Постанова

від 17.06.2021 по справі 754/4314/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження Доповідач- Ратнікова В.М.

№22-ц/824/5509/2021

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 754/4341/19

17 червня 2021 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Ратнікової В.М.

суддів - Левенця Б.Б.

- Борисової О.В.

при секретарі - Гоін В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 12 січня 2021 року, ухвалене під головуванням судді Клочко І.В., у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: П`ятнадцята Київська державна нотаріальна контора, Житлово-будівельний кооператив Восток-2 про визнання права власності на частину квартири та встановлення порядку користування квартирою ,-

в с т а н о в и в:

22 березня 2019 року ОСОБА_2 звернулась до Деснянського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: П`ятнадцята Київська державна нотаріальна контора, Житлово-будівельний кооператив Восток-2 про визнання права власності на частину квартири та встановлення порядку користування квартирою .

На обґрунтування позовних вимог зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її син ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія № НОМЕР_1 , виданим 14 вересня 2016 року Оратівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області. На момент смерті її син був власником 76/100 частин квартири АДРЕСА_1 . Після смерті сина відкрилась спадщина. Вона, як мати померлого, є спадкоємцем першої черги, а тому у встановлений законом строк звернулась до П`ятнадцятої Київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Однак, постановою державного нотаріуса від 21.03.2019 року їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частину квартири у зв`язку із відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на квартиру, які знаходяться у відповідача ОСОБА_1 .Оскільки вказані оригінали їй умисно не надаються відповідачем ОСОБА_1 , оформити спадкові права вона у нотаріуса вона не може.

Зазначає, що квартира є кооперативною, пайові внески за квартиру були сплачені в повному обсязі, частина пайових внесків була сплачена нею та її колишнім чоловіком за спільні кошти в шлюбі, а частина пайових внесків була сплачена нею після розлучення за особисті кошти.

З огляду на вище викладене, просила суд визнати за нею право власності на 19/100 частини квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом та встановити порядок користування квартирою АДРЕСА_1 , виділивши їй в користування кімнату жилою площею 12,0 кв. м.

Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 12 січня 2021 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: П`ятнадцята Київська державна нотаріальна контора, Житлово-будівельний кооператив Восток-2 про визнання права власності на частину квартири задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на 19/100 частини квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору в розмірі 513,00 грн.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору в розмірі 513,00 грн.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору в розмірі 513,00 грн.

Не погоджуючись з таким рішення суду першої інстанції, 19 лютого 2021 року відповідач ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення Деснянського районного суду міста Києва від 12 січня 2021 року в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні вказаних позовних вимог.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм процесуального та матеріального права, судом неповно з`ясовані обставин справи.

Зазначає, що позовна заява ОСОБА_2 була прийнята судом першої інстанції з порушенням вимог ст. 175 ЦПК України, так як в ній не зазначений індекс села Тарасівка, не вказано до якого району відноситься вказане село, так як у Вінницькій області є три села з такою назвою, також, позивачкою в позовній заяві зазначено скорочено назву Житлово-будівельного кооперативу Восток- 2, що не допускається, так як в позовній заяві необхідно зазначати повну назву юридичної особи.

Звертає увагу, що відповідачі не порушували ніяких прав позивачки.

Зазначає, що в померлого ОСОБА_5 ніколи не було сина ОСОБА_6 , про якого зазначає у позовній заяві ОСОБА_2 , та категорично заперечує, що позивачка є матір`ю померлого, оскільки до позовної заяви не було надано ніякого документу про встановлення між ними родинних відносин. Рішення суду було прийнято без зазначення доказів, якими обґрунтовуються позовні вимоги, до невстановленої особи та в рішенні не зазначено, що саме повинен зробити кожен з відповідачів для відновлення порушеного права позивачки.

Судом першої інстанції не було надано оцінку довідці, яку надав Житлово-будівельний кооператив Восток-2 , в якій зазначено, що позивачка покинула свого сина ОСОБА_5 коли йому було 12 років та він навчався в школі. Вважає, що позивачка не виконувала своїх батьківських обов`язків належним чином, а тому немає права на спадкування. 05 вересня 1997 року вона викупила у позивачки одну кімнату в спірній квартирі, площею 9,9 квадратних метрів.

В судове засідання відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та їх представник адвокат Джяутов Валерій Вінцентасович повторно не з`явились, про день та час слухання справи судом повідомлені, причин неявки суд не повідомили, а тому колегія суддів вважає можливим розгляд справи у їх відсутності.

Позивачка ОСОБА_2 , представник третьої особи П`ятнадцятої Київської державної нотаріальної контори, представник Житлово-будівельного кооперативу Восток-2 в судове засідання також не з" явились, про день та час слухання справи судом повідомлялись у встановленому законом порядку, причин неявки суду не повідомили, а тому колегія судів вважає можливим розгляд справи у їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , є сином ОСОБА_7 та ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 , виданого Оратівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області. (а.с. 108 зворот)

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 , виданого Оратівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області. (1 том а.с. 110 зворот)

Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина, що складається з 76/100 частин квартири АДРЕСА_1 , яка належала спадкодавцю на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті його батька ОСОБА_7 , виданому 11 січня 2007 року державним нотаріусом П`ятнадцятої київської державної нотаріальної контори Алейнік Л.О.,зареєстрованому в реєстрі за № 8-36. Вся квартира складається з трьох жилих кімнат загальною площею- 59,20 кв. м. з урахуванням 30% площі балкона, жилою площею- 39,30 кв. м. (1 том а.с. 120).

П`ятнадцятою київською державною нотаріальною конторою 28.07.2016 року заведено спадкову справу № 1038/2016до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 . (1 том а.с. 107- 132).

28 липня 2016 року дружина спадкодавця ОСОБА_1 звернулась до П`ятнадцятої київської державною нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. В заяві зазначила, що крім неї спадкоємцями за законом першої черги є діти померлого - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . (1 том а.с. 107 зворот).

19 вересня 2016 року заяву про прийняття спадщини подала ОСОБА_2 - мати спадкодавця ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ).

З копії свідоцтва про народження НОМЕР_3 , виданого Відділом реєстрації актів громадянського стану Ватутінського р-ну м. Києва вбачається, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , його батьками є ОСОБА_5 та ОСОБА_1 .

Відповідно до копії свідоцтва про народження НОМЕР_4 , виданого Відділом реєстрації актів громадянського стану Деснянського районного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , його батьками є ОСОБА_5 та ОСОБА_1 .

Згідно довідок Житло-будівельного кооперативу Восток- 2 № 24 та № 25 від 18.05.2016 року, в трикімнатній квартирі АДРЕСА_1 з 03.08.1989 року і по день смерті був зареєстрований ОСОБА_5 , з 1996 року зареєстрований ОСОБА_3 , 1995 року народження.

Відповідно до копії технічного плану квартири АДРЕСА_1 , наданому Комунальним підприємством Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації" 09.09.2020 року, вказана квартира загальною площею 59,0 кв.м., житловою площею- 39,2 кв.м. складається з ізольованої кімнати жилою площею 9,9 кв.м. та двох суміжних кімнат, жилою площею 14,5 кв.м. та 14,8 кв.м.

Постановою державного нотаріуса П`ятнадцятої київської державної нотаріальної контори Щербенко О.В. від 21 березня 2019 року відмовлено гр. ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на належну їй частку у спадковому майні гр. ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка складає 76/100 частин квартири АДРЕСА_1 , у зв`язку з відсутністю у неї правовстановлюючих документів на майно. (1 том а.с. 132)

Звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_2 посилалась на те, що вона є спадкоємцем першої черги за законом після смерті сина, в установлений законом шестимісячний строк звернулась до П`ятнадцятої київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, але у оформленні спадкових прав нотаріусом було відмовлено через відсутність у неї правовстановлюючих документів на спадкове майно, а тому вона змушена звернутись за захистом свого порушеного права до суду. Крім неї спадкоємцями першої черги за законом є також відповідачі у справі- дружина та діти спадкодавця, а тому просила визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 на 19/100 частин квартири АДРЕСА_1 та встановити порядок користування вказаною квартирою, виділивши їй у користування житлову кімнат площею 12,00 кв.м. .

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 в частині встановлення порядку користування квартирою АДРЕСА_1 , суд першої інстанції посилався на те, що кімнати, площею 12,00 кв.м., у даній квартирі немає. Крім того, з урахуванням частки у власності позивачки виділення їй у користування будь-якої іншої кімнати у вказаній квартирі є неможливим , оскільки житлова площа вказаних кімнат не відповідає розміру частки позивачки у жилій площі спірної квартири та значно перевищує її, що призвело б до порушення прав інших співвласників.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 просила скасувати рішення Деснянського районного суду м. Києва від 12 січня 2021 року в частині задоволених позовних вимог.

Отже, рішення суду в частині відмови позивачці у задоволенні її позовних вимог про встановлення порядку користування квартирою сторонами не оскаржується, а тому у відповідності до ч.1 ст. 367 ЦПК України в апеляційному порядку не переглядається, оскільки суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Таким чином, апеляційний суд переглядає справу лише в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про визнання за нею права власності на 19/100 частин квартири АДРЕСА_1 .

Визнаючи за ОСОБА_2 право власності на 19/100 частини квартири АДРЕСА_1 в порядкуспадкування за законом, суд першої інстанції посилався на те, що позивачка, як мати спадкодавця ОСОБА_5 , є спадкоємцем першої черги за законом, у встановлений законом строк прийняла спадщину шляхом подання заяви до нотаріальної контори. Крім неї спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_5 є його дружина- ОСОБА_1 та діти- син ОСОБА_3 , 1995 року народження та син ОСОБА_4 , 2002 року народження. З огляду на те, що спадковим майном є 76/100 частин квартири АДРЕСА_1 , частка позивачки у спадковому майні становить (76/100 : 4 ) 19/100 частин вказаної квартири. З огляду на відсутність у позивачки правовстановлюючих документів на вказане спадкове майно, державним нотаріусом П`ятнадцятої київської державної нотаріальної контори Щербенко О.В. 21 березня 2019 року було відмовлено їй у видачі свідоцтва про право власності на спадкове майно, що порушує спадкові права позивачки, а тому її порушене право підлягає судовому захисту.

Колегія суддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції зроблені на підставі повного та об`єктивного дослідження наданих доказів та в повній мірі відповідають вимогам матеріального права, з наступних підстав.

Згідно з частиною першою статі 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст . 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За правилом ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Статтею 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

За загальними положеннями про спадкування, право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті1220,1222, 1270 ЦК України).

Відповідно до частини п`ятої статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).

Відповідно до ст.68 Закону України Про нотаріат , при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов`язково перевіряє склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти.

Згідно п.4.15, п.4.18 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року №296/5 видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, провадиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів, нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Отже, для оформлення права на спадщину та видачу нотаріусом свідоцтва про право на спадщину у вигляді нерухомого майна (частки квартири), спадкоємець повинен надати нотаріусу оригінал правовстановлюючого документа, який підтверджує, що на момент смерті спадкодавцю належала ця нерухомість (частки квартири).

Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (стаття 392 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Положеннями статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_2 просила визнати за нею право власності в порядку спадкування на 19/100 частин спірної квартири у зв`язку з відмовою нотаріуса видати їй свідоцтво про право на спадщину через відсутність у неї правовстановлюючих документів, які підтверджують право власності спадкодавця на майно. Отже, позивачем обрано належний спосіб захисту цивільних прав та інтересів (визнання права власності), який узгоджується з положеннями статті 392 ЦК України та є найбільш ефективним у спірних правовідносинах.

Установивши, що ОСОБА_2 , будучи спадкоємцем першої черги за законом після смерті сина ОСОБА_5 , вчасно звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, проте, через відсутність у неї правовстановлюючих документів на спадкове майно, які знаходяться у інших спадкоємців, вона позбавлена можливості в оформленні спадкових прав нотаріусом , суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову та визнання за ОСОБА_2 права власності в порядку спадкування за законом на 1 9/100 частин квартири АДРЕСА_1 , після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 спадкодавця ОСОБА_5 .

Доводи апеляційної скарги відповідачки ОСОБА_1 про те, що позовна заява ОСОБА_2 була прийнята судом першої інстанції з порушенням вимог ст. 175 ЦПК України, так як в ній не зазначений індекс села Тарасівка, в якому проживає позивачка, не вказано до якого району відноситься вказане село, так як у Вінницькій області є три села з такою назвою, також, що позивачкою в позовній заяві зазначено скорочено назву Житлово-будівельного кооперативу Восток- 2, що не допускається, так як в позовній заяві необхідно зазначати повну назву юридичної особи, правильності висновків суду першої інстанції при вирішенні спору по суті не спростовують.

Доводи апеляційної скарги відповідачки ОСОБА_1 про те, що позовні вимоги до третього відповідача ОСОБА_8 пред`явлені до невстановленої особи, так як у спадкодавця ОСОБА_5 ніколи не було сина ОСОБА_6 , про якого зазначає у позовній заяві ОСОБА_2 , та про те, що вона категорично заперечує, що позивачка є матір`ю померлого, оскільки до позовної заяви не було надано ніякого документу про встановлення між ними родинних відносин, колегія суддів відхиляє, так як в матеріалах справи наявні докази, які були досліджені судом, про те, що позивачка ОСОБА_2 є матір`ю спадкодавця ОСОБА_5 , а саме: копія паспорта позивачки, копія свідоцтва про народження ОСОБА_5 , в якому його матір`ю зазначена ОСОБА_2 . Особу одного з відповідачів ОСОБА_4 було встановлено судом з наданих до справи доказів, а тому помилка у зазначені його імені ніяким чином не спростовує висновків суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про визнання за нею права власності в порядку спадкування за законом після смерті її сина ОСОБА_5 на 19/100 частин квартири АДРЕСА_1 .

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що у позивачки є квартира в АДРЕСА_2 , а тягар утримання спірної квартири несе тільки вона та що позивачка покинула сина у 12-річному віці, не спілкувалась з ним та не підтримувала стосунків, на правильність висновків суду не впливають, так як предметом розгляд у даній справі є визнання права власності на спадкове майно, а не усунення спадкоємця від спадкування. Тягар утримання майна несе його власник чи володілець. З огляду на те, що позивачка ще не є зареєстрованим співвласником та володільцем вказаного майна, то вона не може вчиняти дії щодо його утримання .

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення Деснянського районного суду міста Києва від 12 січня 2021 року в оскаржуваній частині ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги відповідачки ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу відповідачки ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Деснянського районного суду міста Києва від 12 січня 2021 року в оскаржуваній частині залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 17 червня 2021 року.

Головуючий: Судді: