Ухвала

від 16.06.2021 по справі 640/15393/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

про відкриття касаційного провадження

16 червня 2021 року

м. Київ

справа №640/15393/20

провадження №К/9901/16100/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єзерова А.А.,

суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,

перевіривши касаційну скаргу Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.09.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.03.2021 у справі № 640/15393/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Дженерейшн до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії,

у с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю Дженерейшн звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), у якому просило:

- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 04 червня 2020 року №523, яким затверджено відмову у видачі Товариству з обмеженою відповідальністю Дженерейшн містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:78:215:0100, розташованої за адресою: вулиця Прирічна, (біля затоки Собаче Гирло), у Оболонському районі міста Києва;

- зобов`язати Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видати Товариству з обмеженою відповідальністю Дженерейшн містобудівні умови та обмеження для проектування житлово-адміністративного комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадсько-торговельного, соціального призначення та паркінгами і забудови земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:78:215:0100, розташованої за адресою: вулиця Прирічна, (біля затоки Собаче Гирло), у Оболонському районі міста Києва.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.09.2020, яке було залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.03.2021, позовні вимоги задоволено повністю.

Відповідач з вказаними судовими рішеннями не погодився, тому звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, натомість, прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Дженерейшн повністю.

Ухвалою Верховного Суду від 13.05.2021 касаційну скаргу залишено без руху, надано скаржнику строк на усунення недоліку касаційної скарги, а саме: навести обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень відповідно до положень частини четвертої статті 328 КАС України у її логічному взаємозв`язку з пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

02.06.2021 від Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надійшло клопотання, у якому скаржник обґрунтовує підстави касаційного оскарження судових рішень у справі № 640/15393/20 відповідно до положень пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України у взаємозв`язку з підпунктами а , в пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Отже, недоліки касаційної скарги усунуто у встановлений Судом строк.

Дослідивши зміст касаційної скарги Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження з огляду на таке.

Приписи пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України передбачають, що однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Цей принцип конкретизований у положеннях частини першої статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України) та частини першої статті 328 КАС України, згідно з якими учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє оскарження у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках.

Тому розв`язуючи питання про прийнятність касаційної скарги, Верховний Суд має передусім з`ясувати, чи належить справа, що в ній подається касаційна скарга, за своїми ознаками до тих справ, судові рішення в яких можуть оскаржуватися у касаційному порядку.

Приписами пунктів 1-4 частини 4 статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених ч. 2 і 3 ст. 353 цього Кодексу.

Колегією суддів встановлено, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.07.2020 відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

При касаційному оскарженні судових рішень у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження необхідно наводити обґрунтування підстав для відкриття касаційного провадження відповідно до частини 4 статті 328 і частини 5 статті 328 КАС України.

Частиною третьою статті 125 Конституції України визначено конституційно-правовий статус Верховного Суду як найвищого суду в системі судоустрою України.

Тобто переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію суду права , що розглядає спори, які мають найважливіше (найбільш принципове) значення для суспільства та держави.

Отже, завдання Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, насамперед, сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у їхній процесуальній діяльності конкретної норми матеріального права, або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом, і в такий спосіб скерувати судову практику задля єдиного та правильного правозастосування (вказати напрям, у якому слід здійснювати реалізацію матеріальної чи, відповідно, виконання процесуальної правової норми).

Навіть більше, забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу юридичної визначеності, що є одним з інтегративних складників верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх громадян перед законом, який втілюється способом однакового застосування та/або виконання судом тієї самої норми закону в аналогічних справах щодо різних осіб.

Одним з механізмів забезпечення Верховним Судом єдності судової практики є можливість виняткового (екстраординарного) касаційного перегляду судових рішень, ухвалених у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), у тому разі, якщо суд касаційної інстанції з`ясує, що: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Буквальне тлумачення положень зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що процесуальний закон пов`язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах а , б , в та г пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Водночас обов`язок доведення наявності таких виняткових обставин покладається на особу, яка звертається до суду з касаційною скаргою.

Аналіз аргументів касаційної скарги у їхньому логічному взаємозв`язку з обставинами справи, встановленими в судових рішеннях, дає підстави для висновку про наявність фактів, наведених у підпунктах а , в пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, які б могли слугувати підставою для відкриття касаційного провадження у справі, розглянутої за правилами спрощеного позовного провадження, і Верховний Суд, як виняток, здійснить касаційний перегляд рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції, ухвалених у цій справі.

Відповідач у касаційній скарзі зазначає про те, що дана справа є актуальною для жителів столиці, оскільки земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:78:215:0100, розташована на вул. Прирічній (біля затоки Собаче Гирло), у Оболонському районі м. Києва , відповідно до Генерального плану, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804, відноситься до території зелених насаджень загального користування, потрапляє до зони підтоплення повеневими водами, зони підтоплень природного та техногенного характеру та, відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 25.12.2007 № 1714, зазначена земельна ділянка знаходиться в межах зони охоронюваного ландшафту.

Окрім того, скаржник у клопотанні про усунення недоліків касаційної скарги посилається на те, що підставою касаційного оскарження судових рішень у справі є пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України, так як Шостий апеляційний адміністративний суд необґрунтовано відхилив клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. У своїй касаційній скарзі заявник також наводить низку фактів неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які, на думку колегії суддів, потребують ретельної перевірки.

Згідно з вимогами частини третьої статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, з-поміж іншого, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.

Підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі є аргументи скаржника щодо неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також наявність обставин, наведених у підпунктах а , в пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Також у касаційній скарзі заявник виклав клопотання про зупинення дії рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції.

За приписами ч. 1 ст. 375 КАС України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскаржуваного судового рішення або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

Розв`язуючи правове питання, порушене у поданому клопотанні, Верховний Суд керується тим, що відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Для зупинення виконання (дії) судових рішень, яке допускається як виняток, мають бути вагомі причини.

Розгляд питання про зупинення виконання (дії) оскаржених судових рішень має на меті не допустити порушення прав, свобод та охоронюваних законом інтересів, як особи, що подала касаційну скаргу, так і інших осіб, які беруть участь у справі, якщо такі наслідки можуть настати з огляду на виконання (дію) оскаржених судових рішень.

Тлумачення ст. 375 КАС України також свідчить про те, що заява про зупинення виконання має містити належне обґрунтування потреби зупинення виконання (дії) судового рішення (зокрема, через неможливість повороту виконання такого рішення у разі його скасування) та до неї мають бути долучені, за наявності, докази, що свідчили б про загрозу настання незворотних наслідків внаслідок виконання судових рішень, які набрали законної сили.

Тобто для зупинення виконання (дії) оскарженого судового рішення потрібна наявність поважних причин, які б давали підстави для зупинення виконання рішення.

Однак клопотання про зупинення дії судових рішень не містить виняткових підстав для такого зупинення і до нього не долучено доказів, які б підтверджували потребу зупинення виконання та дії рішень. Тому на підставі ст. 375 КАС України у задоволенні цього клопотання належить відмовити.

Керуючись положеннями пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України та підпунктів а , в пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, Верховний Суд

у х в а л и в:

1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.09.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.03.2021 у справі № 640/15393/20.

2. Витребувати з Окружного адміністративного суду міста Києва справу № 640/15393/20.

3. Відмовити у задоволенні клопотання Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про зупинення дії рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.09.2020 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.03.2021 у справі № 640/15393/20.

4. Надіслати особам, які беруть участь у справі, копії ухвали про відкриття касаційного провадження разом з копією касаційної скарги.

5 . Установити десятиденний строк з моменту отримання учасниками справи цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу. Роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та долучених до нього документів іншим учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя Л.Л. Мороз

Суддя А.І. Рибачук