Ухвала

від 08.07.2021 по справі 2-1600/11

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 2-1600/11 Головуючий у 1 інстанції: Бойко О.М.

Провадження № 22-ц/811/715/21 Доповідач в 2-й інстанції: Левик Я. А.

У Х В А Л А

про відмову у відкритті апеляційного провадження

08 липня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді: Левика Я.А.,

суддів: Савуляка Р.В., Шандри М.М.,

перевіривши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Альфа-Банк на ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 06 липня 2020 року у справі за заявою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню,-

в с т а н о в и л а :

ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 06 липня 2020 року заяву про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню задоволено.

Вказану ухвалу оскаржило АТ Альфа Банк , подавши апеляційну скаргу на неї 12 лютого 2021 року - з пропуском строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 01 березня 2021 року в задоволенні клопотання Акціонерного товариства Альфа-Банк про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено, апеляційну скаргу Акціонерного товариства Альфа-Банк на ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 06 липня 2020 року залишено без руху, зокрема для надання апелянту можливості подати апеляційному суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням обґрунтованих доводів поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження ухвали суду першої інстанції.

Ухвалою було надано особі, що подала скаргу строк на для усунення недоліків апеляційної скарги - десять днів з дня отримання копії ухвали.

На виконання вимог ухвали представником АТ Альфа Банк Блажевським П.І. подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування клопотання зазначає, що він як представник банку дізнався про даний спір лише після ознайомлення з матеріалами справи, оскільки на поштову адресу представника 79008, м. Львів, пл. Ринок, 26 матеріали справи зі суду скеровано не було. Також, вказує на те, що в силу неналежної роботи підрозділів банку у зв`язку із COVID-19 (запровадження віддаленої роботи працівників банку де це можливо) було пропущено строк.

Однак, заявлене апелянтом клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження слід вважати безпідставним, необґрунтованими та таким, що не підтвердженим жодними доказами.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 07.09.2020 року АТ Альфа-Банк отримало копію ухвали Сихівського районного суду м. Львова від 03.08.2020 року про виправлення описки в ухвалі Сихівського районного суду м. Львова від 06 липня 2020 року (а.с. 158).

Відтак, принаймні з 07.09.2020 року АТ Альфа-Банк було обізнано про існування оскаржуваної ухвали, однак не скористалося можливістю її оскарження в розумні строки.

Що стосується доводів представника АТ Альфа Банк Блажевського П.І. про те що він як представник банку дізнався про даний спір лише після ознайомлення з матеріалами справи, оскільки на поштову адресу представника 79008, м. Львів, пл. Ринок, 26 матеріали справи зі суду скеровано не було то такі слід вважати не обґрунтованими, зважаючи на те, що судом надсилались АТ Альфа-Банк судові повістки та інші процесуальні документи на зареєстровану у встановленому законом порядку юридичну адресу, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень (а.с. 146 , 158).

Відтак, слід вказати про те, що АТ Альфа-Банк було обізнано про розгляд судом заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню та про існування оскаржуваної ухіали.

Що стосується доводів скарги про те, що в силу неналежної роботи підрозділів банку у зв`язку із COVID-19 (запровадження віддаленої роботи працівників банку де це можливо) було пропущено строк, то такі теж слід вважати необґрунтованими.

За змістом статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен при вирішенні питання щодо прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, визначеним законом.

У §§ 46, 47 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 29 жовтня 2015 року у справі Устименко проти України (заява № 32053/13) зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення у справі Ryabykh v. Russia , заява № 52854/99, §§ 51 і 52, ECHR 2003-Х). Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення у справі Пономарьов проти України , заява № 3236/03, § 41, від 03 квітня 2008 року).

Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (§ 27 рішення ЄСПЛ від 26 квітня 2007 року у справі Олександр Шевченко проти України , та Трух проти України (ухвала) від 14 жовтня 2003 року).

З матеріалів справи вбачається, що повний текст оскаржуваної ухвали складено 13 липня 2020 року, однак апеляційна скарга подана 10.02.2021 року , тобто більше ніж через пів року після закінчення строків на апеляційне оскарження.

Статтею 44 ЦПК України закріплено обов`язок особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки.

Сторона, яка бере участь у судовому процесі, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Наведені апелянтом доводи про пропуск строку через неналежну роботу підрозділів банку у зв`язку із COVID-19 (запровадження віддаленої роботи працівників банку де це можливо) є безпідставними, не підтверджують поважності причин та існування об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали скаржнику вчасно звернутися до суду оскільки запровадження віддаленої роботи працівників банку не звільняє цих працівників від зобов`язання належно виконувати покладені на них обов`язки, а сторону, відповідно, від обов`язку дотримуватися встановленого для всіх без виключення заявників загального процесуального порядку подання апеляційної скарги.

Крім цього, сам факт запровадження карантину не зумовлює безумовне продовження процесуального строку або його поновлення без наведення об`єктивних труднощів, які виникли внаслідок такого карантину, тому доводи заявника про те, що в умовах відідленої роботи працівників банку у зв`язку із карантином такі строки підставно порушуються, є недостатніми.

Враховуючи те, що апелянтом не наведено переконливих доводів, які б вказували про поважність причин пропуску такого значного строку на апеляційне оскарження та не подано необхідних доказів на підтвердження обґрунтованості доводів клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали, таке є необґрунтованим та його слід відхилити.

Відповідно до ч.4 ст. 357 ЦПК України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.

Враховуючи наведене, а саме те, що апелянтом клопотання (заява) про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних підстав пропуску такого ані протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху (18.05.2021р.), ані на даний час не подано, у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Альфа-Банк на ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 06 липня 2020 року слід відмовити.

Керуючись ч.4 ст. 357, п.4 ч.1 ст. 358 ЦПК України, -

у х в а л и л а :

в задоволенні клопотання Акціонерного товариства Альфа-Банк про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Сихівського районного суду м. Львова від 06 липня 2020 року - відмовити.

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Альфа-Банк на ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 06 липня 2020 року - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцять днів з дня її складення.

Судове рішення складено 08 липня 2021 року.

Головуючий : Я.А. Левик

Судді: Р.В. Савуляк

М.М. Шандра