в судове засідання не з`явився, у своїй заяві просили суд розглянути справу за відсутності представника селищної ради, справу вирішити на розсуд суду.

Третя особа приватний нотаріус Новомосковського районного нотаріального округу Ріхтер Н.В. в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи була належним чином повідомлена судом.

17 серпня 2020 року, згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи № 183/4449/20 за позовом ОСОБА_1 між суддями визначено головуючого суддю Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Сороку О.В.

Ухвалою суду від 21 серпня 2020 року відкрите загальне позовне провадження у справі та витребувано копію спадкової справи після смерті ОСОБА_4

17 грудня 2020 року на адресу суду надійшли письмові пояснення ОСОБА_2

31 серпня 2020 року згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи № 183/4742/20 за позовом ОСОБА_2 між суддями визначено головуючого суддю Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Сороку О.В.

Ухвалою суду від 31 серпня 2020 року відкрите загальне позовне провадження у справі.

05 січня 2021 року надійшла заява ОСОБА_1 про вступ у справу в якості відповідача, разом з відзивом на позов ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 02 лютого 2021 року об`єднані в одне провадження справа № 183/4449/20 за позовом ОСОБА_1 та справа № 183/4742/20 за позовом ОСОБА_2

09 березня 2021 року в ході підготовчого провадження ОСОБА_1 поданий уточнений первісний позов, який прийнятий судом ухвалою від 09.03.21 року, а також залучений правонаступник Вільненської сільської ради - Губиниська селищна рада Новомосковського району Дніпропетровської області.

Ухвалою суду 30 березня 2021 року закінчене підготовче провадження у справі та справу призначено до розгляду.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши підстави первісного та зустрічного позовів, докази з точки зору належності та допустимості, а у своїй сукупності з точки зору достатності, встановив такі факти і відповідні їм правовідносини.

Судом по справі встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що Новомосковський міськрайонний відділом реєстрації актів громадянського стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) 12 лютого 2020 року зроблений відповідний запис за № 12, що підтверджується: копією повторного свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 02 червня 2020 року (а.с. 11), копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 виданого 12 лютого 2020 року (а.с. 30), витягом з Державного реєстру актів цивільного стану (а.с. 31-32).

Згідно витягу з Єдиного реєстру заповітів за № 60930256 від 15.07.2020 року - ОСОБА_4 заповітів на випадок своєї смерті не складав (а.с. 29).

З копії спадкової справи № 122/2020, заведеної 15 липня 2020 року після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 27-39) вбачається, що з заявами про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_4 звернулися:

ІНФОРМАЦІЯ_5 - ОСОБА_2 , як особа яка проживала із спадкодавцем однією сім`єю більше ніж п`ять років до його смерті (а.с. 28);

ІНФОРМАЦІЯ_6 - син спадкодавця ОСОБА_1 (а.с. 28, 32-34).

14 серпня 2020 року приватним нотаріусом Новомосковського РНО Ріхтер Н.В. повідомлено ОСОБА_1 про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв`язку з відсутністю документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку, площею 4,13 га, кадастровий номер 1223281500:02:007:1160, яка знаходиться на території Вільненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області (а.с. 39).

Постановою приватного нотаріуса Новомосковського РНО Ріхтер Н.В. від 19 серпня 2020 року - ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з відсутністю документів, що дають можливість встановити факт родинних відносин між нею та спадкодавцем ОСОБА_4 (а.с. 38-39).

З довідки Вільненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області за № 390 від 10.12.2020 року вбачається, що ОСОБА_4 з 21 березня 1981 року по день смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживав та був зареєстрований разом з ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 62).

З копії Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ІІ ДП № 018407 вбачається, що власником земельної ділянки кадастровий номер 1223281500:02:007:1160, розташованої на території Вільненскої сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області є ОСОБА_4 (а.с. 70).

Відповідач не спростовувала того факту, що оригінал правовстанолювального документу зберігається у неї.

За змістом ст.ст. 12, 13 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до вимог ст.ст. 76-80 ЦПК України - доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Підставами звільнення від доказування відповідно до вимог ст. 82 ЦПК України є обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування. Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені. Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

За змістом статті 83 ЦПК України - сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до ст. 124 Конституції України, ст. 15 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Нормою ст. 16 ЦК України передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Так, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).

Відповідно до вимог ст.ст. 1216 -1218 ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

А згідно ст.ст. 1220-1223 ЦК України - спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу). Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Статтею 1258 ЦК України визначено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Черговість одержання права на спадкування може бути змінена шляхом договору між спадкоємцями, які прийняли спадщину (ч. 1 ст. 1259 ЦК), або на підставі рішення суду (ч. 2 ст. 1259 ЦК).

Відповідно до вимог ст. 1261 ЦК України - у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

А згідно зі ст. 1264 ЦК України - у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Як встановлено в судовому засіданні спадкодавець ОСОБА_4 заповітів не складав, а тому спадкування здійснюється за законом.

Єдиним спадкоємцем першої черги за законом після смерті спадкодавця є ОСОБА_1 , який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, шляхом звернення до нотаріусу з заявою про прийняття спадщини.

Враховуючи, що ОСОБА_1 не може оформити свої права через відсутність оригіналу Державного акту на землю іншим чином, ніж рішенням суду, суд приходить до висновку про те, що його позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Вимоги за зустрічним позовом є необґрунтованими через те, що ОСОБА_2 не є спадкоємцем після смерті ОСОБА_4 , вимог щодо встановлення факту проживання однією сім`єю із спадкодавцем не менше п`яти років не заявляє, для можливості визначення її, як спадкоємця четвертої черги; як зазначено вище спадкоємець першої черги своєчасно звернувся за заявою про прийняття спадщини, від прийняття спадщини не відмовлявся, вимог щодо зміни черговості також не заявляє. А тому в задоволенні зустрічного позову належить відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 76-81, 89, 258-259, 263-268 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Новомосковського районного нотаріального округу Ріхтер Н.В. про визнання права власності на земельну ділянку, в порядку спадкування за законом, - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_3 , право власності на земельну ділянку, загальною площею 4,1300 га, кадастровий номер 1223281500:02:007:1160, що розташована на території Вільненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського призначення, в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позову до Губиниської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області, ОСОБА_1 , третя особа - приватний нотаріус Новомосковського районного нотаріального округу Ріхтер Н.В. про визнання права власності на земельну ділянку, в порядку спадкування за законом.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 840,80 гривень (вісімсот сорок гривень, 80 копійок).

Реквізити сторін:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач за зустрічним позовом: Губиниська селищна рада Новомосковського району Дніпропетровської області, ЄДРПОУ 04338457, Дніпропетровська область, смт.Губиниха, вул.Шевченко, 16.

Третя особа: приватний нотаріус Новомосковського районного нотаріального округу Ріхтер Наталія Володимирівна, м.Новомосковськ Дніпропетровської області, вул.Гетьманська 26/1.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Сорока О.В.