Постанова

від 31.05.2021 по справі 314/2641/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

31 травня 2021 року

місто Київ

справа № 314/2641/17

провадження № 61-16343св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Дружелюбівська сільська рада Вільнянського району Запорізької області,

особа, яка подала апеляційну скаргу - Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Запорізького апеляційного суду від 09 липня 2019 року у складі колегії суддів: Кухаря С. В., Крилової О. В., Полякова О. З,

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Стислий виклад позиції позивача

ОСОБА_1 у липні 2017 року звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про зобов`язання звільнити земельну ділянку та визнання права власності на неї.

ОСОБА_1 у липні 2017 року подала до суду уточнену позовну заяву із вимогами до Дружелюбівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області про визнання права власності на земельну ділянку, площею 16, 0460 га, кадастровий номер 2321581400:06:002:0016, розташованої на території Дружелюбівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області за набувальною давністю.

Позов обґрунтовано тим, що рішенням Дружелюбівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області від 15 жовтня 1991 року позивачу виділено зазначену земельну ділянку для ведення селянського (фермерського) господарства. Однак оригінал зазначеного рішення втрачено. Певний час позивач займалася упорядкуванням документів на спірну земельну ділянку з метою їх оформлення та отримання належних правовстановлюючих документів, проте, такі документи до теперішнього часу не зберіглися.

На переконання позивача, оскільки вона понад 26 років відкрито, безперервно володіє спірною земельною ділянкою наявні підстави для визнання за нею права власності за набувальною давністю відповідно до вимог статті 344 ЦК України .

Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 18 липня 2017 року позов задоволено.

Визнано за ОСОБА_1 право власності у порядку набувальної давності на земельну ділянку, кадастровий номер 2321581400:06:002:0016, площею 16, 0460 га, що розташована на території Дружелюбівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області.

Рішення суду першої інстанції обґрунтовується тим, що, оскільки рішенням Дружелюбівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області від 15 жовтня 1990 року позивачу виділено спірну земельну ділянку, розташованої біля с. Гасанівка зазначеного району та області, із зазначеного періоду позивач використовує об`єкт нерухомості, тобто понад 26 років відкрито, безперервно володіє цією ділянкою, наявні підстави для застосування вимог статті 344 ЦК України та визнання за позивачем права власності.

Ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 24 квітня 2018 року прийнято заяву Дружелюбівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами до розгляду.

Ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 26 грудня 2018 року призначена судова експертиза, провадження у справі зупинено.

Ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 26 лютого 2019 року поновлено провадження у справі.

Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області у травні 2019 року звернулося із апеляційною скаргою на рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 18 липня 2017 року.

Ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 03 червня 2019 року призначено земельно-технічну експертизу, провадження у справі зупинено.

Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 12 червня 2019 року поновлено Головному управлінню Держгеокадастру у Запорізькій області строк на апеляційне оскарження рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 18 липня 2017 року, відкрито апеляційне провадження у справі.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 09 липня 2019 року рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 18 липня 2017 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Суд апеляційної інстанції зробив висновки, що суд першої інстанції не перевірив, чи є відповідач у справі належним, не вирішено питання про залучення до у часті у справі осіб прав і обов`язків яких стосується вирішення спору, зокрема Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, не правильно застосовано норми матеріального права, оскільки набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю регулюється вимогами статті 119 Земельного Кодексу України, а не вимогами статті 344 ЦК України, яку застосовано районним судом.

ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Короткий зміст вимог касаційної скарги

ОСОБА_1 у серпні 2019 року засобами поштового зв`язку звернулася з касаційною скаргою до Верховного Суду, у якій просила скасувати постанову Запорізького апеляційного суду від 09 липня 2019 року, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга обґрунтовувалася тим, що суд апеляційної інстанції неналежно повідомив про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, оскільки судову повістку заявником не отримано. Ознайомившись із матеріалами справи заявник виявила, що сформована на її ім`я судова повістка про виклик до суду направлена на адресу апелянта, отже відсутні докази про направлення та вручення повідомлення про виклик ОСОБА_1 .

Також відсутні докази про повідомлення відповідача про апеляційний розгляд відповідача Дружелюбівська сільська рада Вільнянського району Запорізької області.

Серед іншого, заявник вважає порушення норм процесуального права та неприпустимим факт відкриття у межах однієї справи двох проваджень, а саме, провадження про перегляд рішення за нововиявленими обставинами та апеляційне провадження. Також, на час ухвалення оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції провадження у справі зупинено судом першої інстанції.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

Відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 не надходив.

ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ

Ухвалою Верховного Суду від 26 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.

Провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).

Відповідно до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ (далі - Закон № 460-IX) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Враховуючи, що касаційна скарга у справі, що переглядається, подана у серпні 2019 року, вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-IX.

За змістом правил частини першої та третьої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Критерії оцінки правомірності оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд перевірив правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, за наслідками чого зробив такі висновки .

Оцінка доводів скарги щодо неналежного повідомлення учасника справи про дату, час і місце розгляду справи

Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 13 червня 2019 року справу за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області призначено до розгляду за правилами, встановленими для розгляду справи у порядку спрощеного провадження, з повідомленням учасників справи про дату, час та місце судового засідання. Судове засідання призначено на 09 липня 2019 року.

Матеріали справи містять сформовані судові повістки про виклик до суду для Головного Управління Держгеокадастру у Запорізькій області спрямовані на адресу: АДРЕСА_1 ; Дружелюбівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області - на адресу: АДРЕСА_2 ; ОСОБА_1 - на адресу: АДРЕСА_3 .

Відповідно до відомостей Акціонерного товариства Укрпошта вулиця Українська, буд. 50 у м. Запоріжжі обслуговується Міським відділенням поштового зв`язку № 69095, яке розташоване за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, 144; вулиця Дегтярева, 8 у м. Запоріжжі обслуговується Міським відділенням поштового зв`язку № 69093, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_4 .

Постанова Запорізького апеляційного суду від 09 липня 2019 року ухвалена за відсутності, зокрема ОСОБА_1 .

Відповідно до наявних в матеріалах справи рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення для Головного Управління Держгеокадастру у Запорізькій області на адресу: АДРЕСА_1 , та ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_3 , усі зазначені повідомлення отримано Міським відділенням поштового зв`язку № 69095 та вручено 19 червня 2019 року тій самій особі за довіреністю, названій як ОСОБА_1 .

Відповідно до частини першої статті 366 ЦПК України після проведення підготовчих дій суддя-доповідач доповідає про них колегії суддів, яка вирішує питання про проведення додаткових підготовчих дій у разі необхідності та призначення справи до розгляду. Про дату, час та місце розгляду справи повідомляються учасники справи, якщо справа відповідно до цього Кодексу розглядається з їх повідомленням.

Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою (частина перша статті 368 ЦПК України).

За правилом частини третьої статті 368 ЦПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

Згідно із частинами першої, другої статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, процесуальним законом передбачено, що у випадку, якщо апеляційний розгляд здійснюється у порядку спрощеного провадження з повідомленням учасників справи, суд апеляційної інстанції на момент ухвалення судового рішення має переконатися, що матеріали справи містять відомості про вручення учаснику справи судової повістки, за відсутності таких відомостей апеляційний суд зобов`язаний відкласти розгляд справи та здійснити повторний виклик особи, яка не з`явилася до суду та відомості про вручення судової повістки якій відсутні.

Зазначене зумовлено тим, що учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб (стаття 43 ЦПК України).

Відповідно до частин третьої-шостої статті 128 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що суд апеляційної інстанції вправі розглянути апеляційну скаргу за відсутності сторін та інших осіб, за умови належного і завчасного повідомлення цих осіб про дату, час та місце судового засідання.

Враховуючи, що судова повістка про виклик до суду, яка сформована для заявника на адресу: АДРЕСА_3 , надійшла на Міське поштове відділення № 69095, яке не обслуговує зазначену вулицю, призначена їй судова повістка вручена іншій особі, не уповноваженій діяти від імені заявника, наявні підстави для висновку про те, що ОСОБА_1 не була належним чином повідомлена судом апеляційної інстанції про розгляд апеляційної скарги Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, що було безумовною підставою для відкладення розгляду справи для належного сповіщення учасників її розгляду.

Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод

(далі - Конвенція) таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Суд апеляційної інстанції порушив право ОСОБА_1 завчасно знати про дату, час і місце розгляду своєї справи (частина перша статті 8 ЦПК України), що є порушенням права на доступ до правосуддя та статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини у справі Віктор Назаренко проти України від 03 жовтня 2017 року (заява № 18656/13) та у справі Лазаренко та інші проти України від 27 червня 2017 року (заява № 70329/12)).

Поза розумним сумнівом є те, що на момент ухвалення судом апеляційної інстанції рішення цей суд не мав доказів повідомлення заявника про такий розгляд. Отже, суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права щодо належного повідомлення ОСОБА_1 про апеляційний розгляд.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до пунктів 5 та 8 частини першої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою; суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Встановлені порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права є істотними, мають наслідком обов`язкове скасування судових рішень, а тому Верховний Суд, відповідно до правил частини четвертої статті 401 ЦПК України прийняв рішення про скасування оскаржуваного судового рішення у попередньому судовому засіданні без призначення справи до судового розгляду.

Доводи касаційної скарги, що зупинення судом першої інстанції провадження у справі унеможливлює апеляційний розгляд у цьому ж провадженні, Верховний Суд визнає безпідставним, оскільки розгляд судом першої інстанції заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не є перешкодою для здійснення своєчасного розгляду апеляційної скарги на рішення суду по суті вимог.

Інші доводи касаційної скарги, а саме факт відкриття провадження про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, відсутність експертного висновку за наслідками проведення судової експертизи, відсутність доказів на підтвердження належного повідомлення Дружелюбівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області про апеляційної розгляд не підлягають оцінці у зв`язку з наявністю безумовних підстав для скасування рішення суду апеляційної інстанції.

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України і статтею 17 Закону України

Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини

(далі - ЄСПЛ) як джерело права.

ЄСПЛ зазначав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі Проніна проти України , від 18 липня 2006 року № 63566/00, § 23).

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного суду від 09 липня 2019 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді С. О. Погрібний

І. Ю. Гулейков

Г. І. Усик