Постанова
від 26.05.2021 по справі 303/4533/19
ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 303/4533/19

П О С Т А Н О В А

Іменем України

26 травня 2021 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі

головуючого судді КОНДОРА Р.Ю.

суддів СОБОСЛОЯ Г.Г., ГОТРИ Т.Ю.

за участю секретаря БАЛАЖ Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді цивільну справу № 303/4533/19 за позовом ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Мукачівська районна рада профспілки працівників агропромислового комплексу, до Головного управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області про поновлення на роботі, за апеляційними скаргами Головного управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області та ОСОБА_1 на рішення Мукачівського міськрайонного суду від 4 жовтня 2019 року, повний текст якого складено 9 жовтня 2019 року, головуючий суддя Монич В.О., -

встановив:

16 .0 7.2019 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ГУ Держпродспоживслужби в Закарпатській області про поновлення на роботі, третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача зазначив Мукачівську районну раду профспілки працівників АПК (а.с. 1-8 т. 1). Позов мотивував таким.

22.03.2019 позивачу був вручений наказ від 22.03.2019 № 74-к Про звільнення з посади директора ветеринарного лікаря-бактеріолога Мукачівської міжрайонної державної лабораторії Держпродспоживслужби ОСОБА_1 . Згідно з наказом, позивача звільнено з роботи за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором, зокрема, за невиконання завдань ГУ Держпродспоживслужби в Закарпатській області, що належать до компетенції лабораторії, визначених дорученням від 01.03.2019 № 10, що призвело до неналежної підготовки до акредитації та організації роботи лабораторії та неможливості виконання завдань Держпродспоживслужби, які належать до компетенції лабораторії. Такі підстави звільнення не відповідають фактичним обставинам.

01.03.2019 ГУ Держпродспоживслужби в Закарпатській області видало позивачу, який був директором вищеназваної лабораторії, доручення від 01.03.2019 № 10, згідно з яким до 15.03.2019 йому належало:

провести всі міжлабораторні порівняння результатів випробувань, що необхідні для акредитації лабораторії, з дотриманням встановленого порядку та належним оформленням їх результатів;

надіслати до ГУ Держпродспоживслужби в Закарпатській області копії документів-результатів, що підтверджують проведення всіх міжлабораторних порівнянь, необхідних для акредитації лабораторії, в тому числі, належним чином оформлені та затверджені протоколи порівняння результатів міжлабораторних випробувань.

На це доручення позивач дав відповідь від 15.03.2019 № 63 щодо неможливості його виконання через незалежні від директора лабораторії причини. Крім того, 18.03.2019 позивач направив відповідачу листа, де навів незалежні від нього причини ненадання документів, а саме: дослідження на деякі бактеріальні показники харчової продукції, якщо немає позитивних результатів, тривають 7 днів, при потребі виявлення та ідентифікації культури - 10 днів, мікологічні - 10 днів, тому дослідження ще тривають, а документи-результати знаходяться в Закарпатській регіональній державній лабораторії до закінчення випробувань та підписання протоколів обома сторонами, які проводять порівняльні дослідження. Оскільки вимагалися саме міжлабораторні дослідження, а не лабораторні (ті, що могли проводитися Мукачівською МДЛ), то до затвердження документів-результатів Закарпатською РДЛ документи не могли бути надані відповідачу.

Терміни акредитації лабораторії не залежать від її директора чи від Головного управління, оскільки залежать від органу, що проводить акредитацію - Національного агентства з акредитації України (НААУ), а для усунення зауважень, які були висловлені щодо акредитаційних документів, було надано 120 днів.

Таким чином, наведені в наказі від 22.03.2019 № 74-к підстави для звільнення відсутні.

Роботодавець порушив й інші вимоги законодавства про працю.

Так, позивач є членом профспілки працівників АПК Мукачівського району і його звільнення всупереч вимогам ст. 43 ч.ч. 1, 7 КЗпП України проведене без попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації. Відповідне звернення не скеровувалося роботодавцем до Мукачівської районної ради профспілки працівників АПК. Позивача було звільнено через особисту неприязнь та упередженість щодо нього начальника ГУ Держпродспоживслужби в Закарпатській області.

Роботодавець не зазначив, яке саме пояснення позивача слугувало підставою для його звільнення, а якщо йдеться про лист від 18.03.2019 № 66, то там були вказані незалежні від позивача обставини, що унеможливлювали виконання відповідного доручення у визначений ним строк. Так само були відповідні пояснення надані й раніше листом від 15.03.2019 № 63.

З актом комісії від 22.02.2019 позивача не було ознайомлено, йому був наданий тільки витяг із акту з висновком комісії, з яким позивач не згідний, оскільки вживав усіх необхідних заходів для акредитації лабораторії і на швидкість акредитації впливати не міг. Крім того, чотири зауваження органу акредитації могли бути виправлені в короткий строк. Зауваження комісії щодо ненадання документів міжлабораторних досліджень безпідставні з причин, що наводилися вище, до того ж директором Закарпатської РДЛ було зроблено все можливе, щоб міжлабораторні дослідження не були проведені, а відповідальність за це була покладена на позивача. Метою керівників ГУ Держпродспоживслужби в Закарпатській області та Закарпатської РДЛ було блокування роботи Мукачівської МДЛ, у тому числі, шляхом звільнення позивача.

Доповідні записки директора Закарпатської РДЛ Шевчука Р.М., які також слугували підставами для застосування дисциплінарних стягнень, складалися виключно за змовою з начальником ГУ Держпродспоживслужби в Закарпатській області Гуледзою І.Д. з метою усунення позивача як неугодного керівника Мукачівської МДЛ задля наступного призначення на цю посаду своєї довіреної особи. Щодо начебто масового вивезення у ІІ кварталі 2018 року бджолопакетів до Російської Федерації доповідна записка не відповідає дійсності. Про доповідну записку від 12.11.2018 позивачу нічого не відомо досі.

Накази начальника ГУ Держпродспоживслужби в Закарпатській області Гуледзи І.Д. від 07.09.2018 № 276-к і від 30.11.2018 № 362-к про застосування до позивача дисциплінарних стягнень у вигляді доган неправомірні, оскільки належних підстав для застосування стягнень не було і такі були видані начальником ГУ Держпродспоживслужби в Закарпатській області Гуледзою І.Д. із зловживанням владними повноваженнями, виключно з метою усунення позивача як неугодного.

Підставами для видання наказу від 07.09.2018 № 276-к були аудиторський звіт за результатами проведеного позапланового внутрішнього аудиту відповідності та фінансового аудиту в Мукачівській МДЛ від 21.08.2018 № 20-06/2, відмова позивача від надання пояснення від 07.09.2018 та акт про цю відмову від 07.09.2018.

Однак, сам по собі аудиторський звіт не є обов`язковим для виконання рішення суб`єкта владних повноважень, не створює, не змінює, не припиняє будь-яких правовідносин. Так само і висновки та рекомендації такого звіту слугують для визначення якості роботи підконтрольної установи, мають рекомендаційний та консультаційний характер, а тому не створюють жодних правових наслідків.

Надати пояснення позивач відмовився через те, що всі пояснення вже були надані та містилися в матеріалах аудиторського звіту.

Підставою для видання наказу від 30.11.2018 № 362-к було пояснення позивача від 30.11.2018, проте, такого пояснення не існує, оскільки позивачем був наданий лист-відповідь від 29.11.2018 за № 81, яким були надані відповіді на всі питання, що стосувалися листа від 29.11.2018 № 08-09-05/4565.

Накази про застосування дисциплінарних стягнень і про звільнення, крім іншого, видані з порушенням вимог ст. 252 КЗпП України та ст. 41 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності , позаяк не враховують, що позивач є членом виборного профспілкового органу. Роботодавець не звертався до профспілкових органів з приводу притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та звільнення, відповідної згоди виборний профспілковий орган не надавав.

Правомірність наказів про застосування дисциплінарних стягнень, які увійшли в систему для звільнення на підставі ст. 40 ч. 1 п. 3 КЗпП України, повинна перевірятися судом незалежно від того, чи оскаржувався кожен такий наказ окремо в установленому законом порядку.

На підставі наведеного та відповідно до положень указаних та інших норм законодавства, в тому числі, ст. 43 Конституції України, ст. 235 КЗпП України, позивач підлягає поновленню на роботі.

За приписами ст. 233 КЗпП України, у справі про звільнення працівник може звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. Враховуючи, що позивач спочатку звертався по захист своїх трудових прав до суду в порядку адміністративного судочинства у строк, визначений законом, строк даного звернення до суду загальної юрисдикції ним пропущений із поважних причин і такий необхідно поновити.

Посилаючись на ці обставини, позивач ОСОБА_1 просив:

поновити йому строк звернення з позовною заявою про вирішення трудового спору до Мукачівського міськрайонного суду;

визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області від 22.03.2019 № 74-к Про звільнення з посади директора ветеринарного лікаря-бактеріолога Мукачівської міжрайонної державної лабораторії Держпродспоживслужби ОСОБА_1 ;

поновити його на роботі на посаді директора ветеринарного лікаря-бактеріолога Мукачівської міжрайонної державної лабораторії Держпродспоживслужби з 22.03.2019;

допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі.

24.07.2019 позивач ОСОБА_1 подав до суду заяву про зміну предмета позову (а.с. 72-75 т. 1), яку мотивував тим, що відповідно до ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України у справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання в справі.

У заяві наведені підстави для стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та розрахунок належної до стягнення суми станом на призначений судом день розгляду справи - 19.08.2019 виходячи з середньоденного заробітку за два останні місяці роботи в розмірі 604,92 грн та з часу вимушеного прогулу тривалістю 101 день.

Позивач також навів у заяві підстави для відшкодування моральної шкоди, завданої йому відповідачем у вигляді моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків, що вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Крім того, позивач був змушений звернутися за медичною допомогою з гіпертонічним кризом. Завдану моральну шкоду оцінив у 15000,00 грн. Цією заявою свої вимоги позивач ОСОБА_1 виклав у такій редакції:

поновити ОСОБА_1 строк звернення з позовною заявою про вирішення трудового спору до Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області;

поновити ОСОБА_1 на роботі (на посаді директора ветеринарного лікаря-бактеріолога Мукачівської міжрайонної державної лабораторії Держпродспоживслужби) з 22.03.2019;

допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді директора ветеринарного лікаря-бактеріолога Мукачівської міжрайонної державної лабораторії Держпродспоживслужби з 22.03.2019;

стягнути з Головного управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області на його користь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу в сумі 61096,92 грн та моральну шкоду у сумі 15000,00 грн;

визнати недійсним запис № 16 в трудовій книжці ОСОБА_1 про звільнення його з посади відповідно до п. 3 ст. 40 КЗпП України з 22.03.2019 року та зобов`язати Головне управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області внести запис до трудової книжки про недійсність запису про звільнення.

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 0 4 . 10.2019 (а.с. 48-53 т. 2) змінений позов задоволено частково:

поновлено ОСОБА_1 строк звернення з позовною заявою про вирішення трудового спору до Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області;

визнано незаконним та скасовано наказ Головного управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області від 22.03.2019 № 74-к Про звільнення з посади директора ветеринарного лікаря-бактеріолога Мукачівської міжрайонної державної лабораторії Держпродспоживслужби Кепенач Сергія Павловича , виданий начальником Головного управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області;

поновлено ОСОБА_1 на роботі (на посаді директора ветеринарного лікаря-бактеріолога Мукачівської міжрайонної державної лабораторії Держпродспоживслужби) з 22.03.2019;

допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді директора ветеринарного лікаря-бактеріолога Мукачівської міжрайонної державної лабораторії Держпродспоживслужби з 22.03.2019;

стягнуто з Головного управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу в сумі 61096,92 грн;

визнано недійсним запис № 16 в трудовій книжці ОСОБА_1 про звільнення його з посади відповідно до п. 3 ст. 40 КЗпП України з 22.03.2019 року та зобов`язано Головне управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області внести запис до трудової книжки про недійсність запису про звільнення

у задоволенні решти вимог відмовлено.

Стягнуто з Головного управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області на користь держави 768,40 грн судового збору.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив із того, що звільнення позивача з роботи було проведено за відсутності для того законних підстав, оскільки позивач не виконав доручення роботодавця з незалежних від нього причин, про що інформував, до профспілкового органу по дозвіл на звільнення позивача відповідач не звертався, а строк звернення до суду по захист своїх трудових прав позивач пропустив з поважної причини, позаяк спочатку звертався до суду в порядку адміністративного судочинства. Відмовляючи в задоволенні вимоги про відшкодування моральної шкоди, суд виходив з її недоведеності.

Відповідач Головне управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області оскаржив рішення суду в частині задоволення позову як незаконне та необґрунтоване (а.с. 56-74 т. 2). Доводи скарги зводяться до таких.

Суд із порушенням норм процесуального права прийняв заяву про зміну предмета позову зі збільшенням позовних вимог і розглянув саме змінений позов. Відповідачу зазначена заява не надсилалася і з огляду також на розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження відповідач був позбавлений можливості заперечувати проти заяви (зміненого позову) та подати відповідні докази. Судом істотно були порушені вимоги, зокрема, ст.ст. 43, 49 ЦПК України.

Так само суд прийняв докази (документи Мукачівської райради профспілки працівників АПК щодо відсутності згоди на звільнення позивача з роботи), якими вмотивував своє рішення, що не були надіслані відповідачу, через що останній не мав змоги їх заперечувати чи оцінювати в інший спосіб. Поза тим, і ці документи (протокол та постанова президії Мукачівської райради профспілки працівників АПК від 06.09.2019) не могли братися до уваги взагалі, позаяк цей профспілковий орган не є первинною профспілковою організацією Мукачівської МДЛ.

Норми матеріального права були застосовані судом неправильно. Так, у силу положень ст. 43-1 КЗпП України звільнення керівника установи, який затверджується чи призначається на посаду державними органами, за ініціативою роботодавця допускається без згоди виборного органу первинної профспілкової організації. Саме таким керівним працівником був позивач. Не могло йтися і про гарантії члена виборного профспілкового органу (ст. 252 КЗпП України), оскільки за приписами ст. 7 ч. 6 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності позивач як керівник лабораторії апріорі не міг бути членом виборного профспілкового органу.

Акти, якими регулюється діяльність Мукачівської МДЛ та її директора, покладають саме на останнього обов`язки належної організації роботи лабораторії, в тому числі, її акредитації, а також належне виконання доручень керівника ГУ Держпродспоживслужби в Закарпатській області. Тим часом, заходи щодо підготовки лабораторії до акредитації у визначений керівництвом та робочим графіком час не були здійснені, акредитацію, строк для якої позивачу як керівнику лабораторії неодноразово продовжувався, не було проведено. Зокрема, не було виконано доручення Головного управління від 07.02.2019 в контексті процедури акредитації лабораторії про надіслання Паспорта лабораторії та інших документів щодо проведення міжлабораторних порівнянь, що вказує на надіслання до НААУ недостовірних даних щодо таких досліджень. Спеціально створеній 21.02.2019 комісії позивач не надав пояснень з приводу систематичного невиконання своїх службових обов`язків.

01.03.2019 позивачу було доручено до 15.03.2019 виконати необхідні для акредитації лабораторії дослідження та інші дії, що не було виконане. У встановлені в дорученні строки інформації, документів чи повідомлень щодо його виконання позивач відповідачу не надав. Посилання позивача на начебто надіслання 15.03.3019 відповіді № 63 на доручення безпідставне, позаяк такий документ відповідачу не надходив, що підтверджується документально.

Твердження про невиконання доручення начебто з незалежних від позивача причин голослівне та суперечить дійсним обставинам. Так, заперечень щодо виконання доручення позивач не подавав, а передбачені дорученням дослідження підлягали за відповідними нормативами виконанню в строки від 3-х до 5-ти діб, що цілком вкладалося у строк виконання доручення. Очолювана позивачем лабораторія мала для проведення досліджень необхідні кошти, реактиви, середовища та інші засоби.

Листом від 18.03.2019 відповідач зажадав письмових пояснень від позивача, які тим були надані листом від 18.03.2019 № 66. Водночас ці пояснення не вказували на жодні обґрунтовані причини невиконання доручення від 01.03.2019, а твердження позивача про те, що лабораторія не вправі без згоди НААУ надавати будь-які документи безпідставне, оскільки міжлабораторні порівняння та інші заходи, щодо яких давалося доручення, не стосуються умов договору, укладеного з НААУ.

Невиконання позивачем покладених на нього трудовим договором обов`язків є систематичним, до нього чинними наказами від 07.09.2018 № 276-к і від 30.11.2018 № 362-к застосовувалися дисциплінарні стягнення у вигляді доган, для чого були передбачені законом підстави. Зокрема, за результатами позапланового внутрішнього аудиту фінансово-господарської діяльності Мукачівської МДЛ (звіт від 21.08.2018 № 20-06/2) були виявлені суттєві порушення законодавства в діяльності лабораторії, в результаті яких лабораторія недоотримала кошти спеціального фонду на загальну суму 131670,25 грн і 39243,15 грн. Повторне дисциплінарне стягнення було накладене за неналежне виконання керівником лабораторії покладених на нього обов`язків, зокрема, невжиття всіх належних заходів та незабезпечення лабораторії необхідними витратними матеріалами, що призвело до неналежної організації роботи лабораторії та неможливості проводити дослідження, що входять до компетенції лабораторії, та виконання завдань Держпродспоживслужби. Відповідач також отримав доповідні записки директора Закарпатської державної регіональної лабораторії щодо неналежного виконання очолюваною позивачем лабораторією завдання з проведення міжлабораторних досліджень.

Відтак, відповідач обґрунтовано, у межах своїх повноважень і з дотриманням встановленої законом процедури звільнив позивача з роботи на підставі ст. 40 ч. 1 п. 3 КЗпП України без згоди профспілкового органу (ст. 43-1 КЗпП України).

Окрім цього, суд неправильно вирішив питання про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Так, у разі обґрунтованого задоволення позову такий заробіток підлягав би стягненню не з ГУ Держпродспоживслужби в Закарпатській області, а з Мукачівської МДЛ, до штатного розпису якої входить посада директора лабораторії. До того ж, середній заробіток за час вимушеного прогулу й обраховано неправильно, а саме - значно завищено, оскільки його належало визначати з урахуванням середньоденного заробітку в розмірі 394,59 грн, а не 604,92 грн.

Поза увагою суду залишилися й дійсні обставини пропущення позивачем строку звернення до суду по захист порушених трудових прав. Цей строк сплив 22.04.2019, а позов був пред`явлений лише 16.07.2019. Позивач користувався правовою допомогою адвоката, звертався до суду в порядку адміністративного судочинства, чим самостійно реалізував свої права. Пред`явлення позову з порушенням правил підсудності не перериває перебігу позовної давності, яку відповідач просив застосувати, проте, його заява не була розглянута.

Заява відповідача про виклик і допит свідка ОСОБА_2 (директора Закарпатської РДЛ) судом першої інстанції теж не була розглянута, тоді як з огляду на специфіку справи та ряд спеціальних питань, що в ній виникали, такий допит був необхідним.

Відповідач просить скасувати рішення суду в частині задоволених позовних вимог та відмовити в позові повністю.

Рішення суду в частині відмови в задоволенні вимоги про відшкодування моральної шкоди позивач ОСОБА_1 оскаржив посилаючись на таке (а.с. 87-90 т. 2).

На думку апелянта, він надав докази на обґрунтування цієї вимоги. Так, даними медичної картки стверджується факт погіршення його здоров`я після повідомлення про звільнення. Позивач мав гіпертонічний криз і змушений був звернутися по медичну допомогу. Понад 15 років працюючи у ветеринарній службі, з яких понад 12 років - директором лабораторії, позивач зі звільненням втратив засоби для існування, що одразу позначилося негативно на стосунках у сім`ї, позивач зазнав душевних і моральних страждань, був змушений докладати додаткових зусиль для організації свого життя.

З огляду на такі обставини та враховуючи положення ст. 56 Конституції України, ст. 237-1 КЗпП України, ст.ст. 15, 16, 23 ЦК України, позивач просить скасувати рішення суду в оскарженій ним частині та задовольнити вимогу про стягнення на його користь із відповідача 15000,00 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.

У відзивах на апеляції позивач ОСОБА_1 і відповідач ГУ Держпродспоживслужби в Закарпатській області навзаєм заперечують доводи один одного та підтримують свої правові позиції в справі, просять відповідні скарги залишити без задоволення (а.с. 115-123, 126-131 т. 2).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Мукачівська районна рада профспілки працівників АПК у відзиві на апеляцію відповідача вказує на її необґрунтованість, просить залишити скаргу без задоволення (а.с. 143-146 т. 2).

Зазначає, зокрема, що звільнення позивача ОСОБА_1 було проведене з порушенням вимог закону щодо гарантій працівникам, які є членами виборних профспілкових органів. При цьому, у спірних відносинах ОСОБА_1 є працівником, а начальник ГУ Держпродспоживслужби в Закарпатській області Гуледза І.Д. є роботодавцем.

Звернення роботодавця до профспілкових органів щодо притягнення директора Мукачівської МДЛ ОСОБА_1 як члена виборного профспілкового органу (члена профкому) до дисциплінарної відповідальності не було.

Суд повинен перевірити всі накази про накладення дисциплінарного стягнення, які ввійшли в систему для звільнення, незалежно від того, чи оскаржувався кожен наказ окремо у встановленому законом порядку. Накази ж про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарних стягнень незаконні.

Заслухавши доповідь судді, пояснення: позивача ОСОБА_1 та його представника адвоката Стричинця Г.І., які апеляцію позивача підтримали, скаргу відповідача не визнали; представників відповідача ГУ Держпродспоживслужби в Закарпатській області Келемен І.І. та Гальчишак М.В., які апеляцію відповідача підтримали, скаргу позивача не визнали; представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Мукачівської райради профспілки працівників АПК Гардея М.М., який апеляційну скаргу позивача вважає обґрунтованою, апеляційну скаргу відповідача вважає такою, що не підлягає задоволенню, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи учасників процесу, оцінивши докази в сукупності, апеляційний суд приходить до такого.

Суд першої інстанції розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених позивачем вимог, з наведених ним підстав, на підставі доказів, поданих учасниками справи; апеляційний суд переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього; апеляційним судом не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (ст. 13 ч. 1, ст. 367 ч.ч. 1, 4, 6 ЦПК України).

За приписами ст. 2 ч. 3 п.п. 2, 3, 4, 5, 11, ст. 3 ч.ч. 1, 3, ст. 4 ч. 1, ст.ст. 12, 13, 19, ст.ст. 43, 44, 49, 76-82 ЦПК України:

основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; гласність і відкритість судового процесу; змагальність сторін; диспозитивність; неприпустимість зловживання процесуальними правами;

кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів;

особа діє у спірних і процесуальних відносинах вільно, здійснює свої права на власний розсуд, а також виконує обов`язки у межах, наданих їй договором або актами законодавства і повинна діяти добросовісно, розумно, обачно, передбачаючи наслідки;

сторони на свій розсуд розпоряджаються процесуальними правами, реалізують право на судовий захист;

кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, і зобов`язана належно довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, обов`язок доказування позову лежить на позивачеві;

доказування не може ґрунтуватися на припущеннях;

здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Предметом позову є матеріально-правовий зміст позовних вимог, задоволення пред`явлених вимог є метою позивача, результатом реалізації права на отримання шляхом ухвалення судом рішення конкретно визначеного цими вимогами матеріального блага. Підставами позову є факти і обставини, якими обґрунтовуються вимоги позивача. Підстави та предмет позову взаємопов`язані, предмет позову обумовлюється підставами позову, випливає з них, ці елементи позову не можуть розглядатися окремо один від одного. Право позивача вимагати з передбачених законом підстав задоволення позову і, відповідно, право відповідача на захист від позову можуть бути належно реалізовані сторонами за умови пред`явлення в порядку, передбаченому цивільним процесуальним законом, конкретних, чітко сформульованих вимог, що не допускають множинного тлумачення, припущень ані щодо власне самих вимог, ані щодо підстав, якими вони обґрунтовуються, ані щодо відповідача, до якого вони пред`явлені.

Таким чином, особа, права якої порушені, може звернутися до суду по захист своїх прав не в будь-який спосіб, а в той, що передбачений законом, правомірній вимозі позивача відповідає обов`язок належного відповідача усунути порушення права.

Вимоги позову можуть бути задоволені за умов, коли вони ґрунтуються на підставах належно пред`явленого позову, відповідають вимогам закону, договору та є доведеними у належний процесуальний спосіб (ст.ст. 89, 263-265 ЦПК України).

У справі встановлені такі факти, обставини та відповідні їм правовідносини, що регулюються нормами трудового законодавства в редакції, чинній на час їх виникнення.

Наказом начальника Управління ветеринарної медицини в Закарпатській області від 26.01.2007 № 5-к ветеринарний лікар-епізоотолог ОСОБА_1 був призначений на посаду директора Мукачівської міжрайонної державної лабораторії ветеринарної медицини з 26.01.2007 (а.с. 10 т. 1).

Наказом начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області від 22.03.2019 № 74-к Про звільнення ОСОБА_1 звільнено ОСОБА_1 з 22.03.2019 з посади директора ветеринарного лікаря-бактеріолога Мукачівської міжрайонної державної лабораторії Держпродспоживслужби відповідно до п. 3 ст. 40 КЗпП України за систематичне невиконання ним без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором, Положенням про Мукачівську міжрайонну державну лабораторію Держпродспоживслужби та посадовою інструкцією, зокрема, невиконання завдань Головного управління, які належать до компетенції лабораторії, доручення № 10 від 01.03.2019, що призвело до неналежної підготовки до акредитації та організації роботи лабораторії і неможливості виконання завдань Держпродспоживслужби, які належить до компетенції лабораторії (а.с. 9 т. 1).

Про звільнення позивача з роботи на підставі наказу роботодавця від 22.03.2019 № 74-к зроблено цього ж дня в його трудовій книжці відповідний запис під № 16 (а.с. 48-49 т. 1).

Вважаючи своє звільнення незаконним, ОСОБА_1 16 .0 7.2019 в порядку цивільного судочинства пред`явив до ГУ Держпродспоживслужби в Закарпатській області позов про поновлення його на роботі та просив:

допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі.

Ухвалою судді Мукачівського міськрайонного суду від 18.07.2019 відкрито за позовом ОСОБА_1 до ГУ Держпродспоживслужби в Закарпатській області про поновлення його на роботі провадження в справі в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено без повідомлення сторін на 08-30 к.ч. 19.08.2019 (а.с. 55 т. 1).

Згідно з положеннями ст. 19 ч. 2, п. 2, ч. 4 п. 2, ст. 274 ч. 1 п. 2 ЦПК України, спори, що виникають із трудових відносин, розглядаються в порядку спрощеного позовного провадження. Поряд із цим, при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує, зокрема, значення справи для сторін, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі викликати свідків тощо , думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (ст. 274 ч. 3 п.п. 2, 4, 5, 8 ЦПК України). Суд відмовляє у розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження або постановляє ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, якщо після прийняття судом до розгляду заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог або зміни предмета позову відповідна справа не може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження (ст. 274 ч. 5 ЦПК України).

Суд, який вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, може в подальшому постановити ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження (ст. 277 ч. 6 ЦПК України). Спори, що виникають із трудових відносин, залежно від конкретних обставин справи (складність справи, обставини, які підлягають з`ясуванню, обсяг доказів, які підлягають дослідженню, необхідність допиту свідків, позиції сторін у справі тощо) можуть розглядатися як у спрощеному, так і в загальному позовному провадженні, яке, залежно від обставин, уможливлює повне, всебічне та об`єктивне з`ясування обставин справи.

Відповідно до ст. 49 ч. 2 п. 2, ч. 3 ЦПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви; у справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

За змістом цих положень цивільного процесуального закону позивач вправі, зокрема, не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, змінити або предмет, або підстави позову подавши відповідну заяву. Одночасна зміна підстав і предмета позову процесуальним законом не передбачена і не допускається, оскільки в такому разі йдеться по суті про новий (інший) позов. Зазначене відповідає змісту неодноразово висловлених Верховним Судом правових позицій, до прикладу, у постановах: від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17, від 09.07.2020 у справі № 922/404/19, від 04.11.2020 у справі № 463/4901/16-ц.

24.07.2019 позивач ОСОБА_1 подав до суду заяву про зміну предмета позову, якою виклав свої вимоги у такій редакції:

Цією заявою ОСОБА_1 змінив як підстави позову, позаяк такими слугували вже нові факти, обставини і мотиви (обґрунтування вимог та розрахунки середнього заробітку за час вимушеного прогулу і моральної шкоди), так і предмет позову (нові вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, визнання недійсним запису в трудовій книжці та зобов`язання вчинити дії), що пов`язується з іншими, відмінними обставинами та з іншим предметом доказування (ст. 77 ч. 2 ЦПК України).

Вже лиш з огляду на такий спосіб дій позивача суд першої інстанції не мав процесуальних підстав приймати в даній справі його заяву, названу заявою про зміну предмета позову, в усякому разі в частині нових підстав позову та відповідних їм нових позовних вимог. Утім, як випливає з документів справи, суд першої інстанції прийняв цю заяву до розгляду (без будь-якої процесуальної фіксації цього факту) та вирішив її по суті. Понад те, у справі немає доказів виконання судом обов`язку надіслати заяву з доданими до неї документами відповідачу і третій особі (ст. 177 ч.ч. 1, 2, ст. 190 ч. 2 ЦПК України).

Сторони подали до суду велику кількість документів, відповідач письмово заперечував проти розгляду справи в спрощеному позовному провадженні, просив розглянути справу в загальному позовному провадженні, в чому ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 06.08.2019 було відмовлено (а.с. 89-93, 98 т. 1). 27.08.2019 відповідач клопотав про допит свідка ОСОБА_2 (а.с. 12-13 т. 2), ухвалою суду першої інстанції від 27.08.2019 провадження в справі було зупинене до вирішення Мукачівською райрадою профспілки працівників АПК питання щодо надання згоди на звільнення ОСОБА_1 , відмова органу профспілки в наданні такої згоди надійшла до суду, ухвалою від 19.09.2019 провадження в справі було відновлене (а.с. 26, 28-32, 34 т. 2) і попри такі обставини питання про розгляд справи в загальному позовному провадженні не вирішувалося.

Таким чином, вимоги про стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу, про відшкодування моральної шкоди, про визнання недійсним запису в трудовій книжці та зобов`язання відповідача вчинити дії були пред`явлені позивачем без дотримання правил, встановлених ст. 4 ч. 1, ст. 13 ч. 1, ст. 49 ч. 2 п. 2, ч. 3 ЦПК України, а судом першої інстанції ці вимоги були прийняті до розгляду та вирішені з порушенням указаних та інших вимог закону, за відсутності для того процесуальних підстав та з істотним порушенням процесуальних прав відповідача, який взагалі не був обізнаний про такий позов і був повністю позбавлений можливості захищатися від нього (ст. 43 ч. 1 п. 3 та інші норми ЦПК України). Засади рівності сторін перед законом і судом, змагальності цивільного процесу, диспозитивності були істотно порушені.

Вирішуючи належно пред`явлені первісні вимоги позивача про поновлення строку звернення до суду з позовом, про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення і про поновлення на роботі апеляційний суд виходить із такого.

Трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом …, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган … зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін (ст. 21 ч. 1 КЗпП України).

Працівник повинен виконувати доручену йому роботу особисто і не має права передоручати її виконання іншій особі, за винятком випадків, передбачених законодавством (ст. 30 КЗпП України).

Працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни (ст. 139 КЗпП України).

Положенням про Мукачівську міжрайонну державну лабораторію Держпродспоживслужби, затвердженим наказом начальника ГУ Держпродспоживслужби в Закарпатській області від 18.04.2018 № 216 (Мукачівська МДЛ), передбачено, зокрема, що:

Мукачівська МДЛ є державною установою ветеринарної медицини, яка належить до сфери управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужби) та підпорядковується Головному управлінню Держпродспоживслужби в Закарпатській області (п. 1);

методичне забезпечення діяльності лабораторії здійснюють Закарпатська регіональна державна лабораторія Держпродспоживслужби (Закарпатська РДЛ) і Державний науково-дослідний інститут з лабораторної діагностики те ветеринарно-санітарної експертизи (п. 2);

основними завданнями лабораторії є та до її компетенції належать, зокрема:

організація та проведення повного комплексу лабораторних досліджень (випробувань) (вірусологічних, бактеріологічних, гістологічних, мікробіологічних, хіміко-токсикологічних) щодо діагностики хвороб тварин, безпечності та окремих показників харчових продуктів та інших об`єктів санітарних заходів, побічних продуктів тваринного походження, кормових добавок, преміксів, кормів, репродуктивного матеріалу, біологічних продуктів та продуктів біотехнології, ґрунту, води питної та води для тварин, факторів середовища життєдіяльності людини, що мають шкідливий вплив на здоров`я населення, якості та незалежної експертизи товарів, якості насіння і садивного матеріалу, а також інших досліджень відповідно до галузі акредитації та/або технічної компетенції;

виконання завдань Головного управління, які належать до компетенції лабораторії (п. 8 пп. 1, п. 9 пп. 1, 17);

лабораторію очолює директор, який має повну вищу освіту відповідного напряму підготовки, стаж роботи на посаді лікаря ветеринарної медицини не менше трьох років, а також пройшов відповідну підготовку на курсах підвищення кваліфікації;

директор призначається і звільняється з посади начальником ГУ Держпродспоживслужби в Закарпатській області за погодженням з директором Закарпатської РДЛ (п. 11);

директор відповідає за виконання покладених на лабораторію завдань і функцій, незбереження і неправильне використання майна лабораторії, у тому числі, коштів згідно з кошторисом на її утримання, відповідно до чинного законодавства (п. 12 пп. 11);

Мукачівська МДЛ є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс і рахунки (п. 17).

Посадовою інструкцією директора Мукачівської МДЛ, затвердженою наказам начальника ГУ Держпродспоживслужби в Закарпатській області від 21.01.2019, передбачено, зокрема, що:

директор лабораторії призначається і звільняється з посади начальником ГУ Держпродспоживслужби в Закарпатській області за погодженням з директором Закарпатської РДЛ (п. 1.1.);

відповідно до покладених на нього обов`язків директор, зокрема:

здійснює заходи щодо проведення акредитації лабораторії (п. 2.8.);

вчасно надає інформацію на виконання завдань Головного управління та регіональної державної лабораторії Держпродспоживслужби, які належать до компетенції лабораторії (п. 2.9.);

забезпечує збереження і правильне використання майна лабораторії, у тому числі, коштів (п. 2.13.);

виконує доручення керівника Головного управління та забезпечує належне виконання покладених на лабораторію завдань (п. 2.14.);

директор лабораторії відповідає за неналежне виконання покладених на нього посадових обов`язків та завдань і функцій лабораторії (п. 4.1.);

до директора лабораторії можуть бути застосовані дисциплінарні стягнення, передбачені трудовим законодавством України (п. 4.2.).

У посадовій інструкції відсутній підпис позивача ОСОБА_1 про ознайомлення з нею, водночас він не заперечував своєї обізнаності з інструкцією, працюючи на посаді директора Мукачівської МДЛ поза обґрунтованим сумнівом був обізнаний з інструкцією, виконання вимог якої є умовою роботи на посаді директора, керувався її положеннями, що підтверджується обставинами справи, і необізнаність з інструкцією чи її непідписання не слугували підставами позову.

Відповідно до Плану-графіку проведення оптимізації лабораторної мережі Держпродспоживслужби в Закарпатській області, затвердженим першим заступником Голови Держпродспоживслужби Жуком А.О. 19.04.2017, акредитація Мукачівської державної лабораторії ветеринарної медицини відповідно до вимог ДСТУ ISO/IEC 17025 мала бути проведена до 01.06.2017 (а.с. 119-121 т. 1).

06.11.2018 колегія ГУ Держпродспоживслужби в Закарпатській області прийняла рішення Про підсумки роботи Держпродспоживслужби Закарпатської області за 9 місяців 2018 року та завдання на IV квартал 2018 року , введене в дію наказом Головного управління від 06.11.2017 № 670, пунктом 7 якого директорам Мукачівської МДЛ і Хустської МДЛ було визначено завершити акредитацію випробувальних лабораторій щодо відповідності вимогам стандарту ДСТУ ISO/IEC 17025 у відповідній сфері для здійснення державного нагляду (контролю) у сфері санітарного законодавства - до 01.02.2019 (а.с. 122-124 т. 1). Директор Мукачівської МДЛ ОСОБА_1 був присутній на колегії (а.с. 125-126 т. 1), що підтвердив і в апеляційному суді. Висловлене під час апеляційного розгляду ОСОБА_1 твердження про начебто недоведення до його відома наказом рішення колегії безпідставне, суперечить дійсним обставинам справи та спростовується наявними в справі документами і матеріалами.

Незважаючи на такі обставини, продовження строку для акредитації лабораторії та встановлення кінцевою датою завершення акредитації 01.02.2019, Мукачівська МДЛ 05.02.2019 лише уклала з Національним агентством з акредитації України (НААУ) договір № 201873-01-Р-19 на виконання робіт з розгляду заявки на акредитацію органу з оцінки відповідності, предметом якого були роботи по розгляду документів, поданих замовником із заявкою на акредитацію Випробувального центру Мукачівської МДЛ на відповідність вимогам стандарту ДСТУ ISO/IEC 17025 Загальні вимоги до компетентності випробувальних та калібрувальних лабораторій , вартість робіт за яким склала 10638,00 грн (а.с. 28-32 т. 1).

07.02.2019 начальник ГУ Держпродспоживслужби в Закарпатській області Гуледза І.Д. видав за вих. № 4 доручення директорам Мукачівської МДЛ Кепеначу С.П. і Хустської МДЛ Котенку О.В., яким зажадав надати 08.02.2019 інформацію стосовно виконання вищевказаного рішення колегії щодо звершення акредитації лабораторій, зокрема, скановані копії документів-результатів міжлабораторних порівнянь, інформація про які, зазначена в Паспортах лабораторій, надсилалася до НААУ (а.с. 150 т. 1). Директор Мукачівської МДЛ Кепенач С.П. не надіслав необхідних документів, тобто, доручення не виконав і доказів протилежного в справі немає.

11.02.2019 за результатами розгляду заявки Мукачівської МДЛ було прийнято рішення про невідповідність її вимогам нормативних документів з акредитації та про продовження подальших робіт з акредитації після усунення зауважень, а недоліками були визначені невідповідність вимогам: відсутність переліку документів, що додаються до заявки; неналежне оформлення копій Положення про лабораторію та витягу з ЄДР; ненадання копії Свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ або витягу з відповідного реєстру; термін усунення зауважень був установлений до 120 днів з дати отримання протоколу розгляду заявки (а.с. 33-35 т. 1).

На підставі наказу по ГУ Держпродспоживслужби в Закарпатській області від 21.02.2019 № 132-ОД була створена комісія для відібрання від директора Мукачівської МДЛ Кепенача С.П. пояснень щодо систематичного невиконання ним посадових обов`язків доручень та для дослідження обставин і встановлення причин непроведення акредитації лабораторії, яка 22.02.2019 склала акт, що ним зафіксовано, серед іншого, таке:

директор Мукачівської МДЛ Кепенач С.П. відмовився надавати письмові пояснення на поставлені питання, тому комісією були відібрані усні пояснення;

на питання про причини невиконання доручення начальника ГУ Держпродспоживслужби в Закарпатській області від 07.02.2011 № 4 та листа-доручення від 11.02.2019 № 01-09/574 щодо надання копій документів-результатів, що підтверджують результати міжлабораторних порівнянь, зазначених у Паспорті лабораторії, що надсилалися до НААУ , ОСОБА_1 пояснив, що відповідь на дане питання викладена в листі від 21.02.2019 № 6, а також він надав частину документів;

в листі від 21.02.2019 № 6 було вказано, що 08.02.2019 за № 13 та № 14 була надіслана вся запитувана інформація з підтверджуючими документами на офіційну електронну адресу ГУ ДПСС в Закарпатській області , однак, за результатом аналізу вхідної кореспонденції будо встановлено, що запитувані інформація та документи щодо проведення всіх міжлабораторних порівнянь, зазначених у Паспорті лабораторії , що надсилалися до НААУ, до Головного управління не надходили, дані щодо лабораторних досліджень надійшли частково;

на повторне запитання з цього приводу ОСОБА_1 відповів: запитувати такі документи - це компетенція НААУ, а міжлабораторні порівняння, зазначені в Паспорті, проведено на 100% ;

на питання щодо причин невідповідності інформації, зазначеної в Паспорті лабораторії, що надсилалася до НААУ, фактичному стану проведених міжлабораторних порівнянь за період з 01.01.2018 по 01.02.2019 ОСОБА_1 відповів: перевірка інформації, що зазначена в Паспорті, належить до компетенції НААУ , інші пояснення надавати відмовився;

на питання про причини незавершення процедури акредитації лабораторії ОСОБА_1 пояснив, що такими є відсутність методичної допомоги з боку регіональної лабораторії та відволікання працівників від основної роботи проведенням аудиту ;

комісія дійшла висновків:

акредитація Мукачівської МДЛ не завершена внаслідок невжиття всіх заходів для належної підготовки до процедури акредитації;

документи, які б підтверджували проведення всіх міжлабораторних порівнянь, зазначених у Паспорті лабораторії, що надсилалися до НААУ, ОСОБА_1 не надав;

обґрунтованих пояснень та аргументів, які б спростовували факти неналежної підготовки до акредитації та вжиття всіх заходів ОСОБА_1 не надав;

комісія рекомендувала надати доручення директору Мукачівської МДЛ Кепеначу С.П. в найкоротші строки вжити всіх невідкладних заходів щодо закупівлі необхідних інгредієнтів та проведення всіх міжлабораторних порівняльних досліджень, що необхідні для акредитації лабораторії, з дотриманням Порядку та належним оформленням їх результатів, здійснити всі інші необхідні дії для завершення процедури акредитації (а.с. 76-79 т. 3).

01.03.2019 начальник ГУ Держпродспоживслужби в Закарпатській області Гуледза І.Д. видав за вих. № 10 доручення директору Мукачівської МДЛ Кепеначу С.П., яким з метою забезпечення належного виконання завдань, що входять до компетенції Держпродспоживслужби, доручив у термін до 15.03.2019:

провести всі міжлабораторні порівняння результатів випробувань, що необхідні для акредитації Мукачівської МДЛ з дотриманням встановленого Порядку та належним оформленням їх результатів;

надіслати до ГУ Держпродспоживслужби в Закарпатській області копії документів-результатів, що підтверджують проведення всіх міжлабораторних порівнянь, що необхідні для акредитації Мукачівської МДЛ, в тому числі, належним чином оформлені та затверджені протоколи порівняння результатів міжлабораторних випробувань (а.с. 37, 115 т. 1).

У справі міститься лист директора Мукачівської МДЛ Кепенача С.П. від 15.03.2019 № 63 на ім`я начальника ГУ Держпродспоживслужби в Закарпатській області Гуледзи І.Д. лист, яким повідомлялося, що:

01.03.2019 доручення за № 10 було отримане, однак, оскільки частина міжлабораторних порівнянь результатів випробувань виконана, а інша частина знаходиться в Закарпатській регіональній державній лабораторії Держпродспоживслужби (далі - Закарпатська РДЛ), виконати вимоги доручення в зазначений у ньому термін неможливо;

Крім того, дослідження на деякі бактеріальні показники харчової продукції, якщо немає позитивних результатів, тривають 7 днів, при потребі виявлення та ідентифікації культури - 10 днів, а мікологічні - 10 днів;

як йому стало відомо, згідно висновку НААУ виявлені незначні порушення в документації, для виправлення яких надано 120 днів;

в черговий раз доводжу до Вашого відома, що проведення всіх міжлабораторних порівнянь результатів випробувань у визначений термін є неможливим із незалежних від керівника Мукачівської МДЛ причин …, за відсутності документів-результатів Мукачівська МДЛ не може надіслати до ГУ Держпродспоживслужби в Закарпатській області копії таких документів;

у вказаний НААУ тернім 120 днів всі зауваження для проведення акредитації Мукачівської МДЛ будуть виправлені (а.с. 38 т. 1).

За твердженням позивача, лист був надісланий електронною поштою з адреси sergiy- ІНФОРМАЦІЯ_1 на адресу електронної пошти mainoffice@zak-dpss.gov.ua, однак, доказів його одержання адресатом у справі немає і факт такого одержання ГУ Держпродспоживслужби в Закарпатській області заперечує. На підтвердження своїх доводів відповідач надав суду першої інстанції копії журналів вхідної кореспонденції (01-19) та реєстрації вхідних електронних документів (01-21) за відповідний період березня 2019 року, де надходження листа Мукачівської МДЛ від 15.03.2019 № 63 не зареєстроване (а.с. 128-149 т. 1). Цей факт підтверджено й довідкою ГУ Держпродспоживслужби в Закарпатській області від 06.08.2019 № 09-06/2286 (а.с. 127 т. 1).

18.03.2019 листом № 01-09/691 ГУ Держпродспоживслужби в Закарпатській області повідомило директора Мукачівської МДЛ про те, що станом на цей день інформація про стан виконання доручення, доведеного 01.03.2019 за вих. № 10, та відповідні документи не надходили і зажадало до 15-00 к.ч. цього дня надати інформацію про стан виконання доручення, а також письмові пояснення причин невиконання доручення щодо надіслання копій документів-результатів, що підтверджують проведення всіх міжлабораторних порівнянь (а.с. 39, 116 т. 1).

Позивач ОСОБА_1 у належний процесуальний спосіб не довів фактів надсилання електронною поштою листа від 15.03.2019 № 63 та його одержання адресатом, не спростував заперечень відповідача щодо неодержання цього документа. Сама лиш ксерокопія чи скріншот з невідомого поштового клієнта про надіслання зазначеного листа (зворот аркуша 38 т. 1) та усне пояснення позивача не є належними, допустимими, достовірними і достатніми доказами щодо дійсного направлення листа та отримання його адресатом і не спростовують офіційних документів діловодства відповідача, які не підтверджують надходження документа. Під час апеляційного розгляду справи суд роз`яснював позивачу та його представнику право надання належних доказів в разі їх наявності, які б спростовували відповідні заперечення відповідача, втім, такі докази не були надані.

Пояснюючи апеляційному суду обставини справи та свої дії в контексті виконання доручення від 01.03.2019 № 10, ОСОБА_1 стверджував, що вже на момент отримання доручення розумів, що у визначений строк не зможе виконати доручення, однак, письмово, офіційно про це не повідомив ініціатора доручення, за його словами - повідомляв про це в телефонному режимі. Про неможливість своєчасного виконання доручення він повідомив офіційно лише листом від 15.03.2019 № 63.

Отже, доказів, які б відповідали вимогам ст.ст. 76-80 ЦПК України та підтверджували факт повідомлення ОСОБА_1 у період з 01.03.2019 до 18.03.2019 керівника ГУ Держпродспоживслужби в Закарпатській області про неможливість виконання доручення від 01.03.2019, а також доказів, які б підтверджували дійсні причини неможливості виконання доручення, в справі немає.

Поза встановленим фактом ненадходження документа до відповідача, апеляційний суд констатує, що дії позивача в ситуації виконання доручення керівника і в разі, коли б факт надходження документа до відповідача був доведений, не відповідають правилам щодо відповідального, належного, добросовісного виконання позивачем трудових обов`язків, покладених на нього законом, положенням про лабораторію і трудовим договором. Працівник, тим більше - керівник, від дій якого залежить вирішення важливих виробничих питань, зобов`язаний своєчасно довести до відома особи, яка доручила йому виконання певної роботи (керівника), про неможливість з конкретних причин її виконання у визначений строк, якщо є відповідні об`єктивні перешкоди для виконання роботи. За обставинами справи та враховуючи його пояснення, ОСОБА_1 повинен був це зробити офіційно та невідкладно.

Окрім наведеного, колегія суддів виходячи з необхідності оцінки правової позиції та доводів сторін зауважує, що і зміст листа від 15.03.2019 № 63 не може свідчити про обґрунтованість по суті неможливості виконання доручення у визначений ним строк. Так, у листі відсутня конкретна інформація про дійсний обсяг його виконання на певний момент, про те, які саме дослідження (випробування) були проведені Мукачівською МДЛ, а які ні, які дослідження (випробування, порівняння) були проведені, проводяться чи підлягають проведенню Закарпатською РДЛ та у зв`язку з чим, які саме документи-результати не надійшли до лабораторії та чи перешкоджає відсутність саме певних результатів виконанню доручення. Тобто, лист ґрунтується на міркуваннях і припущеннях позивача, не посилається на конкретні обставини, докази (до листа такі теж не додані), які мають значення саме в конкретно визначений момент - на час повідомлення про неможливість виконання доручення.

Твердження в листі про надання НААУ для виправлення недоліків заявки 120 днів є перекрученням, позаяк термін усунення зауважень був установлений до 120 днів з дати отримання протоколу розгляду заявки, а власне самі зауваження стосувалися ненадання або неналежного оформлення документів, які були в розпорядженні заявника, відповідальним за оформлення та надання цих документів був саме позивач, а усунення таких зауважень вочевидь не потребувало 120 днів і документи могли бути надані по суті невідкладно. Тим часом, в усякому разі станом на 15-18.03.2019 зауваження НААУ й більш ніж через місяць після їх формулювання так і не були усунені.

На лист ГУ Держпродспоживслужби в Закарпатській області від 18.03.2019 № 01-09/691 директор Мукачівської МДЛ Кепенач С.П. відповів листом від 18.03.2019 № 66, яким:

повідомив про проведення на виконання доручення досліджень на 49 хіміко-токсикологічних показників, 30 паразитологічних показників, 5 серологічних показників, 32 бактеріологічні показники;

послався на зміст листа від 15.03.2019 № 63;

на підставі ч.ч. 3, 4, 8 договору від 05.02.2019 № 201873-01-Р-19 ствердив, що За винятком інформації, яку замовник зробить загальнодоступною, або за згодою між лабораторією та замовником, вся інша інформація вважається закритою та повинна вважатися конфіденційною. Отже Мукачівська МДЛ ДПСС не вправі без згоди НААУ надати будь-які документи. (а.с. 40 т. 1).

В силу наведеного вище, лист від 18.03.2019 № 66 має ті ж вади, що і лист від 15.03.2019 № 63, зокрема, про конкретику у співвідношенні проведених досліджень із виконанням доручення не йдеться. Водночас цим листом ОСОБА_1 , будучи директором державної лабораторії, де-факто відмовився на невизначений строк із цілком надуманих причин надавати будь-які документи щодо виконання доручення ініціатору доручення - своєму керівнику та державному органу, в прямому підпорядкуванні якого перебуває лабораторія(!).

Попри те, що такі дії позивача самі по собі явно суперечать умовам і порядку виконання ним трудових обов`язків та можуть слугувати підставою для відповідальності, вони цілком безпідставні та випливають із перекрученого тлумачення правочину. Договір від 05.02.2019 № 201873-01-Р-19 на виконання робіт з розгляду заявки на акредитацію органу з оцінки відповідності врегульовує відносини сторін лише з питань виконання НААУ (виконавцем) на замовлення Мукачівської МДЛ (замовника) зазначених робіт, не містить і не може містити умов, які знаходяться за межами предмета договору та стосуються, зокрема, безпосередньої (виробничої) діяльності лабораторії, її стосунків з управлінськими структурами, виконання доручень керівництва, виданих на виконання відповідних повноважень, тощо. Зрештою за змістом п.п. 6.1., 6.2. вказаного договору, саме виконавець не повинен передавати третім особам інформацію саме про замовника, отриману саме в процесі виконання робіт за договором, без письмової згоди замовника, що не поширюється на інформацію та документацію, які стануть загальнодоступними. Такі умови вочевидь не стосуються щоденної діяльності лабораторії та виконання її директором поставлених перед ним керівництвом завдань, не можуть обмежувати таку діяльність, і, крім того, про загальнодоступність службової інформації стосовно виконання доручення теж не йдеться.

Зважаючи на такі обставини, вузькопрофільні, спеціальні питання щодо проведення конкретних лабораторних досліджень (види, предмет досліджень, строки виконання тощо), якими позивач ОСОБА_1 не обґрунтовував і не доводив станом на 01.03.2019-18.03.2019 неможливість виконання доручення, не впливають на встановлену на підставі досліджених апеляційним судом доказів та не спростовану позивачем неналежність виконання ним трудових обов`язків. Такі обставини щодо відповідних конкретних досліджень не слугували підставами позову, не були предметом доказування підстав позову в суді першої інстанції та не є такими в апеляційному суді. На стадії розгляду справи судом першої інстанції ці обставини з`явилися після пред`явлення позову, без зміни його підстав, у якості підтвердження обґрунтованості відповіді позивача на відзив відповідача (а.с. 194-244 т. 1, а.с. 1-8 т. 2), а на стадії апеляційного розгляду справи відповідні документи були долучені до справи судом в рамках перевірки доводів сторін щодо накладення на позивача дисциплінарних стягнень до звільнення, а також дотримання рівних процесуальних прав сторін, оскільки стороні відповідача, процесуальні права якого судом першої інстанції були порушені, була надана можливість подати докази на заперечення проти зміненого позову (а.с. 148-250 т. 3).

Окрім цього, щодо певних фактичних обставин, які вбачаються з указаних документів і матеріалів:

всі документи на а.с. 211-244 т. 1, а.с. 1-8 т. 2 складені у 2018 році та знаходяться за межами періоду, який має значення в справі в контексті питання про виконання доручення (01.03.2019-15.03.2019);

в числі документів, які знаходяться на а.с. 148-250 т. 3, містяться ті ж документи, що були подані до суду першої інстанції, а до періоду 01.03.2019-15.03.2019 відносяться документи щодо виконання частини доручених досліджень та відповідне листування:

листи Мукачівської МДЛ від 04.03.2019 №№ 38, 39, від 06.03.2019 №№ 41, 42, 43, 44, від 14.03.2019 №№ 58, 59, 60, 61;

результати лабораторних хіміко-токсикологічних, бактеріологічних досліджень (випробувань), проведених Мукачівською МДЛ, від 04.03.2019 (одне дослідження), від 12.03.2019 (шість досліджень), від 14.03.2019 (одне дослідження), разом - вісім досліджень, при цьому, кількість листів про направлення досліджень і кількість фактично направлених для порівняння досліджень не відповідає одна одній і в більшості випадків результати досліджень направлялися для порівняння фактично через кілька днів після складення відповідних супровідних листів;

відповідні окремим із указаних досліджень результати і протоколи міжлабораторних порівняльних випробувань, проведених (завершених) Закарпатською РДЛ (у тому числі, після 15.03.2019), від 06.03.2019 (одне дослідження), від 19.03.2019 (чотири дослідження) (а.с. 148-172, 174-177, 189-192, 195-200 т. 3).

З указаних документів убачається також, що певний обсяг лабораторних досліджень (випробувань) на виконання доручення від 01.03.2019 був проведений, а про неможливість проведення певних досліджень з огляду на їх специфіку, строки, про неможливість виконання доручення позивач не повідомляв. Посилання позивача на неможливість проведення ряду досліджень в межах строку виконання доручення через те, що строки проведення досліджень є більш тривалими, не є обґрунтованим, зокрема, щодо того, які саме тривалі дослідження були необхідними для виконання доручення, акредитації, чим це обумовлювалося, чи була потреба саме в таких дослідженнях, тобто, мають характер довільних міркувань і припущень, тоді як відповідач заперечував неможливість проведення досліджень у визначені дорученням строки.

Так, відповідно до встановлених стандартів і правил дослідження тривають: на бактерії групи кишкової палички у харчових продуктах - 3 дні; на дріжджі та плісень - 5 діб; на сальмонелу - 4 доби, визначення молочно-кислих бактерій - 3-5 діб і т.п.; тривалість певних досліджень при позитивному результаті може збільшуватися на одну добу; для початку та завершення всіх міжлабораторних порівняльних досліджень, які необхідні для акредитації лабораторії, достатньо максимально 10 робочих днів (а.с. 25-26 т. 2 та ін). Тож всі необхідні та достатні для виконання доручення дослідження цілком вкладалися у визначений дорученням строк і могли бути виконані з резервом часу.

Довідкою Мукачівської МДЛ від 23.04.2019 № 101 та доданими до неї виписками з рахунку лабораторії підтверджується, що на рахунку були кошти, необхідні для придбання реактивів, інгредієнтів та для проведення міжлабораторних випробувань, о необхідні для акредитації лабораторії (а.с. 151-161 т. 1).

Відтак, доручення не було виконане в установлений строк і поважні, об`єктивні, непереборні причини для його невиконання на відповідний час не були доведені позивачем. Натомість його реальні дії у взаємозв`язку зі встановленими обставинами справи вказують на фактичне невиконання доручення під надуманими та не підтвердженими приводами.

Повертаючись до наказу начальника ГУ Держпродспоживслужби в Закарпатській області Гуледзи І.Д. від 22.03.2019 № 74-к про звільнення ОСОБА_1 з 22.03.2019 з посади директора ветеринарного лікаря-бактеріолога Мукачівської МДЛ колегія суддів враховує таке.

Трудовий договір, укладений на невизначений строк , може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення (ст. 40 ч. 1 п. 3 КЗпП України).

За загальним правилом розірвання трудового договору з підстави, передбаченої пунктом 3 статті 40 КЗпП України, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник (ст. 43 ч. 1 КЗпП України). Це правило не поширюється на випадок звільнення керівника підприємства, установи, організації (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу) (ст. 43-1 ч. 1 абз. 8 КЗпП України).

КЗпП України (ст. 252 ч.ч.2, 3) і Закон України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності (ст. 41 ч.ч.2, 3, Закон № 1045-XIV) встановлюють додаткові гарантії для працівників підприємств, установ, організацій, обраних до профспілкових органів:

притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників, які є членами виборних профспілкових органів, допускається лише за попередньою згодою виборного профспілкового органу, членами якого вони є;

звільнення членів виборного профспілкового органу підприємства, установи, організації (у тому числі структурних підрозділів), його керівників, профспілкового представника (там, де не обирається виборний орган професійної спілки), крім випадків додержання загального порядку, допускається за наявності попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є, а також вищого виборного органу цієї професійної спілки (об`єднання професійних спілок) .

Звільнення працівника з підстави, передбаченої ст. 40 ч. 1 п. 3 КЗпП України, є дисциплінарним стягненням.

За порушення трудової дисципліни орган, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) працівника, може застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді догани або у вигляді звільнення (ст. 147 ч. 1, ст. 147-1 ч. 1 КЗпП України).

До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення; за кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення; при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника (ст. 149 ч.ч. 1, 2, 3 КЗпП України).

Якщо протягом року з дня накладення дисциплінарного стягнення працівника не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, то він вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення (ст. 151 ч. 1 КЗпП України).

Підставами для видання наказу від 22.03.2019 № 74-к зазначені пояснення ОСОБА_1 , акт комісії, доповідні записки, погодження директора Закарпатської державної регіональної лабораторії Держпродспоживслужби, накази про застосування дисциплінарних стягнень від 07.09.2018 № 276-к і від 30.11.2018 № 362-к.

Доповідною запискою від 21.03.2019 директор Закарпатської РДЛ Шевчук Р.М. довів до відома начальника ГУ Держпродспоживслужби в Закарпатській області Гуледзи І.Д., зокрема, що:

зволікання з підготовкою до акредитації Мукачівської МДЛ має місце через неналежне виконання директором цієї лабораторії ОСОБА_1 поставлених перед ним Колегією Держпродспоживслужби, дорученнями ГУ Держпродспоживслужби в Закарпатській області завдань, на які він належно не реагує;

станом на 21.03.2019 не в повному обсязі проведені міжлабораторні порівняльні дослідження, передусім по мікробіологічним показникам харчової продукції, хоча для цього був відведений достатній час;

зразки для проведення міжлабораторних порівняльних досліджень продовжували надходити й 21.03.2019, хоча кінцевий строк для оформлення результатів досліджень згідно з дорученням сплив ще 15.03.2019;

керівник Мукачівської МДЛ категорично відмовився надавати письмові пояснення спеціально створеній 22.02.2019 комісії для з`ясування причин його зволікання з проведенням акредитації лабораторії, висуває претензії керівнику Закарпатської РДЛ з приводу ненадання допомоги в акредитації лабораторії, на якого такі обов`язки не покладені, хоча не виконує покладені саме на нього обов`язки (а.с. 165-168 т. 1).

Поясненням ОСОБА_1 в контексті наказу від 22.03.2019 № 74-к є його лист від 18.03.2019 № 66, що підтверджено обома сторонами. Аналіз цього листа та пов`язаних із ним обставин наведено вище.

Директор Закарпатської РДЛ Шевчук Р.М. листом від 22.03.2019 № 01-10/78 надав начальнику ГУ Держпродспоживслужби в Закарпатській області Гуледзі І.Д. згоду на звільнення ОСОБА_1 з посади директора ветеринарного лікаря-бактеріолога Мукачівської міжрайонної державної лабораторії Держпродспоживслужби відповідно до п. 3 ст. 40 КЗпП України за систематичне невиконання ним без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором, Положенням про Мукачівську міжрайонну державну лабораторію Держпродспоживслужби та посадовою інструкцією (а.с. 162 т. 1).

Наказом начальника ГУ Держпродспоживслужби в Закарпатській області Гуледзи І.Д. від 07.09.2018 № 276-к за неналежне виконання посадових та службових обов`язків, виявлених під час проведення позапланового внутрішнього аудиту відповідності та фінансового аудиту в Мукачівській МДЛ, результати якого викладені в аудиторському звіті від 21.08.2018 № 20-06/2, до директора Мукачівської МДЛ ОСОБА_1 застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді догани (а.с. 117 т. 1). Підставами для видання наказу зазначені вищевказаний аудиторський звіт, відмова ОСОБА_1 від надання пояснення від 07.09.2018 і акт про цю відмову від 07.09.2018.

На підставі наказу по ГУ Держпродспоживслужби в Закарпатській області від 11.06.2018 № 337 аудиторською групою під керівництвом головного спеціаліста з внутрішнього аудиту ОСОБА_4 був проведений за період з 01.01.2015 по 30.06.2018 позаплановий внутрішній аудит відповідності та фінансовий аудит в частині оцінки діяльності установи щодо дотримання актів законодавства, стану управління державним майном та збереження активів, достовірності фінансової та бюджетної звітності в Мукачівській МДЛ, про результати якого 21.08.2018 був складений звіт за № 20-06/2 (а.с. 6-41 т. 3).

Аудиторським звітом зафіксовані, зокрема, такі факти:

протягом 2016-2017 років та І півріччя 2018 року через неповну сплату в окремих випадках громадянами коштів за надані послуги лабораторія недоотримала 3483,29 грн до спеціального фонду;

аудитом достовірності виконання планових показників протягом 2016-2017 років та І півріччя 2018 року встановлено в окремих випадках внесення недостовірних даних до звітів про виконання плану Мукачівської МДЛ, тобто, завищення показників фактичного виконання плану;

у 2017 році лабораторією внаслідок ненадходження коштів за проведені дослідження та часткової оплати замовниками послуг у заниженому розмірі недоотримано коштів спеціального фонду за дослідження бджіл на бактеріальні та паразитарні хвороби на суму 77404,53 грн, у І півріччі 2018 року за аналогічних обставин недоотримані кошти на суму 56052,50 грн;

протягом 2016-2017 років та І півріччя 2018 року лабораторією внаслідок безкоштовного проведення певних досліджень, які повинні були проводитися на платній основі, недоотримано коштів спеціального фонду на загальну суму 170913,40 грн, з цього приводу директор лабораторії пояснював, що це виникло у зв`язку з надмірною довірою до лікарів кабінетів і недостатнім контролем з його боку відповідних показників;

установа для проведення лабораторних досліджень використовує реактиви, медпрепарати та середовища, термін придатності яких минув;

в термін до 10.07.2018 підготовка лабораторії до акредитації в системі ISO проведена частково, документи на первинний аудит не надіслано до НААУ, документи надіслані 03.08.2018;

станом на 01.07.2018 залишок коштів на спецрахунку був 131830,01 грн, з яких залишок затверджених і не використаних видатків на оплату послуг (крім комунальних) склав 17489,96 грн.

Висновок аудиту негативний, на порушення вимог законодавства:

1.лабораторією вносилися зміни до кошторису щодо захищених статей видатків бюджету, обсяг яких не може змінюватися при здійсненні скорочення затверджених бюджетних призначень;

2.недоотримані кошти до каси лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи (ВСЕ) на ринку;

3.використані бюджетні кошти на виплату доплати за шкідливі умови праці працівника лабораторій ВСЕ на ринках та Берегівського серологічного відділу;

4.при наданні платних послуг занижувалися розміри цих послуг;

безкоштовно надавалися послуги з проведення лабораторних досліджень бджіл на бактеріальні та паразитарні хвороби, тоді як відповідні дослідження повинні проводитися за кошти власників бджіл;

безкоштовно надавалися послуги з проведення окремих видів лабораторних досліджень, які мали проводитися на платній основі;

для проведення лабораторних досліджень використовує реактиви, медпрепарати та середовища, термін придатності яких минув.

У тексті аудиторського звіту міститься запис ОСОБА_1 такого змісту: Не погоджуюся з окремими висновками п. 4 про що надам обґрунтовані роз`яснення до 28.08.2018 р. .

07.09.2018 ОСОБА_1 письмово пояснив начальнику ГУ Держпродспоживслужби в Закарпатській області, що пояснення щодо порушень під час проведення внутрішнього аудиту надавав під час його проведення, ним були надані заперечення, правової підстави надавати подальші пояснення він не бачить (а.с. 47 т. 1, а.с. 42 т. 3).

07.09.2018 працівниками підрозділів ГУ Держпродспоживслужби в Закарпатській області з кадрового, правового забезпечення та із запобігання корупції комісійно був складений акт про відмову ОСОБА_1 надати пояснення з приводу порушень, виявлених під час проведення внутрішнього аудиту та зафіксованих у звіті від 21.08.2018 № 20-06/2, на якому міститься запис ОСОБА_1 такого змісту: 07.09.2018 мною надано 2 пояснення, які прошу врахувати. Підпис. ОСОБА_1 (а.с. 13 т. 3).

Поряд із цим, 05.05.2021 ОСОБА_1 надав апеляційному суду разом із запереченнями на пояснення відповідача ГУ Держпродспоживслужби в Закарпатській області копію адресованого начальнику Головного управління Гуледзі І.Д. листа від 27.08.2019 № 43, який містить заперечення ОСОБА_1 проти пункту 4 аудиторського звіту (а.с. 134-136 т. 4). Однак, доказів власне надсилання цього листа адресату та його одержання в справі немає, факт появи цього листа суперечить вказаним вище документам і лист не фігурує в інших матеріалах. Зрештою, і самі по собі заперечення на аудиторський звіт є правом позивача, проте, за відсутності певного результату розгляду таких заперечень не спростовують висновків аудиторського звіту.

ОСОБА_1 оспорив у порядку адміністративного судочинства дії начальника ГУ Держпродспоживслужби в Закарпатській області Гуледзи І.Д. щодо призначення внутрішнього аудиту та негативні для нього висновки аудиторського звіту від 21.08.2018 № 20-06/2. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 26.12.2019 у справі № 260/1113/18 у позові було відмовлено (а.с. 106-111 т. 3). Чинною постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.05.2019 рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 26.12.2019 скасовано, провадження в справі закрито з підстави, передбаченої ст. 238 ч. 1 п. 1 КАС України, оскільки справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства (а.с. 112-116 т. 3).

За викладених вище обставин, дисциплінарне стягнення було застосоване до ОСОБА_1 наказом від 07.09.2018 № 276-к обґрунтовано та правомірно, з додержанням процедури, що позивачем не спростовано. Власне сам факт застосування дисциплінарного стягнення та зазначений наказ позивач не оспорював, відповідного позову до суду не подавав, не спростував правомірності застосування цього дисциплінарного стягнення і в справі, що розглядається. Міркування про те, що сам по собі аудиторський звіт безпосередньо не породжує обов`язкових правових наслідків, вірне як таке, проте, у відповідному контексті не враховує, що аудиторський звіт встановлює певні факти, з урахуванням яких приймаються рішення, які й породжують правові наслідки, а звіт слугує лише одним із доказів, встановлені ним факти оцінюються в сукупності з іншими доказами, підставами, які потягли прийняття відповідного рішення, в разі заперечення таких фактів вони підлягають належному спростуванню у відповідному спорі, чого в даному випадку немає.

Наказом начальника ГУ Держпродспоживслужби в Закарпатській області Гуледзи І.Д. від 30.11.2018 № 362-к за порушення трудової дисципліни - неналежне виконання посадових та службових обов`язків, передбачених Положенням про Мукачівську МДЛ, до директора Мукачівської МДЛ ОСОБА_1 застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді догани (а.с. 118 т. 1). Підставами для видання наказу зазначені доповідна записка директора Закарпатської РДЛ від 12.11.2018 і пояснення директора Мукачівської МДЛ від 30.11.2018.

Дорученням від 04.10.2018 № 44 начальник ГУ Держпродспоживслужби в Закарпатській області Гуледза І.Д. поставив перед директором Мукачівської МДЛ (в числі директорів інших лабораторій) завдання надати до 08.10.2018 інформацію, зокрема, по проведенню міжлабораторних порівняльних досліджень відповідно до сфери акредитації; про забезпечення необхідними лабораторними витратними матеріалами (поживні середовища, хімічні реактиви) відповідно до сфери проведення досліджень, вказавши дату їх закупівлі (а.с. 38 т. 4).

На це доручення директор Мукачівської МДЛ Кепенач С.П. листом від 08.10.2018 № 60 відповів, що:

всі міжлабораторні порівняльні дослідження проведені відповідно до акредитації, частина з них знаходиться на підписі в директора Закарпатської РДЛ, з невідомих причин не підписані;

частина матеріалів закуплена, на іншу частину складено замовлення, лабораторія не проводить ніякі позапланові платні дослідження, а термін використання становить не більше року, тому сенсу замовляти такі реактиви немає через короткий строк придатності, закупівля проведена 24.05.2018 і 07.09.2018 (а.с. 39 т. 4).

Листом від 02.11.2018 № 50 керівник ГУ Держпродспоживслужби в Закарпатській області зажадав уточнюючої інформації щодо закупівлі, строків придатності хімреактивів, інгредієнтів, щодо підстав проведення лабораторних порівняльних досліджень тощо (а.с. 40 т. 4), на що директор Мукачівської МДЛ Кепенач С.П. листом від 05.11.2018 № 72 відповів, що майже всі хімреактиви мають термін придатності менше року від дати виробництва (аміак 25% - 3 місяці, мідь сірчанокисла ЧДА - 6 місяців, уротропін, певні види натрію - 12 місяців); підставою для проведення лабораторних порівняльних досліджень є відповідні листи, але оскільки лабораторія наразі не забезпечена відповідними реактивами та поживними середовищами просив керівника Головного управління забезпечити ними для виконання планових досліджень (а.с. 41 т. 4).

Доповідною запискою від 12.11.2018 директор Закарпатської РДЛ Шевчук Р.М. просив начальника ГУ Держпродспоживслужби в Закарпатській області Гуледзу І.Д. вплинути в межах своїх повноважень на директора Мукачівської МДЛ Кепенача С.П., який:

ігнорує доручення регіональної лабораторії щодо надання щомісячної інформації про надходження коштів на позабюджетний рахунок від підконтрольних лабораторій ВСЕ;

не надає чітку інформацію на конкретні питання, поставлені в дорученнях начальника Головного управління (зокрема, від 04.01.2.10 № 44), в тому числі, щодо забезпечення не простроченими та новими закупленими витратними матеріалами (хімічні реактиви, поживні середовища), необхідними для проведення досліджень, надає певні копії накладних щодо закуплених наборів хімреактивів, які потрібні тільки для лабораторій ветеринарно-санітарної експертизи на ринках і ніякого відношення до міжрайонної лабораторії не мають;

надає лише часткову інформацію, а щодо хімреактивів та інгредієнтів з надзвичайно коротким терміном зберігання надає зовсім неправдиву інформацію щодо недоцільності забезпечення лабораторії окремими хімреактивами (аміак 25% - 3 місяці, мідь сірчанокисла ЧДА - 6 місяців), оскільки в дійсності за сертифікатами виробника строки зберігання таких реактивів сягають, відповідно, 1 рік і 2 роки з дати виготовлення;

лабораторія у зв`язку з незабезпеченням указаних інгредієнтів не проводить необхідні для її акредитації в системі ДСТУ ISO/IEC 17025:2006 міжлабораторні дослідження, натомість звинувачує керівника регіональної лабораторії у непідписанні протоколів таких досліджень, тоді як керівник регіональної лабораторії не зобов`язаний підписувати фіктивні порівняльні міжлабораторні дослідження, так як упевнений, що вони не проводилися спеціалістами Мукачівської МДЛ;

для проведення таких досліджень потрібно мати всі хімічні реактиви, інгредієнти та поживні середовища які наразі в Мукачівській МДЛ відсутні (а.с. 49-50 т. 3).

Листом від 29.11.2018 № 81, зареєстрованим у ГУ Держпродспоживслужби в Закарпатській області 30.11.2018, директор Мукачівської МДЛ Кепенач С.П. у відповідь на лист від 29.11.2018 № 08-09-05/4565 повідомив, зокрема, таке:

оскільки ніякий розпорядчий документ (наказ, доручення, розпорядження, інше) йому як директору лабораторії не надходив, тому і пояснення в даному випадку недоречні;

проте, надає інформацію про закупівлю для лабораторій на ринках наборів ВСЕ для м`яса, для меду, для молока, всі реактиви передані на лабораторії ВСЕ, замовлення від завідувачів лабораторіями ВСЕ на закупівлю необхідних реактивів не надходили;

враховуючи отримання 16.11.2018 рахунків фактур на закупівлю реактивів і середовищ, внесення за складеним 20.11.2018 директором документом змін до кошторису через відсутність на місці керівника Головного управління та відрядження директора через його судову справу лише 26.11.2018, узгодження питання про закупівлю реактивів і середовищ у перших числах грудня 2018 року, напрошується висновок, що керівник Головного управління навмисне затягує закупівлю необхідних реактивів, середовищ і витратних матеріалів для проходження акредитації Мукачівської МДЛ в системі ДСТУ ISO/IEC 17025:2006 та виконання п. 7 рішення колегії ГУ Держпродспоживслужби в Закарпатській області Про підсумки роботи Держпродспоживслужби Закарпатської області за 9 місяців 2018 року та завдання на IV квартал 2018 року , введеного в дію наказом Головного управління від 06.11.2017 № 670 (а.с. 51-52 т. 3).

У додатку до цього листа директор Мукачівської МДЛ Кепенач С.П. вказав перелік договорів на закупівлю реактивів, середовищ і витратних матеріалів, рахунків-фактур, датованих 16.11.2018 (4 документи), а також 03.12.2018 (16 документів), частина цих документів міститься в справі, реквізити договорів купівлі-продажу від 03.12.2016 не заповнені щодо покупця та не підписані від імені покупця (а.с. 53-75 т. 3). Тож переважна більшість документів складена після часу відправлення листа, що не має належного пояснення та в сукупності з іншими обставинами ставить під сумнів обґрунтованість листа.

Оцінюючи вказані обставини, апеляційний суд враховує, що доводи, якими обґрунтовувалася доповідна записка директора регіональної лабораторії, узгоджуються з обставинами справи та жодним чином не були спростовані відповідачем. Його лист від 29.11.2018 є поясненням по суті щодо закупівлі реактивів, середовищ і витратних матеріалів для роботи лабораторії, в тому числі, для виконання досліджень, необхідних для проходження процедури акредитації, проте, це пояснення не можна визнати обґрунтованим через наведені вище причини, а також у світлі встановлених раніше і достеменно відомих позивачу обставин, пов`язаних із накладенням дисциплінарного стягнення без малого за три місяці до цього. Поза тим, і в разі, коли б лист сам по собі не викликав сумнівів щодо достовірності наведеної в ньому інформації та документів, якими він обґрунтовувався, він в будь-якому разі не спростовує наведених у доповідній записці фактів і обставин, стосується обставин, які знаходяться поза межами періоду, якого стосується доповідна записка. Тож позивач ані в формі пояснення, ані в формі листа фактично не пояснив належно суть відповідних питань і свої дії (бездіяльність).

З огляду на таке, роботодавець, враховуючи також наявні дані про роботу позивача на посаді, попереднє накладення дисциплінарного стягнення з відповідних підстав, мав обґрунтовані підстави для застосування наказом від 30.11.2018 № 362-к дисциплінарного стягнення і застосував стягнення правомірно, з дотриманням передбаченої законом процедури, що не було спростовано працівником ані в окремому судовому процесі, ані в справі, що розглядається.

Доводи позову щодо заперечення правомірності обох дисциплінарних стягнень, застосованих наказами від 07.09.2018 № 276-к і від 30.11.2018 № 362-к необґрунтовані, не доведені та мотивуються недопустимими в доказуванні припущеннями, а позовна заява в певній частині обґрунтована обставинами, які не мають стосунку до спору з огляду на його предмет.

Посилання позивача на адресований керівнику Головного управління та директору Закарпатської РДЛ лист від 11.09.2018 № 54 щодо проведення методичної допомоги в кожній окремій лабораторії ВСЕ на ринках області як на доказ звернення по методичну допомогу недоречне та є перекрученням, позаяк не стосується такої допомоги в процедурі акредитації Мукачівської МДЛ, а прохання було висловлене у зв`язку із закінченням терміну атестації лабораторій ветеринарно-санітарної експертизи на ринках області у IV кварталі 2018 року (а.с. 137 т. 4).

Правова позиція відповідача в справі підтверджується щодо суті питання й показаннями допитаного двічі за участю обох сторін свідка - директора Закарпатської РДЛ Шевчука Р.М., який безпосередньо обізнаний з процедурою акредитації лабораторії та обставинами застосування до директора Мукачівської МДЛ ОСОБА_1 дисциплінарних стягнень. Свідок показав, зокрема, що:

перебуває з ОСОБА_1 у нормальних робочих стосунках;

Закарпатська РДЛ надає методичну і консультативну допомогу при проведенні акредитації лабораторії, але не стосовно процедури, яка розписана, водночас звернень директора Мукачівської МДЛ по конкретну допомогу при акредитації лабораторії не було, крім того, Мукачівська МДЛ могла проводити порівняльні дослідження в будь-якій іншій акредитованій лабораторії, а не обов`язково в Закарпатській РДЛ;

для акредитації Мукачівської МДЛ була вибрана дуже широка сфера, потрібно було повести дослідження щодо 538 показників (параметрів), за час роботи ОСОБА_1 директором лабораторії процедура акредитації лабораторії тривала більше 18 місяців - з червня 2017 року по березень 2019 року і за цей час із обраної для акредитації сфери було виконано менше 1% необхідних досліджень, міжлабораторних порівнянь, тоді як мало бути зроблено хоча б 80-90%;

міжлабораторні порівняльні дослідження є обов`язковими для проведення акредитації лабораторії, при цьому, пріоритетними є дослідження саме харчової продукції та акредитація на такі дослідження, для чого необхідні мікробіологічні дослідження, оскільки це пов`язано із забезпеченням безпеки продуктів харчування, це також забезпечує надходження коштів;

міжлабораторні дослідження (порівняння) мікробіологічних показників є обов`язковими, тоді як за період, який стосується накладення на позивача другого дисциплінарного стягнення та звільнення, немає жодного закінченого мікробіологічного дослідження і жодного протоколу;

ті дослідження, які є, були виконані фактично як контрольні завдання Закарпатської РДЛ;

для певних досліджень з обраної для акредитації сфери потрібним є використання тонкошарової хроматографії, для якої не було закуплено нічого;

до акредитації необхідно ретельно готуватися, а строк її проведення повністю залежить від ініціативи керівника лабораторії, від його дій, тим часом, ініціативи в процедурі акредитації від ОСОБА_1 не було, недоліки мали місце весь час і саме Мукачівська МДЛ залишилася не акредитованою;

для НААУ строк акредитації лабораторії не є визначальним, вона може тривати роками, тоді як акредитація Мукачівської МДЛ є важливою для Головного управління, бо район обслуговування великий, лабораторія потрібна і такого тривалого часу акредитації керівництво не могло допустити;

ОСОБА_1 не виконував вказівки керівництва;

за період з 01.03. по 15.03.2019 до Закарпатської РДЛ надійшли тільки 3 зразки для міжлабораторних порівнянь, тоді як мали бути як мінімум 15, а як максимум - 65, всі необхідні дослідження для виконання доручення за цей час можна було провести, зокрема, для виконання мікробіологічних досліджень треба було в основному по 3-5 днів;

ОСОБА_1 не повідомляв, що не може виконати доручення, на подавав з цього приводу довідку, службову записку тощо, а певні зразки для міжлабораторних досліджень з`явилися лише після накладення на нього двох доган;

дослідження на бруцельоз, туберкульоз, які тривають по 60-65 днів, це не ті дослідження, які входять до процедури акредитації, такі дослідження для акредитації не вимагалися, крім того, їх проведення можливе, якщо є матеріал для дослідження, до того ж, їх можуть виконувати всі лабораторії, де є відповідні спеціалісти, такі дослідження проводилися і залишилися з часу існування лабораторій ветеринарної медицини, а зараз лабораторії виконують дослідження також на безпеку харчових продуктів та інші, де потрібні мікробіологічні, хіміко-токсикологічні, фізико-хімічні та інші дослідження;

на даний час Мукачівська МДЛ приєднана до Закарпатської РДЛ, а в Мукачеві працює Мукачівський діагностичний відділ Закарпатської РДЛ як окремий підрозділ, керівник якого за посадою є заступником директора Закарпатської РДЛ.

Під час допиту свідка ОСОБА_2 позивач ОСОБА_1 пояснив, що з його боку не було письмових звернень до Закарпатської РДЛ про надання методичної допомоги в процедурі акредитації лабораторії, натомість були усні звернення.

Певні розбіжності між даними, зафіксованими в справі, та усними показаннями свідка ОСОБА_2 щодо кількості зразків, які надійшли у період з 01.03. по 15.03.2019 до Закарпатської МДЛ для проведення міжлаборатоних порівняльних досліджень, не спростовують того, що Мукачівська МДЛ виконала відповідне доручення лише в незначній мірі, не надіслала переважної більшості необхідних для порівняльних досліджень зразків, рівно як не спростовують і фактичного невиконання потрібного для акредитації лабораторії обсягу досліджень за відповідними параметрами.

Безпідставною є і правова позиція позивача щодо звільнення його з роботи з порушенням вимог закону щодо надання згоди виборного профспілкового органу, який такої не надав.

На час вирішення питань про застосування до ОСОБА_1 всіх трьох дисциплінарних стягнень він обіймав посаду директора Мукачівської МДЛ - юридичної особи публічного права.

За змістом ст. 36 Конституції України, Глави XVI КЗпП України, ст.ст. 2, 13, 19-21 та інших норм спеціального в спірних правовідносинах Закону № 1045-XIV, профспілки створюються з метою представництва, здійснення і захисту трудових та соціально-економічних прав та інтересів працівників, які є членами профспілок, зокрема, перед роботодавцями, їхніми представниками, керівниками підприємств, установ, організацій, така діяльність є смислом існування та призначення профспілок.

Закон № 1045-XIV установлює, що:

роботодавець - це власник підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності, галузевої належності або уповноважений ним орган (керівник) чи фізична особа, яка відповідно до законодавства використовує найману працю (ст. 1 абз. 8);

роботодавці не можуть бути членами виборних органів профспілки будь-якого рівня (ст. 7 ч. 6).

Норма закону про недопустимість членства роботодавця, в тому числі, керівника підприємства, установи, організації, у виборному органі профспілки будь-якого рівня є чіткою, імперативною та не допускає жодного іншого тлумачення, що втім не позбавляє такого керівника гарантованого законом права бути членом профспілки. Протилежне суперечило б призначенню профспілок та змісту їх діяльності.

06.09.2019 президія Мукачівської районної рада профспілки працівників агропромислового комплексу ухвалила постанову № 4-1, якою розглянувши ухвалу Мукачівського міськрайонного суду від 28.08.2019 у справі за позовом ОСОБА_1 про поновлення на роботі про вирішення питання щодо надання згоди на звільнення його з посади директора Мукачівської МДЛ відмовила в наданні такої згоди (а.с. 29 т. 2). Мукачівська райрада профспілки працівників АПК виходила з того, що права ОСОБА_1 як члена виборного профспілкового органу під час притягнення його до дисциплінарної відповідальності грубо порушені.

Зазначена позиція в силу наведених вище вимог закону щодо членства керівника підприємства, установи, організації, у виборному органі профспілки будь-якого рівня та звільнення керівника без попередньої згоди виборного профспілкового органу не має правового значення в справі. У цьому зв`язку сама по собі необґрунтованість рішення профспілкового органу по суті та мотивація його припущеннями значення теж не має.

Верховний Суд у постанові від 26.06.2019 у справі № 522/15643/17 у ситуації, коли перший заступник керівника державного підприємства оспорював законність його звільнення у зв`язку зі скороченням посади з тих підстав, що він мав переважне право на залишення на роботі та був членом профкому підприємства, який не надавав згоду на його звільнення, висловив правову позицію, відповідно до якої розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу допускається лише за попередньою згодою профспілкового органу, крім випадків, передбачених ст.ст. 43, 43-1 КЗпП України, тож розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без згоди виборного органу первинної профспілкової організації є правомірним в силу вимог статті 43-1 КЗпП України. Висновки суду про те, що позивача звільнено з роботи з порушенням норм трудового законодавства, зокрема, без попередньої згоди на звільнення позивача виборного органу, членом якого він є, а також вищого виборного органу профспілки, правовим наслідком якого є поновлення позивача на посаді, не ґрунтуються на вимогах закону.

Подібна позиція була висловлена Верховним Судом і в постанові від 26.06.2019 в справі № 826/7417/17 в ситуації звільнення керівника державного органу відповідно до ст. 36 п. 7-2 КЗпП України з підстав, передбачених Законом України Про очищення влади , та з підстав, передбачених ст. 40 п. 5 КЗпП України, коди суд зазначив, що доводи позивача, що всупереч вимогам ч. 1 ст. 43 КЗпП України її було звільнено без попередньої згоди профспілкового органу безпідставні, оскільки відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 43-1 КЗпП України розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) допускається у випадках звільнення керівних працівників, які обираються, затверджуються або призначаються на посади державними органами, органами місцевого самоврядування, а також громадськими організаціями та іншими об`єднаннями громадян .

Понад те, у справі немає й належних і допустимих документальних доказів дійсного членства ОСОБА_1 у виборному органі первинної профспілкової організації на момент звільнення з роботи (період членства, відповідні протоколи, рішення тощо), оскільки самі лиш згадки в протоколі засідання президії Мукачівської райради профспілки працівників АПК від 06.09.2019 № 4, а також інформація від 12.09.2014 (а.с. 30-32, 147 т. 2) про таке членство, належними доказами не є.

Листом від 20.04.2021 Мукачівська райрада профспілки працівників АПК повідомила апеляційний суд про те, що незалежно від прийнятого апеляційним судом рішення не буде в подальшому заявляти ніяких заяв та оскаржень по суті даного трудового інциденту (а.с. 120 т. 4).

Вищевикладене приводить до таких висновків. ГУ Держпродспоживслужби в Закарпатській області наказами від 07.09.2018 № 276-к і від 30.11.2018 № 362-к обґрунтовано, за наявності для того підстав, наявності та доведеності вини працівника в неналежному виконанні трудових обов`язків та з дотриманням процедури застосувало до директора Мукачівської МДЛ ОСОБА_1 дисциплінарні стягнення у вигляді доган. Законність і обґрунтованість цих стягнень не спростована позивачем, у строк, встановлений ст. 233 ч. 1 КЗпП України, ОСОБА_1 до суду з приводу накладення цих дисциплінарних стягнень не звертався, не доведена відповідна позиція позивача і в даній справі.

Так само законно і обґрунтовано накладено дисциплінарне стягнення і наказом від 22.03.2019 № 74-к у вигляді звільнення. Підстави, що були покладені в основу наказу, взаємопов`язані та випливають ще з невиконання відповідного рішення колегії ГУ Держпродспоживслужби в Закарпатській області, пов`язаних із цим обставин, де власне невиконання доручення від 01.03.2019, яке було надане з метою невідкладного завершення процедури акредитації лабораторії, є лише кінцевим епізодом у відповідному ланцюгу подій і обставин.

Попередні накази увійшли в систему для звільнення. Всі три накази ґрунтуються на підставах, із яких вони були видані, і ці підстави для застосування дисциплінарних стягнень знайшли своє підтвердження та не були спростовані. Роботодавець мав підстави для накладення як кожного окремого дисциплінарного стягнення, так і для висновку про систематичність неналежного виконання позивачем покладених на нього трудових обов`язків. В усіх трьох епізодах і загалом у відповідний період убачається неналежне виконання позивачем своїх трудових обов`язків, зокрема, в контексті процедури акредитації Мукачівської МДЛ у системі ДСТУ ISO/IEC 17025:2006, що поза сумнівом було істотним для ГУ Держпродспоживслужби в Закарпатській області, позаяк перешкоджало належному виконанню покладених на цей державний орган завдань на території області. Об`єктивних, непереборних обставин, які б щоразу в цих випадках становили реальну перешкоду в належному виконанні ОСОБА_1 своїх трудових обов`язків, немає, докази, які б такі обставини доводили, в справі немає. Міркування позивача про наявність таких обставин необґрунтовані, бездоказові та надумані.

В діях позивача, який був керівником державної установи з визначеними у відповідній сфері важливими функціями, в ряді випадків убачаються ознаки прямого невиконання вимог керівника державного органу управління в області, якому він був підпорядкований, прямої відмови в наданні документів, пояснень з надуманих підстав, надання документів не в повному обсязі, маніпулювання фактами надсилання документів, які до органу управління не надходили і докази протилежного відсутні, маніпулювання питаннями обсягів досліджень, потреби в таких, намагання перекласти власну відповідальність як керівника на інших службових осіб, звинувачуючи їх без належних і доведених для того підстав у несприянні йому в проходженні лабораторією акредитації і т.ін. Такі дії вочевидь не узгоджуються з обсягом прав і повноважень керівника державної лабораторії, з добросовісністю виконання трудових обов`язків. Це за не могло залишатися без відповідного реагування з боку державного органу управління, якому належить забезпечити виконання відповідних функцій та керованість підпорядкованим підрозділом.

Позивач безпідставно наполягає на відсутності та недоведеності складу дисциплінарного проступку, в тому числі, його вини в порушеннях трудової дисципліни, позаяк такі склад і вина встановлені, доведені, позивачем не спростовані та за сукупністю наявних доказів і матеріалів сумнівів у суду не викликають. Зважаючи на тривалий час роботи позивача керівником лабораторії його обізнаність із вимогами трудового та іншого законодавства щодо трудової дисципліни та загалом службових і професійних обов`язків, характеру виконуваної роботи, розуміння ним відповідальності за неналежне виконання трудових обов`язків під сумнів ніким не ставиться.

Міркування позивача про начебто зловмисну змову начальника Головного управління Гуледзи І.Д. з директором Закарпатської РДЛ Шевчуком Р.М. з метою застосування дисциплінарних стягнень до позивача як до неугодного керівника голослівні та бездоказові, а за обставинами справи у цих службових осіб, які тривалий час безпосередньо взаємодіяли по роботі з позивачем, було достатньо об`єктивних підстав для висновків щодо відповідності його роботи встановленим вимогам.

Таким чином, позивач ОСОБА_1 у змагальному судовому процесі не довів обґрунтованості свого позову по суті та не спростував доводів відповідача ГУ Держпродспоживслужби в Закарпатській області, натомість доводи апеляції відповідача узгоджуються з обставинами справи, наявними в ній доказами і матеріалами, в тому числі, загалом підтверджуються показаннями свідка ОСОБА_2 , який підтвердив необґрунтованість позиції позивача щодо начебто неможливості виконання доручення керівника у визначений строк, щодо начебто проведення в необхідному для акредитації лабораторії обсязі та в належні строки лабораторних досліджень тощо. Встановлених, доведених, законних підстав для визнання протиправним звільнення позивача з роботи суд першої інстанції не мав.

Зважаючи на це, неправильне вирішення судом першої інстанції питання про стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за, як зазначено в рішенні, весь час вимушеного прогулу (для чого не було й процесуальних підстав як таких і безвідносно до питання щодо юридичної особи - платника цих коштів) в сумі 61096,92 грн, на підставі незасвідчених копій довідок про заробітну плату (а.с. 41, 42 т. 1, а.с. 76 т. 2), з визначенням середньоденного заробітку у 604,92 грн та без врахування періоду нарахування позивачем коштів, визначених для стягнення в конкретній сумі саме за певний період, вже не має значення. Апеляційному суду відповідачем була надана належна довідка про заробітну плату ОСОБА_1 за два місяці, що передували звільненню (січень і лютий 2019 року), відповідно до якої середньоденна заробітна плата за цей період визначається в сумі 349,24 грн (а.с. 230 т. 2).

Не мав підстав суд першої інстанції й для поновлення ОСОБА_1 строку звернення до суду для захисту порушеного трудового права.

У разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 КЗпП України (у справі про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки (ст. 233 ч. 1 КЗпП України)), міськрайонний суд може поновити ці строки (ст. 234 КЗпП України).

Як випливає з матеріалів справи, будучи звільненим з роботи наказом від 22.03.2019 № 74-к, ОСОБА_1 по захист своїх трудових прав на початку квітня звернувся в порядку адміністративного судочинства до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до ГУ Держпродспоживслужби в Закарпатській області про визнання протиправним наказу про звільнення та поновлення на роботі (справа № 260/432/19). Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 12.07.2019 провадження в цій справі закрито з підстави, передбаченої ст. 239 ч. 1 КАС України, оскільки позов належить розглядати в порядку цивільного судочинства (а.с. 51-53 т. 1), після чого ОСОБА_1 звернувся до суду по вирішення трудового спору в порядку цивільного судочинства. Тобто, позивач звернувся до належного суду майже через чотири місяці після звільнення, що є тривалим попущенням строку.

ОСОБА_1 діяв і розпоряджався своїми правами на захист (зокрема, процесуальними) на власний розсуд, користувався правовою допомогою адвоката Стричинця Г.І. і не мав перешкод для звернення до суду відповідно до закону, незнання якого не звільняє від відповідальності та від інших наслідків невиконання вимог закону. Неправильне розпорядження особою своїми процесуальними правами, яка не мала реальних перешкод розпорядитися ними правильно, не може створювати для неї будь-яких матеріально- і процесуально-правових переваг перед іншою стороною, яка діє в процесі добросовісно, протилежне суперечить засадам рівності сторін перед законом і судом. Крім того, застосування такого строку повинно дисциплінувати позивача, спонукати його діяти своєчасно і правильно, відповідає правилам забезпечення правової визначеності та стабільності відповідних правовідносин, на що вправі розраховувати сторона, яка в даному разі є відповідачем у спорі.

Отже, строк звернення ОСОБА_1 до суду по захист своїх порушених трудових прав пропущений без поважних причин, передбачених законом підстав для його поновлення не було, відповідач просив застосувати строк звернення позивача до суду по захист трудового права (а.с. 94-96 т. 1), проте, суд першої інстанції всі ці обставини залишив поза увагою та без належної мотивації і підстав надав позивачу не передбачену законом перевагу перед відповідачем. Водночас пропущення строку для звернення до суду по захист є самостійною підставою для відмови в позові, якщо такий є обґрунтованим, якщо ж позов необґрунтований та недоведений по суті, відмовити в ньому належить саме з цих підстав

На час пред`явлення ОСОБА_1 позову Мукачівська міжрайонна державна лабораторія Держпродспоживслужби перебувала в стані припинення, а як юридична особа була припинена 12.02.2020, її правонаступником є Закарпатська регіональна державна лабораторія Держпродспоживслужби (а.с. 64-71 т. 1, а.с. 91-105 т. 3 та ін.).

Виходячи з наведеного, суд першої інстанції за відсутності для того обґрунтованих, доведених і законних підстав поновив позивача на роботі та передусім внаслідок цього не мав передбачених законом підстав для стягнення як такого на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу. При цьому, суд першої інстанції не зважив і на те, що на час пред`явлення позову та вирішення спору Мукачівська МДЛ як юридична особа, з роботи в якій був звільнений позивач та в якій отримував заробітну плату, не була ліквідована. Поза тим, вимога про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з конкретними параметрами розрахунку та стягнення була пред`явлена з істотними порушеннями норм процесуального права, які вже самі по собі виключали можливість її задоволення. Не маючи законних підстав для задоволення вимоги про поновлення позивача на роботі, суд не мав матеріально- і процесуально-правових підстав і для задоволення й інших похідних від основної вимог: про відшкодування моральної шкоди (щодо цієї вимоги суд, безвідносно до способу її пред`явлення, фактично вірно вказав на її необґрунтованість і недоведеність), про визнання недійсним запису в трудовій книжці та про зобов`язання вчинити дії .

Відтак суд першої інстанції не з`ясував належним чином обставин справи, визнав встановленими та доведеними обставини, які такими не були, неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права, тому з урахуванням положень ст. 367 ч.ч. 1, 4, 6 ЦПК України та на підставі ст. 376 ч. 1 п.п. 1, 2, 4 цього Кодексу апеляційну скаргу відповідача ГУ Держпродспоживслужби в Закарпатській області слід задовольнити, рішення суду в частині задоволення вимог позову скасувати, в задоволенні відповідних вимог відмовити, а зважаючи на те, що будь-яких підстав для задоволення вимоги про відшкодування моральної шкоди не було і відмова в цій вимозі вірна як така, апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а рішення суду власне щодо відмови в задоволенні вимоги про відшкодування моральної шкоди - без змін.

Керуючись ст. 367 ч.ч. 1, 4, 6, ст. 374 ч. 1 п.п. 1, 2, ст. 376 ч. 1 п.п. 1, 2, 4, ст. 382 ЦПК України, апеляційний суд -

постановив:

Апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області на рішення Мукачівського міськрайонного суду від 4 жовтня 2019 року задовольнити, рішення суду в частині:

поновлення ОСОБА_1 строку звернення з позовною заявою про вирішення трудового спору до Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області;

визнання незаконним і скасування наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області від 22.03.2019 № 74-к Про звільнення з посади директора ветеринарного лікаря-бактеріолога Мукачівської міжрайонної державної лабораторії Держпродспоживслужби Кепенач Сергія Павловича , виданого начальником Головного управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області;

поновлення ОСОБА_1 на роботі (на посаді директора ветеринарного лікаря-бактеріолога Мукачівської міжрайонної державної лабораторії Держпродспоживслужби) з 22.03.2019;

допущення негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді директора ветеринарного лікаря-бактеріолога Мукачівської міжрайонної державної лабораторії Держпродспоживслужби з 22.03.2019;

стягнення з Головного управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу в сумі 61096,92 грн;

визнання недійсним запису № 16 в трудовій книжці ОСОБА_1 про звільнення його з посади відповідно до п. 3 ст. 40 КЗпП України з 22.03.2019 року та зобов`язання Головного управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області внести запис до трудової книжки про недійсність запису про звільнення

скасувати, у задоволенні таких вимог позивача - відмовити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Мукачівського міськрайонного суду від 4 жовтня 2019 року залишити без задоволення, в частині відмови в задоволенні вимоги позову про відшкодування моральної шкоди залишити рішення суду без змін .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду. Повне судове рішення складене 11 червня 2021 року.

Судді


Суд	Закарпатський апеляційний суд
Дата ухвалення рішення	26.05.2021
Оприлюднено	16.06.2021
Номер документу	97640033
Судочинство	Цивільне

Кондор Р. Ю.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 26.05.2021 по справі 303/4533/19ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —303/4533/19

Постанова від 26.05.2021

Постанова
від 26.05.2021 по справі 303/4533/19
ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД