Рішення

від 14.06.2021 по справі 920/237/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.06.2021 Справа № 920/237/21

м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі

судді Резніченко О.Ю.,

за участю секретаря судового засідання - Бублик Т.Д.,

розглянув у порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом керівника Охтирської місцевої прокуратури Сумської області в інтересах держави в особі позивача - Охтирської міської ради Сумської області,

до - Товариства з обмеженою відповідальністю Тарос Груп ,

про стягнення 1 809 319 грн 87 коп.

За участю представників сторін:

Позивач - Сизоненко В.М.

Відповідач - Цуканов В.В.

Прокурор - Тихонова О.М.

Стислий виклад позицій сторін по справі. Заяви, які подавались сторонами. Процесуальні дії, які вчинялись судом.

Прокурор 11.03.2021 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача кошти в розмірі 1 809 319 грн 87 коп.

Прокурор обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідач є власником нежитових приміщень. Нежитлові приміщення розміщені на земельній ділянці, яка належить позивачу. Відповідач не врегулював з позивачем орендні відносини, а саме шляхом укладення договору оренди. В той же час, у відповідача виник обов`язок сплачувати орендну плату за користування земельною ділянкою до державного бюджету. Відповідач орендну плату не сплачував. Зазначені факти були виявлені прокуратурою. Позивач не вживав заходів по стягненню орендної плати з відповідача, а тому прокурор звернувся до суду з даним позовом. Прокурор стверджує, що ухилення відповідача від обов`язкової сплати коштів за фактичне використання земельної ділянки є підставою для застосування положень ст.ст. 1212, 1214 ЦК України.

Ухвалою суду від 12.03.2021 було відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання по справі. 10.04.2021 відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує (а.с.100-102). Позивач 12.05.2021 надав до суду відповідь на відзив (а.с.140-144). Прокурор 31.05.2021 надав до суду відповідь на відзив (а.с.167-172).

Прокурор 01.06.2021 надав до суду клопотання про застосування до позивача заходів процесуального примусу. 09.06.2021 відповідач надав до суду заперечення проти клопотання (а.с.203). Ухвалою суду від 14.06.2021 у задоволенні клопотання було відмовлено.

09.06.2021 відповідач надав до суду заяву про часткове визнання позову, в якій визнає позовні вимоги в розмірі 115299 грн 04 коп. (а.с.200).

09.06.2021 відповідач надав до суду заперечення проти відповідей на відзив на позовну заяву (а.с.207-208).

Ухвалою суду від 09.06.2021 було закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

14.06.2021 відповідач надав до суду додаткові пояснення по справі. Суд залучив пояснення до матеріалів справи.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин. Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.

Прокурором було виявлено факти порушення земельного законодавства в частині безоплатного використання земельної ділянки, яка розташована на території Охтирської міської ради.

Відповідач з 01.12.2017 є власником комплексу нежитлових будівель, які розташовані на земельній ділянці площею 3,7127 га, що знаходиться за адресою: вул. Залізнична, 20 м. Охтирка, Сумська обалсть . Вищезазначені факти підтверджуються копією інформаційної довідки Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 244131306 від 12.02.2021 (а.с.56-57).

Відповідно до ч. 1 ст. 75 ГПК України (Підстави звільнення від доказування) обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Оскільки зазначені обставини визнаються сторонами в заявах по суті, то вони є такими, що встановлені судом.

Вказане нерухоме майно розташоване на земельній ділянці з кадастровим номером 5910200000:09:011:0002, площею 3,7127 га.

Суд погоджується з доводами прокурора, що відповідач продовжує використовувати земельну ділянку, що підтверджується вказаними витягами, які доводять, що відповідач є власником нежитлових приміщень, які розташовані на спірній земельній ділянці.

Прокурор нарахував відповідачу 1809319 грн 87 коп. безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати за період 6 місяців 2018 року та 10 місяців 2019 року (07.2018 - 10.2019).

За 6 місяців 2018 року прокурор розраховує орендну плату - 5% від нормативно-грошової оцінки землі (а.с.48). За 10 місяців 2019 року - 10% від нормативно-грошової оцінки землі (а.с.49).

Розмір орендної плати прокурор визначив відповідно Положення про порядок оформлення права оренди земельних ділянок від 26.06.2018 № 1175-МР (діє з 01.01.2019) та від 30.09.2014 № 1207-МР (діє до 01.01.2019).

Згідно з ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду фізичними або юридичними особами, які не можуть мати у власності земельних ділянок, до них переходить право користування земельною ділянкою , на якій розташований жилий будинок, будівля або споруда, на умовах оренди.

Як вбачається з наданого відповідачем договору оренди землі від 26.01.2007, який був укладений між позивачем та попереднім власником (а.с.107-109), орендна плата складає 3% від нормативно-грошової оцінки землі.

Нормативно грошова оцінка станом на 27.02.2020 міститься у Витягу із технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки (а.с.50).

Відповідач у контррозрахунку розраховує орендну плату - 3% від нормативно-грошової оцінки, яка була зазначена у договорі із попереднім власником. На думку відповідача, орендна плата складає 7206 грн 19 коп. за місяць, а тому за 16 місяців підлягає стягненню 115299 грн 04 коп.

Суд погоджується з твердженнями прокурора про те, що застосуванню підлягає нормативно-грошова оцінка, яка зазначена прокурором у позові (а.с.50).

В той же час, суд погоджується з відповідачем у тому, що до розрахунку повинно застосовуватись 3% від нормативно-грошової оцінки, як було визначено у договорі оренди із попереднім власником, про який зазначено вище.

Відповідачем не надано до суду будь-яких інших правовстановлюючих документів, які б посвідчували факт правомірного використання вищевказаної земельної ділянки (рішення про передачу земельної ділянки у власність/користування, державний акт на право постійного користування тощо).

Позивач звертався до відповідача про добровільну сплату розрахованих коштів у 30-денний строк. Однак відповідач кошти не сплатив.

Щодо наявності підстав для звернення прокурора з позовом.

Прокурор зазначає, що позивачу, як власнику спірної земельної ділянки, було достовірно відомо про несплату відповідачем коштів до бюджету міської ради за користування нею протягом тривалого часу.

Суд звертає увагу, що відповідач також визнав факт порушення та безпідставного збереження коштів (а.с.219).

Незважаючи на викладене, позивачем дієвих заходів, спрямованих на реальне поновлення інтересів держави, захист державних інтересів, зокрема щодо стягнення з відповідача коштів, які не сплачені до бюджету за користування земельною ділянкою, вжито не було. Позивачем було вжито лише формальні заходи, які до будь-яких реальних наслідків не призвели.

Прокурор 03.12.2020 звертався до позивача з запитом стосовно того, чи вживались позивачем заходи із стягнення з відповідача орендної плати за спірну земельну ділянку. У листі від 08.12.2020 позивач зазначив, що кошти відповідачем не сплачені. 11.12.2020 прокурор повторно направив до позивача лист про те, чи звертався позивач до суду з позовом. Позивач 17.12.2020 повідомив прокурора, що за до суду не звертався, оскільки відсутні кошти для сплати судового збору. Тому прокурор звернувся до суду з даним позовом.

Є обґрунтованим твердження прокурора, що позивач належним чином не здійснює захист інтересів держави та реалізацію наданих законом повноважень та не вжив заходів, що призводить до порушення майнових інтересів держави щодо володіння, розпорядження та користування спірною земельною ділянкою. Тому вбачаються правові підстави для звернення прокурора з даним позовом до суду, відповідно до ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України Про прокуратуру .

Отже, основними питаннями, які підлягають встановленню судом, є те, чи наявні правові підстави для сплати відповідачем орендної плати за землю, у разі відсутності договору оренди земельної ділянки, а також чи вірно здійснено розрахунок суми заборгованості та чи наявні докази сплати боргу відповідачем.

Щодо наявності правових підстав для сплати орендної плати.

Згідно з ч. 2 ст. 120 ЗК України якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені.

Виникнення права власності на об`єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення договору оренди земельної ділянки, адже відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, з огляду на що новий власник (користувач) земельної ділянки не звільняється від необхідності оформлення права на неї відповідно до вимог законодавства.

Суд дійшов висновку, що з дня виникнення права власності на нерухоме майно у відповідача виник обов`язок сплачувати кошти за використання земельної ділянки. Тому наявні правові підстави для сплати відповідачем орендної плати за землю, в тому числі, за відсутності договору оренди земельної ділянки.

Щодо розрахунку суми орендної плати.

Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області було надано позивачу витяг з інформацією щодо нормативно грошової оцінки спірної земельної ділянки. Вищезазначене підтверджується копією вказаного витягу від 27.02.2020 (а.с.50).

Як вже зазначено вище, судом до розрахунку береться нормативно-грошова оцінка землі - 16701414 грн 22 коп. (вказана у витягу) та 3% від нормативно-грошової оцінки земель (відсотки визначені у договорі з попереднім власником).

Отже, кошти, які підлягали сплаті відповідачем за місяць за користування земельною ділянкою склали 41753 грн 53 коп. Отже, за 16 місяців (заявлений прокурором період) заборгованість склала 668056 грн 57 коп.

Щодо факту сплати відповідачем орендної плати.

Згідно з ст.ст. 73, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем суду не надано належних та допустимих доказів сплати орендної плати за користування спірною земельною ділянкою.

Заперечення відповідача частково примаються судом до уваги, про що було зазначено вище.

Тому прокурором доведено, а судом встановлено факт несплати відповідачем орендної плати в розмірі 668056 грн 57 коп.

Висновки суду.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб, чи наслідком події.

У данному випадку достатньою підставою для набуття права користування на майно (земельну ділянку) в силу положень ст.ст. 1, 15 Закону України Про оренду землі є виключно договір оренди земельної ділянки, який, відповідно до ст. 125 ЗК України підлягає обов`язковій державній реєстрації.

У подальшому, внаслідок використання земельної ділянки без правоустановлюючих документів, відповідачем отримано дохід в результаті нездійснення плати за землю.

Відповідно до ч. 1 ст. 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави.

Ухилення відповідача від обов`язкової сплати коштів за фактичне використання земельної ділянки є підставою для застосування положень с т.ст. 1212,1214 ЦК України. Крім того, обов`язок сплатити суму коштів, отриманих від безпідставно набутого майна, виникає в силу самого факту такого збагачення і не залежить від того, чи стало воно результатом поведінки набувача чи потерпілого або третіх осіб, або сталось поза волею останніх.

Суд дійшов висновку, що відповідачем порушені права позивача, а тому позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню, а саме стягненню підлягають кошти в розмірі 668056 грн 57 коп.

В іншій частині позову - вимоги про стягнення 1141263 грн 30 коп., є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Щодо способу захисту.

Суд звертає увагу, що в даному випадку вказані правовідносини не можуть бути врегульовані за допомогою інших спеціальних способів захисту (зокрема, таких як припинення дії, яка порушує право, та повернення земельної ділянки), оскільки відповідно до положень ст. 41 Конституції України, ст. 120 ЗК України та ст. 377 ЦК України право користування земельною ділянкою переходить до особи, яка набула право власності на нерухоме майно, на якій воно розміщене, на тих самих умовах та в тому ж обсязі як і для попереднього землекористувача.

За таких обставин єдиним правовим способом захисту позивача на отримання належної суми орендної плати, яка не була сплачена відповідачем в повному обсязі, є стягнення коштів не сплачених до бюджету.

Розподіл судових витрат між сторонам.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що судом позовні вимоги прокурора до відповідача задоволені частково, то на відповідача покладаються витрати із сплати судового збору - пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст.123, 129, 130, 185, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги керівника Охтирської місцевої прокуратури Сумської області в інтересах держави в особі позивача - Охтирської міської ради Сумської області, до - Товариства з обмеженою відповідальністю Тарос Груп , про стягнення 1 809 319 грн 87 коп. - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Тарос Груп (Майдан Незалежності, буд. 3/1, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 40769647) на користь Охтирської міської ради Сумської області (вул. Незалежності, 11, м. Охтирка, Сумська область, 42700, код ЄДРПОУ 36467402) 668056 грн 57 коп. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати.

3. В позові в частині стягнення 1 141 263 грн 30 коп. безпідставно отриманих коштів у розмірі орендної плати - відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Тарос Груп (Майдан Незалежності, буд. 3/1, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 40769647) на користь Сумської обласної прокуратури (отримувач Сумська обласна прокуратура, код 03527891, UA5982017203431200001000002983 в ДКСУ у м. Київ, МФО 820172) 10020 грн 92 коп. витрат по сплаті судового збору.

5. Витрати по сплаті судового збору в розмірі 17119 грн 08 коп. покласти на Сумську обласну прокуратуру.

6. Видати Охтирській міській раді Сумської області та Сумській обласній прокуратурі накази після набрання рішенням законної сили.

7. Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

8. Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повні реквізити сторін зазначені у п. 2 резолютивної частини даного рішення.

Повне судове рішення складено 24.06.2021.

Суддя О.Ю. Резніченко