Ухвала

від 01.07.2021 по справі 203/4439/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/879/21 Справа № 203/4439/20 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2021 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:

судді -доповідача ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_6 в інтересах третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 17 травня 2021 року про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12020040000000860, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 17 травня 2021 року, задоволено клопотання прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_8 , про арешт майна, заявлене у рамках кримінального провадження №12020040000000860.

Накладено арешт на вилучені під час проведення в 14 квітня 2021 року санкціонованого обушку за місцем мешкання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 , предмети, речі та документи, а саме: мобільний телефон Samsung Galaxy C3 модель SM-I320H, IMEI НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , з позбавленням права відчуження, розпорядження та користування.

Рішення суду обґрунтовано тим, що виявлені та вилучені речі відповідають критеріям речових доказів, визначеним ст. 98 КПК України, можуть мати на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та можуть містити в собі інформацію щодо кримінальних правопорушень, тому слідчий суддя вважав за можливе накласти арешт на вищевказане майно.

Не погоджуючись з вказаним рішенням адвокат ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу слідчого судді скасувати, в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги, адвокат зазначив, що обов`язковою частиною складу злочину є наявність фізичної осудної особи, що досягла віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, а відсутність такої особи тягне за собою наслідки неповного складу кримінального правопорушення.

Зазначає, що відповідно до ухвали Господарського суду Запорізької області від 27 квітня 2021 року у справі № 908/426/21, кримінальне провадження № 12020040000000860 здійснюється відносно службових осіб ТОВ «КОМПАНІЯ «ГРЕЙНФІЛД». Таке досудове розслідування було розпочато на підставі постанови прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури від 20 листопада 2020 року про виділення матеріалів з кримінального провадження № 12020040000000451.

Тобто, кримінальне провадження здійснюється саме відносно посадових осіб ТОВ «КОМПАНІЯ «ГРЕЙНФІЛД» і аж ніяк не відносно ОСОБА_7 .

Тобто, у разі виконання досудового розслідування кримінального провадження обов`язковою умовою накладення арешту на майно є наявність фізичної особи, якій повідомлено про підозру, або щодо якої складено обвинувальний акт. Однак, у відповідності до змісту оскаржуваної ухвали слідчого судді у порядку ст.ст. 276-279 КПК України повідомлення про підозру не складалося.

Вказує, що вилучені в ході обшуку речі та документи було визнано речовими доказами у кримінальному провадженні ще 14.04.2021, до того, як прокурор звернувся з клопотанням про накладення арешту на майно

Крім того, адвокат зазначив, що слідчим суддею під час постановлення ухвали не прийнято до уваги вимоги процесуального закону, в ухвалі відсутні посилання на розмір завданої шкоди, яким чином та/або якими доказами доводиться факт існування шкоди.

У судове засідання 01 липня 2021 року, адвокат ОСОБА_6 та прокурор ОСОБА_8 не з`явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили.

Згідно з ч. 4 ст. 405 КПК України неявка учасника судового провадження, належним чином повідомленого про дату апеляційного розгляду не перешкоджає судовому розгляду.

Заслухавши суддюдоповідача, перевіривши надані матеріали, співставивши їх з доводами апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступних висновків.

Надаючи оцінку правильності висновків слідчого судді, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо виконання рекомендацій, які містяться у шостій доповіді Європейської комісії про стан виконання Україною Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України, стосовно удосконалення процедури арешту майна та інституту спеціальної конфіскації» № 1019-VIII від 18 лютого 2016 року, який набрав чинності 28 лютого 2016 року (тут та далі - Закону) арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно в тому числі є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Так, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження, а отже за правилами ст. 132 КПК України його застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

- існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження;

- потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора;

- може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.

У рішенніЄвропейського судуз правлюдини від07.06.2007р.у справі«Смирнов протиРосії» буловисловлено правовупозицію проте,що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно наданих матеріалів, відділом розслідуванняособливо тяжкихзлочинів СУГУНП вДніпропетровській областіздійснюється досудоверозслідування укримінальному провадженні№12020040000000860,відомості прояке внесенодо ЄРДР20.11.2020за ознакамикримінальних правопорушень,передбачених ч.3ст.362,ч.1ст.366КК Українита 16.04.2021року зач.1ст.358КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи ТОВ «АУКТІОН», код 41922399, ТОВ «ДАВІС ГРУП», код 42099801, ТОВ «ЮВАС РІТЕЙЛ ГРУП», код 40356501, ТОВ «ЮКО ТРЕЙДІНГ», код 42511265 та ФОП ОСОБА_9 ІПН НОМЕР_3 , ФОП ОСОБА_10 ІПН НОМЕР_4 , у період з березня 2017 року по травень 2020 року, знаходячись у не встановленому органом досудового розслідування місці, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, достовірно знаючи що фактично фінансово-господарські операції не відбувалися, використовуючи програмне забезпечення для подачі податкової звітності « ОСОБА_11 », особисто підготували завідомо підроблені податкові накладні від вказаних вище підприємств та фізичних осіб - підприємців - отримувачів (покупців) товарів робіт, послуг, нібито отриманих від ТОВ «КСГ «ДНІПРО» код ЄРДПОУ 20252198, та у подальшому зареєстрували їх в автоматизованій системі «Єдиний реєстр податкових накладних» на інформаційному порталі ДПС України, тим самим внесли несанкціоновані зміни у інформацію про діяльність ТОВ «КСГ «ДНІПРО» яка обробляється у вказаній автоматизованій системі, внаслідок чого зменшили податкові зобов`язання даних підприємств по сплаті податку на додану вартість.

Крім того встановлено, що службові особи ТОВ «АУКТІОН» код 41922399, ТОВ «ДАВІС ГРУП», код 42099801, ТОВ «ЮВАС РІТЕЙЛ ГРУП», код 40356501, ТОВ «ЮКО ТРЕЙДІНГ», код 42511265 та ФОП ОСОБА_9 ІПН НОМЕР_3 , ФОП ОСОБА_10 ІПН НОМЕР_4 , у період з березня 2017 року по травень 2020 року, діючи умисно, знаходячись у не встановленому органом досудового розслідування місці, склали та видали завідомо неправдиві офіційні документи по взаємовідносинам з ТОВ «КСГ «ДНІПРО», до яких внесли завідомо неправдиві відомості про вчинення фінансово-господарських операцій, які фактично не відбувались.

Також, під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12020040000000860, виявлено факт вчинення іншого (окремого) кримінального правопорушення, - підроблення офіційних документів, які видаються, посвідчуються підприємством, установою, організацією, громадянином-підприємцем, а також виготовлення підроблених печаток, штампів наступних суб`єктів підприємницької діяльності: ТОВ «КСГ ДНІПРО», код 20252198, ТОВ «ЮВАС РІТЕІЛ ГРУП» №2, код 40356501, ТОВ «ЮВАС РІТЕЙЛ ГРУП», код 40356501, ТОВ «ЮВАС РІТЕІЛ ГРУП» №1, код 40356501, ТОВ «ДЕКСАГРО», код 43660252, ТОВ «АУКТІОН», код 41922399, «ТОВ СТАРТ ПОСТ», код 41390012, дві печатки ТОВ «ЛІВАНТІ», код 42682495, ТОВ «БУДСПЕЦТРАНС РЕГІОН», код 43485226, ФОП « ОСОБА_12 », РНОКПП НОМЕР_5 , ТОВ «УСПЕХ ТРЕЙД», код НОМЕР_6 , дві печатки ПП «РОТОР», код 31716757, ФОП « ОСОБА_13 » РНОКПП, ТОВ «ГРІНПЛІТ» код. 37068923, ТОВ «ТРІАЛАНТ», код 41864620, ТОВ «КАСКАД МЕГАТРЕЙД», код 43484641, ТОВ «АГРОСТАР-М», код 43324308, ТОВ «БРІОШЬ», код 37069089, ТОВ «АГРОЛАНД-СЕНТ», код 44108367, ТОВ «АУКТІОН», код 41922399, ТОВ «К.П.К. СКІФІЯ», код 42395708, ТОВ «ЕКО-ФРУКТ», код 41425998, ВИРОБНИЧИЙ КООПЕРАТИВ «ПАРОСТОК», код 36555069, ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «РАНТЬЄ», код 31071616, ТОВ «ТЕРМІНАЛ-2000», код 36792130, ТОВ «АГРОФІРМА КАСКАД МЕГА ТРЕЙД», код 43484641, ФЕРМЕРСКЕ ГОСПОДАРСТВО «ЛЕВЧЕНКО», код 36278285, ФОП « ОСОБА_14 », ТОВ «ДЕКСАУЛ», ТОВ «ПРОФІЛЬ ТРЕЙД», код 43088984, ТОВ «ДАВІС ГРУП», код 42099801, ФОП « ОСОБА_15 », РНОКПП НОМЕР_7 , ТОВ «АББАКОР ПРОМПОСТАВКА», код НОМЕР_8 , ТОВ «НОВИЙ РІТЕІЛ», код 42870677, ТОВ «АЛЬФАПРОМ АКТИВ», код 43484882, ТОВ «ГРАНТХУР», код 42057321, ФОП « ОСОБА_9 », РНОКПП НОМЕР_3 , дві печатки ТОВ «КОММОН СЕЛ», код НОМЕР_9 , ТОВ «ЕКСТІ-ГРУП АГРО», код 44032089, ТОВ «ЕДС-ІНЖИНІРІНГ», код 38114069, дві печатки ФОП « ОСОБА_16 », РНОКПП НОМЕР_10 , ПП «ПРОДСНАБ», код НОМЕР_11 , ТОВ «ІВАНІВКА», код 31004377, ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЗЕРНАРІ», код 41710594, ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО «ПУШКАРІВСЬКЕ», код 40331930, ТОВ «СТАІЛ ГРУП ДОН», код 43318818, ТОВ «АГРОФІРМА «ПРОФІЛЬ ТРЕЙД», код 43088984, ФОП « ОСОБА_17 », РНОКПП НОМЕР_12 , ФОП « ОСОБА_18 », РНОКПП НОМЕР_13 , ФОП « ОСОБА_19 », РНОКПП НОМЕР_14 , ТОВ «ЮКО ТРЕЙДІНГ», код НОМЕР_15 , ФОП « ОСОБА_20 », РНОКПП НОМЕР_16 , ФОП « ОСОБА_21 », РНОКПП НОМЕР_17 , ФОП « ОСОБА_22 », РНОКПП НОМЕР_18 , ФОП « ОСОБА_23 » РНОКПП НОМЕР_19 , ТОВ «ТАМАІР» код 41441454, з метою використання їх підроблювачем, іншою особою, за даним фактом внесено відомості до ЄРДР та розпочато кримінальне провадження №12021040000000311 за ч. 1 ст. 358 КК України.

16 квітня 2021 року постановою прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні №12021040000000311 приєднано до матеріалів кримінального провадження №12020040000000860.

14.04.2021 року на підставі ухвали слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 24.03.2021 року було проведено санкціонований обшук за місцем мешкання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого було виявлено та вилучено:

- мобільний телефон «Samsung Galaxy C3», модель SM-I320H, IМЕІ: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 .

Постановою слідчого від 14.04.2021 року вилучені предмети, речі та документи, а також грошові кошти визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12020040000000860.

15 квітня 2021 року прокурором у кримінальному провадженні подано клопотання про арешт вилученого майна, яке 23.04.2021, ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська повернуте прокурору на підставі ч. 3 ст. 172 КПК України, для усунення недоліків в строк до 28.04.2021 року включно.

Після чого 28.04.2021 року прокурором подано клопотання з виправленими недоліками.

Слідчий суддя вважав, що клопотання прокурора про накладення арешту на майно, яке було вилучене під час проведення обшуку, підлягає задоволенню, шляхом накладення арешту на вилучені предмети та документи, з позбавленням права відчуження, розпорядження та користування останніми.

Так, вилучений під час обшуку мобільний телефон має значення речового доказу, оскільки знаходились у користуванні ОСОБА_7 , міг використовуватись нею як контактний номер у СПД, у тому числі, для підтримки зв`язку (дзвінків, листування) із особами, які були задіяні до вчинення кримінальних правопорушень досудове розслідування яких здійснюється у кримінальному провадженні, може містити на встановлених накопичувачах інформацію щодо вчинення кримінальних правопорушень, тобто зберіг на собі сліди кримінальних правопорушень та містить інші відомості, які можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про необхідність задоволення клопотання прокурора.

Арешт майна з підстав передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна.

Тому, посилання апелянта на незаконність накладення арешту на вилучене під час обшуку майна, зазначені в оскаржуваній ухвалі, не можуть прийматися до уваги, оскільки арешт на вказане майно накладено з правових підстав, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України.

Аналізуючи матеріали провадження колегія суддів приходить до висновку, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити достатність підстав для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 р. у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

З урахуванням викладеного вище, колегія суддів доходить висновку про те, щослідчий суддя обґрунтовано, відповідно до вимог ст.ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на майно з метою забезпечення збереження речових доказів, врахувавши при цьому наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження та забезпечивши своїм рішенням розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, у зв`язку з чим, колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді по доводам апеляційних скарг.

Крім того, колегією суддів при апеляційному розгляді не встановлено й істотних порушень кримінального процесуального закону, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді.

Керуючись ст. ст. 131, 132, 170-173, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 17 травня 2021 року про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12020040000000860, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4