Ухвала
від 23.06.2021 по справі 404/7/20
КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

23 червня 2021 року м. Кропивницький

справа № 404/7/20

провадження № 22-з/4809/52/21

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючий суддя - Дьомич Л. М. (суддя - доповідач),

судді - Дуковський О.Л., Карпенко О. Л.,

розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю МЗЕО про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю МЗЕО про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю МЗЕО на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 15 лютого 2021 року,-

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю МЗЕО до апеляційного суду подано заяву про забезпечення позову , відповідно до якої сторона просить зупинити виконання постанови про розшук майна боржника - автомобіля вантажного RENAULT TRAFIK 2014 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 , оголошеного постановою державного виконавця Фортечного відділу Державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 29 квітня 2021 року у виконавчому провадженні № 65059980.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначається, що 09 квітня 2021 року державним виконавцем Фортечного відділу Державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) відкрито виконавче провадження № 65059980. Постановами державного виконавця від 29 квітня 2021 року у вказаному виконавчому провадженні оголошено у розшук майно боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю МЗЕО , а саме: автомобіль вантажний RENAULT TRAFIK 2014 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 , а також арештовано майно боржника. Оскільки зазначений вантажний автомобіль використовується у господарській діяльності боржника, винесення державним виконавцем постанови про оголошення його у розшук частково зупинило діяльність підприємства. Арешт майна боржника також має негативний вплив на роботу, призупинення діяльності підприємства призведе до скорочень працівників та невиплати заробітних плат. Невикористання оголошеного у розшук автомобіля протягом строку розгляду поданої відповідачем апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у даній справі, на переконання заявника, призведе до тривалої зупинки господарської діяльності підприємства та значних фінансових втрат.

Частинами 1, 4 ст. 153 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених ч. 5 цієї статті. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

Колегія суддів не вбачає необхідності та підстав для виклику представника відповідача для надання пояснень щодо поданої заяви або призначення розгляду заяви про забезпечення позову у судове засідання з викликом сторін. З огляду на викладене, розгляд заяви про забезпечення позову здійснюється апеляційним судом без повідомлення учасників справи.

Вирішуючи по суті подану відповідачем заяву про забезпечення позову, колегія суддів виходить з наступного.

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 15 лютого 2021 року позов ОСОБА_1 у даній справі задоволено; стягнуто з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 78 554,52 грн без урахування обов`язкових платежів, а також витрати на правову допомогу у розмірі 4 000,00 грн; стягнуто з відповідача на користь держави судовий збір у сумі 840,80 грн. Судом першої інстанції ухвалено допустити негайне виконання рішення суду в межах платежу за один місяць зі стягнутого судом з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Товариством з обмеженою відповідальністю МЗЕО до Кропивницького апеляційного суду подано апеляційну скаргу на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 15 лютого 2021 року.

Ухвалою апеляційного суду від 04 червня 2021 року поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю МЗЕО строк на апеляційне оскарження зазначеного судового рішення; апеляційну скаргу залишено без руху; встановлено строк для усунення скаржником недоліків апеляційної скарги.

У зв`язку з постановленням ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, питання про прийняття до розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю МЗЕО на момент розгляду заяви про забезпечення позову апеляційним судом не вирішувалось.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи.

Зважаючи на викладене, твердження заявника про перебування апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю МЗЕО на розгляді апеляційного суду є передчасним, що, разом з тим, не перешкоджає розгляду заяви про забезпечення позову.

З доданих до заяви про забезпечення позову матеріалів вбачається, що постановою державного виконавця Фортечного відділу Державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 09 квітня 2021 року відкрито виконавче провадження № 65059980 з примусового виконання виконавчого листа Кіровського районного суду м. Кіровограда №404/7/20 від 23 лютого 2021 року про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю МЗЕО на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 78554,52 грн без урахування обов`язкових платежів у межах допущеного судом до негайного виконання платежу за один місяць зі стягнутого судом середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Постановою державного виконавця від 29 квітня 2021 року у виконавчому провадженні № 65059980 накладено арешт на все майно боржника у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів 86629,97 грн.

Відповідно до постанови державного виконавця від 29 квітня 2021 року у виконавчому провадженні № 65059980 оголошено у розшук майно боржника: автомобіль вантажний RENAULT TRAFIK 2014 року випуску, сірого кольору номерний знак НОМЕР_1 , що належить Товариству з обмеженою відповідальністю МЗЕО .

Як стверджує заявник, вжиті державним виконавцем заходи з примусового виконання рішення суду першої інстанції у даній справі у частині, допущеній до негайного виконання, негативно впливають на роботу підприємства, а оголошення у розшук належного боржнику вантажного автомобіля може призвести до зупинки господарської діяльності.

За положеннями ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У рішенні Конституційного Суду України від 31 травня 2011 року у справі № 4-рп/2011 щодо офіційного тлумачення положень ч. 1ст. 376 (вирішення питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння особи) у взаємозв`язку зі ст.ст. 151, 152, 153 ЦПК України, якими до набрання чинності новою редакцією ЦПК України було унормовано підстави, види забезпечення позову, розгляд заяви та виконання ухвали про забезпечення позову, зазначено, що з метою гарантування виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог у процесуальних законах України передбачено інститут забезпечення позову (абз. 5 п. 4 мотивувальної частини цього рішення).

Отже, вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права. Він віднесений до механізму захисту прав і свобод людини, зокрема в судовому порядку, і є гарантією їх захисту та відновлення, а отже, елементом правосуддя. Забезпечення позову стосується всіх стадій судового провадження (підготовка, призначення, розгляд справи, виконання рішення) і є складовою комплексу заходів, спрямованих на охорону публічно-правового та матеріально-правового інтересу в цивільному судочинстві, а також однією з гарантій реального виконання можливого позитивного для людини рішення, оскільки надає можливість суду до ухвалення рішення в справі вжити заходів до забезпечення реалізації позовних вимог.

Відповідно до правової позиції суду касаційної інстанції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 (провадження № 14-729цс19), під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача , які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача , який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі №753/22860/17 зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача .

Підсумовуючи викладене, забезпечення позову - це процесуальні заходи, які вживаються судом з метою уникнення чи усунення потенційної спроможності ускладнення чи неможливості ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів особи, яка звернулась до суду за їх захистом, тобто позивача у справі.

Таким чином, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю МЗЕО є відповідачем у справі і подання ним апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції цього процесуального статусу не змінює, у розумінні процесуального закону заявник не є суб`єктом звернення із заявою про забезпечення позову.

Аналіз норм матеріального та процесуального права дає підстави для висновку, що законодавцем збалансовано права як позивача, на користь якого винесено судове рішення, так і відповідача, що на нього покладається обов`язок виконання рішення. Так, чинним законодавством встановлено систему захисту прав особи, зобов`язаної до виконання судового рішення, складовими якої, зокрема, але не виключно є: право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення, поворот виконання судового рішення, зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції, право боржника у виконавчому провадженні на добровільне виконання судового рішення, право на звернення до суду із скаргою на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, стягнення збитків, відшкодування моральної шкоди тощо.

Разом з тим, колегія суддів наголошує, що приватно - правовий інструментарій не повинен використовуватися учасниками цивільного обороту для уникнення сплати боргу (коштів, збитків, шкоди) або виконання судового рішення про стягнення боргу (коштів, збитків, шкоди), що набрало законної сили. При цьому, зловживання правом і використання приватно - правового інструментарію всупереч його призначенню проявляється, зокрема, у наявності негативних наслідків різного прояву для інших осіб.

Також необхідно зазначити, що у ст. 150 ЦПК України унормовано види заходів, вжиттям яких може забезпечуватися позов, а саме: 1) накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладення арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) заборона вчиняти певні дії; 3) встановлення обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) заборона іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупинення продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупинення митного оформлення товарів чи предметів; 9) арешт морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) інші заходи у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до поданої заяви відповідач просить забезпечити позов шляхом зупинення виконання постанови державного виконавця, винесеної у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення суду першої інстанції у даній справі у тій його частині, що допущена до негайного виконання. Тобто, фактично заявник просить зупинити примусове виконання рішення суду, яке набрало законної сили.

Статтею 150 ЦПК України унормовано, зокрема, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Отже, можливості забезпечення позову шляхом зупинення виконання судового рішення, яке набрало законної сили, процесуальним законом не передбачено. Колегією суддів враховано, що п. 10 ч.1 ст. 150 ЦПК України, відповідно до якого позов забезпечується іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, за своїм змістом є відсильним. Відсильний характер окремих положень закону означає, що застосовуватися та реалізовуватися вони можуть виключно за умови використання інших положень цього закону або інших нормативно-правових актів. Водночас, заявником не наведено документу відповідної юридичної сили, який би вказував на можливість та визначав підстави зупинення виконання судового рішення, що набрало законної сили, як заходу забезпечення позову.

Оскільки, як стверджує Конституційний Суд України у наведеному вище рішенні, інститут забезпечення позову у процесуальних законах України передбачено з метою гарантування виконання рішення суду в разі

задоволення позовних вимог, обраний заявником спосіб забезпечення позову не відповідає меті цього процесуального інституту, а також суперечить завданням цивільного судочинства.

На висновку про те, що не допускається забезпечення позову шляхом зупинення виконання судових рішень, які набрали законної сили, неодноразово наголошував Верховний Суд, зокрема, у постанові від 01 жовтня 2020 року у справі справа № 524/188/18 (провадження № 61-38051св18).

Виходячи з системного аналізу наведених законодавчих вимог, рішення Конституційного Суду України, практики Верховного Суду та враховуючи фактичні обставини справи, колегія суддів вважає заяву про забезпечення позову у даній справі необґрунтованою та безпідставною, що виключає можливість її задоволення судом.

Отже, у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю МЗЕО необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст.149,150, 153, 260, 261 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю МЗЕО про забезпечення позову у справі, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена у апеляційному порядку до Верховного Суду.

Головуючий суддя Л. М. Дьомич

Судді О. Л. Дуковський

О. Л. Карпенко

СудКропивницький апеляційний суд
Дата ухвалення рішення23.06.2021
Оприлюднено23.06.2021
Номер документу97831881

Судовий реєстр по справі —404/7/20

Постанова від 08.09.2021

Цивільне

Кропивницький апеляційний суд

Дьомич Л. М.

Ухвала від 10.09.2021

Цивільне

Кіровський районний суд м.Кіровограда

Мохонько В. В.

Ухвала від 08.09.2021

Цивільне

Кропивницький апеляційний суд

Дьомич Л. М.

Ухвала від 19.07.2021

Цивільне

Кропивницький апеляційний суд

Дьомич Л. М.

Ухвала від 29.06.2021

Цивільне

Кропивницький апеляційний суд

Дьомич Л. М.

Ухвала від 23.06.2021

Кропивницький апеляційний суд

Дьомич Л. М.

Ухвала від 04.06.2021

Цивільне

Кропивницький апеляційний суд

Дьомич Л. М.

Рішення від 15.02.2021

Цивільне

Кіровський районний суд м.Кіровограда

Варакіна Н. Б.

Рішення від 15.02.2021

Цивільне

Кіровський районний суд м.Кіровограда

Варакіна Н. Б.

Ухвала від 08.12.2020

Цивільне

Кіровський районний суд м.Кіровограда

Варакіна Н. Б.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні