Ухвала

від 08.07.2021 по справі 372/4152/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

08 липня 2021 року

місто Київ

справа № 372/4152/18

провадження № 61-6500ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І., дослідив касаційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури на постанову Київського апеляційного суду від 01 квітня 2021 року у справі за позовом заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі територіальної громади м. Українка Обухівського району Київської області до Української міської ради Обухівського району Київської області, ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , про визнання недійсними рішень, державного акта на право власності та витребування земельних ділянок із незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Стислий виклад позиції позивача

Заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі територіальної громади м. Українка Обухівського району Київської області у грудні 2018 року звернувся до суду з позовом, у якому просив:

- визнати поважними причини пропуску позовної давності для звернення до суду та поновити пропущений строк;

- визнати недійсними рішення Української міської ради від 13 вересня 2001 року Про передачу у приватну власність земельних ділянок членам Садівничого товариства Луговий в частині передачі ОСОБА_2 у приватну власність земельної ділянки, загальною площею 0, 10 га, для ведення садівництва на території Української міської ради в районі садівничого товариства Луговий ;

- визнати недійсним рішення Української міської ради:

від 10 липня 2003 року № XI-66-14-XXIV Про надання і передачу у приватну власність земельної ділянки для ведення садівництва гр. ОСОБА_6 , яким передано ОСОБА_6 у приватну власність земельну ділянку для ведення садівництва, площею 0, 098 га;

від 10 липня 2003 року № XI-67-14-XXIV Про надання і передачу у приватну власність земельної ділянки для ведення садівництва гр. ОСОБА_5 , яким передано ОСОБА_5 у приватну власність земельну ділянку для ведення садівництва, площею 0, 098 га;

від 10 липня 2003 року № XI-68-14-XXIV Про надання і передачу у приватну власність земельної ділянки для ведення садівництва гр. ОСОБА_3 , яким передано ОСОБА_3 у приватну власність земельну ділянку для ведення садівництва, площею 0, 098 га;

від 10 липня 2003 року № XI-69-14-XXIV Про надання і передачу у приватну власність земельної ділянки для ведення садівництва гр. ОСОБА_4 , яким передано ОСОБА_4 у приватну власність земельну ділянку для ведення садівництва, площею 0, 098 га;

- визнати недійсним державний акт від 22 червня 2004 року, серії КВ №026295, на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3223151000:04:006:0046, площею 0, 3717 га, виданий ОСОБА_1 ;

- витребувати на користь територіальної громади м. Українка Обухівського району Київської області в особі Української міської ради з незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 3223151000:04:006:0046, площею 0, 3717 га, яка розташована на території Української міської ради в районі Садового товариства Луговий .

Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 17 березня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 01 квітня 2021 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково.

Визнано недійсними рішення Української міської ради:

від 13 вересня 2001 року Про передачу у приватну власність земельних ділянок членам садівницького товариства ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині передачі ОСОБА_2 у приватну власність земельної ділянки, загальною площею 0, 1 га для ведення садівництва на території Української міської ради в районі садівничого товариства Луговий ;

від 10 липня 2003 року № XI-66-14-XXIV Про надання і передачу у приватну власність земельної ділянки для ведення садівництва гр. ОСОБА_6 , яким передано ОСОБА_6 у приватну власність земельну ділянку для ведення садівництва, площею 0, 098 га;

від 10 липня 2003 року № XI-67-14-XXIV Про надання і передачу у приватну власність земельної ділянки для ведення садівництва гр. ОСОБА_5 , яким передано ОСОБА_5 у приватну власність земельну ділянку для ведення садівництва, площею 0, 098 га;

від 10 липня 2003 року № XI-68-14-XXIV Про надання і передачу у приватну власність земельної ділянки для ведення садівництва гр. ОСОБА_3 , яким передано ОСОБА_3 у приватну власність земельну ділянку для ведення садівництва, площею 0, 098 га;

від 10 липня 2003 року № XI-69-14-XXIV Про надання і передачу у приватну власність земельної ділянки для ведення садівництва гр. ОСОБА_4 , яким передано ОСОБА_4 у приватну власність земельну ділянку для ведення садівництва, площею 0, 098 га.

Визнано недійсним державний акт від 22 червня 2004 року, серії КВ №026295, на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3223151000:04:006:0046, площею 0, 3717 га, виданий ОСОБА_1 .

В іншій частині позову відмовлено. Здійснено розподіл судових витрат.

ІІ. ВИМОГИ та АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Заступник керівника Київської обласної прокуратури 07 травня 2021 року із застосуванням засобів поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 01 квітня 2021 року в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про витребування земельної ділянки, ухвалити в цій частині нове рішення, яким позов задовольнити.

Ухвалою Верховного Суду від 14 травня 2021 року касаційну скаргу залишено без руху та надано заявнику строк для виконання вимог, ухвалою Суду від 03 червня 2021 року продовжено строку для усунення недоліків у касаційній скарзі.

Від заявника у червні 2021 року засобами поштового зв`язку надійшли докази на підтвердження сплати судового збору та обґрунтування розрахунку сплаченого судового збору.

Визначення заявником підстав касаційного оскарження

Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Пунктами 1-4 частини другої статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках, врегульованих процесуальним законом.

Вивчивши зміст касаційної скарги, Верховний Суд встановив, що касаційна скарга містить визначення підстав касаційного оскарження відповідно до вимог статті 389 ЦПК України.

Заявником як підстави касаційного оскарження наведеного судового рішення визначено, що:

- оскаржуване судове рішення ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права;

- судом апеляційної інстанції ухвалено рішення без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (провадження № 14-364цс19), у постановах Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 359/2216/15 (провадження № 61-40862св18), від 20 травня 2020 року у справі № 359/2253/15-ц (провадження № 61-15237св19);

- судом апеляційної інстанції не враховано правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 19 серпня 2020 року у справі № 372/2788/17 (провадження № 61-43516св18), у справі за аналогічних обставин, рішення у якій ухвалено тим самим судом першої інстанції.

Отже, серед підстав касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій заявником зазначена та підстава, яка згадана у пункті 1 частини другої статті 389 ЦПК України, що свідчить про виконання ним вимог пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України щодо форми та змісту касаційної скарги.

ІІІ. ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ЩОДО ВІДКРИТТЯ КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ

Оскільки вимоги ухвали Суду виконані, касаційна скарга подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, наведені підстави касаційного оскарження відповідають положенням статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження.

Судом не встановлено наявності достатніх й обґрунтованих підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги, а так само відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 389, 390, 392, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відкрити касаційне провадження у справі за касаційною скаргою заступника керівника Київської обласної прокуратури.

Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк тривалістю в десять днів від моменту отримання копії цієї ухвали суду.

Провести попередній розгляд справи колегією у складі трьох суддів.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: С. О. Погрібний

І. Ю. Гулейков

Г. І. Усик