Постанова

від 04.07.2021 по справі 669/58/20

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 669/58/20

Провадження № 22-ц/4820/891/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2021 року м. Хмельницький

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

П`єнти І.В. (суддя-доповідач), Корніюк А.П., Талалай О.І.

секретар судового засідання Філіпчук О.В.

за участю: прокурора Коломий О.Є., відповідача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 669/58/20 за позовом Заступника керівника Старокостянтинівської місцевої прокуратури в інтересах держави до Ямпільської селищної ради Білогірського району Хмельницької області, ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приватний нотаріус Білогірського районного нотаріального округу Хмельницької області Рогожина Юлія Миколаївна, про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, повернення земельної ділянки, за апеляційною скаргою Першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури на рішення Білогірського районного суду Хмельницької області від 24 березня 2021 року (суддя Бараболя Н. С.).

Заслухавши доповідача, пояснення учасника справи та представників учасників справи, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, суд

в с т а н о в и в:

У січні 2020 року Заступник керівника Старокостянтинівської місцевої прокуратури в інтересах держави звернувся до суду з позовом до Ямпільської селищної ради Білогірського району Хмельницької області, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, виданого внаслідок вчинення корупційного правопорушення, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, повернення земельної ділянки.

В обґрунтування позову зазначалось, що 21.07.2015 42 сесією Ямпільської селищної ради прийнято рішення № 10 «Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення», а саме земельної ділянки площею 126 кв.м., що розміщена в АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі ОСОБА_1 .

Відповідно до вказаного вище рішення 19 серпня 2015 року між Ямпільською селищною радою в особі голови Рудь В.А. та громадянином ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Білогірського районного нотаріального округу Хмельницької області Рогожиною Ю,М. та зареєстрований в реєстрі за № 798, на підставі якого ОСОБА_1 придбав земельну ділянку, загальною площею 0,0126 га, яка знаходиться по АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, кадастровий номер 6820355600:01:005:0104.

Постановою Білогірського районного суду від 19.07.2017 провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-7 та ч. 2 172-7 КупАП закрито на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КупАП, за відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень. Постановою Апеляційного суду Хмельницької області від 07 вересня 2017 року № 669/458/17 постанову Білогірського районного суду від 19 липня 2017 року скасовано та постановлено нову постанову, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 172-7 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП та закрито відносно нього адміністративне провадження у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

За результатами розгляду даної справи про адміністративне правопорушення судом встановлено, що ОСОБА_1 , будучи депутатом Ямпільської селищної ради Білогірського району Хмельницької області шостого скликання, являючись суб`єктом відповідальності за корупційні правопорушення, в порушення вимог ст. ст. 28, 35 Закону України «Про запобігання корупції», ст. 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», не повідомив сесію Ямпільської селищної ради шостого скликання про наявність у нього реального конфлікту інтересів перед прийняттям рішення від 21.07.2015 № 10 «Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення». 21 липня 2015 року в приміщенні Ямпільської селищної ради під час голосування по вказаному рішенню, в умовах реального конфлікту інтересів, проголосував «За» прийняття вказаного рішення Ямпільською селищною радою, чим вчинив адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, передбачені ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

Також прокуратурою з`ясовано, що право власності на земельну ділянку за кадастровим номером 6820355600:01:005:0104 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Держаному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна зареєстровано за ОСОБА_1 19.08.2015.

Оскільки рішення Ямпільської селищної ради від 21.07.2015 № 10 «Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення» прийнято внаслідок вчинення депутатом цієї ради ОСОБА_1 корупційного адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП у зв`язку із невиконанням останнім покладеного ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» зобов`язання щодо врегулювання конфлікту інтересів під час прийняття оспорюваного рішення, тому таке рішення підлягає скасуванню у судовому порядку відповідно до ст. 67 Закону України «Про запобігання корупції». Зазначене є підставою для визнання недійсним і договору купівлі-продажу земельної ділянки від 19 серпня 2015, оскільки він є похідним від незаконного рішення. Крім того, у зв`язку із скасуванням рішення ради про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення, така земельна ділянка підлягає поверненню у комунальну власність територіальної громади.

Ухвалою Білогірського районного суду Хмельницької області від 22.05.2020 залучено до участі у справі в якості третьої особи - приватного нотаріуса Білогірського районного нотаріального округу Хмельницької області Рогожину Ю.М.

Рішенням Білогірського районного суду Хмельницької області від 24 березня 2021 року в задоволенні позову заступника керівника Старокостянтинівської місцевої прокуратури в інтересах держави до Ямпільської селищної ради Білогірського району Хмельницької області, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, виданого внаслідок вчинення корупційного правопорушення, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, повернення земельної ділянки, третя особа, приватний нотаріус Білогірського районного нотаріального округу Хмельницької області Рогожина Ю.М. відмовлено у зв`язку із пропуском строку позовної давності.

В апеляційній скарзі Перший заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури не погоджується з рішенням суду першої інстанції, просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Посилається на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи. Вказує на помилковість висновків суду про те, що держава в особі уповноважених органів, зокрема Ямпільської селищної ради, довідалась про порушення своїх прав після 2015 року, оскільки в даному спорі Ямпільська селищна рада визначена відповідачем, а завданням суду є встановлення моменту обізнаності позивача (в даному спорі прокурора) про порушене право. Безпідставними вважає висновки суду щодо можливості прокурора довідатись про порушене право при наявності достатніх повноважень щодо здійснення прокурорського нагляду, з огляду на те, що із набранням чинності Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697, органи прокуратури втратили повноваження здійснювати перевірки в порядку нагляду за додержанням та застосуванням законів. Вважає, що у даному випадку строк позовної давності у даній справі має обраховуватись з моменту визнання особи винною судом за порушення вимог антикорупційного законодавства.

ОСОБА_1 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення Білогірського районного суду Хмельницької області від 24 березня 2021 року залишити без змін, а апеляційну скаргу Першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури без задоволення.

В судовому засіданні прокурор Коломий О.Є. підтримала апеляційну скаргу.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 в судовому засіданні просили апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про день, місце і час слухання справи повідомлені належним чином. Селищним головою Ямпільської селищної ради подано клопотання про слухання справи у відсутності представника селищної ради.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції не в повній мірі відповідає зазначеним вимогам.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що рішення Ямпільської селищної ради від 21.07.2015 № 10 «Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення» прийняте за обставин вчинення депутатом Ямпільської селищної ради ОСОБА_1 корупційного адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП, у зв`язку з невиконанням останнім покладеного статтею 28 Закону України «Про запобігання корупції», зобов`язання щодо врегулювання конфлікту інтересів під час прийняття оспорюваного рішення. Разом з тим, суд дійшов висновку про пропуск строку позовної давності та відсутності підстав для його поновлення.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду щодо підстав відмови у позові.

Судом першої інстанції встановлено, що 01 липня 2015 року Ямпільською селищною радою (сорок друга сесія селищної ради VI скликання) прийнято рішення № 10 «Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення», яким затверджено вартість земельної ділянки площею 126 кв.м., розташованої по АДРЕСА_1 в сумі 2921 грн, визначену на основі експертної грошової оцінки, представленою ТОВ «Ізяслав-Оцінка». Вирішено продати ОСОБА_1 земельну ділянку площею 126 метрів квадратних, розташовану по АДРЕСА_1 за ціною 23,18 грн за 1 метр квадратний, в сумі 2921 грн для будівництва та обслуговування будівель торгівлі. Доручено селищному голові укласти від імені селищної ради договір купівлі-продажу земельної ділянки, а також оформити інші, для виконання цієї угоди документи (а.с. 21).

Згідно з договором купівлі-продажу земельної ділянки від 19.08.2015, посвідченого приватним нотаріусом Білогірського районного нотаріального округу Хмельницької області Рогожиною Ю.М. та зареєстрованого в реєстрі за № 798, Ямпільська селищна рада Білогірського району Хмельницької області в особі голови Рудь В.А. продала, а ОСОБА_1 купив земельну ділянку площею 0,0126 га, кадастровий номер 6820355600:01:005:0104, що розташована по АДРЕСА_1 . Підставою для продажу земельної ділянки слугувало рішення Ямпільської селищної ради сорок другої сесії шостого скликання від 21 липня 2015 року за № 10 (а.с. 24-25).

Спірна земельна ділянка ОСОБА_1 зареєстрована у встановленому законом порядку, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта № 195381271 від 28.12.2019 (а.с. 37-38).

Постановою Білогірського районного суду від 19.0.2017 провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-7 та ч. 2 172-7 КупАП закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КупАП, за відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень (а.с. 26-28).

Постановою Апеляційного суду Хмельницької області від 07 вересня 2017 року № 669/458/17 постанову Білогірського районного суду від 19 липня 2017 року скасовано та постановлено нову постанову, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-7 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, та закрито відносно нього адміністративне провадження у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

За результатами розгляду даної справи про адміністративне правопорушення судом встановлено, що ОСОБА_1 , будучи депутатом Ямпільської селищної ради Білогірського району Хмельницької області шостого скликання, являючись суб`єктом відповідальності за корупційні правопорушення, в порушення вимог ст. ст. 28, 35 Закону України «Про запобігання корупції», ст. 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», не повідомив сесію Ямпільської селищної ради шостого скликання про наявність у нього реального конфлікту інтересів перед прийняттям рішення від 21.07.2015 № 10 «Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення». 21 липня 2015 року в приміщенні Ямпільської селищної ради під час голосування по вказаному рішенню в умовах реального конфлікту інтересів, проголосував «За» прийняття вказаного рішення Ямпільською селищною радою, чим вчинив адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, передбачені ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, постанова суду в справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаних вище адміністративних правопорушення встановлена названим судовим рішенням, яке набрало законної сили, і вже не потребує доказуванню в даній цивільній справі.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Зміст права власності, яке полягає у праві володіння, користування та розпорядження своїм майном визначено у статті 317 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суб`єктивне право на земельну ділянку виникає і реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією України, ЗК України та іншими законами України, що регулюють земельні відносини.

Правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень визначені Законом України «Про запобігання корупції».

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», реальний конфлікт інтересів це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 35 Закону України «Про запобігання корупції», у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом.

Статтею 140 Конституції України встановлено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Згідно з пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради здійснюється вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

У ч. 1 статті 45 названого Закону передбачено, що сільська, селищна, міська, районна в місті (у разі її створення), районна, обласна рада складається з депутатів, які обираються жителями відповідного села, селища, міста, району в місті, району, області на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

Загальний склад ради визначається відповідно до закону про вибори.

Відповідно до статті 59 Закону, рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. Рішення ради приймається відкритим (у тому числі поіменним) або таємним голосуванням.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (частина десята статті 59 Закону).

З аналізу частини другої статті 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вбачається, що обов`язки щодо попередження конфлікту інтересів у голови, секретаря та депутата місцевої ради покладено не лише на вказаних осіб, але і на відповідну постійну комісію, інших депутатів відповідної ради.

При виникненні конфлікту інтересів у голови, депутата місцевої ради вони мають діяти не лише відповідно до правила, передбаченого у статті 59-1 Закону, згідно з яким сама можливість брати участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідною радою пов`язана з виконанням ними такої умови: самостійного публічного оголошення про це під час засідання ради, на якому розглядається відповідне питання, але і з урахуванням вимог статті 35 Закону України «Про запобігання корупції».

У частині другій статті 35 Закону України «Про запобігання корупції» зазначено, що у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом.

Отже, для встановлення порушення процедури прийняття рішення, визначальним є сам факт участі такої особи у голосуванні за наявності конфлікту інтересів (незалежно потенційного чи реального), а не вплив такого голосування на прийняте рішення з урахуванням наявності кваліфікованої більшості, необхідної для прийняття позитивного рішення колегіальним органом.

Особа, яка зверталася до органу місцевого самоврядування з відповідною заявою про набуття права чи визнання такого права, не позбавлена можливості звернутися до відповідного органу про розгляд такої заяви у встановленому законом порядку, оскільки порушення, допущене радою при прийнятті оскаржуваного рішення не є перешкодою для повторного розгляду вказаного питання із дотриманням вимог чинного законодавства.

До такого правового висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 березня 2019 року (справа № 442/730/17, провадження № 14-557цс18), відступивши від правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 червня 2018 року у справі № 459/2673/16 у подібних правовідносинах.

Таким чином, враховуючи положення Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Закону України «Про запобігання корупції», ОСОБА_1 не міг брати участі у розгляді, підготовці та прийнятті оспорюваного рішення селищної ради, оскільки ним в порушення вимог названої вище статті Закону України «Про запобігання корупції» самостійно публічно не оголошено про конфлікт інтересів під час засідання сесії ради.

При цьому, не має правового значення та обставина, чи був його голос вирішальним у голосуванні при прийнятті сесією ради рішення.

Частиною першою статті 67 Закону України «Про запобігання корупції» встановлено, що нормативно-правові акти, рішення, видані (прийняті) з порушенням вимог цього Закону, підлягають скасуванню органом або посадовою особою, уповноваженою на прийняття чи скасування відповідних актів, рішень, або можуть бути визнані незаконними в судовому порядку за заявою заінтересованої фізичної особи, об`єднання громадян, юридичної особи, прокурора, органу державної влади, зокрема Національного агентства, органу місцевого самоврядування.

Отже, оспорюване рішення сесії Ямпільської селищної ради є незаконним та підлягає скасуванню за позовом прокурора.

Враховуючи, що рішення Ямпільської селищної ради сорок другої сесії шостого скликання від 21 липня 2015 року за № 10 є незаконним, відтак ОСОБА_1 безпідставно набув у власність земельну ділянку площею 0,0126 га, кадастровий номер 6820355600:01:005:0104, що розташована по АДРЕСА_1 , а тому вказана земельна ділянка підлягає поверненню у комунальну власність територіальної громади Ямпільської селищної ради Шепетівського району Хмельницької області.

У такому разі позовну вимогу зобов`язати повернути земельну ділянку слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж всього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки. Для цього оспорювання наступного правочину щодо спірного майна не є ефективним способом захисту права власника.

Звертаючись до суду з позовом в інтересах держави, прокурор обґрунтував наявність підстав для здійснення такого представництва тим, що первинним суб`єктом місцевого самоврядування та суб`єктом права комунальної власності є територіальна громада. З огляду на те, що порушення інтересів територіальної громади відбулося внаслідок прийняття органом місцевого самоврядування, який є одним зі співвідповідачів, незаконного рішення, прокурор звернувся до суду як самостійний позивач в інтересах держави, що виражаються в інтересах частини Українського народу - членів територіальної громади, яка є власником земельної ділянки.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України).

Отже, позовна давність є строком для подання позову як безпосередньо суб`єктом, право якого порушене (зокрема і державою, що наділила для виконання відповідних функцій у спірних правовідносинах певний орган державної влади, який може звернутися до суду), так і прокурором, уповноваженим законом звертатися до суду з позовом в інтересах держави як носія порушеного права, від імені якої здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах може певний її орган.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частини третя та четверта статті 267 ЦК України).

У даній справі представник відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 заявила у суді першої інстанції про сплив позовної давності щодо всіх позовних вимог, тоді як Ямпільська селищна рада не заявляла про сплив позовної давності щодо пред`явлених до неї вимог.

Для цілей застосування частини третьої та четвертої статті 267 ЦК Українипоняття «сторона у спорі» може не бути тотожним за змістом поняттю «сторона у цивільному процесі»: сторонами в цивільному процесі є такі її учасники як позивач і відповідач (частина перша статті 48 ЦПК України); тоді як сторонами у спорі є належний позивач і той належний відповідач, до якого звернута відповідна матеріально-правова вимога позивача.

З огляду на це, у спорі з декількома належними відповідачами, в яких немає солідарного обов`язку (до яких не звернута солідарна вимога), один з них може заявити суду про застосування позовної давності тільки щодо тих вимог, які звернуті до нього, а не до інших відповідачів. Останні не позбавлені, зокрема, прав визнати ті вимоги, які позивач ставить до них, чи заявити про застосування до цих вимог позовної давності.

Для застосування позовної давності за заявою сторони у спорі суд має дослідити питання її перебігу окремо за кожною звернутою до цієї сторони позовною вимогою, і залежно від установленого дійти висновку про те, чи спливла позовна давність до відповідних вимог.

Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц, провадження № 14-96цс18).

Прокурор у цій справі пред`явив три позовні вимоги: про визнання незаконним і скасування рішення органу місцевого самоврядування; про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки; про повернення земельної ділянки. Отже, перша вимога звернута до Ямпільської селищної ради, яка прийняла оскаржене рішення, друга вимога до обох відповідачів, а третя вимога до ОСОБА_1 .

А тому, у суду першої інстанції не було підстав вирішувати питання щодо застосування приписів про позовну давність до позовної вимоги про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування за заявою ОСОБА_1 .

З огляду на викладене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням апеляційним судом нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Не заслуговують на увагу посилання відповідача ОСОБА_1 на неможливість оформити земельну ділянку, на якій знаходиться належний йому об`єкт нерухомого майна. Оскільки відповідач не позбавлений можливості звернутися до селищної ради про розгляд відповідної заяви у встановленому законом порядку, оскільки порушення, допущене радою при прийнятті оскаржуваного рішення, не є перешкодою для повторного розгляду вказаного питання із дотриманням вимог чинного законодавства.

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача (п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України).

Враховуючи, що прокуратурою Хмельницької області за подання позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 5763 грн, за апеляційну скаргу - 8644,5 грн, а разом 14407,50 грн, часткове задоволення позовних вимог, з Ямпільської селищної ради та ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог (1 вимога немайнового характеру до Ямпільської селищної ради, 1 вимога майнового характеру до ОСОБА_1 ) по 4802 грн 50 коп з кожного.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури задовольнити частково.

Рішення Білогірського районного суду Хмельницької області від 24 березня 2021 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позов задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати рішення 42 сесії Ямпільської селищної ради Білогірського району Хмельницької області VI скликання від 21 липня 2015 року № 10 «Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення».

Зобов`язати ОСОБА_1 повернути в комунальну власність територіальної громади Ямпільської селищної ради Шепетівського району Хмельницької області земельну ділянку площею 0,0126 га, кадастровий номер 6820355600:01:005:0104.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Ямпільської селищної ради Шепетівського району Хмельницької області (місцезнаходження: вул. Чернавіна, 52а, смт. Ямпіль, Шепетівського району Хмельницької області, 30231, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 04403309) та ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Хмельницької обласної прокуратури (місцезнаходження: провул. Військоматський, 3, м. Хмельницький, 29000, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 03335445) по 4802 грн 50 коп судового збору з кожного.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 09 липня 2021 року.

Суддя-доповідач І.В. П`єнта

Судді: А.П. Корніюк

О.І. Талалай