Ухвала

від 09.06.2021 по справі 755/19740/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

9 червня 2021 року м. Київ

Унікальний номер справи 755/19740/17

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шахової О.В., суддів: Вербової І.М., Головачова Я.В., за участю секретаря судового засідання Кузнєцової В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід складу суду,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Київського апеляційного суду перебуває справа за заявою представника ПАТ Нео Віта та ТОВ КУА Валприм - Гуримського О.В. про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданої її представником ОСОБА_2 , на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 11 грудня 2019 рокуу справі за позовом ОСОБА_1 , до ТОВ Компанія з управління активами Валприм , ПАТ Нео Віта , Пайового закритого не диверсифікованого венчурного інвестиційного фонду Комфорт Таун про захист прав споживачів, стягнення грошових коштів.

В судовому засіданні представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2 заявлено відвід складу колегії суддів у складі судді-доповідача Шахової О.В., суддів: Вербової І.В., Головачова Я.В., пославшись на те, що постановою Київського апеляційного суду від 25 листопада 2020 року у вказаній справі колегією суддів незаконно відхилено його апеляційну скаргу, а рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 11 грудня 2019 року про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 залишено без змін.

За вказаних обставин вважав, що в процесі розгляду справи ним були виявлені обставини, що викликають сумнів в неупередженості та об`єктивності складу суду.

Представник ТОВ КУА Валприм та ПАТ НеоВіта Гуримський О.В. заперечував проти заявленого відводу, обґрунтовуючи свою позицію тим, що наведені представником позивача обставини не є підставою для відводу складу суду, оскільки він у разі незгоди з ухваленим судовим рішенням суду апеляційної інстанції вправі оскаржити його до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції.

Апеляційний суд, вислухавши думку учасників справи, дослідивши доводи заяви про відвід, вважає що заява не підлягає задоволенню, оскільки такі доводи заяви про відвід зводяться до його незгоди з ухваленим судовим рішенням за наслідками розгляду його апеляційної скарги у вказаній справі і згідно з ч. 4 ст. 36 ЦПК України не можуть слугувати підставою для відводу.

Як вбачається, постановою Київського апеляційного суду від 25 листопада 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено. Рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 11 грудня 2019 року залишено без змін.

Відповідно до ч.1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право:

1) залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення;

2) скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення;

3) визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині;

4) скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково;

5) скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю;

6) скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції;

7) скасувати ухвалу про відкриття провадження у справі і прийняти постанову про направлення справи для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю;

8) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-7 частини першої цієї статті.

Такі повноваження суд апеляційної інстанції здійснює під час розгляду справи по суті.

За результатами розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції приймає постанову (ч. 1 ст. 381 ЦПК України).

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 389 ЦПК України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Конвенцією про захист прав і основних свобод людини передбачено, що кожна людина має право на справедливий і відкритий розгляд справи незалежним і безстороннім судом упродовж розумного строку, встановленого законом (п.1 ст.6 Конвенції).

Наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 Конвенції має визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто те, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у конкретній справі. Згідно з об`єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад умови, за яких були б неможливі будь-які сумніви в його безсторонності. Об`єктивний критерій безсторонності означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Правосуддя повинно не тільки чинитись, повинно бути також видно, що воно чиниться. Важливим питанням є довіра, яку суду повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві. (Рішення ЄСПЛ від 09 листопада 2006 року у справі Білуха проти України )

Кожний суддя, стосовно якого існують будь-які сумніви щодо недостатньої неупередженості, повинен відмовитись від розгляду справи. (Рішення ЄСПЛ у справі Мікалефф проти Мальти )

З огляду на викладені вище норми процесуального права, наведені представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2 підстави для відводу складу суду є безпідставними, та такими, що не свідчать про наявність упередженості та необ`єктивності складу суду при розгляді справи. У разі незгоди з ухваленим судовим рішенням суду апеляційної інстанції ОСОБА_2 вправі оскаржити його до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції.

Наявність передбачених ст. 36 ЦПК України підстав для відводу колегії суддів заявником не підтверджена, а його заява про відвід фактично ґрунтується на його незгоді з процесуальними рішеннями колегії суддів.

В порядку ч. 3 ст. 40 ЦПК України, зокрема, якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Відповідно до ч. 7 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід вирішується невідкладно.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про відвід складу суду.

Керуючись ст. 36, ч. 3. ст. 40 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

У задоволенні заяви ОСОБА_2 про відвід складу суду відмовити.

Ухвала не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Суддя-доповідач

Судді: