Рішення

від 15.06.2021 по справі 308/8113/20

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/8113/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2021 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді - Шумило Н.Б.

за участю секретаря - Луцак В.Я.

прокурора - Губаль О.В.

представника відповідача Ужгородської районної державної адміністрації - Денисенко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Ужгород справу за позовом керівника Ужгородської окружної прокуратури до Ужгородської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 , про скасування розпорядження голови Ужгородської районної державної адміністрації від 13.06.2008 за №297 та скасування запису державної реєстрації зміни цільового призначення на земельну ділянку, -

ВСТАНОВИВ:

Керівник Ужгородської окружної прокуратури звернувся до суду з позовом до Ужгородської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 в якому просить (з урахуванням уточнень) визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Ужгородської районної державної адміністрації від 13.06.2008 за №297 про затвердження проекту із землеустрою, щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 із зміною її цільового призначення з особистого селянського господарства під будівництво та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд, за межами населеного пункту с.Кінчеш, Ужгородського району, яка розташована на території Коритнянської сільської ради в урочищі Фіяталош , площею 4 га та скасувати запис про державну реєстрацію зміни цільового призначення земельної ділянки за кадастровим номером 2124883600:02:002:0101, площею 4 га здійснений у державному земельному кадастрі від 20.06.2008 року, що знаходиться на території Коритнянської сільської ради за межами населеного пункту с.Кінчеш Ужгородського району та стягнути судові витрати.

Також позивач просить визнати поважними причини пропуску строку позовної давності для звернення до суду з даним позовом та поновити його, захистивши права.

Позов обґрунтовує тим, що Ужгородською місцевою прокуратурою вивчено стан дотримання вимог земельного законодавства в частині правомірності зміни цільового призначення земельної ділянки сільськогосподарського призначення за кадастровим номером 2124883600:02:002:0101, що знаходиться на території Коритнянської сільської ради за межами населеного пункту с.Кінчеш. Вказує, що головою Ужгородської районної державної адміністрації Колібабою А.В., 08 квітня 2008 року видано розпорядження за №173 щодо надання ОСОБА_1 дозволу на складання проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок із зміною їх цільового призначення, із власних земель сільськогосподарського призначення для будівництва та обслуговування житлових будинків. У подальшому, 13 червня 2008 року, в порушення вимог ст. ст. 38, 39, 118, 122 Земельного кодексу України, якими визначено, що використання земель житлової та громадської забудови здійснюється виключно у відповідності до генерального плану населеного пункту, а також, що до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки виключно в межах населеного пункту, головою Ужгородської районної державної адміністрації ОСОБА_2 , на підставі розпорядження за №297 затверджено проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 із зміною їх цільового призначення з особистого селянського господарства під будівництво та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд площею 4 га, за межами населеного пункту с.Кінчеш, на території Коритнянської сільської ради в урочищі Фіяталош . Звертає увагу на порушення головою Ужгородської районної державної адміністрації п.п. 8, 9 постанови Кабінету Міністрів України № 502 Про затвердження порядку зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб від 11.04.2002.

Позивач вказує, що головою Ужгородської районної державної адміністрації затверджено проект із землеустрою, щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 із зміною її цільового призначення з особистого селянського господарства під будівництво та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд, за межами населеного пункту с.Кінчеш, на території Коритнянської сільської ради в урочищі Фіяталош , чим забезпечено вилучення земельної ділянки площею 4 га із земель сільськогосподарського призначення. Зазначає, що вказані обставини дослідженні та встановлені Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду в Закарпатській області по справі №308/2543/20 від 15.06.2020 за результатами розгляду обвинувального акту відносно колишнього голови Ужгородської районної державної адміністрації ОСОБА_2 у кримінальному провадженні за №42019071030000111, згідно якої останнього звільнено від кримінальної відповідальності на підставі п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Обґрунтовуючи підстави звернення до суду прокурор зазначає , що спірна земельна ділянка не є земельною ділянкою державної власності сільськогосподарського призначення та не належить до агропромислового комплексу, тому Держгеокадастр не наділений повноваженнями розпорядника з усіма повноваженнями власника на захист права власності, а надані законом функції державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства не наділяють Держгекадастр правом звернення до суду з позовними вимогами, заявленими у цій справі . Крім того, Ужгородська РДА, яка також уповноважена на захист інтересів держави як представник влади на місці, у даному випадку сама ж допустила порушення вимог земельного та містобудівного законодавства, а отже повинна виступати у даному випадку відповідачем по справі, що процесуально позбавляє її можливості звернутись до суду в якості позивача. Зазначає, що оскільки органи Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру не наділені повноваженнями щодо звернення з позовами до суду про вжиття заходів реагування шляхом оскарження розпорядження голови Ужгородської РДА, з метою усунення порушень земельного законодавства, а сама Ужгородська РДА позбавлена процесуальної можливості виступати у даному випадку і позивачем і відповідачем по справі, прокуратур, в силу вимог ст. 131-1 Конституції України, ст.56 ЦПК України та ст.23 Закону України Про прокуратуру , наділена повноваженням щодо звернення до суду з метою захисту інтересів держави, у сфері регулювання земельних відносин і охорони землі шляхом усунення порушень та набуває статусу позивача.

У позовній заяві наявність інтересів держави обґрунтована порушенням порядку вилучення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення, безпідставністю та незаконністю винесення розпорядження про надання такого права через недотримання вимог закону. Прийняття суб`єктом владних повноважень розпоряджень всупереч інтересам держави може свідчити про відсутність належного волевиявлення як необхідного елементу правомірного (дійсного) правочину (розпорядження) при відчуженні (вилучення) землі із земель сільськогосподарського призначення. Вказує, що оскільки вилучення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення здійснено всупереч суспільним інтересам на підставі незаконного розпорядження голови Ужгородської РДА, звернення прокурора до суду в інтересах держави є обґрунтованим і свідчить про наявність виключних підстав спрямованих на відновленні законності при вирішенні суспільно-значимого питання щодо порядку та правомірності вилучення земель із сільськогосподарського призначення шляхом скасування відповідного розпорядження.

Позивач зазначає, що про наявні порушення вимог закону та необхідність їх захисту в судовому порядку прокурору стало відомо лише у липні 2019 року, тобто з моменту початку досудового розслідування кримінального провадження за №42019071030000111.

Процесуальні дії по справі:

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09 вересня 2020 року відкрито загальне позовне провадження в цивільній справі, призначено підготовче судове засідання, про що повідомлено учасників справи (а.с. 57).

08 жовтня 2020 року відповідач Ужгородська районна державна адміністрація Закарпатської області подала відзив на позовну заяву. Згідно відзиву відповідач не погоджується із позовними вимогами позивача, вважає їх незаконними та необґрунтованими. Зазначає, що розпорядження №297 від 13 червня 2008 року розроблено і прийнято відповідно до статей 6 і 21 Закону України Про місцеві державні адміністрації , статей 17, 20, пункту 12 розділу X Перехідні положення Земельного кодексу України. Проект розпорядження розроблено відділом земельних ресурсів в особі начальника Попович М.В. та погоджено першим заступником райдержадміністрації та її структурними підрозділами. Наявний в матеріалах справи висновок державної експертизи землевпорядної документації від 19.05.2008 року №2003-08, затверджений начальником Головного управління земельних ресурсів у Закарпатській області І.В. Калиничем 19.05.2008 року свідчить про позитивний розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 4,0000 га за межами населеного пункту на території Коритнянської сільської ради в урочищі Фіяталош . Контроль за усуненням зауважень покладено на відділ земельних ресурсів в Ужгородському районі, який був розробником розпорядження. Вказані зауваження враховані, оскільки на висновку є віза головного спеціаліста зазначеного відділу В.В.Жоффчака. Вказує, що в матеріалах справи також наявні позитивні висновку до вказаного проекту всіх зацікавлених служб згідно чинного законодавства. Відповідач зазначає, що розпорядження голови райдержадміністрації є відкритими, а тому посилання Позивача на пропущення строку позовної давності є необґрунтованими та вважає, що позивачем пропущено строк позовної давності ще в 2011 році. На підставі наведеного просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. До відзиву долучені докази його направлення іншим учасникам справи.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03 лютого 2021 року закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.95-96).

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 травня 2021 року залучено до участі у справі правонаступника позивача Ужгородської місцевої прокуратури - Ужгородську окружну прокуратуру (а.с.150-151).

11 червня 2021 року керівник Ужгородської окружної прокуратури Ю.Домніцький подав до суду заяву про уточнення частини предмета позову, до якої долучив докази направлення такої іншим учасникам справи. У заяві вказано, що вже після початку судового розгляду, на адресу Ужгородської окружної прокуратури надійшла оновлена інформація про дату державної реєстрації зміни цільового призначення земельної ділянки в державному земельному кадастрі, у зв`язку з чим виникла необхідність уточнити п.3 позовних вимог прокурора. Зазначено, що вказані уточнення до позовних вимог не впливатимуть на суму судового збору і по суті зводяться до точнішого формулювання позовних вимог задля можливості належного виконання судового рішення.

У судовому засіданні прокурор Губаль О.В. позов підтримав та просив його задовольнити з мотивів, наведених у позовній заяві, з врахуванням заяви про уточнення.

Представник відповідача Ужгородської районної державної адміністрації Денисенко О.М. у судовому засіданні підтримав поданий у справі відзив, просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, хоча про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності та відзиву не подавав. Враховуючи наведене, заслухавши думку учасників процесу судом ухвалено провести розгляд справи за його відсутності.

Фактичні обставини, встановлені судом:

Судом встановлено, що 19 вересня 2007 року ОСОБА_1 було видано державний акт про право власності на земельну ділянку серії ЯД №534209, згідно якого він, на підставі договору міни №1832 ВЕХ №456408 від 23.08.2007, є власником земельної ділянки площею 5,2500 га, яка розташована на території Коритнянської сільської ради в урочищі Фіяталош , з цільовим використанням для ведення особистого селянського господарства (а.с.38).

З плану меж земельної ділянки слідує, що вказаній земельній ділянці був присвоєний кадастровий номер 2124883600:02:002:0066 (а.с.39).

29 лютого 2008 року ОСОБА_1 звернувся до голови Ужгородської районної державної адміністрації із заявою, у якій просив надати дозвіл на виготовлення проекту відведення зі зміною цільового використання власної земельної ділянки загальною площею 5.25га, яка знаходиться в урочищі Фіяталош . З них: 1.25га - для комерційного використання (будівництва супермаркету будматеріалів), 4га - для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд (а.с.17).

З протоколу засідання комісії щодо відбору і відведення земельних ділянок для державних та громадських потреб при Ужгородській райдержадміністрації від 03.03.2008 року слідує, що ОСОБА_1 надано дозвіл на зміну цільового призначення земельної ділянки площею 5,25 га (згідно державного акту на земельну ділянку серія ЯД 534209) із ведення особистого селянського господарства, з яких: 1,25 га під комерційну діяльність (будівництво супермаркету будматеріалів) та 4,0 га - під будівництво та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд, яка знаходиться в урочищі Фіяталош за межами населеного пункту Кінчеш на території Коритнянської сільської ради (а.с.18).

Розпорядженням голови Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області А.В.Колібаба Про затвердження матеріалів детального обстеження грунтів земельної ділянки на території Коритнянської сільської ради від 02.04.2008 року №164 затверджено технічний звіт детального обстеження грунтів земельної ділянки площею 5.2500 га. (ріллі), наміченої до відведення громадянину ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлових будинків господарських будівель та споруд, яка знаходиться в контурі 61, в урочищі Фіяталош за межами населеного пункту с. Кінчеш на території Коритнянської сільської ради (а.с.43).

Розпорядженням голови Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області А.В.Колібаба від 08.04.2008 року №173 ОСОБА_1 надано дозвіл на складення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок із зміною їх цільового призначення, із власних земель загальною площею 5,2500 га земель сільськогосподарського призначення (рілля) для ведення особистого селянського господарства, з них: 4.0000 га під будівництво та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд, 1,2500 га для будівництва супермаркету будівельних матеріалів в урочищі Фіяталош за межами населеного пункту с.Кінчеш, на території Коритнянської сільської ради (а.с.19).

Державним підприємством Укрспецзем Закарпатської обласної філії було виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо складення документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд в ур. ОСОБА_3 за межами населеного пункту с.Кінчеш на території Коритнянської сільської ради Ужгородського району, кадастровий номер 2124883600:02:002:0101.

З висновку Ужгородської районної державної адміністрації від 17.04.2008 року №406/02-38 слідує, що розглянувши Проект землеустрою щодо відведення зі зміною цільового використання частини власної земельної ділянки гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства загальною площею 4,00 га (сільськогосподарських угідь: ріллі) на будівництво та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд розташованих в ур. Фіяталош за межами населеного пункту с.Кінчеш на території Коритнянської сільської ради Ужгородського району, Ужгородська районна державна адміністрація погоджує його (а.с.23).

Зазначений вище Проект землеустрою щодо відведення зі зміною цільового використання частини власної земельної ділянки гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства загальною площею 4,00 га (сільськогосподарських угідь: ріллі) на будівництво та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд був погоджений висновком відділу регіонального розвитку, містобудування та архітектури Ужгородської районної державної адміністрації №288 від 11 квітня 2008 року, висновком відділу аналізу та координації співпраці з місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування Державного управління охорони навколишнього природнього середовища в Закарпатській області №202/09 від 14 квітня 2008 року та висновком відділу земельних ресурсів в Ужгородському районі Головного управління земельних ресурсів в Закарпатській області Державного агенства земельних ресурсів України №2911по/01-22 від 17 квітня 2008 року (а.с.24, 26, 27-28)

04.04.2008 року Управлінням культури Закарпатської обласної державної адміністрації було погоджено проект відводу земельної ділянки на зміну цільового призначення площею 5,25 га (згідно державного акту на земельну ділянку серія ЯД 534209), що відводиться ОСОБА_1 , для ведення особистого селянського господарства, з яких: 1,25 га під комерційну діяльність (будівництво супермаркету будматеріалів) та 4,0 га - під будівництво та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд, яка знаходиться в урочищі Фіяталош за межами населеного пункту Кінчеш на території Коритнянської сільської ради (а.с.30).

У висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи №25 від 14 квітня 2008 року вказано, що зазначений вище проект землеустрою відповідає вимогам діючого санітарного законодавства України і за умови дотримання вимог цього висновку може бути використаний в заявленій сфері застосування (а.с.29).

Згідно висновку державної експертизи землевпорядної документації від 19.05.2008 року №2003-08 Головного управління земельних ресурсів в Закарпатській області Державного агенства земельних ресурсів України проект землеустрою щод відведення земельної ділянки 4,0000 га зі зміною цільового призначення частини із земель сільськогосподарського призначення у землі для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд ОСОБА_1 в ур. ОСОБА_3 за межами населеного пункту с.Кінчеш на території Коритнянської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області не в повній мірі відповідає вимогам законодавства, встановленим стандарта, нормам і правилам, повертається на доопрацювання. Згідно візи головного спеціаліста відділу земельних ресурсів в Ужгородському районі В.В. Жоффчак, яка проставлена на зазначеному висновку, зауваження були враховані (а.с.49-50).

Довідкою начальника відділу земельних ресурсів в Ужгородському районі М.В.Попович від 13.06.2008 року погоджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок із зміною їх цільового призначення, розроблений відділом земельних ресурсів в Ужгородському районі (а.с.68).

Розпорядженням голови Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області А.В.Колібаба від 13.06.2008 року №297, відповідно до статей 6, 21 Закону України Про місцеві державні адміністрації , статей 17, 20 пункту 12 розділу X Перехідні положення Земельного кодексу України, розглянувши проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок із зміною їх цільового призначення громадянину ОСОБА_1 , затверджено громадянину ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок із зміною їх цільового призначення із власних земель, для ведення особистого селянського господарства, під будівництво та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд загальною площею 4,0000 га, земель сільськогосподарського призначення в урочищі Фіяталош за межами населеного пункту с.Кінчеш, на території Коритнянської сільської ради. Дано розпорядження громадянину ОСОБА_1 виготовити державний акт на право власності на землю (а.с.10).

З витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-0006958642021 вбачається земельна ділянка з кадастровим номером 2124883600:02:002:0101 яка розташована за адресою Закарпатська обл., Ужгородський район, Коритнянська сільська рада, ур. Фіяталош , прощею 4 га належить до земель житлової та громадської забудови, цільове призначення: 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), дата державної реєстрації земельної ділянки 20.06.2008 року. Вказана земельна ділянка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , документ який є підставою для виникнення права - рішення органу виконавчої влади Ужгородська районна державна адміністрація від 13.06.2008 року №297, документ, що посвідчує право - державний акт від 20.06.2008 року ЯЕ 448346.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 червня 2020 року, справа №308/2543/20, ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.2 ст.364 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, кримінальне провадження, відомості про яке внесені до єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019071030000111 від 25.07.2019 року закрито. З ухвали слідує, що згідно обвинувального акту ОСОБА_2 обвинувачується у тому, що він перебуваючи на посаді Голови Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області, будучи службовою особою та наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, умисно, протиправно, зловживаючи своїм службовим становищем, використовуючи службове становище всупереч вимог ст.ст. 38, 39, 118 Земельного кодексу України п.п. 8.9 постанови Кабінету Міністрів України №502 Про затвердження порядку зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб 13 червня 2008 року, у приміщенні адміністративної будівлі Ужгородської районної державної адміністрації, за адресою АДРЕСА_1 , видав і підписав розпорядження за №297 яким, ствердив проект із землеустрою, щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_4 із зміною її цільового призначення з особистого селянського господарства під будівництво та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд, за межами населеного пункту Кінчеш, Ужгородського району, яка розташована на території Коритнянської сільської ради в урочищі Фіяталош , чим забезпечено вилучення земельної ділянки площею 4 га із земель сільськогосподарського призначення, в результаті чого завдано збитків у розмірі 912 983,85 грн. Із вказаної ухвали вбачається, що ОСОБА_2 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю (а.с.51-52).

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності та кожен окремо, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до наступного висновку.

Представництво прокурором інтересів держави в суді

Законом України від 02 червня 2016 року № 1401-VIII Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) , який набрав чинності 30 вересня 2016 року Конституцію України доповнено статтею 131-1, пункт 3 частини першої якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Положеннями ч.3, 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Вказаним приписам кореспондують відповідні приписи ЦПК України , зокрема у частині третій, четвертій статті 56 цього Кодексу визначено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Системне тлумачення частин четвертої, п`ятої статті 56 ЦПК України та статті 23 Закону України Про прокуратуру дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 уточнила свої висновки, зроблені, зокрема у постанові Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 927/246/18, вказавши, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Верховний Суд звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може захищати інтереси держави. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обгрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві, і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 січня 2020 року у справі № 698/119/18 (провадження № 14-350цс19) з посиланням на правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц (провадження № 14-104цс19).

Згідно ст. 5 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель здійснення державного контролю за використанням та охороною земель всіх категорій та форм власності покладено на центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Таким центральним органом виконавчої влади відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №15 від 14.01.2015 із змінами і доповненнями внесеними Постановами Кабінету Міністрів України №482 від 22.07.2016 та №917 від 23.11.2016 Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальні органи.

Відповідно до п. 5-1 зазначеної Постанови Кабінету Міністрів України №15 від 14.01.2015 посадові особи Держгеокадастру та його територіальних органів, які є державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, в межах своїх повноважень мають право звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно зайнятих чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

Тобто, Держгеокадастр та його територіальні органи не наділені повноваженнями щодо звернення до суду з позовами про визнанням недійсними рішень щодо розпорядження землями, скасування записів про державну реєстрацію права на земельну ділянку.

Органи Держгеокадастру можуть виконувати, зокрема, дві абсолютно різні функції, а саме: 1) функції розпорядника земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності від імені власника, яким є держава Україна, з усіма повноваженнями власника на захист права власності; 2) функції органу державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності.

Спірна земельна ділянка є земельною ділянкою приватної власності, у зв`язку із зміною цільового призначення не є земельною ділянкою сільськогосподарського призначення та не належить до агропромислового комплексу, тому Держгеокадастр у цьому разі не наділений повноваженнями розпорядника з усіма повноваженнями власника на захист права власності, а надані законом функції державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства не наділяють Держгеокадастр правом звернення до суду з позовами вимогами, заявленими у цій справі.

Прокурор у позовній заяві вказав, що є позивачем, оскільки Ужгородська районна державна адміністрація, яка уповноважена на захист інтересів держави як представник влади на місці, у даному випадку сама допустила порушення вимог земельного законодавства.

З огляду на те, що прокурор у позовній заяві навів підставу для представництва інтересів держави, обґрунтував, у чому полягає порушення цих інтересів, визначив Ужгородську районну державну адміністрацію одним із співвідповідачів у справі та заявив вимогу про визнання незаконним і скасування її оскарженого розпорядження, суд приходить до висновку про те, що прокурор підтвердив підстави для представництва інтересів держави у цій справі та звернувся до суду як самостійний позивач.

Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 № 698/119/18.

Застосовані норми права, позиція суду та оцінка доводів:

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частина 1 ст. 4 ЦПК України передбачає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.13 ЦПК України , суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави. Право на землю набувається і реалізується громадянами і суб`єктами господарської діяльності виключно відповідно до закону.

Відповідно до положень ч.1 ст.19 Земельного кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення;е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

З матеріалів справи встановлено, що земельна ділянка площею 5,2500 га, яка знаходиться на території Коритнянської сільської ради в урочищі Фіяталош , та згідно державний акт про право власності на земельну ділянку серії ЯД №534209 належить ОСОБА_1 , належить за основним цільовим призначенням до земель сільськогосподарського призначення.

Відповідно до положень ч.1 ст.22 Земельного кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури або призначені для цих цілей.

До земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі тимчасової консервації тощо) (ч.2 ст.22 Земельного кодексу України).

Згідно пункту а ч.3 ст.22 Земельного кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування: а) громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Частиною першою, третьою статті 20 ЗК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Механізм щодо зміни цільового призначення земельної ділянки, яка перебуває у власності громадянина або юридичної особи на час існування спірних правовідносин, був врегульований Порядком зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002 року № 502 (далі - Порядок).

Згідно п.2 Порядку зміна цільового призначення земельної ділянки проводиться за поданням заяви (клопотання) її власника до сільської, селищної, міської ради, якщо земельна ділянка розташована в межах населеного пункту, або районної держадміністрації, якщо земельна ділянка розташована за межами населеного пункту.

Пунктом 3 Порядку передбачено, що сільська, селищна, міська рада або районна держадміністрація розглядає заяву (клопотання) і в разі згоди на зміну цільового призначення земельної ділянки дає дозвіл на підготовку проекту її відведення: складання проекту відведення земельної ділянки, якщо зміні підлягає її частина; перепогодження проекту відведення земельної ділянки з відповідними органами виконавчої влади, якщо зміні цільового призначення підлягає вся земельна ділянка.

Проект відведення земельної ділянки погоджується або перепогоджується з органом земельних ресурсів, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органом містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини, а також підлягає державній землевпорядній експертизі, після якої замовник подає проектні матеріали відповідно до сільської, селищної, міської ради або до районної держадміністрації для прийняття рішення (пункт 6 Порядку).

