Постанова

від 08.06.2021 по справі 910/7646/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2021 року

м. Київ

Справа № 910/7646/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання: Гогусь В. О.,

за участю представників сторін:

позивача - Пистогова С. В. (адвокат),

відповідача 1 - Прокопенко Т. Ю. (адвокат),

відповідача 2 - Прокопенко Т. Ю. (адвокат),

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Міністерства юстиції України - не з`явилися,

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" - Яців О. Р. (адвокат),

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2021 (колегія суддів: Буравльов С. І. - головуючий, Мартюк А. І., Пашкіна С. А.) і рішення Господарського суду міста Києва від 14.01.2020 (суддя Морозов С. М.) у справі

за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "БСД-1", 2) Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Данич Оксани Федорівни,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1) Міністерства юстиції України, 2) Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк"

про визнання протиправними дій та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. У червні 2019 року Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" (далі - АТ "Укрексімбанк") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БСД-1" (далі - ТОВ "БСД-1") та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Данич Оксани Федорівни (далі - приватний нотаріус) у якому, з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 01.07.2019 № 010-0/323, просило визнати протиправними дії ТОВ "БСД-1" (попередні найменування ТОВ "БСД-1" - ТОВ "Синонім", ТОВ "Мірасол"), щодо звернення до приватного нотаріуса із заявами про вчинення реєстраційних дій, що мають наслідком припинення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів про іпотеки та заборони, накладені на нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Борисоглібська, 3 (нежилі приміщення в літ. А загальною площею 3 904,9 м 2 , підземний паркінг (в літ. А) загальною площею 409,60 м 2 ) (далі - спірне нерухоме майно), у зв`язку із укладенням Іпотечного договору від 27.01.2010 № 151110Z24 (далі - Іпотечний договір), що мають індексні номери: 30004972, 30003433, 30003128; скасувати рішення приватного нотаріуса, що мають індексні номери: 30004972, 30003433, 30003128 про припинення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів про іпотеки та заборони, накладені на спірне нерухоме майно у зв`язку із укладенням Іпотечного договору та зобов`язати приватного нотаріуса скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи про реєстрацію припинення іпотек, які (іпотеки) мали номери записів про іпотеку: № 14921495, № 14919192; записи про реєстрацію припинення обтяжень, які (обтяження) мали номери записів про обтяження: № 14921286, № 14920683, № 14918698 та відновити в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: записи про іпотеку: № 14921495, №14919192; записи про обтяження: № 14921286, № 14920683, № 14918698.

1.2. АТ "Укрексімбанк" зазначало, що 27.01.2010 з метою забезпечення виконання зобов`язань ПРАТ "Укрпідшипник" за кредитним договором, між АТ "Укрексімбанк" (іпотекодержатель) та ПАТ "КБ "Актив-Банк" (іпотекодавець) було укладено іпотечний договір, предметом якого є нерухоме майно, що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Борисоглібська буд. 3, а саме: нежилі приміщення в літ. А загальною площею 3904,90 м 2 (з № 64 по № 68 (групи приміщень № 3), № 3, № 4, № 5 (групи приміщень № 4), з № І по № XVІ підвалу, з № 1 по № 48 (групи приміщень № 3), № 1 (групи приміщень № 4), з № І по № ХХ першого поверху, з № 1 по № 32 (групи приміщень № 5), з № І по № ІV другого поверху, з № 1 по № 26 (групи приміщень № 6), з № І по № ІV третього поверху, з № 1 по № 11 (групи приміщень №7), з № І по № VІ четвертого поверху, з № 1 по № 11 (групи приміщень № 8), № І, № ІІ, № ІІІ п`ятого поверху, з № 1 по № 11 (групи приміщень № 9), № І, № ІІ, № ІІІ шостого поверху - офіси), заставною вартістю 110 007 870,00 грн та підземний паркінг (літ А) загальною площею 409,60 м 2 . У зв`язку з укладенням Іпотечного договору до Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна були внесені записи про іпотеки та обтяження на нерухоме майно. 10.06.2016 записи про іпотеки та обтяження були перенесені приватним нотаріусом до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Підставою для прийняття приватним нотаріусом рішень про їх перенесення стало рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/21911/14 датовані 24.12.2015 та 10.06.2016. Проте позивач наголошував, що 10.06.2016 Господарським судом міста Києва не приймалося рішення у справі № 910/21911/14, а резолютивна частина рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2015 у справі № 910/21911/14 не містить вказівок державному реєстратору внести записи про реєстрацію припинення іпотеки та обтяження, зокрема, за Іпотечним договором. Крім того, постановою Вищого господарського суду України від 03.08.2016 рішення у справі № 910/21911/14 було скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва. Тому позивач вважав, що приватний нотаріус не мав правових підстав для прийняття рішення про припинення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів про іпотеки та заборони, вчинені на підставі Іпотечного договору.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.01.2020 у задоволенні позову АТ "Укрексімбанк" відмовлено.

2.2. Рішення мотивоване тим, що 10.06.2016 приватний нотаріус прийняв правомірні рішення № 30004972, № 30003128, № 30003433 та правомірно провів державну реєстрацію припинення іпотеки та заборони на нерухоме майно, яке було предметом іпотеки за Іпотечним договором. Місцевий суд виходив із того, що ТОВ "Мірасол" надав приватному нотаріусу рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.06.2016 у справі № 910/21911/14, в яких встановлені фактичні обставини припинення всіх без виключення обтяжень та обмежень на майно АТ "КБ "Актив-Банк", у тому числі й тих, що виникли у зв`язку з обтяженням майна іпотекою. Також зазначеними судовими рішеннями було встановлено, що підлягає скасуванню і державна реєстрація обтяження майна, яке є предметом іпотеки. Суд дійшов висновку, що скасування постановою Вищого господарського суду України від 03.08.2016 у справі № 910/21911/14 зазначених судових рішень та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, не вплинуло на правомірність рішень про державну реєстрацію прав, які були прийняті приватним нотаріусом 10.06.2016, оскільки станом на 10.06.2016 ані приватний нотаріус, ані ТОВ "Мірасол" не могли знати, що рішення суду, на підставі якого здійснені реєстраційні дії, буде скасовано.

Суд зазначив, що вимога позивача в частині визнання протиправними дій ТОВ "Мірасол" щодо звернення до приватного нотаріуса із заявами про вчинення реєстраційних дій не відповідає способам захисту, визначеним законом, а також не є ефективним способом захисту, який може бути застосований судом.

2.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2020 рішення Господарського суду м. Києва від 14.01.2020 скасовано частково, позов АТ "Укрексімбанк" задоволено частково, а саме: скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи про реєстрацію припинення іпотек, які (іпотеки) мали номери записів про іпотеку: № 14921495, № 14919192; записи про реєстрацію припинення обтяжень, які (обтяження) мали номери записів про обтяження: № 14921286, № 14920683, № 14918698; в іншій частині у задоволенні позову відмовлено.

2.4. Постановою Верховного Суду від 04.11.2020 постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2020 у справі № 910/7646/19 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

2.5. За результатами нового апеляційного розгляду постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2021 рішення Господарського суду міста Києва від 14.01.2020 залишено без змін.

2.6. Суд апеляційної інстанції виходив із того, що судовим рішенням у справі № 910/21911/14 було вирішено питання про речове право (іпотеку, заборону) на спірне нерухоме майно, тому приватний нотаріус правомірно прийняв рішення № 30004972, № 30003433, № 30003128 та правомірно провів державну реєстрацію припинення іпотеки за Іпотечним договором. При цьому суд зазначив, що фактичні обставини скасування у подальшому рішення суду у справі № 910/21911/14 не впливають на правомірність рішення про державну реєстрацію прав, прийнятого раніше, ніж судові рішення були скасовані.

3. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї

3.1. Не погоджуючись із постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2021 та рішенням Господарського суду міста Києва від 14.01.2020, АТ "Укрексімбанк" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги АТ "Укрексімбанк" задовольнити в повному обсязі.

3.2. АТ "Укрексімбанк" зазначає, що оскаржувані судові рішення є незаконними та необґрунтованими, ухвалені з порушенням норм процесуального права, зокрема статей 2, 3, 5, 14, 86, 236, 277, 316, 236 Господарського процесуального кодексу України, та неправильним застосуванням норм матеріального права, зокрема статей 2, 26, 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", статті 204 Цивільного кодексу України, статті 23 Закону України "Про іпотеку". Як на підстави касаційного оскарження АТ "Укрексімбанк" посилається на пункти 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник зазначає, що суди неправильно застосували положення статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", статті 23 Закону України "Про іпотеку", статті 204 Цивільного кодексу України без урахування висновків щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 19.06.2019 у справі № 643/17966/14, від 18.11.2020 № 199/7135/16-ц (щодо наслідків скасування судового акта про визнання недійсним договору іпотеки). При цьому скаржник зауважує, що аналогічні висновки підтримані Верховним Судом у постановах від 13.02.2019 у справі № 630/584/15-ц, від 27.03.2019 у справі № 640/3072/17-ц, від 31.10.2018 у справі № 643/5568/16-ц. АТ "Укрексімбанк" зазначає, що суди не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 23.05.2018 у справі № 910/73/17 (щодо наслідків внесення нотаріусом запису про припинення іпотеки); від 04.09.2018 у справі № 915/127/18 (щодо способу захисту). АТ "Укрексімбанк", посилаючись на пункт 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, зазначає про відсутність висновку Верховного Суду про застосування статей 26, 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" щодо вчинення реєстратором реєстраційних дій щодо припинення іпотеки та обтяжень на підставі судового рішення, яким вирішено спір про визнання дійсними та укладеними договори купівлі-продажу майна, а не про припинення іпотеки та обтяжень; щодо застосування зазначених норм права у новій редакції вже під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції.

3.3. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "БСД-1" та приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Данич О. Ф. просять залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. ТОВ "БСД-1" вважає, що суди вірно встановили, що державна реєстрація припинення іпотеки та заборони була проведена в порядку, передбаченому чинним законодавством за наявності правових підстав - рішення суду, яке набрало законної сили.

3.4. У відзиві на касаційну скаргу АБ "Укргазбанк" просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. АБ "Укргазбанк" зазначає, що 10.06.2016 державна реєстрація припинення обтяжень на спірне нерухоме майно була проведена за наявності передбачених законом підстав (рішення суду, яке набрало законної сили), та у порядку, визначеному чинним на момент здійснення нотаріусом записів законодавством. АБ "Укргазбанк" вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують законних обґрунтованих висновків судів. Крім того, АБ "Укргазбанк" зазначає, що саме у нього виник єдиний пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки.

3.5. ТОВ "БСД-1" та приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Данич О. Ф. звернулися до Верховного Суду з клопотанням від 28.04.2021 про закриття касаційного провадження. Відповідачі зазначають, що підстава, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підтвердилася, оскільки скаржник посилається на постанови суду касаційної інстанції, які не є релевантними для цієї справи. Стосовно підстав касаційного оскарження, ТОВ "БСД-1" та приватний нотаріус зазначають про наявність висновку суду касаційної інстанції щодо застосування частини 3 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", який викладений у постанові Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 922/2589/19.

4. Обставини справи, встановлені судами

4.1. Як установили суди, 27.01.2010 з метою забезпечення виконання зобов`язань Приватного акціонерного товариства "Укрпідшипник" (далі - ПАТ "Укрпідшипник") за кредитним договором від 22.11.2006 № 15106К134 між АТ "Укрексімбанк" (іпотекодержатель) та АТ "КБ "Актив-Банк" (іпотекодавець) було укладено Іпотечний договір, за умовами якого предметом іпотеки є нерухоме майно іпотекодавця, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Борисоглібська, буд. 3, а саме: нежилі приміщення в літ. А загальною площею 3904,90 м 2 (з № 64 по № 68 (групи приміщень № 3), № 3, № 4, № 5 (групи приміщень № 4), з № І по № XVІ підвалу, з № 1 по № 48 (групи приміщень № 3), № 1 (групи приміщень № 4), з № І по № ХХ першого поверху, з № 1 по № 32 (групи приміщень № 5), з № І по № ІV другого поверху, з № 1 по № 26 (групи приміщень № 6), з № І по № ІV третього поверху, з № 1 по № 11 (групи приміщень №7), з № І по № VІ четвертого поверху, з № 1 по № 11 (групи приміщень № 8), № І, № ІІ, № ІІІ п`ятого поверху, з № 1 по № 11 (групи приміщень № 9), № І, № ІІ, № ІІІ шостого поверху - офіси), заставною вартістю 110 007 870,00 грн та підземний паркінг (літ А) загальною площею 409,60 м 2 , заставною вартістю 11 539 150,00 грн.

4.2. У зв`язку з укладенням Іпотечного договору до Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна у визначеному законодавством порядку були внесені відповідні записи про іпотеки та обтяження (заборони) на спірні нежитлові приміщення.

4.3. 10.06.2016 записи про іпотеки та обтяження (заборони), накладені на спірні нежитлові приміщення у зв`язку з укладенням Іпотечного договору, були перенесені приватним нотаріусом до Спеціального розділу Державного реєстру прав на нерухоме майно.

4.4. Згідно з інформаційною довідкою, сформованою 31.07.2018 за № 132743256, приватний нотаріус прийняв рішення про припинення в Державному реєстрі прав записів про іпотеки та заборони, які накладені на предмет іпотеки у зв`язку із укладенням Іпотечного договору, що мають індексні номери: 30004972, 30003433, 30003128, та внесено у зв`язку з прийнятими рішеннями до Державного реєстру прав записи про реєстрацію припинення іпотеки та про реєстрацію припинення обтяження.

4.5. Підставою для прийняття приватним нотаріусом вказаних рішень у Державному реєстрі прав зазначені рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/21911/14, датовані 24.12.2015 та 10.06.2016.

4.6. Суди установили, що рішенням Господарського суду міста Києва від 24.12.2015 у справі № 910/21911/14, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.06.2016, позов ТОВ "Мірасол" до ПАТ "КБ "Актив-Банк" про визнання договорів укладеними та визнання договорів дійсними задоволено повністю; визнано укладеними ТОВ "Мірасол" та ПАТ "КБ "Актив-Банк" договори купівлі-продажу нерухомого майна, а саме:

- № 1 (нежитлові приміщення з № 64 по № 68 (групи приміщень № 3), № 3, № 4, № 5 (групи приміщень № 4), з № І по № ХVI підвалу, з № 1 по № 48 (групи приміщень № 3), №1 (групи приміщень № 4), з № І по № ХХ першого поверху, з № 1 по № 32 (групи приміщень № 5), з № І по № ІV другого поверху, з № 1 по № 26 (групи приміщень № 6), з № І по № ІV третього поверху, з № 1 по № 11 (групи приміщень № 7), з № І по № VІ четвертого поверху, з № 1 по № 11 (групи приміщень № 8), з № № І, ІІ, ІІІ п`ятого поверху, з № 1 по № 11 (групи приміщень № 9), з № № І, ІІ, ІІІ шостого поверху - офіси загальною площею 3904,90 м 2 , що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Борисоглібська № 3 (Літера А), та належить на праві власності ПАТ "КБ "Актив-Банк" на підставі свідоцтва від 09.04.2009 про право власності, серія САС в„– 241694 , виданого Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Об`єкт зареєстровано в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна 16.06.2009, про що зроблено запис у реєстровій книзі № 30п-223 за реєстровим № 3429 п; інженерні мережі, комунікації та усе інше майно, що не може бути відділене без пошкодження від нерухомості);

- №2 (підземний паркінг, загальною площею 409,60 м 2 , що розташований за адресою: м. Київ, вул. Борисоглібська буд. 3, та належить на праві власності АТ "КБ "Актив-Банк" на підставі свідоцтва від 27.08.2009 про право власності, серія САС в„– 746739 , виданого Головним управлінням житлового забезпечення Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Об`єкт зареєстровано в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна 11.09.2009, про що зроблено запис у реєстровій книзі № 30п-224 за реєстровим № 3429-П; інженерні мережі, комунікації та усе інше майно, що не може бути відділене без пошкодження від нерухомості);

- № 3 (квартира № 1, яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Борисоглібська, буд. 3, що складається з 2 кімнат, житловою площею 110,70 м 2 , загальною площею 194,20 м 2 , та належить на праві власності АТ "КБ "Актив-Банк" на підставі свідоцтва від 27.08.2009 про право власності, серія САС в„– 746737 , виданого Головним управлінням житлового забезпечення Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Об`єкт зареєстровано в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна 16.06.2009, про що зроблено запис у реєстровій книзі № 254-6 за реєстровим № 9289; інженерні мережі, комунікації та усе інше майно, що не може бути відділене без пошкодження від нерухомості);

- № 4 (квартира № 2, яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Борисоглібська, буд. 3, що складається з 2 кімнат, житловою площею 84,80 м 2 , загальною площею 186,50 м 2 та належить на праві власності ПАТ "КБ "Актив-Банк" на підставі свідоцтва від 27.08.2009 про право власності, серія САС в„– 746738 , виданого Головним управлінням житлового забезпечення Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Об`єкт зареєстровано в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна 16.06.2009, про що зроблено запис у реєстровій книзі № 254-6 за реєстровим № 9289; інженерні мережі, комунікації та усе інше майно, що не може бути відділене без пошкодження від нерухомості).

4.7. Зазначеними судовими рішеннями встановлено, зокрема, таке:

- станом на день прийняття рішення ПАТ "КБ "Актив-Банк" перебуває в процедурі ліквідації;

- процедура ліквідації банку здійснюється у особливому порядку, який регулюється Законом України "Про банки і банківську діяльність" та Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб";

- відповідно до пункту 2 частини 2 статті 46 Закону України "Про банки і банківську діяльність" та Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з дня призначення уповноваженої особи Фонду втрачають чинність публічні обтяження чи обмеження на розпорядження (у тому числі арешти) будь-яким майном (коштами) банку. Накладення нових обтяжень чи обмежень на майно банку не допускається;

- з дня призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку відповідне майно по суті втрачає властивості майна, правовий режим якого регулюється спеціальними нормами законодавства про іпотеку, і не може розглядатися як таке, на яке розповсюджуються умови іпотечних договорів. Стосовно майна діє правовий режим щодо розпорядження, реалізації, скасування обтяжень та обмежень на розпорядження тощо, встановлений нормами Закону. З огляду на вказане, з дня призначення уповноваженої особи на ліквідацію ПАТ "КБ "Актив-Банк", тобто з 24.12.2014, втратили чинність обмеження на розпорядження майном, які виникли у зв`язку з обтяженням майна іпотекою;

- згідно з частиною 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" обтяження - це заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, яка встановлена або законом, або актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або яка виникає на підставі договорів;

- статтею 4 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації відповідно до закону. Згідно з частиною 2 статті 593 Цивільного кодексу України у разі припинення права застави на нерухоме майно до державного реєстру вносяться відповідні дані;

- оскільки норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є спеціальними та мають пріоритет перед іншим законодавством у регулюванні правовідносин ліквідації банків, а з дня призначення уповноваженої особи на ліквідацію ПАТ "КБ "Актив-Банк" втратили чинність обмеження на розпорядження майном, які виникли у зв`язку з обтяженням майна іпотекою, тому підлягає скасуванню також і державна реєстрація обтяження майна, що є предметом іпотеки.

4.8. 10.06.2016 ТОВ "Мірасол" звернулося до приватного нотаріуса із заявами про державну реєстрацію припинення іпотеки та заборони на нежитлові приміщення та підземний паркінг, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Борисоглібська, буд. 3. Для державної реєстрації припинення обтяжень ТОВ "Мірасол" було подано рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.06.2016 у справі № 910/21911/14.

4.9. Приватний нотаріус прийняв рішення про державну реєстрацію прав, а саме:

- рішення від 10.06.2016 № 30004972, яким припинено іпотеку на нежитлові приміщення загальною площею 3904,90 м 2 , що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Борисоглібська, буд. 3 (літ. А), номер запису про іпотеку 14921495, припинено заборону на нежитлові приміщення загальною площею 3904,90 м 2 , що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Борисоглібська, буд. 3 (літ. А), номер запису про обтяження 14921286, припинено заборона на підземний паркінг загальною площею 409,60 м 2 , що розташований за адресою: м. Київ, вул. Борисоглібська, буд. 3, номер запису про обтяження 14920683;

- рішення від 10.06.2016 № 30003433, яким припинена іпотека на підземний паркінг загальною площею 409,60 м 2 , що розташований за адресою: м. Київ, вул. Борисоглібська, буд. 3, номер запису про обтяження 14919192;

- рішення від 10.06.2016 № 30003128, яким припинено заборону на підземний паркінг загальною площею 409,60 м 2 , що розташований за адресою: м. Київ, вул. Борисоглібська, буд. 3, номер запису про обтяження 14918698.

4.10. Постановою Вищого господарського суду України від 03.08.2016 рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.06.2016 у справі № 910/21911/14 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суд міста Києва.

4.11. Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.03.2017 у справі № 910/21911/14 за позовом Товариства до ПАТ "КБ "Актив-Банк" про визнання договорів укладеними та визнання договорів дійсними, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.05.2017 позов задоволено.

4.12. Постановою Вищого господарського суду України від 18.10.2017 постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.05.2017 та рішення Господарського суду міста Києва від 30.03.2017 у справі № 910/21911/14 скасовано і справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

4.13. Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.11.2017 у справі № 910/21911/14, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.04.2018 та постановою Верхового Суду від 26.09.2018, позов ТОВ "Мірасол" до ПАТ "КБ "Актив-Банк" задоволено повністю.

4.14. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна:

- нежилих приміщень, загальною площею 3904,9 м 2 , що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Борисоглібська, буд. 3 в літ. А, внесено такі записи:

10.06.2016 приватним нотаріусом внесено запис про право власності № 14920249; підстава виникнення права власності: рішення суду № 910/21911/14, виданий 24.12.2015; видавник: Господарський суд міста Києва; підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 30004516 від 10.06.2016; власник: ТОВ "Мірасол"; додаткові відомості: підстава виникнення права власності: договір купівлі-продажу нерухомого майна № 1, визнаний укладеним та дійсним згідно з рішенням Господарського суду міста Києва від 24.12.2015 у справі № 910/21911/14, яке набрало законної сили відповідно до постанови Київського апеляційного господарського суду від 02.06.2016;

11.06.2016 приватним нотаріусом внесено запис про право власності; підстава: договір купівлі-продажу № 288, виданий 11.06.2016; підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 30011350 від 11.06.2016; власник: ТОВ "Сонас";

11.06.2016 приватним нотаріусом внесено запис про припинення права власності; підстава: договір купівлі-продажу № 288, виданий 11.06.2016; підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 30011350;

14.07.2016 приватним нотаріусом Осипенко Д.О. внесено запис про заборону на нерухоме майно; підстава виникнення обтяження: договір іпотеки № 4325, виданий 14.07.2016; підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 30465600 від 14.07.2016; обтяжувач: ПАТ АБ "Укргазбанк"; особа, майно якої обтяжується: ТОВ "Сонас";

31.05.2018 приватним нотаріусом Осипенко Д.О. внесено запис про заборону на нерухоме майно; підстава виникнення обтяження: договір іпотеки, № 536/2018/КОД-МСБ-І, виданий 31.05.2018; підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 41368814 від 31.05.2018; обтяжувач: ПАТ АБ "Укргазбанк"; особа, майно якої обтяжується: ТОВ "Сонас";

19.02.2019 приватним нотаріусом внесено запис про припинення права власності; підстава: постанова № 910/21911/14, виданий 03.08.2016; видавник: Вищий господарський суд України;

19.02.2019 приватним нотаріусом внесено запис про права власності; підстава виникнення права власності: свідоцтво про право власності, виданий 09.04.2009; видавник: Київська міська державна адміністрація; підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 45595900 від 19.02.2019; власник: ПАТ "КБ "Актив-Банк";

04.03.2019 приватним нотаріусом внесено запис про припинення права власності; підстава: рішення суду, № 910/21911/14, виданий 28.11.2017; видавник: Господарський суд міста Києва;

04.03.2019 приватним нотаріусом внесено запис про права власності; підстава виникнення права власності: рішення суду № 910/21911/14, виданий 28.11.2017; видавник: Господарський суд міста Києва; підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 45802160 від 04.03.2019; власник: ТОВ "БСД-1";

- підземного паркінгу внесено такі записи:

10.06.2016 приватним нотаріусом внесено запис про право власності № 14921993; підстава виникнення права власності: рішення суду № 910/21911/14, виданий 24.12.2015; видавник: Господарський суд міста Києва; підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 30006336 від 10.06.2016; власник: ТОВ "Мірасол";

11.06.2016 приватним нотаріусом внесено запис про припинення права власності; підстава: договір купівлі-продажу № 289, виданий 11.06.2016; підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 30011547;

11.06.2016 приватним нотаріусом внесено запис про право власності; підстава виникнення права власності: договір купівлі-продажу № 289, виданий 11.06.2016; підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 30011547 від 11.06.2016; власник: ТОВ "Сонас";

19.02.2019 приватним нотаріусом внесено запис про припинення права власності; підстава: постанова, серія та номер: 910/21911/14, виданий 03.08.2016; видавник: Вищий господарський суд України;

19.02.2019 приватним нотаріусом внесено запис про права власності; підстава виникнення права власності: свідоцтво про право власності, виданий 09.04.2009; видавник: Київська міська державна адміністрація; підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 45597977 від 19.02.2019; власник: ПАТ "КБ "Актив-Банк";

04.03.2019 приватним нотаріусом внесено запис про припинення права власності; підстава: рішення суду № 910/21911/14, виданий 28.11.2017; видавник: Господарський суд міста Києва;

04.03.2019 приватним нотаріусом внесено запис про права власності; підстава виникнення права власності: рішення суду № 910/21911/14, виданий 28.11.2017; видавник: Господарський суд міста Києва; підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 45801920 від 04.03.2019; власник: ТОВ "БСД-1".

4.15. Спір у справі виник у зв`язку з наявністю/відсутністю підстав для прийняття рішення державним реєстратором про припинення у Державному реєстрі прав записів про іпотеки та заборони, накладені на предмет іпотеки у зв`язку із укладенням Іпотечного договору, та наявністю/відсутністю підстав для визнання протиправними дій ТОВ "БСД-1".

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційне провадження за касаційною скаргою АТ "Укрексімбанк" в частині підстав, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, підлягає закриттю, а в частині підстав, передбачених пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

5.2. Касаційну скаргу, з посиланням на положення пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, мотивовано тим, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував положення статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", статті 23 Закону України "Про іпотеку", статті 204 Цивільного кодексу України без урахування висновків щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 19.06.2019 у справі № 643/17966/14, від 18.11.2020 № 199/7135/16-ц (щодо наслідків скасування судового акта про визнання недійсним договору іпотеки), від 23.05.2018 у справі № 910/73/17 (щодо наслідків внесення нотаріусом запису про припинення іпотеки); від 04.09.2018 у справі № 915/127/18 (щодо способу захисту).

5.3. За змістом пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскарження судових рішень з підстави, передбаченої цим пунктом, може мати місце за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих же норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, у якій подано касаційну скаргу, і у справі, в якій винесено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

5.4. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Такий правовий висновок викладено у пункті 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц (провадження № 14-737цс19).

5.5. Дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, Верховний Суд зазначає, що обставини, які стали підставою для відкриття касаційного провадження відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, у цьому випадку не підтвердилися, з огляду на наступне.

5.6. Предметом позову у справі № 910/7646/19, що розглядається, є вимоги про скасування рішення приватного нотаріуса про припинення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів про іпотеки та заборони, накладені на нерухоме майно, та визнання протиправними дій ТОВ "БСД-1" щодо звернення до приватного нотаріуса. Позов обґрунтовано відсутністю підстав для звернення до приватного нотаріуса із заявою про припинення іпотеки та заборон, прийняття рішення приватним нотаріусом за відсутності судового рішення, резолютивна частина якого б зобов`язувала приватного нотаріуса приймати оскаржувані рішення, а також скасування у подальшому судового рішення, на підставі якого проведено державну реєстрацію припинення іпотеки та заборони.

Суди встановили, що ТОВ "Мірасол" (нове найменування - ТОВ "БСД-1") звернулося до приватного нотаріуса із заявою про державну реєстрацію припинення іпотеки та заборони на нерухоме майно. Заявником було подано судові рішення: рішення Господарського суду м. Києва від 24.12.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.06.2016 у справі № 910/21911/14. Рішенням місцевого суду було задоволено позовні вимоги ТОВ "Мірасол" до ПАТ "Актив-Банк" про визнання укладеними та дійсними договори купівлі-продажу, у тому числі спірного нерухомого майна. У мотивувальній частині рішення у справі № 910/21911/14, місцевий суд дійшов висновків про припинення всіх без виключення обтяжень на майно ПАТ "Актив-Банк", що перебуває у ліквідаційній процедурі, у тому числі тих, що виникли у зв`язку з обтяженням майна іпотекою. На підставі рішення місцевого суду у справі № 910/21911/14, яке набрало законної сили, приватний нотаріус здійснив державну реєстрацію припинення іпотеки та заборони на нерухоме майно, які виникли на підставі Іпотечного договору.

Враховуючи положення статті 27 Закону України Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (тут і надалі у редакції Закону станом на момент прийняття нотаріусом оскаржуваних рішень 10.06.2016), суди, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, виходили з того, що заяву про припинення іпотеки подано належним заявником. Підставою для проведення спірної державної реєстрації було рішення суду у справі № 910/21911/14, яке набрало законної сили на момент проведення реєстраційних дій. Судовим рішенням у справі № 910/21911/14 було вирішено питання щодо речових прав (іпотеки, заборони) на спірне нерухоме майно, тому приватний нотаріус прийняв рішення та здійснив державну реєстрацію припинення іпотеки за Іпотечним договором. При цьому суд зазначив, що фактичні обставини скасування у подальшому рішення суду у справі № 910/21911/14 не впливають на правомірність рішення про державну реєстрацію прав, оскільки станом на 10.06.2016 ані заявник, ані реєстратор не могли знати, що 03.08.2016 судові рішення будуть скасовані.

Окрім того, як установлено судами, остаточним рішенням місцевого суду від 28.11.2017 у справі № 910/21911/14, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.04.2018 та постановою Верхового Суду від 26.09.2018, позов ТОВ "Мірасол" до ПАТ "КБ "Актив-Банк" задоволено повністю.

Суди дійшли висновку про те, що неточність при внесенні приватним нотаріусом відповідних записів до реєстру (а саме, дати рішення суди) є технічною помилкою, яка не впливає на правомірність проведення реєстраційних дій з огляду на положення частини 2 статті 12 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", оскільки ТОВ "Мірасол" були додані до заяви про державну реєстрацію припинення іпотеки копії судових рішень, які відповідно мають пріоритет.

5.7. У справах № 643/17966/14-ц та № 199/7135/16-ц, на які посилається скаржник, на відміну від справи, яка розглядається, предметом позову є вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки, який укладений з метою забезпечення кредитного договору. Підставою позовних вимог є невиконання позичальником зобов`язань за кредитним договором.

5.8. У справі № 910/73/17, на яку посилається скаржник, позивач звернувся до господарського суду з позовом про усунення перешкод у здійсненні права користування на умовах договору оренди нежилим приміщенням. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначав про тривале порушення права користування вказаними орендованими приміщеннями, що перебувають у його користуванні на підставі чинного договору оренди.

5.9. У справі № 915/127/18, на яку посилається скаржник, товариство звернулося до господарського суду з позовом до районної державної адміністрації, в якому просило: скасувати рішення районної державної адміністрації про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а саме права оренди земельної ділянки; скасувати рішення районної державної адміністрації про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а саме права оренди земельної ділянки. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що районна державна адміністрація прийняла рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень права оренди іншої особи на земельні ділянки, щодо яких право оренди належить позивачу.

5.10. Зважаючи на те, що предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини у справах №643/17966/14-ц, № 199/7135/16-ц, № 910/73/17, № 915/127/18 та у справі № 910/7646/19, що розглядається, є різними, тому висновки, викладені у постановах касаційної інстанції, на які послався скаржник у касаційній скарзі, стосуються правовідносин, які не є подібними із правовідносинами у справі, що розглядається.

5.11. За таких обставин наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не отримала свого підтвердження під час касаційного перегляду справи, у зв`язку з чим касаційне провадження у цій частині необхідно закрити на підставі пункту 5 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

5.12. Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. Зі змісту вказаної норми вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом формулювання Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.

Отже, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов`язковому дослідженню підлягає також питання щодо необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.

