ПОСТАНОВА
09 липня 2021 року
м. Київ
справа № 1512/11353/2012
провадження № 51-3373ск21
Суддя Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду ОСОБА_1 , розглянувши касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, на вирок Київського районного суду міста Одеси від 10 січня 2019 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 09 квітня 2021 року стосовно ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
встановив:
Вироком Київського районного суду міста Одеси від 10 січня 2019 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 визнано невинуватими у пред`явлених їм обвинуваченнях та виправдано за відсутністю складів злочинів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 за статтею 15, частиною 5 статті 191, частиною 5 статті 191, частиною 3 статті 28, частиною 2 статті 366 Кримінального кодексу України, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 за статтею 15, частиною 5 статті 191, частиною 5 статті 191, частиною 3 статті 28, частиною 3 статті 358, частиною 3 статті 28, частиною 4 статті 358 цього Кодексу.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 09 квітня 2021 року вирок місцевого суду залишено без змін.
У касаційній скарзі прокурор не погоджується із прийнятими рішеннями, порушує питання про їх скасування.
Перевіряючи подану касаційну скаргу на дотримання вимог кримінально-процесуального закону, суддя дійшов наступних висновків.
Згідно з частиною 1 статті 387, 350 Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року (далі КПК) касаційна скарга має містити, серед іншого, посилання на вирок, ухвалу чи постанову, на які подається скарга, та вказівку на те, вчому полягає незаконність вироку, ухвали, постанови та доводи на її обґрунтування.
Проте вищезазначених вимог скаржником не дотримано.
Як убачається зі змісту поданої прокурором касаційної скарги, вона має суперечності у своєму змісті. Оскільки у вступній її частині скаржник не погоджується із ухвалою апеляційного суду, однак у резолютивній порушує питання про скасування рішення судів першої та апеляційної інстанцій, що перешкоджає Суду визначити предмет касаційного оскарження.
Крім того, за змістом частини 1 статті 398 КПК підставами для скасування або зміни судом касаційної інстанції вироку, ухвали, постанови є: 1) істотне порушення кримінально-процесуального закону; 2) неправильне застосування кримінального закону; 3)невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.
Натомість за змістом касаційної скарги скаржник стверджує про допущення судами однобічності та неповноти судового розгляду, а також вказує на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, що не може бути підставою для здійснення касаційного провадження, з огляду на приписи статті 398 КПК, оскільки суд касаційної інстанції є судом права, а не факту.
У той же час доводів на обґрунтування допущених судами істотних порушень кримінально-процесуального закону та неправильного застосовування кримінального закону з урахуванням статей 370, 371 КПК касаційна скарга не містить.
Не вказує сторона обвинувачення і на те, які саме доводи апеляційної скарги прокурора не були належним чином розглянуті під час апеляційного провадження та не зазначає з яких підстав, на переконання скаржника, ухвала цього суду вимогам статті 377 КПК не відповідає.
Згідно зі статтею 388 КПК, справа не витребовується, якщо скарга, відповідно до вимог статей 350, 398 КПК, не може бути предметом перевірки у касаційному порядку.
Відмова не перешкоджає витребуванню справи при повторному надходженні скарги за умови усунення зазначених у постанові суду недоліків і якщо вона надійде у межах строку, передбаченого частиною 2 статті 386 КПК, або не пізніше одного місяця з дня одержання копії постанови про відмову у її витребуванні.
Керуючись частиною 2 статті 388 КПК, пунктами 11, 15 розділу ХІ Перехідних положень Кримінального процесуального кодексу України, суддя
постановив:
Відмовити у витребовуванні кримінальної справи за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, на вирок Київського районного суду міста Одеси від 10 січня 2019 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 09 квітня 2021 року стосовно ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .
Постанова Суду остаточна, оскарженню не підлягає.
СуддяОСОБА_1
Суд | Касаційний кримінальний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 09.07.2021 |
Оприлюднено | 31.01.2023 |
Номер документу | 98220810 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини проти власності Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем |
Кримінальне
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду
Фомін Сергій Борисович
Кримінальне
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду
Фомін Сергій Борисович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні