Постанова

від 29.06.2021 по справі 910/9955/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" червня 2021 р. Справа№ 910/9955/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Шаптали Є.Ю.

Куксова В.В.

за участю секретаря судового засідання: Майданевич Г.А.

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 29.06.2021 року у справі №910/9955/20 (в матеріалах справи).

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Стерео Плаза Груп"

на рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2020, повний текст якого складено 18.02.2021

у справі №910/9955/20 (суддя Джарти В. В.)

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стерео Плаза Груп"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Естаунд Коммерс"

про стягнення заборгованості в розмірі 168 036,89 грн (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 16.09.2020)

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Естаунд Коммерс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стерео Плаза Груп"

про розірвання договору та стягнення збитків у розмірі 75 000,00 грн.

В С Т А Н О В И В :

У липні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Стерео Плаза Груп" (далі - позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом, ТОВ "Стерео Плаза Груп") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Естаунд Коммерс" (далі - відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом, ТОВ "Естаунд Коммерс") про стягнення заборгованості, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, в сумі 168 036,89 грн, яка складається з 150 000,00 грн основного зобов`язання зі сплати авансових платежів за оренду концертного залу, 15 000,00 грн штрафу, 602,46 грн 3%річних та 2 434,43 грн пені.

Водночас ТОВ "Стерео Плаза Груп" 27.04.2020 звернулося до суду із зустрічним позовом про розірвання договору оренди концертного залу "Stereo Plaza" № А-411 від 17.02.2020 та стягнення 75 000,00 грн понесених збитків.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 23.12.2020 у справі № 910/9955/20 первісний позов та зустрічний позов задоволені частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Естаунд Коммерс" 75 000,00 грн простроченого авансового платежу, 7 500,00 грн штрафу, пеню у розмірі 2 360,66 грн.

У іншій частині в задоволенні первісних позовних вимог відмовлено.

Розірвано договір оренди концертного залу "Stereo Plaza" № А-411 від 17.02.2020, укладений Товариством з обмеженою відповідальністю "Стерео Плаза Груп" між Товариством з обмеженою відповідальністю "Естаунд Коммерс".

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стерео Плаза Груп" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Естаунд Коммерс" 820,33 грн судового збору.

У іншій частині в задоволенні зустрічних позовних вимог відмовлено.

Згідно з додатковим рішенням від 08.04.2021 у справі № 910/9955/20 Господарським судом стягнуто 584,02 грн три проценти річних, 887,91 грн витрат на правову допомогу.

Суд першої інстанції, в межах вимог первісного позову, дійшов висновку про часткове стягнення з відповідача орендних платежів в сумі 75 000,00 грн, з огляду на те, що станом на липень 2020 року було ініційоване розірвання договору, а дата сплати чергового платежу визначена лише - 08.09.2020; а також стягнення 7 500,00 грн штрафу та 2 360,66 грн пені, беручи за базу нарахування 75 000 грн, а також 584,02 грн три проценти річних.

В межах зустрічного позову, суд першої інстанції, беручи до уваги факт направлення ТОВ "Естаунд Коммерс" 13.07.2020 листа про розірвання договору, дійшов висновку про наявність підстав для розірвання договору, з визначенням як істотної обставини карантину на території України; натомість щодо стягнення заявлених 75 000,00 грн авансового платежу відмовив у задоволенні через те, що за правовою природою ці кошти є не авансом, а черговим платежем згідно графіку орендних платежів.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, ТОВ "Стерео Плаза Груп" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва в межах задоволення зустрічного позову в частині розірвання договору оренди та відмовити у такому розірванні; в межах первісного позову - скасувати в частині відмови у стягненні 75 000,00 грн авансового платежу, 73,77 грн пені, 7 500,00 грн штрафу та повністю задовольнити вимоги первісного позову.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник покликається на те, що судом при прийнятті рішення неправильно застосовано норми матеріального та процесуального; ухвалення рішення відбулося за недоведеності обставин, що мають значення для справи та які суд визнав встановленими; рішення суду є незаконним в частині наявності підстав для розірвання договору; висновок суду є помилковим щодо визначення моменту розірвання договору оренди.

Зокрема, на переконання скаржника, суд не узяв до уваги особливий порядок розірвання договору, визначений статтею 652 ЦК України, яка передбачає розірвання договору тільки за наявності одночасно таких обставин:

1) в момент укладання договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала б при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

На підтвердження власної позиції скаржник зазначив, що аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 910/15484/17, навів правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 19.11.2020 у справі № 910/10074/19.

Окрім того, щодо визначення моменту розірвання договору позивач зазначив про частину п`яту ст. 188 ГК України, де вказано, що якщо судовим рішенням договір змінено чи розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

На підтвердження викладених арґументів навів постанову Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 910/5391/18, в якій момент припинення зобов`язань, розірвання договору пов`язано з набуттям рішенням законної сили.

З огляду на викладені обставини, ТОВ "Стерео Плаза Груп" вважає, що має право на стягнення 75 000,00 грн (строк оплати 08.09.2020), а також на стягнення штрафу у розмірі 7 500,00 грн, пені в сумі 73,77 грн.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.05.2021, справу №910/9955/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Яковлєв М. Л. - головуючий суддя; судді: Шаптала Є. Ю., Куксов В. В.

Ухвалою суду від 24.05.2021 апеляційну скаргу ТОВ "Стерео Плаза Груп" залишено без руху через ненадання доказів сплати судового збору в належному розмірі.

З урахуванням усунення недоліків апеляційної скарги, відповідно до ухвали від 07.06.2021 суд: поновив ТОВ "Стерео Плаза Груп" процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2020 у справі № 910/9955/20; зупинив дію рішення до перегляду його в апеляційному порядку; відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Стерео Плаза Груп"; розгляд апеляційної скарги призначив на 29.06.2021 о 10год 45 хв.

25.06.2021 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від ТОВ "Естаунд Коммерс" надійшов відзив, у яких останній виклав заперечення проти вимог апеляційної скарги.

Зокрема вказав, що поняття істотна зміна обставин є оціночною категорією. ТОВ "Естаунд Коммерс" вважає, що суд правомірно розірвав договір оренди, навівши правову позицію Верховного Суду , викладену у постанові від 23.07.2019 у справі № 910/13249/17, де охарактеризовано умови, за яких договір може бути розірваним.

На переконання ТОВ "Естаунд Коммерс" введення карантину на території України є саме тією істотною обставиною, що надає право розірвати договір. При цьому таку обставину, сторони не могли б усунути ні за яких умов. Виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін, а також позбавило сторону ініціатора розірвання договору (Орендаря) того, на що ТОВ "Естаунд Коммерс" розраховувала при укладенні договору, оскільки ТОВ "Стерео Плаза Груп" визначив розмір збитків 50% від суми оренди; майнові інтереси Орендаря були захищені, про свідчить стягнення на його корить 75 000 грн та орендної плати та 7 500 грн штрафу; ТОВ "Стерео Плаза Груп" за відсутності факту використання приміщення отримала 50 % ціни Договору - 150 000 грн; захід не відбувся через заборону та загрозу життю людей.

Водночас ТОВ "Естаунд Коммерс" стверджує, що договір не міг бути розірваний з моменту набрання рішенням законної сили, оскільки на момент прийняття судом рішення строк оренди закінчився.

На підтвердження правильності позиції суду першої інстанції навів правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 17.05.2018 у справі № 916/2344/17, де зазначено, що суд має право встановити у рішенні дату набрання чинності змін або розірвання договору, яка може бути іншою, ніж дата набрання чинності рішенням суду .

Представник ТОВ "Стерео Плаза Груп" в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив задовольнити її, натомість представник ТОВ "Естаунд Коммерс" заперечив проти арґументів апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Згідно із ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення суду першої інстанції, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення не підлягає скасуванню чи зміні, з таких підстав.

Згідно з матеріалами справи, 17.02.2020 ТОВ Стерео Плаза Груп (Орендодавець) та ТОВ "Естаунд Коммерс" (Орендар) уклали договір оренди концертного залу STEREO PLAZA № А-411 (далі - Договір оренди).

Згідно з п. 2.1. Договору оренди в порядку та на умовах, передбачених цим договором, Орендодавець зобов`язується надати в тимчасове платне користування Приміщення та Сценічне обладнання, а Орендар зобов`язується прийняти в тимчасове платне користування Приміщення та Сценічне обладнання, також сплачувати Орендодавцю плату за користування зазначеним майном в строки та на умовах встановлених даним договором, а також додатками до даного договору.

Відповідно до п. 3.1. Договору оренди передача Приміщення здійснюється уповноваженим представниками Сторін в строк та час зазначений в пункті 4.1.1. даного договору за адресою Приміщення, зазначеною в пункті 1.1. Договору.

У пункті 4.1. Договору оренди передбачено, що Приміщення надається в оренду Орендарю строком на 24 (двадцять чотири години):

4.1.1. з 06:00 11.12.2020 (час початку Строку Оренди);

4.1.2. до 06:00 12.12.2020 (час закінчення Строку Оренди).

Відповідно до пункту 5.1. Договору оренди орендна плата за період оренди становить 300 000,00 грн, в тому числі 50 000,00 грн ПДВ.

Пунктом 5.3. Договору оренди передбачено, що сторони погодили порядок (графік) здійснення орендної плати, а саме:

1) не пізніше 03 березня 2020 року - 75 000,00 грн, в тому числі ПДВ 12 500,00 грн;

2) не пізніше 08 червня 2020 року - 75 000,00 грн, в тому числі ПДВ 12 500,00 грн;

3) не пізніше 08 вересня 2020 року - 75 000,00 грн, в тому числі ПДВ 12 500,00 грн;

4) не пізніше 03 грудня 2020 року - 75 000,00 грн, в тому числі ПДВ 12 500,00 грн.

Відповідно до пункту 5.4. договору оренди відсутність або неотримання Орендарем рахунку-фактури не є підставою для несплати або прострочення платежів. У випадку відсутності відповідних рахунків-фактур Орендар зобов`язаний перерахувати суму орендної плати у строки встановлені в пункті 5.3. договору на рахунок Орендодавця вказаний в договорі.

Пунктом 7.4.9. Договору оренди передбачено, що Орендар зобов`язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати Орендодавцю орендну плату та здійснювати інші платежі, передбачені цим Договором.

Відповідно до п. 14.1. Договору оренди договір набває чинності з моменту його підписання, а також Додатків до даного Договору № 1 та № 2, повноважними представниками сторін і діє до повного виконання зобов`язань за цим Договором.

Суд установив, що на виконання умов Договору оренди 03.03.2020 ТОВ Естаунд Коммерс сплатило Орендодавцю частину орендної плати (перший платіж) в розмірі 75 000,00 грн, що підтверджується банківською випискою.

Через те, що ТОВ Естаунд Коммерс не сплатило чергові орендні платежі, у період з 08.06.2020 до 08.09.2020 у розмірі 75 000,00 грн кожен, у загальному розмірі 150 000,00 грн, ТОВ Стерео Плаза Груп звернулось із позовом до суду.

Натомість ТОВ "Естаунд Коммерс", не погодившись з первісним позовом, звернувся до суду з вимогами про розірвання договору оренди від 17.02.2020 та стягнення авансового платежу у розмірі 75 000,00 грн.

Суд установив, що 03.03.2020 ТОВ "Естаунд Коммерс" згідно з платіжним дорученням № 2744 сплатив перший платіж в розмірі 75 000,00 грн.

Водночас 12.03.2020 в Україні було запроваджено карантинні заходи у навчальних закладах, а з 25.03.2020 запроваджена надзвичайна ситуація по всій країні та вжиті карантинні заходи.

Оскільки ТОВ "Естаунд Коммерс" на запланований захід було запрошено гостей не тільки з чотирьох українських філій Підприємства, але і з країн, де знаходяться партнери та засновники ТОВ "Естаунд Коммерс" (які перебувають в США, територія якої мала статус червоної зони , як території з дуже небезпечним ризиком ймовірності захворювання), останнє прийняло рішення про відкладення проведення Заходу на наступний рік.

Згідно з матеріалами справи, ТОВ "Естаунд Коммерс" намагалося врегулювати спір, натомість через відсутність домовленостей, останнє скерувало 13.07.2020 на адресу ТОВ Стерео Плаза Груп лист з пропозицією розірвати договір оренди у зв`язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувалися на момент його укладання.

Покликаючись на норми Закону України Про захист прав споживачів , ТОВ "Естаунд Коммерс" зазначало, що ТОВ Стерео Плаза Груп , користуючись своїм вигідним положенням на ринку надання послуг оренди для проведення масових заходів, нав`язує свої умови Договору, не дозволяючи під час його укладання чи виконання внесення змін до його умов, щоб дотримуватись балансу інтересів сторін.

Як правильно встановив суд першої інстанції, укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором оренди.

Частина перша статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною другою статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статей 525 , 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 Цивільного кодексу України ).

Згідно з частиною першою статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (частина перша статті 759 Цивільного кодексу України ).

Договір найму укладається на строк, встановлений договором (частина 1 статті 763 Цивільного кодексу України ).

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до частини першої ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини другої ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі ч. 2 ст. 651 ЦК України . Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. Водночас, йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

Оцінка істотного порушення договору здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені законом. Вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, а також установити, чи є справді істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Вказані критерії наведені у постановах Верховного Суду від 13.02.2018 № 925/1074/17, від 18.06.2019 у справі № 910/8424/18, від 23.07.2019 у справі 910/13249/17.

Статтею 188 Господарського кодексу України врегульовано порядок зміни розірвання господарських договорів, за яким сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (частини друга - четверта статті 188 ГК України ).

Як зазначено вище, суд установив, що ТОВ "Естаунд Коммерс" скерувало 13.07.2020 на адресу ТОВ Стерео Плаза Груп лист з пропозицією розірвати договір оренди у зв`язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувалися на момент його укладання.

Суд апеляційної інстанції, беручи до уваги викладені обставини та норми закону, вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що має місце істотна зміна обставин (запровадження дії карантину), яку ні Орендар, ні Орендодавець не могли передбачити при укладанні договору, а тому вимога ТОВ "Естаунд Коммерс" в межах зустрічного позову про розірвання договору є правомірною.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на таке.

Відповідно до частини п`ятої ст.188 Господарського кодексу України якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Наведена норма передбачає диспозитивність розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у строки, відмінні від строку набрання рішенням законної сили. А отже, суд має право встановити у рішенні дату набрання чинності розірвання договору, яка може бути відмінною, ніж дата набрання чинності рішенням суду.

ТОВ Стерео Плаза Груп в межах первісного позову заявило про стягнення з ТОВ "Естаунд Коммерс" 15 000,00 грн штрафу, 2 434,43 грн пені та 602,46 грн - три проценти річних.

Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України ).

Відповідно до частини першої ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

Згідно з положеннями ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (частина шоста ст. 232 ГК України ).

Пунктами 13.1. та 13.2. договору оренди передбачено, що за не виконання або неналежне виконання обов`язків за цим Договором Сторони несуть відповідальність, встановлену цим Договором та законодавством України. За несвоєчасне внесення Орендної плати або інших платежів, передбачених цим Договором, а також Додатками до даного Договору, Орендар сплачує на користь Орендодавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а також штраф у розмірі 10% від суми, що не була вчасно сплачена.

Оскільки мало місце прострочення, то, здійснивши перевірку розрахунку заявлених до стягнення розмірів штрафу та пені, 3 % річних, суд апеляційної інстанції вважає його правильним, а тому вимоги про стягнення в межах первісного позову з ТОВ "Естаунд Коммерс" саме 7 500,00 грн штрафу та 2 360,66 грн пені, 602,46 грн 3 % річних є обґрунтованими.

Окрім того, що стосується зустрічних позовних вимог ТОВ "Естаунд Коммерс" про стягнення 75 000,00 грн авансового платежу, то суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Згідно зі статтею 653 ЦК України сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки обов`язок виконання грошових зобов`язань за договором оренди визначений судом лише до липня 2020, то висновок суду першої інстанції про безпідставність стягнення в межах зустрічного позову з ТОВ Стерео Плаза Груп 75 000,00 грн, які за своєю правовою природою не є авансом, а черговим платежем, є правильним.

Відтак, враховуючи у даному випадку сукупність встановлених вище обставин та положення статей 75-79 , 86 ГПК України , колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення як первісних вимог, так і зустрічних вимог.

Порушень або неправильного застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права колегією суддів під час перегляду справи не встановлено.

Доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи, а також не впливають на правильне вирішення судом першої інстанції даного спору. Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення в розумінні ст. 269 , 277 ГПК України з викладених в апеляційних скаргах обставин.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на той факт, що висновки суду першої інстанції відповідають приписам законодавства та фактичним обставинам справи, а рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги та залишення рішення Господарського суду м. Києва від 23.12.2020 у справі № 910/9955/20 без змін.

Судові витрати (судовий збір) на підставі ст.129 ГПК України покладаються на скаржника.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 252, 269, 270, 273, 275, 276, 281-285 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Стерео Плаза Груп" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2020 у справі №910/9955/20 залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2020 у справі №910/9955/20 залишити без змін.

3.Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на скаржника.

4.Матеріали справи №910/9955/20 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст судового рішення складено 05.07.2021.

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді Є.Ю. Шаптала

В.В. Куксов