5.13. АТ "Укрексімбанк", посилаючись на пункт 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування положень статей 26, 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" стосовно вчинення реєстратором реєстраційних дій щодо припинення іпотеки та обтяжень на підставі судового рішення, яким вирішено спір про визнання дійсними та укладеними договорів купівлі-продажу майна, а не про припинення іпотеки та обтяжень, і щодо застосування зазначених норм права у новій редакції вже під час розгляду цієї справи у суді апеляційної інстанції за умови формування позовних вимог до внесення змін до законодавства. Крім того, скаржник вважає, що суди повинні були до спірних правовідносин (спірних реєстраційних дій) застосувати положення статей 26, 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у редакції, що діяла на момент розгляду справи у суді.

5.14. Згідно зі статтею 5 Цивільного кодексу України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли, з моменту набрання ним чинності.

Отже, за загальним правилом закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Аналогічне тлумачення принципу дії законів та інших нормативно-правових актів у часі міститься у пункті 2 рішення Конституційного Суду України № 1-рп/99 від 09.02.1999 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) та у пункті 4 рішення Конституційного Суду України № 3-рп/2001 від 05.04.2001 у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа про податки).

Водночас, оцінюючи спосіб захисту у цій справі, суд апеляційної інстанції правильно зазначив, що 16.01.2020 р. набув чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству , яким статтю 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно була викладена в новій редакції.

При цьому порядок застосування Закону Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству визначений пунктом 3 розділу II Прикінцевих та перехідних положень цього Закону, відповідно до якого судові рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що на момент набрання чинності цим Законом набрали законної сили та не виконані, виконуються в порядку, передбаченому Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень до набрання чинності цим Законом. Таким чином, ухвалення судових рішень після набрання чинності зазначеним Законом повинно здійснюватися відповідно до його вимог.

Крім того, апеляційним господарським судом також зазначено, що відповідно до редакції статті 26 вказаного Закону станом на момент виникнення спірних правовідносин та пред`явлення позову, внесення до Державного реєстру запису про скасування державної реєстрації прав могло бути наслідком виключно скасування судом рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав.

5.15. Відповідно до статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (тут і надалі у редакції станом на момент прийняття нотаріусом оскаржуваних рішень 10.06.2016) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація) офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Частиною 5 статті 3 зазначеного Закону передбачено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться незалежно від місцезнаходження нерухомого майна в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя, крім державної реєстрації права власності та інших речових прав, що проводиться нотаріусами незалежно від місцезнаходження нерухомого майна.

Частиною 1, 3 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що державним реєстратором може бути нотаріус та визначено алгоритм його дій під час виконання державної реєстрації прав та їх обтяжень.

Частиною 1 статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено перелік підстав для відмови в державній реєстрації прав.

За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про таку відмову (пункт 4 частини 1, абзац перший 1 частини 2 статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"), тобто виключно у спосіб та з підстав, визначених цим Законом.

5.16. Главою 4 Закону України "Про нотаріат" (тут і надалі у редакції Закону станом на момент прийняття приватним нотаріусом рішень 10.06.2016) визначено загальні правила вчинення нотаріальних дій.

Відповідно до частини 2 статті 8-1 Закону України "Про нотаріат" будь-яке втручання в діяльність нотаріуса, зокрема з метою перешкоджання виконанню ним своїх обов`язків або спонукання до вчинення ним неправомірних дій, у тому числі вимагання від нього, його помічника, інших працівників, які знаходяться у трудових відносинах з нотаріусом, відомостей, що становлять нотаріальну таємницю, забороняється і тягне за собою відповідальність відповідно до законодавства.

Таким чином, державний реєстратор (приватний нотаріус) має виключну компетенцію в питаннях прийняття рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень чи відмову у реєстрації за наявності передбачених законом підстав, та, відповідно, внесення до Державного реєстру запису про припинення обтяження (заборони на нерухоме майно).

Подібна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.03.2018 у справі № 910/14854/17 .

5.17. Згідно з частиною 2 статті 593 Цивільного кодексу України у разі припинення права застави на нерухоме майно до державного реєстру вносяться відповідні дані.

Підстави для проведення державної реєстрації визначені у статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Пунктом 9 частини 1 статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, судове рішення, що набрало законної сили і яке містить висновки щодо права власності та інших речових прав на спірне нерухоме майно є правовстановлюючим документом, на підставі якого проводиться державна реєстрація.

5.18. Згідно з частиною 1 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав.

У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав (частина 2 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" ).

Таким чином, законодавством, що діяло на момент проведення спірних реєстраційних дій, підставою скасування відповідного запису визначалося судове рішення, що набрало законної сили .

Оскільки рішенням суду під час розгляду справи № 910/21911/14 було установлено, що з дня призначення уповноваженої особи на ліквідацію ПАТ "КБ "Актив-Банк" втратили чинність обмеження на розпорядження майном, які виникли у зв`язку з обтяженням майна іпотекою та зроблено висновок про те, що підлягає скасуванню державна реєстрація обтяження майна, що є предметом іпотеки за Іпотечним договором, то, за висновками судів попередніх інстанцій, зазначене рішення суду у даному випадку стало підставою для скасування відповідного запису про державну реєстрацію припинення іпотеки.

Доводи скаржника про те, що рішення у справі № 910/21911/14 у подальшому було скасовано є безпідставними з огляду на те, що як установили суди постановою Вищого господарського суду України від 03.08.2016 рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.06.2016 у справі № 910/21911/14 було скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суд міста Києва. Під час нового розгляду рішенням Господарського суду міста Києва від 30.03.2017 у справі № 910/21911/14, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.05.2017 позов був задоволений. Постановою Вищого господарського суду України від 18.10.2017 постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.05.2017 та рішення Господарського суду міста Києва від 30.03.2017 у справі № 910/21911/14 було скасовано і справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва. Однак, остаточно рішенням Господарського суду міста Києва від 28.11.2017 у справі № 910/21911/14, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.04.2018 та постановою Верхового Суду від 26.09.2018, позов ТОВ "Мірасол" до ПАТ "КБ "Актив-Банк" задоволено повністю.

5.19. Стосовно оскарження постанови суду апеляційної інстанції з підстав відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування статей 26, 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у новій редакції під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції, з огляду на те, що позовні вимоги були сформовані з урахуванням редакції Закону на момент звернення з позовом, колегія суддів зазначає таке.

Згідно із частиною 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постановах Верховного Суду від 03.09.2020 у справі № 914/1201/19, від 23.06.2020 у справі № 906/516/19, від 23.06.2020 у справі № 905/633/19, від 23.06.2020 у справі № 922/2589/19, від 30.06.2020 у справі № 922/3130/19, від 14.07.2020 у справі № 910/8387/19, від 20.08.2020 у справі № 916/2464/19, від 28.10.2020 у справі № 910/963/19, від 01.12.2020 у справі № 916/1935/19, від 27.05.2021 у справі № 914/1201/19 суд касаційної інстанції виклав правову позицію, щодо застосування статей 26, 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у новій редакції, пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" у контексті визначення способу захисту у разі проведення спірних реєстраційних дій.

Зокрема, суд касаційної інстанції зазначив, що відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини 3 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, чинній з 16.01.2020) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Чинна редакція статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, чинній з 16.01.2020) встановлює такі способи судового захисту порушених прав та інтересів особи:

1) судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав;

2) судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав;

3) судове рішення про скасування державної реєстрації прав.

При цьому, з метою ефективного захисту порушених прав уточнено, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Водночас, у контексті наведених доводів касаційної скарги, Верховний Суд зазначає, що за наслідками розгляду апеляційної скарги АТ "Укрексімбанк" було відмовлено у задоволенні позовних вимог з підстав їх недоведеності та необґрунтованості. Зазначені обставини свідчать про відсутність у Верховного Суду підстав для формування висновку у цій справі щодо питання застосування наведених положень чинного законодавства у цій справі судом апеляційної інстанції.

5.20. Відносно доводів скаржника про невірні висновки суду апеляційної інстанції щодо вимог позивача про визнання протиправними дій ТОВ "БСД-1", колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються, в тому числі, шляхом: визнання наявності або відсутності прав, визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання; ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Згідно зі статтею 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. До способів захисту цивільних прав та інтересів належать, в тому числі, визнання права, відновлення становища, яке існувало до порушення, визнання правочину недійсним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Під захистом цивільних прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права. Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання цієї норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16).

Крім того, Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто, таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16 та від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц.

5.21. Як вірно зазначив суд апеляційної інстанції, задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій ТОВ "БСД-1" не призведе до поновлення прав позивача як іпотекодержателя, тому такі вимоги не є належним способом захисту.

Колегія погоджується із зазначеним висновком, оскільки відповідно до чинного законодавства, звернення до нотаріуса є правом особи, яке не може бути обмежене, як і подання заяв про проведення реєстраційних дій, оскільки такі звернення не є підставою для проведення державної реєстрації прав. Тому й оскарження дій особи щодо звернення до нотаріуса із заявою про проведення реєстраційних дій не передбачено чинним законодавством як спосіб захисту. Отже, вимога позивача в частині визнання протиправними дій заявника щодо звернення до приватного нотаріуса із заявами про вчинення реєстраційних дій не відповідає способам захисту, визначеним законом, а також не є ефективним способом захисту, який може бути застосований судом.

5.22. Інші доводи, викладені в касаційній скарзі, стосуються з`ясування обставин, уже встановлених господарськими судами попередніх інстанцій, та переоцінки вже оцінених ними доказів у справі, тому суд касаційної інстанції не може взяти їх до уваги згідно з положеннями частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України.

5.23. Отже, викладені скаржником підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не отримали підтвердження під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції із зазначених підстав.

5.24. Таким чином, суди, дослідивши зібрані у справі докази в їх сукупності, дійшли правильного висновку про наявність підстав для відмови у задоволення позовних вимог АТ "Укрексімбанк", оскільки встановили, що спірна державна реєстрація припинення обтяжень на нерухоме майно була проведена за наявності передбачених законом підстав (рішення суду, яке набрало законної сили), та у порядку, визначеному законодавством, чинним на момент здійснення нотаріусом записів, а задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій ТОВ "БСД-1" не призведе до поновлення прав позивача як іпотекодержателя, тому такі вимоги не є належним способом захисту.

6. Висновки Верховного Суду

6.1. Відповідно до частин 1- 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

6.2. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

6.3. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

6.4. За змістом статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

6.5. Оскільки наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не отримала підтвердження після відкриття касаційного провадження, колегія суддів на підставі пункту 5 частини 1 статті 296 цього Кодексу дійшла висновку про необхідність закриття касаційного провадження за касаційною скаргою АТ "Укрексімбанк", відкритого з підстав, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

6.6. З огляду на те, що наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не отримала підтвердження під час касаційного провадження, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу відповідача необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані рішення і постанову - без змін.

6.7. Ураховуючи межі перегляду справи у касаційній інстанції, передбачені статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, не отримали підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновків судів попередніх інстанції, підстав для задоволення касаційної скарги і скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень немає.

7. Судові витрати

7.1. Судовий збір за подання касаційної скарги у порядку, передбаченому статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, необхідно покласти на скаржника.

Керуючись статтями 296, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційне провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в частині підстав, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, закрити.

2. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" залишити без задоволення.

3. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2021 і рішення Господарського суду міста Києва від 14.01.2020 у справі № 910/7646/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак