Ухвала

від 14.06.2021 по справі 389/769/20

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

Іменем України

14 червня 2021 року

м. Київ

Справа № 389/769/20

Провадження № 51-2478 ск 21

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянув касаційну прокурора на ухвалу Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 17грудня 2020 року та ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 22лютого 2021року щодо

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст.368-4 КК України;

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця м. Полтави, мешканця АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368-4 КК України.

Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Органом досудового розслідування ОСОБА_4 , обвинувачувався у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст.368-4ККУкраїни, а ОСОБА_5 обвинувачувався у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст. 27, ч. 4 ст. 368-4 КК України.

Ухвалою Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 17 грудня 2020року у підготовчому судовому засіданні задоволено клопотання захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Кримінальне провадження №42019120000000100 щодо ОСОБА_4 за ч. 4 ст.368-4 КК України та ОСОБА_5 за ч.5 ст. 27, ч. 4 ст.368-4 КК України закрито на підставі п.10 ч.1 ст.284КПК України у зв`язку з тим, що після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст.219КПК України.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 22лютого 2021року апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор ставить питання про скасування оскаржуваних судових рішень та призначення нового розгляду в суді першої інстанції у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Вважає, що суди дійшли необґрунтованого висновку про необхідність закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування після повідомлення особі про підозру, оскільки законодавством передбачена можливість продовження строку досудового розслідування лише з метою отримання доказів, які можуть бути використані під час судового розгляду, або для проведення чи завершення проведення експертизи. Таким чином, на його думку, складання, затвердження та направлення обвинувального акту до суду не входить у строк досудового розслідування, а тому підстав для закриття кримінального провадження не вбачає. Крім цього, зазначає, що суди постановили оскаржувані рішення, дослідивши копії матеріалів кримінального провадження, які усупереч вимогам закону були надані стороною захисту разом з клопотанням про закриття кримінального провадження.

Мотиви суду

Перевіривши доводи, наведені в касаційній скарзі, дослідивши додані до неї копії судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження потрібно відмовити з огляду на таке.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо зкасаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Відповідно до положень п.2 ч.3 ст.314КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про закриття провадження, у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті284цього Кодексу.

Тобто питання про закриття кримінального провадження на підставі п.10 ч.1 ст.284КПК України вирішується судом саме у підготовчому судовому засіданні, тому твердження прокурора, що суд першої інстанції, прийнявши таке рішення, діяв не у межах своїх повноважень, у тому числі й щодо посилання на зміст копій окремих документів, наданих стороною захисту у підготовчому засіданні, з огляду на положення ст. 23 КПК України, не ґрунтуються на вимогах закону.

Згідно з ч. 1 ст. 219 КПК України строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

Судом першої інстанції було встановлено, що відомості про кримінальне правопорушення №42019120000000100 внесені до ЄРДР 23 вересня 2019 року.

25 вересня 2019 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 368-4 КК України, а ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч.4 ст.368-4КК України, які було погоджено прокурором та в порядку ст.278КК України вручено зазначеним особам. З цього часу ОСОБА_4 та ОСОБА_5 набули статусу підозрюваних та їм було роз`яснено їхні права.

Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 20 листопада 2019року строк досудового розслідування вказаного кримінального провадження було продовжено до 5 місяців, тобто до 25 лютого 2020 року. У подальшому даний строк не продовжувався.

21 лютого 2020 року обвинуваченими та їхніми захисниками було отримано повідомлення про завершення досудового розслідування та в порядку ст.290КПК України надано доступ до матеріалів досудового розслідування.

За змістом ч.5 ст.219КПК України, строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст.290КПК України, не включається у строк досудового розслідування.

ОСОБА_8 та його захисник ознайомились з матеріалами справи 24лютого, а ОСОБА_4 та його захисник 27лютого 2020року і, починаючи з 28лютого 2021року, сторона обвинувачення протягом чотирьох днів мала направити до суду обвинувальний акт.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 2019120000000100 був затверджений прокурором 16 березня 2020 року й направлений до суду 24 березня 2020року, тобто поза межами строку досудового розслідування.

Пунктом 5 ч. 1 ст.3 КПК України визначено, що досудове розслідування це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Отже, закон пов`язує закінчення досудового розслідування з постановленням процесуального рішення постанови про закриття кримінального провадження, або з вчиненням комплексу процесуальних дій, пов`язаних з направленням до суду обвинувального акту чи відповідного клопотання.

Досудове розслідування, яке має наслідком звернення до суду з обвинувальним актом або з клопотанням про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, має три ключові стадії: початок визначається внесенням відомостей до ЄРДР; завершення пов`язується з фактом відкриття матеріалів досудового розслідування підозрюваному, його захиснику, законному представнику, захиснику особи та іншим особамвідповідно до положень ст. 290 КПК України; закінчення фіксується направленням до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. Тобто кінцевим моментом строку досудового розслідування є саме його закінчення як це передбачено у ст. 219 КПК України. Зазначене узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 17 лютого 2021 року (справа №344/6630/17).

Враховуючи викладене, твердження прокурора у касаційній скарзі про те, що відповідно до ст. 294 КПК України складання, затвердження та направлення обвинувального акту до суду не входить у строк досудового розслідування, колегія суддів вважає необґрунтованим.

Переглянувши ухвалу суду першої інстанції в апеляційному порядку, апеляційний суд дав належну оцінку доводам апеляційної скарги прокурора, які здебільшого є аналогічними доводам касаційної скарги, та із зазначенням докладних мотивів прийнятого рішення обґрунтовано залишив апеляційну скаргу прокурора без задоволення, з чим погоджується і колегія суддів Верховного Суду.

Ухвала апеляційного суду належним чином умотивована та відповідає вимогамст.419КПКУкраїни.

Таким чином, оскільки з касаційної скарги прокурора та доданих до неї матеріалів не убачається підстав для її задоволення, згідно з п. 2 ч. 2 ст.428КПК України у відкритті касаційного провадження потрібно відмовити.

Керуючись ч. 2 ст. 428 КПК України, Суд

постановив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою прокурора на ухвалу Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 17грудня 2020 року та ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 22лютого 2021року щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Ухвала є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3