У Х В А Л А
1 8 червня 2021 року
м. Київ
справа № 520/1425/19
провадження № 61-1408ск21
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Олійник А. С. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану через адвоката Станіславську Анастасію Вікторівну, на заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 22 лютого 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 24 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,
В С Т А Н О В И В :
У січні 2021 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Станіславська А. В., звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 22 лютого 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 24 грудня 2020 року.
Ухвалою Верховного Суду від 16 лютого 2021 року касаційну скаргу залишено без руху, надано строк для усунення її недоліків. Заявнику запропоновано надати суду уточнену редакцію касаційної скарги, у якій зазначити передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави касаційного оскарження, а також надіслати суду копії уточненої редакції касаційної скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
Ухвалу Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 16 лютого 2021 року заявник отримав 26 лютого 2021 року, адвокат Станіславська А. В. - 02 березня 2021 року, проте вимоги ухвали не виконано, тому суд не може вирішити питання про відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини четвертої статті 393 ЦПК України касаційна скарга не приймається до розгляду та повертається судом, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France від 23 жовтня 1996 року, Reports 1996-V, p. 1544, § 45; Brualla Gomez de la Torre v. Spain від 19 грудня 1997 року).
Відповідно до частини третьої статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається.
Враховуючи те, що заявник не виконав вимоги процесуального закону при поданні касаційної скарги щодо наведення підстав касаційного оскарження судових рішень, така скарга підлягає поверненню заявнику.
Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись статтями 185, 393 ЦПК України,
У Х В А Л И В :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану через адвоката Станіславську Анастасію Вікторівну, на заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 22 лютого 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 24 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування вважати неподаною та повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А. С. Олійник
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 18.06.2021 |
Оприлюднено | 22.06.2021 |
Номер документу | 97771894 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Олійник Алла Сергіївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні