Постанова

від 06.07.2021 по справі 905/1423/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" липня 2021 р. Справа№ 905/1423/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорногуза М.Г.

суддів: Куксова В.В.

Агрикової О.В.

секретар судового засідання: Михайленко С.О.

за участю представників сторін:

від позивача: адвокат Кузьміна К.О., на підставі довіреності № 44 від 22.10.2020 ,

від відповідача: Васюкевич С.Г., в порядку самопредставництва ,

від третьої особи: не з`явився,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Донецької обласної державної адміністрації ,

на рішення Господарського суду міста Києва від 25 березня 2021 року (повний текст складено 08.04.2021 р.)

у справі № 905/1423/20 (суддя Смирнова Ю.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Корум Дружківський машинобудівний завод",

до Донецької обласної державної адміністрації,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Лиманська міська рада,

про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі, -

в с т а н о в и в :

1. Короткий зміст позовних вимог:

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Корум Дружківський машинобудівний завод" звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Донецької обласної державної адміністрації, в якому просить визнати укладеною (з дня набрання чинності рішенням суду) додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1413300000:07:002:0769 загальною площею 4,3549 га для обслуговування бази відпочинку "Алмаз" у редакції, наведеній позивачем (т.І, а.с. 1-4).

1.2. Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначає, що відповідач, як розпорядник земельної ділянки з кадастровим номером 1413300000:07:002:0769, всупереч положенням ст.ст.120, 122, 141 Земельного кодексу України, ст.7 Закону України "Про оренду землі" ухиляється від укладання додаткової угоди до договору оренди землі №17/08 від 07.02.2008 в частині зміни орендодавця та орендаря, запропонованої позивачем, як новим власником розташованого на вказаній земельній ділянці майна.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції:

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 25 березня 2021 у справі №905/1423/20 позов задоволено повністю.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги:

3.1 Донецька обласна державна адміністрація звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить "скасувати рішення Господарського суду міста Києва у справі №905/1423/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Корум Дружківський машинобудівний завод" до Донецької обласної державної адміністрації про врегулювання переддоговірного спору під час укладення додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1413300000:07:002:0769 загальною площею 4,3549 га для обслуговування бази відпочинку "Алмаз" в районі с. Щурово на території Краснолиманської міської ради та визнання її укладеною. Ухвалити нове рішення у вказаній справі, яким у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Корум Дружківський машинобудівний завод" до Донецької обласної державної адміністрації відмовити повністю та закрити провадження у справі у зв`язку з порушенням предметної та суб`єктної юрисдикції спору".

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу:

4.1. У апеляційній скарзі відповідач зазначає, що відповідач не є стороною зазначеного правочину, не має будь-яких прав та обов`язків за ним, чинним законодавством України, умовами даного договору не передбачено можливості внесення до нього змін третіми особами, а лише сторонами договору за їх взаємною згодою, зміни до договору оренди землі №17/08 від 07.02.2008 можуть бути внесені лише за безпосередньої участі позивача та Краснолиманської міської ради, правові підстави для укладення додаткової угоди між позивачем та Донецькою обласною державною адміністрацією відсутні, зміст додаткової угоди, складеної позивачем до договору оренди землі №17/08 від 07.02.2008 не відповідає вимогам ГК та ЦК України щодо загальних положень про договір, господарський договір та нормам Закону України "Про оренду землі", а сам договір оренди землі №17/08 від 07.02.2008 підлягає розірванню за згодою сторін - позивача та Краснолиманської міської ради на підставі п.39 цього договору.

4.2. На думку відповідача, Донецька обласна державна адміністрація не наділена повноваженнями з розпорядження землями рекреаційного призначення.

4.3. На переконання відповідача, спір має вирішуватись у визначеному КАС України порядку.

5. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи:

5.1. Позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що посилання Скаржника на відсутність у нього повноважень є безпідставним, адже чинним Земельним кодексом України, а також роз`ясненням профільного відомства, чітко визначено повноваження Скаржника, і в даному випадку це не може бути предметом для спору, та підставою для відмови в укладанні додаткової угоди до Договору оренди. Також позивач зазначив, що посилання відповідача на те, що спір має розглядатись в порядку адміністративного судочинства, адже має місце спір про наявність у Скаржника повноважень щодо підписання додаткової угоди, є безпідставним, адже Позивач звернувся до суду із позовною заявою про врегулювання переддоговірного спору під час укладення додаткової угоди до договору із вимогою про визнання укладеною (з дня набрання чинності рішенням суду) додаткову угоду до договору оренди, який має розглядатися у порядку Господарського судочинства.

6. Розподіл справи:

6.1. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.05.2021, матеріали апеляційної скарги Донецької обласної державної адміністрації у судовій справі № 905/1423/20 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді - Куксов В.В., Тищенко О.В.

6.2. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.05.2021 відмовлено Донецькій обласній державній адміністрації у задоволенні заяви про відстрочення сплати судового збору. Апеляційну скаргу Донецької обласної державної адміністрації № 0.2/24-2180/4-21 від 28.04.2021 на рішення Господарського суду міста Києва від 25 березня 2021 року у справі № 905/1423/20 залишено без руху та встановлен строк на усунення недоліків апеляційної скарги.

6.3. 26.05.2021 Донецька обласна державна адміністрація звернулось із заявою про усунення недоліків апеляційної скарги.

6.4. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.05.2021, в зв`язку з перебуванням судді Тищенко О.В., яка не є головуючим суддею (суддею доповідачем) у відпустці, для розгляду апеляційної скарги Донецької обласної державної адміністрації у судовій справі № 905/1423/20, визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді - Агрикова О.В., Куксов В.В.

6.5. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.05.2021 відкрито апеляційне провадження апеляційною Донецької обласної державної адміністрації на рішення Господарського суду міста Києва від 25 березня 2021 року у справі №905/1423/20 та повідомлено учасників справи про те, що розгляд справи відбудеться 06.07.2021 р.

7. Інші процесуальні дії у справі:

7.1. У судовому засіданні 06.07.2021 р. представник відповідача надав пояснення, у яких підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

7.2. Представник позивача у судовому засіданні 06.07.2021 р. надав пояснення, в яких заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив відмовити у її задоволенні, а оскаржуване рішення залишити без змін.

7.3. Лиманська міська рада у судове засідання 06.07.2021 р. явку своїх представників не забезпечили, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення за № 0411634726004.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

7.4. Враховуючи викладені обставини, те, що явка сторін обов`язковою не визнавалась, а також те, що неявка сторін не перешкоджає всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, з метою недопущення порушення процесуальних строків, колегія суддів приходить висновку про можливість розгляду справи за апеляційною скаргою за наявними матеріалами без участі представника Лиманської міської ради.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

8. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини справи:

8.1. 07.02.2008 між Краснолиманською міської радою (найменування змінене на Лиманську міську раду), як орендодавцем, та Відкритим акціонерним товариством "Дружківський машинобудівний завод" (найменування змінене на Публічне акціонерне товариство "Дружківський машинобудівний завод"), як орендарем, укладено договір оренди землі №17/08 (договір), зареєстрований у Краснолиманському районному відділі Донецької регіональної філії Центру ДЗК 19.02.2008 за №040815500015, відповідно до умов п. 1.1. якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - для обслуговування бази відпочинку "Алмаз" на підставі рішень Краснолиманської міської ради від 14.03.2007 №5/10-440, від 14.03.2007 №5/10-511 та від 20.12.2007 №5/19-1988, яка знаходиться в районі с.Щурово на території Краснолиманської міської ради (т.І, а.с. 5-7).

8.2. Згідно п.2 договору в оренду передається земельна ділянка, кадастровий номер: 1413300000:07:002:0769, загальною площею 4,3549 га у тому числі під капітальними - 0,4041 га, тимчасовими - 0,0272 га, під проїздами, проходами та площадками - 0,6286, землі, що використовуються для відпочинку та інші відкриті землі (інші) - 3,2950 г.

8.3. На земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна будівлі та споруди Відкритого акціонерного товариства "Дружківський машинобудівний завод", а також інші об`єкти інфраструктур в межах земельної ділянки . Земельна ділянка передається в оренду без об`єктів орендодавця (п.п.3, 4 договору).

8.4. Відповідно до п.5 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 607416,33 грн.

8.5. Договір укладено на 25 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п.8 договору).

8.6. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі (ставка - 3% згідно рішення Краснолиманської міської ради від 14.03.2007 №5/10-440) у розмірі 60716,33 грн*3%*1,028=18732,72 грн на рік без ПДВ, згідно додатку №2 (постанова Кабінету міністрів України від 13.12.2006 №1724) де 1,028 - коефіцієнт індексації на виконання постанови Кабінету міністрів України від 12.05.2000 №783. Розмір орендної плати переглядається один раз на рік (п.п.9, 12 договору).

8.7. Земельна ділянка передається в оренду для обслуговування бази "Алмаз". Цільове призначення земельної ділянки рекреаційного призначення (п.п.14, 15 договору).

8.8. 20.01.2015 між ПАТ "Дружківський машинобудівний завод", як продавцем, та ТОВ "Корум Дружківський машинобудівний завод", як покупцем, укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О.В. та зареєстрований в реєстрі за №112, відповідно до умов якого продавець передає належне йому на праві приватної власності нерухоме майно, а саме: нежитлові будівлі та споруди бази відпочинку "Алмаз", які розташовані за адресою: Донецька область, місто Красний Лиман, село Щурове, вулиця Маркса Карла, будинок №157 за наведеним описом та знаходиться за земельній ділянці площею 4,3549 га, кадастровий номер: 1413300000:07:002:0769, що надана у користування продавцю на підставі договору оренди землі №17/08, укладеного з Краснолиманською міською радою 07.02.2008, зареєстрованого у Краснолиманському районному відділі Донецької регіональної філії Центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 19.02.2008 за №040815500015 (п.1), за погодженням сторін продаж майна здійснюється за 44215,32 грн., в тому числі ПДВ в сумі 7369,22 грн., яку покупець зобов`язується перерахувати протягом 60-ти банківських днів на п/р продавця (п.4), відповідно до п.4 ст.334 Цивільного кодексу України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону. Право власності на майно має бути зареєстроване у відповідному уповноваженому органі відповідно до ст.182 ЦК України (п.12) (т.І, а.с. 16-17).

8.9. 21.03.2017 ПАТ "Дружківський машинобудівний завод" звернулося до Лиманського міського голови із листом №01/10Д, в якому просило надати ТОВ "Корум Дружківський машинобудівний завод" в оренду на 25 років земельну ділянка з кадастровим номером 1413300000:07:002:0769 у зв`язку з придбанням ТОВ "Корум Дружківський машинобудівний завод" об`єктів нерухомого майна бази відпочинку "Алмаз", яка знаходиться за адресою: село Щурове, вулиця Соборна, будинок №157 (т.І, а.с. 24).

8.10. Листом №До1081-02-4 від 28.03.2017 виконавчий комітет Лиманської міської ради Донецької області повідомив ПАТ "Дружківський машинобудівний завод" про те, що земельна ділянка для обслуговування бази відпочинку "Алмаз" (кадастровий номер 1413300000:07:002:0769), належить до державної форми власності, а тому з 01.01.2013 Лиманська міська рада не має повноважень розпоряджатися вказаною земельною ділянкою та вносити зміни у договір оренди землі (т.І, а.с. 25).

8.11. Листом №03/2-89 від 15.05.2020 позивач просив відповідача укласти додаткову угоду до договору оренди землі №17/08 від 07.02.2008, зареєстрованого у Краснолиманському районному відділі Донецької регіональної філії Центру ДЗК 19.02.2008 за №040815500015 в частині заміни орендодавця та орендаря (т.І, а.с. 26-27, 28).

8.12. Листом №0.2/19-3230/4-20 від 12.06.2020 Донецька обласна державна адміністрація повідомила позивача про те, що вона не є орендодавцем за договором оренди землі №17/08 від 07.02.2008, а для встановлення, до повноважень якого органу належить розпорядження землями державної власності, вказаними у ст.149 Земельного кодексу України, у разі, якщо не відбувається вилучення земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельних ділянок, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, облдержадміністрацією, обласною військово-цивільною адміністрацією надіслано відповідний запит до Кабінету Міністрів України (т.ІІ, а.с. 56-58).

9. Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини:

9.1. Право власності на нежитлові будівлі та споруди бази відпочинку "Алмаз", які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та знаходяться за земельній ділянці площею 4,3549 га з кадастровим номером 1413300000:07:002:0769, що надана у користування на підставі договору оренди землі №17/08 від 07.02.2008, перейшло до позивача, що підтверджується договором купівлі-продажу нерухомого майна від 20.01.2015, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О.В. та зареєстрований в реєстрі за №112 та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №32462572 від 20.01.2015.

9.2. Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №32462572 від 20.01.2015 таке право на об`єкт нерухомого майна - нежитлові будівлі та споруди бази відпочинку "Алмаз" зареєстроване за позивачем (т.І, а.с. 18-19).

9.3. Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-1403746542018 від 22.10.2018 земельна ділянка з кадастровим номером 1413300000:07:002:0769, розташована у Донецькій області, в районі села Щурове на території Краснолиманської міської ради, цільове призначення - рекреаційне, категорія земель - землі рекреаційного призначення, вид використання земельної ділянки - для обслуговування бази відпочинку "Алмаз", площа земельної ділянки - 4.3549 га є державною власністю, право власності зареєстровано за Краснолиманською міською радою (т.І, а.с. 20-21).

9.4. Відповідно до п.12 розділу Перехідних положень Земельного кодексу України в редакції, яка була чинна станом на дату укладення договору оренди землі №17/08 від 07.02.2008 , до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

9.5. З огляду на вказане орендодавцем за вказаним договором, на момент його укладення, виступала третя особа як розпорядник земельної ділянки рекреаційного призначення з кадастровим номером 1413300000:07:002:0769, яка знаходиться в районі с.Щурово на території Краснолиманської міської ради.

9.6. Пунктом 7 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" (який набрав чинності 01.01.2013) унормовано, що з дня набрання чинності цим Законом землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими.

9.7. Відповідно до ч.5 ст.122 Земельного кодексу України обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

9.8. Враховуючи викладене, з 01.01.2013 (тобто моменту розмежування) власник земельної ділянки з кадастровим номером 1413300000:07:002:0769 не змінився, зазначена земельна ділянка як була, так і залишилась у державній власності, а змінився тільки розпорядник вказаної земельної ділянки і таким розпорядником став відповідача.

9.9. У розумінні положень ч.2 ст.120 Земельного кодексу України, ч.2 ст.377 Цивільного кодексу України та ч.3 ст.7 Закону України "Про оренду землі" при виникненні в іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду (відповідно до договору, який містить необхідні за законом істотні умови), право попереднього власника або користувача припиняється в силу прямої вказівки закону без припинення у цілому договору оренди земельної ділянки, відповідно, новий власник об`єкта нерухомості, якому переходить право оренди, набуває права оренди за чинним договором оренди, а не у порядку повторного надання земельної ділянки. Тобто, має місце заміна сторони у зобов`язанні, і після відчуження об`єктів нерухомості попередні користувачі не повинні сплачувати орендну плату за земельну ділянку, користувачем якої вони вже не є, а зобов`язання з такої сплати автоматично виникає у нового власника нерухомості.

Наведена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №913/153/18 та від 08.07.2020 у справі №922/1349/18.

9.10. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі №263/6022/16-ц викладено аналогічний правовий висновок, що після відчуження об`єкта нерухомості, розташованого на орендованій земельній ділянці, договір оренди землі у відповідній частині припиняється щодо відчужувача, однак діє на тих самих умовах стосовно нового власника нерухомості, який з моменту набуття такого права набуває також права оренди земельної ділянки, на якій це майно розміщене.

Іншими словами, з моменту переходу права власності на розташоване на земельній ділянці нерухоме майно до нового власника у правовідносинах користування земельною ділянкою, на якій знаходиться це майно, відбувається фактична заміна землекористувача: права й обов`язки землекористувача переходять до нового власника відповідного нерухомого майна.

9.11. У постанові від 25.02.2020 у справі №922/510/19 Великої Палати Верховного Суду зазначено, що Верховний Суд неодноразово висловлював позицію про те, що особа, яка набула права власності на це майно, фактично стає орендарем земельної ділянки, на якій воно розміщене, у тому ж обсязі та на умовах, як і у попереднього власника.

9.12. Вказане у сукупності свідчить про те, що позивачем обґрунтовано пред`явлено позов про визнання укладеною додаткової угоди щодо заміни орендаря за договором оренди земельної ділянки у зв`язку з набуттям права власності на розташоване на такій земельній ділянці майно.

10. Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції:

10.1. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог з огляду на те, що з моменту переходу права власності на нежитлові будівлі та споруди бази відпочинку "Алмаз", які розташовані за адресою: Донецька область, місто Красний Лиман, село Щурове, вулиця Маркса Карла, будинок №157 та знаходяться за земельній ділянці площею 4,3549 га з кадастровим номером 1413300000:07:002:0769, що надана у користування на підставі договору оренди землі №17/08 від 07.02.2008, укладеного між Краснолиманською міською радою та ВАТ "Дружківський машинобудівний завод" (найменування змінене на ПАТ "Дружківський машинобудівний завод", яке було попереднім власником придбаного позивачем майна), сторонами орендних правовідносин стали Донецька обласна державна адміністрація, як розпорядник земельної ділянки рекреаційного призначення, розташованої за межами населеного пункту, та новий власник нерухомого майна - ТОВ "Корум Дружківський машинобудівний завод", оскільки право попереднього користувача ПАТ "Дружківський машинобудівний завод" припинилось в силу прямої вказівки закону без припинення у цілому договору оренди земельної ділянки, відповідно, новий власник об`єкта нерухомості (позивач) набув право оренди за чинним договором оренди, а не у порядку повторного надання земельної ділянки.

11. Мотиви прийняття або відхилення аргументів, викладених учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу:

11.1. Твердження скаржника про те, що відповідач не є стороною зазначеного правочину, про відсутність правових підстав для укладення між сторонами додаткової угоди, а також про відсутність у Донецької обласної державної адміністрації повноважень на розпорядження землями рекреаційного призначення спростовуються наступним.

Пунктом 7 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" від 06.09.2012 унормовано, що з дня набрання чинності цим Законом землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими.

Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" набрав чинності 01.01.2013.

Відповідно до ч.5 ст.122 Земельного кодексу України обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Положеннями ч.8 ст.122 та ч.9 ст.149 Земельного кодексу України унормовано, що Кабінет Міністрів України може вилучати земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні в т.ч. рекреаційного призначення, а до повноважень обласної державної адміністрації належить, зокрема, передача зазначених земельних ділянок в оренду.

Враховуючи викладене, з 01.01.2013 (тобто моменту розмежування) власник земельної ділянки з кадастровим номером 1413300000:07:002:0769 не змінився, зазначена земельна ділянка як була, так і залишилась у державній власності, а змінився тільки розпорядник вказаної земельної ділянки.

При цьому, надання земельної ділянки за межами населеного пункту для обслуговування бази відпочинку за рахунок земель рекреаційного призначення не передбачає її вилучення чи зміну цільового призначення, оскільки земельна ділянка буде надаватися позивачу для обслуговування та експлуатації вже існуючої бази відпочинку.

Вказане свідчить про те, що повноваження щодо передачі такої земельної ділянки в оренду в т.ч. позивачу належать до компетенції відповідача.

11.2. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Так, до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома чи більше суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у правовідносинах, в яких хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта (суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний (зобов`язані) виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень (аналогічні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 914/2006/17 (пункт 5.7), від 4 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 (пункти 28-30), від 18 вересня 2018 року у справі № 823/218/17 (пункти 24-25), від 12 березня 2019 року у справі № 911/3594/17 (пункти 4.8-4.10), від 2 квітня 2019 року у справі № 137/1842/16-а, від 18 грудня 2019 року у справі № 826/2323/17 (пункти 18-19), від 18 грудня 2019 року у справі № 263/6022/16-ц (пункти 21-23), від 19 лютого 2020 року у справі № 520/5442/18 (пункти 18-20), від 26 лютого 2020 року у справі № 1240/1981/18 (пункти 16-17), від 1 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17 (пункти 19-21)).

Отже, у публічно-правовому спорі сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні: одна зі сторін - суб`єкт владних повноважень - виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо. Зазначені функції суб`єкт владних повноважень має виконувати саме у тих правовідносинах, у яких виник спір. (аналогічні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17 (провадження № 14-317цс19).

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути зміна правовідношення (п. 6 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

При цьому у п. 10 ч. 2 ст. 20 ГК України визначено, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом установлення, зміни і припинення господарських правовідносин.

Вказане свідчить про те, що пред`явлений у межах даної справи позов про внесення змін до договору в частині заміни орендаря спрямований на захист права оренди земельної ділянки, на якій розташоване належне позивачу на праві власності майно.

Враховуючи викладене є помилковими твердження відповідача про необхідність вирішення такого спору у визначеному КАС України порядку з огляду на те, що спір, який виник між сторонами має приватно-правовий характер, спрямований на захист права оренди позивача від порушень з боку відповідача у справі, а відповідно має розглядатися за правилами господарського, а не адміністративного судочинства.

12. Чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких особа звернулась до суду:

12.1. Матеріали справи свідчать про порушення прав позивача на отримання доходів у вигляді орендної плати внаслідок фактичного користування відповідачем у період з 01.12.2017 по 31.10.2020 земельною ділянкою без укладеного договору оренди.

13. Посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції:

13.1. Стаття 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначає, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

13.2. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст. 14 ГПК України).

13.3. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 74 ГПК України).

13.4. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України).

13.5. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст. 86 ГПК України).

13.6. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 2 ст. 118 ГПК України).

13.7. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч.ч. 1, 2 статті 269 ГПК України).

13.8. Частиною 8 ст.122 Земельного кодексу України унормовано, що Кабінет Міністрів України передає земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у випадках, визначених статтею 149 цього Кодексу, та земельні ділянки дна територіального моря, а також у користування земельні ділянки зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

13.9. Згідно ч.9 ст.149 Земельного кодексу України Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, - ріллю, багаторічні насадження для несільськогосподарських потреб, ліси для нелісогосподарських потреб, а також земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення та суб`єктів господарювання залізничного транспорту загального користування у зв`язку з їх реорганізацією шляхом злиття під час утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" і земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти газотранспортної системи, що передаються суб`єкту господарювання у зв`язку з відокремленням діяльності з транспортування природного газу, крім випадків, визначених частинами п`ятою - восьмою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 150 цього Кодексу.

13.10. Частиною 1 ст.377 Цивільного кодексу України унормовано, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

13.11. Подібна правова норма закріплена і в ч.2 ст.120 Земельного кодексу України, якою встановлено, що якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

13.12. Вищенаведені норми закріплюють загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. За цими нормами визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.

13.13. До особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда, згідно ч.3 ст.7 Закону України "Про оренду землі" (тут і далі в редакції, станом на дату укладення договору купівлі-продажу).

13.14. Частиною 1 ст.31 вищенаведеного Закону визначені випадки припинення договору оренди землі, зокрема, у разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

13.15. За приписами ч.1 ст.32 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

13.16. Відповідно до ч.1 ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

13.17. Згідно з ч.1 ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

13.18. Згідно з ст.1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

13.19. За змістом ч.ч.1, 5 ст.6 Закону України "Про оренду землі" орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

13.20. Згідно з ст.14 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України.

14. Висновки Північного апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги:

14.1. Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення ґрунтується на засадах верховенства права, є законним, - ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального прав, обґрунтоване - прийняте на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

14.2. Рішення Господарського суду міста Києва від 25 березня 2021 року у справі №905/1423/20 залишити без змін.

14.3. Апеляційну скаргу Донецької обласної державної адміністрації на рішення Господарського суду міста Києва від 25 березня 2021 року у справі №905/1423/20 залишити без задоволення.

15. Розподіл судових витрат :

15.1. Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги, згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України покласти на скаржника.

Керуючись ст.ст. 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 282, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Донецької обласної державної адміністрації на рішення Господарського суду міста Києва від 25 березня 2021 року у справі №905/1423/20 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 25 березня 2021 року у справі №905/1423/20 залишити без змін.

3. Судові витрати у вигляді витрат по сплаті судового збору за звернення з апеляційною скаргою Донецькій обласній державній адміністрації, - не підлягають.

4. Справу №905/1423/20 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено - 07.07.2021 р.

Головуючий суддя М.Г. Чорногуз

Судді В.В. Куксов

О.В. Агрикова