Районна держадміністрація розглядає подані проектні матеріали та приймає рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки, яка знаходиться за межами населеного пункту, якщо така зміна пов`язана з наступним використанням цієї ділянки для сільськогосподарських потреб, ведення лісового і водного господарства, будівництва об`єктів, призначених для обслуговування членів територіальних громад району (шкіл, лікарень, підприємств торгівлі тощо) (Пункт 8 Порядку).

Якщо зміна цільового призначення земельної ділянки, яка розташована за межами населеного пункту, передбачає використання ділянок для інших потреб, ніж визначених пунктом 8 цього Порядку, районна держадміністрація розглядає проектні матеріали, готує свій висновок з цього питання і подає його разом з матеріалами до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної держадміністрації. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна держадміністрація розглядає матеріали та приймає рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки (крім земель, визначених пунктом 10 цього Порядку) (пункт 9 Порядку).

Якщо зміна цільового призначення стосується земельних ділянок - ріллі, багаторічних насаджень для несільськогосподарських потреб, лісів першої групи площею понад 10 гектарів, а також земельних ділянок природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення та особливо цінних земель, що проводиться за рішенням Кабінету Міністрів України, районна держадміністрація подає проектні матеріали разом із своїм висновком до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної держадміністрації. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна держадміністрація розглядає подані проектні матеріали і готує свій висновок для подання Кабінету Міністрів України для прийняття відповідного рішення (пункт 10 Порядку).

Судом встановлено, що земельна ділянка площею 4,00 га, знаходилася в урочищі Фіяталош за межами населеного пункту с.Кінчеш, на території Коритнянської сільської ради. Зміна цільового призначення земельної ділянки відбулася із земель сільськогосподарського призначення на землі житлової та громадської забудови.

Відповідно до положень ст.38 Земельного кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування.

Таким чином, зміна цільового призначення земельної ділянки не була пов`язана із наступним використанням цієї ділянки для сільськогосподарських потреб, ведення лісового і водного господарства.

В ході судового розгляду не було здобуто доказів того, що зміна цільового призначення земельної ділянки (ріллі), яка належить на праві власності ОСОБА_1 та знаходиться за межами населеного пункту, пов`язана з будівництвом об`єкту, призначеного для обслуговування населення членів територіальних громад району.

Таким чином, при зміні цільового призначення земельної ділянки у даному випадку підлягає застосуванню пункт 9 зазначеного Положення. Питання про зміну цільового призначення земельної ділянки площею 4,0000 га, яка розташована в урочищі Фіяталош за межами населеного пункту с.Кінчеш, на території Коритнянської сільської ради із категорії земель для ведення особистого селянського господарства під будівництво та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд на час існування спірних правовідносин належало до компетенції Закарпатської обласної державної адміністрації.

Суд бере до уваги доводи відповідача Ужгородської районної державної адміністрації про те, що в матеріалах справи наявні позитивні висновки з приводу проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення всіх зацікавлених служб, проте у даному визначальним є саме суб`єкт, який міг прийняти рішення щодо зміни цільового призначення земельної ділянки. Так, Ужгородська районна держадміністрація у даному випадку в межах своїх повноважень розглядає проектні матеріали, готує свій висновок з цього питання та подає його разом з матеріалами до обласної держадміністрації, яка розглядає матеріали та приймає рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки.

У зв`язку з наведеним суд дійшов висновку, що при прийнятті розпорядження Ужгородською районною державною адміністрації Закарпатської області від 13.06.2008 року №297 , яким затверджено громадянину ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 4,0000 га, в урочищі Фіяталош за межами населеного пункту с.Кінчеш, на території Коритнянської сільської ради із зміною ї цільового призначення із власних земель, для ведення особистого селянського господарства, під будівництво та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд було допущено порушення вказаного вище Порядку встановлення та зміни цільового призначення земель. Спірне розпорядження голови Ужгородської районної державно адміністрації Закарпатської області від 13.06.2008 року №297 прийняте з порушенням діючого законодавства та поза межами його повноважень.

Статтею 21 ЗК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для: а) визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам; б) визнання недійсними угод щодо земельних ділянок; в) відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною.

Позивач також просить скасувати запис про державну реєстрацію зміни цільового призначення земельної ділянки за кадастровим номером 2124883600:02:002:0101, площею 4 га, здійснений у державному земельному кадастрі від 20.06.2008 року, що знаходиться на території Коритнянської сільської ради за межами населеного пункту с.Кінчеш Ужгородського району.

Судом встановлено, що на підставі розпорядженням голови Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області А.В.Колібаба від 13.06.2008 року №297 внесено відомості в Державний земельний кадастр про земельну ділянку з кадастровим номером 2124883600:02:002:0101, зокрема відомості щодо її цільового призначення.

Згідно ч.1 ст.1 Закону України Про Державний земельний кадастр державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Відповідно до положень ст.15 Закону України Про Державний земельний кадастр до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки: кадастровий номер; місце розташування, у тому числі дані Державного адресного реєстру (за наявності); опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів; відомості про інші об`єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв; відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; нормативна грошова оцінка; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку. Відомості про земельну ділянку містять інформацію про її власників (користувачів), зазначену в частині другій статті 30 цього Закону, зареєстровані речові права відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно ч.2 ст.21 Закону України Про Державний земельний кадастр відомості про цільове призначення земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру: а) щодо категорії земель: на підставі відповідної документації із землеустрою, яка розробляється при формуванні земельних ділянок, - щодо земельних ділянок, які формуються; на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яким передбачена зміна її цільового призначення; на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель.

Відповідно до пункту 121 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051 для внесення до відомостей про земельну ділянку змін щодо цільового призначення земельної ділянки, складу угідь, нормативної грошової оцінки, а також до відомостей про межі земельної ділянки (у разі їх встановлення (відновлення) за фактичним використанням земельної ділянки) Державному кадастровому реєстраторові подаються: 1) заява за формою згідно з додатком 12 ; 2) оригінал документації із землеустрою або оцінки земель, яка є підставою для внесення таких змін (крім випадків зміни виду використання земельної ділянки в межах земель певної категорії); 3) електронний документ (крім випадків внесення відомостей про зміну виду використання).

Серед документів, які додаються до заяви передбаченої у додатку 12 визначено рішення суду.

Вказаним порядком не передбачено, що скасування рішення, яке стало підставою для внесення відомостей щодо цільового призначення земельної ділянки тягне за собою скасування запису про зміну цільового призначення земельної ділянки.

Пунктом 49 Порядку передбачено, що поземельна книга ведеться за формою згідно з додатком 8 під час державної реєстрації земельної ділянки, внесення до Державного земельного кадастру відомостей (змін до них) про зареєстровані земельні ділянки (в тому числі у разі їх поділу чи об`єднання, а також відновлення їх меж) відповідно до пунктів 107-137 цього Порядку.

Внесення відомостей до Поземельної книги в електронній (цифровій) формі є внесенням відомостей до Державного земельного кадастру (пункт 51 Порядку).

Запис у Поземельній книзі скасовується (поновлюється) Державним кадастровим реєстратором на підставі рішення суду ( пункт 60 Порядку).

Скасування (поновлення) запису в Поземельній книзі здійснюється шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про його скасування (поновлення) із зазначенням дати та підстави для скасування (поновлення), посади, прізвища та ініціалів Державного кадастрового реєстратора, який скасував (поновив) запис, та формування з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру нових аркушів Поземельної книги, які засвідчуються: в електронній (цифровій) формі - кваліфікованим електронним підписом Державного кадастрового реєстратора; у паперовій формі - підписом Державного кадастрового реєстратора та скріплюються його печаткою (пункт 61 Порядку).

У зв`язку з наведеним, суд приходить до висновку, що позовна вимога про скасування запису про державну реєстрацію зміни цільового призначення земельної ділянки у земельному Державному кадастрі є обґрунтованою.

При поданні відзиву відповідачем було заявлено клопотання про застосування строків позовної давності.

Главою 19 ЦК України визначено строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, тобто позовну давність.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (стаття 267 ЦК України ).

Отже, позовна давність є строком для подання позову як безпосередньо суб`єктом, право якого порушене (зокрема і державою, що наділила для виконання відповідних функцій у спірних правовідносинах певний орган державної влади, який може звернутися до суду), так і прокурором, уповноваженим законом звертатися до суду з позовом в інтересах держави як носія порушеного права, від імені якої здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах може певний її орган.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України ).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України ).

Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц).

Велика Палата Верховного Суду вважає, що якщо у передбачених законом випадках у разі порушення або загрози порушення інтересів держави з позовом до суду звертається прокурор від імені органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, позовну давність слід обчислювати з дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (близький за змістом висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 12 квітня 2017 року у справі № 6-1852цс16 і Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц та від 22 травня 2018 року у справі № 469/1203/15-ц).

У постанові від 20 червня 2018 року у справі № 697/2751/14-ц Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що для вирішення питання про дотримання строку звернення до суду за захистом прав, суду слід встановити, коли прокурор дізнався чи міг дізнатися про порушення інтересів держави.

Вказаний висновок Велика Палата Верховного Суду конкретизувала у пункті 48 постанови від 17 жовтня 2018 року у справі № 362/44/17 так: позовна давність починає обчислюватися з дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися прокурор, у таких випадках: 1) прокурор, який звертається до суду у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, довідався чи мав об`єктивну можливість довідатися (під час кримінального провадження, прокурорської перевірки тощо) про порушення або загрозу порушення таких інтересів чи про особу, яка їх порушила або може порушити, раніше, ніж орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; 2) прокурор звертається до суду у разі порушення або загрози порушення інтересів держави за відсутності відповідного органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту таких інтересів.

Оскільки в даному випадку прокурор звернувся до суду як самостійний позивач, то строк позовної давності слід обчислювати з дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися прокурор.

У позовній заяві та у судовому засіданні прокурор вказував, що йому стало відомо про порушене право лише при проведенні прокуратурою розслідування у кримінальному провадженні №42019071030000111 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.07.2019 року. Відповідач, посилався на те, що місцеві державні адміністрації діють на засадах гласності, розпорядження голови райдержадміністрації є відкритими, а тому посилання позивача на пропущення строку позовної давності є необґрунтованим.

Суд вважає, що посилання відповідача на ту обставину, що розпорядження голови Ужгородської районної державної адміністрації від 13.06.2008 за №297 є у відкритому доступі не є доказом обізнаності прокурора про наявність порушень земельного законодавства. Тому доводи Ужгородської районної державної адміністрації щодо можливості прокурора довідатися про порушене право ґрунтуються на припущеннях.

Подібний за змістом висновок висловлений у постанові Верховного Суду від 01.07.2020 року у справі №297/829/17.

У матеріалах справи відсутні докази того, що прокурор довідався або міг довідатися про порушення земельного законодавства раніше 25.07.2019 року, тобто з моменту початку досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019071030000111.

Отже, Ужгородська місцева прокуратура (правонаступником якої є Ужгородська окружна прокуратура), звернувшись 14 серпня 2020 року до суду, діяла в межах позовної давності, встановленої статтею 257 ЦК України , оскільки про порушення законодавства щодо відведення земельної ділянки із зміною її цільового призначення прокуратурі стало відомо лише у липні 2019 року.

Щодо клопотання позивача про поновлення позовної давності, яке міститься в п.1 прохальної частини позовної заяви, то таке задоволенню не підлягає, врахувавши, що позовна давність не сплила.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі Руїз Торія проти Іспанії , § 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі Хірвісаарі проти Фінляндії , § 2).

Враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку, що позовні вимоги прокурора є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно платіжного доручення №632 від 14 липня 2020 року за подання до суду позовної заяви сплачено судовий збір в розмірі 4 204,00 гривень.

У звязку із задоволенням позову з відповідачів на користь Закарпатської обласної прокуратури підлягає стягненню судовий збір в розмірі по 2 102 грн. з кожного.

Керуючись ст. ст. 12 ,13, 56, 76-81 , 141, 263-265 , 280-283, 354-355 ЦПК України , суд,-

УХВАЛИВ:

Позов керівника Ужгородської окружної прокуратури до Ужгородської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 , про скасування розпорядження голови Ужгородської районної державної адміністрації від 13.06.2008 за №297 та скасування запису державної реєстрації зміни цільового призначення на земельну ділянку, - задовольнити повністю.

Визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Ужгородської районної державної адміністрації від 13.06.2008 за №297 про затвердження проекту із землеустрою, щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 із зміною її цільового призначення з особистого селянського господарства під будівництво та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд, за межами населеного пункту с.Кінчеш, Ужгородського району, яка розташована на території Коритнянської сільської ради в урочищі Фіяталош , площею 4 га.

Скасувати запис про державну реєстрацію зміни цільового призначення земельної ділянки за кадастровим номером 2124883600:02:002:0101, площею 4 га, здійснений у Державному земельному кадастрі від 20.06.2008 року, що знаходиться на території Коритнянської сільської ради за межами населеного пункту с.Кінчеш Ужгородського району.

Стягнути з Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області (код ЄДРПОУ - 04053849, місцезнаходження - Закарпатська обл., м.Ужгород, вул.Загорська,10) на користь Закарпатської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02909967, місцезнаходження - Закарпатська обл., м.Ужгород, вул. Коцюбинського, буд.2А) 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь Закарпатської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02909967, місцезнаходження - Закарпатська обл., м.Ужгород, вул. Коцюбинського, буд.2А) 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. судового збору.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Ужгородська окружна прокуратура, місцезнаходження - Закарпатська обл., м.Ужгород, вул.Небесної Сотні,6.

Відповідач: Ужгородська районна державна адміністрація Закарпатської області, код ЄДРПОУ - 04053849, місцезнаходження - Закарпатська обл., м.Ужгород, вул.Загорська,10.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Повне рішення суду складено - 18 червня 2021 року.

Суддя Ужгородського міськрайонного

суду Закарпатської області Н.Б. Шумило