Ухвала

від 07.06.2021 по справі 531/137/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

07 червня 2021 року

м. Київ

справа № 531/137/20

провадження № 61-8322ск21

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Зайцева А. Ю., розглянувши касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 22 квітня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору оренди землі недійсним та скасування права оренди земельної ділянки та за зустрічним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Державний реєстратор реєстраційної служби Карлівського районного управління юстиції в Полтавській області Світлик Яніна Вікторівна, про скасування угоди про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення коштів за отриману орендну плату,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений 25 березня 2019 року між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (підписант - уповноважена особа ОСОБА_1 );

скасувати право оренди земельної ділянки кадастровий номер 5321610100:00:008:0350, площа 3,2899 га, зареєстроване державним реєстратором Лисицею І. В., Карлівська міська рада, Полтавська область.

У березні 2020 року ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом, в якому просив визнати недійсною угоду про розірвання договору оренди землі від 14 січня 2019 року, якою було достроково припинено договір оренди землі від 22 серпня 2014 року терміном на 15 років, укладений між орендодавцем - ОСОБА_2 та орендарем - ФОП ОСОБА_1 ;

стягнути з ОСОБА_2 на користь ФОП ОСОБА_1 наперед сплачену орендну плату за користування земельною ділянкою, кадастровий номер 5321610100:00:008:0350, в розмірі 40 000 грн.

Карлівський районний суд Полтавської області рішенням від 04 лютого 2021 року в задоволенні позову ОСОБА_2 та зустрічного позову ФОП ОСОБА_1 відмовив.

Полтавський апеляційний суд постановою від 22 квітня 2021 року рішення Карлівського районного суду Полтавської області від 04 лютого 2021 року в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_2 скасував та в цій частині ухвалив нове рішення, яким позов задовольнив. Визнав недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений 25 березня 2019 року між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (підписант - уповноважена особа ОСОБА_1 ). Скасував державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, кадастровий номер 5321610100:00:008:0350, площа 3,2899 га, зареєстроване державним реєстратором Карлівської міської ради Полтавської області Лисицею І. В. В іншій частині рішення суду залишив без змін. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.

13 травня 2021 року ФОП ОСОБА_1 подав засобами поштового звязку касаційну скаргу на постанову Полтавського апеляційного суду від 22 квітня 2021 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки в порушення пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України, заявником у касаційній скарзі не вказано підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У касаційній скарзі ФОП ОСОБА_1 узагальнено посилається на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює вирішення питання про відкриття касаційного провадження

Враховуючи викладене, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій повинно бути зазначено конкретну обов`язкову підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав), та надати копії скарги відповідно до кількості учасників справи.

Крім цього, в порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Ставка судового збору, чинна на час подання касаційної скарги на рішення суду, встановлена підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір та визначена у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України Про судовий збір заявнику необхідно сплатити судовий збір за ставками, встановленими за подання касаційної скарги на рішення суду, яким вирішено позовну заяву майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Позовна заява ОСОБА_2 подана у лютому 2020 року, ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою становила 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (прожитковий мінімум для працездатних осіб - 2 102 грн, підпункт 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір в редакції, чинній станом на час подання позову у даній справі), тому судовий збір за подання касаційної скарги в даному випадку становить 1 681,60 грн (840,80 грн х 200 %).

Зустрічний позов ФОП ОСОБА_1 подано у березні 2020 року, ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою-підприємцем становила 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, позовної заяви немайнового характеру фізичною особою-підприємцем - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (прожитковий мінімум для працездатних осіб - 2 102 грн, підпункти 1, 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір в редакції, чинній станом на час подання позову у даній справі), тому судовий збір за подання касаційної скарги в даному випадку становить за одну немайнову вимогу 4 204 грн (2 102 грн х 200 %) та за майнову вимогу становить 1 681,60 грн (40 000 грн х 1 %, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, х 200 %).

Враховуючи наведене, ФОП ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги в розмірі 7 567,20 грн (1 681,60 грн + 1 681,60 грн + 4 204 грн).

Згідно з актом управління забезпечення автоматизованого документообігу Верховного Суду від 18 травня 2021 року № 593 квитанція про сплату судового збору матеріалах, доданих до касаційної скарги, відсутня.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у розмірі 7 567,20 грн має бути перераховано за наступними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102; найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055).

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України Про судовий збір . На підтвердження оплати судового збору необхідно надати Верховному Суду квитанцію (платіжне доручення).

Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу (залишення заяви без руху), про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Отже, касаційну скаргу слід залишити без руху з наданням заявнику можливості усунути вищевказані недоліки.

Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 22 квітня 2021 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною і буде повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А. Ю. Зайцев