Постанова

від 01.06.2021 по справі 369/1052/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

02 червня 2021 року

м. Київ

справа № 369/1052/16-ц

провадження № 61-7708св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого Червинської М. Є. (суддя-доповідач),

суддів: Бурлакова С. Ю., Жданової В. С., Зайцева А. Ю., Коротуна В. М.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , товариство з обмеженою відповідальністю «Золота Середина»,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги ОСОБА_1 , подані адвокатом Добошем Владиславом Андрійовичем, та адвокатом Титикалом Романом Сергійовичем, на постанову Київського апеляційного суду в складі колегії суддів: Пікуль А. А., Борисової А. В., Гаращенка Д. Р. від 12 березня 2019 року,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ТОВ «Золота середина» про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації.

Позовна заява мотивована тим, що 01 та 03 квітня 2015 року ОСОБА_2 було поширено на веб-сайтах інтернет-видань «Обозреватель» та «Ракурс» недостовірну інформацію стосовно нього. Власником веб-сайту інтернет-видання «Обозреватель» є ТОВ «Золота середина», а «Ракурс» - ОСОБА_3 .

Зазначав, що поширена інформація не відповідає дійсності, є неправдивою та недостовірною, в якій ОСОБА_2 , зокрема, зазначено, що позивач є: недобросовісним підприємцем, який начебто займався обманом громадян та бізнес-партнерів, уникав виконання фінансових зобов`язань перед контрагентами та податковими органами; людиною, яка протягом своєї діяльності начебто здійснювала підроблення документів; людиною, яка начебто неодноразово притягувалася до кримінальної відповідальності за корисливі злочини; людиною, яка начебто шляхом обману привласнювала кошти, зібрані для потреб антитерористичної операції; громадським діячем та політиком, який у своїй політичній кар`єрі використовував проросійські політичні лозунги та заклики до ліквідації України, як держави, та відновлення Радянського Союзу.

Ураховуючи наведене, уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 просив суд: визнати недостовірною та такою, що порушує його немайнові права на повагу до честі та гідності, а також на недоторканість ділової репутації таку інформацію, автором якої є ОСОБА_2 і яка розміщена 01 квітня 2015 року об 11 год. 05 хв. в інтернет-виданні «ракурс» http:// ua.racurs.ua/800-semen-semenchenko-vidzvychaynogoshahrayadojyvoyilegendy:

«Пройдисвіта звали ОСОБА_4 , 1974 року народження. Він разом зі своєю дружиною ОСОБА_5 , 1983 року народження, ховався від кредиторів, яким заборгував чималі суми». Подробиці бурхливої підприємницької діяльності ОСОБА_6 і його бойової подруги неважко встановити з численних судових рішень, винесених за позовами як контрагентів, так і податкових органів. Власне, і в ОСОБА_7 перебрався з рідного Севастополя, ховаючись від кредиторів та податківців. Також недивно, що шлях нашого героя до депутатського мандату був всіяний аж ніяк не трояндами».

«Але отримати диплом знову несудилось: через три роки ОСОБА_6 , який працював барменом у барі «Оболонь», був арештований по обвинуваченню в скоєнні низки злочинів від незаконних валютних операцій до переховування краденого. Засуджений Ленінським районним судом Севастополя, ОСОБА_6 вийшов на волю в серпні 1996 року у зв`язку з амністією, проголошеною з нагоди ухвалення нової Конституції».

«Вийшовши до волю, ОСОБА_8 знову взявся за старе, але в значно більших масштабах. Для початку він зареєстрував ТОВ «Универсал-инком-юг», за допомогою якого зібрав з довірливих громадян 55 тис. дол. під обіцянки вкласти гроші у високоприбуткові інвестиційні проекти. У червні 1999 року ця шахрайська контора була визнана банкрутом, а обдурені вкладники ще довгі роки оббивали міліцейські пороги, вимагаючи притягнути ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності».

«До речі, балотувався ОСОБА_6 під проросійськими та прокомуністичиними гаслами».

«От тільки ні в якій ОСОБА_9 насправді не був. Оскільки в цей період він знайомився з меню Лук`янівського СІЗО в столиці України».

«…кредитори не давали спокою, вимагаючи від правоохоронних органів порушити кримінальну справу проти шахрая. І порушували наприклад, 20 серпня 2002 року відносно ОСОБА_6 в Сімферополі була відкрита справа № 420675 за пограбування».

«Свої фінансові справи ОСОБА_6 намагався поправити за допомогою видавничої діяльності, організувавши випуск двох проросійських рептильок (газетами їх назвати не повертається язик), які закликали до ліквідації України та відновлення Радянського Союзу, - «Севастопольский вестник» и «Наша севастопольская правда».

«…він був прийнятий по підроблених документах на дворічні курси за фахом «Драматургія та режисура телебачення» у Центр додаткової професійної освіти (нині Вищі курси кіно й телебачення при Всеросійському державному університеті кінематографії ім. С. Герасимова). Ці курси призначені для отримання другої вищої освіти, а першої в Грішина, як ми пам`ятаємо, не було лише тюремні університети. Тому аферист пред`явив фальшивий диплом і в такий спосіб був зарахований до навчального закладу»;

визнати недостовірною та такою, що порушує його немайнові права на повагу до честі та гідності, а також на недоторканість ділової репутації таку інформацію, автором якої є ОСОБА_2 і яка розміщена 01 квітня 2015 року о 13 год. 19 хв. на веб-сайті інтернет-видання «Обозреватель» htt://obozrevatel.com/bloas/16928-semen-semenchenkootobvichnoaomoshennika-dozhivojleaendvi.htm:

« ОСОБА_10 , 1974 гола рождения. Он вместе со своей женой ОСОБА_5 , 1983 года рождения, прятался от кредиторов, которым задолжал приличные суммы».

«Подробности бурной предпринимательской деятельности ОСОБА_11 и его боевой подруги нетрудно установить по многочисленным судебным решениям , вынесенным по искам как контрагентов, так и налоговых органов. Собственно, и в Макеевку Костя перебрался из родного Севастополя, скрываясь от кредиторов и налоговиков».

«Но получить диплом снова было не суждено: через три года ОСОБА_11 , который перебрался в Киев и работал барменом в баре «Оболонь», был арестован по обвинению в совершении ряда преступлений от незаконных валютных операций до сокрытия краденого. Осужденный Ленинским районным судом ОСОБА_12 , ОСОБА_11 вышел на свободу в декабре 1996 года в связи с амнистией, объявленной по случаю принятия новой Конституции».

«Вернувшись в Севастополь, Константин снова взялся за старое, но в значительно больших масштабах. Для начала он зарегистрировал ООО «Универсал-инком-юг», при помощи которого собрал с доверчивых горожан 55 тыс. долл. Под обещания вложить деньги в высокодоходные инвестиционные проекты. В июне 1999 года эта контора была признана банкротом, а обманутые вкладчики еще долгие годы обивали милицейские пороги, требуя привлечь ОСОБА_11 к уголовной ответственности».

«Кстати, баллотировался Гришин под пророссийскими и прокоммунистическими лозунгами».

«…ни в какой ОСОБА_13 на самом деле не было. Поскольку в этот период он знакомился с меню следственного изолятора».

«…кредиторы не давали покоя, требуя от правоохранительных органов возбудить уголовное дело против мошенника. И возбуждали например, 20 августа 2002 года в отношении ОСОБА_11 в Симферополе было открыто дело № 420675 за ограбление».

«Свои финансовые дела Гришин пытался поправить с помощью издательской деятельности, организовав выпуск двух пророссийских листков (газетами их назвать язык не поворачивается), призывавших к ликвидации Украины и восстановлению Советского Союза «Севастопольский вестник» и «Наша севастопольская правда».

«… он был принят по поддельным документам на двухгодичные курсы по специальности «Драматургия и режиссура телевидения» в Центр дополнительного профессионального образования. Эти курсы предназначены для получения второго высшего образования, а первого у Гришина, как мы помним, не было только тюремные университеты. Поэтому он предъявил фальшивый диплом и таким образом был зачислен в учебное заведение»;

визнати недостовірною та такою, що порушує його немайнові права на повагу до честі та гідності, а також на недоторканість ділової репутації, таку інформацію, автором якої є ОСОБА_2 і яка розміщена 03 квітня 2015 року о 09 год. 04 хв. в інтернет-виданні «Ракурс» htt://ua.racurs.ua/802-5етеп-8етпсЬепко-у!^уусЬаупоао-5ЬаЬгауа-с1о^ууоуМеаепс1у-с11а5Ъ/п-2 та 03 квітня 2015 року о 13 год. 31 хв. на веб-сайті інтернет-видання «Обозреватель» http://obozrevatel.com/bloas/52739-5етеп-5етепсЬепко-уісі-zvichajnoao shahrava -do-zhivoi-leaendi-chastina-2.htm:

«Грішин представляється командиром військової частини № НОМЕР_1 підполковником Семенченком. Якщо аферист не бачив, як використати певну людину в своїх потребах, він відправляв її оформлюватись до реального командира в/ч ОСОБА_14 . Але в більшості випадків ОСОБА_6 особисто «приймав на служба», підписував «наказ» і видавав фальшиве «посвідчення» з «правом носіння табельної зброї», яке засвідчував фальшивою печаткою.

«Цих людей ОСОБА_6 використовував для зйомки рекламних кліпів, завдяки яким зібрав колосальні гроші та цілий парк елітних автомобілів».

«… як резервісти Нацгвардії опинились у її розпорядженні й що серед них робили особи з фальшивими посвідченнями, виданими «підполковником ОСОБА_15 ».

«…так званий командир батальйону замість того, щоби перебувати на фронті, веде життя світського лева та активно збирає гроші готівкою зокрема, взяв чималу суму в тодішнього голови Донецької обладміністрації Сергія Тарути, яку привласнив».

«…8 місяців, проведені в СІЗО, обвинувальний вирок та неодноразові випадки притягнення до кримінальної відповідальності повністю виключили можливість зарахувати його до лав Національної гвардії України»

«… тюремну баланду сьорбав ОСОБА_4 , 1974 року народження».

«… сам батальйон не є юридичною особою, не має ані власної печатки, ані власного рахунку в установах банків. Тобто пожертви Грішін Семенченко тупо привласнював».

«Отримавши 12 серпня новий внутрішній паспорт, ОСОБА_16 моментально виправив на нове прізвище і закордонний. Вже 19 вересня 2014 року орденоносець збирав гроші з довірливих діаспорян у Сполучених Штатах».

ОСОБА_1 просив зобов`язати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 спростувати недостовірну та таку, що порушує його немайнові права на повагу до честі та гідності, а також на недоторканість ділової репутації, інформацію шляхом опублікування в інтернет-виданні «Ракурс» повідомлення такого змісту: «В інтернет-виданні «Ракурс» «01» квітня 2015 року була опублікована стаття під назвою « ОСОБА_17 : від звичайного шахрая до живої легенди. Частина 1». Серед інших твердження, що увійшли до статті, були твердження про те, що ОСОБА_17 під час підприємницької діяльності займався шахрайством, обманюючи громадян, ухилявся від виконання фінансових зобов`язань перед контрагентами, податковими органами, займався підробкою документів, неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, обвинувачувався органами слідства у вчиненні кримінального правопорушення (грабіж), використовував у своїй діяльності проросійські і комуністичні гасла, був засновником друкованих видань, які закликають до ліквідації України як держави і відновленню Радянського Союзу. Повідомляємо, що дана інформація не відповідає дійсності. Редакція інтернет-видання «Ракурс» не володіє будь-якими фактичними даними, які підтверджують викладені твердження громадянина ОСОБА_1 ».

Просив зобов`язати ОСОБА_2 та ТОВ «Золота Середина» спростувати недостовірну та таку, що порушує його немайнові права на повагу до честі та гідності, а також недоторканість ділової репутації, інформацію шляхом опублікування на веб-сайті інтернет-видання «Обозреватель» повідомлення такого змісту: (мовою оригіналу) «На сайте «Обозреватель» «01» апреля 2014 года была опубликована статья под названием «Семен Семенченко: от обычного мошенника до живой легенды. Часть 1». Среди прочих утверждений, вошедших в статью, были утверждения о том, что ОСОБА_17 в предпринимательской деятельности занимался мошенничеством, обманывая граждан, уклонялся от выполнения финансовых обязательств перед контрагентами, налоговыми органами, занимался фальсификацией документов, неоднократно привлекался к уголовной ответственности, обвинялся органами следствия в совершении уголовного преступления (грабеж), использовал в своей деятельности пророссийские и коммунистические лозунги», был учредителем печатных изданий, призывающих к ликвидации Украины как государства и восстановлению ОСОБА_18 , что данная информация не соответствует действительности. Редакция интернет-издательства «Обозреватель» не владеет какими-либо фактическими данными, подтверждающими изложенные утверждения относительно гражданина ОСОБА_19 ».

Просив зобов`язати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 спростувати недостовірну та таку, що порушує його немайнові права на повагу до честі та гідності, а також на недоторканість ділової репутації, інформацію шляхом опублікування в інтернет-виданні «Ракурс» повідомлення наступного змісту: «В інтернет-виданні «Ракурс» «03» квітня 2015 року опубліковано статтю під назвою « ОСОБА_17 : від звичайного шахрая до живої легенди. Частина 2». Серед інших тверджень, які увійшли до статті, містились, твердження, що ОСОБА_17 шляхом обману привласнював у корисливих цілях отримані від громадян для потреб АТО кошти, на зібрані кошти придбав собі парк елітних автомобілів та вів розкішний спосіб життя, а також здійснював підроблення документів, які видавались військовослужбовцям. Повідомляємо, що ця інформація не відповідає дійсності. Редакція інтернет-видання «Ракурс» не володіє будь-якими фактичними даними, які б підтверджували наведену в статті інформацію стосовно громадянина ОСОБА_1 ».

ОСОБА_1 просив зобов`язати ОСОБА_2 та ТОВ «Золота Середина» спростувати недостовірну та таку, що порушує його немайнові права на повагу до честі та гідності, а також на недоторканість ділової репутації, інформацію шляхом опублікування на веб-сайті інтернет-видання «Обозреватель» повідомлення такого змісту «На сайті «Обозреватель» «03» квітня 2015 року опубліковано статтю під назвою « ОСОБА_17 : від звичайного шахрая до живої легенди. Частина 2. Серед інших тверджень, які увійшли до статті, містились твердження, що ОСОБА_17 шляхом обману привласнював у корисливих цілях отримані від громадян для потреб АТО кошти, на зібрані кошти придбав собі парк елітних автомобілів та вів розкішний спосіб життя, а також здійснював підроблення документів, які видавались військовослужбовцям. Повідомляємо, що ця інформація не відповідає дійсності. Редакція інтернет-видання «Обозреватель» не володіє будь-якими фактичними даними, які б підтверджували наведену в статті інформацію стосовно громадянина ОСОБА_1 .

Ухвалені по справі судові рішення

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 червня 2016 року позовні вимоги задоволено у повному обсязі та вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідачі не довели та не надали суду належних і допустимих доказів, що поширена ними інформація стосовно ОСОБА_1 є достовірною. Суд встановив, що вказана і поширена відповідачами інформація є недостовірною й порушує особисті немайнові права позивача на повагу до його гідності, честі та на недоторканість ділової репутації.

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 08 листопада 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 червня 2016 року скасовано і ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано недостовірною та такою, що порушує немайнові права ОСОБА_1 на повагу до честі та гідності, а також на недоторканність ділової репутації таку інформацію, автором якої є ОСОБА_2 і яка розміщена 01 квітня 2015 року об 11 год. 05 хв. в інтернет-виданні «Ракурс» http://ua.racurs.ua/800-semen-semenchenko-vid-zvychaynogo-shahraya-do-jyvoyi-legendy, а саме:

«… ОСОБА_20 … був арештований по обвинуваченню в скоєнні низки злочинів від незаконних валютних операцій до переховування краденого».

«… 20 серпня 2002 року відносно ОСОБА_20 в Сімферополі була відкрита справа № 420675 за пограбування».

Визнано недостовірною та такою, що порушує немайнові права ОСОБА_1 на повагу до честі та гідності, а також на недоторканність ділової репутації таку інформацію, автором якої є ОСОБА_2 і яка розміщена 01 квітня 2015 року о 13 год. 19 хв. на веб-сайті інтернет-видання «Обозреватель» http://obozrevatel.com/blogs/16928-semen-semenchenko-ot-obyichnogo-moshennika-do-zhivoj-legendyi.htm, а саме: (мовою оригіналу)

«… ОСОБА_11 … был арестован по обвинению в совершении ряда преступлений от незаконных валютных операций до сокрытия краденого. Осужденный Ленинским районным судом ОСОБА_21 , ОСОБА_11 вышел на свободу в декабре 1996 года в связи с амнистией, объявленной по случаю принятия новой Конституции».

«… 20 августа 2002 года в отношении ОСОБА_11 в Симферополе было открыто дело № 420675 за ограбление».

Визнано недостовірною та такою, що порушує немайнові права ОСОБА_1 на повагу до честі та гідності, а також на недоторканність ділової репутації, наступну інформацію, автором якої є ОСОБА_2 і яка розміщена 03 квітня 2015 року о 09 год. 04 хв. в інтернет-виданні « ОСОБА_22 та 03 квітня 2015 року о 13 год. 31 хв.на веб-сайті інтернет-видання «Обозреватель» http://obozrevatel.com/blogs/ 52739-semen-semenchenko-vid-zvichajnogo-shahraya-do-zhivoi-legendi-chastina-2.htm, а саме:

«… Грішін особисто … видавав фальшиве «посвідчення» з «правом носіння табельної зброї», яке засвідчував фальшивою печаткою».

«... неодноразові випадки притягнення до кримінальної відповідальності повністю виключали можливість зарахування його до лав Національної гвардії України».

Зобов`язано ОСОБА_2 та ОСОБА_3 спростувати недостовірну та таку, що порушує немайнові права ОСОБА_1 на повагу до честі та гідності, а також на недоторканність ділової репутації, інформацію шляхом опублікування в інтернет-виданні «Ракурс» спростування інформації, автором якої є ОСОБА_2 і яка розміщена 01 квітня 2015 року об 11 год. 05 хв. в інтернет-виданні «Ракурс» http://ua.racurs.ua/800-semen-semenchenko-vid-zvychaynogo-shahraya-do-jyvoyi-legendy, а саме:

«… ОСОБА_20 … був арештований по обвинуваченню в скоєнні низки злочинів від незаконних валютних операцій до переховування краденого».

«… 20 серпня 2002 року відносно ОСОБА_20 в Сімферополі була відкрита справа № 420675 за пограбування».

Зобов`язано ОСОБА_2 та ТОВ «Золота Середина» спростувати недостовірну та таку, що порушує немайнові права ОСОБА_1 на повагу до честі та гідності, а також недоторканність ділової репутації, інформацію шляхом опублікування на веб-сайті інтернет-видання «Обозреватель» спростування інформації, автором якої є ОСОБА_2 і яка розміщена 01 квітня 2015 року о 13 год. 19 хв. на веб-сайті інтернет-видання «Обозреватель» http://obozrevatel.com/blogs/16928-semen-semenchenko-ot-obyichnogo-moshennika-do-zhivoj-legendyi.htm, а саме:

«… Гришин … был арестован по обвинению в совершении ряда преступлений от незаконных валютных операций до сокрытия краденого. Осужденный Ленинским районным судом ОСОБА_21 , ОСОБА_11 вышел на свободу в декабре 1996 года в связи с амнистией, объявленной по случаю принятия новой Конституции».

«… 20 августа 2002 года в отношении ОСОБА_11 в Симферополе было открыто дело № 420675 за ограбление».

Зобов`язано ОСОБА_2 та ОСОБА_3 спростувати недостовірну та таку, що порушує немайнові права ОСОБА_1 на повагу до честі та гідності, а також на недоторканність ділової репутації, інформацію шляхом опублікування в інтернет-виданні «Ракурс» спростування інформації, автором якої є ОСОБА_2 і яка була розміщена 03 квітня 2015 року о 09 год. 04 хв. в інтернет-виданні «Ракурс» http://ua.racurs.ua/802-semen-semenchenko-vid-zvychaynogo-shahraya-do-jyvoyi-legendy-chastyna-2, а саме:

«… Грішін … видавав фальшиве «посвідчення» з «правом носіння табельної зброї», яке засвідчував фальшивою печаткою».

«... неодноразові випадки притягнення до кримінальної відповідальності повністю виключали можливість зарахування його до лав Національної гвардії України».

Зобов`язано ОСОБА_2 та ТОВ «Золота Середина» спростувати недостовірну та таку, що порушує немайнові права ОСОБА_1 на повагу до честі та гідності, а також на недоторканність ділової репутації, інформацію шляхом опублікування на веб-сайті інтернет-видання «Обозреватель» спростування інформації, автором якої є ОСОБА_2 і яка розміщена 03 квітня 2015 року о 13 год. 31 хв. на веб-сайті інтернет-видання «Обозреватель» http://obozrevatel.com/blogs/52739-semen-semenchenko-vid-zvichajnogo-shahraya-do-zhivoi-legendi-chastina-2.htm:

« … Грішін … видавав фальшиве «посвідчення» з «правом носіння табельної зброї», яке засвідчував фальшивою печаткою».

«... неодноразові випадки притягнення до кримінальної відповідальності повністю виключали можливість зарахування його до лав Національної гвардії України».

У задоволенні іншої частини позову ОСОБА_1 відмовлено.

Вирішено питання про судовий збір.

Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що поширена відповідачами інформація про ОСОБА_1 у частині позовних вимог, які задоволені судом, є недостовірною, порушує немайнові права позивача. При цьому, суд вважав, що така інформація повинна бути спростована у той самий спосіб, у який була поширена, оскільки позивач фактично просив спростувати узагальнену ним інформацію, а спростуванню підлягає саме та інформація, яка була поширена.

Апеляційний суд вважав, що інформація про те, що «Засуджений Ленінським районним судом Севастополя, Грішін вийшов на волю в серпні 1996 року у зв`язку з амністією, проголошеною з нагоди ухвалення нової Конституції», «... 8 місяців, проведені в СІЗО, обвинувальний вирок…» не може вважатись недостовірною та не підлягає спростуванню, оскільки її правдивість визнана самим позивачем в інтерв`ю виданню «Комсомольская правда в Украине», в якому позивач зазначав про те, що в його житті була одна судимість за недонесення про вчинення злочину у м. Севастополі, яка згодом була знята. Він провів 8 місяців під вартою.

Решта інформації, яку просив визнати недостовірною та спростувати позивач, суд апеляційної інстанції вважав вираженням суб`єктивної думки і поглядів автора статей ОСОБА_2 про особу позивача та містить в собі виключно оціночні судження. Крім того, зазначив, що ОСОБА_1 є політичним діячом і межа допустимої критики є значно ширшою, ніж для пересічної особи.

Верховний Суд постановою від 08 травня 2018 року рішення апеляційного суду Київської області від 08 листопада 2016 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 , у задоволенні яких було відмовлено і щодо розподілу відносно нього судового збору, скасував та передав справу в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Скасовуючи частково рішення Апеляційного суду Київської області від 08 листопада 2016 року суд касаційної інстанції виходив з того, що апеляційний суд не забезпечив повний та всебічний розгляд справи, навівши оспорювану позивачем поширену відносно нього інформацію, формально і узагальнююче вказав, що вони є вираженням суб`єктивної думки і поглядів автора статей ОСОБА_2 про особу ОСОБА_1 , та містять у собі виключно оціночні судження.

Постановою Київського апеляційного суду від 12 березня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 червня 2016 року в частині вирішення позовних вимог щодо інформації:

"Пройдисвіта звали ОСОБА_4 , 1974 року народження, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 . Він разом зі своєю дружиною ОСОБА_5 , 1983 року народження, ідентифікаційний код НОМЕР_3 , ховався від кредиторів, яким заборгував чималі суми". "Подробиці бурхливої підприємницької діяльності ОСОБА_20 і його бойової подруги неважко встановити з численних судових рішень, винесених за позовами як контрагентів, так і податкових органів. Власне, і в ОСОБА_7 перебрався з рідного Севастополя, ховаючись від кредиторів та податківців. Тож недивно, що шлях нашого героя до депутатського мандату був всіяний аж ніяк не трояндами";

"Вийшовши на волю, ОСОБА_8 знову взявся за старе, але в значно більших масштабах. Для початку він зареєстрував ТОВ "Универсал-инком-юг", за допомогою якого зібрав з довірливих городян 55 тис. дол. під обіцянки вкласти гроші у високоприбуткові інвестиційні проекти. У червні 1999 року ця шахрайська контора була визнана банкрутом, а обдурені вкладники ще довгі роки оббивали міліцейські пороги, вимагаючи притягнути ОСОБА_20 до кримінальної відповідальності";

"До речі, балотувався ОСОБА_20 під проросійськими та прокомуністичними гаслами";

"От тільки ні в якій ОСОБА_23 насправді не був. Оскільки в цей період він знайомився з меню Лук`янівського СІЗО в столиці України";

"Свої фінансові справи ОСОБА_20 намагався поправити за допомогою видавничої діяльності, організувавши випуск двох проросійських рептильок (газетами їх назвати не повертається язик), які закликали до ліквідації України та відновлення Радянського Союзу, - "Севастопольский вестник" и "Наша севастопольская правда";

"...він був прийнятий по підроблених документах на дворічні курси за фахом "Драматургія та режисура телебачення" у Центр додаткової професійної освіти (нині - Вищі курси кіно й телебачення при Всеросійському державному університеті кінематографії ім. С. Герасимова). Ці курси призначені для отримання другої вищої освіти, а першої в ОСОБА_20 , як ми пам`ятаємо, не було - лише тюремні університети. Тому аферист пред`явив фальшивий диплом і в такий спосіб був зарахований до навчального закладу";

"Проходимца звали ОСОБА_24 , 1974 года рождения, идентификационный номер НОМЕР_2 . Он вместе со своей женой ОСОБА_5 , 1983 года рождения, идентификационный код НОМЕР_3 , прятался от кредиторов, которым задолжал приличные суммы";

"Подробности бурной предпринимательской деятельности ОСОБА_11 и его боевой подруги нетрудно установить по многочисленным судебным решениям, вынесенным по искам как контрагентов, так и налоговых органов. Собственно, и в Макеевку Костя перебрался из родного Севастополя, скрываясь от кредиторов и налоговиков";

"Вернувшись в Севастополь, Константин снова взялся за старое, но в значительно больших масштабах. Для начала он зарегистрировал ООО "Универсал-инком-юг", при помощи которого собрал с доверчивых горожан 55 тыс. долл. под обещания вложить деньги в высокодоходные инвестиционные проекты. В июне 1999 года эта контора была признана банкротом, а обманутые вкладчики еще долгие годы обивали милицейские пороги, требуя привлечь ОСОБА_11 к уголовной ответственности";

"Кстати, баллотировался Гришин под пророссийскими и прокоммунистическими лозунгами";

"... ни в какой ОСОБА_13 на самом деле не было. Поскольку в этот период он знакомился с меню следственного изолятора";

"Свои финансовые дела Гришин пытался поправить с помощью издательской деятельности, организовав выпуск двух пророссийских листков (газетами их назвать язык не поворачивается), призывавших к ликвидации Украины и восстановлению ОСОБА_18 , "Севастопольский вестник" и "Наша севастопольская правда";

"... он был принят по поддельным документам на двухгодичные курсы по специальности "Драматургия и режиссура телевидения" в Центр дополнительного профессионального образования. Эти курсы предназначены для получения второго высшего образования, а первого у Гришина, как мы помним, не было только тюремные университеты. Поэтому он предъявил фальшивый диплом и таким образом был зачислен в учебное заведение";

"Цих людей ОСОБА_20 використовував для зйомки рекламних кліпів, завдяки яким зібрав колосальні гроші та цілий парк елітних автомобілів";

"... так званий командир батальйону замість того, щоби перебувати на фронті, веде життя світського лева та активно збирає гроші готівкою зокрема, взяв чималу суму в тодішнього голови Донецької облдержадміністрації Сергія Тарути, яку привласнив";

"... тюремну баланду сьорбав ОСОБА_4 , 1974 року народження";

"... сам батальйон не є юридичною особою, не має ані власної печатки, ані власного рахунку в установах банків. Тобто пожертви Грішін - Семенченко тупо привласнював";

"Отримавши 12 серпня новий внутрішній паспорт, ОСОБА_25 моментально виправив на нове прізвище і закордонний. Вже 19 вересня 2014 року орденоносець збирав гроші з довірливих діаспорян у Сполучених Штатах", скасовано та в цій частині ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову.

Визнано недостовірною, такою, що порушує немайнові права ОСОБА_1 на повагу до честі та гідності, а також на недоторканність ділової репутації, інформацію, автором якої є ОСОБА_2 , розміщену 01 квітня 2015 року об 11 год. 05 хв. в інтернет-виданні " ОСОБА_26 , про те, що:

- ОСОБА_6 ( ОСОБА_1 ) за допомогою шахрайської контори ТОВ "Универсал-инком-юг" зібрав з довірливих городян 55 тис. дол. під обіцянки вкласти гроші у високоприбуткові інвестиційні проекти;

- ОСОБА_6 ( ОСОБА_1 ) пред`явив фальшивий диплом для зарахування до навчального закладу - на дворічні курси за фахом "Драматургія та режисура телебачення" у Центр додаткової професійної освіти (нині - Вищі курси кіно й телебачення при Всеросійському державному університеті кінематографії ім. С. Герасимова).

Визнано недостовірною, такою, що порушує немайнові права ОСОБА_1 на повагу до честі та гідності, а також на недоторканність ділової репутації інформацію, автором якої є ОСОБА_2 , розміщену 01 квітня 2015 року о 13 год. 19 хв. на веб-сайті інтернет-видання "Обозреватель" http://obozrevatel.com/blogs/16928-semen-semenchenko-ot-obyichnogo-moshennika-do-zhivoj-legendyi.htm, про те, що (мовою оригіналу):

- в ОСОБА_27 ( ОСОБА_1 ) при помощи ООО "Универсал-инком-юг" обманным путем собрал с доверчивых горожан 55 тыс. долл. под обещания вложить деньги в высокодоходные инвестиционные проекты;

- ОСОБА_11 ( ОСОБА_1 ) предъявил фальшивый диплом для зачисления на двухгодичные курсы по специальности "Драматургия и режиссура телевидения" в Центр дополнительного профессионального образования.

Визнано недостовірною, такою, що порушує немайнові права ОСОБА_1 на повагу до честі та гідності, а також на недоторканність ділової репутації, інформацію, автором якої є ОСОБА_2 , розміщену 03 квітня 2015 року о 09 год. 04 хв. в інтернет-виданні "Ракурс" http://ua.racurs.ua/802-semen-semenchenko-vid-zvychaynogo-shahraya-do-jyvoyi-legendy-chastyna-2 та 03 квітня 2015 року о 13 год. 31 хв. на веб-сайті інтернет-видання "Обозреватель" http://obozrevatel.com/blogs/52739-semen-semenchenko-vid-zvichajnogo shahraya-do-zhivoi-legendi-chastina-2.htm, про те, що ОСОБА_1 привласнив чималу суму готівки, отриману від тодішнього голови Донецької обладміністрації Сергія Тарути.

Зобов`язано ОСОБА_2 , ОСОБА_28 та Товариство з обмеженою відповідальністю "Золота середина" протягом одного місяця з дня набрання цим рішенням законної сили спростувати поширену недостовірну інформацію шляхом оприлюднення резолютивної частини цього рішення у інтернет-виданні "Ракурс" http://ua.racurs.ua/ та на веб-сайті інтернет-видання "Обозреватель" http://obozrevatel.com/blogs/.

У задоволенні решти цієї частини позовних вимог відмовлено.

Постанова апеляційного суду про відмову у задоволенні частини позову мотивована тим, що вислови автора статті є виключно його оціночним судженням.

Узагальнені доводи вимог касаційної скарги

У квітні 2019 року представники ОСОБА_1 адвокати Титикало Р. С., Добош В. А. звернулися до Верховного Суду із касаційними скаргами на постанову Київського апеляційного суду від 12 лютого 2019 року, у якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просили скасувати вказане судове рішення в частині відмови в позові та в цій частині залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційні скарги мотивовані тим, що рішення апеляційного суду про відмову у задоволенні частини позову з посиланням на те, що вислови автора статті є виключно його оціночним судженням, на думку позивача, є помилковими, оскільки вони були висловлені у формі твердження, істинність якого мала бути встановлена. При цьому, вказавши, що слова відповідача є оціночними судженнями, апеляційний суд не обґрунтував, чому він так вважає. Позивач є народним депутатом, поширення негативної інформації про нього значно впливає на його ділову репутацію як політичного та суспільного діяча, безпідставно зменшує число його прихильників серед потенційних виборців.

Судові рішення в частині задоволення позову до суду касаційної інстанції не оскаржено та предметом перегляду не є (стаття 400 ЦПК України).

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 11 травня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано цивільну справу № 369/1052/16-ц з Києво-Святошинського районного суду Київської області.

Зазначена справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15 грудня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Суд установив, що ОСОБА_2 01 квітня 2015 року об 11 год. 05 хв. розмістив в інтернет-виданні "Ракурс" http://ua.racurs.ua/800-semen-semenchenko-vid-zvychaynogo-shahraya-do-jyvoyi-legendy таку інформацію:

"Пройдисвіта звали ОСОБА_4 , 1974 року народження, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 . Він разом зі своєю дружиною ОСОБА_5 , 1983 року народження, ідентифікаційний код НОМЕР_3 , ховався від кредиторів, яким заборгував чималі суми".

Подробиці бурхливої підприємницької діяльності ОСОБА_20 і його бойової подруги неважко встановити з численних судових рішень, винесених за позовами як контрагентів, так і податкових органів. Власне, і в ОСОБА_7 перебрався з рідного Севастополя, ховаючись від кредиторів та податківців. Тож недивно, що шлях нашого героя до депутатського мандату був всіяний аж ніяк не трояндами".

"Але отримати диплом знову не судилось: через три роки ОСОБА_20 , який працював барменом у барі "Оболонь", був арештований по обвинуваченню в скоєнні низки злочинів - від незаконних валютних операцій до переховування краденого. Засуджений Ленінським районним судом Севастополя, ОСОБА_20 вийшов на волю в серпні 1996 року у зв`язку з амністією, проголошеною з нагоди ухвалення нової Конституції".

"Вийшовши на волю, ОСОБА_8 знову взявся за старе, але в значно більших масштабах. Для початку він зареєстрував ТОВ "Универсал-инком- юг", за допомогою якого зібрав з довірливих городян 55 тис. дол. під обіцянки вкласти гроші у високоприбуткові інвестиційні проекти. У червні 1999 року ця шахрайська контора була визнана банкрутом, а обдурені вкладники ще довгі роки оббивали міліцейські пороги, вимагаючи притягнути ОСОБА_20 до кримінальної відповідальності".

"До речі, балотувався ОСОБА_20 під проросійськими та прокомуністичними гаслами".

"От тільки ні в якій ОСОБА_23 насправді не був. Оскільки в цей період він знайомився з меню Лук`янівського СІЗО в столиці України".

"...кредитори на давали спокою, вимагаючи від правоохоронних органів порушити кримінальну справу проти шахрая. І порушували - наприклад, 20 серпня 2002 року відносно ОСОБА_20 в Сімферополі була відкрита справа № 420675 за пограбування".

"Свої фінансові справи ОСОБА_20 намагався поправити за допомогою видавничої діяльності, організувавши випуск двох проросійських рептильок (газетами їх назвати не повертається язик), які закликали до ліквідації України та відновлення Радянського Союзу, - "Севастопольский вестник" и "Наша севастопольская правда".

"...він був прийнятий по підроблених документах на дворічні курси за фахом "Драматургія та режисура телебачення" у Центр додаткової професійної освіти (нині - Вищі курси кіно й телебачення при Всеросійському державному університеті кінематографії ім. С. Герасимова). Ці курси призначені для отримання другої вищої освіти, а першої в ОСОБА_20 , як ми пам`ятаємо, не було - лише тюремні університети. Тому аферист пред`явив фальшивий диплом і в такий спосіб був зарахований до навчального закладу".

ОСОБА_2 01 квітня 2015 року о 13 год. 19 хв. розмістив на веб-сайті інтернет-видання "Обозреватель" http://obozrevatel.eom/blogs/16928-semen-semenchenko-ot-obyichnogo-moshennika-do-zhivoj-legendyi.htm інформацію наступного змісту: (мовою оригіналу)

"Проходимца звали ОСОБА_24 , 1974 года рождения, идентификационный номер НОМЕР_2 . Он вместе со своей женой ОСОБА_5 , 1983 года рождения, идентификационный код НОМЕР_3 , прятался от кредиторов, которым задолжал приличные суммы".

"Подробности бурной предпринимательской деятельности ОСОБА_11 и его боевой подруги нетрудно установить по многочисленным судебным решениям, вынесенным по искам как контрагентов, так и налоговых органов. Собственно, и в Макеевку Костя перебрался из родного Севастополя, скрываясь от кредиторов и налоговиков".

"Но получить диплом снова было не суждено: через три года ОСОБА_11 , который перебрался в Киев и работал барменом в баре "Оболонь", был арестован по обвинению в совершении ряда преступлений - от незаконных валютных операций до сокрытия краденого. Осужденный Ленинским районным судом ОСОБА_12 , ОСОБА_11 вышел на свободу в декабре 1996 года в связи с амнистией, объявленной по случаю принятия новой Конституции".

"Вернувшись в Севастополь, Константин снова взялся за старое, но в значительно больших масштабах. Для начала он зарегистрировал ООО "Универсал-инком-юг", при помощи которого собрал с доверчивых горожан 55 тыс. долл. под обещания вложить деньги в высокодоходные инвестиционные проекты. В июне 1999 года эта контора была признана банкротом, а обманутые вкладчики еще долгие годы обивали милицейские пороги, требуя привлечь ОСОБА_11 к уголовной ответственности".

"Кстати, баллотировался Гришин под пророссийскими и прокоммунистическими лозунгами".

"...ни в какой ОСОБА_13 на самом деле не было. Поскольку в этот период он знакомился с меню следственного изолятора".

"...кредиторы не давали покоя, требуя от правоохранительных органов возбудить уголовное дело против мошенника. И возбуждали - например, 20 августа 2002 года в отношении ОСОБА_11 в Симферополе было открыто дело № 420675 за ограбление".

"Свои финансовые дела Гришин пытался поправить с помощью издательской деятельности, организовав выпуск двух пророссийских листков (газетами их назвать язык не поворачивается), призывавших к ликвидации Украины и восстановлению ОСОБА_18 , "Севастопольский вестник" и "Наша севастопольская правда".

"... он был принят по поддельным документам на двухгодичные курсы по специальности "Драматургия и режиссура телевидения" в Центр дополнительного профессионального образования. Эти курсы предназначены для получения второго высшего образования, а первого у Гришина, как мы помним, не было - только тюремные университеты. Поэтому он предъявил фальшивый диплом и таким образом был зачислен в учебное заведение".

03 квітня 2015 року о 09 год. 04 хв. ОСОБА_2 розмістив в інтернет-виданні "Ракурс" http://ua.racurs.ua/802-semen-semenchenko-vid-zvvchaynoao-shahrava- гіо-ІУУоуі-Іеаепгіу-с!іазІупа-2 та 03 квітня 2015 року о 13 год. 31 хв. на веб-сайті інтернет-видання "Обозреватель" http://obozrevatel.com/ Ыоа5/52739-semen-semenchenko-vid-zvichajnogo-shahraya-do-zhivoi-legendi-chastina-2.htm наступну інформацію:

"Грішін представлявся командиром військової частини № НОМЕР_1 підполковником Семенченком. Якщо аферист не бачив, як використати певну людину в своїх потребах, він відправляв її оформлюватись до реального командира в/ч - ОСОБА_29 . Але в більшості випадків ОСОБА_20 особисто "приймав на службу", підписував "наказ" і видавав фальшиве "посвідчення" з "правом носіння табельної зброї", яке засвідчував фальшивою печаткою".

"Цих людей ОСОБА_20 використовував для зйомки рекламних кліпів, завдяки яким зібрав колосальні гроші та цілий парк елітних автомобілів".

"...як резервісти Нацгвардії опинились у її розпорядженні й що серед них робили особи з фальшивими посвідченнями, виданими "підполковником ОСОБА_30

"...так званий командир батальйону замість того, щоби перебувати на фронті, веде життя світського лева та активно збирає гроші готівкою - зокрема, взяв чималу суму в тодішнього голови Донецької облдержадміністрації Сергія Тарути, яку привласнив".

"...8 місяців, проведені в СІЗО, обвинувальний вирок та неодноразові випадки притягнення до кримінальної відповідальності повністю виключали можливість зарахування його до лав Національної гвардії України".

"...тюремну баланду сьорбав ОСОБА_4 , 1974 року народження".

"...сам батальйон не є юридичною особою, не має ані власної печатки, ані власного рахунку в установах банків. Тобто пожертви Грішін - Семенченко тупо привласнював".

"Отримавши 12 серпня новий внутрішній паспорт, ОСОБА_25 моментально виправив на нове прізвище і закордонний. Вже 19 вересня 2014 року орденоносець збирав гроші з довірливих діаспорян у Сполучених Штатах".

08 серпня 2014 року ОСОБА_31 змінив прізвище та ім`я на ОСОБА_19 .

Факт поширення зазначеної інформації у спосіб, зазначений позивачем, сторонами у справі не заперечується.

Згідно з довідкою Міністерства внутрішніх справ України від 16 вересня 2014 року відомості про притягнення до кримінальної відповідальності або судимості щодо громадянина ОСОБА_32 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на 16 вересня 2015 року на інформаційному обліку МВС України не перебувають.

Згідно з листом Державної пенітенціарної служби України інформація про місце відбування покарання ОСОБА_31 у період з 1991 по 1996 роки за вироком Ленінського районного суду м. Києва від 27 серпня 1996 року у Державної пенітенціарної служби України відсутня.

2.Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційні скарги не підлягають задоволенню з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до статті 34 Конституції України, кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Згідно зі статтею 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Кожен має право на свободу вираження поглядів в розумінні статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.

Згідно з частиною першою статті 302 ЦК України фізична особа має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію.

Пленум Верховного Суду України в пунктах 1, 19 постанови від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» роз`яснив судам, що беручи до уваги положення статей 32, 34 Конституції України, суди при вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації повинні забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку.

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Відповідно до частини першої статті 30 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.

Частиною другою вказаної статті Закону визначено, що оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Таким чином, згідно зі статтею 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суду слід уважно розрізняти факти та оціночні судження. Наявність фактів можна довести, а правдивість оціночних суджень не можна. Що ж стосується оціночних суджень, цю вимогу неможливо виконати, і вона є порушенням самої свободи поглядів, яка є основною складовою права, гарантованого статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Лінгенс проти Австрії»).

Відповідно до частини першої статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Пленум Верховного Суду України у пункті 15 постанови від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» роз`яснив судам, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Крім того, у разі якщо позивач є публічною особою, то суд, розглядаючи і вирішуючи справу про захист його гідності, честі чи ділової репутації, повинен ураховувати положення Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації, схваленої 12 лютого 2004 року на 872-му засіданні Комітету Міністрів Ради Європи, а також рекомендації, що містяться у Резолюції № 1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканність особистого життя (далі - Резолюція).

У Резолюції зазначається, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі).

У статтях 3, 4, 6 Декларації вказується, що оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися «виставити» себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами. У зв`язку із цим межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.

Також, відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду» при розгляді справ суди застосовують Європейську Конвенцію з прав людини і практику суду як джерело права. Так, статтею 10 Конвенції з прав людини встановлено, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Право на свободу вираження поглядів є не лише основною засадою демократії, але і передумовою здійснення багатьох інших прав і свобод, що гарантуються Конституцією.

Європейський суд з прав людини на підставі своєї практики застосування Конвенції встановив, що її 10 стаття обумовлює різний ступінь захисту для тих чи інших категорій вираження поглядів.

У рішенні від 07 лютого 2012 року «Аксель Спрінгер проти Німеччини» Європейський суд з прав людини вказав, що приватна особа, невідома для громадськості, може вимагати особливого захисту свого права на приватне життя, в той час як публічних осіб така норма не стосується.

У справах «Лінгенс проти Австрії» (1986 року); «Обершлік проти Австрії» (1991 року), у яких йшлось про публічну критику політиків, Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що публічні діячі повинні бути відкритими для критики з боку своїх опонентів.

З аналізу вказаних рішень вбачається, що Європейський суд з прав людини вважає порушенням статті 10 Конвенції з прав людини задоволення національними судами позовів публічних діячів про спростування поширеної проти них інформації та заборони поширення такої інформації, оскільки ступінь публічності, якого набули дії особи, ступінь її участі у публічній дискусії обумовлюють ступінь її толерантності, який вона повинна виявляти стосовно критики.

У зв`язку з цим, межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є публічною особою, а саме Народним депутатом України (на час розгляду справи), а тому свідомо відкритий для прискіпливого контролю за його особою, як з боку активістів так і пересічних громадян. Інформація, поширена відповідачами стосується виключно професійної діяльності, а не його приватного життя. Крім того, враховуючи публічний статус позивача та те, що поширена інформація стосувалася його публічної діяльності та мала суспільний інтерес, позивач повинен бути терпимим до публічної критики, межа якої є ширшою від критики пересічних осіб.

Апеляційний суд, відмовляючи в частині позову щодо вищезазначеної інформації, обґрунтовано виходив із того, що вислови автора статті є виключно його оціночним судженням. При цьому, судом апеляційної інстанції правильно враховано, що ОСОБА_1 був публічною особою, Народним депутатом України, тому межа допустимої критики щодо нього є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржуване судове рішення в частині відмови в позові ухвалено без додержання норм матеріального і процесуального права та зводяться значною мірою до переоцінки доказів у справі, що відповідно до статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.

Ураховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування оскаржуваного судового рішення, колегія суддів вважає, що касаційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а судове рішення в оскаржуваній частині без змін.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ

Касаційні скарги ОСОБА_1 , подані адвокатом Добошем Владиславом Андрійовичем, та адвокатом Титикалом Романом Сергійовичем залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного суду від 12 березня 2019 року в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , товариства з обмеженою відповідальністю «Золота середина» про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді:С. Ю. Бурлаков В. С. Жданова А. Ю. Зайцев В. М. Коротун