Постанова

від 01.06.2021 по справі 939/182/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 939/182/20

№ апеляційного провадження: 22-ц/824/6230/ 2021

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2021 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді - доповідача Слюсар Т.А.,

суддів: Білич І.М., Коцюрби О.П.,

за участю секретаря судового засідання Верес Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бородянського районного суду Київської області від 28 січня 2021 року з урахуванням ухвали того ж суду від 19 лютого 2021 року у складі судді Унятицького Д.Є.,

у справі за позовом РЕЛІГІЙНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ "РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ПАРАФІЯ СВЯТИХ МУЧЕНИЦЬ ВІРИ, НАДІЇ, ЛЮБОВІ ТА МАТЕРІ ЇХ СОФІЇ КИЇВСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ (ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ) СМТ КЛАВДІЄВО-ТАРАСОВЕ БОРОДЯНСЬКОГО РАЙОНУ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ" до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні власністю,-

В С Т А Н О В И В :

У січні 2020 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні власністю.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що РЕЛІГІЙНІЙ ОРГАНІЗАЦІЇ "РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ПАРАФІЯ СВЯТИХ МУЧЕНИЦЬ ВІРИ, НАДІЇ, ЛЮБОВІ ТА МАТЕРІ ЇХ СОФІЇ КИЇВСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ (ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ) СМТ КЛАВДІЄВО-ТАРАСОВЕ БОРОДЯНСЬКОГО РАЙОНУ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ" на праві власності належать будівля храму з допоміжними будівлями та спорудами по вул. Генерала Небогатова, 1-в в смт. Клавдієво-Тарасове Бородянського району Київської області та земельна ділянка за вказаною адресою площею 0,15, кадастровий номер 3221055500:02:015:0034, цільове призначення для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій.

Указом Митрополита Київського і всієї України предстоятеля Православної церкви України Єпіфанія № 339 від 02 липня 2019 року, священик ОСОБА_1 був призначений настоятелем парафії Святих мучениць Віри , Надії , Любові та матері їх Софії Київської Єпархії Української православної церкви смт Клавдієво-Тарасове Бородянського району Київської області.

Указом Митрополита Київського № 481 від 29 липня 2019 року ОСОБА_1 звільнений з настоятеля вказаної парафії, у зв`язку з діями, що вносять розділення в церковне середовище.

Указом № 480 від 29 липня 2019 року протоієрей ОСОБА_6 призначений настоятелем парафії Святих мучениць Віри , Надії , Любові та матері їх Софії Київської Єпархії Української православної церкви смт Клавдієво-Тарасове Бородянського району Київської області. Після звільнення колишній священик парафії ОСОБА_1 продовжує займати приміщення храму з допоміжними будівлями та спорудами по вул. Небогатова, 1-в в смт. Клавдієво-Тарасове Бородянського району Київської області та чинить громаді перешкоди в користуванні вказаною нерухомістю, а саме: перешкоджає доступу до приміщень змінивши в них двері з замками та поставивши на вікна грати. В зв`язку з цим громада вимушена відправляти службу на вулиці, а не в приміщеннях храму, що є грубим порушенням майнових прав громади. Відповідач вселився в приміщення громадського будиночку при храмі, літ. "А" і теж перешкоджає громаді в користуванні цим приміщенням.

У зв`язку з незаконними діями відповідача, які призводять до тривалого конфлікту з релігійною громадою селища, позивач просив усунути перешкоди в користуванні будівлею храму з допоміжними будівлями та спорудами по вул. Небогатова, 1-в в смт. Клавдієво-Тарасове Бородянського району Київської області , шляхом зобов`язання ОСОБА_1 звільнити зайняті ним приміщення будівлі храму з допоміжними будівлями та спорудами по вул. Генерала Небатова, 1-в в смт. Клавдієво-Тарасове Бородянського району Київської області та повернути ключі від храму та будинку релігійної організації голові парафіяльної ради релігійної організації.

Рішенням Бородянського районного суду Київської області від 28 січня 2021 року, з урахуванням ухвали того ж суду від 19 лютого 2021року, позовні вимоги РЕЛІГІЙНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ "РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ПАРАФІЯ СВЯТИХ МУЧЕНИЦЬ ВІРИ, НАДІЇ, ЛЮБОВІ ТА МАТЕРІ ЇХ СОФІЇ КИЇВСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ (ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ) СМТ КЛАВДІЄВО-ТАРАСОВЕ БОРОДЯНСЬКОГО РАЙОНУ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ" задоволено у повному обсязі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на неповне з`ясування та неправильне встановлення обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просила скасувати рішення районного суду та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

Вказано, що суд першої інстанції без будь-якої правової підстави прийняв рішення про розгляд справи в порядку спрощеного провадження з порушенням норм процесуального права, а також безпідставно відмовив в зупиненні провадження у справі до розгляду цивільної справа № 939/1856/20 за позовом ОСОБА_1 до РЕЛІГІЙНІЙ ОРГАНІЗАЦІЇ "РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ПАРАФІЯ СВЯТИХ МУЧЕНИЦЬ ВІРИ, НАДІЇ, ЛЮБОВІ ТА МАТЕРІ ЇХ СОФІЇ КИЇВСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ (ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ) СМТ КЛАВДІЄВО-ТАРАСОВЕ БОРОДЯНСЬКОГО РАЙОНУ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ".

Зазначено, що районним судом не досліджено у судовому засіданні усі докази, які є у справі, з урахуванням їх переконливості, належності і допустимості, надано їм невірну правову оцінку з урахуванням їх сукупності, а саме: чи виникло у позивача право власності на зазначене нерухоме майно та чи прийняте таке, нерухоме майно доексплуатації увстановленому законом порядку.

Також суд не звернув увагу на те, що відповідач є священиком та разом із дружиною та донькою-інвалідом тривалий час (з 2014 р.) проживав в житловій частині храму, приймав участь у його будівництві, вкладав власні кошти, проживаючи в будівлі охороняв майно, здійснював його поліпшення та будь-яких рішень щодо обмеження прав відповідача релігійною громадою позивача не приймалося.

Крім того, вказав, що тривалий час проживання в будинку особи, яка не має іншого житла, є достатньою підставою для того, щоб вважати будинок житлом цієї особи в розумінні ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У відзиві на апеляційну скаргу адвоката Тищенко Л.М. в інтересах РЕЛІГІЙНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ "РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ПАРАФІЯ СВЯТИХ МУЧЕНИЦЬ ВІРИ, НАДІЇ, ЛЮБОВІ ТА МАТЕРІ ЇХ СОФІЇ КИЇВСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ (ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ) СМТ КЛАВДІЄВО-ТАРАСОВЕ БОРОДЯНСЬКОГО РАЙОНУ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ", посилаючись на те, що відповідач з кінця липня 2019 року не є членом Парафії і немає права одноособово розпоряджатись майном Парафії ти чинити перешкоди в рости ванні даним майном власнику - релігійній організації. У зв`язку з чим просила відмовити ОСОБА_1 в задоволенні апеляційної скарги, рішення районного суду залишити без змін.

У запереченнях на відзив позивача ОСОБА_1 підтримав доводи своєї апеляційної скарги та просив відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав відсутності у позивача документів, що підтверджують право власності на майно.

Згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

В судовому засіданні представники позивача : ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , а також голова парафіяльної ради релігійної організації ОСОБА_20 просили відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 за необґрунтованістю та безпідставністю.

Справа неодноразово призначалася до розгляду в апеляційному порядку.

13 травня 2021року до початку судового засідання ОСОБА_1 подав клопотання про відкладення справи розглядом з причин розірвання договірних відносин з адвокатами Арлаховим А.О., Романюк М.В. , Боряк Г.Л. , Боряк Г.А. , Філоновою В.Ю. та необхідності укладення ним угоди з іншим адвокатом.

Судом клопотання відповідача було задоволено, у зв`язку з чим по справі оголошено перерву на 12 год. 30хв. 01червня 2021року.

Встановлено, що відповідач у вказаний день у судове засідання повторно не з`явився, через канцелярію суду подав чергове клопотання про відкладення справи розглядом у зв`язку з його бажанням мати адвоката - захисника під час розгляду справи ( а.с. 163,165, 170).

Між тим, враховуючи те, що відповідач мав достатньо часу для укладення угоди з адвокатом (захисником), відповідно до справи, з заявленими у клопотанні від 13 травня 2021року адвокатами припинив договірні відносини ще під час розгляду справи судом першої інстанції (а.с.54 т.2), у судове засідання не з`явився повторно, тому колегія суддів визнає неявку відповідача в судове засідання без поважних причин й вважає за можливе розглядати справу у його відсутність, за правилами ч. 2 ст. 372 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідає вищезазначеним вимогам.

Як убачається з матеріалів справи, що РЕЛІГІЙНА ОРГАНІЗАЦІЯ "РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ПАРАФІЯ СВЯТИХ МУЧЕНИЦЬ ВІРИ , НАДІЇ, ЛЮБОВІ ТА МАТЕРІ ЇХ СОФІЇ КИЇВСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ (ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ) СМТ КЛАВДІЄВО-ТАРАСОВЕ БОРОДЯНСЬКОГО РАЙОНУ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ" являється власником будівлі храму з допоміжними будівлями та спорудами та земельної ділянки кадастровий номер 3221055500:02:015:0034 площею 0,15 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій за адресою: вул. Небогатова, 1-в в смт. Клавдієво-Тарасове Бородянського району Київської області , що підтверджується копіями інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та державного акту на право постійного користування земельною ділянкою (а.с.11,12, 76 т.1).

Встановлено, що указом Митрополита Київського і всієї України предстоятеля Православної церкви України Єпіфанія № 339 від 02 липня 2019 року, священик ОСОБА_1 був призначений настоятелем парафії Святих мучениць Віри , Надії , Любові та матері їх Софії Київської Єпархії Української православної церкви смт Клавдієво-Тарасове Бородянського району Київської області (а.с. 15 т. 1).

Указом Митрополита Київського № 481 від 29 липня 2019 року ОСОБА_1 звільнений з настоятеля вказаної парафії, у зв`язку з діями, що вносять розділення в церковне середовище (а.с. 16 т.1).

Указом № 480 від 29 липня 2019 року протоієрей ОСОБА_6 призначений настоятелем парафії Святих мучениць Віри , Надії , Любові та матері їх Софії Київської Єпархії Української православної церкви смт Клавдієво-Тарасове Бородянського району Київської області (а.с. 17 т.1).

02 серпня 2019 року настоятель парафії ОСОБА_6 звернувся до Бородянського ВП Ірпінського ВП ГУНП в Київськиій області з заявою в якій просив забезпечити доступ до приміщення храму та парафіяльного будинку по вул. Небогатова, 1-в в смт. Клавдієво-Тарасове Бородянського району Київської області , перешкоди в якому чинить ОСОБА_1 (а.с. 18 т. 1).

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частина 1,2 статті 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до статті 7 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації релігійні організації в Україні утворюються з метою задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру і діють відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури, обирають, призначають і замінюють персонал згідно із своїми статутами (положеннями). Релігійними організаціями в Україні є релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, а також об`єднання, що складаються з вищезазначених релігійних організацій. Релігійні об`єднання представляються своїми центрами (управліннями).

Релігійна організація визнається юридичною особою з дня її державної реєстрації.

Релігійні організації володіють, користуються і розпоряджаються майном, яке належить їм на праві власності. Релігійні організації можуть бути обмежені у здійсненні права власності лише у випадках і в порядку, передбачених законом. Релігійні організації мають право власності на майно, придбане або створене ними за рахунок власних коштів, пожертвуване громадянами, організаціями або передане державою, а також придбане на інших підставах, передбачених законом (стаття 18 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації ).

Згідно статей 317, 319, 321 ЦК України,власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не впливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з положеннями статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.

Тлумачення наведених норм цивільного законодавства дає підстави для висновку про те, що в разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження майном, що перебуває у приватній власності, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі звернутися до суду за захистом свого майнового права, зокрема з позовом про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні власністю шляхом виселення (негаторний позов).

При цьому для задоволення вимог власника достатньо встановити факт об`єктивно існуючих перешкод у здійсненні власником своїх правомочностей.

Таким чином, право власності як абсолютне право має захищатися лише при доведенні самого факту порушення.

Усунення перешкод власнику у користуванні своїм майном, як спосіб захисту цивільного права чи інтересу, фактично передбачає покладення на відповідача обов`язку припинити дію, яка порушує право, та можливе лише щодо триваючого правопорушення.

Звертаючись до суду з цим позовом, РЕЛІГІЙНА ОРГАНІЗАЦІЯ "РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ПАРАФІЯ СВЯТИХ МУЧЕНИЦЬ ВІРИ, НАДІЇ, ЛЮБОВІ ТА МАТЕРІ ЇХ СОФІЇ КИЇВСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ (ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ) СМТ КЛАВДІЄВО-ТАРАСОВЕ БОРОДЯНСЬКОГО РАЙОНУ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ", посилалась на те, що ОСОБА_1 перешкоджає доступу до приміщень змінивши в них двері з замками та поставивши на вікна грати. В зв`язку з цим громада вимушена відправляти службу на вулиці, а не в приміщеннях храму, що є грубим порушенням майнових прав громади. Відповідач вселився в приміщення громадського будиночку при храмі, літ. "А" і теж перешкоджає громаді в користуванні цим приміщенням.

Указане підтверджено даними акту, протоколом загальних зборів (парафіяльних зборів) релігійної організації, матеріалами звернення до правоохоронних органів (а.с.18-26), а також поясненнями допитаних судом у якості свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 .

Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Матеріалами справи доведено, що РЕЛІГІЙНА ОРГАНІЗАЦІЯ "РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ПАРАФІЯ СВЯТИХ МУЧЕНИЦЬ ВІРИ, НАДІЇ, ЛЮБОВІ ТА МАТЕРІ ЇХ СОФІЇ КИЇВСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ (ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ) СМТ КЛАВДІЄВО-ТАРАСОВЕ БОРОДЯНСЬКОГО РАЙОНУ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ" являється власником будівлі храму з допоміжними будівлями та спорудами та земельної ділянки кадастровий номер 3221055500:02:015:0034 площею 0,15 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій за адресою: вул. Небогатова, 1-в в смт. Клавдієво-Тарасове Бородянського району Київської області (а.с.11,12, 76 т.1).

Право постійного користування земельною ділянкою та будівлями, що знаходяться на ній, станом на час розгляду справи, у встановленому законом порядку не скасовано.

Судом також встановлено, що між власником приміщення - релігійною громадою та відповідачем відсутні будь-які договірні відносини.

Відповідно до даних технічного паспорту, будівля храму з допоміжними будівлями та спорудами не відноситься до об`єкту житлової нерухомості (а.с.12,13 т.1).

Також у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження пояснень відповідача про використання ним приміщення будівлі як житла.

Заперечуючи проти тверджень відповідача, представники релігійної громади указували на їх безпідставність й фактичне проживання ОСОБА_1 разом з дружиною у м. Києві, де їх дитина й відвідує навчальний заклад.

Отже, матеріалами справи не доведено використання відповідачем допоміжного приміщення релігійної громади, як місця постійного проживання, що виключає підстави до застосування положень ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Твердження апеляційної скарги ОСОБА_1 про порушення судом його процесуальних прав у зв`язку з розглядом справи в порядку спрощеного провадження, колегія суддів вважає безпідставними, такими, що правових підстав до скасування обґрунтованого, правильного по суті, судового рішення, не дають.

Відповідно до матеріалів, справа у провадженні суду перебувала тривалий період - з січня 2020року по січень 2021року й відповідач та його адвокат приймали участь під час судового розгляду справи, давали пояснення, заявляли клопотання.

18 грудня 2020року відповідач подав заяву про розірвання договірних відносин з адвокатами Арлаховим А.О., Романюк М.В. , Боряк Г.Л. , Боряк Г.А. (а.с.54 т.2), а згідно даних протоколу судового засідання від 28 січня 2021року, приймав участь у розгляді справи, проте добровільно покинув зал судового засідання (а.с.86 т.2).

Доводи скарги про необґрунтованість дій суду в частині відмови у прийнятті зустрічного позову не заслуговують на увагу, остільки постановлене за результатами розгляду клопотання судове рішення відповідачем не оскаржено.

Заявлення відповідачем позову до релігійної громади не було безумовною підставою до зупинення провадження по даній справі, тому районний суд у відповідності до ст.251 ЦПК України правомірно відмовив у клопотанні ОСОБА_1 про зупинення судового провадження до розгляду іншої страви .

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

З урахуванням викладеного та конкретних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції повно і об`єктивно зясував обставини справи, долученим доказам дав належну оцінку й обґрунтовано задовольнив позов РЕЛІГІЙНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ "РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ПАРАФІЯ СВЯТИХ МУЧЕНИЦЬ ВІРИ, НАДІЇ, ЛЮБОВІ ТА МАТЕРІ ЇХ СОФІЇ КИЇВСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ (ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ) СМТ КЛАВДІЄВО-ТАРАСОВЕ БОРОДЯНСЬКОГО РАЙОНУ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ" про усунення перешкод у користуванні в користуванні власністю та зобов`язав ОСОБА_1 звільнити зайняті ним приміщення будівлі храму з допоміжними будівлями та спорудами по вул. Небогатова, 1-в в смт. Клавдієво-Тарасове Бородянського району Київської області та повернути ключі від храму та парафіяльного будинку.

З огляду на те, що наявність перешкод у користуванні майном релігійної громади обґрунтовано перебуванням його у неправомірному користуванні відповідача, то зобов`язання останнього усунути та не чинити перешкоди в користуванні позивачем приміщенням будівлі храму з допоміжними будівлями та спорудами є належним способом захисту порушеного права позивача на користування належною йому на праві власності будівлею.

Доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, наведених висновків суду не спростовують та ґрунтуються на власному баченні обставин справи, правовідносин, що склалися між сторонами та власному тлумаченні норм матеріального права, які на думку апелянта їх врегульовують.

За таких обставин, підстав для скасування ухваленого у справі судового рішення та задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, апеляційний суд не вбачає, оскільки ці доводи правильності зробленого судом першої інстанції висновку не спростовують.

Керуючись ст. ст. 367, 374,375, 382 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Бородянського районного суду Київської області від 28 січня 2021 року , з урахуванням ухвали того ж суду від 19 лютого 2021 року, залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з моменту складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 09 червня 2021 року.

Суддя-доповідач:

Судді: