Ухвала

від 02.06.2021 по справі 915/200/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про закриття апеляційного провадження

02 червня 2021 року м. ОдесаСправа № 915/200/20 Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Головея В.М.

Суддів: Принцевської Н.М,, Савицького Я.Ф.,

секретар судового засідання Лінник І.А.,

за участю представників сторін:

від ТОВ Монітор-Н - Валешинський М.І. (адвокат),

від ФГ Фортуна - Данилюк Н.В. (адвокат), Шульга Р.А. (голова ФГ),

від Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області - не з`явився,

від Білозірської сільської ради Вітовського району Миколаївської області - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Монітор-Н

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 14.01.2021

за позовом Фермерського господарства Фортуна

до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Білозірської сільської ради Вітовського району Миколаївської області

про визнання недійсним та скасування наказу; визнання права постійного користування на земельну ділянку,-

ВСТАНОВИЛА:

В лютому 2020 року ФГ Фортуна звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовом Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області в якому просило суд:

- визнати незаконними та скасувати накази Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області від 18 грудня 2019 року №12152/0/14-19-СГ Про припинення права постійного користування земельною ділянкою та від 20 грудня 2019 року №12367/0/14-19-СГ Про внесення змін до наказу Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області від 18 грудня 2019 року №12152/0/14-19-СГ ;

- визнати таким, що набув права постійного користування ФГ Фортуна на земельні ділянки з кадастровим номером 4823380400:07:000:0385 - площа 15,90 га та 4823380400:07:000:0386 - площа 14,612 га, розташовані на території Білозірської сільської ради Вітовського району Миколаївської області, на підставі державного акту на право постійного користування землею, що зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №534.

Позов обґрунтований тим, що в 1992 році ОСОБА_1 , на підставі рішення виконкому Бармашівської сільської ради народних депутатів Жовтневого району Миколаївської області було надано у постійне користування земельні ділянки, для ведення селянського (фермерського) господарства. Вказані земельні ділянки зареєстровано в Державному земельному кадастрі та їм присвоєно такі кадастрові номери 4823380400:07:000:0385 - площа 15,90 га. та 4823380400:07:000:0386 - площа 14,612 га. В подальшому ОСОБА_1 було створено ФГ Фортуна . В 2004 році ОСОБА_1 помер, у зв`язку з чим наказом ГУ Держгеокадастру від 2019 року було припинено право постійного користування земельною ділянкою державної власності. На думку позивача, у зв`язку зі смертю ОСОБА_1 таке право не є таким, що припинилось. Зазначене випливає з того, що з моменту передачі земельної ділянки до створення фермером фермерського господарства, як юридичної особи, відбулась заміна землекористувача у відносинах, щодо яких виник спір, а саме, фізична особа фермер вибув зі спірних правовідносин землекористування, натомість його місце в силу вимог Закону України Про селянське (фермерське) господарство зайняло створене фермерське господарство, як землекористувач.

Отже, позивач вважає, що право користування на яку оформлено Державним актом на право постійного користування землею, на сьогодні ФГ Фортуна .

Ухвалою суду від 08.04.2020 до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Білозірську сільську раду Вітовського району Миколаївської області.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 14.01.2021 позов задоволено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції , ТОВ Монітор-Н звернулось д апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, ухвалити нове, яким відмовити в у задоволенні позовних вимог.

Апелянт вважає, що суд вирішив питання про його права та інтереси.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що земельні ділянки, які належать на праві власності ТОВ Монітор-Н , співпадають із земельними ділянками з кадастровими номерами: 4823380400:07:000:0385 та 4823380400:07:000:0386 перенесеними до архіву, право постійного користування на які рішенням господарського суду від 14.01.2021 визнано за ФГ Фортуна .

На думку скаржника, при ухвалені оскарженого рішення господарським судом не було надано оцінки обставинам викладеним в описовій частині рішення, не досліджені докази, долучені Головним управлінням Держгеокадастру, а саме лист від 29.05.2020 №1247/409-20, в якому зазначено, що спірні земельні ділянки на даний час приватизовані фізичними особами. Суд першої інстанції не залучив власників земельних ділянок до участі у справі, чим позбавив їх можливості приймати участь у справі.

28.05.2021 до суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній зазначає, що скарга не підлягає задоволенню тому, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. До апеляційної скарги не надано копій договорів купівлі-продажу спірних земельних ділянок, на підставі яких у ТОВ Монітор-Н виникло право власності. Крім цього, Держгеокадастр в порушення чинного законодавства, розпорядився спірними земельними ділянками під час розгляду даної справи в господарському суді, не чекаючи вирішення спору.

В судовому засіданні 02.06.2021 представник апелянта підтримав доводи та вимоги, викладені ним в апеляційній скарзі.

Представники позивача в судовому засіданні 02.06.2021 заперечували проти доводів апеляційної скарги та зазначили, що рішенням місцевого господарського суду не вирішувалося питання про права та обов`язки апелянта.

Представники Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області та Білозірської сільської ради Вітовського району Миколаївської області в судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що явка представників сторін судом обов`язковою не визнавалась, колегія суддів апеляційного господарського суду, вважає за необхідне розглянути справу за відсутності представників Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області та Білозірської сільської ради Вітовського району Миколаївської області, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та дотримання норм процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне.

Стаття 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Згідно зі ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Стаття 254 ГПК України визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення , які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав , інтересів та (або) обов`язків. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним .

Колегія суддів наголошує на тому, що судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (Конвенція) положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України, оскільки у такому випадку не існує правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, в зв`язку з чим відсутній суб`єкт апеляційного оскарження.

Суд апеляційної інстанції має першочергово з`ясувати, чи стосується оскаржуване судове рішення безпосередньо прав та обов`язків скаржника, та лише після встановлення таких обставин, вирішити питання про залучення такої особи у якості третьої особи та про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що права заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про її права і обов`язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду.

Якщо скаржник лише робить припущення, що оскаржуване рішення може вплинути на його права, інтереси, та/або обов`язки, або лише зазначає (констатує), що оскаржуваним рішенням вирішено його права, інтереси та/або обов`язки, то такі посилання не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду апеляційної скарги (п. 20 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року по справі № 921/730/13-г/3).

Встановлена процесуальним законом можливість здійснення апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яку не було залучено до участі у справі, лише у разі підтвердження та встановлення наявності порушення її прав, інтересів та (або) обов`язків оскаржуваним судовим рішенням ґрунтується на принципі res judicata, тобто поваги до остаточного судового рішення, дія якого передбачає встановлення у відносинах між сторонами спору, вирішеного остаточним і обов`язковим для сторін судовим рішенням, стану правової визначеності.

Здійснення апеляційного перегляду судового рішення, яке набрало законної сили та є обов`язковим для виконання за відсутності передбачених законом виняткових підстав є порушенням зазначеного принципу, що не є виправданим .

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень , крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням або невчиненням нею процесуальних дій (ч.ч. 1, 3, 4 ст. 13 ГПК України).

Предметом позову у цій справі були вимоги ФГ Фортуна про

визнання незаконними та скасування наказів Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській та визнання за ФГ Фортуна права постійного користування на земельні ділянки з кадастровим номером 4823380400:07:000:0385 - площа 15,90 га та 4823380400:07:000:0386 - площа 14,612 га.

Судова колегія звертає увагу, що вирішуючи спір у даній справі, суд першої інстанції не вирішував питання про будь-які права чи обов`язки ТОВ Монітор-Н .

Так, як вбачається з тексту рішення суду першої інстанції по даній справі вбачається, що ні описова, ні мотивувальна, ні резолютивна частини рішення суду першої інстанції не містять жодних суджень чи висновків суду саме про права та обов`язки скаржника - ТОВ Монітор-Н .

В даному випадку у справі приймалося рішення стосовно відновлення порушених прав ФГ Фортуна , з 2019 року ГУ Держгеокадастру в Миколаївській області, щодо постійного користування земельними ділянками. При цьому, з документів доданих до апеляційної скарги вбачається, що ТОВ Монітор-Н набуло право власності на спірні земельні ділянки, у травні-червні 2020 року, тобто вказані обставини можуть бути підставою для відповідного позову, не пов`язаного з даною справою. Відтак, відносини які склались між позивачем та відповідачем у 2019 році не залежали від ТОВ Монітор-Н .

За таких обставин, судова колегія вважає, що скаржником при зверненні з апеляційною скаргою не доведено вирішення судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні питань щодо прав, інтересів та (або) обов`язків ТОВ Монітор-Н .

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що ТОВ Монітор-Н не є учасником даної справи, суд першої інстанції не вирішував питання про його права, інтереси та (або) обов`язки, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для закриття апеляційного провадження на підставі п.3 ч.1 ст.264 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 264, 267-285 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Монітор-Н на рішення Господарського суду Миколаївської області від 14.01.2021.

Ухвала суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано 03.06.2021 року.

Головуючий суддя: Головей В.М.

Судді: Принцевська Н.М.

Савицький Я.Ф.