Рішення

від 19.05.2021 по справі 495/5458/20

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 495/5458/20

№ провадження 2/495/1039/2021

р і ш е н н я

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

19 травня 2021 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого судді: Мишко В.В.

при секретарі судового засідання: Охримчук А.В.

за участю представників сторін:

від позивачки: не з`явилася

від відповідачів: не з`явилися

від третіх осіб: не з`явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 495/5458/20

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2 , Публічного акціонерного товариства ВТБ Банк , Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Флай фінанси

за участю третіх осіб, без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання правовідносин за кредитом припиненими,

В С Т А Н О В И В:

10.09.2020 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивачка) звернулася до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_2 (далі по тексту - відповідачка-1), Публічного акціонерного товариства ВТБ Банк (далі по тексту - відповідач-2), Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Флай фінанси (далі по тексту - відповідач-3) за участю ОСОБА_3 (далі по тексту - третя особа-1), ОСОБА_4 (далі по тексту - третя особа-2) про визнання правовідносин за кредитом припиненими (а.с.1-16).

Так, позивачка просить суд:

-визнати припиненими правовідносини за кредитним договором № 2716/1-07, укладеним 23 жовтня 2007 року між ОСОБА_3 та Публічним акціонерним товариством Акціонерний Банк Порто-Франко , правонаступником якого є ОСОБА_2 , майновим поручителем за яким виступила ОСОБА_1 згідно іпотечного договору посвідченому 23 жовтня 2007 року Задорожнюк В.К., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу реєстровий номер - У-780.

-визнати припиненими правовідносини за кредитним договором № 13.86-40/08-СК, укладеним 13 червня 2008 року між ОСОБА_4 та ВАТ ВТБ Банк , правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Флай Фінанс , поручителем за яким виступила ОСОБА_1 згідно договору поруки № 13.86-40/08-ДП від 13.06.2008 року.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 28.09.2020 року відкрито загальне позовне провадження по справі № 495/5458/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Публічного Акціонерного Товариства ВТБ БАНК та Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Флай Фінанс за участю третіх осіб, без самостійних вимог ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання правовідносин за кредитом припиненими. По справі призначено підготовче судове засідання (а.с.75-76).

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 10.02.2021 року закрито підготовче провадження по справі № 495/5458/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Публічного Акціонерного Товариства ВТБ БАНК та Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Флай Фінанс за участю третіх осіб, без самостійних вимог ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання правовідносин за кредитом припиненими. Справу призначено до судового розгляду (а.с.107-108).

Позивачка - ОСОБА_1 , в судове засідання не з`явилася, але її представник - адвокат Прокопішина К.В., подала заяву, згідно із якою заявлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила розглянути справу за відсутністю сторони позивача (а.с.131).

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, але подала до суду заяву, згідно із якою вказала, що позовні вимоги визнає в повному в повному обсязі та просила справу розглянути без її участі. Зазначила, що обставини викладені в позові відповідають дійсності, так як вона відновила свої порушені права кредитора в позасудовому порядку шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. На підставі договору іпотеки, 27.05.2019 року зареєструвала права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_1 і була предметом іпотеки (а.с.102).

Представники відповідачів - ПАТ ВТБ БАНК та ТОВ ФК Флай Фінанс в судове засідання не з`явилися, про день, час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Треті особи - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилися, але подали до суду заяви, згідно із якими зазначили, що позовні вимоги підтримують, просять їх задовольнити в повному обсязі та розглянути справу без їх участі.

Згідно із ч.3 ст.131 Цивільного процесуального кодексу України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч.1 ст.223 ЦПК України).

Відповідно до ч.3 ст.211 Цивільного процесуального кодексу України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи викладені обставини, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників судового процесу, на підставі наявних та достатніх для розгляду матеріалів справи.

У відповідності до ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши позовну заяву, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.1 Цивільного кодексу України, цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно із ч.1 ст.4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Так, ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ПАТ ВТБ БАНК та ТОВ ФК Флай Фінанс за участю третіх осіб, без самостійних вимог ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання правовідносин за кредитом припиненими.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, 23 жовтня 2007 року між ПАТ АБ Порто-Франко та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 2716/1-07, відповідно до якого Банк прийняв на себе зобов`язання видати позичальнику кредит на поточні потреби у сумі 1 262 500,00 гривень 00 копійок, на строк з 23 жовтня 2007 року по 23 жовтня 2012 року зі сплатою 19 (дев`ятнадцять) відсотків річних, а позичальник прийняв на себе зобов`язання своєчасного повернення позивачці всієї суми кредиту, відсотків у розмірах, строках і на умовах визначених кредитним договором (а.с.24-25).

10 грудня 2008 року між АБ Порто-Франко та ОСОБА_3 укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору, згідно якої змінено пункти 2.4., 2.5. кредитного договору (а.с.27).

15 січня 2009 року між АБ Порто-Франко та ОСОБА_3 укладено додаткову угоду № 2 до кредитного договору, згідно якої п.п. 1.3, 2.4, 2.5 кредитного договору викладено у наступній редакції: Збільшити розмір процентної ставки - 20 (двадцять) відсотків за користування кредитними коштами, а також, щомісяця, починаючи з лютого 2009 року, з 1-го, не пізніш 25-го числа місяця, позичальник зобов`язався сплачувати не менш 33 420,00 грн., з урахуванням сплати процентів та повернути всю суму кредиту у строк по 23 жовтня 2012 року (а.с.29).

10 серпня 2011 року між АБ Порто-Франко та ОСОБА_3 укладено додаткову угоду № 3 до кредитного договору, згідно якої п.п. 1.1, 1.2, 1.3, 2.4, 2.5 кредитного договору викладено у наступній редакції: 1.1. Банк видає Позичальнику кредит у розмірі 1 443 616,54 (один мільйон чотириста сорок три тисячі шістсот шістнадцять) гривень 54 копійки, 1.2 кредитні кошти надаються на строк з 23 жовтня 2007 року по 23 жовтня 2013 року, 1.3. за користування кредитними коштами встановлюється плата у розмірі 19 (дев`ятнадцять) процентів річних, на період з 23 жовтня 2007 року по 14 січня 2009 року та 20 (двадцять) процентів річних, на період з 15 січня 2009 року по 23 жовтня 2013 р. 2.4. починаючи з вересня 2011 року щомісячно з 1-го по 10-те число здійснювати погашення заборгованості у сумі 25 000,00 (двадцять п`ять) тисяч гривень 00 копійок, з урахуванням сплати відсотків, п. 2.5. позичальник зобов`язується сплачувати відсотки за користування кредитними коштами щомісячно з 1-го по 10-те число місяця (а.с.30).

21 лютого 2013 року АБ Порто-Франко та ОСОБА_3 укладено додаткову угоду № 4 до кредитного договору, згідно якої змінено умови пункту 5.1. Кредитного договору.

В забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_3 за кредитним договором між ПАТ АБ Порто-Франко та позивачкою, 23 жовтня 2007 року було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Задорожнюк В.К., реєстровий номер - У-780 з додатковими угодами до нього, відповідно до умов якого, в забезпечення виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором передано в іпотеку нерухоме майно: чотирьох кімнатну квартиру під АДРЕСА_1 , який належить позивачці (а.с.33-38).

23 грудня 2015 року між АБ Порто-Франко та ТОВ Альянс Фінанс був укладений договір про відступлення права вимоги № 6, шляхом відступлення прав вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення виконання зобов`язань, у тому числі і за кредитним договором № 2716/1-07 від 23 жовтня 2007 року, укладеним з ПАТ АБ Порто-Франко та ОСОБА_3 .

Також, 23 грудня 2015 року відповідно до договору про відступлення права вимоги між ТОВ Альянс Фінанс та ОСОБА_5 , до ОСОБА_5 перейшло право вимоги за кредитним договором № 2716/1-07 від 23 жовтня 2007 року, укладеним з Публічним акціонерним товариством ПАТ АБ Порто-Франко та ОСОБА_3 та за іпотечним договором, посвідченим 23 жовтня 2007 року, реєстровий номер - У-780.

Постановою Апеляційного суду Одеської області у справі № 523/31500/13-ц від 08.05.2018 року, було задоволено позов правонаступника АБ Порто-Франко - ОСОБА_5 та в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 , за кредитним договором № 2716/1-07 від 23 жовтня 2007 року було звернуто стягнення на предмет іпотеки - чотирьох кімнатну квартиру під АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 .

В подальшому, 18 травня 2018 року відповідно до договору про відступлення права вимоги між та ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , до ОСОБА_2 перейшло право вимоги за кредитним договором № 2716/1-07 від 23 жовтня 2007 року та за іпотечним договором від 23 жовтня 2007 року, реєстровий номер У-780 (а.с.41-42).

За твердженням позивачки, в квітні 2019 року вона отримала від ОСОБА_2 вимогу, в якій остання вимагала сплати заборгованість в розмірі 2 352 423,45 гривень, інакше вона буде ініціювати набуття у свою власність належну її квартиру.

Позивачка зазначила, що з метою врегулювання вказаної ситуації, вона звернулась до відповідачки та запропонувала її не вчиняти дій з набуття права власності, а продати квартиру з аукціону за найвищою ціною, з метою задоволення всіх вимог кредитора та отримання нею залишку між заборгованістю та ринковою ціною продажу квартири.

Між тим, позивачка вказує, що її стало відомо, що після спливу часу, а саме 27.05.2019 року за ОСОБА_2 було зареєстровано право власності на чотирьох кімнатну квартиру під АДРЕСА_1 , на підставі договору іпотеки.

Крім того, позивачка вказала, що відповідачка продовжує вимагати від неї особисто та від членів її сім`ї сплати залишку, ніби-то існуючої заборгованості за тим самим кредитом, мотивуючи свої дії тим, що заборгованість була не в повному обсязі погашена за рахунок набуття у власність предмету іпотеки.

Правовідносини за іпотечним договором та за кредитним договором, за яким позивачка виступала майновим поручителем вже відсутні, з огляду на приписи частини 4 статті 36 Закону України Про іпотеку , після завершення позасудового врегулювання, будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов`язання є недійсними.

Після звернення стягнення відповідачкою на предмет іпотеки (квартиру) в позасудовому порядку наступні вимоги за основним зобов`язанням - кредитним договором № 2716/1-07 від 23 жовтня 2007 року) є недійсними.

13.06.2008 року між ВАТ ВТБ Банк , ОСОБА_4 та ТОВ Вадіта була укладена генеральна угода № 40, згідно із умовами якої, Банк зобов`язався надати кредит в межах суми, що не перевищує встановлений генеральною угодою ліміт, а ТОВ Вадіта зобов`язалось користуватись наданими кредитними коштами на умовах, встановлених договором, та відповідати за виконання власних зобов`язань. При цьому ліміт кредитування, згідно із п. 1.2 вказаної угоди був встановлений в межах 10000000 гривень. На виконання умов зазначеної генеральної угоди між позивачкою та ОСОБА_4 , 13.06.2008 року був укладений кредитний договір № 13.86-40/08-СК, згідно із яким ВАТ ВТБ Банк надав відповідачу грошові кошти у сумі 4781000 гривень, терміном до 12.06.2015 року з процентною ставкою за користування кредитними коштами в розмірі 22 % річних (а.с.47-49).

Зобов`язання ОСОБА_4 за кредитним договором № 13.86-40/08-СК від 13.06.2008 року були забезпечені шляхом укладення договорів поруки, а саме ТОВ Вадіта поручилося за виконання зобов`язань ОСОБА_4 за кредитним договором № 13.86-40/08-СК від 13.06.2008 року, відповідно до договору поруки № 13.86-40/08-ДП від 13.06.2008 року, позивачка також поручилась за виконання ОСОБА_4 своїх кредитних зобов`язань, у зв`язку з чим уклала з ПАТ ВТБ Банк договір поруки № 13.86-40/08-ДП від 13.06.2008 року.

Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 26 травня 2010 року по справі № 2-6242/10 стягнуто солідарно з ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь ВАТ ВТБ Банк заборгованість за кредитним договором № 13.86-40/08-СК від 13.06.2008 року, в розмірі 6112279,89 гривен, державне мито в розмірі 1700 грн. і витрати на ІТЗ 120 грн., а всього стягнуто 6113979 гривен 89 коп.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 12.04.2011 року рішення Приморського районного суду м. Одеси від 26 травня 2010 року в частині стягнення з ТОВ Вадіта , скасовано із закриттям провадження у справі, в інший частині рішення суду залишено без змін.

Разом з тим, 22.01.2015 року ПАТ ВТБ БАНК було звернуто стягнення в позасудовому порядку на предмет іпотеки згідно іпотечного договору, укладеному 09 червня 2008 року між ВАТ ВТБ Банк та ТОВ Вадіта , посвідченому 19.06.2008 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Криворотенко Л.І.. за реєстровим номером 4803. Згідно вказаного договору в іпотеку банку відповідачем було надано нерухоме майно, а саме: комплекс будівель та споруд бази відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , реєстровий номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно 6013578; база відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_2 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, земельна ділянка загальною площею 0,4451 га, яка знаходиться в Центральному районі селища міського типу Затока міста Білгород-Дністровський Одеської області, кадастровий номер 5110300000:02:028:0047, цільове призначення земельної ділянки: для експлуатації та обслуговування бази відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Вказаний іпотечний договір забезпечував виконання зобов`язань ОСОБА_4 (позичальника) за генеральною угодою № 40 від 09.06.2008 року та кредитним договором № 13.86-40/08-СК від 13.06.2008 року.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 12 лютого 2018 року по справі № 2-6242/10 встановлено судом наведену обставину: враховуючи наявність непогашеної кредитної заборгованості, ПАТ ВТБ БАНК прийняв рішення про задоволення своїх грошових вимог за рахунок предмету іпотеки. Таким чином, ПАТ ВТБ БАНК згідно із положеннями статті 37 Закону України Про іпотеку скористався своїм правом та зареєстрував право власності на предмет іпотеки, а саме: земельну ділянку кадастровий номер 5110300000:02:028:0047, розташовану за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока .

23 березня 2018 року між ПАТ ВТБ БАНК та ТОВ Фінансова компанія Флай Фінанс був укладений договір про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за кредитним договором № 13.83-41/08-СК від 09.06.2008 року та кредитним договором № 13.86-40/08-СК від 13.06.2008 року.

Пунктом 3.1.3. Договору передбачено, що право вимоги переходить до нового кредитора з моменту зарахування коштів у розмірі ціни договору на рахунок первісного кредитора, вказаний в п. 12 цього Договору, після чого новий кредитор стає новим кредитором по відношенню до боржника стосовно його заборгованості по кредитному договору та зобов`язань поручителів, боржника та/або його майнових поручителів стосовно їх зобов`язань по договорам забезпечення. Разом з правами вимоги новому кредитору переходять всі інші, пов`язані з ними права в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

26 червня 2018 року представник ТОВ Фінансова компанія Флай Фінанс звернувся до суду із заявами про заміну сторони у виконавчому провадженні, в якій просив замінити сторону у виконавчому провадженні, а саме: замінити первісного стягувача ПАТ ВТБ Банк на його правонаступника ТОВ Фінансова компанія Флай Фінанс , мотивуючи свої вимоги тим, що 23 березня 2018 року між ПАТ ВТБ Банк та ТОВ Фінансова компанія Флай Фінанс був укладений договір про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за кредитним договором №13.83-41/08-СК від 09 червня 2008 року та кредитним договором №13.86-40/08-СК від 13 червня 2008 року.

Ухвалами Приморського районного суду м. Одеси від 26 липня 2018 року замінено сторону у виконавчих провадженнях № № 47696459, 49720405, 49722435, 49722477, 49720444, 52134768, а саме: замінено первісного стягувача ПАТ ВТБ Банк (01004, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка/вулиця Пушкінська, будинок 8/26, код ЄДРПОУ 14359319) на його правонаступника ТОВ Фінансова компанія Флай Фінанс (04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 3, Код ЄДРПОУ 39807893).

За твердженням позивачки, на теперішній час відносно неї відкрито виконавче провадження за зобов`язаннями, які були виконані в результаті звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку та після звернення стягнення ПАТ ВТБ БАНК на предмет іпотеки (базу відпочинку) в позасудовому порядку - наступні вимоги стягувача за основним зобов`язанням (кредитним договором № 13.86-40/08-СК від 13.06.2008 року) - є недійсними.

Таким чином, позивачка зазначила, що припинились і її зобов`язання, як поручителя за договором поруки № 13.86-40/08-ДП від 13.06.2008 року.

Дані обставини і стали підставою для звернення позивачки з відповідною позовною заявою до суду.

Відповідно до ч.1 ст. 509 та ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язаням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язанна вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч.1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно із п.2 ч.1 ст. 1 Закону України Про іпотеку іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно із яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до пп. 4, 6, 8 ч. 1 ст. 1 Закону України Про іпотеку основне зобов`язання - зобов`язання боржника за договорами позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також зобов`язання, яке виникає з інших підстав, виконання якого забезпечене іпотекою. Іпотекодавець - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов`язання або зобов`язання іншої особи перед іпотекодержателем. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель. Іпотекодержатель - кредитор за основним зобов`язанням.

За змістом ст. 3 Закону України Про іпотеку , іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України Про іпотеку іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України Про іпотеку передбачено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно із ч. 4 ст. 36 Закону України Про іпотеку (в редакції чинній на момент звернення стягнення), після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобовязання є недійсними.

Наслідком завершення позасудового врегулювання є недійсність наступних вимог кредитора (іпотекодержателя) до боржника щодо виконання основного зобов`язання.

Іпотекодержатель сам обрав такий спосіб захисту, як звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання, на підставі застереження про задоволення його вимог як іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, і зареєстрував за собою право власності на предмет іпотеки.

Таким чином, внаслідок звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за іпотекодержателем (кредитором) права власності на нього, кредитор втрачає права вимоги до боржника щодо одержання задоволення порушеного основного зобов`язання за рахунок одного виду забезпечення основного зобов`язання цим боржником.

Таким чином встановлено, що після звернення стягнення ПАТ ВТБ Банк на предмет іпотеки (базу відпочинку) в позасудовому порядку, наступні вимоги стягувача за основним зобов`язанням (кредитним договором № 13.86-40/08-СК від 13.06.2008 року) є недійсними.

Постановою Верховного Суду від 26.02.2019 року у справі № 914/355/17, якою Верховний Суд залишив без змін постанову суду апеляційної інстанції та погодився з висновком, що позасудове звернення стягнення на предмет іпотеки призводить до припинення правовідносин за основним зобов`язанням.

Отже, позасудове врегулювання шляхом набуття іпотекодержателем у власність предмета іпотеки за вартістю, визначеною на момент звернення стягнення на предмет іпотеки суб`єктом оціночної діяльності, має наслідком припинення іпотечного зобов`язання на підставі абзацу 4 частини 1 статті 17 Закону України Про іпотеку з моменту державної реєстрації права власності на іпотечне майно за іпотекодержателем та зумовлює недійсність будь-яких наступних вимог іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов`язання (кредитного договору) в порядку частини 4 статті 36 Закону України Про іпотеку .

Така правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.03.2018 року у справі №927/84/16 та від 03.04.2018 року у справі №911/2798/16, а також у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20.06.2018 у справі №756/31271/15-ц у подібних правовідносинах.

Суд не вбачає підстав для відступлення від зазначеної усталеної судової практики застосування частини 4 статті 36 Закону України Про іпотеку при розгляді даної справи №914/355/17.

Постановою Верховного Суду від 13.02.2019 року у справі № 759/6703/16-ц, якою скасоване рішення суду апеляційної інстанції та залишено рішення суду першої інстанції в силі, яким задоволено позов боржника до ПАТ ВТБ Банк та визнано припиненими правовідносини за кредитним договором та забезпечувальними договорами внаслідок позасудового звернення ПАТ ВТБ Банк стягнення на предмет іпотеки.

Також, постановою Верховного Суду від 17.04.2019 року у справі № 204/7148/16-ц, якою скасовані рішення судів першої та апеляційної інстанції, відмовлено в позові ПАТ КБ ПриватБанк до боржника про стягнення заборгованості за кредитним договором внаслідок позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки.

Постановою Верховного Суду від 27.02.2019 року у справі № 263/3809/17, якою скасовані рішення судів першої та апеляційної інстанції, відмовлено в позові кредитора до боржника про стягнення заборгованості за договором позики внаслідок позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки.

Постановою Верховного Суду від 27.02.2019 року у справі № 643/18466/15-ц, якою скасовані рішення судів першої та апеляційної інстанції, відмовлено в позові кредитора до боржника про стягнення заборгованості за договором позики внаслідок позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки.

Законом встановлено спосіб задоволення вимог кредитора шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі, зокрема, відповідного застереження в іпотечному договорі. Цей спосіб реалізується шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки або надання права іпотекодержателю від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу. Після набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки, якою забезпечено згідно іпотечного договору усі існуючі борги позичальника, вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов`язання є недійсними.

Така правова позиція викладена, зокрема, у постановах Вищого господарського суду України від 20.12.2016 року у справі №914/3604/15 та від 02.10.2017 року у справі №908/2517/16.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно із ч.4 ст. 334 Цивільного кодексу України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Статтею 598 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених законом або договором. Статтею 36 Закону України Про іпотеку передбачена недійсність вимог кредитора до боржника після позасудового врегулювання.

За таких обставин зобов`язання позичальника за кредитним договором є припиненими відповідно до частини четвертої статті 36 Закону України "Про іпотеку".

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачені способи захисту цивільних прав та інтересів. Положеннями вказаної статті визначено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Особа, права якої порушені, може скористатися способом захисту свого порушеного права та подати позов до суду.

Враховуючи недійсність наступних вимог ОСОБА_2 , ПАТ ВТБ БАНК та його правонаступника ТОВ ФК ФЛАЙ ФІНАНС за основним зобов`язанням (кредитними договорами), що зумовлює відсутність подальшого обов`язку поручителя перед кредитором, вважаю за можливе звернутись із позовними вимогами про визнання припиненими правовідносин за кредитними договорами.

Так, з матеріалів справи вбачається, що вимоги відповідачів - ОСОБА_2 , ПАТ ВТБ Банк та його правонаступника ТОВ ФК Флай Фінанс за основними зобов`язанням (кредитними договорами) є недійсними, у зв`язку з позасудовим врегулюванням спору, що зумовлює відсутність подальшого обов`язку поручителя перед кредитором .

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Відповідно до ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна людина, права і свободи якої, викладені у цій Конвенції, порушуються, має ефективний засіб захисту у відповідному національному органі.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).

Згідно із ст.2 Цивільного процесуального кодексу України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст.ст. 12, 13 Цивільного процесуального кодексу України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ст.ст. 76-77 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 5, 6 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із ст.263 Цивільного процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи вищевикладені обставини та норми чинного законодавства, розглянувши справу в межах заявлених вимог та наданих сторонами доказів, які оцінені судом в їх сукупності, суд, за своїм внутрішнім переконанням, дійшов до висновку про законність, обґрунтованість та правомірність позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ПАТ ВТБ Банк та ТОВ ФК Флай Фінанс за участю третіх осіб, без самостійних вимог ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання правовідносин за кредитом припиненими, у зв`язку з чим такий позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст 16, 334, 509, 526, 598 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 12-13, 76-81, 131, 211, 223, 247, 258-259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Публічного Акціонерного Товариства ВТБ БАНК та Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Флай Фінанс за участю третіх осіб, без самостійних вимог ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання правовідносин за кредитом припиненими - задовольнити.

Визнати припиненими правовідносини за кредитним договором № 2716/1-07, укладеним 23 жовтня 2007 року між ОСОБА_3 та Публічним акціонерним товариством Акціонерний Банк Порто-Франко , правонаступником якого є ОСОБА_2 , майновим поручителем за яким виступила ОСОБА_1 згідно іпотечного договору посвідченому 23 жовтня 2007 року Задорожнюк В.К., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу реєстровий номер - У-780.

Визнати припиненими правовідносини за кредитним договором № 13.86-40/08-СК, укладеним 13 червня 2008 року між ОСОБА_4 та ВАТ ВТБ Банк , правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Флай Фінанс , поручителем за яким виступила ОСОБА_1 згідно договору поруки № 13.86-40/08-ДП від 13.06.2008 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається через Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області або безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя В.В. Мишко